.

Діагностика, лікування та профілактика порушень менструального циклу у дівчат-підлітків з психоемоційними розладами (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2527
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М. ГОРЬКОГО

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНИХ ПРОБЛЕМ СІМ’Ї

ЗОЛОТО ОЛЕНА ВІКТОРІВНА

УДК 618.17 – 008.8 – 053.66 : 616.89 – 008.441.14 – 07 – 084 – 08

Діагностика, лікування та профілактика порушень менструального циклу у
дівчат-підлітків з психоемоційними розладами

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті

ім. М. Горького МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

МАТИЦІНА ЛЮБОВ ОЛЕКСАНДРІВНА,

професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології з курсом
дитячої гінекології Донецького державного медичного університету ім. М.
Горького МОЗ України

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

ВОВК ІРИНА БОРИСІВНА,

завідуюча відділенням планування сім’ї та статевого розвитку дітей і
підлітків Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України

доктор медичних наук, професор

АСТАХОВ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ,

завідувач кафедри акушерства та гінекології № 2 Донецького

державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика

МОЗ України, кафедра акушерства, гінекології та перинатології

Захист дисертації відбудеться “ 8 ” червня 2005 р. о
12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03
при Науково-дослідному інституті медичних проблем сім’ї Донецького
державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (83114,
м. Донецьк, пр. Панфілова, 3).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного
медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (83003, м. Донецьк,
пр. Ілліча, 16).

Автореферат розісланий “ 6 ” травня 2005 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент О.М. Рогова ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
РОБОТИ

Актуальність теми. Порушення репродуктивної системи в пубертатному віці
виявляються переважно в розладах менструального циклу функціонального
характеру – пубертатній матковій кровотечі (ПМК), психогенній аменореї
(ПА), олігоменореї, які складають у структурі гінекологічної
захворюваності дітей і підлітків близько 25%. ПМК зустрічаються серед
дівчат шкільного віку з частотою від 2,5 до 8,0% (В.К. Чайка, 2000; Ю.О.
Гуркін, 2000). Серед етіологічних факторів розвитку ПМК поряд із
порушенням нейроендокринної регуляції, хронічними і гострими
інфекційними і вірусними захворюваннями, гіповітамінозом, патологією
антенатального періоду розвитку, конституційними особливостями певне
значення мають психічні травми і перевантаження (Л.О. Матиціна і
співавт. 2002; M. Livingstone 2002).

У структурі дитячої гінекологічної захворюваності ПА становить 15-16%
(О.О. Богданова, 2000; Л.Б. Маркін, Е.Б. Яковлева, 2005). Найбільш
частою причиною ПА є так звані психогенні фактори. За даними авторів, до
них відносяться психічні травми (В.К. Чайка, І.Б. Вовк, Л.О. Матиціна
2001; E. Bancowska et. al., 2000; К. Hasegawa, 2001). Патогномонічним
для ПА етіологічним фактором є різке обмеження споживання їжі в зв’язку
з незадоволенням зовнішнім виглядом (В.Ф. Коколіна, 2001; M. Pavlikowski
et.al., 1999).

При порушенні менструального циклу за типом олігоменореї у випадку
центрального генезу одними з основних етіологічних факторів є гострі і
хронічні психічні травми, постійна нервова і психічна перенапруга (М.М.
Ткаченко і співавт., 1991; R.I. Slupik, 1999).

Взаємовідношення особистості хворого і соматичної хвороби являють собою
одну з основних проблем клінічної медицини, і в останні роки цій
проблемі приділяється значна увага. Публікації про психоемоційний стан
пацієнток як із соматичними, так із гінекологічними захворюваннями
стосуються у більшості закордонних досліджень (M.F. Dealy, 1998; T.M.
Price et.al., 2000; R.E. Nappi et. al., 2003). В той час подібні дані у
вітчизняній науковій літературі висвітлені недостатньо (В.М. Астахов і
співавт., 1996; Д.Н. Ісаєв, 2000). Відомі поодинокі повідомлення про
важливу роль психогенних факторів у розвитку аменореї центрального
генезу. Але незважаючи на актуальність даної проблеми, психологічні
аспекти дотепер не розглядалися як фактори, що впливають на виникнення
дисфункціональних порушень центральних механізмів регуляції
менструального циклу, які можуть проявлятись як ПМК так і аменореї та
олігоменореї. Важливими аспектами є визначення різних психоемоційних
розладів у дівчат в період становлення репродуктивної функції та їх роль
у патогенезі порушень менструального циклу в період пубертату, що дасть
можливість оптимізувати методи лікування та профілактики цих порушень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького
державного медичного університету ім. М. Горького та Науково-дослідного
інституту медичних проблем сім’ї. Робота є фрагментом теми “Розробити
науково обґрунтовані схеми поетапної реабілітації репродуктивної функції
дівчат з патологічним антенатальним анамнезом” (№ держ. реєстрації
0100U000028). Здобувач є виконавцем теми, що здійснювалась в межах
Національної Програми “Репродуктивне здоров’я 2001-2005”.

Мета дослідження. Підвищення ефективності лікування порушень
менструального циклу у дівчат-підлітків з психоемоційними розладами
шляхом розробки науково обґрунтованих схем діагностики, прогнозування,
лікування та профілактики.

Задачі дослідження.

1. Провести аналіз перебігу антенатального, раннього післянатального,
препубертатного і пубертатного періодів і вивчити фактори ризику
виникнення порушень менструального циклу (ПМЦ) у дівчат-підлітків з
психоемоційними розладами (ПЕР).

2. Оцінити фізичний і статевий розвиток, характер менструальної функції
у дівчат-підлітків з порушеннями менструального циклу на тлі
психоемоційних розладів.

3. Оцінити ехоморфометричні показники внутрішніх геніталій у
дівчат-підлітків з порушеннями менструального циклу на тлі
психоемоційних розладів за допомогою ультразвукового дослідження (УЗД).

4. Вивчити функціональний стан гіпофізарно-яєчникової та
симпато-адреналової систем (лютеїнізуючого (ЛГ), фолікулостимулюючого
гормонів (ФСГ), пролактину (Прл), естрадіолу (Е2), прогестерону (П),
3,4-діоксифеніл-аланіну (ДОФА), норадреналіну (НА) і адреналіну (А)) у
обстежених пацієнток.

5. Виявити значення психогенних факторів у виникненні ПМЦ і провести
психодіагностику психоемоційного статусу у обстежених пацієнток.

6. Розробити та впровадити для практичної охорони здоров’я схеми
діагностики, прогнозування, лікування та профілактики порушень
репродуктивного здоров’я.

Об’єкт дослідження – порушення менструального циклу у дівчат-підлітків з
психоемоційними розладами.

Предмет дослідження – гормональні показники, показники системи
адаптації, тести психоемоційної діагностики у дівчат-підлітків з
порушеннями менструального циклу на тлі психоемоційних розладів.

Методи дослідження: клінічні, лабораторні, гормональні, ультразвукові,
психодіагностичні, рентгенологічні і статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше визначені фактори ризику
виникнення порушень менструального циклу у дівчат-підлітків з
психоемоційними розладами.

Вперше у дівчат в період становлення репродуктивної функції вивчені
особливості фізичного і статевого розвитку, а також дані УЗД внутрішніх
геніталій.

Вперше на підставі результатів комплексного обстеження показано
особливості функціонального стану системи адаптації та гормонального
стану.

Вперше визначено характер змін симпато-адреналової системи (САС) та їх
роль у патогенезі розвитку ПМЦ у дівчат-підлітків з психоемоційними
розладами.

Вперше методом кореляційного аналізу виявлено позитивний кореляційний
зв’язок між рівнями НА та гонадотропних гормонів, а також зворотній
кореляційний зв’язок між психоемоційними розладами та рівнем НА, що є
однією із провідних ланок в патогенезі розвитку ПМЦ.

Вперше проведена психодіагностика за психодіагностичним опитувальником
(ПДО) А.Е. Лічко, за адаптованим варіантом особистісного опитувальника
для підлітків Айзенка та за шкалою самовизначення Ч.Д. Спілбергера, Ю.Л.
Ханіна і розроблений спосіб прогнозування ефективності негормональної
терапії при ПМЦ у дівчат-підлітків з ПЕР, який доводить, що в патогенезі
розвитку психоемоційних розладів важливе значення мають не тільки
психогенні фактори, але і провідні риси характеру з високим рівнем
емоційної лабільності, інтровертованості, ситуаційної та особистої
тривожності.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені для практичної
охорони здоров’я науково обґрунтовані способи прогнозування і лікування
ПМЦ, впровадження яких дозволило знизити частоту ПМЦ і досягти
вираженого клінічного ефекту в 88,57% випадків у дівчат-підлітків з ПЕР.

Розроблена й апробована схема поетапної реабілітації і спосіб лікування
ПМЦ у дівчат-підлітків з ПЕР (патент на винахід № 59629А від 15.09.03).

Результати дослідження впроваджені в Донецькому регіональному центрі
охорони материнства та дитинства, НДІ медичних проблем сім’ї, обласних,
міських і районних лікарнях міст Донецька, Добропілля. Матеріали
дисертації використовуються для викладання лікарям курсантам і інтернам
на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології з курсом дитячої
гінекології ДонДМУ.

Особистий внесок здобувача. Автором виконана організація наукової
роботи, обґрунтовані мета і задачі дослідження, зроблений підбір
дівчат-підлітків з ПМЦ на тлі ПЕР, а також пацієнток, які входять до
контрольної групи. Обрано адекватні методи дослідження та обстеження
пацієнток до і після лікування. Проведено детальний клінічний аналіз
особливостей антенатального, раннього післянатального, препубертатного і
пубертатного періодів. Вивчено показники гормонального статусу,
катехоламінів, тестів психоемоційної діагностики. Дисертантом розроблена
і впроваджена схема реабілітаційних заходів, способи прогнозування і
лікування ПМЦ у дівчат-підлітків на тлі ПЕР. Самостійно описані
результати дослідження, сформульовані висновки, обґрунтовані практичні
рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи
доповідалися й обговорювалися на: XII Всесвітньому конгресі дитячої та
підліткової гінекології (м. Хельсінкі, 1998); IX Конгресі міжнародного
товариства з гінекологічної ендокринології (Crans Montana, 1998); I
Міжнародному регіональному науково-практичному семінарі (м. Святогорськ,
2000); Українському науковому симпозіумі дитячих та підліткових
гінекологів “Нейрогормональна регуляція функцій жіночої репродуктивної
системи в період її становлення в нормі і при патології” (м. Харків,
2001); XI з’їзді акушерів-гінекологів України (м. Київ, 2001); III
Міжнародному регіональному науково-практичному семінарі “Актуальні
питання гінекологічної ендокринології дитячого, підліткового і
репродуктивного віку” (м. Святогорськ, 2004); VI Всеукраїнській
науково-практичній конференції лікарів гінекологів дитячого та
підліткового віку (м. Чернівці, 2004); I міжрегіональній
науково-практичній конференції “Актуальні проблеми реабілітації
репродуктивного здоров’я молоді: соціальні і медичні аспекти” (м.
Слов’янськ, 2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 46 друкованих праць. В
авторефераті наведено 26 робіт, із них: 13 статей у спеціалізованих
журналах і збірниках, затверджених ВАК України, 2 з яких – моностатті, 4
підглави у монографіях, 7 тез, 2 деклараційних патенти – “Спосіб
прогнозування ефективності психотерапевтичного лікування порушень
менструального циклу у дівчат-підлітків з психоемоційними розладами”, №
59573А, 2003; “Спосіб лікування функціональних порушень менструального
циклу у дівчат-підлітків з психоемоційними розладами”, № 59629А, 2003.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 152 сторінках
машинописного тексту. Обсяг основного тексту складає 134 сторінки і
включає вступ, огляд літератури, методи дослідження, 3 розділи власних
досліджень, аналіз отриманих результатів, висновки, практичні
рекомендації. Перелік використаних джерел налічує 186 найменувань (111
вітчизняних і 75 зарубіжних). Робота ілюстрована 26 таблицями та 25
малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. На І етапі проведено аналіз перебігу
антенатального, раннього післянатального, препубертатного і пубертатного
періодів, визначені фактори ризику виникнення ПМЦ у дівчат-підлітків з
ПЕР та вивчені особливості становлення у них менструальної функції, на
підставі чого розроблена карта обстеження.

На ІІ етапі проведено комплексне обстеження дівчат-підлітків за
розробленою картою обстеження. Основну групу склали 105 дівчат-підлітків
з ПМЦ на тлі ПЕР у віці 14-17 років, які одержали лікування за
розробленою схемою (ПМК – 33, ПА – 38, олігоменорея – 34 пацієнтки). До
групи порівняння увійшли 92 дівчат-підлітків такого ж віку, пролікованих
за загальноприйнятою схемою (ПМК – 30, ПА – 32, олігоменорея – 30
пацієнток), що знаходилися на лікуванні у відділенні дитячої та
підліткової гінекології Донецького регіонального центру охорони
материнства та дитинства. Контрольну групу склали 30 здорових дівчат
того ж віку.

На ІІІ етапі розроблено способи профілактики, прогнозування і лікування
порушень репродуктивного здоров’я шляхом впливу на наявні порушення в
системі адаптації, а також реабілітаційних заходів.

На ІV етапі впроваджено розроблені способи профілактики, прогнозування,
лікування і досліджена їхня ефективність.

Детально вивчені анамнестичні дані (антенатальний, ранній
післянатальний, препубертатний і пубертатний періоди), медична
документація та клінічні особливості перебігу основного захворювання в
критичні періоди розвитку статевої системи з урахуванням психоемоційного
стану.

Всім дівчатам-підліткам з ПМЦ на тлі ПЕР було проведено комплексне
обстеження, яке включало клініко-лабораторні, гормональні,
ультразвукові, психодіагностичні, рентгенологічні дослідження.

Гормональне обстеження включало визначення гонадотропних гормонів:
лютеїнізуючого (ЛГ), фолікулостимулюючого гормонів (ФСГ), пролактину
(Прл); статевих стероїдних гормонів: естрадіолу (Е2), прогестерону (П),
тестостерону (Т); надниркових залоп: кортизолу (К). Дослідження рівня
гормонів у плазмі крові виконували за допомогою імуноферментного методу
з використанням комерційних наборів реагентів фірми “Bio Rad” (США).

Дослідження рівня ДОФА, НА й А робили в добовій сечі
тригідроксиіндоловим методом у модифікації Е.Ш. Матліної і співавт.
(1965).

УЗД органів малого тазу проводили за допомогою апарату фірми “Bruel
Kler” (Голландія), що працює в реальному масштабі часу трансдюсером 3,5
МГц.

Психодіагностичне дослідження включало адаптований підлітковий варіант
особистісного опитувальника Айзенка, призначеного для дослідження
ступеня екстравертованості (Е) і нейротизма (Н), шкалу самовизначення
Ч.Д. Спілбергера, адаптовану Ю.Л. Ханіним з визначенням ситуаційної
тривожності (СТ) і особистої тривожності (ОТ), ПДО А.Е. Лічко для
підлітків визначали індивідуальні відмінності.

Для оцінки фізичного розвитку використовували індивідуальний метод
систематичного виміру росту, маси тіла, морфометрії за Л.Д. Заяць
(1973). Дані фізичного розвитку порівнювали з подібними в контрольній
групі та віковими нормами для дівчат-підлітків Н.В. Кобозева та співавт.
(1988).

Проводили рентгенографію черепа для оцінки турецького сідла з
визначенням його сагітального і вертикального розмірів.

Результати обстежень обробляли на РС АТ пакетом статистичних програм
Statgraphics, а також методами варіаційної статистики і кореляційного
аналізу з використанням стандартного пакету Excel 2000 для Windows’XP.

Основні результати дослідження. Вивчивши сімейний анамнез, ми визначили,
що ПМЦ у родичів I і II ступенів зустрічалися у 11 (17,46%) пацієнток з
ПМК, у 10 (14,29%) – з ПА та у 6 (9,38%) – з олігоменореєю. Встановлена
сімейна схильність до ПЕР, притаманна у 13 (20,63%) хворих у групі з
ПМК, у 24 (34,29%) – з ПА й у 13 (20,31%) – з олігоменореєю, що свідчить
про наявність сімейної схильності до виникнення різних ПМЦ у дівчат в
пубертатний період.

Серед факторів ризику розладів становлення менструальної функції значну
роль відіграє перебіг антенатального та інтранатального періодів.
Патологічний антенатальний період виявлений у 38 (60,31%) пацієнток у
групі з ПМК, у 16 (22,86%) – з ПА й у 31 (48,44%) – з олігоменореєю.

У препубертатному періоді гострі психотравмуючі ситуації виявлені у 16
(25,40%) хворих у групі з ПМК, у 8 (11,43%) – з ПА й у 10 (15,63%) – з
олігоменореєю. Хронічні діючі конфліктні ситуації відзначені у
31(49,21%) дівчат у групі з ПМК, у 24 ( 34,29%) – з ПА і у 17 ( 26,56%)
– з олігоменореєю.

Крім цього, у пубертатному віці у 12 (19,05%) дівчат з ПМК і у 9
(14,06%) з олігоменореєю виявлені гострі психотравмуючі впливи. Хронічні
психотравмуючі ситуації виявлені практично у всіх обстежених хворих (у
52 (82,54%) хворих у групі з ПМК, у 70 (100,00%) – з ПА й у 55 (85,94%)
– з олігоменореєю), що також є важливими факторами, які впливають на
виникнення ПМЦ (рис. 1).

У хворих з ПМЦ та з психоемоційними розладами відмічається затримка та
зниження балу статевого розвитку у групі пацієнток з ПМК – 10,60±0,10, з
ПА – 10,20±0,10, з олігоменореєю – 10,60±0,10 (у контрольній групі –
11,40±0,20, р Рис. 2. Показники стану дофамінергічної системи, стероїдних та пептидних гормонів до лікування при різних ПМЦ у дівчат-підлітків обстежених груп у відношенні до контрольної групи При СТ від 36-52 балів, ОТ від 36-56 балів за шкалою самовідношення Ч.Д. Спілбергера; при значної емоційної неврівноваженості від 14-16 балів і вище, з переважним інтровертованим типом особистості за опитувальником темпераменту Айзенка; при переважної акцентуації характеру за лабільним, сенситивним, астеноневротичним і психастенічним типами за ПДО А.Е. Лічко призначалася негормональна терапія. До комплексу лікування включали психотерапію, ароматерапію, фітотерапію поряд з традиційною терапією. Було доведено, що запропоноване комплексне лікування впливає на психоемоційне напруження, сприяючи ліквідації ПЕР, і приводить до нормалізації рівня Прл, ЛГ, ФСГ, Е2, П, ДОФА, НА й А, на відміну від групи порівняння, де всі показники достовірно розрізнялися з контрольною групою (рис.3). Лікувально-психологічна робота також сприяла нормалізації СТ і ОТ, на відміну від групи порівняння, де всі показники достовірно не розрізнялися від показників до лікування. Особистісна характеристика хворих з ПМК, ПА й олігоменореєю за опитувальником Айзенка показала достовірне зниження балу Н, тому що його високе значення було пов'язано з гіпернозогнозичним типом відношення до хвороби, що при розумінні хворим природи захворювання і здатності об'єктивно оцінити симптоми свого захворювання нормалізувалася. Ae a Aee* b EHuy ??????$???не поліпшення – у 36 (34,29%) пацієнток, в групі порівняння – у 31 (33,70%). Незначне поліпшення з епізодичними загостреннями, що впливають на рівень діяльності, але не порушують шкільну адаптацію, відзначено у 10 (9,52%) хворих, а в групі порівняння – у 43 (46,74%). Відсутність поліпшення стану спостерігалося у 2 (1,90%) пацієнток з ПА, а в групі порівняння – у 2 (2,17%) хворих з ПМК та з ПА, що було пов'язано з особливістю клінічної структури ПЕР, і супроводжувалося астено-вегетативним і астено-депресивним синдромами. Про ефективність комплексного лікування судили по динаміці показників соціальної (шкільної) адаптації. За даними катамнестичного обстеження, проведеного протягом 3 років, відновлення шкільної діяльності в повному об’ємі було відзначено у 93 (88,57%) дівчат (з ПМК – у 31 (93,94%), з ПА – у 30 (78,95%), з олігоменореєю – у 32 (94,12%)), а в групі порівняння – у 47 (51,09%) хворих, на середньому і низькому рівні – відповідно у 10 (9,52%) і у 2 (1,90%), а в групі порівняння – у 43 (46,74%) і у 2 (2,17%). Для успішного відновлення працездатності була запропонована рання реабілітація на всіх етапах лікування, що включає комплекс психотерапевтичного впливу, спрямованого на формування позитивної особистісної установки на навчальну діяльність на стадії видужання. Психотерапія дозволяла у всій повноті здійснювати принцип індивідуально-особистісного підходу до лікування і реабілітації хворих. Рис. 3. Показники стану дофамінергічної системи, стероїдних та пептидних гормонів після лікування при різних ПМЦ у дівчат-підлітків обстежених груп по відношенню до контрольної групи У 5 (4,76%) пацієнток у віці 18-19 років настала планова вагітність, яка закінчилася нормальними пологами. ВИСНОВКИ У дисертації наведено теоретичне узагальнення та представлено нове рішення актуальної наукової задачі, що виражається в удосконаленні та оптимізації методів діагностики, лікування, профілактики та прогнозування виникнення порушень менструального циклу у дівчат-підлітків з психоемоційними розладами з метою поліпшення стану їх репродуктивного здоров'я. 1. Установлено, що до факторів ризику розвитку порушень менструального циклу відносяться: патологічний антенатальний період, сімейна схильність до порушень менструального циклу і психоемоційних розладів, а також високий інфекційний індекс. Психогенні впливи виступають як дозволяючий етіологічний фактор в препубертатному і пубертатному періодах. У пубертатному віці у 19,05% дівчат з ПМК і у 14,06% з олігоменореєю виявлені гострі психотравмуючі впливи, які безпосередньо попереджали порушення менструального циклу, а хронічні – у 82,54% у групі з ПМК, у 100,0% – з ПА й у 85,94% – з олігоменореєю. 2. У хворих з порушеннями менструального циклу та з психоемоційними розладами відмічається затримка та зниження балу статевого розвитку у групі пацієнток з ПМК – 10,60±0,10, з ПА – 10,20±0,10, з олігоменореєю – 10,60±0,10 (у контрольній групі – 11,40±0,20, р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020