.

Депресивні та тривожні розлади непсихотичного рівня у жінок під час вагітності, після пологів та охорона психічного здоров`я немовлят (клініка, діагно

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
200 6242
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

СОЦІАЛЬНОЇ І СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

ПУШКАРьоВА Тетяна Миколаївна

УДК616.891-053.36: 616.89.- 053.2:618.3/4:616.895.4

Депресивні та тривожні розлади непсихотичного рівня у жінок під час
вагітності, після пологів та охорона психічного здоров`я немовлят
(клініка, діагностика, терапія, профілактика)

14.01.16 – психіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ-2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському науково-дослідному інституті соціальної і
судової психіатрії та наркології МОЗ України.

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор

Табачніков Станіслав Ісакович, Український науково-дослідний інститут
соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, відділ
соціальної та екстремальної психіатрії, завідувач відділу

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, доцент Чабан Олег Созонтович, Український
науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології
МОЗ України, відділ соціальної та екстремальної психіатрії, сектор
пограничних станів та соматоформних розладів, завідувач сектору

доктор медичних наук, професор Дзюб Григорій Костянтинович, Медичний
інститут УАНМ, кафедра психіатрії, завідувач кафедри

доктор медичних наук, професор Самохвалов Віктор Павлович, Кримський
державний медичний інститут ім. С.І. Георгіївського МОЗ України, кафедра
психіатрії, наркології, психотерапії з курсом загальної та медичної
психології, завідувач кафедри

Провідна установа

Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, м. Харків

Захист відбудеться „27„ жовтня 2006 року о 10.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.620.01 в Українському
науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та
наркології МОЗ України за адресою: 04080, м.Київ, вул.Фрунзе, 103

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського
науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та
наркології МОЗ України за адресою: 04080, м.Київ, вул.Фрунзе, 103

Автореферат розісланий „ __ ” вересня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук
Гриневич Є.Г.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах зростання рівня соціально-психологічного
дистресу, поглиблення демографічної кризи та погіршення показників
здоров’я населення, питання охорони психічного здоров’я жінок і дітей,
безумовно, є одним із найактуальніших у соціальної психіатрії (Т.Б.
Дмитриева, 2001; П.В.Волошин, Н.О.Марута с соавт.,2004).
Епідеміологічними дослідженнями останнього десятиліття встановлено
швидке поширення афективної патології, зокрема депресивних і тривожних
розладів у жінок під час вагітності та у післяпологовому періоді. За
даними P.Spitser (2000), близько 40% вагітних жінок виявляють
психопатологічні ознаки, причому 56% порушень складають депресії.
Частота післяпологової депресії, за даними окремих дослідників,
становить від 3,6% до 19% (P. Cooper, D. Murray, 1998; J. Evans et.al.
2001; L. Murray, J.Cox, 2003; R. Levine et al., 2003;C-L. Balerstrem, H.
Kaechele, 2005). Хоча депресія правомірно є об’єктом постійної уваги
дослідників, дотепер недостатньо вивчено асоційовані з вагітністю та
післяпологовим періодом у жінок депресивні та тривожні розлади та їх
вплив на плод і дитину (А.П. Чуприков, 2000; О.К. Напрєєнко, 2001; N.B.
Kelly, 2001; А.Б. Смулевич 2000–2002; Г.К. Дзюб, 2002; О.М. Морозов,
2002; В.Д. Мишиев, 2002; В.П. Самохвалов, 2002; Н.О. Марута, 2003; О.С.
Чабан, 2003,2004).

Окрім дослідження поширеності та характеру психопатології у жінок під
час вагітності та після пологів, зростає інтерес до вивчення наслідків
материнської депресії для немовлят. Новітніми дослідженнями доведено, що
здоров’я немовляти детермінується комплексом біологічних та
психосоціальних факторів і безпосередньо пов’язане зі станом фізичного
та психічного здоров’я жінки, системою сімейних стосунків і соціальним
благополуччям. (I. Gotlib, S. Goodman, 1999; Г.Г. Филипова, 2001; T.
O’Connor et al., 2002; A. Bifulco et al., 2004).

Є дані про зв’язок психічного стресу під час вагітності з низькою масою
тіла новонароджених і з передчасними пологами (N. HYPERLINK
“http://bjp.rcpsych.org/cgi/content/full/186/5/367?maxtoshow=&HITS=10&hi
ts=10&RESULTFORMAT=&fulltext=depression+anxiety&andorexactfulltext=and&s
earchid=1124232177729_5911&stored_search=&FIRSTINDEX=40&sortspec=relevan
ce&resourcetype=1” \l “REF4” Dole et al., 2003 ). Маса тіла немовляти
вважається “золотим стандартом” загальної оцінки результату вагітності.
S.Thompson та співавтори (2001) вказують на кореляцію між недостатньою
масою тіла при народженні та підвищеним ризиком депресії в дорослому
віці. Стрес та розлади настрою під час вагітності підвищують ризик
акушерської патології – ускладнень перебігу вагітності та пологів (V.
Glover, 1997; I. Gotlib, S. Goodman, 1999; J. HYPERLINK
“http://bjp.rcpsych.org/cgi/content/full/186/5/367?maxtoshow=&HITS=10&hi
ts=10&RESULTFORMAT=&fulltext=depression+anxiety&andorexactfulltext=and&s
earchid=1124232177729_5911&stored_search=&FIRSTINDEX=40&sortspec=relevan
ce&resourcetype=1” \l “REF6” Evans et al., 2001 ; P.Wadhwa et al.,
HYPERLINK
“http://bjp.rcpsych.org/cgi/content/full/186/5/367?maxtoshow=&HITS=10&hi
ts=10&RESULTFORMAT=&fulltext=depression+anxiety&andorexactfulltext=and&s
earchid=1124232177729_5911&stored_search=&FIRSTINDEX=40&sortspec=relevan
ce&resourcetype=1” \l “REF15” 2002 ; P. Cooper, L. Murray, 2004).

Охорона психічного здоров’я дітей розглядається як “стратегічна
інвестиція” у забезпечення здоров’я та соціального благополуччя нації.
Прогресуюче погіршення стану психічного здоров’я дітей вимагає
принципово нових підходів до профілактики. Вирішення питань забезпечення
психічного здоров’я жінок і дітей ВООЗ визначила як пріоритетний
напрямок (Н.О. Марута 2001–2004; В.С. Подкорытов, 2003–2005, Документи
ВООЗ, 2005).

Подальшого вивчення потребують умови, котрі сприяють виникненню
психічних розладів у дітей раннього віку, насамперед психосоціальні
фактори: макро- і мікросоціальні стреси, психічні, у тому числі
депресивні і тривожні розлади у матерів, руйнування та девіації
суспільного інституту материнства й родини, неготовність до батьківської
ролі та некомпетентність у питаннях материнства і батьківства,
соціально-економічна нестабільність. До числа найбільш актуальних
проблем вітчизняної психіатрії слід віднести питання охорони психічного
здоров’я жінок у період вагітності, після пологів, а також раннього
розпізнавання та корекції порушень у системі ранніх відносин
мати–дитина, психосоціального розвитку та пограничних психічних розладів
у дітей раннього віку.

Отже необхідним є створення теоретичного і методичного підґрунтя для
виділення та функціонування нових для вітчизняної науки і практики
напрямків – перинатальної психіатрії, психосоматики і психотерапії, а
також мікропсихіатрії та психотерапії раннього дитинства, предметами
вивчення і терапевтичного втручання яких є цілісні біопсихосоціальні
об’єкти – вагітна жінка–плод і діада мати–дитина.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана відповідно до плану науково–дослідної роботи Українського НДІ
соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, за темами
“Вивчити особливості психогенезу соматоформних вегетативних дисфункцій у
дітей в залежності від латералізації мозку та запропонувати схеми їхньої
діагностики, профілактики та психокорекції” (1999–2001 р.p., № державної
реєстрації – 0199U000495), і “Розробити стандарти клінічної практики та
науково обґрунтувати гарантовані обсяги лікувально-діагностичної
допомоги хворим з афективними розладами” (2002–2005 p.p., № державної
реєстрації 0102U000102), і відповідає регламентаційним документам ВООЗ
(2002, 2005 pp.) з розробки і здійснення національних програм,
спрямованих на збереження репродуктивного і психічного здоров’я нації.

Виконання дисертаційного дослідження відповідало також плановій тематиці
акушерських та дитячих відділень Інституту педіатрії, акушерства та
гінекології АМН України (1999–2005 рр.):”Розробити та впровадити у
практику охорони здоров’я методи профілактики, ранньої діагностики,
реабілітації перинатальних уражень нервової системи новонароджених та
дітей раннього віку з групи високого ризику ураження ЦНС” (2000–2003
рр., шифр внутрішньої реєстрації 01.004000146); міжгалузевій комплексній
програмі “Здоров’я нації” на 2002–2011 рр.; постанові Кабінету Міністрів
України від 10.01.2002 р., № 14 реєстрація № 188.

Мета і задачі дослідження. На основі інтеграції біопсихосоціального та
психодинамічного підходів і створення теоретичної моделі формування
депресивних і тривожних розладів непсихотичного рівня у жінок (під час
вагітності та після пологів) і пограничних психічних розладів у немовлят
розробити систему діагностики, терапії та профілактики задля оптимізації
спеціалізованої психіатричної та психотерапевтичної допомоги жінкам під
час вагітності та матерям з немовлятами.

Для досягнення цієї мети було поставлено наступні задачі:

1. Розробити альтернативну теоретичну модель формування і розвитку
депресивних та тривожних розладів у жінок (під час вагітності, у
післяпологовий період) та пограничних психічних розладів у немовлят на
підставі інтеграції біопсихосоціального та психодинамічного підходів.

2. Дослідити і класифікувати дані щодо поширеності, клінічної структури
та типології депресивних та тривожних розладів непсихотичного рівня у
жінок під час вагітності та у післяпологовий період з використанням
клініко-епідеміологічного, клініко-психопатологічного,
патопсихологічного і психодинамічного методів, та вивчити
розповсюдженість післяпологової депресії у жінок м. Києва.

3. З використанням теоритичної моделі провести комплексний аналіз впливу
патогенетичних психосоціальних і акушерських факторів ризику на розвиток
і динаміку депресивних та тривожних розладів у вагітних. Дослідити та
систематизувати взаємозв’язки патогенетичних і саногенних механізмів при
формуванні вказаних розладів у жінок під час вагітності та у
післяпологовий період.

4. Вивчити закономірності формування материнської пренатальної
прихильності та адаптації жінок до материнства, а також характер впливу
депресивних і тривожних розладів на ці процеси.

5. Розробити модель етаптої діагностики депресивних та тривожних
розладів, асоційованих у жінок з вагітністю та післяпологовим періодом,
впровадити її у практику та оцінити ефективність.

6. Вивчити показники розвитку новонароджених, а також поширеність і
клінічну структуру пограничних психічних розладів у немовлят, які
народилися у матерів із депресивними та тривожними розладами, у
порівнянні з аналогічними показниками у дітей психічно здорових матерів.

7. Розробити теоретично обґрунтовану систему спеціалізованої
психіатричної та психотерапевтичної допомоги жінкам з депресивними та
тривожними розладами під час вагітності та матерям з немовлятами.

Об’єкт дослідження – психічний стан жінок у період вагітності та в
післяпологовий період, психічний стан немовлят.

Предмет дослідження – етіопатогенетичні чинники депресивних та тривожних
розладів у жінок і пограничних психічних розладів у дітей раннього віку,
та методи їх діагностики, комплексної терапії і профілактики.

Методи дослідження. Клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний,
катамнестичний з проведенням структурованого психіатричного інтерв’ю,
соціально-демографічний, метод психодинамічної діагностики,
патопсихологічний, та математико – статистичний методи. Комплексне
клінічне дослідження включало стандартизовану оцінку психопатологічних
порушень за допомогою психодіагностичних досліджень. Рівень тривожності
визначали за допомогою шкал реактивної та особистісної тривожності Ч. Д.
Спілбергера-Ханіна (Ю.Л. Ханин, 1978), шкали тривожності Д. Шихана (D.V.
Sheehan, 1983). Рівень вираженості депресивної симптоматики оцінювали за
Единбурзькою шкалою післяпологової депресії (ЕШПД, Edinburg postnatal
depression scale, J. Cox, 1981) і шкалою депресії М. Гамільтона
(HAM-D21, M. Hamilton, 1960). Для вивчення особливостей процесу
формування материнської пренатальної прихильності застосовували шкалу М.
Кранлі (ШМП, Mother-fetal attachment scale, M.Cranley, 1983). Структуру
механізмів психологічного захисту вивчали за допомогою тесту
актуалізації психологічних захистів Р. Плутчека, базисну структуру
особистості пацієнток із ДТР – за допомогою Міннесотського
багатопрофільного особистісного опитувальника (MMPI у модифікації Л.Н.
Собчик, 2000). Соціально-демографічні характеристики і дані про
психотравмуючі (стресові) події, котрі передували даній вагітності,
визначали на підставі Ульмського соціодемографічного опитувальника.
Діагностика перинатальних уражень центральної нервової системи плода
здійснювалась за допомогою ядерномагніторезонансної комп’ютерної
томографії (ЯМРКТ). Для оцінки стану новонароджених використовували
висновки неонатологів. Психофізичний розвиток дітей вивчали на основі
стандартних шкал психомоторного розвитку дитини, оцінку симптомів
пограничних психічних розладів у дітей проводили відповідно до методики
обстеження дитини раннього віку, запропонованої Б. Е. Мікіртумовим і
співавторами (2001). Математичну і статистичну обробку даних, що містила
дескриптивний і кореляційний аналіз, здійснювали за методом варіаційної
статистики з визначенням вірогідності відмінностей досліджуваних вибірок
за критеріями Стьюдента, Фішера, Вілкоксона, Манна-Уїтні, для
встановлення взаємозв’язку між ознаками обчислювали коефіціент лінійної
кореляції Пірсона та рангової кореляції Спірмена за допомогою
персонального комп’ютера з використанням прикладного статистичних
пакетів SPSS (v.11.0 for Windows; “Навігатор”, 2001) та БИОСТАТ (С.А.
Гланц, 1998).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в українській психіатрії
науково обґрунтовано виділення окремого напрямку у системі охорони
психічного здоров’я – перінатальної психіатрії та психотерапії, або
психіатрії діади мати–плід/дитя, шляхом створення системи поетапної
діагностики, комплексного індівідуалізованого лікування, психотерапії та
профілактики депресивних та тривожних розладів (ДТР) у жінок під час
вагітності та післі пологів, а також порушень раннього психосоціального
розвитку та пограничної психічної патології у їхніх дітей. Вперше у
вітчизняній психіатрії на основі системного мультидисциплінарного
підходу виконано комплексне клінічне дослідження поширеності,
структурно-синдромологічної, психодинамічної типології та
закономірностей формування і динаміки ДТР непсихотичного рівня у жінок у
період вагітності та після пологів. Уперше створена альтернативна
теоретична модель формування ДТР, асоційованих с вагітністю і
післіпологовим періодом у жінок, та погранічної психічної патології у їх
немовлят на підставі інтеграції біопсихосоціального і психодинамічного
підходів та теорії прихильності. Вперше проведено валідизацію,
стандартизацію і впроваджено у психіатричні дослідження Единбурську
шкалу післяпологової депресії (J.Cox, 1981) та Шкалу материнської
прихильності (M. Cranley, 1983). Уперше розроблено та доведено високу
інформативність і достовірность моделі етапної діагностики ДТР у жінок
під час вагітності, після пологів та порушення процесу формування в них
материнської прихильності. Вперше проведено комплексний аналіз
формування материнської прихильності та адаптації до материнства у жінок
з ДТР в порівнянні зі здоровими жінками – як показників якості їх
психосоціального функціонування у відповідні періоди репродуктивного
циклу. Отримані нові дані та встановлено значну роль психосоціальних
факторів у формуванні та динаміці непсихотичних ДТР у жінок у період
вагітності та післяпологовий період.

Вперше отримано дані про взаємний вплив ДТР і акушерської патології на
показники розвитку новонароджених та немовлят. Вперше вивчено
поширеність і клініко-феноменологічну типологію пограничних психічних
розладів у немовлят, матері яких страждають на ДТР. Вперше у вітчизняній
психіатрії розроблено і впроваджено у клінічну практику допомоги
вагітним жінкам і матерям з немовлятами модель комплексної терапії і
профілактики ДТР з використанням методу експресивно-супортивної
психотерапії. Уперше розроблено і впроваджено у практику моделі
психотерапевтичної корекції ранніх відносин мати–дитина та встановлена
висока ефективність раннього психотерапевтичного втручання у
психосоціальну систему вагітна–плод і мати–дитина–родина.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено систему
спеціалізованої психіатричної і психотерапевтичної допомоги жінкам з ДТР
у період вагітності та матерям з немовлятами. Запропоновано модель
етапної діагностики, терапії та профілактики ДТР у жінок під час
вагітності та після пологів, що дозволяє своєчасно виявляти та лікувати
ці розлади. Проаналізовані етичні аспекти психіатричного і
патопсихологічного дослідження в умовах акушерської практики, що
створило підстави для удосконалення моделі діагностики та терапії
вказаних розладів, а також інтеграції психіатрії і психотерапії в
акушерську та педіатричну практику.

Виділено клініко-патогенетичні критерії діагностики ДТР, які дозволяють
прогнозувати ймовірність рецидивів ДТР у жінок і виникнення порушень
психосоціального розвитку та ППР у дітей раннього віку.

Обґрунтовано та запропоновано використання в лікувально-діагностичній
роботі комплексного аналізу материнської прихильності, інтегрального
показника адаптації до материнства та психодинамічної типології ДТР у
матерів, які дозволяють індивідуалізувати психотерапевтичне втручання.
Визначені достовірні предиктори рецидивування і хронізації ДТР, а також
порушень раннього розвитку і ППР у немовлят, призначені для створення
превентивних та реабілітаційних програм.

Отримані в ході дисертаційного дослідження дані щодо значущості впливу
ДТР на перебіг вагітності, показники розвитку новонароджених і
психосоціальний розвиток дитини є основою для розробки принципово нових
підходів до організації спеціалізованої медико-психологічної допомоги
матерям і дітям. Впровадження результатів дисертаційного дослідження у
клінічну практику психіатрії, медичної психології, психотерапії та
соціальної роботи сприятиме подальшому розвитку і підвищенню
ефективності лікувально-діагностичної, реабілітаційної та профілактичної
роботи у галузі охорони психічного здоров’я.

Розроблені та апробовані в межах дисертаційного дослідження нові підходи
до медико-психологічної допомоги при ДТР у жінок під час вагітності та у
післяпологовий період впроваджено в роботу Інституту педіатрії,
акушерства і гінекології (ІПАГ) АМН України та Інституту психології АПН
України. Результати дисертаційної роботи використано у підготовці
матеріалів до навчальних курсів із загальної та дитячої психіатрії,
медичної психології, психологічного консультування, впроваджено у
навчальні процеси кафедри дитячої, соціальної і судової психіатрії
Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л.Шупика,
кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Одеського
державного медичного інституту, у навчальні процеси кафедри медичної
психології Міжрегіональної академії керування персоналом, кафедри
психіатрії та медичної психології Медичного університету УАНМ, у наукову
та практичну роботу Центру психологічної допомоги Одеського
психоаналітичного інституту і Школи соціальної роботи Києво-Могилянської
академії.

Особистий внесок здобувача. Дисертанткою самостійно виконано аналітичний
огляд джерел науково-медичної інформації відповідно до теми дисертації,
сформульовано робочі гіпотези, мету та завдання дослідження. Самостійно
розроблено дизайн та інструментарій дослідження, проведено
клініко-психопатологічне, соціо-демографічне, катамнестичне,
патопсихологічне та психодинамічне обстеження всіх пацієнток основної
групи і групи порівняння, їх немовлят, а також сформовано комп’ютерні
бази даних одержаних результатів дослідження, здійснено їх статистичну
обробку, аналіз та інтерпретацію і проведено впровадження отриманих
результатів у наукову та практичну роботу. Здобувачем особисто
розроблено головні теоретичні положення дисертаційної роботи та
альтернативну теоретичну модель формування депресивних та тривожних
розладів у жінок під час вагітності, у післяпологовий період і
пограничних психічних розладів у їх немовлят. Дисертантка розробила:
методики комплексної діагностики інтегрального показника адаптації до
материнства, модифікації психодинамічного дослідження,
експресивно-супортивної психотерапії у вагітних із депресивними та
тривожними розладами та психотерапевтичної корекції процесу формування
материнської прихільності та ранніх відносин мати–дитина.

Особистий внесок здобувача в публікаціях у спеціалізованих наукових
виданнях, затверджених ВАК України, написаних у співавторстві, полягав у
наступному: у роботах № 8, №10, № 13, № 14, № 15 зі списку наукових
праць, що наведений наприкінці автореферату, автором поставлено мету і
завдання дослідження, виконано основний аналіз медичної інформації,
розроблено обґрунтування дизайну і методів дослідження, проведено
обстеження паціенток та здійснено інтерпретацію отриманих, у роботі № 9
автором також поставлено мету і завдання дослідження, проаналізовано
медичну інформацію, розроблено методику дослідження, проведено
обстеження та виконано інтерпретацію отриманих даних. У роботах № 7 і №
18 власний внесок дисертантки полягав у розробці плану та методів
дослідження, отриманні основних інформаційних матеріалів, участі в
їхньому аналізі та підготовці висновків дослідження.

Апробація результатів дисертації. Головні положення і висновки
дисертаційного дослідження доповідалися і обговорювалися на засіданнях
Вченої медичної ради УНДІ ССПН МОЗ України (протоколи № 6 від 22.06.2001
р., № 4 від 22.04.2002 р., № 6 від 18.06.2003 р.), Вченої медичної ради
ІПАГ АМН України, протоколи № 6 від 22.06.2006), апробаційної ради УНДІ
ССПН (протокол № 1 від 17.01.2006 р.), а також на міжнародних
конференціях, симпозіумах і семінарах: науково-практичному семінарі
Кафедри психотерапії та психосоматики Університету м. Ульм, Німеччина
(15.01.2001), науково-практичній конференції „Біопсихосоціальна модель
як нова парадигма (концептуальний напрямок) розвитку психіатрії в
Україні”(28–30.10.2002, м.Сімеїз, Крим); науково-практичному семінарі
„Актуальні проблеми психоаналітичних досліджень” (03––08.2002 м. Лондон,
Великобританія); науково-практичному семінарі з проблем наукових
досліджень в Інституті психології університету м. Нюшатель, Швейцарія
(05.2003); школі-семінарі „Актуальні проблеми профілактики, корекції та
лікування депресій у психіатричній, наркологічній та загальносоматичній
практиці” (14–15.04.2003, м. Київ); науково-практичній конференції
„Актуальні проблеми впровадження засад доказової медицини у
психіатрічну, наркологічну, судово-психіатрічну та психотерапевтичну
практику” (19–21.05.2004, м. Ялта); науково-практичній конференції „
Психотерапія та психоаналіз на шляху до євроінтеграції” (02.11.2005,
м.Київ); українських – на I республіканському науково-практичному
семінарі “Школа практичної суїцидології” (11–13.05.1999р., Київ); II
республіканському науково-практичному семінарі “Школа практичної
суїцидології”: „Кризові стани, сучасні уявлення, діагностика, терапія”
(21–23.11.2000 р., Київ).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 34 наукових праць (з
них 20 самостійних), в тому числі 27 статей у спеціалізованих виданнях,
затверджених ВАК України, 3 – у матеріалах конференцій і симпозіумів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу,
аналітичного огляду литератури, розділу теоретичного обгрунтування
дослідження та 5 основних розділів власних досліджень, що включають
огляд медичної інформації, узагальнення результатів дослідження,
висновків, списку використаних джерел і 3 додатків. Її викладено на 410
сторінках машинопису (290 сторінок – основний текст дослідження і 120
сторінок додатків – список використаних джерел, таблиці, малюнки).
Список використаної літератури містить 520 джерел (з них 200 – україно-
і російськомовні, 320- закордонні). Роботу проілюстровано 49 таблицями,
18 малюнками і 4 повними описами досліджених клінічних випадків.

Основний зміст

Дисертаційне дослідження проводилося протягом 1999–2005 років на базі
Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України.

Критерій залучення пацієнток до дослідження – вагітність у другому
трисеместрі, виключення – наявність психотичної патології, розумова
відсталість і важкі соматичні захворювання. Відповідно до розробленої
методики на основі суцільної вибірки було послідовно відібрано 1370
вагітних жінок у другому триместрі вагітності, котрим було запропоновано
участь у дослідженні. З них 1250 жінок, які перебували на обстеженні та
лікуванні в акушерських клініках ІПАГ АМН України, прийняли участь у
скринінговому патопсихологічному обстеженні. На підставі даних скринінга
було проведено клініко-психопатологічне дослідження та сформовано
основну групу вагітних жінок, в яку увійшли 250 (20%) пацієнток із
виявленими депресивними та тривожними розладами (ДТР) непсихотичного
рівня. Групу порівняння складали 81 вагітна жінка, в яких при
скринінговому та клініко-психопатологічному обстеженні не було виявлено
психопатології.

На підставі теоретичного аналізу та емпіричного досвіду було розроблено
альтернативну теоретичну модель формування ДТР у жінок під час
вагітності та після пологів і пограничних психічних розладів (ППР) у їх
немовлят. Вказана модель (рис. 1) інтегрує біопсихосоціальний,
психодинамічний підходи та теорії прихильності та забезпечує цілісний
підхід до психодіагностики та психотерапії діади мати–плід/дитя у
контексті родинних відносин, яка у свою чергу, розглядається у єдності
психічного та соматичного функціонування.

Рис. 1. Альтернативна теоретична модель формування ДТР у жінок під час
вагітності, після пологів і ППР у їх немовлят

Модель дозволяє всебічно проаналізувати психічний стан жінок та немовлят
в контексті трансгенераційної передачі системи прихильності, емоційних і
поведінкових патернів, внутрішніх робочих моделей, що разом зі
спадкоємними факторами детермінують формування системи регуляції афектів
та її порушення.

Перше дослідження психічного статусу проводилося у другому триместрі
вагітності, друге через 9–16 тижнів після пологів. Середній вік жінок в
основній групі – 28,19±5,29, у групі порівняння – 27, 86± 5,05 року. У
сформованих вибірках респонденток не виявлено будь-яких зв’язків ДТР із
віком вагітних. Результати дескриптивного та варіаційного аналізу
соціально-демографічних характеристик обох груп показали відсутність
значущих розбіжностей за показниками рівня освіти, професійної
діяльності, сімейного стану, спільного проживання і ведення
господарства, а також суб’єктивної оцінки якості сімейних відносин.
Жодна з жінок до даної вагітності не зверталася за допомогою до
психіатрів.

Аналіз спадкоємної обтяженості показав, що в основній групі у 31%
випадків зустрічалися особистісні девіації, невротичні розлади і
алкогольна залежність, в той час як у групі порівняння наявність
зазначених захворювань у кровних родичів підтвердили тільки 12%
респонденток (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020