.

Діагностичне та прогностичне значення експресії маркерів при диспластич-них та неопластичних процесах шийки матки (імуноморфологічні аспекти) (реферат

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3170
Скачать документ

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 619:636.1:616-001.4:002.3:089:615.246.2:276

ЛАЗОРЕНКО АНДРІЙ БОРИСОВИЧ

Патогенетичне обгрунтування сорбційної терапії при гнійних ранах у коней

16.00.05 – ветеринарна хірургія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Біла Церква – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Полтавській державній аграрній академії та Сумському
національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики
України.

Науковий керівник – доктор ветеринарних наук, професор

ІЗДЕПСЬКИЙ Віталій Йосипович,

Полтавська державна аграрна академія,

завідувач кафедри хірургії і акушерства

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор

ІЛЬНІЦЬКИЙ Микола Григорович,

Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри
незаразних хвороб тварин

Інституту післядипломної освіти керівників та

спеціалістів ветеринарної медицини;

кандидат ветеринарних наук, доцент

ЮРЧЕНКО Леонід Іванович,

Харківська державна зооветеринарна академія,

кафедра акушерства і хірургії

Провідна установа – Львівська національна академія ветеринарної
медицини ім. С.З.Ґжицького Міністерства аграрної політики України,
кафедра хірургії, м.Львів.

Захист відбудеться „21” квітня 2005 р. о 1330 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д.27.821.02 у Білоцерківському державному
аграрному університеті за адресою: 09111, м. Біла Церква, вул.
Ставищенська, 126; навчальний корпус № 8, ауд. № 1.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Білоцерківського
державного аграрного університету за адресою: м. Біла Церква, Соборна
площа, 8/1.

Автореферат розісланий „17” березня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, доцент Стадник П.О.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Останнім часом в аграрному секторі України
спрямовуються зусилля на відродження конярства та зростання чисельності
поголів’я коней, особливо робочого та спортивного напрямів, що зумовлює
необхідність поліпшення ветеринарного обслуговування цих тварин. Значною
проблемою під час вирощування, роботи, спортивних змагань та тренінгу
коней є травматизм, котрий у структурі захворюваності становить 86% від
загальної кількості хірургічних хвороб, з яких 51,5% становлять рани, що
ускладнюються розвитком гнійної інфекції (Калашник І.О., 1999).

Водночас, існуючі відомості щодо патогенезу гнійних ран у коней
грунтуються здебільшого на клініко-морфологічній характеристиці та
фізико-хімічних змінах у рані і датуються 40–60-ми роками минулого
століття, коли цей вид тварин відігравав важливе значення у народному
господарстві та армії. Разом з тим, інформація щодо патогенетичного
обґрунтування засобів терапії коней з гнійними ранами вкрай обмежена.

Патогенетичною основою ранового процесу є запальна реакція, яка має
видові особливості клініко-морфологічного прояву у тварин різних видів.
Видоспецифічність розвитку запалення і ранового процесу зумовлена
особливостями функціонування систем обмеженого протеолізу (гемостазу,
комплементу, кініногенезу). Патогенетична роль цих систем при гнійних
ранах вивчена у свиней, великої рогатої худоби та собак (Іздепський
В.Й., 1993; Рубленко М.В., 2000; Єрмолаєв В.А., 1999; Кулинич С.М.,
2002; Ханєєв В.В., 2004). Проте, роль системи гемостазу в розвитку
ранового процесу у коней та обґрунтування патогенетичних методів
лікування залишилася поза увагою дослідників. Одним із варіантів
вирішення проблеми може бути використання засобів сорбційної терапії і
таких, що коригують гемостаз. Вони прискорюють елімінацію продуктів
запальної реакції і сприяють корекції патохімічної фази запалення, чим
створюються умови для прискорення очищення ран та перебігу репаративних
процесів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є окремим розділом теми наукових досліджень кафедри хірургії і
акушерства Полтавської державної аграрної академії „Вивчення патогенезу
та розробка патогенетичних методів терапії запальних процесів при
хірургічних хворобах тварин” (номер державної реєстрації 0104U010084).

Мета роботи – визначення ролі системи гемокоагуляції і фібринолізу в
патогенезі ранового процесу у коней та опрацювання на цій основі
патогенетично обґрунтованого методу їх лікування при гнійних ранах.

Для досягнення мети досліджень необхідно було розв’язати наступні
задачі:

а) визначити активність компонентів гемокоагуляційної і
фібринолітичної систем плазми крові клінічно здорових коней в
онтогенезі;

б) вивчити стан системи гемокоагуляції і фібринолізу в динаміці
перебігу ранового процесу в коней різного віку;

в) дати клінічну оцінку, теоретичне та експериментальне обґрунтування
ефективності патогенетичної терапії з урахуванням динамічних зрушень
коагуляційно-антикоагулянтного та фібринолітично-інгібіторного
потенціалу крові при гнійних ранах у коней.

Об’єкт дослідження – гнійні рани у коней.

Предмет дослідження – вікові зміни активності компонентів
гемо-коагуляційної і фібринолітичної систем плазми крові у коней, їх
зміни в динаміці ранового процесу та обґрунтування ефективності
сорбційної терапії при лікуванні коней з гнійними ранами.

Методи дослідження – клінічні, аналіз морфологічного складу крові
(еритроцити, лейкоцити), біохімічні (гемоглобін, загальний білок),
гемостазіологічні (фібриноген, розчинні фібрин-мономерні комплекси,
фактор ХІІІ, антитромбін ІІІ, загальна фібринолітична активність,
Хагеман-залежний фібриноліз, стрептокіназо-індукований фібриноліз,
сумарні інгібітори плазміну), цитологічні (клітини ранової поверхні),
планіметричні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у
вітчизняній ветеринарній хірургії вивчено роль системи гемокоагуляції і
фібринолізу у розвитку хірургічної інфекції та перебізі ранового процесу
у коней, на основі чого розроблено, теоретично і експериментально
обґрунтовано методи його корекції із застосуванням
сорбційно-антибактеріального препарату „Песил” та тіотриазоліну. При
цьому вперше вивчено стан коагуляційно-антикоагулянтного та
фібринолітично-інгібіторного потенціалу плазми крові клінічно здорових
коней в онтогенезі. Доведено, що у коней пік розвитку запальної реакції
в рані супроводжується гіперкоагуляцією та одночасним зниженням
активності природних антикоагулянтів і пригніченням фібринолітичної
активності, що зумовлює коагулопатію та ускладнений перебіг ранового
процесу. Встановлено, що зміни гемостазіологічного статусу при гнійних
ранах, незалежно від віку коней, мають однаково виражену направленість.

Встановлено, що з переходом ранового процесу у фазу регенерації
відбувається динамічне зниження кількості фібриногену, розчинних
фібрин-мономерних комплексів, активності фактора ХІІІ та підвищення
активності антитромбіну ІІІ. Поряд з цим, у період утворення
грануляційної тканини зростає фібринолітична активність при одночасному
зниженні рівня антиплазмінів.

Обґрунтовано раціональний метод лікування коней із застосуванням
вульнеросорбенту „Песил” і тіотриазоліну, що прискорює очищення гнійних
ран і елімінацію продуктів запальної реакції, за рахунок чого
відбувається коригування гемостазіологічних параметрів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні
запропонованих гемостазіологічних діагностично-прогностичних критеріїв
перебігу репаративних процесів і методів лікування коней з гнійними
ранами у господарствах усіх форм власності.

При цьому адаптовано методики гемостазіологічних досліджень у коней і
визначено нормативні коливання показників системи гемокоагуляції і
фібринолізу для коней різного віку. Для контролю за перебігом ранового
процесу та ефективністю лікування запропоновано визначення у плазмі
крові вмісту фібриногену, розчинних фібрин-мономерних комплексів,
активності фактора ХІІІ, антитромбіну ІІІ, фібринолітичної активності та
рівня сумарних антиплазмінів.

Запропонований метод вульнеросорбційної терапії песилом та застосування
тіотриазоліну є патогенетично обгрунтованим, простим у виконанні і має
досить високу лікувальну ефективність.

Отримані результати впроваджені у навчальний процес при вивченні
дисципліни „Ветеринарна хірургія” у Полтавській державній аграрній
академії та Сумському національному аграрному університеті.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконано весь обсяг
клініко-експериментальних та лабораторних досліджень, проведено
статистичну обробку, аналіз та узагальнення отриманих результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
доповідалися на 6-ти науково-практичних конференціях: міжнародних
„Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів,
2003); „Сучасні проблеми ветеринарної хірургії” (м.Харків, 2004);
„Молоді вчені – майбутнє вітчизняної ветеринарної медицини” (м. Суми,
2004); „Актуальные проблемы ветеринарной медицины и зоотехнии” (м.
Вітебськ, 2004); на IV-й науково-практичній конференції „Проблеми
неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква, 2003);
науковій конференції докторантів і аспірантів „Наукові пошуки молоді на
початку ХХІ століття” (м.Біла Церква, 2004) та наукових конференціях
професорсько-викладацького складу Сумського національного аграрного
університету і Полтавської державної аграрної академії (2002 – 2004 рр.)

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у фахових виданнях
в 11 наукових статтях, з яких 3 є одноосібними: у „Віснику Сумського
національного аграрного університету” (7), „Віснику Полтавської
державної аграрної академії” (1), „Віснику Львівської національної
академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького” (1), міжвідомчому
тематичному науковому збірнику „Ветеринарна медицина” (м.Харків) (1),
„Ученых записках Витебской ордена „Знак Почета” государственной академии
ветеринарной медицины” (1).

Структура та обсяг дисертації. Робота включає вступ, огляд літератури,
власні дослідження (5 розділів), їх аналіз і узагальнення, висновки та
пропозиції виробництву, список використаних джерел, що містить 289
найменувань, з них – 96 іноземних. Робота викладена на 174 сторінках
комп’ютерного тексту, ілюстрована 32 таблицями, 32 рисунками, містить 5
додатків.

ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Дослідження проведені протягом 2002–2004 рр. в умовах кафедри хірургії і
акушерства Полтавської державної аграрної академії та кафедри акушерства
і хірургії Сумського національного аграрного університету. Матеріалом
для виконання дисертаційної роботи були коні різного віку із ТОВ „Перший
Сумський племінний конезавод”, КСП „Будильське” Лебединського району,
КСП „Комишанське” Охтирського району, АПТ „Вікторія” Краснопільського
району Сумської області, Сумської та Лебединської кінноспортивних шкіл.

У господарствах регулярно протягом 2002–2004 рр. проводилося диспансерне
обстеження поголів’я коней (усього обстежено 920 тварин), що дало змогу
вивчити етіологію, сезонну і вікову динаміку травматизму в коней.

На першому етапі досліджень вивчалися зміни гемостазіологічних
параметрів у клінічно здорових коней в онтогенезі, що дозволило
визначити нормативні коливання показників системи гемостазу у тварин
різного віку.

Друга серія досліджень включала вивчення клінічної характеристики
перебігу ранового процесу та визначення ролі системи гемокоагуляції і
фібринолізу в патогенезі гнійних ран у коней різного віку. Для цього
було сформовано три групи коней із випадковими шкірно-м’язовими ранами,
розміром 60–90 см2. До першої групи було віднесено коней віком 9–12
місяців (n=5), другої – 42–48 місяців (n=5) та третьої – 10–16 років
(n=5). Клініко-лабораторні дослідження коней проводили на 2-у, 5-, 10-,
15- та 20-у добу перебігу ранового процесу. При клінічному дослідженні
визначали розміри, стан стінок і дна ран, рухливість ранових країв, їх
щільність та болісність, а також кількість і характер ексудату, терміни
очищення, час появи грануляцій, епітелізації і повного загоєння ран.

При гематологічних дослідженнях підраховували кількість еритроцитів і
лейкоцитів, виводили лейкограму – за загальноприйнятими методами,
визначали вміст гемоглобіну – фотометрично із використанням наборів
фірми „Агатмед” (Росія) та загального білка в плазмі крові – біуретовою
реакцією із використаням діагностичних наборів фірми „Simco-LTD”
(м.Львів, Україна).

З метою обґрунтування патогенетичної ролі системи гемостазу у розвитку
ранового процесу у коней досліджувались основні компоненти
гемокоагуляційної та фібринолітичної ланок гемостазу. В плазмі крові
визначали концентрацію гострофазного протеїну – фібриногену (ФГ) –
гравіметричним методом за Р.А. Рутберг (1984), продуктів його
тромбінового протеолізу – розчинних фібрин-мономерних комплексів (РФМК),
які є маркерами внутрішньосудинного мікрозгортання крові (в тесті з
розчином ортофенантроліну виробництва фірми „Прогрес” м. Томськ, Росія),
за методом В.А.Єликомова і А.П.Момота (1996). Активність
фібриностабілізувального фактора (ФСФ) визначали за уніфікованою
методикою із використанням діагностичних наборів фірми „Simco-LTD”
(м.Львів, Україна). Антикоагулянтний потенціал оцінювали визначенням
активності основного природного інгібітора гемокоагуляції –
антитромбіну-ІІІ (АТ-ІІІ) за методом Ю.В.Магеровського і
В.А.Монастирського (1991).

Фібринолітичну ланку системи гемостазу визначали за загальною
фібринолітичною активністю плазми крові (ЗФАПК), Хагеман-залежним
фібринолізом (ХЗФ) та стрептокіназо-індукованою фібринолітичною
активністю (СТК-ФА) із використанням діагностичних наборів фірми
„Simco-LTD” (м.Львів, Україна). Антиплазміновий потенціал визначали за
активністю сумарних інгібіторів плазміну (СІП) з хромогенним субстратом
– азофібрином виробництва фірми „Simco-LTD”, (м.Львів, Україна) за
методом В.А.Монастирського зі співавт. (1988). Зважаючи на
інформативність досліджень цитологічного складу ранових поверхонь щодо
оцінки стану репаративних процесів у рані, було проведено мікроскопію
поверхневих ранових біоптатів за методом М.Ф. Камаєва (1970) на
2-у, 5-, 10- і 15-у добу досліджень.

Третя серія досліджень проводилася з метою визначення лікувальної
ефективності та патогенетичного обґрунтування сорбційної терапії та
засобів, що коригують гемостаз, при гнійних ранах у коней. З цією метою
тварин віком 18–48 місяців з випадковими шкірно-м’язовими ранами
приблизно однакового розміру (56–65 см2) було розподілено на дві групи –
дослідну (n=12) та контрольну (n=12). Коням обох груп проводили
хірургічну обробку ран з наступним промиванням 0,05%-ним розчином
хлоргексидину біглюконату. Подальше лікування тварин дослідної і
контрольної груп різнилося.

Коням дослідної групи після хірургічної обробки та ретельного
висушування серветками ранової поверхні вносили в рани композиційний
сорбент „Песил”, до складу якого входить 98% ксерогелю метилкремнієвої
кислоти та 2% детергенту етонію (Ільніцький М.Г., 2002), після чого
накладали фіксуючу бинтову пов’язку. Залежно від активності росту
грануляцій перев’язок з песилом робили одну або дві.

Разом з місцевим застосуванням вульнеросорбенту „Песил” виконували
внутрішньовенні ін’єкції 2,5%-ного розчину тіотриазоліну в дозі 1 мг на
1 кг маси тіла 1 раз на добу з інтервалом 48 годин, всього 6–8 ін’єкцій
(до одужання).

Тваринам контрольної групи після хірургічної обробки в рани 5–7 разів
через 48–72 год вносили порошок І.Д.Житнюка по 8–12 г на одну обробку.

З переходом ранового процесу в другу фазу тваринам обох груп
застосовували пов’язки з лініментом Вишневського до повного загоєння
ран.

Ефективність запропонованих схем лікування визначали за характером
перебігу ранового процесу, даними планіметричних досліджень, які
проводили за методом Л.Н. Попової (1942), а також за результатами
лабораторних досліджень крові у коней дослідної (n=6) і контрольної
(n=6) груп. Дослідження проводили до лікування та на 3-ю, 5-у і 10-у
добу лікування. Цитологічні дослідження ранових поверхонь виконували на
3-ю і 5-у добу лікувального періоду.

Отриманий цифровий матеріал оброблено методами варіаційної статистики
за програмами, складеними О.Т.Усовичем і П.Т.Лебедєвим (1970) та
О.П.Мінцером зі співавт. (1982). Вірогідність різниці середніх
показників двох варіаційних рядів оцінювали за t-критерієм Стьюдента, а
кореляційний аналіз із використанням r-критерію проводили на
комп’ютері Pentium III за програмою „Gesta”.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Розповсюдження механічних травм у коней

За період 2002–2004 рр. при клінічному обстеженні 920 коней хірургічна
патологія виявлена у 188 (20,4%). Переважна більшість хірургічних хвороб
у них зумовлювалася травмами. При цьому відкриті механічні пошкодження
(рани) становили 55,3% від загальної хірургічної патології і
зустрічалися частіше у лошат (31,7%) та молодняку до 4-х років (41,4%),
у дорослих коней рани становили 26,9%. Найчастіше рани локалізувалися на
кінцівках (30,3%), рідше – в ділянці голови і шиї (17%), ще рідше –
тулуба (8%). Здебільшого вони мали змішаний характер – колото-рвані,
рвано-забиті та різано-рвані рани. Вивчення сезонної динаміки відкритих
травм у коней свідчить, що поранення за своєю частотою реєструються в
такій послідовності: влітку – 46,2%, навесні – 33,7, восени – 14,4 та
взимку – 5,8%.

Отже, за результатами досліджень можна виявити значну залежність між
частотою виникнення ран, віком тварин і порами року.

Серед інших хірургічних захворювань діагностуються: удари – 13,8%,
гематоми – 3,7% та лімфоекстравазати – 2,7%.

Стан системи гемокоагуляції і фібринолізу у коней в онтогенезі

Уміст загального білка у плазмі крові динамічно зростає з 41,66±1,21 – у
новонароджених до 62,49±0,93 г/л – у коней віком 10–16 років.

Вивчення показників коагуляційної ланки гемостазу коней (табл. 1)
свідчить про поступове зростання концентрації фібриногену (ФГ) у плазмі
крові з 2,15?0,11 у новонароджених до 4,60?0,24 г/л (р&(J?Oe? ¶ ae hI?CJ EH O hI?CJ O O O O O O O O O O O O O O O O O O O O O O O O $ O $ O O $ O $Ifa$§kd? O $ O O $ O $Ifa$§kdR O $ O O $ O O $ O O O O $ O O $ O O ; ????0±3,76 Примітка. *– р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020