.

Діагностика та хірургічне лікування первинного і вторинного гіперпаратиреозу (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2946
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ВІЛЬХОВОЙ СЕРГІЙ ОЛЕГОВИЧ

УДК
616.447-008.6]-039.1/-039.35]-07-089.87.

Діагностика та хірургічне лікування первинного і вторинного
гіперпаратиреозу

14.01.03 – хірургія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Запоріжжя – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Запорізькому державному медичному університеті МОЗ
України

Науковій керівник: член-кореспондент НАН України

доктор медичних наук, професор

Никоненко Олександр Семенович

Запорізька медична академія

післядипломної освіти, ректор

Запорізький державний
медичний університет

МОЗ України, завідувач кафедри
госпітальної

хірургії.

Офіційні опоненти: член-кореспондент АМН України

доктор медичних наук, професор

Комісаренко Ігор Васильович

Інститут ендокринології та
обміну речовин

ім. В.П. Комісаренка АМН України (м.
Київ)

керівник хірургічної клініки.

Доктор медичних наук, професор

Ковальов Олексій Олексійович

Запорізька медична академія
післядипломної освіти

МОЗ України, завідувач кафедри
онкології.

Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія МОЗ

України, кафедра госпітальної
хірургії.

Захист відбудеться “ 30 ” травня_ 2007 р. о _14_ годині на засіданні
спеціалізованої ради Д 17.600.01 при Запорізькій державній медичній
академії післядипломної освіти (69096 м. Запоріжжя, бульвар Вінтера, 20)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Запорізької державної
медичної академії післядипломної освіти (69096 м. Запоріжжя, бульвар
Вінтера, 20)

Автореферат розісланий “ 29 ” квітня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, к.мед.н. _____________ С.Є.
Гребенніков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Первинний гіперпаратиреоз (ПГПТ), вперше описаний
більше сторіччя тому, в останні тридцять років привертає все більше
уваги дослідників всього світу. Вивчення цієї патології набуло
особливого значення у зв’язку із значною розповсюдженістю ПГПТ,
труднощами діагностики, тяжкістю захворювання, високим відсотком
інвалидізації осіб працездатнього віку (Н.Н.Голохвастов, 1995,
С.Й.Рибаков та співав., 2001, И.В.Комиссаренко и соавт., 2002).

Одержали широкий розвиток сучасні лабораторні методи діагностики ПГПТ,
такі як визначення рівня загального і іонізованого кальцію,
паратиреоідного гормону (ПТГ) в крові. Проте, існуючі оцінки
ефективності цих методів відрізняються суперечністю (Г.В.Рыбаков, 1998,
І.Ю.Головач та співавт., 2003).

Важливим залишається питання топічної діагностики змінених
прищитоподібних залоз (ПЩЗ) з використанням різних інвазивних і
неінвазивних методів дослідження (А.В.Павловский, 1995, Е.Е.Усенко,
2002, И.А.Абоян и соавт., 2002, Н.В.Гульчий и соавт., 2004).

Подальшого вивчення вимагає визначення достатнього об’єму хірургічної
ревізії і видалення ПЩЗ, які нерідко мають атипову локалізацію і
характеризуються множинністю ураження (С.И.Исмаилов и соавт., 2000,
И.В.Комиссаренко и соавт., 2002, Clive S. Grant et al., 2005).

За останні десятиліття спостерігається поліпшення показників
нефрологічної допомоги населенню. У зв’язку з розвитком на Україні
трансплантології і організації нових центрів гемодіалізу, збільшилася
кількість хворих з термінальною стадією хронічної ниркової недостатності
(ХНН), яким тривало проводиться лікування програмним гемодіалізом. За
даними Л.Я. Рожинської (1998), Н.А. Томіліної (2000), це призводить до
розвитку вторинного гіперпаратиреозу (ВГПТ) від 67% до 90% випадків.

Хворі з ВГПТ вимагають обстеження і рішення питання про тактику
подальшого лікування. Так, А.Kostakis, G.Vaiopoulos (1997) вважають
показанням до операції при ВГПТ розмір гіперплазованих ПЩЗ, тоді як,
О.Ifudu, JJ.Matthew (1998), В.Б.Чупрасов (2001) – значні відхилення
лабораторних показників (рівень ПТГ, іонізованого кальцію), наявність
характерних проявів ВГПТ (фіброзну остеодистрофію, кальцинати м’яких
тканин).

Діскутабельним залишається питання стосовно об’єму оперативного
втручання при ВГПТ. J.Bellamy, G.Benoit (1994), В.Н.Сморщок (2001), M.
Fukagawa (2003) дотримуються думки про необхідність виконання тотальної
паратиреоідектомії (ПТЕ) з аутотрансплантацією тканини ПЩЗ в м’яз.
Е.Gagne, Р.Urena (1992), С.Н.Завгородний (2001) вважають оптимальним
виконання субтотальної паратиреоідектомії (СТПТЕ).

Таким чином, актуальність проблеми обумовлена недостатньою вивченістю
питань діагностики і хірургічного лікування ПГПТ. Труднощі діагностики
пов’язані з багатогранністю клінічних проявів, особливостями перебігу
захворювання, непостійністю біохімічних ознак. При вторинному і
третинному гіперпаратиреозі (ТГПТ) у хворих з ХНН залишається актуальною
розробка показань до хірургічного лікування, а також визначення
оптимального об’єму оперативного втручання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема
дисертаційної роботи затверджена Вченою радою Запорізького державного
медичного університету 25.06.2004, протокол № 9 і є частиною
науково-дослідної програми кафедри госпітальної хірургії “Малоінвазивні
методи лікування захворювань грудної і черевної порожнин” (№
держреєстрації 0100U002398).

Мета дослідження. На підставі вивчення і аналізу клінічних проявів,
характерних для різних форм і видів гіперпаратиреозу (ГПТ) розробити
комплексний підхід, що дозволить підвищити ефективність діагностики
захворювання; поліпшити результати хірургічного лікування шляхом
оптимізації показань до операції і об’єму хірургічного втручання при
ГПТ.

Задачі дослідження:

1. Визначити комплекс діагностичних заходів, який дозволяє встановити
діагноз ГПТ;

2. Визначити діагностичну значущість дослідження рівнів загального
кальцію, неорганічного фосфору, ПТГ крові і ультразвукового дослідження
(УЗД) органів шиї при обстеженні пацієнтів з підозрою на наявність ПГПТ;

3. Вивчити ступінь змін з боку лабораторних показників залежно від
форми ПГПТ і патоморфологічних особливостей ураження ПЩЗ;

4. Вивчити морфологічні і анатомо-топографічні особливості локалізації
патологічно змінених ПЩЗ;

5. Визначити об’єм хірургічного втручання залежно від макроскопічних і
морфологічних змін в ПЩЗ;

6. Розробити практичні рекомендації до діагностики і хірургічного
лікування ГПТ.

Об’ект дослідження – пацієнти з підозрою на наявність ПГПТ і
ВГПТ, які мають характерні клінічні прояви; хворі зі встановленим
діагнозом ГПТ і оперовані з приводу даного захворювання.

Предмет дослідження – клініко-лабораторні особливості перебігу різних
форм і видів ГПТ, діагностична цінність лабораторних і інструментальних
методів обстеження, результати хірургічного втручання і морфологічні
зміни в ПЩЖ.

Методи дослідження – проведені клінічне, лабораторне, ультразвукове,
рентгенологічне обстеження пацієнтів, гістологічна оцінка змін в ПЩЗ.

Наукова новизна одержаних результатів. Одержані нові, науково
обгрунтовані дані про високу частоту діагностування ПГПТ серед групи
пацієнтів, що мають різні його клінічні прояви. Виділена нова форма ПГПТ
– кардіальна, на підставі одержаних даних про високу частоту діагностики
ПГПТ у хворих з кальцинозом клапанів серця. Науково доведено, що
скринінгове визначення тільки рівня кальціємії не є достатньо адекватним
критерієм для діагностики ПГПТ, оскільки підвищення рівня кальцію при
ПГПТ виявлено тільки у 30,9% пацієнтів, а найбільш інформативний
лабораторний показник – це концентрація ПТГ в крові, підвищення якого
відмічено в 98,5% випадків. Вперше одержані дані про високу частоту
асимптомного перебігу ПГПТ і діагностичну цінність УЗД, при якому
проводиться обов’язкова візуалізація зон типового розташування ПЩЗ при
обстеженні пацієнтів з патологією ЩЗ для виявлення асимптомної форми
захворювання і подальшого детальнішого і ретельнішого обстеження даної
групи хворих. При виконанні оперативного втручання на ЩЗ науково
обгрунтована обов’язкова ревізія і огляд ПЩЗ, що також необхідне для
діагностики асимптомної форми ПГПТ. У 59,1% випадків при ПГПТ має місце
сполучене ураження ПЩЗ і ЩЗ.

Практичне значення отриманих результатів. Обгрунтована необхідність
обов’язкового обстеження з метою діагностики ПГПТ хворих з сечокам’яною
хворобою (СКХ) у випадках двобічного нефролітіазу, одно-або двобічного
рецидивного нефролітіазу, при наявності кораловидних каменів в нирках;
пацієнтів, які мають поєднання СКХ, жовчнокам’яної хвороби (ЖКХ),
виразкової хвороби, панкреатиту, патології кісток і суглобів; хворих з
кальцинозом клапанів серця; за наявності кістково-суглобової патології,
що виявляється больовим синдромом, остеопорозом, кістковими пухлинами,
кістозними змінами і патологічними переломами; хворих з патологією
надниркових залоз. Показана необхідність обов’язкового лабораторного
обстеження пацієнтів, що знаходяться на лікуванні програмним
гемодіалізом, у яких виникають прояви ВГПТ, з метою вибору подальшої
тактики корекції порушень фосфорно-кальцієвого обміну. Доведена
необхідність обстеження пацієнтів з кальцифікуючою хворобою серця для
діагностики кардіальної форми ПГПТ. Обгрунтована необхідність
обов’язкової візуалізації зон розташування ПЩЗ при УЗД ЩЗ, а також
інтраопераційна ревізія ПЩЗ під час оперативного втручання з приводу
патології ЩЗ для діагностики асимптомної форми ПГПТ. Показана можливість
і доцільність виконання симультанних оперативних втручань за наявності
супутньої первинному ГПТ хірургічної патології. Хірургічне лікування
ПГПТ і ВГПТ зупиняє подальший розвиток і приводить до регресу клінічних
проявів даного захворювання.

Методи діагностики і лікування ГПТ впроваджені в роботу відділень
Запорізької обласної клінічної лікарні, Запорізького обласного центру
екстреної медицини і швидкої допомоги, Дніпропетровського обласного
клінічного діагностичного центру. Основні положення роботи включені в
лекції кафедри госпітальної хірургії для студентів 5-6 курсів
Запорізького державного медичного університету, лекційний матеріал
Запорізької медичної академії післядипломної освіти.

Особістій внесок здобувача. Робота виконана на кафедрі госпітальної
хірургії Запорізького державного медичного університету. Разом з
науковим керівником визначені мета і задачі дослідження. Автором
самостійно проведений патентний і літературний пошук. Автор
безпосередньо брав участь в обстеженні всіх пацієнтів до і після
операції, в 90% хірургічних втручань, післяопераційному веденні хворих,
проведенні клінічних, інструментальних, біохімичних досліджень, а так
само в удосконаленні і впровадженні способів діагностики і лікування
різних форм і видів ГПТ. Автор самостійно провів статистичний аналіз
одержаних даних діагностики і лікування хворих.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідались та обговорювались на ІІІ з’їзді трансплантологов України,
м. Донецьк, 2004г.; науково-практичній конференції хірургів,
ендокринологів, онкологів Запорізької області “Діагностика і лікування
захворювань ендокринних органів”, м. Запоріжжя, 2005г.; Республіканській
науково-практичній конференції з міжнародною участю “Сучасні проблеми
ендокринної хірургії”, м. Київ, 2005г.; ХХІ з’їзді хірургів України, м.
Запоріжжя, 2005г.; науково-практичній конференції молодих учених
України, м. Запоріжжя, 2006г.; науково-практичній конференції з
міжнародною участю “Актуальні питання абдомінальної та судинної
хірургії. Клінічні проблеми трансплантації органів”. м. Київ, 2006г.;
розширеному спільному засіданні кафедр госпітальної хірургії,
факультетської хірургії і онкології, загальної і оперативної хірургії з
топографічною анатомією і доглядом за хворим Запорізького державного
медичного університету, кафедри трансплантології і ендокринної хірургії
з курсом серцево-судинної хірургії, кафедри анестезіології і реанімації
Запорізької медичної академії післядипломної освіти.

Публікації. За матеріалами даної роботи опубліковано 10 наукових праць,
з них 5 статей в спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК, серед них 2
статті в моноавторстві. Опубліковані роботи повністю відображають
основні положення дисертації. Одержано свідоцтво про реєстрацію
авторського права “Кардіальна форма первинного гіперпаратиреозу” №16237
від 11.04.2006 року.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 185 сторінках
машинописного тексту. Складається з введення, п’яти розділів, висновку,
висновків, практичних рекомендацій, списку літератури. У дисертаційній
роботі міститься 18 таблиць, 6 клінічних прикладів. Текст ілюстрований
46 малюнками. Список використаної літератури включає 215 джерел, з них
90 кирилицею, 125 латиною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. У дослідження включені 185 пацієнтів –
106 (57,3%) жінок і 79 (42,7%) чоловіків.

Вік хворих був від 11 до 74 років, середній вік склав 47,5±11 років.

143 хворих – 88 (61,5%) жінок і 55 (38,5%) чоловіків з різними
клінічними проявами, характерними для ПГПТ обстежені з метою
підтвердження або виключення даного захворювання, середній вік цих
хворих 48,9±10,6 років.

37 пацієнтів – 16 (43,2%) жінок і 21 (56,8%) чоловіків, обстежені з
метою діагностики ВГПТ, середній вік хворих 40,1±10,4 років.

5 пацієнтів – 2 жінок і 3 чоловіків, обстежені з метою вивчення
віддалених результатів хірургічного лікування ПГПТ в терміни від 7 до 15
років після операції, середній вік на момент обстеження 62,8±4,2 років.

При обстеженні використовувалися лабораторні і інструментальні методи
дослідження, вони проводилися на етапі встановлення діагнозу і в
післяопераційному періоді з метою динамічного спостереження. При
лабораторному обстеженні визначалися концентрації в крові ПТГ,
загального кальцію, іонізованого кальцію, неорганічного фосфору, ЛФ.
Рівень загального кальцію, неорганічного фосфору, лужної фосфатази (ЛФ)
в сироватці крові визначали за допомогою фотометра BTS-330 фірми
“BIOSYSTEMS S.A.” (Іспанія) з використанням набору реагентів тієї ж
фірми. Визначення концентрації іонізованого кальцію проводилося на
апараті ABL-505 фірми “RADIOMETR” (Данія). Вміст ПТГ в сироватці
визначали імунохемілюмінесцентним методом на діагностичній системі
“IMMULITE” фірми DPS (США).

Інструментальне дослідження включало УЗД ЩЗ і ПЩЗ, органів черевної
порожнини, рентгенографію кистей, кісток і суглобів кінцівок, черепа,
органів черевної порожнини, Ехо-КС, морфологічне дослідження видалених
ПЩЗ. УЗД щитоподібної залози (ЩЗ) і ПЩЗ виконували на апараті фірми
“Hitachi” EUB-315 (Японія), УЗД органів черевної порожнини – так само на
апараті “Hitachi” і апараті фірми “Siemens” SL-1 (Німеччина),
Рентгенографію – на комплексі “ИНДИАКОМ-01” (Україна), Эхокардіоскопія
(Эхо-КС) проводилася на апараті “Megas Esaote” (Італія). Морфологічне
дослідження ПЩЗ виконувалося за допомогою мікроскопа фірми “KARL ZZEIS”.

Статистичний аналіз отриманих результатів виконаний на ПК “Pentium IV” в
системі “Windows XP Professional” програмою Microsoft Office Excel 2003
SP1.

Результаті досліджень. Зі 143 хворих, обстежених на предмет ПГПТ 87
(60,9%) знаходилися на стаціонарному лікуванні у відділеннях урології,
загальної хірургії, кардіохірургії, кардіології, травматології,
ревматології. 56 (39,2%) хворих обстежені амбулаторно.

Обстежені пацієнти з підозрою на наявність ниркової, кісткової, змішаної
форм ПГПТ, а також ПГПТ у складі синдрому множинної ендокринної
неоплазії. Нами описана кардіальна форма захворювання, проявом якої є
кальциноз клапанів серця (свідоцтво про реєстрацію авторського права
№16237 від 11.04.2006г.).

Відповідно формам ПГПТ, проводилося обстеження пацієнтам з наступними
клінічними проявами:

-первинний двобічний, рецидивний одно- або двобічний, кораловидний
нефролітіаз, тривалість СКХ більше 5 років та її наявність у осіб у віці
до 30 років – ниркова форма;

-наявність кістково-суглобових болів, патологічних переломів, пухлин
кісток на тлі системного остеопорозу – кісткова форма;

-наявність у пацієнтів різних поєднань ЖКХ, СКХ, виразкової хвороби,
патології кісток і суглобів – змішана форма;

-наявність кальцинозу клапанів серця різного ступеня і локалізації –
кардіальна форма.

-виявлення при УЗД ЩЗ, а також інтраопераційно, при хірургічних
втручаннях на ЩЗ збільшення розмірів ПЩЗ – асимптомна форма.

-наявність патологічних змін з боку надниркових залоз – з метою
діагностики синдрому множинної ендокринної неоплазії.

Найчастіше обстежувалися хворі з підозрою на ниркову, змішану і
кардіальну форми ПГПТ (48, 37 і 30 пацієнтів відповідно формам).

Алгоритм обстеження хворих включав аналіз наявних характерних клінічних
проявів з боку сечовивідної, травної, серцево-судинної,
кістково-суглобової систем, обов’язкове біохімічне обстеження з
визначенням рівня ПТГ, рівнів загального кальцію, неорганічного фосфору,
ЛФ і результатів УЗД органів шиї з метою візуалізації збільшених ПЩЗ.

На предмет ВГПТ обстежувалися пацієнти з наявним захворюванням, на тлі
якого може розвиватися ВГПТ (в більшості випадків (94,6%) в нашому
дослідженні – це хворі з ХНН IV ступеню, що знаходяться на лікуванні
програмним гемодіалізом) за наявності у них таких скарг, як шкірне
свербіння, кістково-суглобові болі, м’язова слабкість, деформації нижніх
кінцівок, утворення кальцинатів в м’яких тканинах, при рентгенографії –
виявлення змін кісткової структури (остеопороз, субперіостальна
резорбція). Найбільш частими симптомами серед обстежених були шкірне
свербіння – в 82,9% випадків, кістково-суглобові болі – 71,4% і м’язова
слабкість – 62,9%.

Термін лікування програмним гемодіалізом коливався від одного до 97
місяців, в середньому 33,5±11,2 місяця.

Найменше виражені клініко-рентгенологічні прояви ВГПТ виявляються на
протязі першого року лікування гемодіалізом. Надалі є тенденція до
збільшення випадків появи таких скарг, як шкірне свербіння,
кістково-суглобові болі і м’язова слабкість на тлі появи
рентгенографічних проявів захворювання.

Із збільшенням терміну лікування програмним гемодіалізом відмічається
достовірне прогресування змін з боку лабораторних показників і, в першу
чергу, підвищення рівнів ПТГ, неорганічного фосфору і ЛФ. Так, середній
рівень ПТГ у хворих, що лікувалися гемодіалізом протягом одного року
склав 230,69±92,72 пг/мл, двох – 1187,67±386 пг/мл, 3-4 років –
1584,5±314 пг/мл (р

@

B

D

F

H

J

L

N

p

r

?

8:?$

?

oe

??

?

???

??

?

??

?

??

?

??

?

??

?

??

?

?

??C??

??C??

OНами показана можливість виконання симультанних операцій, проведено 18
таких втручань: резекція або екстирпація ЩЗ – 13 операцій,
лапароскопічна холецистектомія – 3, лапароскопічна адреналектомія – 2
операції.

З приводу ПГПТ оперовано 19 (86,4%) жінок і 3 (13,6%) чоловіків, з них 9
(40%) пацієнтів із змішаною формою, 8 (36,4%) з асимптомною, 2 (9,1%) –
з нирковою, 2 (9,1%) – з кістковою і 1 (4,5%) – з кардіальною.

Середній рівень ПТГ в групі оперованих з ПГПТ складав 284,5±172,6 пг/мл,
середня концентрація загального кальцію – 2,53±0,16 ммоль/л, середній
показник неорганічного фосфору, – 1,23±0,07 ммоль/л.

При виконанні 22 операцій були видалені 32 змінені ПЩЗ. У всіх пацієнтів
в ході оперативного втручання були візуалізовані 4 ПЩЗ.

Одна ПЩЗ видалена в 13 (59,1%) випадках, дві – в 8 (36,4%), три – в 1
(4,5%). Поразка нижньої пари ПЩЗ виявляється частіше, ніж верхніх –
59,4% і 40,6% відповідно. Розміри видалених ПЩЗ складали від 6Ч3 мм до
40Ч30 мм.

При морфологічному дослідженні видалених ПЩЗ у пацієнтів з ПГПТ в 56,5%
випадків виявлена аденома, в 39,1% – гіперплазія, в 4,3% – карцинома.

Розміри аденоматозно змінених ПЩЗ в 84,6% випадків перевищували 10 мм, в
той час, як при гіперплазії тільки в 10,5% залози були більше 10 мм в
діаметрі.

Зміни в лабораторних показниках у хворих з аденомою ПЩЗ були значно
більш виражені, чим при гіперплазії, середній рівень ПТГ складав
411,7±275,2 пг/мл, при гіперплазії 97,4±6,1 пг/мл.

У післяопераційному періоді у 22,7% хворих з ПГПТ розвинулася
транзиторна гіпокальціємія, яка компенсована медикаментозно.

При оперативних втручаннях, виконаних з приводу ВГПТ у 9 хворих видалені
32 збільшені ПЩЗ. Оперовані 5 жінок і 5 чоловіків. В 1 випадку виконана
діагностична цервікотомія.

Середня тривалість лікування програмним гемодіалізом у оперованих
пацієнтів склала 43,1±12,2 місяців.

Рівень ПТГ склав 2301±879,8 пг/мл, загального кальцію – 2,49±0,18
ммоль/л, неорганічного фосфору – 2,06±0,33 ммоль/л, ЛФ – 1339,2±336,3
Ед/л.

Інтраопераційно збільшення 4 ПЩЗ виявлене у 77,8% пацієнтів, у 22,2%
були збільшені тільки 2 ПЩЗ. Розміри видалених залоз варіювали від 5Ч3
мм до 25Ч15 мм.

При змінах з боку всіх залоз виконувалася СТПТЕ – видалення трьох ПЩЗ і
резекція половини четвертої.

При морфологічному дослідженні 32 видалених ПЩЗ у пацієнтів з ВГПТ і
ТГПТ в 75% виявлена гіперплазія, в 21,9% аденома і в 3,1% карцинома.

Рис. 1 Морфологічні зміни в ПЩЗ при ПГПТ і ВГПТ

У всіх хворих, які оперовані з приводу ПГПТ протягом 6 місяців після
операції відмічено зниження рівня ПТГ в середньому до 84,6±30,8 пг/мл.
Через 1 рік після оперативного лікування рівень ПТГ в середньому складав
40,5±9,0 пг/мл. Концентрація загального кальцію у всіх оперованих
пацієнтів знизилася до нормальних цифр. Через 6 місяців після операції
середній рівень загального кальцію склав 2,36±0,07 ммоль/л, а через 1
рік – 2,30±0,06 ммоль/л. Рівень ЛФ в 83,3% випадків нормалізувався
протягом 6 місяців після операції і склав в середньому 107,7±18,0 Од/л,
а через 1 рік був в середньому 91,8±8,6 Од/л.

Таблиця 4

Динаміка клініко-рентгенологічних проявів після операції у хворих з ПГПТ

Клінічні прояви Через 6 місяців після операції Через 12 місяців після
операції

Кістково-суглобові болі Менш виражені в 77,8% Відсутні в 77,8%

Сечокам’яна хвороба Відсутність рецидивів після літотрипсії у всіх
хворих Відсутність рецидивів після літотрипсії у всіх хворих

Кальциноз клапанів серця Відсутність прогресування хвороби у всіх хворих
Відсутність прогресування хвороби у всіх хворих

Остеопороз Відновлення структури кісткової тканини у 44,4% хворих
Відновлення структури кісткової тканини у 71,4% хворих

У пацієнтів, обстежених в термін від 7 до 15 років після операції,
відмічений тривалий, стійкий позитивний результат оперативного
лікування, який виявлявся у відсутності рецидиву тяжких клінічних
проявів, таких як рецидивний двобічний нефролітіаз, патологічні
переломи, остеопороз, що мали місце до операції, а також у відсутності
змін в лабораторних показниках, що характеризують наявність патології з
боку ПЩЗ.

У хворих, які оперовані з приводу ВГПТ, протягом 3 місяців після
оперативного лікування відмічено значне зниження рівня ПТГ. Середній
рівень ПТГ через 3 місяці склав 752,5±237,2 пг/мл, через 6 місяців –
145,9±93,4 пг/мл (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020