МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М. ГОРЬКОГО

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНИХ ПРОБЛЕМ СІМ’Ї

ЄГОРОВА МАРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 618.36-008.64-06:616.89-008.19-08

Профілактика та лікування фетоплацентарної недостатності у вагітних з
хронічним психоемоційним напруженням

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк — 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана

в Донецькому державному медичному університеті

ім. М. Горького МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

АСТАХОВ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ,

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства та гінекології №2

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

ПОТАПОВ ВАЛЕНТИН ОЛЕКСАНДРОВИЧ,

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства та гінекології

доктор медичних наук, професор

ЮЗЬКО ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ,

Буковинський державний медичний університет МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства та гінекології з курсом дитячої та
підліткової гінекології

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім.

П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра акушерства, гінекології та
перинатології

Захист дисертації відбудеться “ 7 ” вересня 2005 р. о 1430 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при
Науково-дослідному

інституті медичних проблем сім’ї Донецького державного медичного універ-

ситету ім. М. Горького (83114, м. Донецьк, пр. Панфілова, 3)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького державного

медичного університету ім. М. Горького (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча,
16)

Автореферат розісланий “4” серпня 2005 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент
О.М. Рогова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Вивчення функціонування фетоплацентарної системи
(ФПС), що забезпечує фізіологічну взаємодію між її материнським,
плацентарним і плодовим компонентами, є одним з найважливіших питань
сучасного акушерства. Відхилення від норми у взаємодії всіх компонентів
системи є причиною більшості патологічних явищ, які характерні для
внутрішньоутробного періоду і сприяють зростанню перинатальної
захворюваності та смертності (И.С. Сидорова, И.О. Макаров, 2000).

ФПС досить стійка і характеризується значними компенсаторними
можливостями, порушення яких в результаті дії вираженого ушкоджувального
чинника приводить до виникнення фетоплацентарної недостатності (ФПН),
яка зустрічається, за даними різних авторів, у 24-46% вагітних (Г.М.
Савельева и соавт., 1991; М.В. Федорова, 1997; О.Н. Аржанова и соавт.,
2000; Б.М. Венцківський і співавт., 2004). ФПН найчастіше виявляється
гіпоксією плода та затримкою його розвитку (Е.Б. Яковлева і співавт.,
1996; Ю.С. Паращук і співавт., 1999; В.О. Потапов і співавт., 2003; В.В.
Чуб і співавт., 2003), обумовлює численні зміни в організмі дитини, які
впродовж перших років життя є причиною порушень її фізичного і
розумового розвитку, а також підвищеної соматичної та інфекційної
захворюваності (Л.Е. Мурашко и соавт., 1996; Н.Г. Гойда, О.Г. Суліма,
1999; А.Н. Стрижаков и соавт., 2000).

Все більш актуальним стає вивчення стану ФПС в умовах життєдіяльності
сучасної жінки (С.М. Янюта та співавт., 1997; О.М. Юзько, 2000; Т.Г.
Романенко, 2003). Вплив на організм вагітної соціально-економічних
проблем, які все частіше виникають, конфліктних ситуацій в сім’ї та на
роботі, робота за комп’ютером в комплексі призводять до різкого
зростання проявів психоемоційного напруження (В.М. Астахов, 1998; С.П.
Писарєва та співавт., 1999; І.Ю. Муризіна, 2003). У зв’язку з
вищесказаним вивчення функціонування ФПС, особливостей перебігу
вагітності і пологів, стану новонародженого в умовах хронічного
психоемоційного напруження (ПЕН) матері набуває більшої актуальності і,
не зважаючи на інтенсивний розвиток акушерства, до теперішнього часу
залишається маловивченою проблемою.

В деяких дослідженнях показаний взаємозв’язок психоемоційного стресу з
розвитком найпоширеніших і небезпечних ускладнень вагітності, зокрема,
ФПН (С.М. Янюта, Л.М. Тарховський, 1996; А.И. Захаров, 1997; С.П.
Писарєва та співавт., 1999).

Існує небагато даних про загальні зміни у ФПС в умовах хронічного
психоемоційного стресу (В.М. Астахов, 1995). Залишаються практично не
вивченими патогенетичні механізми виникаючих при цьому змін в організмі
вагітної, плода та новонародженого.

Враховуючи існуючу в Україні несприятливу динаміку здоров’я вагітних і
новонароджених, стає очевидною необхідність поглибленого дослідження
механізмів розвитку виникаючих порушень у ФПС з метою розробки
досконаліших патогенетично обгрунтованих лікувально-профілактичних і
коригуючих заходів для вагітних з хронічним ПЕН. Викладені вище аспекти
підтвержують актуальність вибраної теми і науково-практичну та соціальну
значущість даної роботи, що і стало приводом для проведення подальших
досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана дисертація
є фрагментом науково-дослідної роботи “Розробити науково обгрунтовану
схему профілактики та лікування фетоплацентарної недостатності у жінок
промислового регіону Донбасу”, що виконується на кафедрі акушерства та
гінекології № 2 Донецького державного медичного університету ім. М.
Горького МОЗ України (№ держ. реєстрації 0101U007971, шифр теми УН
02.06.03). Автор є відповідальним виконавцем теми.

Мета дослідження. Знизити частоту ускладнень під час вагітності та
пологів у жінок з хронічним психоемоційним напруженням шляхом розробки
та впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів, спрямованих
на покращення функції фетоплацентарної системи.

Завдання дослідження:

1. Вивчити перебіг вагітності та пологів, стан плода у вагітних з
хронічним ПЕН та стан їх новонароджених після пологів.

2. Вивчити особливості психоемоційного статусу та стану вегетативної
нервової системи у вагітних з хронічним ПЕН.

3. Вивчити ендокринну функцію фетоплацентарної системи,
матково-плацентарно-плодовий кровообіг, морфофункціональний стан плацент
у жінок, які знаходяться під час вагітності під впливом хронічного ПЕН.

4. Вивчити сонографічну структуру і гістоморфологічні показники
надниркових залоз у плодів матерів з хронічним ПЕН.

5. Розробити і впровадити науково обгрунтований комплекс
лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на покращення стану
фетоплацентарної системи у вагітних з хронічним ПЕН.

Об’єкт дослідження ? стан фетоплацентарної системи у вагітних з
хронічним психоемоційним напруженням.

Предмет дослідження ? показники стану гемодинаміки, гормональної
функції фетоплацентарної системи, плода та новонародженого, показники
психоемоційного статусу вагітних, а також морфофункціональні показники
плацент і надниркових залоз плодів матерів з хронічним психоемоційним
напруженням.

Методи дослідження ? клінічні, клініко-психологічні, лабораторні,
клініко-інструментальні, гістологічні та морфометричні, а також
статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі проведеного
дослідження доповнені дані про хронічне психоемоційне напруження у
вагітних і його взаємозв’язок з порушенням матково-плацентарно-плодового
кровообігу, гормональної функції фетоплацентарної системи та виникненням
фетоплацентарної недостатності, що підтверджувалось даними
морфологічного дослідження стану плацент, а також виникненням
внутрішньоутробного страждання плода.

У роботі доповнені дані про зниження адаптаційних можливостей в ранньому
неонатальному періоді у дітей, народжених від матерів, які знаходилися
під час вагітності під впливом хронічного ПЕН.

Вперше був досліджений стан надниркових залоз плода при вагітності на
фоні високого ПЕН матері, який характеризується їх гіпотрофією.

На підставі отриманих результатів дослідження вперше був розроблений
комплекс лікувально-профілактичних заходів, які спрямовані на покращення
стану фетоплацентарної системи, впливають на адаптивні механізми
функціональних систем і підвищують стресостійкість вагітних, а також
проведена оцінка розробленого комплексу.

Практичне значення одержаних результатів. В результаті проведених
досліджень запропоновано і впроваджено у практику для лікарів
акушерів-гінекологів науково обгрунтований комплекс
лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на покращення стану
фетоплацентарної системи у вагітних з хронічним ПЕН з урахуванням
патогенетичних механізмів ФПН у жінок цієї групи. Даний комплекс
дозволяє зменшити частоту ФПН та інших ускладнень вагітності й пологів.

Запропоновано і впроваджено у практику новий спосіб оцінки стану
внутрішньоутробного плода за допомогою сонографічного дослідження
фетальних надниркових залоз.

Отримані результати впроваджені і використовуються в клінічній практиці
в міській клінічній лікарні № 6 м. Донецька, в міському пологовому
будинку № 1 м. Чернівці, в Луцькому клінічному пологовому будинку, в
міському пологовому будинку № 3 м. Луганська, в міському пологовому
будинку № 5 м. Харкова.

Теоретичні положення і практичні рекомендації дисертаційної роботи
використовуються в лекціях і на практичних заняттях, які проводяться для
студентів, лікарів-інтернів, клінічних ординаторів на кафедрі акушерства
і гінекології № 2 Донецького державного медичного університету ім. М.
Горького.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно виконано
патентно-інформаційний пошук і аналіз даних літератури за темою
дослідження, обгрунтована мета та задачі дослідження, розроблено план і
підібрані методи досліджень. Безпосередньо автором проведений підбір
вагітних з хронічним ПЕН високого ступеня та психоемоційною
стабільністю, забір матеріалу для гормональних та морфологічних
досліджень, проведено клінічне, клініко-психологічне обстеження та
лікування пацієнток, а також виконано статистичну обробку і аналіз
отриманих результатів, сформульовано висновки та практичні рекомендації.
Автором самостійно запропоновано патогенетичне обгрунтування і
розроблено комплекс заходів, спрямованих на покращення стану ФПС.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
оприлюднено на науково-практичній конференції “Актуальні питання
перинатології” (Чернівці, 2001), III Міжнародній конференції студентів
і молодих учених “Медицина — Здоров’я ХХІ Сторіччя” (Дніпропетровськ,
2002), Третій Всеросійській конференції “Гіпоксія: механізми, адаптація,
корекція” (Москва, 2002), II конгресі неонатологів України (Харків,
2002), I Євро-Азіатському конгресі акушерів-гінекологів
(Санкт-Петербург, 2004), науково-практичній конференції “Нові технології
в діагностиці, лікуванні і профілактиці захворювань органів дихання”
(Євпаторія, 2004), заслухані й обговорені на об’єднаному засіданні
кафедри акушерства і гінекології № 2 ДонДМУ, кафедри акушерства,
гінекології та перинатології ФПО ДонДМУ, кафедри акушерства і
гінекології № 1 і вченої ради НДІ медичних проблем сім’ї ДонДМУ ім. М.
Горького (Донецьк, 2005).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 робіт. Основні
фрагменти досліджень викладені у 4 статтях фахових видань, затверджених
ВАК України, 1 статті у збірнику наукових праць, 4 тезах. За матеріалами
роботи отримано 2 деклараційні патенти на винахід.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається із вступу, 6
розділів (огляд літератури, розділ об’єкту та методів дослідження,
чотири розділи власних досліджень), аналізу й обговорення отриманих
результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних
джерел. Робота викладена на 168 сторінках друкованого тексту, з них
основного тексту – 132 сторінки, ілюстрована 27 таблицями та 36
малюнками. Список використаних джерел містить 231 роботу, з яких 181 –
слов’яномовних і 50 – іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкт та методи дослідження. Виходячи із задач, дослідження
проводилося у три етапи: І – вивчення перебігу вагітності та пологів,
особливостей функціонування ФПС, стану плода і новонародженого, а також
психоемоційного статусу жінок з хронічним ПЕН; ІІ ? оцінка
гістоморфологічних показників надниркових залоз у плодів матерів з
хронічним ПЕН високого ступеня; ІІІ ? розробка комплексу
лікувально-профілактичних заходів щодо ведення вагітних з хронічним ПЕН
та оцінка його ефективності у порівнянні з традиційними схемами.

I група (основна) включала 60 вагітних з хронічним ПЕН високого ступеня,
яким проводив-ся запропонований нами комплекс лікувально-профілактичних
заходів на протязі всієї вагітності.

ІІ група (порівняння) включала 60 вагітних з хронічним ПЕН високого
ступеня, яким проводилася традиційна психопрофілактична підготовка до
пологів в умовах жіночої консультації з 32 тижнів вагітності.

III група (контрольна) включала здорових вагітних з нормальним
психоемоційним фоном протягом вагітності, яким проводилася традиційна
психопрофілактична підготовка до пологів в умовах жіночої консультації з
32 тижнів.

Спостереження за пацієнтками I, II та III груп проводилось у динаміці з
I триместру упритул до пологів. У разі розвитку ФПН і внутрішньоутробної
гіпоксії плода вагітним I, II і III груп застосовувалась традиційна
терапія, спрямована на корекцію порушень матково-плацентарного
кровообігу і мікроциркуляції, метаболізму в плаценті, стимуляцію
метаболізму клітин та підвищення стійкості головного мозку і тканин
плода до гіпоксії.

IV група — 38 вагітних, що поступили для переривання вагітності за
соціальними показаннями в термінах вагітності 20-22 тижні. Дана група
жінок була взята для уточнення деяких ланок патогенезу ФПН у вагітних з
хронічним ПЕН. Основна підгрупа (IVа) включала 21 вагітну, що мали
високий рівень хронічного ПЕН. Контрольна підгрупа (IVб) включала 17
психоемоційно ста-більних вагітних. Обстеження пацієнток IV групи
проводилось під час вступу до стаціонару для переривання вагітності.

У всіх групах вагітні були без соматичних захворювань, які могли
самостійно вплинути на стан ФПС і психоемоційний стан вагітних. Це
дозволило одержати об’єктивнішу інформацію про етіопатогенез хронічного
ПЕН у жінок, які проживають в умовах сучасного життєзабезпечення і
негативної дії чинників зовнішнього середовища, що впливають на їх
психоемоційний стан. Для отримання більш об’єктивної інформації в
дослідження включені вагітні з високим ступенем хронічного ПЕН.

Клінічне обстеження пацієнток включало анамнез, антропометрію, огляд,
пальпацію та проведення традиційних загальноклінічних досліджень.

Клініко-психологічне обстеження проводилось за спеціальною програмою для
ЕОМ адаптованих комп’ютеризованих методик: “СУПОC-8”, “САН”, Р. Кетела,
Т.А. Немчина, проективної методики кольорового вибору М. Люшера з
видаванням інформації про ступінь ПЕН (В.М. Астахов, Ю.Б. Максименко,
1996). За розробленою картою-опитувачем визначали соціально-побутовий
статус вагітних. Паралельно досліджували стан вегетативної нервової
системи з використанням параметрів шкали вегетативних симптомів за А. М.
Вейном (2000) з обчисленням вегетативного індексу Кердо і коєфіціента
Хільдебранда.

Дослідження показників ендокринної функції фетоплацентарної системи
включало визначення концентрації гормонів: хоріонічного гонадотропіну
(ХГ), плацентарного лактогену (ПЛ), трофобластичного ?1-глікопротеїну,
прогестерону (П), естріолу (Е3), кортизолу (К) у сироватці крові матері
за допомогою радіоімунного методу при використанні стандартних
тест-систем Imunotech (Чехія) в терміни вагітності 11-12, 23-24, 35-36
тижнів в I, II та III групах, в 20-22 тижні в IV групі (П.А. Воробьев,
1997).

Для оцінки стану плода у вагітних з хронічним ПЕН з 25-26 тижнів
вагітності в I, II та III групах, та в 20-22 тижні в IV групі нами
використовувалась ультразвукова фето- й плацентометрія. Ехографічне
сканування здійснювалось за допомогою апарата “Sonoline-1” (Siemens,
Німеччина) у масштабі реального часу, із застосуванням конвексного та
секторного датчиків. Вимірювалися розміри (ширина) фетальних надниркових
залоз за розробленою методикою (патент на винахід № 47214А UA, 2002)
при розташуванні хребта плода паралельно до верти-кальної осі матки (на
12 годинах). Біофізичний профіль плода визначався за удосконаленою
шкалою A. Vintzileos et al. (1983) у модифікації І.С. Сидорової, І.О.
Макарова (2000).

Доплерометрія матково-плацентарного та плодово-плацентарного кровообігу
проводилася з використанням ультразвукового сканера преміум-класу
“SONOLINE Elegra advanced” (Siemens, Німеччина) із застосуванням
електронних датчиків: конвексного з магістральною частотою 3,5 МГц та
лінійного з магістральною частотою 7,5 МГц, а також ультразвукового
сканера “ULTIMA PRO-10” (Україна) з використанням електронного датчика з
магістральною частотою 3,5 Мгц з обчисленням СДВ (систоло-діастолічного
відношення), ПІ (пульсаційного індексу) та ІР (індексу резистентності) у
матковій артерії вагітної, артерії пуповини та середній мозковій артерії
плода та інтерпретацією отриманих показників за сучасними методиками
(А.Н. Стрижаков и соавт., 1990). Оцінка ступеня тяжкості гемодинамічних
порушень відбувалася за класифікацією М.В. Медведєва (1996).
Доплерометрія проводилася в терміни вагітності 25-26, 37-38 тижнів в I,
II та III групах, в 20-22 тижні в IV групі.

Кардіотокографічний моніторинг плода проводився з 32 тижнів вагітності
в I, II та III групах за допомогою фетального біомонітора ВМТ-9141
(Німеччина) з оцінкою загальноприйнятих параметрів за удосконаленою
шкалою W. Fischer et al. (1976) у модифікації І.С. Сидорової, І.О.
Макарова (2000).

Оцінка стану плода в пологах здійснювалася методом фетальної
пульсоксиметрії з використанням портативного апарату Fetal Pulse
Oximeter OBS-500 (США). Вимірювалися сатурація крові та частота серцевих
скорочень плода в динаміці з оцінкою параметрів за класифікацією А.Б.
Єдокової (2001).

Клінічне обстеження стану новонародженого проводилось сумісно з
неонатологом та складало антропометрію та оцінку за шкалою V. Apgar
(1965) на першій і п’ятій хвилинах після народження з наступним щоденним
клінічним обстеженням новонароджених упритул до виписки зі стаціонару.

Для оцінки стану плацент породіль з хронічним психоемоційним напруженням
проводилося гістоморфологічне дослідження за методикою А.П. Мілованова
(1999).

Морфогістологічне дослідження надниркових залоз плодів, матері яких
перервали вагітність за соціальними показаннями, проведено за
морфологічною методикою І.І. Бобрик та співавт. (1988).

Статистичну обробку даних проведено методами аналітичної та варіаційної
статистики з використанням ліцензійних програмних пакетів “Biostat” та
“Statistica 6,0” з обчисленням статистичного критерію Ст’юдента для
порівняння зв’язаних виборок, критерію ?2 Пірсона і точного критерію
Фішера для оцінки значущості розбіжності частот, що вивчаються, в
обстежуваних групах (С. Гланц, 1999). Результати дослідження кількісних
параметрів в групах порівняння представлені у вигляді M±m, де М ?
середня арифметична, m ? стандартна помилка середньої, якісних
показників ? у вигляді %±m%, де % ? відсоток частки, m% ? стандартна
помилка видсотка частки. Для оцінки сили зв’язку між ознаками
використаний коефіцієнт кореляції Пірсона. Відмінність показників
вважали достовірною при р<0,05. Основні результати дослідження. Дослідження перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок з хронічним психоемоційним напруженням виявило найбільш високу порівняно з контролем частоту хронічної ФПН (53,3±6,4% випадків), хронічної гіпоксії плода (31,7±6,0%), загрози аборту в ранніх (21,7±5,3%) та пізніх (18,3±5,0%) термінах вагітності, загрози предчасних пологів (16,7±4,8%), пізніх гестозів (21,7±5,3%) ? при вагітності, несвоєчасного вилиття навколоплідних вод (16,7±4,8%), патологічного прелімінарного періоду (30,0±5,9%), слабкості пологової діяльності (21,7±5,3%) ? у пологах, гіпогалактії (21,7±5,3%) ? у післяпологовому періоді. Оперативне розродження в цій групі проводилося в 23,3±5,5% випадків, тобто у кожної п'ятої жінки, тоді як в групі жінок з нормальним психоемоційним фоном тільки в 5,6±3,6% випадків (р<0,05). Загальна тривалість пологів, середня крововтрата також були достовірно вищими у жінок з хронічним ПЕН, ніж у жінок контрольної групи ? відповідно 13,1±0,39 години (р<0,05) та 399,8±38,1 мл (р<0,05). Проведене анкетування виявило серед чинників, які сприяють формуванню ПЕН вагітних, переважаючу дію матеріально-побутових проблем та проблем комунікації в сім'ї, вплив яких виявлено у 66,7±6,1% обстежених, та які є дзеркальним відображенням усіх економічних та соціальних процесів, що відбуваються в суспільстві ? економічною нестабільністю та слабким соціальним захистом. На цьому фоні обгрунтована тривога за свій стан і за стан майбутньої дитини, що в свою чергу приводить до хронічного психоемоційного напруження. Комплексний клініко-психологічний скрінінг виявив у вагітних з хронічним ПЕН, в порівнянні з контролем, високу питому вагу скарг на безсоння – 35,0±6,2% (р<0,05), головний біль – 30,0±5,9% (р<0,05), підвищену пітливість ? 41,7±6,4% (р<0,05), що характеризує істотну зміну співвідношень між парасимпатичним і симпатичним відділами вегетативної нервової системи (ВНС) в третьому триместрі, з переважанням останнього. Дослідження тонусу вегетативної нервової системи за А.М. Вейном у жінок з вагітністю на фоні хронічного ПЕН показало, що в III триместрі у 93,3±3,2% вагітних відмічено переважання симпатичного тонусу, що в 4,2 рази більше цього показника в контрольній групі ? 22,2±6,9% (р<0,05). У вагітних з хронічним ПЕН в порівнянні з контролем були достовірно вищими перед пологами індекс Кердо ? 23,2±1,6 (р<0,05) і коефіцієнт Хильдебранда ? 4,6±0,2 (р<0,05) переважно за рахунок збільшення середніх показників частоти серцевих скорочень і артеріального тиску у вагітних з хронічним психоемоційним напруженням. Ці результати вказують на суттєві зміни в діяльності вегетативної нервової системи у жінок з хронічним ПЕН, які проявляються внутрішньосистемною дезінтеграцією та порушенням фізіологічного співвідношення між парасимпатичним і симпатичним відділами ВНС з перевагою останнього, що більше виражено наприкінці вагітності. Аналіз кількісних психофізіологічних показників виявив достовірно вищі значення рівнів тривожності в динаміці вагітності у жінок з хронічним ПЕН в порівнянні з контролем, рівень якої перед пологами був високим і зростаючим у 91,7±3,6% (р<0,05), а коефіцієнти Вольнефера і Шипоша склали 31,0?1,8 (р<0,05) та 4,9?0,3 (р<0,05) відповідно, що свідчить про тенденцію до напруження та витрати енергії. У даній групі виявлене переважання впливу демобілізуючих чинників (тривоги, психічного занепокоєння) ще до вагітності, з подальшим наростанням їх впливу в динаміці і досягненням максимуму до терміну пологів. При цьому показники самопочуття активності і настрою були достовірно нижчими в порівнянні з аналогічними показниками контрольної групи впродовж всієї вагітності. У групі жінок з хронічним психоемоційним напруженням впродовж всієї вагітності відмічено екстенсивне нервово-психічне напруження, тоді як в контрольній ? детензивне. Дана група вагітних є за психоемоційними ознаками менш підготовленою до вагітності та майбутніх пологів, ніж контрольна, що взаємопов'язане з діяльністю всіх функціональних систем жінки. Дослідження кровотоку в фетоплацентарній системі у вагітних з хронічним психоемоційним напруженням виявило, що індекси резистентності у матковій артерії, артерії пуповини та середній мозковій артерії плода достовірно відрізнялися від показників контрольної групи на всіх термінах вагітності (табл. 1). За результатами доплерометричного дослідження матково-плацентарно-плодового кровотоку у вагітних з хронічним психоемоційним напруженням виявлені порушення гемодинаміки, що характеризуються вже в 25-26 тижнів підвищенням індексів судинної резистентності в матковій артерії, а в 37-38 тижнів і в артерії пуповини, з помірним зниженням цих показників в середній мозковій артерії плода в III триместрі, що свідчить про тенденцію до централізації його кровообігу. Таким чином, в 25-26 тижнів порушення кровообігу в фетоплацентарній системі вагітних з хронічним психоемоційним напруженням відповідали переважно ІА ступеню тяжкості, напередодні пологів – ІА або ІІ. Аналіз гормональних показників виявив (табл. 2), що у вагітних з хронічним психоемоційним напруженням в І триместрі має місце підвищення вмісту ХГ на 12,0% (p>0,05), ТБГ ? на 15,0% (p<0,05), ПЛ ? на 16,4% (p<0,05), П ? на 13,0% (p<0,05) в порівнянні з контрольною групою, при нормальному рівні Е3 (p>0,05) і підвищеному на 35,0% (p<0,05) рівні К. Таблиця 1 Доплерометричні показники кровотоку в системі мати-плацента-плід у динаміці вагітності, (M?m) Термін вагітності, тиж. Показники СДВ ІР ПІ Вагітні з ПЕН, n=60 Контроль, n=36 Вагітні з ПЕН, n=60 Контроль, n=36 Вагітні з ПЕН, n=60 Контроль, n=36 Маткова артерія 25-26 1,94?0,02* 1,87?0,01 0,65?0,01* 0,61?0,01 0,84?0,01* 0,81?0,01 37-38 2,44?0,05* 1,64?0,05 0,69?0,03* 0,56?0,03 0,88?0,02* 0,74?0,03 Артерія пуповини 25-26 3,39?0,03 3,25?0,06 0,68?0,03 0,64?0,02 0,87?0,02 0,83?0,04 37-38 3,68?0,02* 2,21?0,04 0,89?0,04* 0,57?0,03 1,09?0,04* 0,75?0,02 Середня мозкова артерія плода 25-26 3,48?0,03 3,50?0,06 0,70?0,02 0,71?0,03 0,84?0,02 0,86?0,03 37-38 3,27?0,04* 3,45?0,04 0,62?0,01* 0,69?0,01 0,75?0,01* 0,83?0,02 Примітки. * ? р<0,05 у порівнянні з групою контролю. Починаючи з ІІ триместру, у вагітних з хронічним психоемоційним напруженням відмічене прогресуюче зниження концентрації всіх гормонів з домінуючим зниженням в III триместрі рівня К на 51,1% (p<0,05) і Е3 на 42,3% (p<0,05), що свідчить про виснаження адаптаційних механізмів фетоплацентарної системи і розвиток фетоплацентарної недостатності при тривалій дії хронічного психоемоційного напруження високого ступеня матері. Виявлена кореляційна залежність (r=0,722, p<0,05) між рівнем кортизолу та рівнем естріолу, синтез якого відбувається в плаценті та організмі плода. Очевидно, істотну роль в зниженні концентрації естріолу у вагітних з хронічним ПЕН виконує порушення функції фетальних надниркових залоз, які забезпечують плаценту попередниками естрогенів, що не суперечить результатам проведених раніше досліджень по вивченню функції надниркових залоз плода (R.J. Wurtman, 2002). Підтвердженням вищезгаданої гіпотези стало зіставлення результатів комплексного дослідження стану ФПС у вагітних II і III груп із результатами спеціально проведеного на II етапі патогістологічного дослідження надниркових залоз плодів, елімінованих в термінах 20-22 тижні при перериванні вагітності за соціальними показаннями у жінок з хронічним ПЕН високого ступеня. Таблиця 2 Гормональні показники в динаміці вагітності в обстежених групах (М?m) Показник Термін вагітності, тижні Вагітні з ПЕН, n=60 Контрольна група, n=36 ХГ, мМО/мл 11-12 104,7?5,7 93,5?3,7 23-24 *43,5?3,8* 55,4?4,1 ТБГ, нг /мл 11-12 24548? 206* 21346?386 23-24 *43967?202* *53684?235 35-36 *38911?339* *59046?319 ПЛ, нмоль /л 11-12 39,2?1,8* 33,7?1,7 23-24 *94,7?7,1* *118,7?9,5 35-36 *191,3?16,7* *274,1?20,3 Е3, нмоль/л 11-12 12,4?2,2 13,5?2,7 23-24 *39,9?3,8* *58,4?5,1 35-36 *66,2?6,1* *114,8?9,2 К, нмоль /л 11-12 453,3?19,2* 335,8?23,2 23-24 430,8?21,1* *524,6?26,1 35-36 *355,9?16,4* 727,8?21,7 П, нмоль /л 11-12 139,4?5,5* 123,4?4,6 23-24 *208,8?12,1* *260,4?10,3 35-36 *83,9?8,7* *114,2?9,9 Примітки: 1. ()* ? р<0,05 у порівнянні з групою контролю; 2. *() ? p<0,05 у порівнянні з попереднім терміном вагітності. x ? ? ¦ ae $ H x z | ? AE e ?? ¦ ae $ ? ? O O I I\I^IoIoeI&*:*3/4*oioioioioioioioioioioioioioioioioioioioioioioioioioioi oioioioioioioioiaiUiIAE e O e O e O e O e O e " ? e e O dOzO†O?O¬O®OU¶¶¶0†kdA e e ??t?? ?????? e e e e e e e e O e e e e e e e e e e e e e e e e e e O e e e e Aа-II>0,05).

Для оцінки взаємозв’язку патогістологічного дослідження надниркових
залоз з клінічними даними проведене також ультразвукове дослідження
наднирників перед проведенням операції переривання вагітності, а також у
вагітних з хронічним ПЕН, які доносили вагітність до терміну пологів.
Знайдене достовірне зменшення ширини плодових надниркових залоз в IVа
підгрупі до 1,5±0,14 см проти 2,2±0,12 см в контрольній підгрупі
(p<0,05), яке високо корелювало (r=0,832, p<0,05) з результатами подальшої морфометрії фетальних наднирників на секції плодів від жінок IV групи. Відмічена закономірність в гіпотрофії фетальних надниркових залоз також спостерігалася і при селективному сонографічному дослідженні ендокринної залози і в пізніші, упритул до пологів, терміни вагітності у жінок з хронічним психоемоційним напруженням II групи. Аналіз одержаних результатів показав статистично достовірне зниження ширини надниркових залоз в 65,0±6,2% (р<0,05) випадків в цій групі плодів в порівнянні з контролем. Так, наприкінці вагітності середня ширина надниркових залоз плодів склала 2,8±0,2 см, тоді як у контрольній ? 3,5±0,1 см (р<0,05), що може свідчити про виснаження компенсаторних механізмів функціонування наднирників у плодів матерів з хронічним ПЕН. Крім того виявлена висока позитивна кореляційна залежність (r=0,737, p<0,05) між шириною залози і рівнем кортизолу, що є сумарним материнсько-плодовим адаптаційно-метаболічним гормоном, який характеризує стан функції надниркових залоз плода, а також з оцінкою за шкалою Апгар на п'ятій хвилині після народження (r=0,624, p<0,05). Таким чином, одержані результати дозволяють припустити, що структурні зміни в корі надниркових залоз плодів у вагітних з хронічним ПЕН високого ступеня виконують істотну роль в порушенні процесів материнсько-плодово-плацентарного стероїдогенезу і у формуванні ФПН. Дослідження стану плода у вагітних з хронічним ПЕН, які спостерігалися в динаміці всієї вагітності упритул до пологів, виявило прогресивне зниження протягом вагітності та порівняно з контролем середнього балу біофізичного профілю плода, який склав в 25-26 тижнів 4,02±0,13 балів (р<0,05) та в 37-38 тижнів 3,04±0,25 (р<0,05) балів, а також середнього балу КТГ, який склав у 32-33 тижні 4,03±0,14 балів (р<0,05) та в 37-38 тижнів 2,67±0,18 балів (р<0,05). Таким чином, результати, які були отримані при проведенні ультразвукової фетометрії, біофізичного профілю плода та КТГ, при оцінці гемодинаміки та ендокринної функції ФПС свідчать про наявність у вагітних з хронічним ПЕН зниження регуляторних і захисно-пристосувальних механізмів ФПС. У даної групи вагітних клінічні ознаки ФПН були знайдені у 32 (53,3±6,4%) жінок, тобто в 3,8 рази частіше, ніж в контрольній групі ? 5 (13,9±4,5%) випадків (p<0,05). При цьому в 6 випадках (10,0±3,9%) виявлена компенсована форма ФПН, в 23 (38,3±6,3%) ? субкомпенсована і в 3 (5,0±2,8%) ? декомпенсована. Наявність ознак ЗВРП різного ступеня було відмічене у 10 (16,7±4,8%) вагітних з ПЕН, що складає 31,3±8,2% вагітних з ФПН, серед них симетрична форма діагностована в 1 (1,7±1,7%) випадку, асиметрична форма в 9 (15±4,8%) випадках. Для оцінки стану плода в пологах всім жінкам проводилася фетальна пульсоксиметрія. У жінок з ПЕН середня сатурація крові плода відповідала низькому ступеню та була в середньому на 11,1% (p<0,05) нижче в порівнянні з контрольною групою, де спостерігався високий ступінь сатурації. Дослідження стану новонароджених показало зниження порівняно з контролем середнього балу за шкалою Апгар, що складав 6,30?0,3 балів (p<0,05) на 1-й хвилині та 6,9?0,2 балів (p<0,05) – на 5-й у жінок з хронічним ПЕН, та середньої маси тіла при народженні 3356,86±64,96 г (p<0,05). Проведене гістоморфометричне обстеження плацент жінок, вагітність яких перебігала на фоні хронічного ПЕН, будь-яких специфічних змін не виявило. Проте знайдені зміни характерні для порушення трофічної, транспортної, гормональної функції плаценти, ступінь вираження яких корелював з виявленням клінічних проявів ФПН. Виявлені компенсаторно-пристосувальні та інволюційно-дистрофічні процеси, які підтверджені морфометричними дослідженнями та характеризуються в порівнянні з контрольною групою високою питомою вагою склерозованих судин, що перевищує в 4,0 рази аналогічний показник контрольної групи в центрі та в 3,6 рази по периферії (p<0,05); повнокровних судин ? в 11,2 рази більше в центрі та в 7,8 рази ? по периферії; набряку ворсин ? в 35,5 рази в центральних відділах та в 52,3 рази ? по периферії (p<0,05); склерозу ворсин ? в 15,6 рази в центрі та в 24,2 рази ? по периферії (p<0,05); фібриноїдно-змінених ворсин ? в 3,4 рази в центрі та в 3,8 рази ? по периферії плацент (p<0,05). Регенераторні процеси в 1,3 рази частіше зустрічалися в основній групі в центральних ділянках плацент (p<0,05) в порівнянні з контролем. Усі ці зміни можна розцінювати як відповідну реакцію на порушення гемодинамічних процесів у ФПС. Проведені дослідження підкреслюють істотну роль хронічного ПЕН в характері функціонування системи мати-плацента-плід і у виникненні порушень адаптаційних процесів в організмі матері й плода, що негативно впливає на перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду, стан плода та новонародженого. Розроблений і впроваджений комплекс заходів щодо ведення вагітних з хронічним ПЕН (табл. 3) з урахуванням індивідуальних психоемоційних особливостей жінки, який є сукупністю цілеспрямованих дій на організм вагітної, що підвищують захисні реакції та оптимізують психоемоційну сферу, реалізуються на всьому протязі вагітності, готують вагітних до пологів, дозволяють знизити частоту виникнення ФПН та підвищити ефективність ії лікування. В основі розробленого комплексу лікувально-профілактичних заходів були наступні етіопатогенетично обгрунтовані методи: коригуюча психотерапія (інтерактивна бесіда, раціональна психотерапія, аутогенне тренування, психоасоціативне моделювання родового процесу, музикотерапія), фізичне навантаження (ізометрична гімнастика, дихальна гімнастика), призначення вітамінів і седативних засобів. Розродження вагітних з хронічним психоемоційним напруженням було з використанням принципів партнерських пологів з відома жінки та з попереднім проведенням підготовки до них подружніх пар, зважаючи на сприятливий вплив цього методу на психоемоційний стан роділь. Ефективність запропонованого комплексу виявлялась перш за все зниженням частоти ФПН в основній групі порівняно з групою порівняння на 31,6% (p<0,05). Так, в основній групі ФПН зустрічалася у 13 (21,7±5,3%) жінок, в 9 (15,0±4,6%) випадках за рахунок компенсованої форми та в 4 (6,7±3,2%) випадках ? за рахунок субкомпенсованої форми. У групі порівняння ФПН зустрічалася достовірно частіше (p<0,05) ? в 32 (53,3±6,4%) випадках (декомпенсована ? 3 (5,0±2,8%), (p<0,05); субкомпенсована ? 23 (38,3±6,3%), (p<0,05); компенсована ? 6 (10,0±3,9%), (p>0,05)). Частоту хронічної гіпоксії плода знижено на
25,0% в основній групі на відміну від групи порівняння, тобто якщо у
групі порівняння ускладнення виявлялось у 19 (31,7±6,7%) випадках, то у
основній групі ? тільки у 4 (6,7±3,2%) випадках (p<0,05). Частоту СЗРП при застосуванні запропонованого комплексу заходів знижено на 13,4%, про що свідчить наявність СЗРП асиметричної форми у 2 (3,3±2,3%) випадках в основній групі проти 10 (16,7±4,8%) випадків (p<0,05) у групі порівняння. Аналіз психоемоційного стану вагітних основної групи показав позитивну динаміку протягом вагітності із стабілізацією стану до початку пологів завдяки розробленому комплексу заходів. Так, при початковому хронічному ПЕН високого ступеня у 100,0% жінок обох груп до початку пологів психоемоційна стабільність в основній групі була досягнута у 47 (78,3±5,3%) жінок, у 9 (15,0±4,6%) ? ПЕН легкого ступеня і всього у 4 (6,7±3,2%) ? ПЕН середнього ступеня. У групі порівняння в динаміці вагітності спостерігалося незначне зниження ПЕН до середнього ступеня в II триместрі у 10 (16,7±4,6%) жінок, з подальшим наростанням ПЕН до високого ступеня у 57 (95,0±2,8%) до початку пологів. Таблиця 3 Основні етапи комплексу лікувально-профілактичних заходів щодо ведення вагітних з хронічним ПЕН Этапи Заняття в умовах жіночої консультації Кількість Зміст і тривалість Самостійна частина (вдома, щодня) I 8-25 тижнів 5 (1раз на місяць) Коригуюча психотерапія: - інтерактивна бесіда ? 30 хв.; - раціональна психотерапія ? 15 хв.; - аутотренінг за Шульцем ? 20 хв.; Розроблений комплекс ізометричної гімнастики ? 10 хв. Ізометрична гімнастика ? 10 хв. вранці; Аутотренінг за Шульцем ? 10 хв; Магне В6 2 т. 2 рази на добу ? 14 днів; Персен 1т. 2 рази на добу ? 14 днів. II 26-37 тижнів 6 (2 рази на місяць) Коригуюча психотерапія: - інтерактивна бесіда ? 30 хв.; - раціональна психотерапія ? 15 хв.; - аутотренінг за Шульцем + музикотерапія ? 20 хв.; Фізичне навантаження ( дихальна гімнастика + комплекс ізометричних фізичних вправ) + психоасоціативне моделювання родового процесу ? 35 хв. Дихальна гімнастика + комплекс ізометричних фізичних вправ ? 20 хв. вранці; Аутотренінг + музикотерапія – 10 хв.; Психоасоціативне моделювання родового процесу ? 15 хв.; Магне В6 2 т. 2 рази на добу ? 14 днів. III 38 тижнів 10 (щодня) Госпіталізація в 38 тижнів. Коригуюча психотерапія: - інтерактивна бесіда ? 30 хв.; - раціональна психотерапія ? 15 хв.; - аутотренінг за Шульцем + музикотерапія ? 20 хв.; Фізичне навантаження ( дихальна гімнастика + комплекс ізометричних фізичних вправ) + психоасоціативне моделювання родового процесу ? 35 хв. Персен 1т. 2 рази на добу ? 14 днів. Дослідження тонусу ВНС показало значне зниження середнього індексу Кердо до 15,4±0,8 і коефіцієнта Хильдебранда до 3,6±0,1 вже в II триместрі вагітності в основній групі жінок, а в III триместрі ? до 13,3±2,1 і до 3,8±0,3 відповідно, в порівнянні з аналогічними показниками групи порівняння ? 21,1±1,3 (р<0,05) і 4,3±0,3 (р<0,05) в II триместрі і 23,2±1,6 (р<0,05) і 4,6±0,2 (р<0,05) в III триместрі. В основній групі відмічене достовірне зниження кількості випадків загрози аборту в ранніх термінах ? 4 (6,7±3,2%) проти 13 (21,7±5,3%) у групі порівняння (p<0,05), в пізніх термінах вагітності ? 3 (5,0±2,8%) проти 11 (18,3±5,0%) (p=0,05), загрози передчасних пологів ? 2 (3,3±2,3%) проти 10 (16,7±4,8%) (p<0,05), пізніх гестозів ? 4 (6,7±3,2%) проти 13 (21,7±5,3%) (p<0,05) відповідно. При вивченні особливостей розвитку пологової діяльності у жінок основної групи мало місце достовірне зниження частоти патологічного прелімінарного періоду, який зустрічався в 6 (10,0±3,9%) випадках, слабкості пологової діяльності ? 4 (6,7±3,2%). У групі порівняння відповідні показники склали 18 (30,0±5,9%) (p<0,05), 13 (21,7±5,3%) (p<0,05). Крім того, відмічене зниження частоти гострої внутрішньоутробної асфіксії плода в пологах, що мала місце в 2 (3,3±2,3%) випадках за рахунок асфіксій легкого ступеня (p<0,05). Частота оперативного розродження в основній групі склала 5 (8,3±3,6%) випадків, що на 15,0% менше, ніж у групі порівняння (p<0,05). Крім того в 1,4 рази зменшилися загальна тривалість пологів і в 1,4 рази ? об’єм крововтрати, склавши в середньому 9,1±0,41 години та 282,4±20,5 мл в основній групі. У новонароджених, матері яких під час вагітності одержали розроблений комплекс лікувально-профілактичних заходів, була вища середня маса тіла при народженні, краща оцінка за шкалою Апгар на першій і п'ятій хвилинах (3276,58?44,46 г і 3025,00?65,99 г, р<0,05; 7,3±0,3 і 6,3±0,3 балів, р<0,05; 8,0±0,2 балів і 6,9±0,2 балів, р<0,05). Окрім того, у післяпологовому періоді гіпогалактії зустрічалися достовірно рідше, ніж у групі порівняння (5,0±2,8% і 21,7±5,3%, р<0,05). Таким чином, проведення розробленого комплексу заходів щодо ведення вагітних з хронічним ПЕН сприятливо позначається на перебігу вагітності, пологів і стані новонародженого, що дозволяє рекомендувати його до застосування в практичному акушерстві. ВИСНОВКИ У роботі наведено нове рішення актуальної задачі сучасного акушерства ? зниження частоти ускладнень під час вагітності та пологів у жінок з хронічним психоемоційним напруженням. На основі вивчення гемодинамічних, гормональних і морфофункціональних показників ФПС у вагітних з хронічним психоемоційним напруженням був розроблений і впроваджений науково обгрунтований комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на поліпшення функції ФПС. 1. Хронічне ПЕН зустрічається у 86,3% вагітних, з яких у 31,1% ? високого ступеня, і призводить до порушення адаптаційних процесів в організмі матері та плода, негативно впливає на стан фетоплацентарної системи, перебіг вагітності, пологів і післяпологового періоду, стан новонароджених. Частота ФПН досягає 53,3±6,4%, загроза аборту в ранньому та пізньому терміні ва-гітності ? 21,7±5,3% і 18,3±5,0%, патологічний прелімінарний період ? 30,0±5,9%, слабкість пологової діяльності ? 21,7±5,3%. Середня оцінка стану новонароджених за шкалою Апгар на 1-й і 5-й хвилинах складає 6,3±0,3 і 6,9±0,2 балів відповідно. 2. Встановлено, що у вагітних з хронічним ПЕН порушення психоемоційної сфери виявляються високим рівнем тривожності, що характеризується високими коефіцієнтами Вольнефера ? 31,0±1,8 (p<0,05) і Шипоша ? 4,9±0,3 (p<0,05) напередодні пологів, екстенсивним нервово-психічним напруженням, що досягає до кінця вагітності 88,0±1,8 балів (p<0,05). Для вагітних з хронічним ПЕН характерний домінантний вплив демобілізуючих чинників ще до виникнення ва-гітності, з подальшим посиленням їх впливу в динаміці вагітності. Виявлено переважання симпатичного тонусу ВНС в III триместрі у 93,3±3,2% вагітних з хронічним ПЕН. 3. Виявлено, що хронічне ПЕН призводить до порушення матково-плацентарно-плодового кровотоку, що виявляється до кінця вагітності підвищенням СДВ до 2,44±0,05 в матковій артерії та до 3,68±0,02 в артерії пуповини, і помірним зниженням цих показників у середній мозковій артерії плода до 3,27±0,04 в порівнянні з аналогічними показниками психоемоційно стабільних ва-гітних, що склали відповідно 1,64±0,03 (p<0,05), 2,21±0,04 (p<0,05) і 3,45±0,04 (p<0,05). 4. Виявлено, що вагітність на фоні хронічного ПЕН супроводжується порушенням ендокринної функції ФПС, що характеризується зниженням напередодні пологів рівня ПЛ на 30,2% (p<0,05), ТБГ ? на 34,1% (p<0,05), П ? на 26,5% (p<0,05), а також зниженням Е3 на 42,3% (p<0,05), К ? на 51,1% (p<0,05). 5. Встановлений взаємозв'язок між чинником хронічного ПЕН високого ступеня у вагітної та гіпотрофією фетальних надниркових залоз. У кінці вагітності середній показник ширини надниркових залоз плодів матерів з хронічним ПЕН склав 2,8±0,2 см в порівнянні з 3,5±0,1 см в контрольній групі (p<0,05). 6. Гістоморфологічний і морфометричний аналіз плацент від породіль з хронічним ПЕН виявив наявність змін в мікросудинному руслі плацент, які виявилися збільшенням в 4,0 рази (p<0,05) питомої ваги склерозованих судин в центрі, в 1,2 рази (p<0,05) ? питомої ваги повнокровних судин, в 2,9 рази (p<0,05) ? безсудинних ворсин, в 3,4 рази (p<0,05) ? фібриноїдно-змінених ворсин. 7. Застосування розробленого комплексу лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на поліпшення функції ФПС, в динаміці вагітності з позицій індивідуального підходу стабілізувало психоемоційну сферу вагітних з хронічним ПЕН і знизило частоту ФПН на 31,6% (p<0,05), частоту хронічної внутрішньоутробної гіпоксії плода ? на 25,0% (p<0,05), ЗВРП ? на 13,4% (p<0,05), оперативного розродження ? на 15,0% (p<0,05). ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 1. На етапі постановки на облік в жіночій консультації рекомендується поряд із стандартними методами обстеження визначати вихідний рівень психоемоційного стану жінки та вегетативний тонус нервової системи з використанням методик М. Люшера, Т. Немчина, “СУПОС-8”, шкали вегетативних симптомів за А.М. Вейном. Виявлення ознак хронічного ПЕН і вираженого переважання тонусу симпатичної нервової системи необхідно враховувати як прогностично несприятливу ознаку виникнення ФПН і зростання ризику розвитку ускладнень під час перебігу вагітності та пологів. 2. Рекомендується при сонографічному обстеженні плода у кінці вагітності вимірювати ширину фетальних надниркових залоз, зменшення якої менш ніж 3,0 см може свідчити про прогностично несприятливий стан плода, що необхідно враховувати при виборі тактики ведення пологів. 3. Рекомендується на етапі жіночої консультації вагітним з хронічним ПЕН проводити патогенетично обгрунтований комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на поліпшення функції ФПС, з урахуванням індивідуальних психоемоційних особливостей жінки, із застосуванням психокорекції (з використанням раціональної психотерапії, інтерактивних бесід, аутотренінгу, асоціативного моделювання родового процесу, музикотерапії), фізичних навантажень, седативної терапії та вітамінотерапії. 4. Рекомендується враховувати дані гістоморфологічного дослідження фетальних надниркових залоз антенатально загиблих плодів з метою ретроспективної оцінки причинно-наслідкових зв'язків виникнення ФПН. СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 1. Астахов В.М., Егорова М.А. Структурно-морфофункциональные изменения надпочечников как показатель дезадаптационных процессов внутриутробного плода // Буковинський медичний вісник. ? 2001. ? Т. 5, № 2-3. ? С. 20-21. (Обрала напрямок, підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обґрунтувала висновки). 2. Астахов В.М., Єгорова М.О. Клінічна характеристика психоемоційного напруження у вагітних промислового регіону Донбасу // Вісник наукових досліджень. ? 2002. ? № 2. ? С. 178-179. (Підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обґрунтувала висновки). 3. Астахов В.М., Егорова М.А. Особенности течения беременности, родов, послеродового периода у женщин с хроническим психоэмоциональным напряжением // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – Т. 7, № 2. – 2002. – С. 63-67. (Підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обґрунтувала висновки). 4. Егорова М.А. Роль хронического психоэмоционального напряжения в развитии осложнений беременности и родов // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – Т. 9, № 4. – 2004. – С. 116-121. (Робота виконана самостійно). 5. Астахов В.М., Єгорова М.О., Бацилєва О.В. Пат. №45821 А, Україна, МКВ А 61Н1/00. Спосіб стресадаптивного тренування вагітних / Донецький державний медичний університет ім. М. Горького ? № 2001074911; Заявл. 13.07.2001; Опубл. 15.04.2002; Бюл. № 4. (Впровадила методику, провела дослідження ефективності). 6. Астахов В.М., Єгорова М.О. Пат. №47214 А, Україна, МКВ А61В8/00. Спосіб оцінки стану внутрішньоутробного плода / Донецький державний медичний університет ім. М. Горького ? № 2001096207; Заявл. 10.09.2001; Опубл. 17.06.2002; Бюл. № 6. (Впровадила метод діагностики, провела дослідження ефективності). 7. Астахов В.М., Егорова М.А., Шемякова М.А. Состояние маточно-плацентарно-плодового кровотока у беременных с хроническим психоэмоциональным напряжением // Матеріали II Конгресу неонатологів України “Пологові травми та актуальні питання інтенсивної терапії новонароджених”. ? Харків, 2002. ? С. 94-96. (Підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обґрунтувала висновки). 8. Егорова М.А. Дыхательные расстройства в раннем неонатальном периоде у новорожденных, матери которых находились во время беременности под воздействием хронического психоэмоционального напряжения // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2004. – С. 112. (Робота виконана самостійно). 9. Егорова М.А. Особенности психосоматического статуса у беременных с хронической фетоплацентарной недостаточностью // Збірник тезів ІІІ Міжнародної медичної конференції студентів та молодих вчених: “Медицина – Здоров’я ХХІ Сторіччя”. – Дніпропетровськ, 2002. ? С. 161. (Робота виконана самостійно). 10. Астахов В.М., Егорова М.А. Влияние хронического психоэмоционального напряжения у беременных на развитие внутриутробной гипоксии плода // Материалы Третьей Всероссийской конференции “Гипоксия: механизмы, адаптация, коррекция”. – М., 2002. – С. 11-12. (Підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обґрунтувала висновки). 11. Astakhov V., Egorova M. Chronic psychoemotional stress of pregnant and fetal adrenal glands adaptive reactions / The events of the year in gynecology and obstetrics. 1st Euro-Asian Congress: Book of abstracts. – Vol. 2. – Saint-Petersburg, 2004. – P. 67. (Підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обґрунтувала висновки). АНОТАЦІЯ Єгорова М.О. Профілактика та лікування фетоплацентарної недостатності у жінок з хронічним психоемоційним напруженням. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01. – акушерство та гінекологія. – Науково-дослідний інститут медичних проблем сім’ї Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2005. У дисертації наведено нове рішення актуальної задачі сучасного акушерства ? зниження частоти ускладнень під час вагітності та пологів у жінок з хронічним ПЕН. У роботі встановлено, що хронічне ПЕН призводить до порушення адаптаційних процесів в організмі матері та плода, негативно впливає на стан фетоплацентарної системи з розвитком ФПН, що виникає на фоні дисбалансу ВНС, погіршення матково-плацентарно-плодового кровотоку, ендокринної і трофічної функції плаценти, а також супроводжується ускладненим перебігом вагітності, пологів, погіршенням адаптивних механізмів внутрішньоутробного плода та новонародженого. Встановлений взаємозв'язок між чинником хронічного ПЕН високого ступеня у вагітної та гіпотрофією фетальних надниркових залоз. Впровадження розробленого комплексу лікувально-профілактичних заходів шляхом поліпшення функції ФПС в динаміці вагітності з позицій індивідуального підходу стабілізувало психоемоційну сферу вагітних з хронічним ПЕН та ефективно знизило частоту ФПН, хронічної внутрішньоутробної гіпоксії плода, ЗВРП, оперативного розродження. Ключові слова: вагітність, фетоплацентарна система, фетоплацентарна недостатність, психоемоційне напруження, надниркові залози, профілактика, лікування. АННОТАЦИЯ Егорова М.A. Профилактика и лечение фетоплацентарной недостаточности у беременных с хроническим психоэмоциональным напряжением. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01. – акушерство и гинекология. – Научно-исследовательский институт медицинских проблем семьи Донецкого государственного медицинского университета им. М. Горького МЗО Украины, Донецк, 2005. В работе представлено новое решение актуальной задачи современного акушерства – снижение частоты осложнений во время беременности и родов у женщин с хроническим ПЭН путем разработки и внедрения комплекса лечебно-профилактических мероприятий, направленных на улучшение функции фетоплацентарной системы. Установлено, что хроническое ПЭН во время беременности приводит к нарушению адаптационных процессов в организме матери и плода, отрицательно влияет на состояние фетоплацентарной системы, течение беременности, родов и послеродового периода, состояние новорожденных. Хроническая ФПН выявляется у 53,3±6,4% у беременных с ПЭН. Установлено, что у беременных с хроническим психоэмоциональным напряжением нарушения психоэмоциональной сферы проявляются высоким уровнем тревожности, экстенсивным нервно-психическим напряжением, доминантным влиянием демобилизующих факторов в динамике беременности. Выявлено преобладание симпатического тонуса ВНС в III триместре у 93,3±3,2% беременных с хроническим ПЭН. Выявлено, что беременность на фоне хронического психоэмоционального напряжения характеризуется напряжением гормональной регуляции фетоплацентарной системы, постепенно сменяющимся истощением к концу беременности, а также снижение показателей биофизического профиля и реактивности сердечно-сосудистой системы плода. Специально проведенным гистоморфологическим исследованием надпочечников плодов от соматически здоровых матерей, полученных при прерывании беременности по социальным показаниям, показаны изменения в фетальных надпочечниках при беременности на фоне длительного ПЭН высокой степени. Анализ результатов сонографического исследования надпочечников плодов показал статистически достоверное (р?0,05) снижение ширины железы в группе плодов от матерей с хроническим психоэмоциональным напряжением по сравнению с контрольной группой. Выявлена прямая корреляционная зависимость (r=0,737, p<0,05) между шириной железы и оценкой по шкале Апгар на пятой минуте после рождения (r=0,624, p<0,05). Установлено, что в формировании ФПН у данного контингента беременных существенную роль играет нарушение процессов материнско-плодово-плацентарного стероидогенеза, связанное со структурными изменениями в коре надпочечников плодов. У беременных с хроническим ПЭН выявлены нарушения маточно-плацентарно-плодового кровотока, проявляющиеся к концу беременности повышением систоло-диастолического отношения до 2,44?0,05 (p<0,05) в маточной артерии и до 3,68?0,02 (p<0,05) в артерии пуповины и умеренным снижением этих показателей в средней мозговой артерии плода до 3,27?0,04 (p<0,05), по сравнению с аналогичными показателями психоэмоционально стабильных беременных, что свидетельствует о II степени гемодинамических нарушений. Выявлено снижение адаптационно-компенсаторных возможностей плодов женщин с хроническим ПЭН в родах, характеризующееся сатурацией крови 35,0±1,8% (p<0,05), что соответ-ствует низкой степени. Показаны морфофункциональные изменения в плацентах матерей с хроническим ПЭН, свидетельствующие о выраженных проявлениях ухудшения трофических и гемодинамических процессов в плаценте, состояния ее гормональной функции. Разработанный комплекс лечебно-профилактических мероприятий, направленных на улучшение функции фетоплацентарной системы, в динамике беременности с позиций индивидуального подхода стабилизировал психоэмоциональную сферу беременных с хроническим психоэмоциональным напряжением и снизил частоту ФПН на 31,6% (p<0,05), частоту хронической внутриутробной гипоксии плода ? на 25,0% (p<0,05), ЗВРП ? на 13,4% (p<0,05), оперативного родоразрешения ? на 15,0% (p<0,05). Ключевые слова: беременность, фетоплацентарная система, фетоплацентарная недостаточность, психоэмоциональное напряжение, надпочечники, профилактика, лечение. SUMMARY Egorova M.О. Prophylaxis and treatment of fetoplacental insufficiency in women with chronic psychoemotional load. – The manuscript. Dissertation for obtaining scientific degree of candidate of Medicine, specialization 14.01.01. ? Obstetrics and Gynecology. – Scientific-research institute of family medical care problems of Donetsk State Medical University named after M. Gorky, Ukrainian Ministry of Health Protection, Donetsk, 2005. The dissertation offers a new solution of a modern Obstetrics urgent problem: how to reduce the frequency of complications during pregnancy and delivery periods in women with chronic psychoemotional load. It has been determined that chronic psychoemotional load causes an adaptation process disorder in the bodies of both mother and fetus. Moreover, it has a negative effect on the state of the fetoplacental system causing fetoplacental insufficiency brought about by deterioration of utero-placentary fetus blood circulation as well as endocrine and trophic placenta functions. Chronic psychoemotional load is accompanied by a complicated pregnancy and delivery periods, by deterioration of adaptive mechanisms of both mother and fetus. The relationship between the factor of a high degree chronic psychoemotional load and changes in fetus suprarenal glands in the form of dystrophic processes and reduction in size has been established. The introduction of a developed treatment-and-protective measures by improving chronic fetoplacental system function in pregnancy dynamics has established a psychoemotional sphere of pregnant women with chronic psychoemotional load and reduced fetoplacental insufficiency, frequency of fetus chronic intrauterine hypoxia, intrauterine growth retardation and operative delivery. Key words: pregnancy, fetoplacental system, fetoplacental insufficiency, psychoemotional load, suprarenal glands, prophylaxis, treatment-and-protective measures. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ВНС вегетативна нервова система Е3 естріол ІР індекс резистентності КТГ кардіотокографія К кортизол П прогестерон ПЕН психоемоційне напруження ПІ пульсаційний індекс ПЛ плацентарний лактоген СДВ систоло-діастолічне відношення СЗРП синдром затримки розвитку плода ТБГ трофобластичний ?1-глікопротеїн ФПН фетоплацентарна недостатність ФПС фетоплацентарна система ХГ хоріонічний гонадотропін

Похожие записи