ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

Лукащук Микола Миколайович

УДК 378.094 +371.134

Дидактичні умови використання нових інформаційних технологій в навчанні
біології і хімії в медичних коледжах

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Вінниця – 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Тернопільському національному педагогічному
університеті імені Володимира Гнатюка, міністерство освіти і науки, м.
Тернопіль.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, Романишина
Людмила Михайлівна, Тернопільський національний педагогічний університет
імені Володимира Гнатюка, кафедра педагогічної майстерності та освітніх
технологій, м. Тернопіль.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Клочко Віталій
Іванович завідувач кафедри вищої математики Вінницького національного
технічного університету;

кандидат педагогічних наук, доцент Жук Юрій Олексійович, завідувач
лабораторії моніторингу якості освіти АПН України, м. Київ.

Провідна установа: Житомирський державний університет імені
Івана Франка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України,
м. Житомир.

Захист відбудеться „17” квітня 2007 року о 14.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 05.053.01 у Вінницькому державному
педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: вул.
Острозького, 32, м. Вінниця, 21100, 2-й поверх, зала засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького державного
педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за адресою:
21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32.

Автореферат розісланий 15 березня 2007 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради
А.М.Коломієць

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Неперервний процес удосконалення професійної освіти в
Україні пов’язаний із зміною соціально-економічних умов і
науково-технічним прогресом, котрі висувають підвищені вимоги до
підготовки фахівців різних галузей. У “Концепції державної політики
інформатизації охорони здоров’я України” вказано: “Основним змістом
державної політики… є необхідні методи, стратегія й тактика,
спрямовані на ліквідацію відставання охорони здоров’я в галузі
інформатизації від передових світових держав і прискорення входження в
інформаційний простір міжнародного співробітництва…”

Особливо гостро це питання постало в системі організації
навчально-виховного процесу медичних закладів освіти І-ІІ рівнів
акредитації. Навчальні плани і програми, в основному, забезпечують
сприятливі передумови для формування медичних працівників нової
формації, але традиційні підходи до організації навчального процесу не
дозволяють вирішити ці питання в повному обсязі. Саме це загострює
суперечності між сучасними вимогами до випускника медичного коледжу та
здатністю системи освіти їх задовольнити.

Поряд із малозабезпеченістю засобами нових інформаційних технологій
(НІТ) є проблема стану інформаційної культури як викладачів, так і
студентів, рівня комп’ютерної грамотності і відсутність навичок роботи з
мережевими технологіями, що гальмує просування інформаційних технологій
у навчальний процес. Опанування такими технологіями формує новаторські
підходи випускників медичних навчальних закладів до вирішення виробничих
завдань, орієнтує на професійну діяльність, розвиває вміння оцінювати
ситуацію, адекватно діяти, проявляти творчість, виважено приймати
рішення, розв’язувати нестандартні ситуаційні завдання.

Основи підготовки студентів до використання інформаційних технологій у
професійній діяльності викладені в роботах Р. Гуревича, М. Жалдака, Ю.
Жука, В. Клочка. Розвитку психолого-педагогічних проблем використання
комп’ютерів у навчальному процесі присвячені праці Т. Ільїної, Ю.
Машбиця, Н. Морзе, В. Монахова, Н. Тализіної. У дослідженнях Н.
Апатової, І. Богданової, Л. Панченко, Л. Романишиної розглядаються
питання про наукові основи навчання з використанням НІТ.

Аналіз суперечностей визначає актуальність проблеми теоретичного
обґрунтування та експериментальної перевірки дидактичних умов
використання НІТ при навчанні біології і хімії, що зумовлена потребою в
ефективній системі набуття вмінь та навичок практичного застосування
комп’ютерної техніки в професійній діяльності працівників охорони
здоров’я; невідповідністю між потребами практичної медицини у грамотних
фахівцях у галузі інформаційних технологій і рівнем їхньої підготовки в
коледжах.

Актуальність дослідження, необхідність вирішення назрілих суперечностей,
недостатня розробка дидактичних умов використання НІТ у навчанні
біології і хімії зумовили вибір теми дисертаційного дослідження:
“Дидактичні умови використання нових інформаційних технологій в навчанні
біології і хімії в медичних коледжах”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації
входить до плану науково-дослідної роботи Тернопільського національного
педагогічного університету імені Володимира Гнатюка як складова
колективної теми ”Нові освітні технології” (протокол КОД 13 П-13-К,
протокол № 6 від 27.02.2001 р.) та зареєстрована Радою з координації
наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол
№ 5 від 29.05.2001 р.).

Об’єкт дослідження – професійна підготовка фахівців у медичних коледжах.

Предмет дослідження – дидактичні умови ефективного використання НІТ у
процесі навчання біології і хімії студентів медичних коледжів.

Мета дослідження — полягає у теоретичному обґрунтуванні та
експериментальній перевірці сукупності дидактичних умов та моделі
формування готовності викладачів і студентів до використання НІТ у
навчання біології і хімії в медичних коледжах.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що ефективне використання
НІТ можливе, якщо у навчальному процесі зреалізувати сукупність
дидактичних умов: підготовка викладацького складу і студентів до
використання НІТ, створення навчально-методичної і матеріальної бази
інформатизації навчання, діагностика і контроль професійного становлення
студентів, організація якісного управління пізнавальною діяльністю під
час використання НІТ, комплексне використання комп’ютерних засобів у
межах НІТ.

Завдання дослідження:

1.Проаналізувати стан розробки проблеми у психолого-педагогічній
літературі ролі та місця НІТ в теорії та практиці навчального процесу.

2.Обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність сукупності
дидактичних умов використання НІТ у навчальному процесі вищих медичних
закладів освіти та виявити їхні специфічні дидактичні функції в
професійній підготовці студентів на заняттях із біології і хімії.

3.Розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити
моделі підготовки викладачів та студентів до використання НІТ у
навчальному процесі медичних коледжів.

4.Розробити дидактичний комплекс педагогічного програмного забезпечення
навчання біології і хімії та провести його експериментальне апробування
в умовах медичного коледжу.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: філософські
положення системного підходу як методологічного засобу пізнання
педагогічних явищ; закони діалектики (закон єдності та боротьби
суперечностей, закон взаємозв’язку кількісних і якісних змін, закон
заперечення заперечень) у тісній взаємодії із такими філософськими
категоріями, як причина і наслідок, необхідність і випадковість, суть і
явище, зміст і форма; взаємозв’язок мети і завдань освіти з потребами
суспільства; теорія наукового пізнання, психологічна теорія діяльнісного
підходу до навчального процесу (Л. Виготський, О. Леонтьєв, С.
Рубінштейн); психолого-педагогічні ідеї щодо модернізації системи освіти
в Україні (А. Алексюк, І. Зязюн, Н. Ничкало, С. Сисоєва); системний
підхід до вивчення педагогічних умов (Т. Ільїна, Н. Кузьміна, Н.
Тализіна); наукові основи технології навчання з використанням НІТ (Н.
Апатова, І. Богданова, Р. Гуревич, Ю. Жук, В. Клочко, Л. Романишина).

Для розв’язання поставлених завдань використано комплекс методів
дослідження: теоретичні (аналіз і узагальнення психолого-педагогічної,
навчально-методичної літератури; узагальнення одержаної наукової
інформації та досвіду роботи викладачів у вищих медичних закладах освіти
І-ІІ рівнів акредитації щодо упровадження освітніх технологій у
сучасному навчальному процесі); емпіричні (педагогічне спостереження,
бесіда, анкетування, тестування, інтерв’ювання та анкетування
викладачів, студентів із метою виявлення основних суперечностей та
недоліків у змісті, методах і формах навчального процесу; методи
експертної оцінки прикладних програм та узагальнення результатів
анкетування студентів та викладачів із метою виявлення їхньої готовності
до впровадження НІТ у навчанні предметів природничого циклу;
педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний), узагальнення
його результатів; методи математичної статистики (для аналізу і
узагальнення одержаних результатів експерименту).

Експериментальна база та етапи дослідження. Науково-дослідна робота з
вивчення дидактичних умов використання НІТ у навчанні біології і хімії
тривала шість років і проводилася з 2000 по 2006 роки на базі
Рівненського базового медичного коледжу, Дубенського та Чортківського
медичних коледжів. Усього експериментом було охоплено 1396 студентів та
117 викладачів вище названих навчальних закладів.

На першому етапі (2000-2002 рр.) було виявлено реальний стан
використання НІТ у медичних коледжах у процесі вивчення біології і хімії
та визначено теоретико-методологічні передумови, вихідні принципи та
методики дослідження, сформульовано гіпотезу та завдання педагогічного
експерименту; теоретично обґрунтовано структурну модель підготовки
викладачів та студентів до використання НІТ; вивчено навчально-виховні
можливості різних дидактичних підходів та психолого-педагогічних умов
їхньої реалізації, розроблено дидактичний комплекс інформаційного
забезпечення з біології та органічної хімії.

На другому етапі (2003-2004 рр.) експериментально перевірено робочу
гіпотезу, проведено формувальний експеримент, апробовано дидактичний
комплекс інформаційного забезпечення з біології та органічної хімії,
проведено їхню корекцію; удосконалено модель підготовки студентів до
використання НІТ.

На третьому етапі (2005-2006 рр.) проведено аналіз і узагальнення
одержаних результатів експерименту, їхню математичну обробку, кореляцію
між показниками, удосконалено та уточнено дидактичний комплекс
інформаційного забезпечення, сформульовано загальні висновки та
методичні рекомендації щодо дидактичних умов використання НІТ на
заняттях із біології і хімії.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

Уперше визначено сукупність дидактичних умов використання НІТ у навчанні
біології і хімії в медичних коледжах (підготовка викладацького складу і
студентів до використання НІТ, створення навчально-методичної і
матеріальної бази інформатизації навчання, діагностика і контроль
професійного становлення студентів, організація якісного управління
пізнавальною діяльністю під час використання НІТ, комплексне
використання комп’ютерних засобів у межах НІТ).

Уточнено зміст поняття “дидактичні умови використання НІТ ”.

Розроблено та експериментально перевірено моделі підготовки викладачів і
студентів до використання НІТ та дидактичний комплекс інформаційного
забезпечення навчання біології і хімії.

Набули подальшого розвитку особливості та можливості засобів НІТ в
ефективному навчанні природничих дисциплін у медичних коледжах.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці дидактичного
комплексу інформаційного забезпечення “Біологія” та “Органічна хімія”,
що складається із системи програмно-педагогічних засобів, методики
використання, котра визначається психолого-педагогічними,
фізіологічними, гігієнічними вимогами; методичних рекомендацій для
викладачів вищих навчальних закладів, що передбачають уведення нових
інформаційних технологій у навчальний процес у залежності від мети і
завдання заняття, рівня засвоєння навчального матеріалу, типу і
призначення програмно-педагогічних засобів, дидактичних умов
використання засобів НІТ.

Результати дослідження впроваджено у практику роботи медичних навчальних
закладів І-ІІ рівнів акредитації Рівненського регіону (довідка № 462 від
11.10.2005 р.); Чортківського медичного коледжу (довідка №177 від
19.09.2005 р.), Куп’янського медичного коледжу (довідка № 1-416 від
20.12.2005 р.) Черкаського медичного коледжу (довідка №252 06.10.2005
р.) та використані в процесі створення нових програмно-педагогічних
засобів з інших дисциплін природничого циклу для вищих навчальних
закладів різного профілю у процесі вивчення курсів біологія і хімія.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується
теоретико-методологічною обґрунтованістю даної проблеми, відповідністю
застосованих форм і методів організації навчально-виховного процесу,
меті і завданням дослідження, якісною обробкою експериментальних даних,
їхньою статистичністю, багаторазовою і всебічною перевіркою загальних
висновків, ефективністю реалізації навчальних програм та планів,
позитивними відгуками викладачів і методистів, результатами
експерименту.

Апробація результатів дослідження здійснювалася на:

а) міжнародних науково-теоретичних конференціях “Освіта як фактор
забезпечення стабільності сучасного суспільства” (Тернопіль, 2004);
“Новые информационные технологии в учебных заведениях Украины” (Одесса,
2005р.);

б) міжнародних науково-практичних конференціях “Сучасні інформаційні
технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців:
методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2004 р.); “Науковий
потенціал світу”, секція “Сучасні методи викладання” (Дніпропетровськ,
2004 р.); “Наука і освіта”, секція “Сучасні методи викладання”
(Дніпропетровськ, 2005 р.);

в) всеукраїнських науково-практичних конференціях “Шляхи розвитку
шкільної хімічної освіти в Україні” (м. Львів, 2002);
“Природничо-наукова освіта школярів, реалії та перспективи” (м.
Тернопіль, 2003 р.); „Нові освітні технології у викладанні хімічних
дисциплін” (м. Тернопіль, 2004 р.);

г) всеукраїнський конкурс компанії Майкрософт Україна “Вчитель-новатор”;

д) обласних семінарах, науково-теоретичних конференціях викладачів
медичних навчальних закладів Рівненського регіону, науково-практичних
конференціях вищих навчальних закладів Рівненщини, вчителів хімії та
біології Рівненської області, слухачів курсів підвищення кваліфікації
при Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти,
міських методичних об‘єднаннях для вчителів біології і хімії.

Публікації. Основні результати дослідження відображено у 15 одноосібних
наукових та науково-методичних працях, у тому числі: 8 статей у
журналах, що входять до переліку наукових фахових видань України, 5
статей у збірниках матеріалів конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі
вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків,
списку використаних джерел (304 найменування, із них 5 ? іноземними
мовами). Загальний обсяг дисертації 192 сторінки (164 сторінки ? основна
частина). Дисертаційне дослідження містить 26 рисунки, 9 таблиць.
Додатки складені окремим томом.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано вибір теми та її актуальність, визначено об’єкт,
предмет, мету і завдання, сформульовано гіпотезу і методи дослідження,
розкрито наукову новизну, практичне значення роботи, аналіз результатів
дослідження.

У першому розділі – “Нові інформаційні технології як педагогічна
проблема“ – розкрито сутність основних понять НІТ (педагогічна
технологія, технологія навчання, інформаційна технологія, інформаційна
культура); проведено аналіз основних підходів у науковій літературі до
проблеми впровадження НІТ у навчальний процес вищих медичних навчальних
закладів.

На нашу думку, інформаційні технології навчання в біології і хімії – це
дидактичний комплекс навчальних та навчально-методичних матеріалів, що
представлені на різних носіях інформації; технічних та інструментальних
засобів обчислювальної техніки навчального призначення, а також система
наукових знань про роль і місце комп’ютерної техніки у забезпеченні
освітніх потреб студентів та удосконалення праці викладачів.

Серед інформаційних технологій Р. Гуревич виділяє “креативні
технології”, які включають такі види, як комп’ютерна графіка,
гіпертекст, геоінформаційні системи, мультимедіа-технології, віртуальна
реальність. На нашу думку, фахівцю в медичній галузі необхідно
використовувати Інтернет та електронні навчальні посібники і підручники,
адже саме в них сконцентровано всі вказані види технологій. Власний
досвід використання таких носіїв інформації показав низку їхніх переваг
над паперовими: невеликі за розмірами, легкодоступні для студента
(наприклад, в Інтернет, або на CD чи DVD диску); дозволяють у повній
мірі використати мультимедіа можливості комп’ютера (звук, анімацію
тощо); керованість із сторони викладача; гіпертекстова структура із
посиланнями на ресурси Глобальної мережі для більш об’ємного вивчення;
наявність інтегрованої підсистеми контролю знань тощо.

У процесі інформатизації освіти відбувається зміна мети і змісту
навчання за кількома напрямами: становлення навчальних дисциплін на
основі інформатики; активне використання комп’ютерів і комп’ютерних
комунікацій; вплив інформатизації на мету навчання. Проте ці зміни
породили низку проблем, серед яких Н. Апатова виділяє: створення
високоякісних програмних засобів; підготовка викладачів-предметників,
які забезпечать ефективне використання цих програмних засобів.

У процесі вивчення біології та хімії з використанням НІТ визначено мету
біологічної і хімічної освіти: одержання студентами знань про живу і
неживу природу, про інформаційні взаємовідносини як між різними
об’єктами живої природи, так і між живими організмами і оточуючим
світом; оволодіння доступними методами вивчення живої природи і
відповідними вміннями, включаючи методи, в основі яких лежать НІТ;
формування на базі засвоєних знань і вмінь світогляду, заснованого на
синтезі всіх методів пізнання природи – науки, мистецтва і релігії;
гігієнічне виховання і формування здорового способу життя, що сприяє
збереженню фізичного та морального здоров’я людини в специфічному
життєвому середовищі інформаційного суспільства; формування екологічної
грамотності студентів, встановлення гармонійних відносин із природою, із
усім живим як головною цінністю на Землі, з інформаційним суспільством,
із самим собою як його активним та свідомим учасником. Такий підхід
вимагає інформатизації навчання. Під інформатизацією навчання
розрозуміють нормативну систему прийомів і форм педагогічної діяльності
з використанням засобів інформаційних технологій.

Для реалізації поставлених завдань важливе значення має інформаційна
культура (Р. Гуревич), яка є складовою загальної культури. У процесі
дослідження ми дійшли висновку, що можна прийняти думку А. Атаян про
виділення трьох рівнів інформаційної культури студента: загального
(базового), професійного й вищого (логічного). Критерієм сформованості
інформаційної культури було обрано: здатність студента використовувати в
різноманітних видах своєї майбутньої професійної діяльності сучасні
інформаційні технології, а як показники — певний набір знань, умінь і
навичок, необхідних для оперування інформацією та засобами інформаційних
технологій.

Для загального (базового) рівня інформаційної культури студента
характерним буде міжпредметність системи знань, умінь і навичок, котрі
носять узагальнений характер. Для професійного рівня інформаційної
культури майбутнього медика характерні специфічні знання, вміння й
навички, що є більш складними, але обмеженими галуззю застосування. Для
вищого (логічного) рівня інформаційної культури знання, вміння й навички
також носять міжпредметний характер, але відрізняються ступенем
складності та зумовлені творчим мисленням.

М. Жалдак виділяє основні групи знань та вмінь, що пов’язані із
формуванням інформаційної культури викладача: технічні; системні;
програмні; гігієнічно-ергономічні; навчальні; методичні. Вміння
користуватися НІТ є свідченням готовності викладачів до цієї діяльності.
Під готовністю розуміємо цілеспрямоване вираження особистості, що
включає її переконання, погляди, відносини, мотиви, почуття, вольові та
інтелектуальні властивості, знання, навички, вміння, установки,
налаштованість на певну поведінку. Ми вважаємо, що готовність до
діяльності в умовах інформаційного суспільства є сукупністю таких
компонентів як мотиваційний; когнітивний; операційний; емоційно-вольовий
та інформаційний.

Значну роль у реалізації завдань НІТ відіграють засоби навчання. На
думку Ю. Жука, під засобами навчання розуміють предмети, котрі формують
матеріальну складову навчального середовища та беруть участь у
навчальній діяльності. Серед функцій засобів були обрані такі:
наочності; компенсаторності; адаптивності; інформативності,
інтегративності; інструментальна функція; мотиваційна. За призначенням:
демонстраційні; імітаційні; моделюючі; контролюючі; комунікаційні;
організації побуту та дозвілля; розрахункові програми; пошуку інформації
(бази та банки даних); редактори та інші засоби підготовки, перетворення
та обробки текстової, графічної, аудіо та іншої інформації; розробки
програм; системні програми.

Враховуючи значення програм, під час їхнього створення дотримуємося
таких вимог: єдиний дизайн для всього проекту; наявність головного меню
з модульним відображенням фрагментів; обов’язкова наявність ілюстрацій
та підпис до них; посилання на використану інформацію. Найбільш вдалою є
класифікація за дидактичним призначенням програм із природничих
дисциплін, яка представлена на сайті Федерації Інтернет освіти. Перший
тип: демонстраційні програми для наочної подачі навчального матеріалу;
контролюючі та навчально-контролюючі з метою контролю та закріплення
нових знань, тренування операційних навичок. Другий тип: конструктори
або комп’ютерні моделюючі середовища, оскільки не знаючи мов
програмування, викладачі та студенти можуть самостійно створювати та
спостерігати моделі об’єктів, рух тіл у різних полях;
імітаційно-моделюючі — для проведення лабораторних комп’ютерних робіт, а
також моделі тих процесів, які неможливо проводити на заняттях.

Аналіз наукових публікацій та власний досвід роботи дозволяють зробити
такі висновки: НІТ мають позитивний вплив на самоосвіту обдарованих
студентів та розширення їхнього кругозору і комунікативних якостей;
інтеграція природничих дисциплін із НІТ дає простір для творчості в
створенні та написанні програмних продуктів такими студентами;
використання власноруч створеного комп’ютерного обладнання для
постановки експерименту з природничих дисциплін піднімає його на якісно
новий рівень не тільки в плані візуалізації, а й обробки та збереження
інформації про досліджуваний об’єкт чи явище; згуртування різнопланово
обдарованих студентів у групи стимулює пізнавальний інтерес у одних та
“переадресацію” діяльності в інших, що особливо важливо в процесі
навчання студентів із синдромом “хакера”. Враховуючи те, що кількість
обдарованих студентів є значною, очевидною є необхідність розроблення
методик та створення професійних спеціалізованих комп’ютерних навчальних
програм для їх виявлення та навчання, продумана організація
позааудиторної роботи.

Проведений аналіз матеріально-технічної бази забезпечення засобами НІТ
медичних навчальних закладів засвідчив, що вона знаходиться на
задовільному рівні. Так, у Рівненському медичному коледжі обладнано
комп’ютерною технікою п’ять спеціалізованих кабінетів, інтернет-клуб.
Усі наявні комп’ютери об’єднані в локальну мережу з можливістю виходу в
глобальну мережу Інтернет.

Анкетування 150 випускників коледжу різних років та спеціальностей, які
працюють в різних лікувальних та лікувально-профілактичних установах,
аптеках міста Рівного на різних посадах, на предмет використання НІТ в
практичній діяльності, показало, що основним засобом НІТ в практичній
діяльності медичного працівника середньої ланки є комп’ютер (61%
опитаних). Щодо мережевих технологій, то їх використовують близько 40%
опитаних, відсоток Інтернет серед них — всього 7%. Характер інформації,
яка одержується із мережі Інтернет, різноманітний, але в основному
стосується вузької спеціалізації, що пов’язано з конкретною медичною
галуззю. Використання текстового редактора респондентами визнається в
основному для ведення звітності — 36%, виписки рецептів та епікризів –
14%. Після закінчення навчального закладу понад 65% опитаних освоїли
самостійно пакети програм, причому серед них тільки у двох випадках
освоєно програми, що не пов’язані із практичною діяльністю. Найбільш
інтенсивно використовуються текстові та інші пакети програм не в
лікувальних, а діагностичних медичних закладах. Серед опитаних базами
даних користується значна кількість випускників – 55%, а програмними
продуктами, що створені спеціально для відділення (закладу), – 27%.
Використовувати інформаційні технології на робочому місці мають бажання
лише 87% респондентів, обравши Інтернет, і тільки 4% хотіли б мати
доступ до каналів телемедицини. Тобто, випускники медичних навчальних
закладів мають недостатній рівень інформаційної культури і частково
нівелювати це можна шляхом поєднання фахової підготовки із використанням
НІТ у процесі навчання.

У другому розділі – “Підготовка студентів медичних коледжів до
використання нових інформаційних технологій у навчальному процесі” —
визначено та обгрунтовано сукупність дидактичних умов використання НІТ
та розроблено моделі підготовки викладачів і студентів медичних коледжів
до використання інформаційних технологій у навчальному процесі; розкрито
методику проведення формувального експерименту та його результати.

Поняття “дидактичні умови” поки що є недостатньо обґрунтованим. На думку
вчених (В. Бутенко, В. Вергасов, А. Верхола, В. Галузинський, В.
Євдокимов), розроблення та впровадження в практику певних дидактичних
умов дозволяє здобути максимальний педагогічний ефект із найменшими
затратами.

У нашому розумінні “дидактичні умови” – це цілісна сукупність умов, що
узгоджуються з дидактичними принципами, які підпорядковані одна іншій,
кожна з яких є необхідною складовою і достатньою для ефективного та
злагодженого досягнення поставлених педагогічних цілей.

Вибір дидактичних умов базувався на критеріях: відповідність кінцевій
меті; орієнтація на заплановані результати; системність; практичне
спрямування; відповідність віковим особливостям студентів; виконання
виховної функції; підвищення рівня поінформованості з різних галузей
медичної науки. Це дозволило для медичного коледжу при навчанні біології
та хімії обрати такі дидактичні умови: підготовка викладацького складу і
студентів до використання НІТ, створення навчально-методичної і
матеріальної бази інформатизації навчання, діагностика і контроль
професійного становлення студентів, організація якісного управління
пізнавальною діяльністю під час використання НІТ, комплексне
використання комп’ютерних засобів у межах НІТ. Обрані умови
узгоджувалися з загальнодидактичними принципами, з особливостями їхнього
застосування в умовах НІТ (Ю. Машбиць, І. Роберт, Т. Сергєєва).
Визначено, що дидактичні принципи, які проявляються в інформаційних
технологіях навчання, мають свою специфіку.

Підготовка викладацького складу і студентів до використання НІТ як
дидактична умова узгоджується із принципом науковості навчання. Проте в
умовах навчання з використанням НІТ цей принцип дещо трансформується у
принцип відповідності фундаментальності освіти пізнавальним потребам
студента. Як похідний відзначаємо принцип стартових знань (початковий
рівень підготовки потенційних споживачів освітніх послуг).

&

*

,

V

Z

.

*

,

Z

\

A@?

&

F

`„7

v–vIy?{c~¤~O~??^??†cccUUUIAAAAAIII?I¦¦

`„7

`„7

&

F

?????$????????????

«Дидактична умова створення навчально-методичної і матеріальної бази
інформатизації навчання узгоджується із принципом відповідності
навчально-інформаційної бази змісту навчання й дидактичній системі.
Практична реалізація вимог цього принципу можлива за умови створення
навчально-інформаційної бази, яка відповідає науково-педагогічним
вимогам навчального процесу.

Діагностика і контроль професійного становлення студентів як дидактична
умова узгоджується з принципом доступності. Як вказує Н. Апатова, він за
умови використання НІТ переходить від принципу загальної доступності у
принцип індивідуальної доступності.

Організація якісного управління пізнавальною діяльністю під час
використання НІТ як дидактична умова, узгоджується із принципом
стимулювання й мотивації позитивного відношення студентів до навчання.
Цей принцип, за твердженням П. Образцова, відображає закономірний
зв’язок між успішністю їхньої навчально-пізнавальної діяльності й
збудженням інтересу до неї.

Комплексне використання комп’ютерних засобів у межах НІТ узгоджується із
принципом наочності. Вимоги забезпечення наочності у випадку
використання електронного навчального матеріалу мають бути реалізовані
на принципово новому, більш високому рівні (полісенсорність навчання).
Під комплексним використанням комп’ютерних засобів у межах НІТ навчання
розуміємо використання повноцінного комплекту комп’ютерних та
інформаційних засобів, що призначені для вирішення нових дидактичних
задач, котрі не можуть бути вирішені окремо кожним із метою досягнення
заданого рівня знань студентів. Цей принцип використаний у підготовленій
електронній версії підручника з органічної хімії. Структура підручника,
а він виконаний в традиційному (паперовому) та електронному варіантах,
складається із таких п’яти складових частин: основи будови та реакційної
здатності органічних сполук; органічні сполуки; органічна хімія в
таблицях та схемах; готуємося до іспиту; це цікаво і корисно знати.

Дослідження показали, що ефективність дидактичного комплексу
визначається ступенем реалізації поставлених цілей навчання, які
задовольняють низку вимог: допускати реалізацію різноманітних способів
керування навчальною діяльністю, вибір яких зумовлений його розробниками
та цілями навчання; стимулювати пізнавальну активність студентів;
враховувати в змісті навчального матеріалу і в умовах навчальних завдань
уже набуті раніше знання, вміння та навички; стимулювати мотивацію
студентів до навчання, інтерес до пізнання; надавати можливість вибору
індивідуальної траєкторії навчання; викладач повинен знати рівень
навчальних досягнень студентів та коригувати навчальний процес на
будь-якому його етапі.

У процесі проведення занять ми виділили такі форми, під час використання
яких застосовуємо НІТ: лекції; практичні заняття; самостійна робота;
робота з обдарованими студентами. Під час виконання практичних робіт ми
використовуємо НІТ в таких видах діяльності: безпосередньо для одержання
експериментальних даних; для обробки результату та збереження
експериментальних даних (коригування, друк тощо); моделювання або
імітації явищ, процесів, що в звичайних умовах несуть небезпеку життю та
здоров’ю, або не можуть бути продемонстровані за допомогою традиційного
обладнання; виконання тестових завдань та ін. Особлива роль при цьому
відводиться комп’ютерним програмам. Зокрема за допомогою діалогових
навчальних програм здійснюємо самостійну роботу з кожним студентом у
зручному для нього режимі і темпі; під час виконання практичних робіт,
коли рівень самостійності визначається системою спеціально підібраних і
розроблених завдань різного характеру; в організації позааудиторної
роботи студентів за необхідності використання алгоритмічних мов
(графічних операторів, програм верстки і ін.).

Серед основних напрямів удосконалення методики навчання біології і хімії
у медичних закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації використовуємо:
володіння методикою навчання професійно орієнтованих тем із біології і
хімії з застосуванням НІТ; уміння самостійно добирати засоби НІТ для
якісного вивчення тем курсу; володіння методикою проведення
позааудиторних заходів, що відповідають медичній профорієнтації та
знанням принципів інтеграції з інформаційними технологіями; вміння
планувати навчальний процес із природничих дисциплін, вибирати структуру
інформаційних технологій, адекватних змістові навчального матеріалу;
вміння об’єктивно оцінювати знання та вміння студентів в умовах
застосування НІТ у вивченні природничих дисциплін.

Визначено, що вдосконалення структури і змісту методичної підготовки
викладача можливе за умов модернізації методичної підготовки згідно з
вимогами адекватного відображення в їхньому змісті сучасних тенденцій
розвитку інформаційних технологій; безперервності системи навчання
фахівця, підвищення ролі самоосвіти; розширення сфери застосування
комп’ютерів у виробництві та сфері послуг; наявності системи
перепідготовки викладацького складу.

Аналіз результатів теоретичних і практичних досліджень із формування
готовності викладачів до застосування НІТ у своїй діяльності дозволив
визначити таку готовність педагогів до застосування НІТ, як ”комплексний
стан особистості”, в основі якого лежать її психологічні, моральні,
професійні якості. На рис. 1 зображена розроблена й експериментально
перевірена модель формування готовності викладачів до використання НІТ у
навчальному процесі, котра була використана для підготовки викладачів
медичного коледжу. Доведено її ефективність.

Поряд із моделлю підготовки викладачів нами була також зреалізована
модель підготовки студентів до використання НІТ, ефективність якої
перевірена під час проведення експерименту (рис. 2).

До проведення формувального експерименту були залучені три групи: одну
контрольну (К) та дві експериментальні (Е1, E2). Щоб групи були
репрезентативними, в процесі їхнього формування ми скористалися методом

групі E2 одночасно поєднувалися традиційі технології навчання та НІТ.

На констатувальному етапі експериментального дослідження були проведені
контрольні роботи з біології і хімії, за результатами яких було
визначено рівень навчальних досягнень з указаних дисциплін для кожної
групи. Для кращого розуміння загальної тенденції знаходили медіану.
Аналіз результатів вхідного контролю показує, що на початковому етапі
рівень навчальних досягнень у контрольній групі навіть дещо кращий
порівняно з експериментальними; рівень навчальних досягнень у
експериментальних групах знаходиться приблизно на однаковому рівні.

Головним завданням дослідження був моніторинг впливу НІТ на розвиток
навчальної мотивації студентів та їхню успішність із двох
фундаментальних дисциплін: біології і хімії. Реалізація інноваційних
підходів у нашому дослідженні базувалася на використанні сучасного
навчального середовища. Сучасне навчальне середовище – це ефективний
інструмент пізнання, самонавчання та самоконтролю. За цих умов навчальне
середовище може зберігати значний об’єм інформації, надавати можливість
роботи з динамічним зображенням, поєднуючи його з текстовою, графічною і
звуковою інформацією. Все це дозволяє поєднати найкращі якості
підручника і НІТ з метою формування в студентів навичок наукової,
дослідницької діяльності, вміння самостійно вирішувати складні завдання.
За умов такого підходу до навчального процесу студенти мали змогу
самостійно конструювати свої знання, а не сприймати їх так, як
інтерпретує викладач. На завершальному етапі формувального експерименту
було проведено підсумковий контроль: дві проміжкові контрольні роботи та
одна підсумкова контрольна робота. Результати підсумкового контролю, а
саме середній бал, медіана рівня навчальних досягнень показують, що в
експериментальній групі Е2 суттєво змінилися показники та вагомо зріс
рівень навчальних досягнень. У групі E1 рівень навчальних досягнень
також зріс (не настільки, як у групі E2), але не суттєво відрізняється
від показників контрольної групи (К), а з хімії показники навіть дещо
гірші, ніж у контрольній групі.

Таблиця 1

Результати підсумкового контролю

за\п

Група Предмет

Біологія Хімія

На початок

експерименту Наприкінці

експерименту Медіана На початок

експерименту Наприкінці

експерименту Медіана

1. К 3,81 4,23 4 3,77 4,15 4

2. E1 3,48 4,45 4 3,26 3,93 4

3. E2 3,50 4,52 5 3,22 4,35 4

За результами підсумкового контролю зроблено висновок, що
найефективнішим виявилося поєднання традиційних методів навчання із НІТ.

Для більшої вірогідності одержаних даних було проведено статистичний
аналіз із використанням критерію Стьюдента для залежних груп. У
підрахунках t використана формула:

У нашому випадку t=5,63. Визначивши критичні значення t для
розподілення, ми бачимо, що критичні значення дорівнюють 1,96 (рівень
значимості 0,05) і 2,58 (рівень значимості 0,01). Наше обчислення (5,63)
перебільшує обидва критичні значення. Таким чином, опираючись на
статистичні методи, можемо стверджувати, що використання у навчальній
діяльності НІТ підвищує ефективність навчання.

На підсумковому етапі контролю була проведена діагностика студентів за
методикою “Виявлення мотивів навчальної діяльності у старшокласників”.
Ми одержали результати, які відображені в діаграмі на рис.3.

Рис.3. Діаграма вхідної та підсумкової діагностики рівня мотивації
студентів за компонентом “внутрішній мотив”

Співставивши та проаналізувавши одержані показники, зробили висновок, що
в студентів контрольної групи рівень мотивації навчальної діяльності за
компонентом “внутрішній мотив” наприкінці дослідно-експериментальної
роботи не змінився. Упродовж навчального процесу в студентів не зросла
зацікавленість навчальними завданнями, не збільшилася кількість
аспектів, які надавали привабливості навчальному процесу. Рівень
мотивації залишився на середньому рівні, як і під час вхідної
діагностики. Тому можна припустити, що традиційні педагогічні технології
не в достатній мірі сприяють підвищенню зацікавленості та вмотивованості
студентів до навчальної діяльності. Організація і рівень їхньої
навчальної діяльності підтримується через свідоме, відповідальне
ставлення до навчання, розуміння та наявність вольових зусиль, а не
через зацікавлення. В експериментальних групах ми спостерігали значне
підвищення зацікавленості до навчального процесу, рівень мотивації зріс,
із низького рівня до високого. За допомогою використання НІТ вдалося
надати привабливості навчальним завданням та підняти мотивацію.

скористалися формулою розрахунку числа Пірсона r

Одержані результати засвідчили про ефективність запропонованих моделей
формування готовності до використання НІТ за наявності запропонованої
сукупності дидактичних умов. Отже гіпотезу доведено, мети досягнуто,
завдання виконані.

Проведене дослідження дозволило зробити такі висновки:

Аналіз наукової, дослідницької та психолого-педагогічної літератури про
роль та місце НІТ в теорії та практиці навчального процесу вищих
навчальних закладів показав, що проблема розроблена частково та
фрагментарно, і розглядається у світлі окремих нормативних документів,
що подаються Міністерством охорони здоров’я та Міністерством освіти і
науки України. Практично не вивченими є питання впровадження НІТ на
заняттях із хімії і біології в медичних закладах І-ІІ рівня акредитації.

Встановлено низку недоліків у підготовці студентів медичних коледжів до
використання НІТ на заняттях із біології і хімії: незначна кількість
годин з інформатики для формування практичних умінь і навичок студентів,
недостатня підготовка студентів як користувачів під час роботи з
комп’ютером; відсутність обізнаності з типами програм.

Обґрунтовано дидактичні умови використання НІТ у навчанні біології і
хімії в медичних коледжах: підготовка викладацького складу і студентів
до використання НІТ, створення навчально-методичної і матеріальної бази
інформатизації навчання, діагностика і контроль професійного становлення
студентів, організація якісного управління пізнавальною діяльністю під
час використання НІТ, комплексне використання комп’ютерних засобів у
межах НІТ. Новим підходом у вивченні зазначених вище дидактичних умов є
об’єднання їх у комплекс, де кожна із умов є необхідною і достатньою для
ефективного використання НІТ.

Розроблено та експериментально перевірено дієвість моделей підготовки
студентів і викладачів до використання НІТ та встановлено, що
ефективність їх використання залежить від рівня забезпеченості засобами
та формування мотиваційної готовності студентів до їх використання;
рівня інформаційної культури викладача та якості програмного
забезпечення. Аналіз результатів теоретичних і практичних досліджень
дозволив визначити таку готовність педагогів до застосування НІТ, як
”комплексний стан особистості”, в основі якого лежать її психологічні,
моральні, професійні якості. Поряд із моделлю викладача була успішно
реалізована модель підготовки студентів до використання НІТ. Показником
дієвості моделі є здатність студента безпомилково виконувати тренувальні
вправи всіх рівнів, проводити потрібну діяльність і володіти
відповідними знаннями.

Створено дидактичний комплекс інформаційного забезпечення викладання
біології і органічної хімії, ефективність якого підтверджена у ході
констатувального експерименту. Використання комплексу дозволяє
підвищувати мотивацію самостійної навчально-пізнавальної діяльності
студентів, своєчасно виявляти та усувати прогалини у знаннях,
індивідуалізувати та диференціювати процес навчання, раціоналізувати
працю викладачів шляхом застосування графіки, анімації, звуку,
відеоряду, оперативного контролю та самоконтролю знань, успішно
розвивати пізнавальну самостійність студентів із біології і хімії.

Визначено, що запропоновані програми, в тому числі і авторські,
володіють деякими особливостями: розроблено головне меню, яке дозволяє
вибрати необхідні програми, перевага яких у тому, що їх можна
використовувати як окремо (на практичних заняттях, різних частинах
одного заняття), так і послідовно один за одним; простота створення
тестових завдань у розробленій оболонці дозволяє проводити контроль та
діагностування знань студентів на будь-якому етапі навчання; програмна
оболонка електронного підручника, що створена в середовищі HTML, завдяки
своїм особливостям дає можливість редагувати зміст, наповнення його
різного типу інформацією, дозволяє здійснити диференційований підхід до
процесу навчання, сприяє інтенсифікації самостійної роботи студентів.

Доведено, що поєднання традиційних навчальних технологій та НІТ сприяє
організації продуктивної самостійної діяльності студентів та розвитку в
них навичок творчої роботи. Результати формувального експерименту
показали, що використання запропонованих дидактичних умов формування
вмінь і навичок використання НІТ ефективно впливає на рівень навчальних
досягнень студентів (середній бал рівня навчальних досягнень у Е2 з
хімії збільшився на 1,13, а з біології — 1,02 бала) .

Наше дослідження, звісно, не розкриває всіх аспектів використання НІТ у
навчальному процесі вищих медичних навчальних закладів. Потребують
подальшого вивчення проблеми виявлення та навчання обдарованих студентів
в галузі НІТ, виховання особистості у умовах використання НІТ, розробки
периферичних комп’ютерних засобів практичної підтримки експериментальних
досліджень із біології та хімії.

Основні положення дослідження відображені у таких публікаціях автора:

Лукащук М.М. Інтернет-технології у самостійній роботі студентів при
вивченні предметів природничого циклу // Наукові записки. – Серія:
Педагогічні науки. – Засоби реалізації сучасних технологій навчання. –
Випуск 34. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. Винниченка. – 2001. – С.143 – 145

Лукащук М.М. Один з підходів оптимізації практичної роботи з
неорганічної хімії студентів медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів
акредитації // Теорія та методика вивчення природничо-математичних і
технічних дисциплін: Збірник науково-методичних праць: Рівненський
державний гуманітарний університет. Випуск 4. – Рівне: РДГУ, 2002. – С –
144 – 146.

Лукащук М.М. Застосування нових інформаційних технологій при вивченні
розділу “Паразитизм як екологічне явище” курсу “біологія” в медичних
навчальних закладах І – ІІ рівнів акредитації // Сучасні інформаційні
технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців:
методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. Наук. Пр. – Випуск 5
/Редкол.: І.А.Зязюн (голова) та ін.. – Київ-Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004 –
С. 277-286.

Лукащук М.М. Роль НІТ у розкритті потенціалу обдарованих студентів до
вивчення природничих дисциплін//Педагогіка і психологія формування
творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр./Редкол.:
Т.І.Сущенко (відп.ред.) та ін.. – Київ-Запоріжжя. – 2004 – Вип.30.
С.128-136.

Лукащук М.М. Використання 3d-Web — технологій при викладанні хімії //
Нова педагогічна думка / Науково-методичний журнал, Рівне, №2. –2004 –
С. 122-125.

Лукащук М.М. Нові інформаційні технології у навчанні біології та хімії у
медичному коледжі //Педагогіка і психологія професійної освіти //
Науково-методичний журнал. – 2005. — №4. – С.94 – 105.

Лукащук М.М. Використання нових інформаційних технологій в підготовці
самостійної позааудиторної роботи з природничих дисциплін студентами
медичного коледжу // Теорія та методика вивчення природничо-математичних
і технічних дисциплін: Збірник науково-методичних праць: Рівненський
державний гуманітарний університет. Випуск 5. – Рівне: РДГУ, 2005. С. 56
– 59.

Лукащук М.М. Комплексне використання комп’ютерних засобів у викладанні
основ медичної генетики в медичному коледжі / Сучасні інформаційні
технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців:
методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. наук. пр. – Вип. 8 /
Редкол.: І.А.Зязюн (голова) та ін. – Київ-Вінниця: ООО “Планер”, 2005.
С. 195-202.

Лукащук М.М. Інформаційно – технологічне забезпечення занять з генетики
в медичному коледжі /Матеріали Першої Міжнародної науково-практичної
конференції “Науковий потенціал світу “2004”. Том 43. Сучасні методи
викладання. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – с.56-58 (URL
http://www.rusnauka.com).

Лукащук М.М. Один з підходів створення демонстраційно-моделюючих програм
при викладанні хімії // Всеукраїнська науково-практична конференція
“Шляхи розвитку шкільної хімічної освіти в Україні”: Тези доповідей. –
Львів: Видавн. центр Львів. нац. ун-ту ім. Івана Франка, 2002. –
С.53-54.

Лукащук М.М. Підвищення фахового рівня студентів-медиків засобами нових
інформаційних технологій // Науково-практична конференція вищих
навчальних закладів Рівненщини “Інноваційні технології у
навчально-виховному процесі”: – Рівне: УДУВГП, Автотранспортний
технікум, 2004, — С.11-14.

Лукащук М.М. Розвиток творчих здібностей обдарованих студентів засобами
нових інформаційних технологій // Матеріали міжнародної
науково-теоретичної конференції “Освіта як фактор забезпечення
стабільності сучасного суспільства”: – Тернопіль, 2004 — С.135-136.

Лукащук М.М. Роль та місце паперових носіїв інформації у комплексі нових
інформаційних технологій на заняттях з генетики в медичному закладі
освіти / Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції
“Наука і освіта 2005”. Том 40. Сучасні методи викладання. –
Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. — С.38-40.

Лукащук М.М. Сучасна діагностика і контроль професійного становлення
студентів в умовах інформаційної технології навчання // Нові
інформаційні технології в навчальних закладах України // Матеріали
Міжнародної конференції пам’яті проф. І.І. Мархеля. – 2005. – С. 99 –
102.

Лукащук М.М. Формування готовності викладачів та студентів до
використання НІТ в медичному навчальному закладі / I Міжнародна
науково-практична конференція “Європейська наука XXI століття: стратегія
і перспективи розвитку- 2006” http://www.rusnauka.com.

Лукащук М.М. Дидактичні умови використання нових інформаційних
технологій в навчанні біології і хімії в медичних коледжах.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за
спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти.-
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла
Коцюбинського, Вінниця, 2007.

Дисертацію присвячено дослідженню дидактичних умов підвищення
ефективності навчального процесу в медичних коледжах із біології і хімії
при використанні нових інформаційних технологій. До таких умов
віднесені: підготовка викладацького складу і студентів до використання
нових інформаційних технологій; створення навчально-методичної і
матеріальної бази інформатизації навчання; сучасна діагностика і
контроль професійного становлення студентів; організація якісного
управління пізнавальною діяльністю; комплексне використання комп’ютерних
засобів у межах інформаційних технологій. Ці умови взаємопов’язані з
принципами дидактики. Новим підходом у дослідженні дидактичних умов є
об’єднання їх у комплекс, де кожна них є необхідною і достатньою для
ефективного використання нових інформаційних технологій.

Розроблено і впроваджено у навчальний процес моделі формування вмінь
використання нових інформаційних технологій викладачами і студентами
медичних коледжів у процесі навчання біології і хімії , дієвість яких
забезпечують дидактичні умови.

Ключові слова: нові інформаційні технології, дидактичні умови, вміння і
навички, медичний коледж; комп’ютерні програми, самостійна робота,
комп’ютерні мережі.

Лукащук Н.Н. Дидактические условия применения новых информационных
технологий при обучении биологии и химии в медицинских
коледжах.-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по
специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального
образования.- Винницкий государственный педагогический университет имени
Михайла Коцюбинского, Винница, 2007.

В диссертации рассматриваются вопросы использования новых информационных
технологий при обучении биологии и химии в медицинских коледжах. В
работе уточняются понятия “дидактические условия,” информационные
технологии обучения биологии и химии”. Исследуется применение
дидактических условий: подготовка преподавательского состава и студентов
к использованию новых информационных технологий; создание
учебно-методической и материальной базы информатизации обучения;
современная диагностика и контроль профессионального становления
студентов; организация качественного управления познавательной
деятельностью студентов; комплексное использование компьютерных средств.
Все исследованные условия базируются на дидактических принципах.
Например, условие подготовки преподавательского состава и студентов к
использованию новых информационных технологий согласуются с принципом
научности, который трансформируется в принцип соответствия
фундаментальности образования познавательным потребностям студентов. Как
производный отмечается принцип стартових знаний. Современная диагностика
и контроль сопоставляется с принципом доступности (появляется принцип
индивидуальной доступности). Комплексное использование компьютерных
средств сочетается с принципом наглядности, который проявляется на более
высоком уровне (полисенсорность обучения). Этот принцип использован в
электронном учебнике по органической химии. Структура учебника (он
выполнен в классическом бумажном и электронном вариантах), состоит из
пяти разделов: основы строения и реакционная способность органических
соединений; органические соединения; органическая химия в таблицах и
схемах; готовимся к экзамену; это интересно и полезно знать. Новым
подходом в изучении влияния выше упомянутых дидактических условий на
формирование умений использования новых информационных технологий
является объединение их в единый комплекс.

Разработаны и экспериментально проверены модели формирования готовности
преподавателей и студентов к использованию новых информационных
технологий в учебном процессе, в основе которых лежат психологические,
моральные, профессиональные качества. В модели подготовки преподавателей
выделено психологическую и практическую готовность. Одновременно
реализована модель подготовки студентов к использованию новых
информационных технологий. Модель считалась действующей, если студент
безошибочно выполняет тренировочные упражнения всех типов, владеет
соответствующими знаниями.

Результаты эксперимента подтвердили эффективность использования
предложенных дидактических условий и моделей формирования готовности
преподавателей и студентов к использованию новых информационных
технологий в учебном процессе.

Ключевые слова: новые информационные технологии, дидактические условия,
умения и навычки, медицинский коледж, компьютерные программы,
самостоятельная работа, компьютерные коммуникации.

Lukashchuk M.M. Didactic conditions of new informative technologies in
teaching of biology and chemistry in medical colleges. – Manuscript.

Dissertation for the candidate of pedagogical sciences by the profession
13.00.04 – theory and methodology of professional education. – Vinnytsia
State Pedagogical university named after Mykhajlo Kotsyubynskuy,
Vinnutsia, 2007.

The dissertation is dedicated to the research of more effective didactic
conditions of the education process in biology and chemistry with the
usage of new informative technologies in the medical colleges. These
conditions are: the preparing of the teaching staff and students to the
using of the new informative technologies; the formation of the new
educational and methodical, material background of informative
education; the modern diagnostic and the professional students control;
the qualitative management organization of the cognitive activity; the
complex usage of the computer devices in the terms of informative
technologies. These conditions are closely connected with the didactic
principles.

The new approach in the research of didactic conditions is the joining
them into the one complex, where the each of them is necessary and
sufficient for the effective usage of the new informative technologies.

The models of skills formation in the new informative technologies using
by the teachers and students in the medical colleges during the teaching
of biology and chemistry were developed and introduced. The didactic
conditions provide the efficiency of these models.

The Keywords: new informative technologies, didactic conditions,
practice and skills, medical college, computer programs, individual
work, computer nets.

Рис.1 Модель формування готовності викладачів до використання НІТ

Рис.2. Модель формування готовності студентів до використання НІТ

Де t – критерій Стьюдента;

D – різниця між двома парами оцінок;

D2 – квадрат різниці між двома парами оцінок;

N – кількість пар оцінок.

Група К Група E1 Група E2

Де Х- значення однієї змінної;

Y- значення іншої змінної;

N – кількість пар оцінок.

Похожие записи