.

Діагностика та корекція порушення чоловічої фертильності в залежності від стану вільнорадикальних процесів (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2292
Скачать документ

ІНСТИТУТ УРОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ

ТРІФОНОВА ЮЛІЯ ПАВЛІВНА

УДК
616.699-008.6-07-08

Діагностика та корекція порушення чоловічої фертильності в залежності
від стану вільнорадикальних процесів

14.01.06 – урологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті урології АМН України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, старший науковий співробітн ик

Бойко Микола Іванович, Інститут урології АМН України, головний науковий
співробітник, відділ сексопатології та андрології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Лісовий Володимир Миколайович,
Харківський державний медичний університет, завідувач кафедри урології
та андрології;

доктор медичних наук, професор Щербак Олександр Юрійович, Київська
академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупіка МОЗ України, професор
кафедри урології.

Провідна установа – Одеський державний медичний університет імені
М.І.Пирогова МОЗ України, кафедра урології та нефрології.

Захист відбудеться “ 20 “ грудня 2005 р. о _13-00___ годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.615.01 в Інституті урології
АМН України за адресою: 04053, м.Київ, вул. Ю.Коцюбинського, 9-А.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту урології АМН
України за адресою: 04053, м.Київ, вул. Ю.Коцюбинського, 9-А.

Автореферат розісланий “__19_”_грудня_ 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук Старцева Л.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.

Проблема демографічної кризи, яка зараз спостерігається в Україні за
умов складного соціально-економічного розвитку, соціальної
нестабільності, несприятливої екологічної ситуації і яка проявляється
падінням народжуваності, інтенсифікацією смертності, особливо чоловіків
працездатного віку має державне значення. При цьому розв`язання цієї
проблеми неможливо без вирішення суто медичних її аспектів. Серед них в
контексті зазначеного особливого значення набуває покращення
репродуктивної функції чоловічого населення. Адже тільки за останні
п`ять років рівень захворюваності на чоловічу неплідність в Україні зріс
практично вдвічі і в 2004 р становив 32,4 на 100 тис. населення
(Н.О.Сайдакова та інші, 2000, 2004). Серед причин такого положення слід
виділити доведену багатьма авторами (Грищенко В.І. и соавт., 1998;
Люлько О.В., Стусь В.П. 1999) залежність сперматогенезу від факторів
зовнішнього середовища. На них посилається С.Brake (1992), коли
приводить дані про щорічне зниження концентрації та рухливості
сперматозоїдів (2.1%/рік і 0.6%/рік, відповідно), а також зростання
патологічних змін на 0,5%/рік. Такої думки дотримуються P.Carlsen із
співавторами, (1992), які за результатами конвент-аналізу публікацій за
1938-1999 роки виявили вірогідно негативні зміни показників об’єму
еякуляту та концентрації сперматозоїдів. Ситуація в Україні
ускладнюється за рахунок збільшення антропогенного забруднення
радіоактивними відходами в зв’язку з аварією на ЧАЕС. Сучасна наука
володіє інформацією стосовно впливу на спермальні показники як
іонізуючого(GorpinchenkoІ.І.,1996; Boyko M.I. 1997) так і
неіонізуючого опромінення (Brent, et al., 1994). Є також дані щодо
характеру порушень в сперматогенезі внаслідок Чорнобильської катастрофи
(Горпинченко І.І.,1994, Бойко М.І., 1996). Проте вони головним чином
віддзеркалюють зміни, які виникли під впливом великих доз іонізуючої
радіації впродовж перших років після опромінення. В той же час робіт,
присвячених вивченню дії малих довготривалих доз радіації на відповідні
показники обмаль. Одним з основних в Ії дії є активація
вільнорадикальних процесів, які негативно відбиваються на сперматогенезі
і сприяють розвитку неплідності (Aitken R.1995).

Сперматозоїди людини особливо чутливі до гіпероксидаціїї
внаслідок наявності в складі їх мембран високої концентрації ненасичених
жирних кислот та через неможливість репарації ДНК.

Разом з тим, необхідно наголосити на відсутність даних щодо
підвищення вільнорадикальних процесів в спермі, обумовлених впливом
малих довготривалих доз іонізуючої радіації, активації кисневих
радикалів у пацієнтів при запальних захворюваннях чоловічих статевих
органів, різних формах неплідності та методів корекції оксидативних
змін. Все вищезазначене й обумовило необхідність проведення даного
дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана у відповідності з плановою науково-дослідною темою
„Вивчити генеративні порушення у чоловіків при хламідійній
урогенітальній інфекції з метою покращення ефективності діагностики,
лікування, профілактики неплідності” Інституту урології АМН України(№
держреєстрації 0101U000517). Автор брав безпосередню участь у роботі та
впровадженні методів діагностики та лікування згідно з тематичним
планом.

Мета дослідження: підвищити якість діагностики та лікування порушень
чоловічої фертильності на підставі вивчення дії малих довготривалих доз
радіаційного опромінення та впливу вільнорадикальних процесів.

Задачі дослідження:

1.Визначити вплив малих доз іонізуючої радіації на показники
спермограми чоловіків, залежно від відстані до ЧАЕС.

2. Визначити інтенсивність вільнорадикальних процесів у неплідних
чоловіків з секреторною неплідністю.

3. Визначити інтенсивність вільнорадикальних процесів у неплідних
чоловіків з екскреторно-токсичною неплідністю.

4.Визначити інтенсивність вільнорадикальних процесів у хворих на
хронічний простатит.

5. Встановити інтенсивність вільнорадикальних процесів у чоловіків
залежно від відстані до ЧАЕС.

6. Визначити концентрацію фосфоліпідів в сперматозоїдах та сім’яній
плазмі у хворих на неплідність.

7. Довести доцільність призначення антиоксидантних препаратів в
комплексній терапії корекції порушень сперматогенезу.

Об`єкт дослідження:

Пацієнти з секреторною та екскреторно-токсичною формою неплідності,
пацієнти з запальними захворюваннями статевих органів, чоловіки, яки
проживають на різній відстані до ЧАЄС, здорові чоловіки.

Предмет дослідження: Спермальні показники , показники хемілюмінесценції
сперми, сперматозоїдів, семінальної плазми та крові. Єсенційні
фосфоліпіди сперматозоїдів та семінальної плазми.

Матеріали та методи дослідження.

У дисертації застосовано загально клінічні, біохімічні, сперматологічні
методи діагностики. Медико-статистичні, соціологічні, бібліосемантичні
та аналітико-синтетичні методи досліджень. Отримані результати
статистично оброблени за критерієм Ст?юдента.

Наукова новизна одержаних результатів:

Встановлено негативний вплив малих довготривалих доз радіаційного
забруднення в результаті аварії на ЧАЕС на сперматогенез чоловіків, який
найчастіше проявляється на кількості рухливих та живих сперматозоїдів.

Вперше показана лінійна залежність між кількісними та якісними змінами
в показниках спермограми та віддаленістю від ЧАЕС.

Вперше виявлено, що у неплідних чоловіків та хворих на хронічний
простатит рівень активності вільнорадикальних процесів достовірно вищий
ніж у здорових.

Вперше встановлено, що між рівнем активації вільнорадикального окислення
сперми та кількістю лейкоцитів в передміхуровій залозі існує пряма
функціональна кореляційна залежність.

Вперше виявлені особливості змін вмісту індивідуальних фосфоліпідів у
неплідних чоловіків, які вказують на їх участь в біохімічних механізмах
розвитку олігозооспермії.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає в розкритті механізмів
розвитку чоловічої неплідності і, зокрема, олігозооспермії, на підставі
визначення дії вільних радикалів та особливостей змін вмісту
фосфоліпідів в спермі.

Практичне значення одержаних результатів полягає в запропонованому
методі діагностики чоловічої неплідності та диференціації її форм,
зокрема, шляхом визначення інтенсивності вільнорадикальних процесів в
спермі при застосуванні хемілюмінесценції;

обґрунтуванні призначення антиоксидантних препаратів в комплексній
терапії чоловічої неплідності та хворих на хронічний простатит.

Особистий внесок здобувача. Ідея, мета та завдання роботи сформульовано
разом з керівником. Дисертантом персонально проаналізовано літературу з
даної теми, окреслені проблемні питання. Дисертантом за розробленою
схемою проведено збір анамнезу, огляд, оцінка клінічного та
лабораторного обстеження осіб з груп спостереження, встановлення
діагнозу та розробка схеми лікування. Самостійно вивчено інформативність
запропонованих методик та доцільність їх застосування. Самостійно
проаналізовано результати обстеження до- та після лікування, проведена
первинна обробка одержаних результатів, статистично опрацьовано та
оформлено в вигляді друкованих робіт. Матеріали роботи самостійно
викладені на декількох конференціях та з`їздах. При написанні дисертації
не використовувались ідеї і розробки співавторів публікацій.
Підготовлена дисертація до захисту.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідались на Першому з`їзді андрологів Росії (Кисловодськ, 2001),
науково-практичних конференціях з сексології та андрології України
(Київ, 2000; Одеса, 2002), І Українському з`їзді сексології та
андрології, ІІ Українсько-Польському з`їзді урологів (Жешув, 2002),
наукових засіданнях відділу сексопатології та андрології Інституту
урології АМН України (Київ, 2000-2005).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 наукових праць, з них 3 –
в наукових фахових виданнях у вигляді журнальних статей.

Структура та об`єм дисертації. Робота складається з вступу, 8-и розділів
(огляд літератури, матеріали та методи, 6 розділів з результатами
власних досліджень), обговорення, висновків, та списку літератури;
ілюстрована 34 таблицями, 17 малюнками. Дисертація викладена на 128
сторінках друкованого тексту. До бібліографії входить 211 використаних
наукових праць, із яких 170 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження.

Базою проведення даної наукової роботи був відділ сексопатології та
андрології Інституту урології АМН України. Біохімічні дослідження
проводились в Інституті фізіології ім.О.О.Богомольця, в Інституті
біохімії АН України та Центральній науково-дослідницькій лабораторії
Національного медичного університету. До генеральної сукупності осіб, що
підлягали вивченню входило 337чоловіків. Загальний період спостереження
тривав з 1998 по 2004 рік. Програмою дослідження передбачено два його
напрямки. Перший був спрямований на визначення впливу радіаційного
забруднення на показники спермограми з урахуванням відстані до
Чорнобильської АЕС та зміни в них в залежності від вільнорадикальних
процесів. Другий – на виявлення характеру взаємозв`язку між
інтенсивністю гіпероксидації сперми, змінами рівня фосфоліпідів
сперматозоїдів та показниками спермограми у неплідних чоловіків та у
хворих на хронічний простатит, а також на обгрунтування можливості
корекції патологічних проявів. Реалізація цих напрямків вимагала
виділення шести груп спостереження. При цьому перші три з них стали
основою для отримання відповідей на перший блок питань, інші три – на
другий.

До першої групи увійшло 35 чоловіків, середній вік яких був
36,7+3,7 роки. Це були робочі, які працювали вахтовим методом на ЧАЕС в
ритмі двотижневого чергування роботи з відпочинком і проживали в
м.Славутич, тобто в беспосередній близькості до станції. У всіх були
діти, народжені до аварії і скарг чоловіки не пред`являли.

Друга группа у складі 30 чоловіків віком 24,6+1,1 років була сформована
із курсантів військового училища м.Києва і які були його корінними
жителями. Це було обумовлено програмою дослідження, оскільки місто
знаходиться в 90 км зоні від ЧАЕС і його мешканці піддавались
радіоактивній дії з моменту аварії.

Третя група була представлена 37 чоловіками (середній вік -20,9+0,39
років). В даному випадку це були курсанти Львівської міліцейської
академії та військовослужбовці однієї з військових частин, що базувалась
в районі м.Львова. Всі вони були мешканцями м.Львова та західних
областей України, які відносяться до радіаційно чистих і знаходяться від
ЧАЕС на відстані 500 та більше км.

Підкреслимо, що чоловіки останніх двох груп не мали дітей, не
пред`являли ніяких скарг, вважали себе практично здоровими.

Більше того, вони були відібрані таким чином, що статистично не
різнилися за основними параметрами, а саме: віком, антропометричними
даними, за наявністю та кількістю шкідливих звичок та сексуальною
активністю.

Далі охарактеризуємо три наступні групи розподілу. Перед цим
наголосимо ще раз на представництві в них хворих на безплідність (137
чоловіків) та на хронічний простатит (63 чоловіка). Таким чином,

до четвертої та п’ятої груп були віднесені 31 чоловік з секреторною
неплідністю, середній вік яких становив 27,4+1,3 років, та 106 чоловіків
віком 29,1+3,1 років з екскреторно-токсичною неплідністю відповідно.

В шосту групу увійшло 63 хворих на хронічний простатит різного
ступеня загострення.

Крім того, була створена референтна група для визначення рівня контролю
хемілюмінесценції. В даному разі обстежувалось 35 молодих здорових
чоловіків, які проживають в м.Києві, середній вік їх був 27,5+2,5 років.

Усі особи та хворі, що стали предметом вивчення пройшли клінічне та
спеціальне дослідження. Воно включало оцінку скарг, анамнезу, огляду.
Лабораторне обстеження, крім традиційних аналізів (сечі в 3-х порціях,
секрету передміхурової залози, уретральних виділень, бак. посіву
експриматів), передбачало сперматологічні та біохімічні методи.
Урологічне обстеження включало ректальну пальпацію, УЗД передміхурової
залози, при необхідності – уретроскопію.

Для оцінки якості еякуляту користувались критеріями ВООЗ. Для
проведення хемілюмінесценції використовували хемілюмінометр ХЛМЦ-1
(Україна). Вимірювали ініційовану перекисом водню хемілюмінесценцію
сироватки крові, сім`яної плазми і сперматозоїдів за описаним методом
(Ochsendorf F.R. 1994; McKinney K.A. 1996). Цей метод дозволяє виявляти
продукти збудження, які утворюються при вільнорадикальному окисленні на
ранніх етапах диспропорціювання вільних радикалів, тобто в тих випадках,
коли загальноприйняті методи, основані на визначенні продуктів
перекисного окислення – диєнових коньюгатів виявляються неефективними.
Фосфоліпідний склад сперматозоїдів та семинальної плазми аналізували за
допомогою двомірної мікротонкошарової хроматографії. Жирнокислотний
аналіз провадили з використанням методу газо-рідинної хроматографії.

Розрахунок доз опромінення оснований на використанні

тіреодозиметричної та дозиметричної паспортизації радіоактивно
забруднених населених пунктів України (інформація про забруднення ґрунту
населених пунктів, забруднення молока та картоплі радіонуклідами цезія і
по розміру тіреоїдної і паспортної доз. Карти СЕС досліджуваних областей
і районів).

Радіоекологічна ситуація на вибраних територіях оцінювалась по
забрудненню ґрунту Сs137 , Cs90, та Pu239.

За даними НАН України (Бар’яхтар В.Г., 1996) забрудненність Сs137 та
Cs135 на території Києва та Київської області становить 0,5 –5,0
Кі/км2., в районі Чорнобильської АЕС – від 5,0 до 10 і навіть на окремих
ділянках 50 Кі/км2 , в той час як в Львівській області вона 0,05 40,2+ 4,1

*- вірогідна різниця від даних контрольної групи.

З метою встановлення значення вільнорадикальних процесів в патогенезі
неплідності вивчались показники хемілюмінесценції сперми неплідних
чоловіків. Оскільки двома найбільш відомими джерелами вільних радикалів
в спермі є лейкоцити та дегенеративно вражені сперматозоїди
порівнювались відповідні показники у чоловіків з секреторною та
екскреторно-токсичною неплідністю, а також у хворих на хронічний
простатит. Нижче послідовно представимо одержані результати, подані в
табл.4.

Таблиця 4.

Показники хемілюмінесценції у хворих на неплідність.

Показники Групи спостереження

Секреторна неплідність

(4 гр)

Екскреторно-

токсична(5 гр)

u

Z

???”

$

&

(

@

B

p

O

O

u

dZ

\

O

???‚

O

O

b

b

O

b

b

O

b

b

O

b

b

O

b

b

b

b

O

Oe0U

U

O

U

U

U

U

O

O

O

‡kd?

O

?TH8Ykda

O

???неплідність)

р

Контрольна

Група

Хемілюмінес

ценція

крові (мв/хв) 616.5?67.2 619.4?46.3 >0,05 649.7?71.5

Хемілюмінес

ценція

сперми мв/хв 318.7?19.2* 630.6?25.5* 10%) та зменшенням
кількості фосфатидилетаноламіну (>12%) є елементом молекулярних
механізмів розвитку олігозооспермії та пониження чоловічого фертильного
потенціалу.

Включення антиоксидантних препаратів в лікувальний комплекс хворих на
хронічний простатит та екскреторно-токсичну неплідність призводить до
пригнічення вільно радикального процесу і, зрештою, до поліпшення
показників спермограми(p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020