НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Мусієнко Юрій Володимирович

УДК 619:618.5:636.4.082.456

Діагностика, прогнозування та профілактика патологічних родів у
свиноматок

16.00.07 – ветеринарне акушерство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті
Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник – доктор ветеринарних наук, професор

Харенко Микола Іванович,

Сумський національний аграрний університет,

завідувач кафедри акушерства і хірургії

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор

Калиновський Григорій Миколайович,

Державний вищий навчальний заклад

„Державний агроекологічний університет”,

завідувач кафедри акушерства і хірургії

кандидат ветеринарних наук,

старший науковий співробітник

Бєліков Анатолій Андрійович,

Інститут тваринництва УААН,

провідний науковий співробітник лабораторії

технології виробництва свинини

Провідна установа – Львівська національна академія ветеринарної
медицини ім. С.З. Гжицького, кафедра акушерства і штучного осіменіння
сільськогосподарських тварин

ім. Г.В.Звєрєвої, м. Львів

Захист дисертації відбудеться “16” березня 2007 р. о 10 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.13 у Національному
аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв
оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного
університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13,
навчальний корпус № 4, к. 28

Автореферат розісланий “12” лютого 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Лакатош В.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Патологічні роди у свиноматок завдають господарствам
значних економічних збитків, які складаються з тривалої неплідності
свиноматок, передчасного їх вибраковування, народження мертвих та
нежиттєздатних поросят, виникнення післяродової патології,
нерентабельного використання кормів. Прогнозування, діагностика і
попередження патологічних родів підвищать рентабельність свинарських
спецгоспів.

Дослідженню родової патології у великої рогатої худоби присвячена велика
кількість праць (Хомин С.П., Яблонський В.А, 1985; Краєвський А.Й.,
1994; Харута Г.Г., 1997; Батраков А.Я, 1999; Вячевский С.С., 2002). В
той же час, в літературі недостатньо висвітлений прояв у свиноматок
окремих передвісників, стадій родів, причин патологічних родів та методи
надання рододопомоги (оперативна чи консервативна) при тій чи іншій
патології родового процесу (великі плоди, слабкі або надмірні перейми і
потуги, неправильне взаємовідношення плодів і родових шляхів, затримання
посліду та ін.).

Практично відсутні дані в літературі щодо характеру гормональних та
біохімічних зрушень перед родами, під час прояву перших передвісників та
стадій родового процесу, які могли би служити прогностичними ознаками
розвитку патології родів та підставою для застосування відповідних
заходів з метою її профілактики та корекції перебігу родів.

Основна увага дослідників зосереджена на вивченні ролі системи
фібринолізу при хірургічних хворобах у свиней, асептичному і септичному
запаленні у великої рогатої худоби та коней (Рубленко С.В., 1997;
Рубленко М.В., 1998; Ільніцький М.Г., 2002; Кулинич С.М., 2002;
Лазоренко А.Б., 2003). Дослідженню змін у системі гемостазу під час
вагітності і родів присвячена незначна кількість праць, і вони
стосуються переважно великої рогатої худоби (Краєвський А.Й., 2002) і
собак (Дубова О.А., 2003). Між тим, стан системи гемокоагуляції та
фібринолізу при вагітності і фізіологічних та патологічних родах у
свиноматок залишились поза увагою дослідників.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали
дисертаційної роботи є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри
акушерства та хірургії Сумського національного аграрного університету з
питань діагностики, прогнозування та профілактики родової патології у
сільськогосподарських тварин.

Мета і задачі дослідження. Метою проведених досліджень було
удосконалення методів діагностики, прогнозування та профілактики
патологічних родів у свиноматок.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі задачі:

встановити основні причини патологічних родів у свиноматок з урахуванням
пори року та їх віку в умовах спецгоспу Сумської області;

вивчити і проаналізувати сезонну і вікову динаміку прояву передвісників
та параметри окремих стадій родів;

визначити основні біохімічні показники крові, в тому числі естрадіолу і
прогестерону, та активність компонентів гемокоагуляційної і
фібринолітичної системи крові вагітних свиноматок у передродовому
періоді з урахуванням пори року та їх віку;

дослідити вплив плаценти денатурованої емульгованої та естрофану на
перебіг родів у свиноматок;

розробити основні критерії прогнозування родової патології у свиноматок.

Об’єкт дослідження – перебіг опоросу у свиноматок і стан новонароджених
поросят.

Предмет дослідження – зміни біохімічних показників сироватки та плазми
крові свиноматок при фізіологічних та патологічних родах та після
застосування біологічно активних речовин.

Методи дослідження – клінічні, метричні, хронометричні, біохімічні та
статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Удосконалено методику та
розроблені діагностично-прогностичні тести розвитку патологій під час
родів і запропоновані показники сумнівного і несприятливого прогнозу
щодо перебігу родового процесу у свиноматок.

Апробований та запропонований новий ефективний засіб профілактики
родової патології шляхом комплексного застосування ПДЕ та естрофану,
вивчено їх вплив на тривалість поросності, прояв передвісників родів та
тривалість стадій родового процесу.

Визначено зміни основних біохімічних показників крові вагітних
свиноматок у передродовому періоді з урахуванням їх віку, встановлено
корегуючий вплив на них застосованих біологічно активних речовин.

Вперше вивчено динаміку коагуляційно-антикоагулянтного та
фібринолітичного потенціалу плазми крові перед родами у клінічно
здорових свиноматок та свиноматок з патологічним перебігом родового
процесу з урахуванням їх віку та встановлений вплив на систему гемостазу
ПДЕ та естрофану.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження
дозволили удосконалити і запропонувати діагностично-прогностичні тести з
метою своєчасного виявлення свиноматок з підвищеною загрозою виникнення
патологічних родів.

Запропоновано ефективний комплексний метод профілактики родової
патології за допомогою поєднаного застосування тканинного препарату ПДЕ
та естрофану.

Отримані дані про зрушення у системах обміну речовин, гормональному
статусі та гемостазіологічних показниках перед опоросом дали змогу
розширити розуміння причин виникнення патологічних родів та обґрунтувати
застосування біологічно активних речовин для їх профілактики.

Матеріали дисертаційної роботи використовуються під час читання лекцій
та проведення лабораторно-практичних занять на факультеті ветеринарної
медицини та біолого-технологічному факультеті Сумського НАУ, Львівської
національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького та
Луганського НАУ, а також включені до навчального плану щорічної
перепідготовки спеціалістів ветеринарного та біолого-технологічного
профілю Сумської області. Результати досліджень впроваджені у спецгоспі
“Ряснянське” Краснопільського району Сумської області.

Особистий внесок здобувача. Весь обсяг клініко-експериментальних
досліджень, огляд та аналіз літературних джерел за темою дисертації і
статистичну обробку отриманих даних здійснено особисто здобувачем.

Виконання біохімічних, гормональних та гемостазіологічних досліджень за
темою дисертації та розроблення методик щодо застосування біологічно
активних речовин проводилося при безпосередній участі здобувача.

Наукова інтерпретація та узагальнення отриманих результатів у висновках
та пропозиціях, підготовка та написання дисертації і автореферату
здійснено здобувачем самостійно при консультації наукового керівника.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
повідомлено й обговорено на міжнародних науково-практичних конференціях:
“Молоді вчені – майбутнє вітчизняної ветеринарної медицини” (м. Суми, 27
вересня – 1 жовтня 2004 р.); “Наука і освіта `2005” (м. Дніпропетровськ,
7–21 лютого 2005 р.); “Стан і перспективи розвитку біотехнології
відтворення тварин” (сел. Кулиничі, Харківська обл., 29 березня 2005
р.); “Ветеринарна медицина – 2005: сучасний стан та актуальні проблеми
забезпечення ветеринарного благополуччя тваринництва” (м. Ялта, 30
травня – 4 червня 2005 р.); “Здобутки і перспективи розвитку
ветеринарної медицини”, присвяченій 20-річчю заснування факультету
ветеринарної медицини (1985–2005) (м. Суми, 28–30 вересня 2005 р.);
“Ветеринарне забезпечення свинарства: сучасний стан і шляхи розвитку”
(м. Харків, 15–18 листопада 2005 р.); “Сучасні наукові дослідження –
2006” (М. Дніпропетровськ, 20–28 лютого 2006 року); “Аграрний форум –
2006” (м. Суми, 25–29 вересня 2006 р.); “Наукові та практичні аспекти
реформ ветеринарної служби та ветеринарної освіти в Україні”
(м. Б.Церква, 27–29 вересня 2006 р.); “Сучасність і майбутнє аграрної
науки та виробництва” (м. Львів, 19–20 жовтня 2006 р.);
науково-практичних конференціях викладачів, аспірантів та студентів
Сумського НАУ (2005–2006 роках); обласних, міських, районних засіданнях
і семінарах керівників ветеринарної медицини Сумської області.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 статей у фахових
виданнях, з яких 3 є одноосібними, а 8 у співавторстві: «Вісник
Сумського національного аграрного університету» (4), «Вісник Полтавської
державної аграрної академії» (1), «Вісник Львівської національної
академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького» (1), міжвідомчий
тематичний науковий збірник «Ветеринарна медицина» (м. Харків) (2),
журнал “Ветеринарна медицина України” (1), бюлетень “Стан і перспективи
розвитку біотехнології відтворення тварин” (м. Харків) (1), «Вісник
Білоцерківського державного аграрного університету» (1).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду
літератури, власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих
результатів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної
літератури та додатків. Робота викладена на 147 сторінках комп’ютерного
тексту, ілюстрована 40 таблицями та 40 рисунками. Список використаної
літератури включає 248 джерел, у тому числі 69 – іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ,

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Дослідження проводилися протягом 2003–2006 років у спецгоспі з
виробництва свинини ТОВ “Ряснянське” Краснопільського району Сумської
області в усі пори року, в лабораторії кафедри акушерства і хірургії
Сумського національного аграрного університету, в лабораторії Сумської
обласної клінічної лікарні та Центральної міської лікарні.

Матеріалом для дослідження протягом всього періоду були 2176 свиноматок
великої білої породи різного віку (з І–ІV опоросом). Дослідження
проводили з урахуванням пори року (туру), умов годівлі і утримання та
порядкового номера опоросу. Кожен рік досліджували 640 свиноматок (по
160 в кожну пору року). При кожному опоросі (І–ІV) досліджували по 40
свиноматок (20 – у яких спостерігали фізіологічні і 20 – патологічні
роди).

До патологічних належали опороси з аномаліями родових шляхів (вузькістю
таза; вузькістю вульви, піхви і шийки матки) та розвитку плодів (великі
плоди; виродливість плодів; наявність недорозвинених плодів та
мертвонароджених поросят), порушенням динаміки родового процесу
(первинними слабкими потугами; вторинною слабкістю перейм і потуг;
надмірними переймами і потугами; сухістю родових шляхів; затриманням
посліду), неправильним взаємовідношенням плода до родових шляхів
(неправильними членорозміщенням, позицією або положенням плода),
перекручуванням матки або одного рогу, виверненням і випаданням матки.

Досліди з вивчення впливу біологічно активних препаратів на тривалість
поросності, прояв передвісників родів, тривалість стадій родів та
показники плодючості проводили на 60 свиноматках у кожній дослідній
групі (по 15 свиноматок різного віку з І по ІVопорос).

Тварин підбирали за принципом аналогів і ділили на 4 групи (3 дослідні і
1 контрольна). Свиноматкам перших дослідних груп вводили тканинний
препарат ПДЕ внутрішньом’язово, дворазово по 10 мл – перший раз на 105
добу вагітності, другий – на 112–113 добу.

Свиноматкам других дослідних груп вводили синхронізуючий опорос препарат
естрофан (аналог ПГF2б) внутрішньом’язово, одноразово в дозі 1,5 мл на
112 добу поросності, при виявленні молозива у молочних пакетах, або на
113 добу.

Свиноматкам третіх дослідних груп застосовували комплексне введення
біологічно активних препаратів: ПДЕ – внутрішньом’язово, дворазово по 10
мл – перший раз на 105 добу вагітності, другий – на 112–113 добу та
естрофан – внутрішньом’язово, одноразово в дозі 1,5 мл на 112 (при
виявленні молозива) або на 113 добу вагітності, одночасно з повторним
введенням ПДЕ.

Свиноматкам четвертих (контрольних) груп препарати не вводили.

Після опоросу контрольних свиноматок розділили на дві групи:
свиноматки, у яких спостерігали фізіологічні роди, та свиноматки з
патологічними родами. В групи відбирали по 5 свиноматок кожного опоросу.

З метою вивчення впливу біологічно активних речовин на гормональні і
біохімічні показники та на систему гемокоагуляції і фібринолізу, у
кожної дослідної свиноматки відбирали кров: на 106 добу вагітності (у І
та ІІІ групі через 24 години після першого введення ПДЕ); на 112 добу
при наявності молозива, хоча б в декількох сосках вим’я або на 113 добу
(у ІІ групі безпосередньо перед введенням естрофану, у І та ІІІ – ПДЕ)
та на 113 або 114 добу вагітності – рівно через 24 години після
попереднього взяття крові та введення біологічно активних препаратів.

При лабораторному дослідженні крові: прогестерон та естрадіол визначали
прямим твердофазним ІФА; холінестеразу – колориметричним методом з
використанням діагностичних наборів фірми “Simko LTD” (м. Львів);
загальний кальцій – фотометричним методом; вміст загального білка –
біуретовою реакцією з діагностичним набором фірми „Simko LTD” (м.
Львів); альбуміни, глобуліни, у тому числі б1-, б2-, в-, г- та
альбуміно-глобулінове співвідношення – методом “Білкових фракцій”,
використовуючи основні реактиви: KH2PO4 та NaOH виробництва “Макрохім”;
глюкозу – глюкозооксидазним методом; загальний холестерин – методом
Златкис-Зака; в-ліпопротеїди – за уніфікованою методикою за допомогою
наборів науково-виробничого підприємства “Simko-LTD” (м. Львів);
тригліцериди – методом Флетчера; активність лужної фосфатази – з феніл
фосфатом фотометричним методом; активність б-амілази (діастази) – за
Каравеєм; концентрацію фібриногену (Фг) – гравіметрично за методом
Р.А. Рутберга (1984); активність фібринстабілізуючого фактора (ФСФ) – за
уніфікованою методикою з використанням діагностичних наборів фірми
“Simko-LTD” (м. Львів); активність антитромбіну ІІІ (АТ-ІІІ) – за
методом Ю.В. Магеровського та В.А. Монастирського (1991);
Хагеман-залежний фібриноліз (ХЗФ) – з суспензією білого каоліну
виробництва фірми “Simko-LTD” (м. Львів) за методом К.Н. Веремієнка із
співавт. (1978); загальну фібринолітична активність плазми крові (ЗФАПК)
– за методом Kowalski E., Kopec. M., Niewearowsky S. з використанням
діагностичних наборів фірми “Simko-LTD” (м. Львів).

Для біохімічних та гормональних досліджень використовували сироватку
крові. Для дослідження показників системи гемостазу та фібринолізу з
крові отримували плазму.

Отримані вихідні кількісні показники наведені у вигляді (M±m), де M –
вибіркове середнє; m – стандартна помилка середнього (SEM); р –
досягнутий рівень значущості. Нами був використаний двовибірковий
t-критерій Стьюдента. Статистична обробка виконувалась на персональному
комп’ютері Рentium–4 з використанням табличного процесора Microsoft
Office Excel 2003.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Динаміка родової патології свиноматок

Протягом 2003–2005 рр. у спецгоспі “Ряснянське” Краснопільського району
Сумської області реєстрували значне поширення родової патології у 44,92
% свиноматок, проявленням якої були: наявність у гнізді мертвонароджених
поросят (20,78 % від загальної кількості свиноматок або 46,25 % від
свиноматок з родовою патологією); аспіраційна асфіксія новонароджених
поросят (12,43 % або 27,58 % відповідно); затримання посліду або його
частини (10,18 % або 22,6 %); недорозвиток плодів (6,8 % або 15,13 %);
первинна або вторинна слабкість перейм і потуг (6,65 % або 14,78 %);
перерозвиток плодів (6,03 % або 13,43 %); вузькість таза (4,53 % або
10,05 %); надмірні перейми і потуги (4,33 % або 9,35 %) – при цьому
допомогу під час опоросу надавали 15,8 % всіх свиноматок або 35,08 %
свиноматок з патологічними родами.

Від загальної кількості поросят, народжених при фізіологічних родах,
залежно від пори року, кількість мертвонароджених становила 3,31–4,42 %,
кількість виродливих – 0,63–1,29 % та недорозвинених плодів – 0,68–1,16
%, а народжених при патологічних родах – 8,83–9,71 %, 1,71–2,86 % та
1,85–2,99 % відповідно.

Особливості перебігу фізіологічних і патологічних родів у свиноматок

У свиноматок великої білої породи першим серед передвісників родів
реєструється заповнення молочних пакетів молозивом: виділення великих
крапель молозива можна помітити у 40–60 % свиноматок за 2–2,5 діб до
початку родів, виділення молозива з сосків при здоюванні струменем – за
15,82–20,70 годин. За 34,95–36,74 годин перед фізіологічними та за
36,57–39,74 годин перед патологічними родами можна помітити виділення
густого тягучого слизу, який закривав шийку матки під час вагітності.

Розслаблення зв’язок таза, яке у свиноматок перед фізіологічними родами
відбувається за 11,67–13,22 годин, а перед патологічними родами за
12,27–13,11 годин, характеризується збільшенням відстані від кореня
хвоста до сідничного горба на 0,98–1,20 см перед фізіологічними родами
та на 0,50–0,56 см перед патологічними.

Нами установлено, що прояв спраги реєструвався перед фізіологічними
родами у 15–35 %, а перед патологічними – у 38,75–53,75 % свиноматок.
При фізіологічному перебігу опоросу у 36,25–57,5 % свиноматок
спостерігали відмову від корму, а при патологічному – у 68,75–82,5 %. За
нашими даними причиною такого стану був запальний процес у статевих
органах або стрес.

Підготовча стадія при фізіологічному перебігу опоросу тривала в
середньому від 174,0±8,1 хвилин навесні до 224,5±11,7 хвилин взимку, а
при патологічних родах від 229,2±7,3 навесні до 270,6±13,0 хвилин
взимку.

Стадія виведення плодів при фізіологічних родах продовжувалась взимку
117,5±5,0 хвилин, навесні – 126,9±2,7, влітку – 116,5±2,5 та восени –
130,2±3,9 хвилин, а при патологічних – 206,9±14,6, 198,2±5,0, 185,7±3,3,
191,9±8,7 хвилин відповідно.

Найбільшу тривалість стадія виведення посліду при фізіологічних родах
становила 179 хвилин (при середньому коливанні від 69,10±5,90 взимку до
80,22±4,28 хвилин навесні), а при патологічних – 401 хвилину (при
середньому коливанні від 143,9±8,2 влітку до 160,0±13,70 хвилин взимку).

Фізіологічний родовий процес за тривалістю був найдовший восени і
становив 401,2±14,8 хвилину, взимку – 398,2±9,9, навесні – 389,3±16,3 і
найкоротший влітку – 372,3±10,1 хвилин, тривалість же патологічного
родового процесу була найдовшою взимку – 610,5±11,9; восени –
589,0±20,1; навесні – 565,8±13,4, а найкоротшою виявилася влітку –
558,0±9,0 хвилин.

Середній інтервал між народженням поросят при фізіологічному перебігу
родового процесу коливався від 12,5 до 16,23 хвилин, а при патологічному
– від 17,9 до 21,56 хвилин. Перевищення тривалості всіх стадій при
патологічних родах над фізіологічними зберігається у всіх вікових групах
в усі пори року.

Всі опороси з кількістю поросят більше 14 були патологічними.
Багатоплідність свиноматок при патологічних родах (10,07–10,40 голів) не
залежала від порядкового номера опоросу та пори року і в середньому
перевищувала фізіологічні показники (9,02–9,4 поросят). Після
патологічних родів на момент відлучення залишилося 6,8–7,4 поросят, а
після фізіологічних – 7,06–7,7 поросят. При цьому збереженість до
відлучення становила після патологічних родів – 66,02–71,15 %, а після
фізіологічних – 76,16–81,91 %.

Найбільше фізіологічних родів відбувалося увечері з 18.00 до 24.00
(32,66 %) та вночі з 0.00 до 6.00 (25,21 %), а найменше вранці з 6.00 до
12.00 (18,69 %) та вдень з 12.00 до 18.00 (23,44 %). Кількість
патологічних родів вдень (28,94 %) та вранці (21,89 %) значно
збільшувалася, відносно до фізіологічних показників; найменше їх
реєструвалося вночі (20,21 %). Ці дані підтверджують негативний вплив
сторонніх подразників та стрес-фактора на перебіг родового процесу –
ввечері та вночі він найменший, вранці та вдень – найбільший.

Вплив біологічно активних речовин на перебіг родового процесу

Після дворазового введення ПДЕ тривалість вагітності становила
115,20±0,04, а у контролі – 115,02±0,07 діб. Введення естрофану сприяло
скороченню періоду вагітності до 114,15±0,07 діб, що на 21 годину менше
за контрольний показник. Введення ПДЕ зменшувало стимулюючий ефект
естрофану та незначно прискорювало настання опоросу (114,7±0,14 діб).

Застосування естрофану у дозі 1,5 мл сприяло збільшенню кількості
свиноматок, що опоросилися до 114 доби, до 41,67 %, а кількість
свиноматок з опоросом після 116 доби знизилась до 3,33 %. Комплексне
застосування ПДЕ та естрофану сприяло тому, що у 71,67 % свиноматок
поросність тривала 114–116 діб, що можна вважати найкращим
синхронізуючим ефектом.

Застосування біологічно активних препаратів сприяло чіткішому прояву
передвісників родів у більшості свиноматок. Дворазове введення ПДЕ
впливало на час початку виділення молозива струменем, зміну поведінки та
підготовку “гнізда”, розслаблення зв’язок таза та набряк зовнішніх
статевих органів, зробивши період від їх початку до народження першого
поросяти довшим (р<0,001). Застосування естрофану навпаки стимулювало перебіг вищенаведених процесів. Застосування ПДЕ та естрофану статистично значимо (р<0,001) скорочувало тривалість всіх стадій родів. Так, якщо в контролі в середньому у всіх вікових групах підготовча стадія тривала 201,8±6,24, стадія виведення плодів – 161,5±3,42 та посліду – 101,1±4,63; загальна тривалість опоросу – 462,6±10,81 та інтервал між народженням поросят – 19,1±0,25 хвилин, то після дворазового введення ПДЕ їх тривалість була, відповідно, – 175,1±7,93; 141,8±2,71; 83,8±3,97; 401,8±12,62; 17,7±0,46, після застосування естрофану – 145,7±7,06; 118,0±3,56; 75,3±6,15; 337,6±13,81; 13,7±0,85, а після їх комплексного застосування – 164,4±10,76; 119,6±5,01; 75,2±3,6; 358,3±11,64; 14,3±0,44. Найменші стадії родів були після застосування естрофану, але при цьому відбувалося значне підсилення скоротливої функції неготової до родів матки, що при вузькості родових шляхів, великоплідності, при неправильному взаємовідношенні плода до родових шляхів могло негативно впливати як на свиноматку, так і на поросят. Негативний вплив естрофану виключає його поєднання з ПДЕ, що сприяє кращій готовності м’язового апарату свиноматки та накопиченню необхідних для родів речовин. Про це свідчив вплив цих біологічно активних препаратів на показники плодючості свиноматок та збереженості поросят. Дворазове введення ПДЕ дозволило на 15 % зменшити відсоток свиноматок з патологічними родами порівнянні з контролем (табл. 1), де він становив 41,67 %. Введення естрофану скоротило кількість патологій на 23,34 %, а комплексне застосування ПДЕ та естрофану – на 31,67 %. Кількість поросят при відлученні після застосування ПДЕ та естрофану була більшою (р<0,05), ніж у контролі. Збереженість поросят до відлучення після введення ПДЕ була вища на 12,77 %, естрофану – на 11,93 %, після їх поєднаного застосування – на 16,3 %. Таблиця 1 Вплив ПДЕ та естрофану на мертвонародженість та збереженість поросят Показники Групи Методика введення БАР Порядковий номер опоросу Середнє I II III IV Кількість і відсоток свиноматок з патологіч- ними родами І ПДЕ дворазово по 10 мл 5 33,33 3 20,0 3 20,0 5 33,33 4 26,67 ІІ Естрофан на 112–113 добу 3 20,0 2 13,33 3 20,0 3 20,0 2,75 18,33 ІІІ ПДЕ дворазово та естрофан 3 20,0 - 0 2 13,33 1 6,67 1,5 10,0 ІV контроль 8 53,33 5 33,33 5 33,33 7 46,67 6,25 41,67 Кількість мертво-народжених поросят, гол І ПДЕ дворазово по 10 мл 7 4 5 4 5,0 ІІ Естрофан на 112–113 добу 4 4 6 1 3,75 ІІІ ПДЕ дворазово та естрофан 4 - 2 - 1,5 ІV контроль 11 5 6 7 7,25 Відсоток збереженості поросят до відлучення (у 45 днів) І ПДЕ дворазово по 10 мл 79,80 83,67 84,21 82,98 82,47 ІІ Естрофан на 112–113 добу 82,47 83,51 80,20 81,25 81,63 ІІІ ПДЕ дворазово та естрофан 86,60 87,25 86,74 83,50 86,0 ІV контроль 68,75 70,0 74,23 65,69 69,70 Динаміка гормональних та біохімічних показників крові свиноматок У наших дослідженнях перед фізіологічним опоросом рівень прогестерону зменшувався з 26,66±2,65 на 106 добу вагітності до 10,07±1,53 нмоль/л – на 113–114 (табл. 2). Таблиця 2 Вміст прогестерону, естрадіолу та їх співвідношення в крові свиноматок Показники Доба вагітності I група II група III група IV група (контроль) фізіологія патологія Прогестерон, нмоль/л 106 32,40±4,01 24,58±2,50 31,62±3,14 26,66±2,65 41,94±5,33* 112-113 22,95±2,98 17,04±2,45 19,76±3,20 16,36±3,26 31,14±4,97* 113-114 17,39±2,74* 6,08±0,71* 9,55±1,52 10,07±1,53 24,57±3,97** Естрадіол, порівняно з фізіологічним перебігом родового процесу * – р<0,05; ** – р<0,01; *** – р<0,001. Патологічні роди характеризувалися значно більшим рівнем цього гормону, що становив 41,94±2±5,33 на 106 та 24,57±3,97 нмоль/л на 113–114 добу поросності (р<0,01). Як відомо, після застосування естрофану зникає “прогестероновий блок” міометрію, який забезпечує гальмування проведення імпульсів збудження від однієї м’язової клітини до іншої під гіперполяризуючим впливом прогестерону. Це, як зазначалося, відбувається при зменшеній продукції прогестерону через лютеоліз жовтих тіл під впливом простагландину. Рівень прогестерону через 24 години після застосування естрофану становив 6,08±0,71 нмоль/л (р<0,05). Після дворазового введення ПДЕ рівень гормону на 113–114 добу поросності становив 17,39±2,74 (р<0,05), що на 72,69 % більше за контрольний показник. На нашу думку, це може відбуватися за рахунок біологічно активних речовин ПДЕ. Рівень естрадіолу перед фізіологічними родами поступово підвищується з 0,59±0,04 на 106 добу вагітності до 0,71±0,03 нмоль/л – на 113–114 добу. Перед патологічними родами його рівень у крові був значно нижче і становив 0,45±0,03 (р<0,05) на 106 добу та 0,53±0,05 нмоль/л (р<0,01) – на 113–114. Відомо, що при низьких концентраціях естрадіолу у плодів прогресують явища гіпоксії та гіпотрофії, що сприяє їх загибелі. Доведена провідна роль плодів у синтезі естрогенів перед родами, тому внутрішньоутробна загибель плодів призводе до зниження рівня естрогенів. Статистично значиме підвищення рівня естрадіолу на 16,9 % (р<0,05) порівняно з контролем реєструвалося лише після комплексного застосування ПДЕ та естрофану. Взагалі проведені нами дослідження вказують на незначний вплив даних біологічно активних речовин на концентрацію естрадіолу у сироватці крові свиноматок. Прогестероно-естрадіолове співвідношення перед патологічними родами в декілька разів перевищувало фізіологічні показники, і ми вважаємо, що воно є інформативним та прогностичним тестом патологічних родів. Перед фізіологічними родами активність холінестерази поступово знижувалася з 41,12±6,0 на 106 добу до 35,72±1±4,13 мкмоль/(с(л) на 113–114 добу поросності. Перед патологічними родами її активність значно вища фізіологічної і лише незначно зменшується з 50,82±5,93 на 106 добу до 49,11±3,16 (р<0,05) на 113–114. Після застосування ПДЕ активність холінестерази вірогідно підвищується (р<0,05), а після введення естрофану, навпаки, знижується. Комплексне застосування препаратів майже не вплинуло на активність ферменту. Перед фізіологічними родами рівень кальцію збільшувався з 2,04±0,03 (106 доба) до 2,20±0,06 ммоль/л (113–114 доба). Перед патологічними родами його вміст був ще нижчий – 2,0±0,04 (106 доба) та 1,98±0,03 (р<0,01) (113–114 доба вагітності). Низький рівень кальцію при патологічних родах буде сприяти зниженню збудливості та спотворенню скоротливої функції міометрію. ^ ` b d f ? ¬ oeeaaUUOUUEUUOUUUU?? a$ ? ? ? A b ? i i 6? ? B ? e i b ? i „ dh^„ dh -? E%*(h)O)oeTHTHeeUUUUIEE???§§ - „ dh^„ „Ae`„Ae & 3*W\Z^Z?ZAZ [?]o`?eAegAi‚kVnOnjpAtUe?"‚oiaaaOeOeOeOe?AeOe?°Ae¤? „Ae`„Ae ®oeeeooaaNA··A·····ee· `„Aa$ ’ Ff{ a$ oooooooccoccoossoooooooOss У наших дослідженнях після введення ПДЕ рівень кальцію знижувався (р<0,05), а після введення естрофану – підвищувався (р>0,05).

Отже, перед опоросами у свиноматок, особливо із патологією родового
процесу, виникають різноспрямовані зрушення біохімічного гемостазу
крові.

Обміну білків належить центральне місце в метаболізмі організму. За
нашими даними, рівень загального білка неухильно зменшується як перед
фізіологічним, так і перед патологічним опоросом. Перед патологічним
опоросом його вміст статистично значимо (р<0,001) перевищує фізіологічні показники, можливо, за рахунок б1- та б2-глобулінових фракцій, до складу яких входять переважно “гострофазні” протеїни (б1-інгібітор протеаз, б1-кислий глікопротеїн, гаптоглобін, церулоплазмін, б-макроглобулін). Очевидно, у плодів, що патологічно розвиваються, підвищена кількість продуктів обміну, які подразнюють систему фіксованих макрофагів та печінку свиноматок, що призводе до зростання глобулінових фракцій. Крім того, зниження рівня альбумінів у крові свиноматок з патологічними родами (р<0,001) можна пояснити конкурентним синтезом “гострофазних” протеїнів (б1- та б2-глобуліни) у печінці із одночасним зниженням синтетичної здатності гепатоцитів щодо транспортних протеїнів – альбумінів. Також збільшення загального білка може свідчити про стимуляцію тканинного ланцюга імунітету при запальних процесах, які пов’язані з розвитком патологічних родів у свиноматок. При появі у свиноматок молозива кількість загального білка значно зменшується як при фізіологічних (до 63,33–66,0 г/л), так і при патологічних родах (до 74,67–78,0 г/л). На останньому тижні вагітності відбувається зниження альбуміно-глобулінового співвідношення з 0,76–0,85 до 0,65–0,72 у свиноматок з фізіологічними родами та з 0,61–0,73 до 0,57–0,64 – з патологічними. Після застосування ПДЕ та естрофану рівень білка вірогідно перевищує фізіологічні показники (р<0,001). В останній тиждень вагітності в крові свиноматок з майбутніми фізіологічними родами вміст загального холестерину підвищується з 1,68±0,04 до 1,81±0,04 ммоль/л, в-ліпопротеїдів з 0,755±0,026 до 0,823±0,020 г/л, глюкози з 3,77±0,05 до 3,89±0,05 ммоль/л, лужної фосфатази з 864,75±27,37 до 1098,9±32,70 нмоль/с(л з відносним зниженням кількості тригліцеридів з 0,820±0,033 до 0,598±0,023 ммоль/л. Перед патологічними родами рівень загального холестерину 1,92±0,04 – 2,01±0,04 ммоль/л та в-ліпопротеїдів 0,981±0,030 – 1,105±0,036 г/л значно перевищує фізіологічні показники (р<0,001), тоді як вміст глюкози (3,37±0,08 – 3,54±0,07 ммоль/л (р<0,001)) та активність лужної фосфатази (757,55±23,07 – 1010,05±23,15 нмоль/с(л (р<0,05)) значно менша. Рівень тригліцеридів та активність б-амілази при патологічних родах відрізняється статистично не значимо. Дослідження ліпідного метаболізму свідчать про розвиток помірної гіперліпідемії у свиноматок з патологічними родами за рахунок наростання рівня холестеролу та в-ліпопротеїдних комплексів. Подібні зміни вмісту ліпідів у крові свиноматок є закономірними при синтетичній дисфункції печінки, що підтверджується диспротеїнемією. Зниження активності лужної фосфатази у свиноматок із патологічними родами, очевидно, пов’язане із зниженням рівня глюкокортикоїдних гормонів у крові, які здатні індукувати каталітичну активність даного ензиму. За нашими даними, після введення ПДЕ та естрофану відбувалося підвищення в крові вмісту глюкози (р<0,001), лужної фосфатази (р<0,05) та б-амілази (р<0,05), а також зниження вмісту холестерину (р<0,001), тригліцеридів (р<0,05) та в-ліпопротеїдів (р<0,01). Ці зміни виразно проявлялися після комплексного застосування ПДЕ та естрофану (р<0,001). Зміни коагуляційно-антикоагулянтного балансу та фібринолітичного потенціалу плазми крові свиноматок перед родами Зміни гемостатичного потенціалу крові у свиноматок супроводжуються розвитком гіперкоагуляції, що індукується, з одного боку, розладами метаболізму фібриногену і його комплексів за одночасного зниження активності природних антикоагулянтів, а з іншого – пригніченням процесів розщеплення і утилізації фібринових інтраваскулярних та гістіоцитарних депозитів через зовнішній і внутрішній шляхи фібринолізу. Зокрема, перед родами розвивається гіперфібриногенемія пов’язана, очевидно, з посиленим синтезом цього протеїну у печінці. Гіперфібриногенемія супроводжується пригніченням активності АТ-ІІІ – природного антикоагулянту, що забезпечує 80 % антикоагулянтного потенціалу плазми крові. Низька активність АТ-ІІІ, очевидно, обумовлена посиленим споживанням цього інгібітору в процесі інактивації надлишкового надходження у кровотік тромбіну, джерелом утворення якого є гістеро-плацентарні структури. Отже, гіперфібриногенемія за одночасної депресії АТ-ІІІ створює передумови до тромбінемії з одного боку та посиленого перетворення фібриногену у фібринові комплекси з іншого. Гіперкоагуляція поглиблюється депресією фібринолізу, що, очевидно, є наслідком дефіциту активаторів плазміногену у кровотоці свиноматок з патологічним перебіг родового процесу, оскільки утворення фібринових волокон і їх стабілізація супроводжується сорбцією активаторів плазміногену на них, внаслідок чого їх рівень у кровотоці знижується. Так, різке зниження активності ХЗФ, очевидно, пов’язане із зменшенням рівня у крові головних кофакторів фактора Хагемана – прекалікреїну та високомолекулярного кініногену, які використовуються для активації плазмового попередника тромбопластину (фактор ХІ, фактор Розенталя), до якого мають високу афінність, чим і пояснюється розвиток коагулемії. Поряд із порушенням ендогенного механізму фібринолізу через ХІІ-фактор, пригнічення зазнає і зовнішня ланка фібринолітичного процесу через дефіцит плазмового і судинного активаторів плазміногену, що підтверджується зниженням рівня загального фібринолізу. Таким чином, при патологічних родах у свиноматок спостерігається виражений коагуляційно-антикоагулянтний та фібринолітичний дисбаланс, що може бути використано у моніторингу і прогнозуванні родової патології. До показників сумнівного і несприятливого прогнозу щодо перебігу родів у свиноматок належать зниження рівня фібриногену у крові до 4,17±0,20 г/л; зростання активності ФСФ до 52,43±0,63 с; зниження інгібіторної здатності АТ-ІІІ до 80,13±0,74 %, а також, Хагемен-залежного фібринолізу до 47,4±1,19 хвилин та ЗФАПК до 417,0±3,69 хвилин (табл. 3). Введення біологічно активних препаратів сприяло підвищенню концентрації фібриногену, зниженню активності ФСФ та збільшенню ЗФАПК (р<0,05). Таблиця 3 Показники системи гемостазу у піддослідних свиноматок Показники Доба вагітності I група II група III група IV група (контроль) Фізіологія Патологія Концентрація фібриногену, г/л 106 5,32±0,14 4,90±0,15 5,32±0,20 5,13±0,19 4,54±0,20* 112-113 5,42±0,12 5,18±0,15 5,43±0,16 5,21±0,18 4,21±0,22** 113-114 5,48±0,11 5,64±0,14 5,99±0,13** 5,39±0,14 4,17±0,20*** Активність ФСФ, с 106 48,80±1,27 46,75±1,47 48,63±1,39 47,90±0,82 51,16±0,61** 112-113 48,04±1,72 46,12±1,55 48,64±1,41 46,95±0,78 51,63±0,43*** 113-114 49,06±1,44 49,04±1,35 51,13±1,12** 46,62±0,76 52,43±0,63*** Активність порівняно з фізіологічним перебігом родового процесу * – р<0,05; ** – р<0,01; *** – р<0,001. ПДЕ та естрофан діялb по-різному: на активність АТ-ІІІ та ХЗФ введення естрофану сприяло статистично не значимому зниженню активності АТ-ІІІ та підвищенню ХЗФ, а дворазове введення ПДЕ як самостійно, так і у поєднанні з естрофаном призводило, навпаки, до підвищення активності АТ-ІІІ та зниження ХЗФ (р<0,05). Економічна ефективність застосування біологічно активних препаратів Економічна ефективність дворазового введення ПДЕ на 105 та 112–113 добу вагітності у дозах по 10 мл на одну дослідну свиноматку становила 228,38 грн. Цей показник після застосування естрофану на 112–113 добу поросності становив 265,54 грн. Найкращий економічний ефект виявився при комплексному введенні препаратів – 350,44 грн. на одну дослідну свиноматку. Прогноз перебігу родів у свиноматок великої білої породи До показників початку родової патології або підвищеної загрози її виникнення, при яких необхідно проводити рекомендовані профілактичні заходи або надавати свиноматкам допомогу, належать (табл. 4): передчасні (до 112 доби вагітності) та запізнілі (після 118 доби) опороси; ранкові і денні опороси. відсутність молозива при народженні 1 поросяти та “підготовки гнізда”; поява виродливих, недорозвинених, мертвонароджених та поросят з ознаками внутрішньоутробної аспіраційної асфіксії; відстань від кореня хвоста до сідничного горба менша 3 см (для першоопоросок менше 2,7 см) та передродова зміна цієї відстані менше 1 см (для першоопоросок 0,5 см); підвищена спрага та відмова від корму свиноматки, канібалізм; багатоплідність більше 14 поросят; тривалість підготовчої стадії довше 4 годин; стадія виведення плодів довше 3 годин при народженні до 10 поросят; послідова стадія довша 3 годин; загальна тривалість родів довше 8 годин; ) більше 18 хвилин, інтервал між окремими поросятами більше 60 хвилин. Таблиця 4 Діагностично-прогностичні показники патологічних родів у свиноматок Показники крові 106 доба вагітності 112–114 доба вагітності За 6 годин до опоросу Вміст прогестерону, нмоль/л Вище 35 Вище 15 Вище 9 Рівень естрадіолу, нмоль/л Нижче 0,5 Нижче 0,6 Нижче 0,7 Співвідношення прогестерону до естрадіолу Вище 70 Вище 30 Вище 10 Активність холінестерази, мкмоль/(с·л) Вище 45 Кількість іонів кальцію (Са2+), ммоль/л Менше 2 Вміст загального білка, г/л Вище 80 Вище 70 Рівень глюкози, ммоль/л Менше 3,7 Рівень загального холестерину, ммоль/л Вище 1,9 Активність лужної фосфатази, нмоль/с·л Нижче 800 Нижче 1000 Активність б-амілази, мг/(год·мл) Нижче 32 Вміст в-ліпопротеїдів, г/л Більше 0,9 Більше 1,1 Концентрація фібриногену, г/л Нижче 4,5 Нижче 5 Активність ФСФ, с Більше 51 Активність АТ-ІІІ, % Нижче 85 % Активність ХЗФ, хв. Вище 38 Вище 43 ЗФАПК, хв. Більше 370 Більше 400 ВИСНОВКИ У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі щодо своєчасної діагностики та прогнозування патологічних родів у свиноматок залежно від їх віку та пори року в умовах свинарських господарств, шляхом дослідження тривалості поросності, характеру прояву передвісників родів, перебігу родового процесу, біохімічних показників крові, що дозволяє проводити ефективні профілактичні заходи за допомогою біологічно активних речовин для зростання показників відтворної здатності свиноматок та збереженості поросят. у спецгоспі з виробництва свинини у 44,92 % свиноматок реєструються патологічні роди, у 20,8 % вони характеризуються появою у гнізді мертвонароджених, які складають 3,78 % всіх поросят. У свиноматок з патологічними родами на мертвонародженість поросят припадає 43,8–49,3 %, на аспіраційну асфіксію – 24,4–32,2 %, на затримання посліду – 20,5–24,7 %, на слабкість перейм та потуг – 12,3–16,9 %, на недорозвиток плодів – 12,3–16,4 %, на перерозвиток плодів – 11,6–15,1 %, на вузькість тазу 8,1–12,3 %, на канібалізм – 6,8–11 % та на надмірні перейми та потуги 8,1–10,8 %. Відстань від кореня хвоста до сідничного горба та її зміна при патологічних родах статистично менша (2,76–3,03 та 0,48–0,62 см відповідно), ніж при фізіологічних (3,23–3,76 та 0,87–1,29 см відповідно). Підготовча стадія при фізіологічному перебігу опоросу триває в середньому від 174,0±8,1 хвилин навесні до 224,5±11,7 хвилин взимку, а при патологічних родах – від 229,2±7,3 навесні до 270,6±13,0 хвилин взимку. Стадія виведення плодів при фізіологічних родах коливається від 116,5±2,5 хвилин (влітку) до 130,20±3,88 хвилин (восени), при патологічних родах – від 185,7±3,3 хвилин (влітку) до 206,9±14,6 хвилин (взимку). Середній інтервал між народженням поросят при фізіологічному перебігу родового процесу коливається від 12,5±0,7 до 16,23±0,47 хвилин, а при патологічних родах – від 17,9±0,7 до 21,56±1,14 хвилин. Відсоток збереженості поросят до відлучення у 45 днів при патологічних родах (66,02–71,15 %) у середньому на 10 % менший, ніж при фізіологічних (76,16–81,91 %). Найбільше фізіологічних родів відбувається увечері (29,21–37,74 %) та вночі (17,92–30,33 %), а найменше вранці (16,04–21,31 %) та вдень (17,21–28,30 %). Кількість патологічних родів вдень (23,19–32,95 %) та вранці (15,91–28,40 %) значно збільшується, відносно до фізіологічних показників і найменше патологічних родів реєструється вночі (18,57–23,19 %). На 113–114 добу поросності перед фізіологічним перебігом родового процесу відбувається зниження рівня прогестерону до 10,07±1,53 нмоль/л, прогестероно-естрадіолового співвідношення до 14,20±2,62, активності холінестерази до 35,72±4,13 мкмоль/(с·л), рівня загального білка до 61,67±1,24 г/л, рівня тригліцеридів до 0,598±0,023 ммоль/л з одночасним підвищення рівня естрадіолу до 0,71±0,03 нмоль/л, кількості іонів кальцію до 2,20±0,06 ммоль/л, рівня глюкози до 3,89±0,05 ммоль/л, загального холестерину до 1,81±0,04 ммоль/л. Перед патологічним опоросом (на 113-114 добу поросності) значно перевищує фізіологічні показники рівень прогестерону (24,57±3,97), прогестероно-естрадіолового співвідношення (50,43±10,45), активність холінестерази (49,11±3,16 мкмоль/(с·л)), вміст загального білка (73,0±1,92) та загального холестерину (2,01±0,04), тоді як рівень естрадіолу (0,53±0,05), кальцію (1,98±0,03) та глюкози (3,54±0,07) значно менший. Зі 106 по 114 добу вагітності перед патологічними родами відбувається зменшення активності ФСФ, АТ ІІІ, ХЗФ та ЗФАПК, порівняно з фізіологічними родами (p<0,001). У плазмі крові свиноматок з віком (від 9 місяців до 2 років) підвищується вміст фібриногену та активність ХЗФ, АТ ІІІ, ЗФАПК і знижується активність ФСФ. На 21 годину в середньому скорочується період поросності після застосування естрофану у дозі 1,5 мл на 112–113 добу вагітності, причому кількість свиноматок з поросністю вище 116 діб зменшується до 3,33 %, на 40 хвилин скорочується стадія виведення плодів, на 25 хвилин – тривалість виділення посліду та на 4–7 хвилин – середній інтервал між народженням поросят. Найкращій профілактичний та синхронізуючий ефект має комплексне застосування ПДЕ та естрофану, яке сприяє тому, що 71,67 % опоросів відбуваються з 114 до 116 доби вагітності, кількість свиноматок з патологічними родами скорочується до 10 %, кількість мертвонароджених поросят до 1 %, збереженість поросят до відлучення у 45 днів збільшується на 16,3 %. Введення ПДЕ та естрофану сприяє підвищенню концентрації фібриногену, зниженню активності фактора ХІІІ та збільшенню загальної фібринолітичної активності (р<0,05). Введення естрофану сприяє зниженню активності АТ-ІІІ та підвищенню ХЗФ, а дворазове введення тільки ПДЕ або у поєднанні з естрофаном призводить, навпаки, до підвищення активності АТ-ІІІ та зниженні ХЗФ (р<0,05). До показників підвищеної загрози виникнення патологічних родів належать: зниження рівня фібриногену у крові до 4,17±0,20 г/л, зростання активності фактора ХІІІ до 52,43±0,63 с, зниження інгібіторної здатності АТ-ІІІ до 80,13±0,74 %, а також, Хагемен-залежного фібринолізу до 47,4±1,19 хвилин та загальної фібринолітичної активності д 417,0±3,69 хвилин. Економічна ефективність введення ПДЕ на 105 та 112–113 добу вагітності у дозах по 10 мл на одну дослідну свиноматку становила 228,38 грн., естрофану на 112–113 добу – 265,54 грн., при комплексному введенні препаратів – 350,44 грн. на одну дослідну свиноматку. Пропозиції виробництву З метою з’ясування причин патологічних родів та своєчасного проведення профілактичних заходів, доцільно визначати у крові свиноматок у останній тиждень поросності рівень прогестерону, естрадіолу, холінестерази, іонів кальцію, загального білка, глюкози, загального холестерину, фібриногену, фактора ХІІ та ХІІІ, антитромбіну ІІІ та загальну фібринолітичну активність. Для профілактики родової патології у свиноматок застосовувати тканинний препарат ПДЕ у дозі 10 мл на 105 та 112–113 добу вагітності у поєднанні з естрофаном у дозі 1,5 мл на 112–113 добу. Матеріали дисертаційної роботи рекомедуємо використовувати у навчальному процесі під час викладання ветеринарного акушерства, гінекології, біотехніки розмноження та технології штучного осіменіння сільськогосподарських тварин, при підготовці фахівців на біолого-технологічних та факультетах ветеринарної медицини України ІІІ і IV рівнів акредитації. Список основних праць, опублікованих за темою дисертації Харенко М.І., Мусієнко Ю.В. Особливості перебігу фізіологічних і патологічних родів у свиноматок в зимовий період // Вісник Сум. НАУ, 2004. – Вип. 7. – С. 166–171. (Здобувачем самостійно проведено експериментальні дослідження, статистичну обробку даних та підготовку статті до публікації). Харенко М.І., Мусієнко Ю.В. Особливості перебігу фізіологічних і патологічних родів у свиноматок // Міжвідомчий тематичний науковий збірник: Ветеринарна медицина. – Харків, 2005. – № 85. – Т. 2 – С. 1097–1105. (Здобувачем особисто вивчена характеристика стадій родів та показники плодючості свиноматок, проведено статистичну обробку даних та написання роботи). Харенко М.І., Мусієнко Ю.В. Характеристика тривалості поросності при фізіологічних і патологічних родах // Науково-технічний бюлетень “Стан і перспективи розвитку біотехнології відтворення тварин”. – Харків, 2005. – № 91. – С. 120–126. (Здобувач вивчив тривалість поросності, провів аналіз отриманих результатів та підготував статтю до друку). Мусієнко Ю.В. Характеристика прояву передвісників родів при фізіологічних і патологічних родах // Вісник Сум. НАУ, 2005. – Вип. 1-2 (13-14). – С. 34–45. Вплив тканинного препарату з плаценти й естрофану на час настання родів, їх перебіг у свиноматок й якість приплоду / Харенко М.І., Мусієнко Ю.В., Вощенко І.Б., Яблонський В.А. // Ветеринарна медицина України. – 2006. – № 5. – С. 28–32. (Здобувач брав участь у введенні біологічно активних речовин та вивченні показників плодючості, у дослідженні біохімічних показників крові свиноматок, самостійно провів статистичну обробку отриманих даних). Прогнозування та профілактика патологічних родів у свиноматок / Харенко М.І., Мусієнко Ю.В., Лазоренко А.Б., Чекан О.М. // Вісник Сум. НАУ, 2006. – Вип. 1-2 (15-16). – С. 204–210. (Здобувач особисто вивчав передвісники родів у свиноматок, брав участь у проведенні статистичної обробки даних та розробленні діагностично-прогностичних тестів). Мусієнко Ю.В. Основні причини патологічного опоросу // Міжвідомчий тематичний науковий збірник: Ветеринарна медицина. – Харків, 2006. – № 86 – С. 241–244. Мусієнко Ю.В., Лазоренко А.Б. Стан системи гемостазу у свиноматок за фізіологічних та патологічних родів // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2006. – Вип. 36. – С. 111–117. Мусієнко Ю.В., Вощенко І.Б., Чекан О.М. Вплив біологічно активних препаратів на тривалість стадій опоросу // Вісник Полтавської ДАА, 2006. – № 2. – С. 140–143. (Здобувач брав участь у проведенні експериментальних досліджень та статистичній обробці даних, самостійно провів узагальнення результатів та написання статті). Мусієнко Ю.В. Вплив біологічно активних препаратів на тривалість поросності свиноматок // Науковий вісник Львів. держ. акад. вет. медицини ім. Гжицького. – Львів, 2006. – Т.8. – №3 (30). – Ч.2. – С. 112–116. Мусієнко Ю.В., Лазоренко А.Б. Вплив біологічно активних речовин на стан системи гемостазу у свиноматок // Вісник Сум. НАУ, 2006. – Вип. 7 (17). – С. 81–83. (Здобувач брав участь у введенні біологічно активних речовин та дослідженні біохімічних показників крові свиноматок, самостійно провів статистичну обробку отриманих даних). Мусієнко Ю.В Діагностика, прогнозування та профілактика патологічних родів у свиноматок – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 – ветеринарне акушерство. – Національний аграрний університет, Київ, 2007. Дисертація присвячена визначенню поширення та дослідженню причин родової патології у свиноматок різних вікових груп залежно від пори року. Встановлено, що основними ознаками патологічних родів є поява у гнізді мертвонароджених поросят, новонароджених з асфіксією, затримка посліду, недорозвиток та перерозвиток плодів, слабкі або надмірні перейми і потуги. Визначено зміну основних біохімічних показників у крові вагітних свиноматок у передродовому періоді з урахуванням їх віку та вивчений корегуючий вплив на них біологічно активних речовин. Отримані результати досліджень дозволили рекомендувати для профілактики родової патології комплексне введення препаратів ПДЕ та естрофану, які завдяки синхронізуючому та стимулюючому ефекту сприяють кращій підготовці свиноматок до опоросу та підвищують показники їх продуктивності. Вивчено динаміку коагуляційно-антикоагулянтного та фібринолітичного потенціалу плазми крові перед родами у клінічно здорових свиноматок та свиноматок з патологічним перебігом родового процесу з урахуванням їх віку, показано вплив на систему гемостазу ПДЕ та естрофану, на підставі чого обґрунтовано і запропоновано новий метод прогнозування родової патології та доведено корегуючий вплив ПДЕ на систему гемостазу у свиноматок. Ключові слова: родова патологія, свиноматки, мертвонароджені поросята, затримка посліду, ПДЕ, естрофан, гемостаз. Мусиенко Ю.В. Диагностика, прогнозирование и профилактика патологических родов у свиноматок – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.07 – ветеринарное акушерство. – Национальный аграрный университет, Киев, 2007. Диссертация посвящена определению распространенности и исследованию причин родовой патологии у свиноматок различных возрастных групп в зависимости от сезона года. Установлено, что основными причинами патологических родов является появление в гнезде мертворожденных поросят, новорожденных с асфиксией, задержка последа, недоразвитость и переразвитость плодов, слабые или чрезмерные схватки и потуги. Предвестники перед родами можно заметить в следующем порядке: появление больших капель молозива, вытекание слизи из половых органов, изменение поведения свиноматки, подготовка ею “гнезда”, выделение молозива струей, расслабление связок таза и отек внешних половых органов, причём отсутствие молозива при рождении первого поросенка, отсутствие подготовки “гнезда”, повышенная жажда и отказ от корма, преждевременное вытекание околоплодных вод, повышенное возбуждение свиноматки показатели неблагоприятного прогноза протекания родового процесса. Патологические роды характеризуются более долгими стадиями родового процесса по сравнению с физиологическими. Так, подозрением начала патологического опороса можно считать протекание подготовительной стадии больше 4 часов, стадии выведения плодов больше 3 часов (при рождении около 10 поросят), стадии выделения последа больше 3 часов, среднего интервала между рождением поросят больше 18 минут, а интервала между соседними поросятами больше 60 минут. Определено изменение основных биохимических, ферментных показателей, эстрадиола и прогестерона в крови беременных свиноматок в предродовом периоде с учетом их возраста и изучено влияние на них биологически активных веществ. Перед физиологическим течением родового процесса происходит снижение уровня прогестерона, прогестероно-эстрадиолового соотношения, активности холинэстеразы, уровня общего белка, уровня триглицеридов с одновременным повышение уровня эстрадиола, количества ионов кальция, уровня глюкозы и общего холестерина. Перед патологическим же опоросом значительно превышает физиологические показатели уровень прогестерона, прогестероно-естрадиолового соотношения, активность холинэстеразы, содержание общего белка и холестерина, тогда как уровень эстрадиола и глюкозы значительно меньше. Полученные результаты исследований позволили рекомендовать для профилактики родовой патологии комплексное введение препаратов ПДЕ двукратно в дозе 10 мл на 105 и 112 день и эстрофана в дозе 1,5 мл на 112–113 день поросности. Было установлено, что введение ПДЕ способствует снижению уровня кальция, общего холестерина, триглицеридов и повышению содержания прогестерона, холинэстеразы, общего белка, глюкозы, а введение эстрофана, в свою очередь, приводит к снижению уровня прогестерона, холинэстеразы и общего холестерина и повышению уровня эстрадиола, кальция, общего белка и глюкозы, что оказывает синхронизирующий и стимулирующий эффект и способствует лучшей подготовке свиноматок к опоросу и повышает показатели производительности. Наилучшая экономическая эффективность была при комплексном введение ПДЕ и эстрофана – 350,44 грн. на одну опытную свиноматку. Изучена динамика коагуляционно-антикоагулянтного и фибринолитического потенциала плазмы крови перед родами у клинически здоровых свиноматок и свиноматок с патологическим течением родового процесса с учетом их возраста и показано влияние на систему гемостаза ПДЕ и эстрофана, на основании чего объяснен и предложен новый метод прогнозирования родовой патологии и подтверждено корелирующее влияние ПДЕ на систему гемостаза у свиноматок. В конце беременности происходит значительное повышение уровня фибриногена в плазме крови свиноматок, а перед патологическими родами наблюдается гипофибриногенемия вместе с общим уменьшением активности ФСФ, АТ ІІІ, ХЗФ и ОФАПК с 106 до 114 дня беременности. С возрастом в плазме крови свиноматок увеличивается содержание фибриногена, повышается активность ХЗФ, АТ ІІІ и ОФАПК, при этом активность ФСФ снижается. К показателям сомнительного и неблагоприятного прогноза течения родов у свиноматок, следует отнести снижение уровня фибриногена в крови до 4,17±0,20 г/л, повышение активности фактора ХІІІ до 52,43±0,63 с, снижение ингибиторной способности АТ ІІІ до 80,13±0,74%, а также, ХЗФ до 47,4±1,19 минут и ОФАПК до 417,0±3,69 минут. Введение биологически активных препаратов способствовало повышению концентрации фибриногена; снижению активности фактора ХЗФ и увеличению общей фибринолитической активности. Введение эстрофана способствовало снижению активности АТ ІІІ и повышению ХЗФ, а двукратное введение ПДЕ как самостоятельно, так и в сочетании с эстрофаном способствовало наоборот к повышению активности АТ ІІІ и снижении ХЗФ. Ключевые слова: родовая патология, свиноматки, мертворожденные поросята, задержка последа, ПДЭ, эстрофан, фибриноген, гемостаз. Musienko Y.V. Diagnostics, prognostication and prophylaxis of pathological parturition of sows – Manuscript. The dissertation for a scientific degree of candidate of veterinary sciences on speciality 16.00.07 – veterinary obstetrics. – National Agrarian University, Kyiv, 2007. The dissertation is devoted to the determination of a prevalence and researching the reasons of a parturition pathology of different age groups sows depending on a season of a year. It is set, that the principal reasons of pathological parturition are the appearing of stillborn piglets in the nest, new-bornners with asphyxia, delay of an afterbirth, underdevelopment and over development of garden-stuffs, weak or excessive fights and spasms. It’s defined the change of basic biochemical indexes in the blood of pregnant sows during the pre-natal period, taking into consideration their age and the influence of biologically active things on them. The results of researches allowed us to recommend the complex injection of preparations of PDE and oestrophan for prophylaxis of a parturition pathology which thanks to the synchronizing and stimulant effect assist the better preparation of sows to parturition and promote productivity indexes. The dynamic of hemokoagulation and fibrinolisis blood plasma potential before parturition of the clinically healthy sows and sows with the pathological flow of parent process taking into consideration their age is studied. The influence of PDE and oestrophan on the system of the hemostasis is shown. On their base a new method of a parturition pathology prognostication was offered and explained of the same time. It was also confirmed the influence of PDE on the hemostasis system of sows. Key words: pathological parturition, sows, stillborn piglets, delay of afterbirth, PDE, oestrophan, hemostasis. PAGE 1 47 47

Похожие записи