АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАІНИ

ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

АМН УКРАЇНИ

ЧЕМЕРЕСЮК Інна Георгіївна

УДК: 616-07: 616-08:616.839

Діагностика та комплексна терапія вегетативних дисфункцій в осіб різних
вікових груп, що мешкають в зоні підвищеного радіаційного фону

14.01.15.- нервові хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2005

Дисертацію є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ
України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Курако Юрій Львович,

Одеський державний медичний університет
МОЗ України,

кафедра нейрохірургії та неврології, професор кафедри

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Тайцлін Віталій Йосипович,

Інститут неврології, психіатрії та
наркології АМН України,
. головний науковий співробітник;

доктор медичних наук, професор

Єжова Вікторія Олександрівна,

Кримський НДІ фізичних методів
лікування та медичної .
кліматології ім. І.М. Сєченова,

провідний науковий співробітник
відділу неврології

Провідна установа: Інститут геронтології АМН України

Захист дисертації відбудеться “_17____”____06__________2005 року,
о 10-00 ____ годині на засіданні спеціалізованої Вченої
ради Д 64.566.01 при Інституті неврології, психіатрії та наркології АМН
України (61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інститута неврології,
психіатрії та наркології АМН України (61068, м. Харків, вул. Академіка
Павлова, 46)

Автореферат розісланий “____13_______”_____05____________2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради кандидат медичних наук, старший

науковий співробітник
Дяченко Л.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Аварія на Чорнобильській атомній електростанції в
квітні 1986 року по масштабах, кількості залученого в її орбіту
населення і учасників ліквідації її наслідків не має рівних в світі
(Романенко А.Е.,1999). Екологічні, медичні і психологічні наслідки
аварії, її вплив на всі сфери життя людей, у тому числі і на систему
охорони здоров’я, дають підстави вважати аварію на ЧАЕС глобальною
радіологічною катастрофою (Романенко А.Е., Нягу А.І., Логановській К.Н.,
Базика Д.А., 2000).

Результати вивчення медичних наслідків Чорнобильської катастрофи
підтверджують поліетіологічний характер порушення здоров’я (фізичного та
психічного) як безпосередньо самих ліквідаторів аварії, так і їх дітей,
що проживають на забруднених радіонуклідами територіях (Нагірна
А.А.,1998).

За даними Міністерства охорони здоров’я України (Сердюк А.М., Бобильова
О.О., 1998), рівень захворювань нервової системи збільшився втричі,
серед них частота вегетативно-судинної дистонії збільшилася в 16 разів,
хвороб системи кровообігу і органів дихання зросла в 1,5 рази, органів
травлення – в 3 рази.

Нервово-психічні порушення у віддалений період після
Чорнобильської катастрофи, зокрема у населення, що проживає на
забруднених радіонуклідами територіях, є однією з пріоритетних
медико-соціальних проблем для всіх категорій потерпілих (Волошин.П.В.,
Міщенко Т.С. з соавт., 1996; Романенко А.Е.,2000; Нягу А.И. з соавт.,
1999, 2000; Бузумов В.А. з соавт, 2001). А одним з пріоритетних
напрямів науково-дослідної і лікувальної роботи Наукового центру
радіаційної медицини Академії медичних наук України є проблема здоров’я
потерпілого дитячого населення. Виконані в рамках програми “Діти
Чорнобиля” дослідження дозволили виявити тенденції, викликані наслідками
Чорнобильської катастрофи. Обстеження потерпілого дитячого населення
знайшло погіршення стану здоров’я і у евакуйованих із зони відчуження,
і у мешканців радіоактивно забруднених територій (Бебешко В.Г., Базіка
Д.А., Бузунов В.О., Руднев М.И.,Талько В.А., Галкина С.Г., Треськунова
Т.В., 2000)

Проблема профілактики, лікування і реабілітації постраждалого
унаслідок катастрофи на ЧАЕС населення, страждаючого нервово-психічними
захворюваннями, актуальна і до цього дня, оскільки дотепер немає єдиної
концепції їх корекції і профілактики. Пошук ефективних патогенетично
обгрунтованих способів лікування різного контингенту постраждалих
зберігає свою важливість і залишається програмою теперішнього часу (
Нягу А.І., 2001).

Поліетіологічний характер порушень у осіб різних вікових груп,
особливо у дітей і підлітків, як у недостатньо вивченої частини
потерпілого населення, диктує необхідність вивчення ступеня напруги
адаптації центральної нервової системи, вегетативних механізмів і
серцево-судинної системи, що є найбільш інформативним щодо стану
компенсаторних процесів в організмі. У наукових дослідженнях Маркелова
Г.І., Грінштейна А.М., Русецкого І.І., Гращенкова Н.І., Іщенко Н.І.,
Вейна А.М., Курако Ю.Л., Волошина П.В., Тайцліна В.І. важлива роль
відводиться стану гомеостазу і регуляторних систем, в першу чергу,
вегетативного відділу нервової системи. Великий внесок у вивчення
центральних регуляторних механізмів вегетативної нервової системи
належить кафедрі нейрохірургії і неврології ОДМУ, де досліджуються
вегетативні дисфункції у дітей і підлітків, а також у дорослого
населення, у тому числі і в осіб, що мешкають на забруднених
радіонуклідами територіях (Курако Ю.Л., Лебідь О.П., 2001).

Не дивлячись на те, що вивченню вегетативних дисфункцій у
потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи населення присвячено
досить робіт, проблеми здоров’я дітей і підлітків в цьому плані
освітлені недостатньо. Якщо говорити про шляхи корекції виявлених
вегетативних дисфункцій, то розроблені комплекси, як правило, не
враховують всього спектру виявленої патології.

Таким чином, питання комплексного диференційованого лікування з
використанням усіх можливостей, що є на курорті, залишається явно
недостатньо вивченим. На новому, вищому сучасному рівні потрібне також
всестороннє вивчення вегетативних дисфункцій у осіб різних вікових груп,
що проживають на забруднених радіонуклідами територіях.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.. Робота є
фрагментом науково-дослідної роботи кафедри нейрохірургії та неврології
ОДМУ “ Вивчення стану неврологічного статусу в осіб з патологією
репродуктивної системи внаслідок агресивних впливів чинників оточуючого
середовища з метою розробки адекватних методик корекції процесів
саногенезу” (шифр роботи 337/01031, номер реєстрації 0100U006462).

Мета і задачі дослідження. Визначити стан вегетативної нервової системи
у осіб різних вікових груп, що проживають на забруднених радіонуклідами
територіях з урахуванням мультифакторної соматичної патології у них,
розробити пропозиції по підвищенню ефективності їх комплексного
лікування з використанням природних чинників.

Задачі дослідження:

1. Визначити стан вегетативної нервової системи і психофізіологічний
статус у осіб різних вікових груп, що проживають на забруднених
радіонуклідами територіях і оцінити вплив на них іонізуючого
випромінювання.

2. З’ясувати стан центрального кровообігу і характер судинних змін у
осіб з виявленою вегетативною патологією.

3. Вивчити стан ліквородинаміки у досліджуваного контингенту.

Вивчити термотопографічні характеристики шкірних покривів у осіб
досліджуваних груп.

Виявити зв’язок депресивного компоненту з рівнем вегетативних змін

6. Вивчити зв’язок виявлених вегетативних дисфункцій у матерів і дітей.

7. Обгрунтувати оптимальні шляхи комплексної реабілітації досліджуваного
контингенту осіб за даними вегетативного, психофізіологічного статусу,
реологічних, термотопографічних і соматичних показників.

8. Оцінити вплив запропонованих лікувальних комплексів з урахуванням
вихідного вегетативного тонусу на стан здоров’я досліджуваних осіб.

Об’єкт дослідження. Вегетативні дисфункції у дітей, підлітків і жінок
дітородного віку, що мешкають в зоні підвищеного радіаційного фону .

Предмет дослідження. Ступінь вегетативних змін, стан центральної
гемодинаміки, ліквородинаміки, терморегуляції і психо-соматичного
статусу, а також їх динаміка під впливом комплексної терапії.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використовувалися
клінічні, електроєнцефалографічні, реографічні, нейропсихологічні,
тепловізійні та статистичні методи дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Представлена комплексна оцінка
стану вегетативної нервової системи в осіб різних вікових груп, зокрема
у підлітків і жінок дітородного віку, що мешкають в зоні підвищеного
радіаційного фону; розроблені методики комплексного лікування даного
контингенту осіб залежно від вихідного вегетативного тонусу з
урахуванням використовування природних і преформованих лікувальних
фізичних чинників.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі проведених
досліджень розроблена методика комплексної терапії вегетативних
дисфункцій в осіб різних вікових груп, що мешкають в зоні підвищеного
радіаційного фону. Доведена ефективність і патогенетична обгрунтованість
запропонованих методів лікування. Доступність, ефективність та добра
переносимість розроблених комплексів дозволяє рекомендувати їх для
широкого упровадження в медичну практику.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота повністю виконана
здобувачем. Здійснений патентно-інформаційний пошук, визначені мета і
задачі дослідження, освоєні такі методики обстеження хворих, як
реоенцефалографія, ехоенцефалографія, термотопографія, дослідження
вегетативної нервової системи, нейропсихологічні методи. Автором
самостійно проведене неврологічне обстеження всіх хворих, аналіз
одержаних нейрофізіологічних, нейропсихологічних, лабораторних даних.
Виконана статистична обробка одержаних результатів, оформлення таблиць,
діаграм, зроблені висновки.

Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідались на
Міжобласній науково-практичній конференції Південного регіону України з
міжнародною участю “Актуальні питання сучасної неврології”
(Білгород-Дністровський, 2001); Міжнародній науково-практичній
конференції невропатологів, психіатрів і наркологів, присвяченій
50-річчю Одеського обласного психоневрологічного диспансеру (Одеса,
2002); Науково-практичній конференції “Актуальні проблемі
санаторно-курортного лікування та екологічного захисту людини”
(Трускавець, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції молодих
вчених “Вчені майбутнього” (Одеса, 2002); Науково-практичній конференції
з міжнародною участю “Медична реабілітація в педіатрії” (Евпаторія.
2002); YІІ Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених
(Тернопіль, 2003) – нагороджена дипломом за кращу доповідь; ІY
Міжнародній конференції студентів і молодих вчених “Медицина – здоров’я
ХХІ сторіччя”- нагороджена дипломом за кращу доповідь; Міжнародній
науково-практичній конференції “Актуальні проблеми неврології” (Ізмаїл,
2003); YІ Міжнародному Українсько-баварському симпозіумі
“Медико-Соціальна реабілітація дітей з обмеженими можливостями здоров’я”
(Евпаторія, 2003); Науково-практичній конференції з міжнародною участю
“Актуальні питання тканинної терапії і перспективи застосування
природних біологічно активних речовин в сучасній медицині” (Одеса,
2003), Засіданні Одеського обласного наукового суспільства
невропатологів і психіатрів (Одеса, 2003); Міжнародній
науково-практичній конференції молодих вчених “Вчені майбутнього”
(Одеса, 2003); Всеросійській науково-практичній конференції з
міжнародною участю, присвяченій 300-річчю Санкт-Петербургу “Актуальні
проблеми сучасної неврології, психіатрії і нейрохірургії
(Санкт-Петербург, 2003); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції,
присвяченій 200-річчю Харківського національного університету ім. В.Н.
Каразіна “Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку” (
Харків, 2004); Науково-практичній конференції з міжнародною участю,
присвяченої 80-річчю кафедри “Медичної реабілітації, фізіотерапії та
курортології” КМПАО ім. П.Л.Шупика “Нові медичні технології в клінічній
та курортній практиці” ( Київ, 2004)

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 18 робіт, з них 6 – в
професійних наукових виданнях (за переліком ВАК України), 12
публікацій самостійних.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація обсягом 155 сторінок основного
друкованого тексту включає вступ, огляд літератури, розділ, присвячений
матеріалу і методам дослідження, 2 розділи та 13 підрозділів власних
досліджень, обговорення результатів, висновки, практичні рекомендації.
Перелік використаної літератури містить 338 джерел, з них 278-
кирилицею, 60 -–латиницею. Робота проілюстрована 47 таблицями та 13
малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Матеріал та методи дослідження. Під спостереженням знаходилося 193
людини (145 дітей і підлітків у віці від 3 до 16 років – 76 хлопчиків і
69 дівчаток), а також 48 жінок у віці від 22 до 36 років, що проходили
реабілітаційний курс разом зі своїми дітьми. Дослідження проводилися в
санаторіях м. Одеси – в клінічному санаторії ім. В.П.Чкалова, санаторії
МНС “Одеський” і санаторії “Росія”. Всі досліджувані хворі проживають
на забруднених радіонуклідами територіях Київської, Житомирської,
Черкаської, Чернігівської, Рівненської, Волинської, Сумської, Вінницької
областей.

У групі дітей 3-8 років було 72 людин (39 хлопчиків і 33 дівчинки). У
групі підлітків, що складалася з 73 чоловік, хлопчиків було 37, а
дівчаток – 36. Підлітки від 9 до 11 років були представлені групою з 30
осіб, 12-13 років – з 17 і 14-16 років – з 26 , причому підлітків у віці
9-12 років було 40 осіб, у віці 13-15 років – 33. Жінок у віці від 22 до
27 років було 14, від 28 до 32 років – 18 і від 33 до 36 років – 16
осіб.

Контрольна група складалася з 43 чоловік, що не зазнали впливу малих доз
іонізуючого випромінювання та проходили курс санаторно-курортної терапії
в тих самих санаторіях, що і хворі основної групи. У групі дітей 3-8
років було 8 чоловік (3 хлопчики і 5 дівчаток), в групі підлітків – 15
чоловік (8 хлопчиків і 7 дівчаток), жінок у віці від 22 до 27 років було
6 осіб, від 28 до 32 років – 7 та від 33 до 36 років – 7 осіб.

Як реабілітаційна терапія використовувалося декілька лікувальних
комплексів, кожний з яких включав кліматотерапію, дієтотерапію,
лікувальну фізкультуру, масаж, вітамінотерапію, тканинну терапію,
венотоніки та денні транквілізатори бензодіазепінового ряду. Відмінність
комплексів полягала у вживаних залежно від характеру виявлених
вегетативних дисфункцій складу ванн (штучні газові ванни на морській
воді з додаванням різних компонентів – лавандові, хвойні, перлинні,
йодо-бромні), питних мінеральних вод (Лужанська, Поляна Квасова, Поляна
Купіль, Миргородська, Одеська), інгаляцій з використанням трав,
грязьових аплікацій, електропроцедур (лазеро-і магнітотерапія, УВЧ, УФО,
ультразвук, тубус-кварц та ін.).

Разом із загальним неврологічним обстеженням всі діти оглядалися
педіатром, всі жінки – терапевтом і гінекологом; при необхідності
притягувалися отоларинголог, ендокринолог і інші фахівці.

Оцінка стану вегетативної нервової системи проводилася з урахуванням
трьох її основних станів – вихідного вегетативного тонусу, вегетативної
реактивності і вегетативного забезпечення діяльності. Всі дослідження
проводилися двічі – на початку і на прикінці лікування.

Вивчення вихідного вегетативного тонусу проводили за допомогою бальної
оцінки симптомів за таблицею «11 стигм» розробленої на кафедрі нервових
хвороб 0ГМУ, даних кардіоінтервалографії, терморегуляції шкірних
покривів. Окрім цього, досліджували систолічний (САТ) і діастолічний
(ДАТ) артеріальний тиск, їх симетричність, хвилинний об’єм крові (ХО),
індекс ХО крові, вегетативний індекс Кердо (ВІК), частоту дихання (ЧД),
коефіцієнт Хильдебранта (відношення ЧСС до ЧД), частоту серцевих
скорочень (ЧСС). ХО крові визначали непрямим способом
Лільєштранда-Цандера. Индекс ХО крові розраховувався по Вецлеру.

Вегетативна реактивність (ВР) вивчалася за допомогою окосерцевого
рефлексу Ашнера-Даньіні і ортостатичної проби Превеля.

Вегетативне забезпечення діяльності (ВЗД) оцінювалося за допомогою
дозованого фізичного і розумового навантаження.

Церебральна гемодинаміка вивчалася за допомогою реоенцефалографії (РЕГ)
і трнськраніальної допплеросонографії (ТДСГ), що дозволило досліджувати
тонус судин головного мозку, величину та симетричність кровонаповнення,
наявність венозного застою і інші основні показники мозкового кровотоку.
Реограми вивчалися на апараті системи “RHEOCOM” (дослідження РЕГ FM, ОМ
1- 4к). Допплерографічні характеристики визначали за допомогою
багатовіконного ультразвукового доплерівського приладу для діагностики
периферичного і мозкового кровообігу на основі спектрального аналізу
швидкості кровотоку “Сономед – 300/М”.

Дослідження електричних потенціалів головного мозку проводили за
допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ) на базі електроенцефалографічної
діагностичної системи NeuroLab 2000, призначеної для реєстрації,
аналізу і інтерпретації електроенцефалограм і викликаних потенціалів
головного мозку, проведення функціональних досліджень. Як реєстратор
біопотенціалів в системі використаний цифровий 16 — канальний
ЕЕГ-підсилювач з мікропроцесорним управлінням.

Ліквородинамічні порушення вивчали шляхом дослідження шлуночкової
системи головного мозку (ШСГМ) за допомогою класичної одноосьової
ехоенцефалографії (ЕхоЕГ).

Терморегуляцію досліджували медичним електротермометром типа ТПЕМ -I при
температурі повітря в приміщенні 2О-22°С після 15-хвилинної адаптації в
положенні обстежуваного лежачи. Термотопографію вивчали на 8 симетричних
ділянках тіла: на лобі, внутрішній поверхні середньої третини плеча і
передпліччя, тильної поверхні кисті у підстави 2 і 3 пальці руки,
передньої поверхні середньої третини стегна і гомілки, тильної поверхні
стопи у підстави 2 і 3 пальці ноги, в пахвових западинах. Бралася до
уваги асиметрія температурних показників та їх різниця між найбільш
видаленими ділянками тіла «лоб — стопа» (орально-каудальний показник),
проксимальним і дистальним відділом рук і ніг ( проксимально-дистальний
показник «плече — кисть» і » стегно — стопа «). Дистантну термографію
проводили по стандартній методиці кольоровим тепловізором ТВК – 01
“Веселка”. Одержані дані заносили в спеціальну теплокарту, розроблену в
тепловізійній лабораторії кафедри нервових хвороб ОДМУ. Контактна
термотопографія вивчалася за допомогою рідких кристалів.

Всім підліткам та жінкам дітородного віку проводилося нейропсихологічне
обстеження. Ступінь вираженості депресивного фону визначався за шкалою
депресії DUODECIM, що складається з 10 питань. Для вивчення стану
довільної уваги обстежуваним хворим проводилася коректурна проба
Бурдона. Враховувалася кількість помилок і темп виконання завдання. Для
кількісної характеристики стійкості уваги використовувався метод І.Л.
Баскакової — визначення показника якості роботи (Q). Для об’ектівізації
мнестичних порушень була використана проба на запам’ятовування 10 слів.
Дані аналізувалися за показниками короткочасної і довготривалої пам’яті.

Завершальна оцінка безпосередніх результатів лікування проводилася на
підставі аналізу суб’єктивних і об’єктивних симптомів, динаміки
електрофізіологічних і нейропсихологічних досліджень. Достовірність
одержаних результатів оцінювалася за допомогою критерію Ст’юдента.

Результати власних досліджень та їх аналіз.

У роботі вивчені вегетативні дисфункції у дітей, підлітків і жінок
дітородного віку, що мешкають в зоні підвищеного радіаційного фону, а
також проаналізований вплив різних лікувальних комплексів на стан
нервово-психічних і загальносоматичних функцій у досліджуваних груп.
Виявлені нами вегетативні дисфункції служать фоном, на якому
розвиваються численні соматичні захворювання. Характер цих захворювань,
як правило, хронічний з тенденцією до частих загострень; мультифакторна
психосоматична патологія представлена переважно поєднанням 3-5
нозологічних форм (Мал. 1, 2). Скарги хворих, будучи суб’єктивною
складовою, також мали велике значення як для постановки діагнозу, так і
для контролю за ходом лікування і безпосередньої оцінки його
результатів. У жінок, дітей і підлітків відсоток скарг під час вступу
був дуже високим .

У зв’язку з великою кількістю нозологічних форм, що є у хворих,
призначення лікування викликає у лікарів лікувально-профілактичних
установ певні труднощі. Надлишок лікувальних процедур веде до
поліпрагмазії, що, зрештою, негативно позначається на здоров’я
пацієнтів. Інша негативна тенденція полягає в зсуві акцентів в лікуванні
на якому-небудь одному захворюванні за наявності у хворого двох і
більш. А якого-небудь загального підходу до лікування таких хворих, який
би враховував всі ці моменти і, по суті своїй, був би універсальним,
запропоновано дотепер не було. Ми ж довели, що на фоні корекції
вегетативного тонусу відбувається нормалізація функцій інших органів і
систем організму, що пов’язано з адаптаційною функцією вегетативної
нервової системи і її інтегруючим впливом на весь організм.

До особливостей клінічних проявів вегетативних дисфункцій при дії малих
доз іонізуючої радіації у жінок дітородного віку слід віднести розвиток
ранніх атеросклеротичних змін, безпосередньо пов’язаних з розладом
адаптивних функцій, викликаних зміною стану структур
лімбико-ретикулярного комплексу. У даного контингенту відбувається
скорочення резервних можливостей центральної нервової системи, що
приводить до порушення вегетативного забезпечення функцій дихання і
кровообігу. Порушується дія ерготропних і трофотропних механізмів при
формуванні відповідей на навантаження, що пред’являються, при цьому
спостерігається симпатична спрямованість вегетативних зрушень. Також
простежувалася залежність інтенсивності виявлених вегетативних змін від
фонових вегетативних дисфункцій, тобто від вихідного вегетативного
тонусу

Мал. 1. Залежність відносної частоти супутньої соматичної патології у
дітей і підлітків з вегетативними дисфункціями, що мешкають на
забруднених радіонуклідами територіях від віку

Мал. 2. Залежність супутньої соматичної патології у жінок дітородного
віку з вегетативними дисфункціями, проживаючих в зоні підвищеного
радіаційного фону від віку

Оскільки у жінок розподіл по спрямованості вегетативного тонусу був
неоднорідним, з переважанням симпатикотонії (56,3% випадків) і більш
вираженими вегетативними змінами в другій віковій групі, представленій
жінками, період статевого дозрівання яких довівся на момент
Чорнобильської аварії, одержані в ході досліджень дані дозволяють
говорити про подвійний адаптаційний зрив у хворих даної вікової
категорії. Ейтонія спостерігалася в невеликому відсотку випадків
(16,7%), відсоток ваготоників був рівний 27%. Вегетативні дисфункції
симпато-адреналової спрямованості в першій віковій групі склали 57,1%, в
другій – 61,1% і в третій – 50%. Нормальна ВР спостерігалася в 29,1%
випадків, розподіл був приблизно рівним серед жінок всіх вікових груп.
Гіперреактивність в парасимпатичному відділі вегетативної нервової
системи спостерігалася в 14,8% випадків в основному у жінок першої
вікової групи ( 24,1% спостережень). Знижена ВР парасимпатичного відділу
нервової системи була характерна для жінок другої вікової групи і
складала 11,1% спостережень. Збочена ВР свідчила про підвищену тонічну
активність симпато-адреналової системи і була відмічена в 47,8%
спостережень, причому більш виражена в другій віковій групі (77,6 %
випадків).

Слід зазначити, що діти і підлітки є найменьш вивченою категорією
хворих. У разі пубертатної перебудови у дітей, що проживають в зоні
підвищеного радіаційного фону, доводиться говорити про наявність
подвійного потенційованого адаптаційного зриву. Проведені нами
дослідження свідчать про те, що у дітей, що проживають в зоні
підвищеного радіаційного фону, рідше, ніж у здорових визначалася
вихідна ейтонія (20,5%), в 33,1% випадків мала місце вихідна ваготонія,
у 46,4% дітей наголошувалася вихідна симпатикотонія. У дівчаток
ваготонія зустрічалася в 1,6 рази частіше, ніж у хлопчиків того ж віку.
У підлітків 9-16 років вегетативні дисфункції виявлялися частіше і були
яскравіше виражені, ніж у дітей 3-8 років. Це можна пояснити тим, що
“фонові” дисфункції потенціювалися напруженістю і дисбалансом у
вегетативній нервовій системі у зв’язку з інтенсивною нейро-ендокринною
перебудовою, що відбувається в організмі дитини в період статевого
дозрівання. У дітей з вихідною ейтонією наголошувалася адекватна
симпатична активність при ортопробі і парасимпатична активність при
окосерцевій пробі. Разом з тим нерідко мало місце порушення ВР, яке
виявлялося в надмірній активації ерготропних надсегментарних утворень і
недостатньою активацією трофотропних систем. Про це свідчить надмірна ВР
в ортоположенні та недостатня і збочена при проведенні окосерцевої
проби. При вихідній симпатикотонії наголошувалося компенсаторне
збільшення активності трофотропних систем, що виявлялося у недостатній і
нормальній ВР в ортопробі і надмірній ВР в окосерцевій пробі. В той же
час при вихідній ваготонії компенсаторне збільшення активності
спостерігалося в ерготропній системі, що підтверджувалося надмірною та
нормальною ВР в ортоположенні та недостатньою і збоченою ВР в
окосерцевій пробі (Мал.3).

Аналіз одержаних результатів дає підставу підтвердити положення про
необхідність при оцінці стану ВНС враховувати всі три критерії:
вегетативний тонус, вегетативну реактивність і забезпечення діяльності.
Одержані в ході досліджень дані свідчать про те, що у цих дітей в
організації фонових вегетативних змін провідна роль належить
трофотропним (при ваготонії) і ерготропним (при симпатикотонії)
механізмам, тобто існує порушення регуляції на рівні надсегментарних
вегетативних апаратів, причому у дівчаток, в порівнянні з хлопчиками, у
спокої значно переважає парасимпатична активність.

N

e

?

Ae

hmE-CJ

f

?

e

e

i

,n/27(:I

Похожие записи