.

Цитомегаловірусна інфекція у дітей (клініка, діагностика, лікування): Автореф. дис… д-ра мед. наук / Л.А. Ходак, Київ НДІ епідеміології та інфекц. х

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
163 3680
Скачать документ

КИЇВСЬКИЙ НДІ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ
ІМ. Л.В. ГРОМАШЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ

На правах рукопису

УДК 616.316-022:578.825.12-053.2

ХОДАК ЛАРИСА АНАТОЛІЇВНА

ЦИТОМЕГАЛОВІРУСНА ІНФЕКЦІЯ У ДІТЕЙ
(КЛІНІКА, ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ)

14.01.13. – інфекційні хвороби

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Київ – 1999

Дисертація є рукописом
Робота виконана у Харківській медичній академії післядипломної освіти

Науковий консультант: Заслужений діяч науки і техники України, доктор медичних наук, професор Андрейчин Михайло Антонович, зав. кафедри інфекційних хвороб і епідеміології Тернопільскої державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Чернишова Людмила Іванівна, зав. кафедри дитячих інфекційних хвороб Київської медичної академії післядипломної освіти;

доктор медичних наук, професор Нікітін Євген Васильович, зав. кафедри інфекційних хвороб і епідеміології Одеського державного медичного університета;

доктор медичних наук, професор Трішкова Лія Олексіївна, професор кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця

Провідна установа: Харківський державний медичний університет

Захист відбудеться ” 23 ” вересня 1999 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.614.01 Київського науково-дослідного інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського (2525015, м. Київ, вул. Січневого повстання, 23).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського НДІ епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського

Автореферат розіслано ” 21 ” серпня 1999 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор медичних наук

А.Д. Вовк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Хвороби, що викликаються вірусами родини Herpesviridae, характеризуються загальним розповсюдженням, різноманітністю клінічних форм і шляхів передачі (S. Stagno, 1990; Л.І. Чернишова, 1998; S. Shiba, 1998; Ю.А. Барштейн, 1999). Серед них значне місце належить цитомегаловірусній інфекції (ЦМВІ). Цитомегаловірусом (ЦМВ) у різних країнах світу інфіковано від 40 % до 100 % дорослого населення (P. Bos et al., 1995; S. Stagno, G.A. Voud, 1995; А.В. Сичєв і співавт., 1998; С.П. Видумкіна і співавт., 1999).
Частота виявлення ЦВМІ в останні роки чітко зростає, що обумовлено покращенням методів лабораторної діагностики, а також істинним збільшенням кількості інфікованих хворих унаслідок дії різних екзо- та ендогенних факторів, які викликають зниження імунітету (S. Chou, 1990; С.Г. Чешик, 1995; L. Collier, J. Оxford, 1996).
ЦМВІ віднесено до групи інфекцій, які є індикаторами клітинної імунологічної недостатності. Передумовою високої частоти ЦМВІ є фізіологічна недостатність імунітету в раньому дитячому віці, генетичні дефекти імунної системи, імунодефіцитні стани вторинного характеру (J.D. Shanley, 1990; П.А. Самохін, 1992; S.W. Crawford, 1993; В.В. Покровський, 1996; Е.Ф. Зайкова та співавт., 1998).
ЦМВІ є однією з причин летальності хворих на СНІД та осіб, які зазнали трансплантації органів і тканин (H. Balfour, 1991; J.P. Jaureguiberry, 1991; S.W. Crawford, 1993).
Висловлюється припущення про патогенетичну роль ЦМВ у виникненні у дітей набутих імунодефіцитних станів у постнатальному періоді, що, в свою чергу, сприяє розвитку вторинної інфекційної патології (Н.В. Непокульчинська, 1995).
ЦМВІ війшла до складу TORCH-комплексу і вважається найчастішою причиною інфікування плоду – в 7 разів частішою, ніж вірусом краснухи (P. Griffiths, D. Pillay, 1992). З ЦМВІ пов’язані мимовільні викидні, недоношеність, гострі та хронічні інфекції плоду і дітей раннього віку, природжені вади розвитку (C.F. Alford et al., 1990; S.P. Adler, 1992).
Щорічно від 1 % до 34 % дітей народжуються з уродженою ЦМВІ, але тільки близько 5 % з них при народженні мають клінічну симптоматику, решта переносить асимптомну цитомегалію; у багатьох розвиваються пізні ускладнення, які пов’язані з ураженням ЦНС та інших органів (В.О. Матвєєв та співавт., 1992; R. Whiley, 1997; P. Berge, S. Chiba, 1998).
ЦМВІ вважають однією з основних негенетичних причин, які визначають стан здоров’я новонароджених і навіть рівень інтелектуального розвитку нації (S. Stagno, 1990; C.S. Peckman, 1991). Ця інфекція сприяє збільшенню кількості інвалідизованих дітей, що є відчутною соціально-економічною проблемою (Р.В. Вартанян, 1998).
Широка розповсюдженність ЦМВІ, можливість тривалої персистенції ЦМВ в організмі людини з ураженням різних органів і систем, висока летальність, трудність лабораторної діагностики, а також відсутність надійних лікувальних і профілактичних засобів переконують в актуальності даної проблеми для науки і практики.
Дані літератури про клінічні прояви та перебіг ЦМВІ мають багато суперечностей. Так, А.В. Новікова (1984) вказує, що локалізована цитомегалія є результатом придбаної форми інфекції, а генералізована ЦМВІ у дітей віком до 3 місяців – наслідок природженого ураження. Хоча відомо ряд класифікацій ЦМВІ, загальновизнаного групування її клінічних форм нема.
Діагностика ЦМВІ внаслідок різноманітності клінічних симптомів викликає особливі труднощі. Ще складніше врахувати роль ЦМВІ в патологічних процесах при сполученні її з іншими захворюваннями. Цьому питанню присвячено дослідження переважно на морфологічному рівні (П.А. Самохін, 1987; С.Д. Попов, 1993). До цього часу залишаються недостатньо вивченими питання диференціальної діагностики різних форм ЦМВІ та їх лікування, тому що вибір препаратів, які направлено впливають на ЦМВ, обмежений, а ті, які є в арсеналі, недостатньо ефективні і також токсичні. Все це спонукало нас до подальшого вивчення невирішених аспектів проблеми ЦМВІ, до пошуку найбільш доступних препаратів, які виявляють при мінімальній побічній дії виражений противірусний та імуномодулюючий ефект.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є одним з напрямків наукової роботи кафедри дитячих інфекційних хвороб Харківської медичної академії післядипломної освіти та Харківського НДІ мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова “Вивчення ролі ЦМВІ в перинатальній патології та захворюваності дітей першого року життя, розробка клініко-імунологічних та вірусологічних критеріїв для підвищення якості лікувально-діагностичного процесу” (шифр теми 1 Н 5.2.96).

Мета дослідження. Використовуючи сучасні високочутливі методи лабораторної діагностики, вивчити клініко-патогенетичні особливості ЦМВІ та покращити її виявлення у дітей; обгрунтувати тактику етіотропної терапії та визначити її ефективність.

Основні завдання дослідження:
1. Діагностувати ЦМВІ у дітей за допомогою клінічних і сучасних лабораторних методів та визначити місце даної патології в клінічній інфектології.
2. За даними акушерського анамнезу матері виявити фактори ризику розвитку природженої ЦМВІ.
3. Розробити клініко-лабораторні критерії різних форм ЦМВІ у дітей різного віку.
4. Детально дослідити клінічну картину найбільш значимих органних уражень при ЦМВІ.
5. Вивчити вплив ЦМВІ на перебіг інфекційних процесів іншої етіології.
6. Визначити діагностичну цінність новітніх специфічних лабораторних методів дослідження.
7. Обгрунтувати тактику етіотропної терапії при ЦМВІ у дітей та вивчити її ефективність.

Наукова новизна роботи. Вперше в Україні застосовано комплексний підхід до вивчення проблеми ЦМВІ у дітей в клінічній інфектології з застосуванням широкого спектра сучасних високочутливих методів лабораторної діагностики. На спосіб визначення вірусу за допомогою флуоресцентного зонда отримано патент на винахід (№ 96114276 від 02.06.98 р.).
Висунуто концепцію про цитомегалію як інфекційну хворобу. На основі аналізу клінічного матеріалу отримано нові дані про цитомегаловірусні ураження ЦНС, шлунково-кишкового тракту, мононуклеозоподібний синдром при ЦМВІ, що поглиблює уявлення про роль ЦМВ у патології у дітей. Виявлено, що ЦМВ є одним з етіологічних факторів у розвитку ГКІ у дітей раннього віку. Вперше виділено цитомегаловірусний гастроентероколіт як одну з клінічних форм ЦМВІ. Запропоновано класификацію основних клінічних форм ЦМВІ у дітей та розроблено їх клініко-лабораторні критерії.
Вперше апробовано вітчизняний рекомбінантний інтерферон – лаферон при різних формах ЦМВІ, обгрунтовано його ефективність, яка залежить від строків інфікування ЦМВ і ступеня ураження різних органів та систем.
Практична значимість роботи. За даними аналіза анамнестичних даних про перебіг вагітності та пологів, стану здоров’я матерів і дітей сформовано групи ризику внутрішньоутробного та інтранатального інфікування.
Розроблено клініко-лабораторні критерії різних форм ЦМВІ, які ураховують основні патогенетичні варіанти хвороби у дітей.
Показано, шо використання сучасних високочутливих методів лабораторної діагностики (цитоскопія, ІФА, ДНК-гібридизація) дає змогу своєчасно виявляти ЦМВІ у дітей та вдаватись до раціональної етіотропної противірусної терапії.
Для лікування ЦМВІ запропоновано застосовувати препарат *-2b-інтерферону – лаферон, показано його імуномодулюючу і противірусну дію, більш ефективну, в порівнянні з патогенетичними засобами.
Для встановлення діагнозу ЦМВІ розроблено алгоритм обстеження хворих, в якому передбачено визначення факторів ризику інфікування ЦМВ, включаючи вивчення акушерського анамнезу матері і анамнезу дитини, а також дані клінічного та специфічного лабораторного обстеження.
Розроблені методичні рекомендації “Цитомегаловирусная инфекция у детей”, які затверджено МОЗ України 17.02.99 р., № 120/3.
Оформлено раціоналізаторську пропозицію “Способ подготовки инфекционного материала при обследовании на ЦМВИ методом РНИФ”. Видано інформаційний лист “Рентгенологічна діагностика змін системи дихання при ЦМВІ у дітей”.
Матеріали дисертації використовуються в лекціях та на практичних заняттях на кафедрі дитячих інфекційних хвороб Харківської медичної академії післядипломної освіти, Харківського державного медичного університету та на кафедрі інфекційних хвороб і курсі дитячих інфекцій Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського.
Апробовані методи діагностики ЦМВІ та розроблені методичні рекомендації впроваджено в практику обласної дитячої інфекційної клінічної лікарні та залізничної дитячої лікарні м. Харкова, обласної дитячої лікарні м. Чернігова та інфекційної лікарні м. Одеси, районних поліклінік № 10, 13, 14 м. Харкова.
Особистий внесок здобувача. Аналітичний огляд літературних джерел, поглиблені клінічні дослідження, спостереження хворих у динаміці, оформлення дисертації здійснено здобувачем самостійно. Отримані дані здобувач статистично опрацював та інтерпретував, сформулював висновки та практичні рекомендації, послідовно впровадив їх у клінічну практику. Роботу виконано на базі ОДІКЛ м. Харкова (головний лікар Л.Я. Манжела).
Вірусологічні лабораторні дослідження проводились спільно із співробітниками Харківського НДІ мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова (завідувач вірусологічної лабораторії, доктор медичних наук, професор Л.О. Панченко). Автор дисертації висловлює вдячність професору Л.О. Панченко за допомогу при виконанні цієї частини роботи.

Апробація роботи. Основні положення роботи обговорено в доповідях: на науково-практичній конференції “Актуальні питання мікробіології, епідеміології та імунології інфекційних хвороб” (Харків, 1993 р.), на засіданні Харківського науково-медичного товариства дитячих лікарів (1995-1998 рр.), на нараді головних інфекціоністів України (Полтава, 1997 р.), на науково-практичних конференціях і Пленумах Асоціації інфекціоністів України (Суми, 1997 р.; Мукачево, 1997 р.), на V з’їзді інфекціоністів України (Тернопіль, 1998 р.).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 35 робіт (з них 17 журнальних статей і одна монографія), дві методичних рекомендації, отримано патент на винахід № 96114276 від 02.06.96 р.

Структура та обсяг дисертації. До складу дисертації входять вступ, огляд літератури, 8 глав власних досліджень, підсумки та їх обгорення, висновки, практичні рекомендації, список літератури. Дисертацію викладено на 269 сторінках машинописного тексту. Список літератури має 317 вітчизняних і закордонних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження
В роботі представлено результати клініко-лабораторних досліджень 516 хворих у віці від 1 місяця до 12 років, які надійшли до ОДІКЛ м. Харкова з різною інфекційною патологією. У віковому відношенні переважали діти першого року життя (86 %).
Окрему групу склали 65 дітей з летальним наслідком, які досліджувались після смерті, тому всі клінічні спостереження представлено за результатами дослідження 451 хворого (табл. 1).
Таблиця 1
Розподіл хворих залежно від діагнозу при надходженні до клініки

Серед обстежених було 256 (56,8 %) хлопчиків і 195 (43,2 %) дівчаток. Всіх дітей було досліджено на маркери ЦМВІ зі застосуванням таких методів:
1) цитоскопія осадка слини, сечі, ліквора за методом А.М. Чарного (1972) для виявлення цитомегаловірусних клітин (ЦМК);
2) визначення специфічних до ЦМВ імуноглобулінів класів M і G. Строки інфікування встановлювали за допомогою виявлення індекса авідності антитіл до антигена, який виміряли у процентах (фірма “Біосервіс”, м. Москва);
3) визначення ДНК-ЦМВ за допомогою методу СПОТ-гібридизації (тест-система “Вектор-ЦМВ-ДНК”, м. Новосибірськ);
4) визначення антигену ЦМВ за допомогою реакції непрямої імунофлуоресценції (РНІФ);
5) визначення вірусу в інфекційному матеріалі за допомогою флуоресцентного зонда (ФЗ) – отримано патент (№ 96114276 від 02.06.98 р.).
У плані диференціальної діагностики проводились дослідження на герпес і токсоплазмоз.
Одночасно із специфічними дослідженнями на маркери ЦМВІ вивчали показники периферичної крові, протеїнограми, копрограми. Імунологічне дослідження складалось з визначення кількісних показників клітинного імунітету (Т-лімфоцитів та їх основних субпопуляцій із застосуванням моноклональних антитіл) і гуморальної ланки імунітету з визначенням рівня Ig A, M, G за методом радіальної імунодифузії в гелі (Mancini, 1969).
Під час спостереження хворих з неврологічною симптоматикою проводили інструментальні дослідження: ехоенцефалоскопію, нейросонографію, а для кінцевої оцінки структурних змін паренхіми мозку та його порожнинних систем використовували магнітно-резонансну томографію мозку (МРТ). Дослідження проводили за допомогою ультразвукового сканера – 628А і магнітно-резонансного томографа “Образ-1”.
Одержані результати статистично оброблено на IBM-РС-486
DX4-100 з використанням методів варіаційної статистики за критеріями Ст’юдента та Манна-Уітні. Статистично значимими вважали дані з рівнем вірогідності p0,05), тоді як гіпотрофія 2-го ступеня в 2,5 рази частіше зусрічалась в основній групі, ніж у контрольній (63,9 % і 26,3 %, Р0,05). Однак зниження вмісту гамаглобулінів було більше виражене в інфікованих ЦМВ (7,02*0,53 % і 9,08*0,48 %, Р0,05).
Комплексна терапія з використанням лаферону мала імуномодулюючий вплив на клітинну ланку імунітету, підвищуючи низькі та понижаючи високі показники, нормалізуючи співвідношення кількості субпопуляцій лімфоцитів, при цьому найбільш активним був зріст рівня Т-хелперів (29,0*1,1 % і 38,5*1,3 % відповідно, Р0,05). У вмісті сироваткових імуноглобулінів основних класів не виявлено суттєвих змін.
Ефективність препарату багато в чому залежала від строків інфікування дитини. Вона була найменшою при ранньому інфікуванні плоду, тобто при внутрішньоутробній інфекції. У зв’язку з цим ми виділили фактори, які впливають на ефективність лаферонотерапії (схема 2).

Ефективність терапії при ЦМВІ в більшості випадків визначалась строком її початку. Оскільки перші клінічні симптоми захворювання можуть проявитися після народження не відразу, а на 2-4-му місяці життя, всіх новонароджених з несприятливим преморбідним фоном і несприятливим акушерським анамнезом матерів, необхідно обстежити на групу трансплацентарних інфекцій, у тому числі ЦМВІ, щоб якомога раніше розпочати комплексну, специфічну терапію із застосуванням противірусних препаратів.
Дітям з клінічними симптомами ЦМВІ показано призначення противірусної терапії із застосуванням лаферону в поєднанні з віролексом. Дітям, інфікованим ЦМВ без клінічних проявів, але з його лабораторним підтвердженням активності інфекційного процесу, необхідно проводити лікування з використанням імуномодулюючого засобу, одним з яких може бути лаферон.
Несприятливий вплив інфікування ЦМВ на перебіг інфекційної патології у дітей підтверджувався також даними історій хвороби і патоморфологічних досліджень 65 дітей віком від 1 місяця до 1 року 2 місяців, які померли в ОДІКЛ м. Харкова протягом 1992-1996 рр. Серед померлих переважали діти перших 3 місяців життя – 32 дитини (49,2 %).
При житті на ЦМВІ вдалося обстежити 18 дітей. У 11 з них виявлено ЦМК: в осадках слини та сечі – у 2-х, тільки в слині – у 3-х, тільки в сечі – у 6 хворих. Специфічні антицитомегаловірусні антитіла виявлено у 5 дітей. При оформленні заключного клінічного діагнозу тільки у 2 хворих ЦМВІ визнано основним захворюванням, у 11 – як супутню патологію. Між тим, при патологоанотомічних дослідженнях у 33 дітей знайдено морфологічні зміни в різних органах, які вказують на ЦМВІ, але їх неможливо пояснити тільки основним захворюванням (менінгіт, кишкова інфекція).
Поряд з цим у 15 дітей цієї групи в легенях і у 8 дітей в інших органах знайдено лімфогістіоцитарні інфільтрати, іноді з мієлоїдними клітинами, що могло бути зумовлено дією ДНК-вірусів, зокрема ЦМВ.

ВИСНОВКИ
1. Діти, які народились від матерів з несприятливим перебігом вагітності та пологів (викидні в минулому, токсикози та загроза переривання вагітності, передчасні пологи), формують групу ризику внутрішньоутробного та інтранатального інфікування ЦМВ.
2. У дітей, які знаходились у Харківській обласній дитячій інфекційній клінічній лікарні, інфікованість ЦМВ при наявності неврологічної симптоматики склала 39,8 %, ураження шлунково-кишкового тракту – 51,5 %, мононуклеозоподібної форми захворювання – 8,7 %.
3. У дітей з внутрішньоутробною ЦМВІ, на відміну від постнатальної, спостерігались гіпотрофія 1-3-го ступеня, різні ураження ЦНС (від синдрому пригнічення її до розвитку цитомегаловірусного менінгоенцефаліту), анемія, тромбоцитопенія.
4. На підставі даних клінічних досліджень і високочутливих специфічних методів лабораторної діагностики (цитоскопія, ІФА, ДНК-гібридизація) виділено клініко-патогенетичні форми ЦМВІ: гостра, хронічна, реактивована, субклінічна (латентна).
5. Внутрішньоутробне ураження ЦНС, яке було діагностовано у 27,7 % дітей із групи ризику, найчастіше виявлялось затримкою психомоторного розвитку (92,3 %), гіпертензійно-гідроцефальним (80,8 %) і судомним (69,2 %) синдромами. У більшості хворих (80,8 %) мали місце сформовані органічні ураження (розширення шлуночкової системи мозку, паравентрикулярні кісти, аненцефалія). Провідними в оцінці структурних змін паренхіми мозку і його порожнинних систем були ультразвукова діагностика і МРТ головного мозку.
6. Одним з проявів активної ЦМВІ у дітей раннього віку є судомний синдром, який спостерігався у 27,2 % хворих. Встановлено кореляційну залежність між виявленням ЦМК в осадках слини та наявністю судомного синдрому.
7. У хворих, інфікованих ЦМВ, з ураженням шлунково-кишкового тракту в 30,3 % випадків ЦМВІ перебігала у вигляді моноінфекції і була етіологічним фактором гастроентероколіту, у 58 % хворих – як мікст-інфекція, обтяжуюча перебіг ГКІ, та в 11,7 % спостережень діагностовано субклінічну форму ЦМВІ, яка не має вираженого впливу на основне захворювання.
8. При мононуклеозоподібній формі ЦМВІ, на відміну від інфекційного мононуклеозу, тонзиліт і лімфаденопатія були виражені в незначній мірі, а моноцитозу не виявлено. Ця форма інфекції мала гострий перебіг або хронічний з наступною реактивацією ЦМВ.
9. Аналіз рентгенограм органів грудної клітки дозволив у більшості хворих на ЦМВІ (97,1 %) виявити збагачення і посилення легеневого малюнка – двобічне та дифузне, більш виражене в медіальних відділах, зміни коренів легень (у 37,1 %), вогнищеві пневмонії різного ступеня вираження (у 60 %), ателектази (у 37,1 %). Змінений легеневий малюнок зберігався протягом місяця після перенесеного захворювання.
10. З урахуванням анамнестичних, клінічних і морфологічних даних у дітей, які померли від інфекційної патології, реальна частота ЦМВІ (51 %) виявилась вищою, ніж визначалась у клінічній практиці (20 %).
11. Найбільш доступним та інформативним у діагностиці ЦМВІ є цитоскопічний метод дослідження. Його чутливість склала 75 %, специфічність – 93 %, вірогідність – 84 %.
12. Встановити заключний діагноз ЦМВІ можна на підставі позитивних результатів не менше як двох методів лабораторної діагностики: цитоскопія + ІФА або ІФА + ДНК-гібридизація. Високоінформативним тестом, який дозволяє виявити субклінічну форму ЦМВІ, є метод ДНК-гібридизації.
13. Установлено терапевтичну ефективність лаферону при ЦМВІ у дітей, яка проявлялась зменшенням горячкового періоду, швидшою нормалізацією випорожнень, підвищенням показників гемоглобіну і тромбоцитів. Препарат сприяв нормалізації співвідношення субпопуляцій Т-лімфоцитів у крові, підвищуючи число Т-хелперів. Ефективність лаферону залежала від ступеня розповсюдженості інфекційного процесу і строків інфікування дитини, та була найменшою у разі внутрішньоутробного інфікування.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації
1. Ходак Л.А., Навет Т.И. Роль цитомегалии в структуре летальности гнойных менингитов у детей раннего возраста // Вестник проблем современной медицины. – 1995. – № 4. – С. 128-131.
2. Ходак Л.А., Навєт Т.І., Смілянська М.В., Макаренко В.Д. Корчі у дітей раннього віку як прояв цитомегаловірусної інфекції в екологічно несприятливих умовах // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1996. – № 3. – С. 19-21.
3. Ходак Л.А., Навет Т.И. Врожденная цитомегаловирусная инфекция с поражением головного мозга у ребенка 5 месяцев // Педиатрия. – 1997. – № 3. – С. 101-102.
4. Ходак Л.А. Цитомегаловирусная инфекция у детей // Харьковский мед. журнал. – 1997. – № 1. – С. 44-47.
5. Ходак Л.А., Смілянська М.В., Перемот С.Д., Панченко Л.О. Лікування цитомегаловірусної інфекції у дітей // Інфекційні хвороби. – 1997. – № 3. – С. 51-52.
6. Ходак Л.А. Сучасні погляди на герпесвірусні інфекції // Інфекційні хвороби. – 1997. – № 4. – С. 42-44.
7. Ходак Л.А. Фармакотерапия герпесвирусных инфекций // Международный мед. журнал. – 1997. – № 4. – С. 57-59.
8. Крамний І.О., Ходак Л.А., Бортний М.О., Біла Л.М. Клініко-рентгенологічні прояви змін легень при цитомегаловірусній інфекції у дітей раннього віку // Український радіологічний журнал. – 1998. – № 1. – С. 27-29.
9. Ходак Л.А. Современные аспекты цитомегаловирусной инфекции у детей // Український вісник психоневрологіїї. – 1997. – т.5 вип. 3 (15). – С. 115-116.
10. Ходак Л.А. Ультразвукове дослідження та магнітно-резонансна томографія уражень головного мозку при цитомегаловірусній інфекції у дітей // Український радіологічний журнал. – 1998. – № 3. – С. 269-271.
11. Ходак Л.А. Мононуклеозоподобная форма цитомегаловирусной инфекции у ребенка раннего возраста // Вестник проблем биологии и медицины. – 1998. – № 21. – С. 74-75.
12. Панченко Л.А., Ходак Л.А., Попова Л.А., Грабарь В.В. Многоликий герпес: современные данные о клинико-морфологическом полиморфизме. Скрининг антигенов герпесвирусов 1 и 2 типов у больных различного профиля // Вестник проблем биологии и медицины. – 1998. – № 15. – С. 37-40.
13. Ходак Л.А., Андрейчин М.А., Панченко Л.О., Кириченко І.І. Можливості лабораторної діагностики ЦМВІ // Інфекційні хвороби. – 1998. – № 4. – С. 47-51.
14. Ходак Л.А., Навєт Т.І., Крамарєв С.О. Цитомегаловірусна інфекція у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1998. – № 4. – С. 47-50.
15. Ходак Л.А. Поражение центральной нервной системы при цитомегаловирусной инфекции у детей // Вестник проблем биологии и медицины. -1999. – № 7. – С. 60-63.
16. Панченко Л.А., Кириченко И.И., Кучма И.Ю., Ходак Л.А. Средства терапии и профилактики герпесвирусных инфекций. – Харьков: РИП “Оригинал”, 1999. – 90 с.
17. Панченко Л.А., Ходак Л.А., Кириченко И.И. Возбудители герпесвирусных инфекций и наиболее важные клинические проявления у человека // Провизор. – 1999. – № 10. – С. 28-29.
18. Ходак Л.А., Панченко Л.О., Кириченко І.І. Генно-інженерний альфа-2-рекомбінантний інтерферон у комплексному лікуванні цитомегаловірусної інфекції // Клінічна фармація. – 1999. – № 2. – С. 102-104.
19. Ходак Л.А. Современные представления о цитомегаловирусной инфекции у детей // Материалы юбилейной конференции, посвященной 75-летию кафедры инфекционных болезней ХИУВ, приложение к “School of Fundamental Medicine Journal”, March 1999, Vol.5, №1, P.105-106.
20. Ходак Л.А. Цитомегалия в инфекционной патологии у детей // ІІ национальный конгресс анестезиологов Украины: Тез. докл. – Харьков, 1996. – С. 110.
21. Ходак Л.А., Навет Т.И., Смелянская М.В. Клинико-лабораторные аспекты цитомегаловирусной инфекции у детей раннего возраста // Идеи И.И. Мечникова и развитие современного естествознания: Материалы международной научной конференции. – Харьков. – 1995. – С. 331-332.
22. Ходак Л.А., Макаренко В.Д. ЦМВІ в структурі гострих гастроентероколітів у дітей першого півроку життя // 13-й з’їзд Українського наукового товариства мікробіологів, епідеміологів, паразитологів: Тез. доп. – Вінниця. – 1996. – С. 79.
23. Ходак Л.А., Навєт Т.И., Макаренко В.Д., Смілянська М.В. Цитомегало-вірусна інфекція у дітей // 13-й з’їзд Українського наукового товариства мікробіологів, епідеміологів, паразитологів: Тез. доп. – Вінниця. – 1996. – С. 304-305.
24. Ходак Л.А., Навєт Т.И. Вивчення розповсюдженості ЦМВІ серед хворих менінгітом в ранньому дитячому віці // 13-й з’їзд Українського наукового товариства мікробіологів, епідеміологів, паразитологів: Тез. доп. – Вінниця. – 1996. – С. 274.
25. Ходак Л.А., Смелянская М.В., Панченко Л.О., Кучма И.Ю. Эффективность лабораторной диагностики ЦМВИ у женщин с отягощенным акушерским анамнезом // Идеи И.И. Мечникова и развитие современного естествознания: Материалы международной научной конференции.. – Харьков. – 1995. – С. 279-280.
26. Ходак Л.А., Панченко Л.О., Навєт Т.І. Цитомегаловірусна інфекція: можливості діагностики лікування на сучасному етапі // 5-й з’їзд інфекціоністів в Україні: Тез. доп. – Тернопіль, 1998. – С. 347-348.
27. Ходак Л.А., Смілянська М.В. Оцінка специфічних методів лабораторної діагностики ЦМВІ у дітей // Мат. наук.-практ. конф. – Суми – Тернопіль. – 1997. – С. 32-35.
28. Ходак Л.А., Макаренко В.Д. Особенности клинического течения острых кишечных инфекций у детей первого года жизни // Новое в медицине: Сборник научных трудов. – Харьков, 1994. – С. 80.
29. Ходак Л.А., Макаренко К.К., Рыбалко Г.Н., Закревский Н.Н. Особенности терапии инфекционных больных в постреанимационном периоде // Медицина. Эксперимент. Практика: сб. науч. статей. – Харьков, 1994. – С. 119-121.
30. Ходак Л.А., Макаренко К.К., Рыбалко Г.Н., Закревский Н.Н. Особенности клинического течения цитомегалии у детей // Актуальные вопросы микробиологии, эпидемиологии и иммунологии инфекционных болезней: Тез. докл. науч.-практ. конф. – Харьков, 1993. – С. 228.
31. Ходак Л.А. Профилактические аспекты цитомегаловирусной инфкции // Биологическое действие факторов окружающей среды: Сб. науч. трудов. – Харьков, 1996. – С. 123-124.
32. Ходак Л.А., Макаренко К.К., Тихонова Л.В., Кричевская А.Ю. Значение ЦМВИ в развитии судорожного синдрома у детей // Микробиология, эпидемиология и клиника инфекционных болезней: Сб. науч. статей. – Харьков, 1993. – С. 85-88.
33. Ходак Л.А., Джалалов Э.Г., Тихонова Л.В. Состояние тонкокишечного пищеварения при ЦМВИ у детей // Микробиология, эпидемиология и клиника инфекционных болезней: Сб. науч. статей. – Харьков, 1993. – С. 88-91.
34. Ходак Л.А., Джалалов Э.Г., Макаренко К.К. Кожные проявления при ЦМВИ у детей // Современные аспекты диагностики, клиники и профилактики кожных, венерических и других инфекционных заболеваний (СПИД): Тез. докл. науч.-практ. конф. – Харьков, 1991. – С. 61.
35. Ходак Л.А., Джалалов Э.Г., Макаренко К.К. Нарушение функции желудочно-кишечного тракта и их коррекция при хронической ЦМВИ у детей // Хроническое воспаление и заболевания органов пищеварения: Материалы научн.-практ. конф. – Харьков, 1991. – С. 158.
Анотація
Ходак Л.А. Цитомегаловірусна інфекція у дітей (клініка, діагностика, лікування). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби. Науково-дослідний інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського, Київ, 1999.
Метою роботи було дослідити клініко-патогенетичні особливості ЦМВІ у дітей, покращити її діагностику та розробити оптимальну тактику етіологічної терапії. Під спостереженням було 516 хворих віком від 1 місяця до 12 років. Вперше дано клінічну оцінку застосування методів цитоскопії, ІФА і ДНК-гібридизації для діагностики ЦМВІ у дітей. Показано високу інформативність методу ДНК-гібридизації та його спроможність виявляти субклінічну форму ЦМВІ.
Встановлено, що інфікованість ЦМВ хворих з неврологічною симптоматикою становила 39,8 %, ураженням шлунково-кишкового тракту – 51,5 %, мононуклеозоподібною формою захворювання – 8,7 %. Виділено ряд клініко-патогенетичних форм ЦМВІ: гостру, хронічну, реактивовану і субклінічну (латентну). Визначено клінічні прояви вродженого ураження ЦНС і структурні зміни головного мозку (за даними магнітно-резонансної томографії), зв’язок судом із ЦМВ.
На підставі комплексного дослідження хворих із клінічною картиною ГКІ вперше виявлено гастроентероколітну форму ЦМВІ та описано її клінічні прояви, вивчено особливості поєднання ЦМВІ з ГКІ. Досліджено клінічні та рентгенологічні особливості ураження легень при ЦМВІ, константовано збереження зміненого малюнка цього органа у реконвалесцентів.
Вперше обгрунтовано терапевтичну ефективність лаферону при ЦМВІ у дітей, його противірусну та імуномодулюючу дію.
Ключові слова: цитомегаловірусна інфекція, клінічні прояви, діагностика, лікування.

Аннотация
Ходак Л.А. Цитомегаловирусная инфекция у детей (клиника, диагностика, лечение). – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.13 – инфекционные болезни. Научно-исследовательский институт епидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В. Громашевского, Киев, 1999.
Целью работы явилось изучение клинико-патогенетических особенностей ЦМВИ у детей, улучшение ее диагностики и разработка оптимальной тактики этиотропной терапии. Под наблюдением находилось 516 больных в возрасте от 1 месяца до 12 лет. Впервые дана клиническая оценка примененных методов цитоскопии, ИФА, ДНК-гибридизации для диагностики ЦМВИ у детей. Показана высокая информативность метода ДНК-гибридизации и его возможность выявлять субклиническую форму ЦМВИ.
Установлено, что инфецированность ЦМВ больных с неврологической симптоматикой составила 39,8 %, поражением желудочно-кишечного тракта – 51,5 %, мононуклеозоподобной формой заболевания – 8,7 %. Выделены клинико-патогенетические формы ЦМВИ: острая, хроническая, реактивированная и субклиническая (латентная). Определены клинические проявления внутриутробного поражения ЦНС и структурные изменения головного мозга (по данным магнитно-резонансной томографии), взаимосвязь судорожного синдрома с ЦМВ.
На основании комплексного обследования больных с клинической картиной ОКИ впервые выявлена гастроэнтероколитическая форма ЦМВИ и описаны ее клинические проявления, изучены особенности сочетанного течения ЦМВИ и ОКИ. Исследованы клинические и рентгенологические особенности поражения легких при ЦМВИ, установлено сохранение измененного легочного рисунка у реконвалесцентов.
Впервые определена терапевтическая эффективность лаферона при ЦМВИ у детей, его противовирусное и иммуномодулирующее действие.
Ключевые слова: цитомегаловирусная инфекция, клинические проявления, диагностика, лечение.

Annotation
L.A. Khodak. Cytomegalovirus Infections in Children (clinic, diagnostics, treatment). – Manuscript.
Thesis for academic deqree of doctor of Science (Medicine) in Specialty 14.01.13 – infections diseases. L.V. Gromashevsky – Scientific Research Institute of Epidemiology and infections disease, Ministry of Health of Ukraine, Kiev, 1999.
The object of this work is studying of clinical and patogenetical particularities of CMVI in children, improving its diagnostics and working out optimum tactics of ethiothropic therapy.
516 patients from 1 mouth to 12 years old were observed.
Clinical estimation of applicated methods, such as: cytoscopy, immunological fermental analysis and deoxyribonucleic acid gibridization (DNA) for diagnostics of CMVI in children was represented for the first time.
High informativity of DNA-gibridization and its possibilities to indicate the subclinical form of CMVI was observed.
For improving the informativity of specific methods of laboratory diagnostics and estimation of the activity of infection process, the simultenions use of not less than two methods of laboratory diagnostics was recommended. It was determined that the infectioning of CMVI patients with neurological symptoms was 39,8 %, with the damage of alimentary canal – 51,5 % and with mononucleosis from of CMVI – 8,7 %.
Clinical pathogenetic forms of CMVI were distinguished. They are: acute, chronical, reactivative and subclinical (latentive) one.
Clinical manifestations of congenital damage of CNS and structural changes in the brain (according to the data of MRT) were estimated. Interconnection between convulsive syndrome and presence of CMV was described.
Clinical properties of acute intestine infection were studied in children with CMV.
In clinical investigation first was estimated gastroenterocolitic from of CMVI. Here we could observe the combined course of CMVI and acute intestinal infections that caused more prolonged and intensive clinical symptoms and worsening of the prognosis of the disease.
Clinical and x-ray particularities of damage of the lungs in CMVI were investigated. Conservation of changed lung image in reconvalescents was estimated.
Differential diagnosis between infection mononucleosis and similar to mononucleosis form CMVI was carried out. It was estimated that for form similar to the mononucleosis one is the absence of tonsillitis and monocytosis in blood. Limphadenopathy is expressed insignificantly. The final diagnosis is possible to the exposed markers of CMV.
First it was determined the therapeutically effectiveness of laferon in CMVI in children, its antivirus and immunomodulating activity.
Rational scheme of use of this preparation in combination with pathogenetic therapy was proposed.
For early diagnostics of CMVI in children, the algorithm of examination of patients was worked out.
Key words: cytomegalovirus infection, clinical manifestations, diagnostics, treatment.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020