НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ

КОВГАН Леоніла Миколаївна

УДК 502.58:504.064.2/.3:614.3:621.039.586

Еколого-дозиметричні моделі опромінювання населення у разі глобальної
радіаційної аварії

(за досвідом чорнобильської катастрофи)

21.06.01 Екологічна безпека

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук

КИЇВ — 2005 Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі дозиметрії та радіаційної гігієни Наукового
Центру Радіаційної Медицини Академії Медичних Наук України

Науковий консультант: Доктор фізико-математичних наук, професор

Ліхтарьов Ілля Аронович,

Науковий Центр Радіаційної Медицини АМН України, завідуючий відділом
дозиметрії та радіаційної гігієни.

Офіційні опоненти: Доктор технічних наук, професор, член-кор. НАН
України,

Морозов Анатолій Олексійович,

Інститут проблем математичних машин і систем НАН України, директор.

Доктор технічних наук, професор

Лаврик Володимир Іванович,

Національний Університет “Києво-Могилянська Академія”, кафедра
математики.

Доктор технічних наук, доцент

Носовський Анатолій Володимирович,

Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки
Державного комітету ядерного регулювання України, заступник директора з
наукових питань.

Провідна установа: Національний технічний університет України “Київський
політехнічний інститут” Міністерства освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться 20.10.2005р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої
вченої ради СРД 27.201.01 при Інституті проблем безпеки атомних
електростанцій Національної Академії Наук України за адресою: 03680, м.
Київ, вул. Лисогорська, 12.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту проблем безпеки
атомних електростанції Національної академії наук України за адресою:
03680, м. Київ, вул. Лисогорська, 12.

Автореферат розісланий 09.09.2005р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради СРД 27.201.01,

к.т.н. Кучмагра О.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми на загальносвітовому рівні обумовлена відсутністю як у
вітчизняній, так і у міжнародній практиці єдиної узгодженої системи
еколого-дозиметричних моделей для отримання масових
ретроспективно-проспективних дозових оцінок, що необхідні для планування
та реалізації радіологічного захисту населення та довкілля у разі
виникнення глобальної комунальної аварії на ядерно-енергетичному
об’єкті.

Чорнобильська трансгранична комунальна аварія виявилася такою, що
акумулювала у собі усі можливі коротко- і довготривалі джерела та шляхи
наймасовішого опромінення населення, що реалізувалися у чисельних
найскладніших радіологічних, соціальних та побутових умовах. В той же
час вона виявила відсутність адекватних методів, що були б придатними
для отримання масових оцінок у реальних умовах, які склалися в Україні
після квітня 1986р. Тому ретроспективно-проспективні
еколого-дозиметричні моделі, розвинені та застосовані саме для умов
Чорнобильської аварії, є дозиметричним підґрунтям подальшого розвитку
радіологічної та екологічної безпеки (при плануванні практичної
діяльності і в умовах втручань) не тільки для України, але і для інших
країн з розвинутою атомною енергетикою, у звязку з ненульовою
вірогідністю ядерних катастроф чорнобильського типу.

Зв’язок роботи з науковими програмами та темами. Здобувач був керівником
та відповідальним виконавцем наступних основних науково-дослідних робіт
НЦРМ АМН України та міжнародних науково-дослідних проектів, у рамках
яких була виконана дана робота:

“Розробка структури і програмно-математична реалізація центрального
дозиметричного регістру ВНЦРМ АМН СРСР”. Шифр 043; № держреєстрації
01.9.10 026336;№ інв. 03.9.10 021749; (1990 р.).

“Науково обґрунтувати і розробити систему моделей і
програмно-математичного забезпечення до них, для відновлення минулих і
прогнозу очікуваних доз опромінювання населення, включаючи контингент
клініко-дозиметричних регістрів”, шифр 056; № держреєстрації 01.9.10
047741; № інв. 03929000351; (1991-1992 рр.).

“Розробка методів ретроспективної оцінки поглинених доз, отриманих
дітьми”; Д.Ч.З.1, шифр 124; № держреєстрації 01.9.10 051578;
(1991-1994).

“Розробка математичних моделей розрахунку доз для зовнішнього і
внутрішнього опромінювання дітей”, шифр 125; № держреєстрації 01.9.10
051579; (1991-1993 рр.)

“Розробка і наукове обґрунтування системи дозиметричного супроводження
Українського Регістру осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи у розділі стосовно динаміки зовнішнього опромінення усього
тіла від радіоактивного цезію”; шифр (189) – 6.065 МЗУ; № державної
реєстрації 0193U032325; № інв. 0394U004772; (1993-1995 рр.).

“Розробка системи аварійного та поточного аналізу індивідуальних та
колективних доз опромінення населення”; шифр 262; № державної реєстрації
0196U018430; (1996-1998 рр.)

“Принципі та методи прогнозування і прийняття екстрених та
довгострокових рішень в умовах важкої ядерної аварії на основі
узагальнення 10-річного досвіду аварії на ЧАЕС”; АМН України шифр 251; №
державної реєстрації 0196U010191; № інв. 1996 р.-0397U004105, 1997
р.-0398U001980, 1998 р.-0399U003063; (1996-1999 рр.).

“Комплексна дозиметрична паспортизація України”, Мінчорнобиль України,
шифр 257, № державної реєстрації 0196U024326, № інв. 1996 р.-397U00109,
1997 р.-0398U001983; (1996-1999 рр.).

“Паспортизація населених пунктів України”, шифр 325, № державної
реєстрації 0101U00050, № інв. 021U004798, (2000 р.).

“Паспортизація населених пунктів України”, МНС шифр 339, №
держреєстрації 0101U006943, № інв. 0202U000057, (2001 р.).

“Паспортизація населених пунктів України”, Мінчорнобиль України шифр 392
, № державної реєстрації 0104U007194, 2004 р.

Аналіз шляхів опромінення та розподілу доз. Joint study project ЕС, No
5. Contract COSU-CT93-53. 1993-1995.

Decision aiding system for the management of post-accidental situation,
Joint study project No 2, Contract EUR 16534).

Оптимальна стратегія для відновлення територій, забруднених під час та
після Чорнобильської аварії, 1997, EC Contract Nos COSU-CT94-0101,
COSU-CT94-0102, B7-6340/95/001064/MAR/C3 and B7-5340/96/000178/MAR/C3)

Мета дослідження. Розробка та впровадження еколого-дозиметричних моделей
оцінки радіаційного впливу на населення та наслідків для довкілля
глобальної комунальної радіаційної аварії, як суттєвої складової
екологічної безпеки держави.

Завдання дослідження, вирішення яких необхідне для досягнення мети.

Створення комплексу чорнобиль-орієнтованих ретроспективно-проспективних
еколого-дозиметричних моделей оцінки доз опромінення населення на всіх
окремих фазах глобальної радіаційної комунальної аварії.

Розробка та впровадження системи загальнодозиметричної паспортизації
населених пунктів України, як одного з інструментів виконання вимог
Законів та Національних Програм України по мінімізації наслідків
Чорнобильської аварії.

Розробка та обґрунтування технічних рішень щодо створення Центрального
Еколого-Дозиметричного Регістру та підтримка його функціонування.

Наукове обґрунтування загальної просторово-часової еволюції доз
опромінення населення України з урахуванням реальних екологічних та
професійно-вікових особливостей, а також рівня та часової динаміки
протирадіаційних заходів, що проводилися.

Об’єкт дослідження: радіоактивно забруднені чорнобильськими випадіннями
території України та населення, що на цих територіях проживає.

Предмет дослідження: часова динаміка та територіальні особливості
поведінки радіонуклідів у навколишньому середовищі (включаючи ланки
харчового ланцюжка); фактори життєдіяльності населення, що модифікують
рівні дозових навантажень на членів різних професійно-вікових груп; дози
від радіонуклідів аварійного походження.

Методи дослідження: математичне моделювання та формалізація процесів
міграції радіонуклідів у довкіллі та факторів життєдіяльності населення;
методи системного аналізу; регресійні методи лінійного та нелінійного
оцінювання параметрів; статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів.

З урахуванням чорнобильського досвіду, вперше обґрунтовані та
сформульовані основні вимоги та принципи побудови еколого-дозиметричних
моделей, що застосовуються для масових широкомасштабних
ретроспективно-проспективних оцінок доз опромінення населення в умовах
глобальної комунальної радіаційної аварії.

Створена еколого-дозиметрична модель зовнішнього опромінювання, що
відображує рівні та часову динаміку доз опромінення від радіоактивних
випадінь на грунті впродовж усіх часових фаз аварії. Встановлено
абсолютні та відносні внески різних гамма-опромінювачів у дозу
зовнішнього опромінення на різних фазах аварії. Для різних
професійно-вікових груп населення кількісно охарактеризована
модифікуюча роль характеру життєдіяльності на процес дозоутворення

Створений комплекс референтних еколого-дозиметричних моделей
внутрішнього опромінювання (за рахунок споживання
радіоактивно-забруднених продуктів харчування) для ранньої та початку
середньої, а також для середньої та пізньої фаз аварії. Обґрунтований
формалізм, що описує часову динаміку радіоактивного забруднення молока
та листових овочів радіонуклідами чорнобильських випадінь, а також
вмісту радіоцезію у організмі жителів у 1986р. (рання фаза аварії).
Встановлена єдина для усієї забрудненої території України референтна
„молочна” функція концентрації радіоцезію, а також функція надходження
радіоцезію з раціоном населення забруднених територій в умовах
проведення різних типів контрзаходів після 1986 р. (середня та пізня
фази аварії).

В рамках єдиної еколого-дозиметричної моделі обґрунтована трирівнева
система реконструкції поглинутих доз опромінення щитовидної залози від
радіойоду аварійного походження, яка спроможна з різними рівнями
індивідуалізації відтворити дозові навантаження для усього залученого у
аварію населення.

Обґрунтовані і сформульовані вимоги до процедур для
загальнодозиметричної паспортизації окремих населених пунктів України.

З урахуванням розроблених ЕДМ виконані оцінки: 1) ефективних середніх та
колективних доз опромінення для усього населення України від джерел
зовнішнього та внутрішнього (за рахунок перорального надходження)
опромінювання; 2) індивідуалізованих та середньогрупових поглинутих доз
внутрішнього опромінення щитовидної залози від 131I.

Практичне значення одержаних результатів

Створений і постійно функціонує єдиний для всієї території України
Центральний Еколого-Дозиметричний Регістр, де в уніфікованих форматах
зібрані, упорядковані, в постійному режимі оновлюються, узагальнюються
(на різних рівнях) результати еколого-дозиметричного моніторингу, що
проводився на ранній та середній фазах аварії відповідно з
Загальнодержавною Програмою Комплексної Загальнодозиметричної
Паспортизації.

Розроблені та впроваджені Інструктивно-методичні вказівки (затверджені
Міністерством Охорони Здоров’я (МОЗ) та Національною Комісією по
радіаційному захисту (НКРЗ) України): «Радіаційно-дозиметрична
паспортизація населених пунктів України, що зазнали радіоактивного
забруднення в результаті аварії ЧАЕС, включаючи тиреодозиметричну
паспортизацію”, (Київ, 1996), які впродовж останніх восьми років
виконують роль ключового інструменту реалізації вимог Закону України
№791а-ХІІ «Про правовий режим територій, які піддалися радіоактивному
забрудненню у результаті Чорнобильської катастрофи» 1991р., в частині,
що стосується дозових критеріїв зонування постраждалих від Чорнобилю
територій.

Розроблені та впроваджені Інструктивно-методичні вказівки (затверджені
МОЗ та НКРЗ України) “Реконструкція та прогноз доз опромінення
населення, яке проживає на територіях України, що зазнали радіоактивного
забруднення в результаті аварії ЧАЕС”, (Київ, 1998).

Розроблено та затверджено МОЗ та НКРЗ України десять щорічних (1992-2005
рр.) Збірок „Загальнодозиметрична паспортизація населених пунктів
України, які зазнали радіоактивного забруднення після Чорнобильської
аварії”, що виконують роль офіційних каталогів радіаційного стану у 2161
населеному пункті України, що віднесені до категорії „постраждалих”.

Розроблена та затверджена МОЗ та НКРЗ України Збірка 7:
„Ретроспективно-прогнозні дози опромінення населення та
Загальнодозиметрична паспортизація 1997 р. населених пунктів України, що
зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської аварії”.

Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто і безпосередньо був
відповідальним виконавцем всіх вище перелічених НДР, в рамках яких
створювався та функціонував Центральний Еколого-Дозиметричний Регістр,
розроблялися усі еколого-дозиметричні моделі, проводилася
Загальнодозиметрична паспортизація населених пунктів, а також
виконувалися оцінки доз опромінення населення України. Основні
концепції, наукові ідеї і положення щодо розробки усіх
Еколого-Дозиметричних Моделей та Центрального Еколого-Дозиметричного
Регістру розроблені та сформульовані особисто автором, ним також
виконано математичний та статистичний аналіз даних та розрахунки доз
населення від різних джерел та шляхів чорнобильського опромінення.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися та
обговорювалися на наступних основних вітчизняних та міжнародних
конференціях, симпозіумах та наукових нарадах:

Наукова Конференція „Медицинские аспекты аварии на Чернобыльской атомной
электростанции” 11-13 травня, 1988 р. Київ.

International Symposium on Environmental Contamination Following a Major
Nuclear Accident., Vienna, Austria, 16-20 October 1989.

Japan–USSR seminar Hiroshima–Nagasaki, “Lucky Dragon, Techa River and
Chernobyl”, Japan, National Institute of Radiological Sciences; 1990.

Наукова Конференція „Актуальные вопросы ретроспективной, текущей и
прогнозной дозиметрии облучения в результате Чернобыльской аварии”,
Київ, 27-29 жовтня 1992 р.

International conference “Health consequences of the Chernobyl and other
radiological accidents”. 20-23 November 1995. Geneva.

International conference “The radiological consequences of t/he
Chernobyl accident”. Minsk, Belarus 18 -22 March, 1996.

International Seminar “Restoration of contaminated territories resulting
from the Chernobyl Accident”, Luxembourg, 1998.

Regional International Radiation Protection Association (IRPA)
-congress: „Radiation protection for Man and Society in the Europe of
tomorrow”, Gmunden, Austria 16-21 September 2001.

International Radiation Protection Association (IRPA) congress – 2003
(Japan).

International Radiation Protection Association congress (IRPA) – 2004
(Italy).

Публікації. Матеріали дисертації представлені в 18-ти статтях у наукових
журналах, у 3-ьох монографіях (у формі авторизованих розділів), , у 3-х
статтях у збірках, у 11 матеріалах міжнародних та вітчизняних
конференцій та симпозіумів, у 1-му Державному нормативному документі,
1-ій Національній Доповіді, 3-х Інструктивно-Методичних Документах.

Обсяг та структура дисертації. Робота складається із вступу, десяти
розділів, висновків, списку літератури та п’яти додатків. Загальний
обсяг дисертації – 547 сторінок комп’ютерного друку, у тому числі,
додатки – 187 стор., список використаних джерел – 25 стор. Основний
текст дисертації містить 98 таблиць, 54 рисунки. Бібліографія включає
189 джерел вітчизняної та іноземної літератури.

ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1: Еколого-дозиметричні моделі і Чорнобильська аварія (короткий
історико-аналітичний огляд). Одним з найважливіших складових
Національної безпеки України, що виробляє приблизно половину
електроенергії на АЕС, є радіаційно-екологічна безпека держави як
частина екологічної безпеки в цілому. Подальший розвиток вітчизняної
економіки неможливий без нарощування потужності та збільшення кількості
АЕС. Проте не дивлячись на усі технічні вдосконалення та технологічні
контраварійні заходи, що розробляються та впроваджуються в усіх країнах
з метою максимального зниження імовірності виникнень радіаційно-ядерних
аварій на АЕС, ця ймовірність не може бути зведена до нуля. Найбільш
трагічним прикладом реалізації такої імовірності є Чорнобильська аварія,
яка за своїми масштабами та наслідками стала найбільшою трансграничною
комунальною аварією за всю історію існування атомної енергетики. Також
не має собі рівних гігантський досвід, що був накопичений у ході робіт,
пов’язаних з мінімізацією радіоекологічних наслідків цієї аварії, з
радіологічним захистом різних верст населення, що потрапило у сферу дії
аварійного опромінення.

Головними особливостями Чорнобильської аварії, які і сформували вимоги,
критерії, ідеологію та підходи до розробки чорнобиль-орієетованих ЕДМ
були:

територіальна масштабність забруднення: на ~50000 км2 рівні забруднення
137Cs перевищили 37 кБк?м-2;

довготривалість джерела опромінювання: десятки років;

наявність всіх шляхів і видів опромінювання населення;

вкрай велика кількість опроміненого населення: на території, де
щільність забруднення 137Cs перевищує 37 кБк?м-2, у більш ніж 2000
сільських НП проживає понад 1.4 мільйони жителів;

різноманіття радіоекологічних властивостей забруднених територій,

постійна модифікація умов формування доз протирадіаційними
контрзаходами.

Між тим, усі ЕДМ, що розроблялися раніше (моделі Публікації №29 МКРЗ;
моделі Н.Г Гусєва та Бєляєва, моделі ECOSYS (H.Mueller and G. Prцhl),
PATHWAY (Whicker F.W., Kirchner T.B.), моделі Публікації № 129 НКРЗ США
та ін.) відтворювали той чи інший окремий сценарій аварійного
забруднення і не охоплювали усіх унікальних особливостей Чорнобильської
аварії. Тому неможливість застосування цих ЕДМ в умовах, що склалися
була пов’язана з:

надмірною деталізованістю та “теоретичністю” структури і параметрів, що
робило їх непридатними для застосування одночасно до тисяч окремих
населених пунктів (НП);

відсутністю у структурі моделей інструментарію, який би враховував
наявність контрзаходів і деформацій, що виникли у життєдіяльності
населення, яке було втягнуте в аварію;

непристосованістю до оперування в реальному часі великими масивами
даних, що постійно надходили внаслідок широкомасштабного
еколого-дозиметричного моніторингу.

Затверджені у 1991р. „чорнобильські” Закони України (№791а-ХІІ і
№796-ХІІ), встановили Концепцію річної дози, як пріоритетного критерію
втручання при формуванні найважливіших рішень, одним з яких стало
розгортання на усій радіоактивно-забрудненій території державного
організованого і періодичного еколого-дозиметричного моніторингу та
принципова вимога щодо отримання масових дозових оцінок опромінення
населення усієї радіоактивно-забрудненої території. Це викликало
необхідність розробки принципово нової ідеології ЕДМ, які б, з одного
боку, відображували специфіку основних чинників фізичної та соціальної
природи, що впливають на процеси формування доз в умовах аварії, а з
другого – спиралися на результати масового радіоекологічного і
дозиметричного моніторингу. Таким чином, чорнобиль-орієнтовані ЕДМ
повинні були носити універсальний характер і застосовуватись до
територій з широким спектром природних характеристик. Їх кінцевою метою
мало бути: а) встановлення просторово-часових екологічних
закономірностей зміни зовнішнього і внутрішнього шляхів опромінювання
населення впродовж усього післяаварійного періоду, б) кількісне
врахування основних природних і соціальних (включаючи втручання)
чинників при формуванні доз опромінення населення, в) оцінка доз
опромінення населення і аналіз їх просторово-часових розподілів.

Розділ 2: Методологія та принципи побудови чорнобиль-орієнтованого
ЕДМ-комплексу До основних вимог і принципів побудови
чорнобиль-орієнтованого ЕДМ-комплексу віднесені:

Можливість застосування на усій радіоактивно-забрудненій території (з
різними радіоекологічними властивостями) та у широкому інтервалі часу.

Застосування параметрів та функцій, що прямо або опосередковано
пов’язані з об’єктами постійного еколого-дозиметричного моніторингу.

Врахування вікових та професійних особливостей життєдіяльності населення
України.

можна представити у спільній математичній формі, як:

, (1)

— функції джерела відповідно зовнішнього та внутрішнього опромінювання
від r-того радіонукліду у j -тому НП;

.

— дозові коефіцієнти відповідно зовнішнього та внутрішнього
опромінення для членів i-тої групи.

Зважаючи на складну структуру чорнобильського аварійного джерела, а
також на гетерогенність опромінюваного ним населення, процес
дозоутворення не може бути описаний однією (навіть дуже складною) ЕДМ.
Тому було розроблено комплекс з шести ЕДМ, кожна з яких, маючи однакову
формальну структуру, відображує специфіку тільки одного окремого типу
опромінювання:

.

.

.

.

Формалізована структура кожної з ЕДМ включає функцію джерела, яка описує
поведінку радіонуклідів у довкіллі та вплив на цю поведінку зовнішніх
(здебільшого антропогенних) факторів, та функцій-модифікаторів джерела,
що відображують режим поведінки суб’єктів опромінювання.

Щоб задовольнити вимогам до чорнобиль-орієнтованого ЕДМ-комплексу, було
обгрунтовано набір принципів та правил, за якими конструювалися та
параметризувалися функції джерела та модифікатори джерела кожної з ЕДМ
комплексу:

принцип референтних параметрів та референтних функцій (РФ);

принцип базового радіонукліду (БРН);

принцип базових радіологічних характеристик НП (БРХ-НП);

правило параметризації та верифікації функцій ЕДМ по даним
еколого-дозиметричного моніторингу;

правило використання специфічних для місцевого населення параметрів
метаболізму та поведінки.

) роль радіоізотопів цезію у дозі зовнішнього опромінення починає
домінувати з одночасним суттєвим впливом на величину дози міграційних
процесів.

, визначається як:

. (2)

(БРХ-НП), так, що:

. (3)

— „часові фактори”, що характеризують час перебування у кожній з
референтних локалізацій представників тієї чи іншої i-тої групи
населення.

у (3) параметризовані, базуючись на аналізі чотирьох інформаційних
масивів: гамма-спектрометричні вимірювання концентрації різних
гамма-випромінювачів у зразках ґрунту у 1986 р. (260 зразків); щоденні
виміри ППД на 24 стандартних майданчиках метеостанцій; виміри ППД та
щільності випадінь 137Cs на ґрунті на радіоактивно-забруднених
територіях у 1997-99 рр. (~3 000 вимірювань) та дані ряду офіційних
документів і наукових публікацій.

, для усієї радіоактивно-забрудненої території (Таблиця 1).

Таблиця 1

для ближньої зони та для південного і західного напрямків дальньої
зони. T1,2 = ln2/L1,2

Територія Кількість вертикальних профілів Параметри

A1

1 — A1

L1

L2

T1

T2

рік-1

роки

для кожного з 18 гамма-випромінювачів випадінь на ґрунті, а також
оцінений їх відносний вклад у накопичену річну дозу (Таблиця 2).

(0.13) оцінені для дітей дошкільного віку, а найвищі (що сягають 0.48)
– для працівників сільського господарства.

Таблиця 2

від коротко- та довгоживучих гамма-випромінювачів у 1986-2000 рр.
(мкГр? рік-1 на кБк?м-2 137Cs) і їх відносні вклади (%) у річну
референтну дозу від усіх гамма-випромінювачів

%

95Zr 11.6 9.2

95Nb 14.7 11.6

103Ru 19.7 15.6

140Ba 0.7 0.6

140La 9.3 7.4

141Ce 0.8 0.7

239Np 1.0 0.8

99Mo 0.5 0.4

132Te 1.9 1.5

132I 21.7 17.2

131I 5.5 4.3

136Cs 1.6 1.3

133I 1.8 1.4

*) коротко- і довгоживучі радіонукліди

традиційні шляхи міграції нуклідів по ланкам харчового ланцюжка.
Процес дозоутворення у 1986 р. (внутрішнє опромінювання), формалізується
у вигляді:

, (4)

:

, (5)

.

Таблиця 3

), та відносні вклади (%) різних радіонуклідів у річну дозу

мкЗв на 1 кБк/м2 137Cs

%

мкЗв на 1 кБк/м2 137Cs

%

мкЗв на 1 кБк/м2 137Cs

%

89Sr 9,7E-02 0,16 0,065 1,6 0,16 0,26

90Sr 0,39 0,7 0,094 2,4 0,48 0,8

95Nb 9,8E-07 1,7E-06 0,021 0,5 0,021 0,03

95Zr 4,8E-06 8,2E-06 0,042 1,1 0,042 0,07

103Ru 1,7E-03 3,0E-03 0,11 2,8 0,11 0,18

106Ru 1,5E-02 2,6E-02 0,37 9,5 0,39 0,6

125Sb 0,39 0,7 0,015 0,38 0,41 0,7

134Cs 6,8 12 0,26 6,6 7,1 11

137Cs 10 17 0,36 9,2 10 17

136 Cs 0,08 0,1 0,014 0,35 0,10 0,16

131I 41 70 2,3 57 43,1 69

141Ce 1,0E-07 1,7E-07 0,038 1,0 0,038 0,06

144Ce 2,5E-06 4,3E-06 0,21 5,3 0,21 0,34

140Ba 1,3E-03 2,1E-03 0,099 2,5 0,10 0,16

Усі р/н 59 100 4,0 100 63 100

.

, з результатами ЛВЛ-вимірювань цієї величини, виконаних у 1986 р.
серед жителів Київської та Житомирської областей (Рис. 1) виявилися
цілком задовільними.

— моделювання варіантів самообмеження.

(для 1992р.); 2) радіоактивне забруднення усіх компонент раціону; 3)
проведення сільськогосподарських контрзаходів, що унеможливило
застосування традиційних еколого-дозиметричних моделей; 4) самообмеження
споживання населенням місцевих продуктів харчування; 5) проведення двох
видів широкомасштабного еколого-дозиметричного моніторингу: концентрації
радіоцезію у молоці та картоплі та вмісту радіоцезію у організмі жителів
(ЛВЛ-вимірювання).

:

, (6)

, (7)

, що використовується для оцінки референтно-екологічних та
референтно-інструментальних доз внутрішнього опромінення на середній та
пізній фазах аварії.

, молочні еквіваленти раціону.

, проводилася за результатами ~95300 вимірювань концентрації 137Cs у
молоці у період 1987-97 рр. у сільських НП Житомирської, Київської та
Рівненської областей „короткий” та „довгий” періоди напівочищення молока
від 137Cs оцінені відповідно 3 та 15 років.

складає 0,97 л?доба-1.

(Таблиця 4, Рис. 3).

Таблиця 4, Рис. 3

, що грунтується на аналізі результатів ~110 тис. ЛВЛ-вимірювань.

Таблиця 5

= 1Бк?л-1 на кБк?м-2)

Рік Реальний молочний еквівалент

Ефективні нормовані референтні дози

(л/доба)

?мкЗв? рік-1 на кБк?м-2)

GM

GSD

GM

GSD

1986 14 — — 9.4 8.0

1987 0.48 15 1.1 4.4 1.6

1988 0.32 10 1.1 2.5 1.8

1989 0.25 7.9 1.1 2.0 2.0

1990 0.24 6.1 1.1 1.9 2.1

1991 0.28 4.8 1.2 1.9 2.2

1992 0.35 3.9 1.2 1.7 2.2

1993 0.43 3.1 1.2 1.6 2.2

1994 0.51 2.5 1.2 1.5 2.2

1995 0.56 2.1 1.2 1.3 2.2

1996 0.60 1.9 1.3 1.1 2.1

1997 0.62 1.6 1.3 1.0 2.1

Розділ 6. Референтні ЕДМ для загальнодозиметричної паспортизації.
Державна програма Комплексної Дозиметричної Паспортизації передбачала:
1) створення Центрального Еколого-Дозиметричного Регістру; 2) розробку
методології оцінки річної дози НП у формі офіційних
Інструктивно-Методичних рекомендацій „Радіаційно-Дозиметрична
паспортизація населених пунктів території України, що зазнали
радіоактивного забруднення внаслідок аварії ЧАЕС” („Методика-96”); 3)
узагальнення результатів паспортизації у вигляді щорічних „Збірок
загальнодозиметричної паспортизації”; та 4) створення методології оцінки
ретроспективних та проспективних доз опромінення населення
„Реконструкція та прогноз доз опромінення населення, яке проживає на
територіях України, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок
аварії ЧАЕС” („Методика-97”).

„Методикою-96” встановлено низку напівемпіричних співвідношень між
величиною компонент чорнобильського джерела опромінювання і результатами
поточного радіоекологічного моніторингу у тому чи іншому НП.
Новаторством у всьому радіологічному захисті стало введення у паспортну
дозу НП, що розташовані у радіусі 30-60 км від діючих АЕС,
„індустріальної” компоненти, пов’язаної з можливим опроміненням
населення від цих АЕС.

Десять щорічних Збірок загальнодозиметричної паспортизації, затверджені
МОЗ, МНС та НКРЗ України (1991-2005 рр.) створили повну картину
просторово-часового розподілу доз опромінення населення (Рис. 4).

Рис. 4. Розподіл НП півночі України по інтервалах паспортної дози згідно
Загальнодозиметричної паспортизації 1999 р.

. В цих матрицях нормування виконано по БРХ-НП. Результати оцінки
ретроспективно-проспективних доз опромінення за методологією
„Методики-97” виконані для 2161 НП радіоактивно-забруднених територій і
були представлені у Збірці 7 (Таблиця 6).

Таблиця 6

Розподіл паспортизованих НП та їх жителів по інтервалах доз,
накопичених за 1986 р., за перші 12 років після аварії, та доз, що
прогнозуються за 70 років (за “Методикою-97”

Інтервал доз 1986

1986-1997 1986-2055

НП

Населення

НП

Населення

НП

Населення

< 1 мЗв % 20 16 0.4 0.2 0.1 0.05 К-сть 431 463700 8 4600 2 1400 1-5 мЗв % 68 78 29 46 18 27 К-сть 1463 2311300 617 1368500 400 789400 5-10 мЗв % 10 6.2 23 24 23 33 К-сть 210 184200 504 718100 500 982500 10-20 мЗв % 2.5 0.5 30 19 29 21 К-сть 53 15800 657 575400 635 621300 20-50 мЗв % 0.2 0.02 16 9.3 25 18 К-сть 4 500 336 277600 535 524300 > 50 мЗв %

1.8

1.1

4.2

1.9

К-сть

39

31300

90

56600

Усього К-сть 2161 2975500 2161 2975500 2161 2975500

оцінює поглинуті дози опромінення ЩЗ двох типів:

, що ґрунтуються виключно на результатах екологічних моделей переносу
радіойоду по ланках харчового ланцюжка та референтних значеннях
споживання молока та листової зелені;

характеризують середні для різних гендерно-вікових груп “a-s” дози
опромінення ЩЗ у тих j-тих НП, де хоча б у частини жителів проводилися
виміри активності ЩЗ у 1986 р.

лягли в основу трирівневої системи реконструкції доз опромінення ЩЗ
для усього населення України:

.

для жителів, що проживали у j-тих НП, де вміст радіойоду в ЩЗ у 1986
р. був заміряний принаймні у частини жителів. Ці НП віднесені до НП 1-ої
групи.

Третій рівень: середньогрупові оцінки доз для гендерно-вікових груп
населення, що проживали у НП, де вимірювання активності ЩЗ у
травні-червні 1986 р. взагалі не проводилися. Ці НП, у свої чергу,
поділялися на:

).;

).. НП 3-ої групи складають більшість всіх НП України.

для усього комплексу дозовозначущих радіонуклідів чорнобильських
випадінь.

для різних субпопуляцій: дві гендерні групи у сільській, міській
місцевостях та для евакуйованих жителів (Рис. 5).

, оцінених для хлопчиків (M) та дівчаток (F) сільських (Rural) та
міських (Urban) НП та для евакуйованих жителів (Evacuees), age – вік.

:

X

p

¦ O &

X

ae!D»O#¤’?’†)?)
8uoeuoeuoeeTHeTHeTHeTHeTHeTHeTHeTHeTHe*THeE1/4±1/4±1/4±1/4±oe±Y±oe±Y±oe 
oe oe™ oe oeu™u™u

< >

@

B

D

F

H

J

L

N

P

R

???????????R

T

V

X

p

?

 

c ¤ ¦ O &

X

?l?0??&?

?l?0??&?

?l?0??&?

?l?0??&?

TTH9h:o;1/4=I>[email protected]>D>F?FU····——wS$

O

d? ¤x ¤x`„Ae

O

d? ¤ ¤

O

O

d? ¤x ¤x$

O

&

O

l-0!o#?&

O

&

F

O

&

O

&

O

&

O

&

F

O

O

&

F

O

F

O

O?TH?‚ THYU»——sO$

O

F

O

O

d? ¤x ¤x

O

O

j

h?wNEHay(THY$¦l§>©f?4i?®$?TH?aAAAczzVz$

O

d? ¤ ¤`„(

O

`„Eu

O

d? ¤x ¤x

O

O

????N??????TH?f°&±F?µxµAµ4¶o¶°·:1/4¤1/2UU»»?????v»$

O

&

O

l-0!o#?& ¤x ¤x

O

d? ¤x ¤x$

O

d? ¤ ¤`„

A.AocaYOYIE»±IYa§!”?§aYa?zmc?YaYa\aO\

h?wNEHuy

?

”U–UzU?UaUaeUaeUvUexUe?Ue„Ue’Ue”Ue–UecUeJYbYhYnYtYzY?Y†Y?Y’Y?Y?Y¤Y°Y?Y¶Y
?YOeYOY2TH4TH8THooeYE3/4YY YY Y?’?’?’?„~’?’?ztz?z?e^

$

O

?

EH

$

O

¬

O

¬

O

¬

O

¬

O

¬

O

¬

O

¬

O

¬

O

¬

O

¬

O

¬

O

¬

O

¬

O

¬

O

¬

O

$

O

[

O

[

O

[

O

[

O

[

O

[

O

[

O

[

O

[

O

[

O

[

O

[

O

[

RaTaVaXaZa\a^a`abadaxTTTTTTTT$

O

[

O

l-0!o#?&$

O

d? ¤ ¤`„A$

O

d? ¤x ¤x`„A

tj‡1/2^W

$

O

„ON|A|A|A|A|A|A|Aslsl

O

B »

O

B »

O

B »

O

B »

O

B »

O

B »

O

B »

O

B »

o

O

B »

$

O

B »

O

B »

O

B »

O

B »

O

B »

O

B »

>[email protected]\o^o`obodofohoUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUU%#

O

jue

aC??lF&(

O

„ ¤ ¤^„`„ &

O

»

$

&

f

h

?

?

o

4 6 8 @ V X | ~ ? ‚ 1/4 A -

D

F

H

J

O

#

O

O

$

$

O

O

O

$Ifa$

$

$Ifa$

$

$

O

O

$Ifa$

$

$Ifa$

$

$

O

O

$Ifa$

$

$Ifa$

$

$

O

O

$Ifa$

$

$Ifa$

$

$

O

O

$Ifa$

$

$Ifa$

$

$

O

O

$Ifa$

$

$Ifa$

$

$

O

O

$Ifa$

$

$Ifa$

$

$

O

O

$Ifa$

$

$Ifa$

$

$

O

O

$Ifa$

$

$Ifa$

$

$

O

O

$Ifa$

$

$Ifa$

$

$

O

O

$Ifa$

$

$Ifa$

$

O

O

?A~AwAc

O

EH

h?wNEHoy

— для 14 районів Київської, Житомирської та Чернігівської областей, де
є НП, у частини жителів яких проводилися прямі вимірювання (Таблиця 7).

Таблиця 7

для районів Київської, Житомирської та Чернігівської областей, M —
хлопчики, F – дівчатка.

Область Район Стать, s Кількість НП

Усього по району

НП 1-ої групи

ArM

STD

Житомирська Коростенський

F

M

112

53

5.2

3.1

54

6.2

3.4

Луганський

F

M

49

3

4.7

4.1

2

8.4

7.9

Народичський

F

M

84

67

2.5

2.1

64

2.8

2.3

Овручиський

F

M

157

116

3.2

2.3

122

3.9

2.6

Олєвський

F

M

61

10

4.7

2.1

7

5.4

3.3

Київська Бородянський

F

M

47

29

5.1

3.7

29

6.9

4.8

Вишгородській

F

M

59

40

3.5

1.7

40

4.8

2.3

Іванківський

F

M

73

49

4.8

3.6

49

6.0

4.3

Києво-Святошинський

F

M

51

3

3.6

1.8

3

5.9

1.6

Макарівський

F

M

68

42

1.6

0.7

42

2.1

1.1

Поліський

F

M

61

43

5.5

8.2

44

10.5

17.7

Чернігівська Козелецький

F

M

111

82

2.1

1.4

81

2.5

1.9

Ріпкинський

F

M

120

59

2.1

3.3

58

2.3

4.4

Чернігівський

F

M

128

85

0.9

1.0

85

1.3

1.8

Розділ 8. Центральний еколого-дозиметричний регістр (ЦЕДР)
Чорнобильської аварії, як інформаційне підґрунтя чорнобиль-орієнтованих
ЕДМ. Створення ЦЕДР почалося у 1987 р., а його вдосконалення
продовжувалося увесь післяаварійий період. Сучасна структура ЦЕДР
включає п’ять інформаційних блоків з ~50 локальними базами даних (ЛБД),
пов’язаних між собою реляційними зв’язками (Рис. 6). Окреме місце у ЦЕДР
займає аналітично-розрахунковий блок.

Зараз у ЦЕДР зберігаються адміністративно-координатні та демографічні
(гендерно-вікова структура) характеристики практично для усіх НП (більш
ніж 30 000) 24 областей України та АР Крим. Крім того, ЦЕДР містить
узагальнену та формалізовану інформацію щодо результатів: моніторингу
радіоактивних випадінь 137Cs на усій території України та концентрації
137Cs у молоці та картоплі (~ 244 000 вимірювань у 6 400 НП); 787 000
ЛВЛ вимірювань (у 3 058 НП): 3 500 індивідуальних ТЛД-вимірювань доз
зовнішнього опромінення; 150000 вимірювань активності радіойоду у ЩЗ у
1986р. У ЦЕДР зберігаюся результати загальнодозиметричної паспортизації
НП 1992-2004рр. та дозових оцінок від усіх шляхів чорнобильського
опромінення.

<37 кБк. м-2) рівнями випадінь137Cs. У 42 НП Київської та Житомирської областей дози у 1986 р. перевищували 10 мЗв. Відсоток жителів Київської, Житомирської та Рівненської областей з дозами внутрішнього опромінення від радіоцезію на середній та пізній фазах аварії, що складають 5-20 мЗв, найвищий для Рівненської області (27%); для Київської області цей відсоток оцінено, як 0.4%, а для Житомирської області – як 11%. Дози, що перевищують 20 мЗв за 15 років оцінені для 6.2% населення трьох областей. У районах, охоплених загальнодозиметричною паспортизацією найвищі середні дози як зовнішнього так і внутрішнього опромінення у 1986 р. отримали жителі Народницького та Поліського районів, що обумовлено високими рівнями випадінь 137Cs у цій місцевості. Рис. 6. Загальна структура ЦЕДР У 1987-1990 та 1991-2000 рр. у більшості районів Вінницької, Київської, Черкаської та Житомирської обл., де переважають чорноземи і піщані ґрунти, внесок зовнішнього опромінювання у сумарну дозу перевищував 70% і навіть 95%. В той же час практично в усіх районах Волинської та Рівненської областей, де переважними є торф’яно-болотні грунти, вклад дози внутрішнього опромінення за рахунок споживання місцевих продуктів складав 70%-90% (Рис. 7). Рис. 7. Карти-схеми територіального розподілу середніх ефективних доз зовнішнього та внутрішнього опромінення населення районів загальнодозиметричної паспортизації Київської, Житомирської та Рівненської областей у 1987-2000 рр. Середні по областях (зважені за чисельністю жителів НП) сумарні дози опромінення за 1986 р. лежать в межах від 0.4-0.5 мЗв (Херсонська, Львівська та Закарпатська обл.) до 2.1 мЗв (Житомирська та Київська обл.). Найвищі середні дози для періоду 1987-2000 рр., а також для 15-ти річного періоду оцінені для Рівненської, Житомирської, Волинської та Київської областей. (Рис. 8). Рис. 8. Карти-схеми територіального розподілу середніх по області ефективних доз сумарного (зовнішнього та внутрішнього) опромінення населення України (зважені за чисельністю жителів НП) у різні періоди після Чорнобильської аварії. для об’єднаних гендерно-вікових груп. перевищували 1000 мГр. Рис. 9. Розподіл НП 1-ої групи по території Київської, Житомирської та Чернігівської областей та за інтервалами середньогрупових інструментальних доз ЩЗ для референтної групи. У дужках - кількість НП у дозовому інтервалі. За величиною середніх доз опромінення ЩЗ, всі області України (третій рівень реконструкції) можуть бути розподілені на три дозові зони (Рис. 10). Рис. 10. Середньобластні поглинуті дози опромінення ЩЗ (зважені по кількості населення), оцінені для території України (третій рівень реконструкції тиреоїдних доз). У Розділі 10 Аналіз та узагальнення наводиться аналіз та узагальнення всіх отриманих результатів, детальний опис яких містяться у попередніх розділах. Додаток А включає данні (у табличній формі) щодо інформаційної наповненості ЛБД різних рівнів узагальнення у ЦЕДР, а також опис узагальнюючих інформаційних масивів, що використовувалися при параметризації функцій ЕДМ-комплексу. Додаток Б містить ілюстративний матеріал щодо статистичних властивостей розподілів дозиметричних характеристик першого та другого рівнів реконструкції доз опромінення ЩЗ. Додатки В та Д містять затверджені МОЗ, Держкомгідрометом та НКРЗ України Інструктивно-методичні вказівки „Радіаційно-Дозиметрична паспортизація населених пунктів території України, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії ЧАЕС…” („Методика-96”) та Інструктивно-методичні вказівки „Реконструкція та прогноз доз опромінення населення, що проживає на територіях України, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії ЧАЕС” („Методика-97”). Додаток Ж містить титульні аркуші (з затверджувальними підписами та печатками) „Збірок загальнодозиметричної паспортизації” №№ 2–10 за 1992-2005 рр. Висновки Аналіз структури, формального апарату та наборів параметрів світових еколого-дозиметричних моделей (ЕДМ), що існували, показав їх непридатність для оцінки екологічної шкоди і ретроспективно-прогнозних та поточних доз опромінення усього населення України в умовах, що реально склалися після Чорнобильської аварії. З урахуванням результатів цього аналізу сформульовані основні вимоги до подібних ЕДМ з урахуванням радіоекологічних умов територій, особливостей життєдіяльності населення, а також державних протирадіаційних заходів та масштабного радіоекологічного моніторингу, який проводився в Україні. Розроблена та реалізована система єдиних принципів та формалізмів побудови ЕДМ, що описують процеси формування доз населення від джерел зовнішнього та внутрішнього опромінювання на різних фазах глобальної аварії. Реалізована єдина структура усіх ЕДМ, що включає функції джерела, що описують поведінку радіонуклідів у довкіллі та модифікаторів джерела, які враховують вплив антропогенних факторів. Обґрунтована доцільність використання окремого НП та його мешканців як мінімальну просторово-популяційну одиницю усіх ЕДМ. . : референтні “коефіцієнти поведінки”, що є інтегральними характеристиками життєдіяльності населення. Встановлено, що основний вклад у дозу зовнішнього опромінення 1986 р. вносили короткоживучі гамма-випромінювачі: 95Zr, 95Nb, 103Ru, 140La, радіоізотопи йоду; вклад 134Cs та 137Cs становив ~21%. У 1987 р. внесок радіоізотопів цезію складав ~78% річної дози, і з часом досяг 100%. Доза зовнішнього опромінення знижується з часом, досягаючи у 1988 р 20% від дози 1986 р. і 10% від цієї дози у 1991 р. Зниження дози за рахунок вертикальної міграції складає 26% у 1988 р. і 40% у 1991 р. Зниження дози зовнішнього опромінення, пов'язане з характером життєдіяльності (коефіцієнт поведінки) найбільше для дітей дошкільного віку (89-85% від можливої дози), тоді як для сільгоспробітників воно складає 67-52%. ), що відтворює процеси дозоутворення від різних радіонуклідів за рахунок перорального їх надходження (в першу чергу за рахунок забруднення молока) на ранній та початку середньої фаз аварії, а також реконструює середні дози внутрішнього опромінення від усіх дозовозначущих радіонуклідів чорнобильських випадінь у 1986 р. Показано, що основним дозовозначущим радіонуклідом внутрішнього опромінювання у квітні-червні 1986 р. були радіоізотопи йоду, а з липня 1986 р. - радіоізотопи цезію. ). Перший (більш консервативний) тип доз призначений для прийняття рішень відносно виправданості втручань, а другий - для отримання реалістичних оцінок доз. , що описує єдину для усієї радіоактивно-забрудненої території часову динаміку концентрації 137Cs у молоці, нормовану на референтну щільність випадінь 137Cs на ґрунті та агрегований коефіцієнт переходу 137Cs „грунт-молоко” з періодами напівзниження концентрації 137Cs у молоці 2.9 та 15 років. коливається від 0.48 л?добу-1 у 1987 р., знижуючись до 0.28 л?добу-1 у 1991 р. і зростаючи до 0.62 л?добу-1 у 1997 р. , що забезпечує трирівневу (за ступенем індивідуалізації) систему реконструкції поглинутих доз опромінення ЩЗ. Перший рівень відповідає найвищому ступеню індивідуалізації, охоплюючи осіб, у яких були проведені вимірювання активності радіойоду у травні-червні 1986 р. Другий рівень – це середньогрупові інструментальні гендерно-вікові оцінки доз для мешканців НП, у яких хоча б частина жителів мала вимірювання активності радіойоду у ЩЗ. Третій рівень реконструкції включає процедури для оцінки середньогрупових гендерно-вікових доз опромінення ЩЗ для мешканців НП, які взагалі не були охоплені прямими вимірюваннями вмісту 131I у ЩЗ у 1986 р. Для кожного рівня реконструкції встановлені кількісні значення чинників, що пов’язують два типи дозових оцінок референтно-екологічні та референтно-інструментальні. А саме: індивідуалізовані масштабуючі чинники першого рівня реконструкції; селищні та районні масштабуючі чинники другого рівня, та масштабуючі чинники, що застосовується при реконструкції доз третього рівня. : для двох гендерних груп сільської, міської місцевості та евакуйованих жителів. Показано, що у межах НП інтегральна активність 131I у ЩЗ у молодших вікових групах (1-2 роки) на 20-50% нижча, а у старших (17-18 років) - на 1-12% вища за цей показник у представників референтної вікової групи 12-14 років. Створений та впроваджений Центральний Еколого-Дозметричний Регістр, що складається з п’яти великих інформаційних блоків (які включають більш ніж 50 локальних баз даних) і виконує функції: збору, уніфікації, обробки, збереження та узагальнення результатів державного еколого-дозиметричного моніторингу з метою інформаційного забезпечення ЕДМ-комплексу та отримання всіх видів дозових оцінок для населення, що потрапило під вплив Чорнобильської катастрофи, включаючи загально-дозиметричну паспортизацію. , що перевищують 20 мЗв за 15 років оцінені для 6.2% населення трьох областей. Найвищі середні ефективні дози як зовнішнього так і внутрішнього опромінення у 1986 р. серед жителів районів, охоплених загально-дозиметричною паспортизацією отримали жителі Народницького та Поліського районів, що обумовлено високими рівнями випадінь 137Cs на грунт у цих районах. У період 1987-2000 рр. найвищі середні дози зовнішнього опромінення оцінені для північних районів Київської (Поліський район), Житомирської (Народицький район), а також Рівненської обл. При цьому у більшості районів Вінницької, Київської та Черкаської областей та у ряді районів Житомирської області, де переважають чорноземи і пісчані ґрунти, вклад дози зовнішнього опромінення у періоди 1987-1990 та 1991-2000 рр. перевищував 70% і навіть 95%. В той же час у більшості НП районів загальнодозиметричної паспортизації Волинської та Рівненської областей навпаки, внутрішнє опромінення забезпечує від 70% до 90% сумарної дози. Це пов’язано з наявністю в цій місцевості торф’яно-болотних ґрунтів, які обумовлюють ексквизитно високі значення переходу радіоцезію “грунт-молоко”. Середні по областях (зважені за чисельністю жителів кожного НП) сумарні дози зовнішнього та внутрішнього опромінення за 1986 р. змінються від 0.4-0.5 мЗв (Херсонська, Львівська та Закарпатська області) до 2.1 мЗв (Житомирська та Київська області). Найвищі середні дози для періоду 1987-2000 рр. оцінені для Рівненської (4.1 мЗв), Житомирської (3.4), Волинської (2.6 мЗв) та Київської (2.5 мЗв) областей. Для цих же областей найбільші середні дози (відповідно, 5.7, 5.5, 4.6 та 3.5 мЗв) оцінені також для усього періоду 1986-2000 рр. Найвищі інструментально-індивідуалізовані поглинуті дози опромінення ЩЗ (130 000 жителів з прямими вимірами Київської, Житомирської та Чернігівської обл., перший рівень реконструкції), що сягають 27 Гр, оцінені для дітей молодших вікових груп 1-4 роки, із збільшенням віку, величина дози знижується. Середня оцінка дози для цієї когорти склала 300 мГр. Оцінки середньогрупових інструментальних гендерно-вікових доз опромінення ЩЗ, виконані для 748 НП півночі Київської, Житомирської та Чернігівської областей (другий рівень реконструкції). Для референтної вікової групи дітей (12-14 років) ці дози не перевищують 100 мГр у 518 НП, а для 29 НП ці оцінки вищі за 1000 мГр. Середньогрупові оцінки доз для дітей віком 1-4 роки у ~3.5 рази вищі за дози, оцінені для дітей 16-18 років (в одному і тому ж НП). Оцінки доз опромінення ЩЗ для дітей та підлітків таких великих міст, як Київ, Житомир та Чернігів були нижчі за дозові оцінки для сільського населення і склали (для референтної вікової групи) відповідно, 19, 49 та 12 мГр. Середні дози опромінення ЩЗ для різних областей України (третій рівень реконструкції) лежать в інтервалі від 3-87 мГр. Розроблено та впроваджено Інструктивно-Методичні Вказівки (затверджені МОЗ, МНС та НКРЗ України) „Радіаційно-Дозиметрична паспортизація населених пунктів території України, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії ЧАЕС…”, як офіційний інструмент отримання „паспортних” доз, а також Інструктивно-методичні Вказівки „Реконструкція і прогноз доз опромінення населення, яке проживає на територіях України, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії ЧАЕС”. В основу цих документів покладено розроблений у цьому досліджені чорнобиль-орієнтований ЕДМ-комплекс, головним результатом їх застосування стали десять щорічних (1991-2004) Збірок Загальнодозиметричної паспортизації НП та Збірка ретроспективно-проспективних доз опромінення (Збірка 7). Список опублікованих праць за темою дисертації із визначенням особистого внеску здобувача. Ковган Л.М., Ліхтарьов І.А., Чепурний М.І. Трирівнева система реконструкції доз опромінення щитовидної залози населення України внаслідок Чорнобильської катастрофи // Довкілля та здоров’я. – 2005. - № 1 (32). - С. 39-43. (Розробка ідеології трирівневої системи реконструкції доз для усього населення України. Аналіз та узагальнення дозових оцінок). Post-Chernobyl thyroid cancers in Ukraine. Report 1. Estimation of thyroid doses / I. Likhtarov, L. Kovgan, S. Vavilov, M. Chepurny, A. Bouville, N. Luckyanov, P.Jacob, P. Volleque, G. Voigt // Radiation Research. – 2005. – Vol.163. – P. 125-136. (Розробка моделей оцінки середньогрупових гендерно-вікових доз внутрішнього опромінення ЩЗ, моделі міжвікової функції інтегральної активності). Ковган Л., Ліхтарьов І. Чорнобиль-орієнтований комплекс еколого-дозиметричних моделей та узагальнені оцінки доз опромінення населення України в результаті Чорнобильської аварії (1986-2000 рр.) // Ядерная и радиационная безопасность. – 2004. - т.7, вып.3. - С. 13-25. (Формулювання загальних принципів, вимог та структури комплексу чорнобиль-орієнтованих ЕДМ. Узагальнення доз від різних шляхів опромінення для районів загальнодозиметричної паспортизації). Лихтарев И.А., Ковган Л.Н. Обобщенная мера здоровья и радиационные риски // Соціальні ризики. – Київ: Стілос, 2004. - т.2. – С. 157-172. (Участь у дослідженні та підготовці рукопису). A consistent radionuclide vector after the Chernobyl accident / K. Muck, G.Prohl, I. Likhtarev, L. Kovgan, R. Meckbach, V. Golikov // Health Physics. – 2002. – Vol.82, № 2. – P.141-156. (Участь у розробці ідеології відтворення вектору радіонуклідних співвідношен, аналіз,інтерпретація даних щодо території України ). Likhtarev I.A.; Kovgan L.N. The need for changes in ICRP policy: some examples based on the Chernobyl experience in Ukraine // Journal of Radiological Protection. -2002. -Vol.22, No.2. - P.163-173. (Аналіз та узагальнення досвіду дозової ефективності втручань на Україні після Чорнобильської аварії). Ковган Л.Н., Лихтарев И.А. Общее внешнее и внутреннее облучение населения Украины за 15 лет после чернобыльской аварии и прогноз рисков // Международный журнал радиационной медицины.– 2002 - Т.4, № 1-4.–С.79-98. (Параметризація ЕДМ внутрішнього опромінення від радіонуклідів чорнобильського викиду на ранній та початку середньої фаз аварії. Оцінка доз та очікуваних ризиків). Chernobyl accident: Retrospective and prospective estimates of external dose of the population of Ukraine / I.A. Likhtarev, L.N. Kovgan, P. Jacob, L.R. Anspaugh // Health Phys. – 2002. – Vol.82, № 3. – P. 290-303. (Аналіз радіонуклідних співвідношень у випадіннях,вертикальних профілів, розрахунок доз). Ковган Л.Н., Лихтарев И.А. Защита основного и привлекаемого персонала объекта "Укрытие" от источников потенциального облучения. – С. 158-163; Лихтарев И.А., Берковский В.Б., Ковган Л.Н. Общая квалификация объекта "Укрытие" и его источников. Специфика требований к радиационной защите при строительстве нового конфаймента. – С. 154-157// Проблемы Чернобыля. – Чорнобиль: Межотраслевой сборник НТЦ "Укрытие" НАН Украины, 2002. – Вып..10, Ч.2. (Формулювання вимог до процедур оцінки доз потенційного опромінення персоналу об’єкту “Укриття”). Remediation strategies for rural territories contaminated by the Chernobyl accident / P. Jacob, S. Fesenko, S. Firsakova, I. Likhtarev, C. Schotola, R. Alexakhin, Y. Zhuchenko, L. Kovgan, N. Sanzharova, V. Ageyets // Journal of Environ. Radioactiv. - 2001. – Vol.1. - P.1-26. (Збір, аналіз та узагальнення інформації щодо ефективності протирадіаційних заходів на радіоактивно-забруднених територіях України). Likhtarev I., Kovgan L., Berkovskiy V. Basic Approaches to the limitation of Doses and Radiological Risks from Surface Disposals of Long-Lived Radioactive Waste for Future Generations // Regional IRPA-congress in Gmunden, Austria: Radiation protection for Man and Society in the Europe of tomorrow, 16-21 September 2001. - Gmunden, 2001. - P. 394-397. (Підготовка матеріалів щодо формулювання основних принципів радіаційного захисту населення від захоронень довгоіснуючих радіоактивних відходів на Україні, що базуються на аналізі радіаційного ризику. Підготовка тексту). Ковган Л.Н. Дозы облучения населения Украины / 15 лет Чернобыльской катастрофы. Опыт преодоления. - С. 24-32; Автореабилитационные процессы на загрязненных землях. - С. 51-54; Эффективность реализованных контр мер; 15 лет Чернобыльской катастрофы. – С. 114-120 Национальный доклад Украины. – Киев: "Чернобыльский радиоэкологический центр", 2001. (Узагальнення досвіду масових оцінок опромінення населення України від джерел зовнішнього та внутрішнього опромінення). Guid on decontamination of rural settlements in the late period after radioactive contamination with long-lived radionuclides. IAEA / A.N.Barkovsky, V.Yu. Golikov, O.M. Bogachev, L.N. Kovgan, G.V Antsipov, I.A. Kenik, S.A. Matveenko, A.Kh. Mirkhairdarov, G.A. Astashko, P.Zombori, J. Roed // Vienna, Austria 2001. - Vienna, 2001. – 84 p. (Підготовка матеріалів щодо дозової ефективності контрзаходів по зниженню рівнів зовнішнього опромінення на Україні, участь узагальнені досвіду України, Білорусії, Росії). Ліхтарьов І.А., Ковган Л.М. Нові віяння в філософії радіологічного захисту та Чорнобильський досвід // 15 років Чорнобильської катастрофи. Радіаційна безпека в Україні (Бюлетень НКРЗУ). - Київ, 2001. - №1-4. - С. 86-96. (Аналіз та формулювання основних проблем радіаційного захисту населення України за досвідом Чорнобильської аварії). Ліхтарев І., Ковган Л., Демин В. Риски в условиях нормальных радиационно-ядерных технологий и при радиационных авариях / Соціальні ризики та соціальна безпека в умовах природних та техногенних надзвичайних ситуацій та катастроф // Відп. ред.: В.В.Дурдинець, Ю.І.Саєнко, Ю.О.Привалов. - К.: Стилос, 2001. - С. 193-240. (Аналіз ідеології застосування різних типів дозових оцінок у радіологічному захисті). Internal exposure from the ingestion of foods contaminated by 137Cs after the Chernobyl accident. Report 2. Ingestion doses of the rural population of Ukraine up to 12 years after the accident (1986–1997) / I. A. Likhtarev, L. N. Kovgan, S.E. Vavilov, O.N. Perevoznikov, L.N. Litvinets, L.R. Anspaugh, P. Jacob and G. Prцhl // Health Physics. – 2000. – Vol.79, № 4. – P.341-357. (Розробка феноменології ЕДМ внутрішнього опромінення від радіоцезію, референтного та реального молочних еквівалентів). Ліхтарьов І.А., Ковган Л.М., Бондаренко О.О. Чи є майбутнє у зони відчуження й відселених територій? (Погляд радіолога) // Бюлетень екологічного стану зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення.– Київ: "Чорнобильінтерінформ", 2000. - №15. – С. 44-49. (Оцінка доз зони відчуження та аналіз результатів з точки зору вимог національних норм радіаційної безпеки при втручаннях). Ліхтарьов І.А., Ковган Л.М., Берковський В.В. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97/Д-2000). Доповнення: Радіаційний захист від джерел опромінення // Державні гігієнічні нормативи. ДГН 6.6.1.-6.5.061-2000. Київ, 2000. – 84с. (Аналізі радянського та міжнародного досвіду щодо ідеології та принципів радіологічного захисту населення та персоналу в умовах практичної діяльності та втручань при радіаційних аваріях. Підготовка тексту документу). Лихтарев И.А., Ковган Л.Н. Общая структура Чернобыльского источника и дозы облучения населения Украины // Международный журнал радиационной медицины. -1999. - Т.1, № 1. - С.29-38. (Узагальнення підходів щодо масових оцінок доз опромінення населення на Україні ). Лихтарев И.А., Ковган Л.Н. Структура источника аварийного облучения и вовлеченные в аварию контингенты. - С.7-8; Лихтарев И.А., Ковган Л.Н. Дозы внешнего гамма-облучения населения. - С.9-15; Лихтарев И.А., Ковган Л.Н. Дозы внутреннего облучения населения от потребления продуктов питания, загрязненных радиоцезием. - С. 16 -21; Лихтарев И.А., Ковган Л.Н. Коллективные дозы.- С.59-61 // Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной станции. Книга 1. Эпидемиология медицинских последствий аварии на Чернобыльской АЭС. Под ред. В.А. Бузунова, И.А. Лихтарева. – Киев: “МЕДЭКОЛ” МНИЦ БИО-ЭКОС, 1999. (Підготовка узагальненої схеми структури аварійного джерела опромінення. Формулювання основних засад методології розрахунку доз зовнішнього та внутрішнього опромінення). Effective doses due to external irradiation from the Chernobyl accident for different population groups of Ukraine / Ilya Likhtariov, Lionella Kovgan, Dmitry Novak, Sergey Vavilov, Peter Jacob and Herwig G. Paretzke // Health Physics. – 1996. - Vol.70, №1. - P. 87-98. (Розробка феноменології ЕДМ зовнішнього опромінення, оцінка модельних та емпіричних факторів поведінки). Internal exposure from the ingestion of foods contaminated by 137Cs after the Chernobyl accident. Report 1. General model: Ingestion doses and countermeasure effectiveness for the adults of Rovno Oblast of Ukraine / Ilya A. Likhtarev, Lionella N. Kovgan, Sergei E. Vavilov, Robert R. Gluvchinsky, Oleg N. Perevoznikov, Leonid N. Litvinets, Lynn R. Anspaugh, James R. Kercher and Andrй Bouville // Health Physics. – 1996. – Vol.70, № 3. – P. 297-317. (Обробка результатів вимірювань концентрації 137Cs у молоці та у організмі жителів Рівненської області, розрахунок доз). Assessing internal exposures and the efficacy of countermeasures from whole body measurements / I. Likhtarev, L. Kovgan, R. Gluvchinskiy, O. Perevoznikov, M. Morrey, L. Prossen, P. Jacob, G Prуhl., G. Bruck, M. Balonov, Y. Kenigsberg and A. Skryabin // First international conference "The radiological consequences of the Chernobyl accident", Minsk, Belarus 18 to 22 March 1996 EUR 16544 EN.- Luxembourg: European Commission, 1996. – P. 295-308. (Підготовка та аналіз даних). Attenuation effects on the kerma rates in air after cesium depositions on grasslands / Peter Jacob, Reinhard Meckbach, Herwig G. Paretzke, Ilya Likhtarev, Ivan Los, Lionella Kovgan, Igor Komarikov // Radiat. Environ. Biophys. - 1994. - Vol.33. - P. 251-267. (Аналіз даних та розрахунок факторів послаблення за рахунок вертикальної міграції цезію у грунті). Main problems in post-Chernobyl dosimetry / I. Likhtaryov, L. Kovgan, O. Bobiliova, I. Los`, G. Gulko, V. Repin, O. Perevoznikov, N. Tsigankov, S. Vavilov, E. Kalchenko, R. Gluvchinsky, D. Novak, V. Berkovskiy, V. Chumak, I. Kayro, G. Phedosenko, I. Komarikov, L. Litvinetz, S. Soroka // Assessment of the health and environmental impact from radiation doses due to released radionuclides, proceedings of an international workshop at Chiba, January 18-20, 1994. - Chiba: National Institute of Radiological Sciences; NIRS-M-102, 1994. – P. 27-51. (Підготовка узагальнюючих матеріалів щодо доз опромінення населення, підготовка табличних та графічних форм). Система организации радиоэкологических и дозиметрических данных и закономерности формирования доз облучения у жителей Украины после аварии на Чернобыльской АЭС / И.А. Лихтарев, Л.Н. Ковган, Е.А. Анисенко, Л.Н. Белая, З.Н. Бойко, С.Е. Вавилов // Проблемы радиац. медицины: Рес. межвед. сб. ВНЦРМ АМН СССР. - К., 1992. - Вып. 4. - С. 124-131.(Формулювання принципів побудови комп’ютерних баз даних для застосування у широкомасштабних оцінках доз). Переход радиоцезия и радиостронция, выпавших на почвы УССР в результате аварии на Чернобыльской АЭС, в растения и молоко / И.П. Лось, И.Ю. Комариков, В.Н. Корзун, Л.Н. Ковган, И.А. Кайро, А.Ю. Васильев, В.Н. Степаненко, В.Е. Шевчук // Вестник Академии мед. наук СССР. - 1991. № 8. - С. 50-52. (Збір та аналіз даних щодо закономірностей переходу радіоцезію з грунту у рослинність і молоко). Лихтарев И.А., Ковган Л.Н., Зайцева Е.П., Сметанина И.В. Закономерности построения оперативного и долгосрочного радиационно-дозиметрического прогноза // Проблемы радиационной медицины: Респ. межвед. сб. ВНЦРМ АМН СССР. - Вып. 3. - К., 1991. - С. 103-119. (Формулювання загальної схеми довгострокового радіаційно-дозиметричного прогнозу для умов радіаційної аварії). Информационная база системных исследований медицинских аспектов аварии на Чернобыльской АЭС / И.И. Линге, К.К. Душутин, И.Г. Зайцева, Л.Н. Ковган, С.Г. Лабузов, А.А. Нигиян, В.Ф. Хохлов // Материалы научной конференции. “Медицинские аспекты аварии на Чернобыльской атомной электростанции”. – Киев: “Здоров’я”, 1988. - С.197-203. (Представлення матеріалів про фомування еколого-дозиметричних баз даних на Україні). Модель формирования эффективной эквивалентной дозы внешнего облучения после Чернобыльской аварии / И.А. Лихтарев, Л.Н. Ковган, Д.В. Новак, С.Е. Вавилов, П. Якоб, Г. Парецки // Материалы научн. конф. "Актуальные вопросы ретроспективной, текущей и прогнозной дозиметрии облучения в результате Чернобыльской аварии" 27-29 окт. 1992 г. Киев. - К.: АТЛ, 1993. - С. 40-70. Likhtarev Ilya, Kovgan Leonila. Radiation situation in the Industry and Environment in Ukraine and the concept of "Controllable Dose" // Regional IRPA-congress in Gmunden, Austria: Radiation protection for Man and Society in the Europe of tomorrow, 16-21 September 2001. - Gmunden, 2001. - P.437-440. Reconstruction of the inhalation dose in the 30-km zone after the Chernobyl accident / K. Muck, G. Prohl, I. Likhtarev, L. Kovgan, V. Golikov, J. Zeger // Health Physics. – 2002. – Vol.82, № 2. – P.157-172. Reconstruction of the ingestion doses received by the population evacuated from the settlements in the 30-km zone around the Chernobyl reactor / Gerhard Prohl, Konrad Muck, Ilya Likhtarev, Lina Kovgan, Vladislav Golikov // Health Physics. – 2002. – Vol.82, № 2. – P.173-181. Management of contaminated territories - Radiological principles and practice. The radiological consequences of the Chernobyl accident / P.H. Jensen, S.T. Belyaev, V.F. Demin, I.V. Rolevitch, I.A. Likhtarov, L.N. Kovgan and V.G. Bariakhtar // First international conference "The radiological consequences of the Chernobyl accident", Minsk, Belarus 18 to 22 March 1996 EUR 16544 EN.- Luxembourg: European Commission: - P. 325-338. Ilya Likhtarev, Leonila Kovgan. Regulation of Potential Exposure with the Purpose of Restriction the Probability and Doses of Small Incidents. Regional IRPA-congress in Gmunden, Austria: Radiation protection for Man and Society in the Europe of tomorrow, 16-21 September 2001. - Gmunden, 2001. - P. 418-421. Likhtarev I.A., Kovgan L.N. Scientific basis and criteria used up to now in the CIS countries to set up regulations // Proc. of the EC/CIS workshop on restoration of contaminated territories resulting from the Chernobyl accident 29-30 June, 1998 (EUR 19152). - Brussels, 1999. – 5 p. Likhtarev I.A., Kovgan L.N. The basic radiation protection concept for the current accident and post-accident situations in Ukraine // Proc. of the EC/CIS workshop on restoration of contaminated territories resulting from the Chernobyl accident 29-30 June, 1998 (EUR 19152). - Brussels, 1999. – 4 p. АНОТАЦІЯ Ковган Л.М. Еколого-дозиметричні моделі опромінювання населення у разі глобальної радіаційної аварії (за досвідом Чорнобильської катастрофи). - На правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 21.06.01 екологічна безпека; Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України. м.Київ, 2005 р. Дисертація присвячена комплексній оцінці впливу на населення та довкілля глобальної радіаційної аварії (на прикладі Чорнобильської). Для цього за єдиними принципами розроблено комплекс із шести чорнобиль-орієнтованих еколого-дозиметричних моделей (ЕДМ), що параметризовані за результатами радіоекологічного та дозиметричного моніторингу. Дві ЕДМ з комплексу відтворюють просторово-часову еволюцію доз зовнішнього опромінення на ранній та середньо-пізній фазах аварії, а три інших – загального та локального внутрішнього опромінювання від споживання радіоактивно-забруднених продуктів харчування на ранній (1986р.) та середньо-пізній фазах. Розвинена трирівнева (за ступенем індивідуалізації) система реконструкції доз опромінення щитовидної залози радіоізотопами йоду. Розроблена та впроваджена (у формі 10-ти щорічних Збірок) ЕДМ загальнодозиметричної паспортизації 2161 населеного пункту. Створено Центральний Еколого-Дозиметричний Регістр результатів моніторингу та дозпаспортизації. Комплексно оцінено ефективні дози зовнішнього та внутрішнього (загального та локального) опромінення усього населення України. Ключові слова: еколого-дозиметрична модель, Чорнобильська катастрофа, випромінювання, дози опромінення населення, радіонукліди, опромінення щитовидної залози. АННОТАЦИЯ Ковган Л.Н. Эколого-дозиметрические модели облучения населения в случае глобальной радиационной аварии (по опыту Чернобыльской катастрофы). - На правах рукописи. Диссертация на соискание ученой степени доктора технических наук по специальности 21.06.01 экологическая безопасность. Институт проблем безопасности атомных электростанций НАН Украины; г.Киев, 2005 г. Диссертация посвящена комплексной оценке и прогнозированию влияния на население и окружающую среду глобальной радиационной аварии ядерного энергетического реактора. Обобщен опыт крупнейшей в истории человечества Чернобыльской аварии, реализовавшей практически все возможные коротко- и долгоживущие источники и пути массового облучения населения. Разработан комплекс из шести, единых по структуре и принципам, чернобыль-ориентированных эколого-дозиметрических моделей (ЭДМ), описывающих пространственно-временную эволюцию формирования поставарийной радиационной обстановки. Все шесть ЭДМ включают соответствующие время-зависимые функции источника аварийного облучения от осколочных радионуклидов в окружающей среде и модификаторы этого источника, отражающие влияние на процесс дозообразования условий жизнедеятельности человека. Разработана система референтных функций, параметризированых и верифицированных по результатам широкомасштабного радиоэкологического и дозиметрического мониторинга окружающей среды и населения Украины в 1986-2000 гг. Две ЭДМ комплекса описывают пространственно-временные процессы формирования доз внешнего гамма-облучения населения от радиоактивных выпадений на почве на ранней и средне-поздней фазах аварии. Для отдельных направлений и расстояний от Чернобыльской АЭС, а также для всей радиоактивно-загрязненной территории Украины получены: соотношения основных гамма-излучателей в выпадениях и функция временной динамики снижения (на 26% в 1988 г. и на 40% в 1991 г.) мощности поглощенной дозы в воздухе за счет процессов вертикальной миграции радиоцезия в почве. Определены абсолютные и относительные вклады различных гамма-излучателей в дозу внешнего облучения. Разработана и параметризована модель, а также получены режимные коэффициенты, являющиеся интегральными характеристиками условий жизнедеятельности пяти обобщенных профессионально-возрастных групп населения, за счет которых дозы внешнего облучения снижаются на 85-89% для детей и на 52-67% для сельхозрабочих. Обоснованы две ЭДМ внутреннего облучения (от потребления радиоактивно-загрязненых продуктов питания) для ранней и начала средней (1986 г.), а также средне-поздней (после 1986 г.) фаз аварии. Эти ЭДМ обеспечивают два типа дозовых оценок: референтно-экологические (предназначенные для принятия решений и характеризующие дозы облучения в условиях отсутствия нарушений в нормальной жизнедеятельности населения) и референтно-инструментальные. Последние основаны на обобщенном анализе результатов мониторинга содержания в организме и концентрации в молоке радиоцезия. Получена единая для радиоактивно-загрязненной территории референтная функция изменения во времени концентрации радиоцезия в молоке с эффективными периодами 2.9 и 15 лет. Универсальность функции обеспечена нормированием ее на две базовые характеристики населенного пункта (НП): среднюю плотность выпадений радиоцезия на почву и агрегированный коэффициент перехода “почва-молоко”. Модифицирующее влияние типа питания населения на величину дозы учтено с помощью разработанных и параметризованных функций референтного (0.97 л/сут) и реального (0.48 л/сут в 1987 г., 0.28 л/сут в 1991 г. и 0.62 л/сут в 1997 г.) молочных эквивалентов рациона. Обоснована и разработана трехуровневая (по степени индивидуализации) система реконструкции доз облучения щитовидной железы (ЩЗ) радиоизотопами йода. В основу системы положена ЭДМ, в рамках которой установлены референтная функция относительной межвозрастной интегральной активности радиойода в ЩЗ, а также наборы масштабирующих факторов, связывающих референтно-экологические и референтно-инструментальные оценки доз на каждом из трех уровней реконструкции. Разработана и внедрена ЭДМ для общедозиметрической паспортизации 2161 НП наиболее пострадавших территорий, обеспечившая получение среднегодовых и накопленных (за 70 лет) доз облучения. Эти оценки, включенные в десять ежегодных Сборников Общедозиметрической Паспортизации, стали главным инструментом принятия решений Государственными органами Украины. Разработан и постоянно функционирует Центральный Эколого-Дозиметрический Регистр, включающий более 50 локальных баз данных, где накапливаются и обобщаются результаты радиоэкологического и дозиметрического мониторингов и дозиметрической паспортизации. Осуществлена комплексная оценка усредненных для разных групп отдельного НП, района и области эффективных доз общего облучения (и доз облучения ЩЗ) населения Украины. Ключевые слова: эколого-дозиметрическая модель, Чернобыльская катастрофа, ионизирующее излучение, дозы облучения населения, радионуклиды, облучение щитовидной железы. SUMMARY Kovgan L.M. Ecological-dosimetric models of population exposure in the situation of global radiation accident (in according to the Chernobyl catastrophe’s experience). Dissertation for the scientific degree of the Doctor of Technical Sciences on specialty 21.06.01 - ecological safety. Institute of the Atomic Station Safety problems, National Academy of Science of Ukraine, Kyiv, 2005 Dissertation is devoted to the integrated assessment of the global radiation accident impact to the population and environment by the example of the Chornobyl. The complex of six Chornobyl-specific ecological-dosimetric models (EDM) with common principles is developed. The functions and parameters of all EDMs are parametrizated based on the results of radioecological and dosimetric monitoring. Two EDMs of complex describe the exposure due to the radioactive deposition to the ground on the early and middle-late stages of the accident. Two EDMs consider the internal exposure due to consumption of radioactively contaminated foods on the early (1986) and middle-late (after 1986) stages. Tree-levels system for thyroid dose reconstruction is developed. EDM of Settlement Dosimetric Pasportization is developed and introduced in the form of ten yearly books. The Central Ecological Dosimetric Register which keeps the results of monitoring and pasportization is created. The integrated assessments of effective doses of external and internal whole-body exposure and absorbed doses of internal thyroid exposure are realized for the entire population of Ukraine. Key words: ecological-dosimetric model, Chornobyl accident, ionizing radiation, doses of population exposure, radionuclides, thyroid exposure. PAGE \* Arabic 1 PAGE \* Arabic 14 PAGE \* Arabic 41

Похожие записи