НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГРИЩЕНКО Вікторія Анатоліївна

УДК 619:615:577.1:616-003.269:636

Біохімічне та клінічне обґрунтування застосування засобів репаративної
терапії на основі фосфоліпідів молока при ентеропатології телят

03.00.04 ? біохімія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора ветеринарних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному аграрному університеті Кабінету
Міністрів України

Науковий консультант – доктор біологічних наук, професор, академік НАН
України та УААН Мельничук Дмитро Олексійович, Національний аграрний
університет, ректор

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор, академік УААН
Хмельницький Григорій Олександрович, Національний аграрний університет,
директор НДІ здоров?я тварин, професор кафедри фармакології та
токсикології

доктор ветеринарних наук, професор Павлов Михайло Єфремович, Харківська
державна зооветеринарна академія, завідувач кафедри внутрішніх хвороб
тварин

доктор біологічних наук, професор Войціцький Володимир Михайлович,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор
кафедри біохімії

Провідна установа – Державний науково-дослідний інститут ветеринарних
препаратів та кормових добавок Міністерства Аграрної Політики України,

м. Львів

Захист відбудеться “06” жовтня 2006 р. о 10.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.004.08 в Національному аграрному
університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15,
навчальний корпус № 3, ауд. № 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного
університету: 03041, м. Київ – 41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний
корпус № 4, кімн. 41

Автореферат розісланий “28” серпня 2006 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Калінін І. В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Провідна концепція сучасної патології ґрунтується на
визнанні важливої ролі структурно-функціональної дестабілізації
клітинних мембран унаслідок пероксидного окиснення ліпідів та
фосфоліпідного гідролізу в патогенезі запальних, дистрофічних і
дегенеративних процесів. Основними структурними компонентами ліпідного
бішару клітинних мембран є фосфоліпіди (ФЛ), які також стимулюють
біологічну активність більшості мембранних рецепторів, активують
мембранозв’язані ферменти, регулюють численні метаболічні процеси між
внутрішньо- і міжклітинним середовищем та впливають на імунні реакції на
клітинному рівні (Владимиров Ю.А., 1994; Афонина Г.Б., 2000).

На сьогодні вже доведено ключову роль порушень ліпідного бішару мембран
у розвитку важких захворювань печінки, серцево-судинної та нервової
систем, розладів багатьох функцій клітин крові, епітелію тощо

(Kuntz E.еt. аl., 1994; Gundermann K.-J., 1997; Титов В.Н., 1999 –
2005), що в гуманній медицині передбачає застосування фосфоліпідовмісних
засобів репаративної дії. У практичній ветеринарії проведення
репаративної (клітинної) терапії є новим і актуальним підходом при
внутрішніх незаразних захворюваннях тварин. Не є винятком і
ентеропатологія новонароджених телят, оскільки відновлення
структурно-функціонального стану епітеліоцитів слизової оболонки
кишечнику, печінки та нирок і взаємопов’язаних обмінних процесів у них
не завершується і через три тижні після клінічного одужання (Мельничук
Д.О., 1992 – 2006; Любецька Т.В., 1992 – 2000; Левченко В.І. та ін.,
1985 – 2005). Останнє створює проблему неодноразових рецидивів
ентеропатології, розвиток ускладнень в інших органах і системах
(бронхопневмоній, нефритів тощо), формування імунодефіцитного стану
організму та зниження продуктивності у тварин старшого віку

(Чумаченко В.Ю., 1990 – 2005; Захаренко М.О., 1993; Усатюк П.В., 1994 –
1998; Цвіліховський М.І., 1998 – 2005; Калачнюк Г.І., 2001 – 2005;

Томчук В.А., 2001 – 2006). Тому виникла ідея щодо створення біологічно
активної добавки (БАД) репаративної дії на основі природних для
організму новонароджених тварин ФЛ молока, дешевою та доступною
сировиною для отримання яких, як зазначається В.М. Кириленко (1989), є
маслянка.

Завданнями цього наукового напряму стало вивчення порушень обмінних
процесів, взаємопов’язаних із дезорганізацією структурно-функціонального
стану клітинних мембран, що зазнають ушкодження за розвитку диспепсії у
новонароджених телят; дослідження особливостей перебігу репаративних
процесів у період клінічного одужання тварин і випробування на
виробництві репаративної ефективності комплексної схеми застосування ФЛ
молока БАД FLP-MD (у подальшому в тексті БАД), яку розроблено на кафедрі
біохімії тварин, якості і безпеки сільськогосподарської продукції
Національного аграрного університету.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота впродовж 1999 – 2001 рр. була частиною наукової теми кафедри
терапії і клінічної діагностики Національного аграрного університету:
“Дослідити внутрішні незаразні хвороби молодняку тварин та розробити
нові методи їх діагностики, профілактики і лікування”

(№ держреєстрації 0199U002512). У період з 2001 і по теперішній час
науковово-дослідна робота ведеться в проблемній науковій лабораторії на
базі кафедри біохімії тварин, якості і безпеки сільськогосподарської
продукції Національного аграрного університету в межах тем: “Вивчення
біологічної ефективності фосфоліпідів молока при лікуванні
ентеропатологій тварин” (№ держреєстрації 0101U001695) та “Вивчити
фізико-хімічні властивості та біологічну ефективність ліпосомної форми
лікарських препаратів на основі фосфоліпідів молока” (№ держреєстрації
0106U003305).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи ? біохімічно та клінічно
обґрунтувати необхідність застосування репаративної терапії на основі
фосфоліпідів молока при неонатальної ентеропатології у телят.

Для досягнення мети необхідно було вирішити такі завдання:

створити БАД на основі ФЛ молока;

визначити репаративну ефективність комплексної схеми застосування БАД на
основі ФЛ молока у дослідах in vitro та in vivo;

дослідити вплив БАД на основі ФЛ молока на відновлення структурних змін
епітеліоцитів слизової оболонки кишечнику, печінки та нирок у телят
реабілітаційного періоду, які перехворіли на диспепсію;

дослідити фізичні та структурно-динамічні характеристики апікальних
мембран ентероцитів кишечнику телят, які перехворіли на диспепсію, та за
комплексної схеми застосування БАД на основі ФЛ молока;

вивчити вплив фосфоліпідовмісної БАД на інтенсивність відновлення
метаболізму (ліпідного, білкового, вуглеводного та мінерального),
морфологічних та імунологічних показників крові, кислотно-лужний стан
організму в телят реабілітаційного періоду, які перехворіли на
диспепсію;

дослідити клініко-біохімічну ефективність комплексної схеми застосування
фосфоліпідовмісної БАД щодо відновлення функціонального стану кишечнику,
печінки та нирок у телят при диспепсії;

порівняти клініко-біохімічну ефективність комплексної схеми застосування
фосфоліпідовмісної БАД з традиційним терапевтичним підходом за розвитку
в телят диспепсії;

теоретично обґрунтувати необхідність застосування репаративної терапії
новонародженим телятам при диспепсії, розробити відповідний спосіб
корекції метаболічних порушень, взаємопов’язаних із порушенням
структурно-функціонального стану тканин і органів в організмі
перехворілих телят.

Об’єкт дослідження: репаративний, метаболічний та клінічний ефект
застосування БАД на основі ФЛ молока при ентеропатології телят.

Предмет дослідження: телята, які перехворіли на диспепсію; репаративні
процеси в тканинах; порівняльна оцінка біохімічних і клінічних
показників ефективності традиційної схеми лікування і комплексної – при
додатковому застосуванні репаративної терапії у вигляді БАД на основі ФЛ
коров’ячого молока.

Методи дослідження: флуоресцентний, спектрофотометричний,
хроматографічні, методи електронної та світлової мікроскопії,
імунобіологічні, потенціометричний, клінічні, токсикологічний, метод
головних компонент (багатофакторний аналіз) та математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Створено БАД репаративної дії на
основі ФЛ коров’ячого молока, яка при додаванні до інкубаційного
середовища стимулює бластрансформацію імунокомпетентних клітин. Уперше
на телятах, які перехворіли на тяжку форму диспепсії, встановлено високу
лікувальну та профілактичну ефективність комплексної схеми застосування
фосфоліпідовмісної БАД з традиційною терапією. При цьому виявляється
більш виражений репаративний ефект в ушкоджених епітеліоцитах з
посмугованою облямівкою слизової оболонки порожньої кишки, печінці,
ниркових канальцях (подвоєння вмісту гетерохроматину, брунькування
мітохондрій, збільшення включень глікогену, зменшення кількості клітин у
стані апоптозу тощо), що водночас позитивно впливає на
внутрішньоклітинний метаболізм в уражених тканинах.

У перехворілих на диспепсію телят встановлено деструктивні зміни
апікальних мембран ентероцитів тонкої кишки: модифікацію поверхневої
структури мембран, зменшення структурної впорядкованості ліпідної
компоненти та порушення гідрофобних білок-ліпідних взаємодій,
конформаційну модифікацію білкових молекул, що не характерно для
мембранних препаратів при включенні в терапевтичну схему
фосфоліпідовмісної БАД. Проте конформаційний стан білкових молекул у
мембранах таких телят на 30-у добу життя відновлюється не повністю.
Визначено, що комплексна схема застосування БАД на основі ФЛ молока має
виражену антиоксидантну дію, чим також пояснюється її репаративний
ефект.

Застосування перехворілим телятам фосфоліпідовмісної БАД має виражений
протиатерогенний і стабілізувальний ефект на ліпідний обмін в організмі,
що супроводжується відновленням ліпопротеїнового і ліпідного складу
крові, тканин кишечнику, печінки та жовчі, вірогідним підвищенням вмісту
есенційних жирних кислот із домінуванням вмісту протизапальних – щ-3
жирних кислот, нормалізацією їхнього співвідношення в зазначених
тканинах. Доведено доцільність застосування жиророзчинних вітамінів А і
Е при ентеропатології телят та ефективний вплив на ці показники
компонентів БАД.

Комплексна схема застосування БАД на основі ФЛ молока прискорює
відновлення у крові телят показників білкового обміну, а саме вмісту
загального білка, співвідношення окремих білкових фракцій та
імуноглобулінів класів А, G і M, що свідчить про покращення за таких
умов білоксинтетичної функції печінки та імунокомпетентних органів,
усунення явища диспротеїнемії.

Установлено факт гіпоглікемії, підвищену концентрацію пірувату і низьку
– малату та оксалоацетату у крові телят, перехворілих на диспепсію, що,
незважаючи на одночасне відновлення величини співвідношення
[піруват]/[лактат], свідчить про наявні розлади у проміжному обміні
вуглеводів. У разі комплексної схеми застосування фосфоліпідовмісної БАД
показники вуглеводного обміну набувають контрольних значень.

У перехворілих телят 30-добового віку встановлено гіперосмолярну
внутрішньоклітинну дегідратацію, ацидоз, анемію та розлади депонувальної
функції печінки. Застосування БАД на основі ФЛ молока значно покращує
досліджувані показники, що свідчить про ефективний перебіг репаративних
процесів в їхніх тканинах.

Виявлено істотні розлади показників загальної резистентності в телят,
які перехворіли на диспепсію. Комплексна схема застосування таким
тваринам фосфоліпідовмісної БАД сприяє прискоренню відновлення клітинних
і гуморальних факторів імунітету, що, ймовірно, пояснюється їхнім
позитивним впливом на структуру і властивості мембран імунокомпетентних
клітин.

При комплексній схемі застосуванні фосфоліпідовмісної БАД у телят
30-добового віку відсутня гіперферментемія гепатоспецифічних ферментів
(аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, г-глутамілтрансферази
і лужної фосфатази), гіпербілірубінемія, залізодефіцитна анемія та
азотемія, відновлюються показники кислотно-лужного стану крові і
електролітний баланс, зменшується тривалість тяжкої форми диспепсії (до
4 – 6 діб, традиційно – до 10 діб) і упереджуються летальні випадки та
рецидиви ентеропатології.

У разі традиційного лікування телят 30-добового віку при диспепсії
виявлено наявність внутрішньопечінкового холестазу. Комплексна схема
лікування телят із використанням фосфоліпідовмісної БАД викликає
жовчогінний ефект і відновлення жовчнокислотного спектру крові.

Встановлено значне напруження коагуляційних, антикоагуляційних та
фібринолітичних процесів при різних схемах лікування диспепсії в телят.
Вплив ФЛ молока БАД на відповідні показники оцінюється як нейтральний.

Результати аналізу сукупності біохімічних показників методом головних
компонент свідчать про неоднаковий ефект досліджуваних терапевтичних
підходів і доводять, що комплексна схема застосування фосфоліпідовмісної
БАД, яка нетоксична і не має протипоказань, має перевагу над
традиційною.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи підтверджена
5-ма патентами та 2-ма заявками на винахід.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі результатів
проведених досліджень запропоновано введення у практику ветеринарної
медицини фосфоліпідовмісної БАД репаративної дії з метою проведення
ендоекологічної реабілітації телят першого місяця життя, передусім при
тяжкому перебігу диспепсії (заявка на винахід № 2004.11.08975 від

02.11.04 р.). Застосування зазначеної розробки спрямовано на зменшення
тяжкості і тривалості перебігу захворювання, попередження розвитку
ускладнень і рецидивів його виникнення та значне підвищення ефективності
реабілітаційних заходів. Технічні умови на фосфоліпідовмісну БАД FLP-MD
(ТУ У 24.4-00493702-001 : 2006) затверджено Державним департаментом
ветеринарної медицини від 26 березня 2006 року.

Розроблено 5-ть науково-практичних рекомендацій для фахівців
ветеринарної медицини, у т.ч.: „З проведення репаративної терапії при
ентеропатології телят“, яку затверджено науково-методичною радою
Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної
політики України (протокол № 99 від 27 жовтня 2005 року);

Запропоновано спосіб моделювання диспепсії в лабораторних мишей (заявка
на винахід № а200512767 від 29.12.2005 р.) для проведення
науково-дослідних робіт з метою вивчення змін структурно-функціонального
стану органів і тканин та порушень метаболізму при розвитку
ентеропатології у тварин з діарейним синдромом різного ступеня тяжкості,
клінічного випробування новостворених препаратів та впровадження
ефективних схем лікування цієї патології.

Одержані результати можуть бути використані в науковій та практичній
роботі при вивченні особливостей перебігу відновлювальних процесів у
телят першого місяця життя після захворювання на неонатальну диспепсію,
що дає можливість науково-обґрунтовано підходити до призначення
лікувальних та реабілітаційних схем, попереджувати розвиток ускладнень і
рецидивів захворювання, покращувати продуктивні якості молодняка жуйних
тварин.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана автором
відповідно до програми експериментальних досліджень, спланованих,
проведених і узагальнених упродовж 1999 – 2005 рр. за участі наукового
консультанта академіка НАН України і УААН Д.О. Мельничука. Особисто
здобувачем розроблено концепцію і методологію роботи, проведено пошук та
аналіз даних літератури, сформульовано основні положення та висновки
дисертаційної роботи.

Автор висловлює щиру подяку за наукову і методичну координацію під час
виконання дисертаційної роботи науковому консультанту, співробітникам
кафедр біохімії тварин, якості і безпеки сільськогосподарської
продукції, терапії і клінічної діагностики, гістології цитології та
ембріології Національного аграрного університету, кафедри біохімії
Київського національного університету імені Тараса Шевченка, науковим
співробітникам Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК
(НАУ), відділів регуляції біосинтезу білка і коферментів Інституту
біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України та відділу клінічної імунології
Інституту онкології АМН України за методичну допомогу в здійсненні
частини експериментальних досліджень.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися і
обговорювалися на наукових конференціях професорсько-викладацького
складу та аспірантів НАУ (м. Київ, 1999 – 2006), на проблемних наукових
радах НДІ ветеринарної медицини, якості і безпеки сільськогосподарської
продукції (м. Київ, 2001 – 2005), II Всеукраїнській науково-практичній
конференції ветеринарних патологів (м. Київ, 2001), VIII Українському
біохімічному з’їзді (м. Чернівці, 2002), Міжнародних науково-практичних
конференціях “Неінфекційна патологія тварин” (м. Біла Церква, 2000 –
2005), Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми
ветеринарної медицини в умовах сучасного ведення тваринництва”

(АР Крим, м. Феодосія, 2003), Міжнародному симпозіумі “Якість та
довкілля” (м. Київ, 2003), Міжнародній науково-практичній конференції
“Біологічні основи продуктивності та здоров’я тварин” (м. Львів, 2004),
Міжнародній науково-практичній конференції “Забезпечення
ветеринарно-санітарного благополуччя тваринництва, якості і безпеки
продукції” (м. Київ, 2004), Міжнародній науково-практичній конференції
“Ветеринарна медицина ( 2004: Сучасні аспекти розробки, маркетингу і
виробництва ветеринарних препаратів” (АР Крим, м. Феодосія, 2004),
Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми біохімії,
фізіології та функціональної морфології продуктивних тварин” (м.
Дніпропетровськ, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції
“Ветеринарна медицина ( 2005: сучасний стан та актуальні проблеми
забезпечення ветеринарного благополуччя тваринництва” до 90-річчя від
дня народження академіка І.М. Гладенка (АР Крим, м. Ялта, 2005), 5th
Parnas Conference “Molecular mechanisms of cellular signaling” (Kyiv,
2005).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано у

83 наукових працях: 28 статтях (6 одноосібних) у фахових виданнях, що
входять до переліку ВАК України, підручнику, науковій брошурі, 5
науково-практичних рекомендаціях, 3 методичних вказівках, 5 патентах і 2
заявках на винахід, ТУ У та 37 тезах доповідей на наукових конференціях.

Структура та обсяг роботи. Повний обсяг дисертаційної роботи становить
411 сторінок комп’ютерного тексту і включає вступ, чотири розділи
основної частини, висновки та список використаних джерел (365
найменувань). Робота містить 44 таблиці, 29 рисунків та 5 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал, методи і схема досліджень. Лабораторні дослідження зразків
біологічного матеріалу проводили на базі наукової проблемної лабораторії
кафедри біохімії тварин, якості і безпеки сільськогосподарської
продукції та науково-виробничої Української лабораторії якості і безпеки
продукції АПК НАУ, окремі види досліджень – на базі інших наукових
лабораторій: при кафедрі біохімії Київського національного університету
імені Тараса Шевченка та при відділах регуляції біосинтезу білка і
коферментів Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна, Інституті екогігієни
і токсикології

ім. Л.І. Медведя (лабораторія біохімії) та Інституті молекулярної
біології і генетики людини (лабораторія генетики людини).
Експериментальні та клінічні дослідження проводили у тваринницьких
господарствах Київської, Тернопільської, Львівської, Рівненської та
інших областей України.

Основні результати дисертаційної роботи були одержані впродовж

1999 – 2005 рр. з використанням у дослідах новонароджених телят
чорно-рябої породи першого місяця життя.

Схема досліджень: з телят 2-добового віку було сформовано три дослідні
групи: I група була контрольною і включала тварин, які залишались
клінічно здоровими впродовж першого місяця життя; до II групи віднесено
телят, які, починаючи з другої доби життя хворіли на диспепсію та їх
лікували за традиційною терапевтичною схемою; до III групи належали
телята, яких лікували комплексно (традиційна терапія + БАД) до зникнення
клінічних ознак захворювання та продовжували задавати БАД до 30-добового
віку включно. Телята II і III груп хворіли на токсичну форму диспепсії.
Для визначення індивідуальної ефективності фосфоліпідовмісної БАД було
сформовано IV групу тварин, які хворіли на легку форму диспепсії.
Традиційна схема лікування тварин включала застосування патогенетичної
терапії: напівголодної дієти на 6 – 12 год. і випоювання теплого 1 %-го
розчину натрію хлориду; у разі різко виражених явищ токсикозу підшкірне
введення розчинів електролітів у дозі 400 – 500 мл, випоювання відварів
лікарських рослин, введення антибактеріальних препаратів тромексину і
тіломіціну В, згідно з чинними інструкціями щодо їх використання, та
нутрілу Sе (вітамінно-амінокислотної добавка із селеном). БАД у період
захворювання телят на диспепсію вводили з молоком по 3 капсули тричі на
добу, а в період реабілітації і до 30-добового віку – по 5 капсул
щодобово з розрахунку 0,04 – 0,06 г ліпідної суміші /кг маси тіла
тварини за один прийом. БАД створено на основі ФЛ молока, суміші
ненасичених (олеїнової, ліноленової та лінолевої) та насичених жирних
кислот рослинного походження, жиророзчинних вітамінів (ретинолу ацетату
і б-токоферолу) та незамінної амінокислоти метіоніну. При визначенні
лікувально-профілактичних доз БАД враховували: дані літератури стосовно
рекомендованих для застосування людині доз есенційних ФЛ сої у складі
препарату “есенціале”, загальну кількість ФЛ, яку отримує теля за добу з
молозивом (молоком), якісний і кількісний склад ФЛ молозива (молока),
інтенсивність засвоєння ФЛ на рівні кишечнику у тварин першого місяця
життя та їхні транзиторні втрати під час ентеропатології, зміни
ліпідного спектра печінки під час диспепсії.

Кров для дослідження гематологічних показників відбирали у телят відразу
після зникнення клінічних ознак диспепсії (на 7 – 8-у добу життя) і
через три тижні після одужання (на 28 – 30-у добу життя). Матеріалом
дослідження слугували також плазма та сироватка венозної крові. На 30-у
добу постнатального періоду телят забивали (контроль, II і III групи) і
відбирали зразки порожньої кишки, печінки (у т.ч. жовчі) та нирок.

Дослідження репаративної ефективності фосфоліпідів молока БАД in vitro.
Під час культивування лімфоцитів периферичної крові здорового донора
специфічні стимулятори мітозу не використовували як у контролі, так і в
досліді згідно з методом, описаним у роботі Г. Макгрегора та ін. (1986).
У культуральне середовище дослідного зразка вводили фосфоліпідовмісну
БАД. Тривалість культивування становила 48 год., клітини фарбували за
методом Гімза (азур-еозином). Склад середовища для культивування
лімфоцитів був таким: RPMI 1640 + 10 % ембріональної телячої сироватки у
присутності антибіотика – натрієвої солі бензилпеніціліну (10000 ОД/ 100
мл середовища). Для приготування дослідного зразка до 5 мл середовища
додавали 0,5 мл цільної крові та 10 мл суспензії БАД (10 мг БАД
розводили з 1 мл 0,9-го % розчину натрію хлориду).

Дослідження фізичних та структурно-динамічних характеристик мембранних
препаратів епітеліоцитів з посмугованою облямівкою слизової оболонки
порожньої кишки. Ізольовані епітеліальні клітини слизової оболонки
порожньої кишки одержували хімічним (цитрат/ЕДТА-натрію) методом В.А.
Томчук та ін. (1994). Препарати апікальних мембран (АМ) одержували з
гомогенату клітин епітелію слизової оболонки порожньої кишки за методом
П.В. Усатюка та ін. (1995) без очищення на градієнті сахарози. Загальний
білок визначали методом O.H. Lowry et al. (1951). Всі препарати
характеризувалися достатнім ступенем чистоти як описано

М.І. Цвіліховського та ін. (1988). Структурно-динамічні властивості
мембранних препаратів ентероцитів вивчали за допомогою флуоресцентних
зондів, які локалізуються в різних ділянках мембрани: АНС
(1-анілінонафталін-8-сульфонат) – переважно на поверхні мембранного
бішару та пірену – в зоні жирнокислотних ланцюгів фосфоліпідів (Добрецов
Г.Е., 1989). Конформаційний стан білкових молекул в мембранах оцінювали
за величиною триптофанової флуоресценції та ефективністю її гасіння
акриламідом як описано А.П. Демченко (1988) та Дж. Лактович (1986).
Ефективність індуктивно-резонансного переносу енергії (ІРПЕ) в
донорно-акцепторних парах у разі їхньої різної локалізації в мембрані
визначали згідно з рекомендаціями Б.С. Фоменко (1985), С.В. Хижняк та
ін. (1998). Всі вимірювання абсорбції проводили на спектрофлуориметрі
Shimadzu-RF510 (Японія) в кварцових односантиметрових кюветах при t =
25°С.

Дослідження показників пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) і
антиоксидантної системи захисту (АОЗ). У цільній гепаринізованій крові
досліджували: вміст дієнових кон’югатів (ДК) і ТБК-активних продуктів,
активність супероксиддисмутази (СОД), каталази (К) та
глутатіонпероксидази (ГП), рівень відновленого глутатіону і вміст
гемоглобіну методами В.А. Костюк та ін. (1984); И.Д. Стальная (1977);

Е.В. Макаренко (1988); С. Чевари та ін. (1991); С.Н. Власова та ін.
(1990);

М. И. Прохорова (1982) і загальноприйнятим методом відповідно. При
дослідженні вищезазначених показників були використані реактиви фірм
“Sigma” (США) і “Reanal” (Угорщина).

Електронно-мікроскопічне дослідження епітеліоцитів з посмугованою
облямівкою слизової оболонки порожньої кишки, печінки та нирок. Відбір
зразків матеріалу, оброблення і підготовка проб, ектронно-мікроскопічне
дослідження їх проводили загальноприйнятими методами

як описано Б. Уикли (1975) при збільшенні від 3 до 5 тис. і від 10 до 20
тис. разів.

Дослідження фракційного складу ліпопротеїнів і ліпідів сироватки крові.
Ліпопротеїни високої (ЛПВЩ), низької (ЛПНЩ) та дуже низької щільності
(ЛПДНЩ) визначали в сироватці крові модифікованим методом

P. Trinder (1969) при л 492 нм. Кількість ЛПНЩ, ЛПДНЩ і коефіцієнт
атерогенності встановлювали шляхом обчислення (Назаренко Г.Н., 2002).
Визначення вмісту ліпідів: триацилгліцеролів (ТАГ), холестеролу (ХС) та
фосфоліпідів (ФЛ) здійснювали на біохімічному аналізаторі „Stat Fax”
фірми “Аwareness Тehnology INC” (США) за стандартними наборами реактивів
фірми “Intero, LTD”.

Дослідження ліпідного (ЛП) і фосфоліпідного (ФЛ) складу плазми крові,
тканин порожньої кишки, печінки, нирок та жовчі. Екстракцію ліпідів із
плазми крові та гомогенатів зразків кишечнику, печінки та нирок
проводили методом I. Folch et al. (1957). ЛП-спектр досліджували методом
тонкошарової хроматографії (Петровський В.И., 1986) на стандартних
платівках фірми “Сілуфол” (Чехія). Для розділення загальних ліпідів (ЗЛ)
на класи використовували таку систему розчинників: петролейний ефір –
діетиловий ефір – оцтова кислота (90 : 70 : 1). Хроматографічне
розділення індивідуальних ФЛ здійснювали методом двовимірної
тонкошарової хроматографії на стандартних платівках фірми “Сорбфіл”
(Росія;

Vaskovsky V.E., 1975) у системі розчинників: хлороформ – метанол –
бензол – аміак (65 : 35 : 10 : 6) та хлороформ – метанол – бензол –
оцтова кислота – вода – ацетон (70 : 30 : 10 : 5 : 1 : 4). Окремі класи
ліпідів ідентифікували з використанням відомих маркерів фірм “Sigma”
(США) і “Reanal” (Угорщина). Кількісне визначення індивідуальних
ліпідних фракцій здійснювали спектрофотометрично, застосовуючи
калібрувальні графіки їхніх маркерів, на спектрофотометрі СФ-46. Вміст
індивідуальних ФЛ досліджували за кількістю неорганічного фосфору (Рі) з
використанням молібдатного реактиву методом V.E. Vascovsky (1975).
Індивідуальні ФЛ ідентифікували за допомогою специфічних реакцій
(Прохорова М.И., 1982) та їхніх маркерів, а вміст – спектрофотометрично
на Specol-II при л 830 нм, застосовуючи калібрувальну криву, побудованую
за Рі..

Визначення жирних кислот (ЖК). З плазми крові та гомогенатів зразків
кишечнику, печінки та нирок екстрагували ліпіди методом

I. Folch et al. (1957). Метилування ЖК здійснювали згідно з
рекомендацією W. W. Christive (1979). Одержані метилові ефіри очищали з
використанням тонкошарової хроматографії на платівках розміром 6 х 6 см
фірми “Сорбфіл” (Росія), які розділяли в бензолі (хч) у скляній
хроматографічній камері. ЖК фракціонували методом газорідинної
хроматографії (хроматограф “Кристал-Люкс-4000” з капілярною колонкою) на
полум’яно-іонізаційному детекторі (ПІД). Газ-носій ? нітроген
газоподібний (ГОСТ-9293). Ідентифікацію ЖК здійснювали з використанням
стандартної суміші метилових ефірів ЖК фірми “Sigma” (Німечинна).
Кількісне визначення їх здійснювали як описано в роботі W. W. Christive
(1979).

Вміст у крові та печінці жиророзчинних вітамінів А і Е визначали
методами Г.В. Донченко (1988) та Р.Ч. Черняускене (1984).

Дослідження показників білкового обміну. Кількість загального білка
(ЗБ) у пробах плазми крові досліджували з використанням біуретового
реактиву як описано В.М. Холод (1988). Фракційний склад білків плазми
крові визначали за допомогою вертикального електрофорезу (ЕФ) у
поліакриламідному гелі з градієнтом концентрації 7 – 18 % і 0,1-им %
розчином DS-Na методом V.K. Laemmly (1970). Кількість білків в кожній
зоні обчислювали відповідно до їхнього графічного зображення, одержаного
за допомогою програми Eurochrom-2000 та за співвідношенням піків (%) з
відповідними перерахунками на загальний білок плазми крові. Як маркери
використовували суміш стандартів фірми “Bioscience” Amersham (Швеція) –
2,5, 3,5, 6,5, 10, 15, 25, 30, 35, 50, 75, 105, 160 та 250 кДа. Вміст
імуноглобулінів досліджували методом дискретного осадження, описаним

М. Костиною (1983).

Дослідження показників вуглеводного обміну. Вміст глюкози у плазмі крові
визначали за допомогою біохімічного напівавтоматичного аналізатора
Microlab-200 фірми “АVL” (Нідерланди). У кров додавали 6 %-й розчин
НСlO4 у співвідношенні 1 : 4, після чого в супернатанті визначали вміст
лактату і пірувату методом Н.J. Hohorst (1963), малату і оксалоацетату –
методами Н.J. Hohorst et al. (1963) та H.Y. Bergmeyer et al. (1963),
використовуючи кристалічні препарати лактатдегідрогенази (ЛДГ, КФ
1.1.1.27), малатдегідрогенази (МДГ, КФ 1.1.1.37) фірми “Reanal”
(Угорщина), а також окиснену і відновлену форми піридиннуклеотидів фірми
“Serva” (США). Вимірювання абсорбції здійснювали на спектрофотометрі
СФ-46 при л 340 нм.

Дослідження морфологічних, імунологічних та біохімічних показників
крові. Кількість лейкоцитів та еритроцитів визначали на апараті
“Пікоскель” (Угорщина); лейкограму вивчали в мазках крові, пофарбованих
за Романовським-Гімза; вміст гемоглобіну – гемоглобінціанідним методом;
кількість Т- та В-лімфоцитів і субпопуляцій Т-лімфоцитів – у тесті
розеткоутворення (Меншиков В.В., 1987); фагоцитарну активність (ФА, %)
та інтенсивність фагоцитозу (ІФ, %) лейкоцитів – методом В.Ю. Чумаченко
(1991) з використанням тест-культури Staphylococcus aureus (штам 209-Р);
титр природних антитіл та імунорегулювальний індекс (ІРІ) як описано у
В.Ю. Чумаченко (1991); рівень тимічного сироваткового фактора (ТСФ,
титр, -log2 титра) – за методом J.F. Bach et al. (1973).

Дослідження показників кислотно-лужного стану (КЛС) та електролітів
крові. У стабілізованій гепарином венозній крові, не допускаючи контакту
її з повітрям, досліджували показники КЛС (величину рН, концентрацію
бікарбонатів [HCO–3], надлишок лугів (ВЕ), тотальну вуглекислоту (tСО2),
парціальний тиск вуглекислого газу (рСО2) і кисню (рО2) згідно з
методами О. Зіггаарда-Андерсена (1964). У сироватці крові реєстрували
вміст електролітів (Na+, K+, Ca2+, Cl–) на мікроаналізаторі газів крові
фірми “Radiometer АВL-505” (Данія).

Дослідження вмісту макро- і мікроелементів у крові та печінці. Вміст
мінеральних елементів (калію, натрію, кальцію, магнію, феруму, цинку і
купруму) у крові та печінці телят визначали спектрохімічним методом

(И. Хавезов, 1983), використовуючи режим абсорбції в
повітряно-ацетиленовому полум?ї на атомно-абсорбційному спектрофотометрі
ААS-30 фірми “Карл Цейс” (Німеччина). Як контрольні використовували
стандартні розчини відповідних мінеральних елементів.

Дослідження біохімічних показників крові. У гепаринізованій крові та її
плазмі визначали такі біохімічні показники: загальний білок, альбумін,
сечовину, глюкозу, гемоглобін, загальний і прямий білірубін, креатинін
та активність ферментів – аспартатамінотрансферази (АCТ, КФ 2.6.1.1),
аланінамінотрансферази (АЛТ, КФ 2.6.1.2), г-глутамілтрансферази (ГГТ,

КФ 2.3.2.2.), лужної фосфатази (ЛФ, КФ 3.1.3.1) на біохімічному
аналізаторі показників крові Microlab-200 фірми “АVL” (Німеччина).
Підготовку проб і визначення біохімічних показників проводили згідно з
інструкцією та використанням реактивів фірми “Human” (Німеччина). Рівень
аміаку у стабілізованій гепарином крові досліджували методом А.І.
Силакової (1969) на спектрофотометрі Specord М-40.

Дослідження холатоутворюючої та жовчовидільної функції печінки. Жовчні
кислоти визначали методом С.П. Весельського (1991), які екстрагували з
біоматеріалу охолодженою сумішшю етанол-ацетон (1 : 3). Для
хроматографічного розділення екстрактів із жовчі та крові на окремі
жовчні кислоти використовували систему компонентів: аліловий ефір
оцтової кислоти – бутанол – толуол – оцтова кислота – дистильована вода
у співвідношенні ? 3 : 1 : 1 : 3 : 1. Ідентифікацію жовчних кислот
проводили за допомогою стандартних “свідків” фірми “Reanal” (Угорщина).
Фарбування жовчних кислот на тонкошарових хроматограмах здійснювали
комплексним барвником (1 г фосфомолібденової кислоти розводили в суміші,
яка містила 15 мл льодяної оцтової кислоти, 5 мл 50 % трихлороцтової
кислоти, 1 мл концентрованої сірчаної кислоти). Вміст окремих жовчних
кислот визначали за допомогою денситометра ДО-1 М у відбитому світлі (л
620 нм) та калібрувальними графіками.

Дослідження коагуляційних та фібринолітичних процесів. Діагностику
розладів системи гемостазу проводили на підставі лабораторних досліджень
(Chan H. еt al., 1990; Catherine S. C. et al., 1995; Muller-Berghaus
Gert M. D., 1989; Koh C. L. et al., 1991; Smith F. B. et al, 1995). Для
цього були використані скринінгові і уточнювальні тести (Козинец Г.И.,
1997,

Лукинова Н.И., 1995).

Дослідження клінічних показників. Визначали такі клінічні показники, як
загальний стан тварин, положення тіла у просторі, апетит, активність під
час годівлі, реакція на зовнішні подразники, стан шкіри і слизових
оболонок, особливості та частота дефекації, сформованість калових мас,
ступінь дегідратації за гематокритом (мікрометодом у модифікації Й.
Тодорова).

Метод головних компонент (багатофакторний аналіз). Вивчали сукупність
великої кількості взаємопов’язаних властивостей параметрів, при
дослідженні яких враховували структуру та характер їхніх зв’язків
(Иберла К, 1972).

Результати експериментальних досліджень обробляли за загальноприйнятими
методами варіаційної статистики (Кучеренко М.Є. та ін., 1985).

РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Молекулярно-біологічні процеси репаративного значення при застосуванні
БАД FLP-MD на основі фосфоліпідів молока. Основою розвитку багатьох
патологічних процесів є патологія репродукції клітин. Затримання
входження їх у мітоз, виникає переважно внаслідок порушення метаболізму:
передусім зміни синтезу ДНК, РНК і білків. Внутрішньоклітинний синтез
біополімерів безпосередньо залежить від структурно-функціонального стану
клітинних мембран відповідних структур. In vitro на культурі клітин
(лімфоцитах) здорових донорів встановлено бласттрансформувальний ефект
ФЛ БАД – при додаванні їх у культуральне середовище спостерігається
утворення зрілих бластоцитів. Це свідчить про здатність ФЛ БАД
стимулювати репаративні процеси в уражених органах і тканинах.

Взаємодія патологічного чинника з поверхнею цитоплазматичних мембран
завжди супроводжується зміною їхніх фізичних та структурно-динамічних
характеристик. У телят 30-добового віку, які перехворіли на диспепсію,
встановлено деструктивні зміни апікальних мембран ентероцитів тонкої
кишки: модифікацію поверхневої структури мембран, зменшення структурної
впорядкованості ліпідної компоненти та порушення гідрофобних
білок-ліпідних взаємодій, конформаційну модифікацію білкових молекул, що
відсутнє у разі включення у терапевтичну схему фосфоліпідів молока.
Однак конформаційний стан білкових молекул в апікальних мембранах за
останньої умови відновлюється на цей час не повністю (табл. 1).

Важливу роль у патогенезі розвитку деструктивних змін клітинних мембран,
незалежно від етіології, відіграє інтенсифікація руйнівної дії ПОЛ. З
огляду на це стає зрозумілим доцільність використання в терапевтичних
схемах препаратів, які мають антиоксидантні властивості. Так, у тварин
II групи відразу після одужання (на 7 – 8-у добу життя) виявлено
вірогідне гальмування активності ферментів АОЗ: К, СОД і ГП на 22,2,
49,5 і 17 % відповідно (відповідно 100,06 ± 4,32 ммоль/хв. на 1 г Нb;
1,90 ± 0,25 ум. од. /хв. на 1 мг Нb; 523,7 ± 24,7 нмоль / хв на 1 мг Нb
у контролі), що може свідчити про виснаження ферментативної системи
антиоксидантного захисту під час захворювання тварин. Проте, інтенсивне
зменшення вмісту відновленого глутатіону на 30,4 % (171,97 ± 5,69
мкмоль/г Нb у контролі) свідчить про одночасну активацію в організмі
телят компенсаторних механізмів, спрямованих на відновлення та
детоксикацію органічних пероксидів. У перехворілих тварин виявлено
високу інтенсивність ПОЛ, що підтверджується зростанням у крові
концентрації ТБК-активних продуктів. На 28 – 30-у добу життя у них
спостерігається зниження активності СОД (на 22 %) і К (на 13 %)
(відповідно 3,26 ± 0,24 ум. од. /хв. на 1 мг Нb і 118,60 ± 3,44
ммоль/хв. на 1 г Нb у контролі) та залишається підвищеною інтенсивність
ПОЛ, що підтверджується значним збільшенням у плазмі крові вмісту
ТБК-активних продуктів на 38 % (20,7 ± 0,8 нмоль МДА /г Нb у контролі).
Хоча у цих самих тварин на третій тиждень після одужання зростає
активність ГП на 22 % (466,8 ± 31,6 нмоль / хв на 1 мг Нb у контролі).
Для них також характерна тенденція до зниження рівня гемоглобіну, що
ускладнюється анемією, яка, можливо, є наслідком патологічних змін
мембран еритроцитів.

У телят III групи на 7 – 8-у добу життя встановлено зростання в плазмі
крові активності СОД, К та ГП. При цьому знижується концентрація
продуктів ПОЛ – ТБК-активних на 46 % (40,1 ± 2,1 нмоль МДА /г Нb у
контролі). На 28 – 30-у добу життя в цих телят відновлюється активність
ферментів АОЗ та зменшується інтенсивність ПОЛ. Це підтверджує
антиоксидантну та мембранопротекторну дію ФЛ БАД. У цих самих тварин
виявлено також відновлення в крові рівня гемоглобіну, що позитивно
характеризує вплив компонентів БАД на гемоглобінсинтетичну функцію
червоного кісткового мозку і може бути засобом профілактики гемічної
гіпоксії у перехворілих телят.

Інтенсивність відновлення ультрамікроструктурних змін епітеліоцитів у
телят при ентеропатології та за комплексної схеми застосуванні БАД на
основі фосфоліпідів молока. Серед облямівкових епітеліоцитів слизової
оболонки порожньої кишки 30-добових телят, які перехворіли на диспепсію
(II група), зустрічається багато клітин у стані апоптозу і некрозу.
Мікроворсинки епітеліоцитів в одній клітині мають неоднакову електронну
щільність, що свідчить про порушення будови і функції плазмолеми.
Міжклітинні простори розширені і заповнені електроннощільною речовиною,
що може свідчити про порушення контактів між облямівковими
епітеліоцитами. Епітеліоцити слизової оболонки порожньої кишки телят III
групи подібні до таких у контрольних тварин.

Наявність тісного анатомічного і фізіологічного зв‘язку між печінкою та
кишечником передбачає можливість одночасного ураження цих органів.

У телят II групи 30-добового віку простір між гепатоцитами в ділянці
простих контактів розширюється. Перинуклеарний простір характеризується
нерівномірною товщиною, подекуди він значно розширюється і впинається в
каріоплазму та цитоплазму. В ядрі спостерігається менша кількість
гетерохроматину. Зовнішня мембрана ядерної оболонки місцями слабо
контурується, інколи помітна її переривчастість. Мітохондрії набряклі.
Пори в ядерній оболонці виражені слабо. Включень глікогену і ліпідів у
цитоплазмі значно менше, ніж у контролі, що свідчить про зниження
функціональної активності гепатоцитів. У телят III групи міжклітинні
щілини в ділянці простих контактів мають рівномірну ширину.
Перинуклеарний простір розширюється тільки в деяких місцях. До
внутрішньої мембрани ядерної оболонки прикріплюється значна кількість
гетерохроматину, навіть більша, ніж у контролі. Матрикс мітохондрій
електроннощільніший і наближається за цією ознакою до контролю. В
цитоплазмі міститься більше включень глікогену і ліпідів. Відсутній
набряк цитоплазми.

При розвитку ентеропатології у новонароджених телят виявлено відповідні
ускладнення і в нирках.

У телят 30-добового віку II групи в епітеліоцитах проксимальних
канальців слабо виражена базальна смугастість, у зв‘язку з чим
порушується орієнтація розташування мітохондрій. Частина мітохондрій
набрякає, а деякі з них руйнуються. У частини епітеліоцитів ядра
деформуються або руйнуються. Перинуклеарний простір подекуди
розширюється. Щіточкова облямівка добре виражена не в усіх
епітеліоцитах. Її мікроворсинки набрякають і мають порушену орієнтацію.
У телят III групи в епітеліоцитах проксимального канальця помітна добре
виражена щіточкова облямівка. Базальна смугастість виражена краще, ніж в
епітеліоцитах при традиційному лікуванні. Ядра епітеліоцитів не
змінюються. Перинуклеарний простір має рівномірну ширину.
Гетерохроматину в ядрах більше, ніж у контролі та при традиційному
лікуванні. Більшість мітохондрій мають характерну для контролю будову.
Частина з них знаходиться у стані поділу або брунькування, що є виявом
компенсаторної реакції у відповідь на їхнє ураження.

Різкі зміни спостерігаються в епітеліоцитах тонкого канальця у телят II
групи: епітеліоцити набряклі, ядра в клітинах здебільшого деформовані,
знаходяться у стані руйнування, мітохондрії набряклі, в цитоплазмі
виявлено багато електроннопрозорих включень. Апікальні полюси окремих
епітеліоцитів зруйновані. У просвіті канальців міститься
пластівцевоподібна маса із клітинним детритом. Тонкий каналець у телят
III групи має електроннопрозорий просвіт з наявними в ньому пухирцями.
Частина мітохондрій набрякає, проте більшість із них має таку будову, як
і тонкі канальця нефронів контрольних телят. Ядра епітеліоцитів мають
характерну форму, без ознак руйнування.

У центральних частинах епітеліоцитів дистального канальця телят II групи
базальна смугастість виражена слабо. В ній розміщується невелика
кількість мітохондрій. Частина з них нетипової форми, окремі мітохондрії
в стані руйнування. Цитоплазма мутна, з невеликою кількістю пухирців.
Окремим епітеліоцитам притаманне явище клазматозу. Деякі компоненти
ендоплазматичної сітки розширені. У частині клітин спостерігаються ядра
у стані руйнування. Епітеліоцити дистальних канальців телят III групи
мають будову, яка подібна до епітеліоцитів дистального канальця телят
контрольної групи.

Інтенсивність відновлення показників ліпідного обміну в організмі телят
при ентеропатології та за комплексної схеми застосування БАД на основі
фосфоліпідів молока. У новонароджених телят II групи відразу після
зникнення клінічних ознак диспепсії в сироватці крові вірогідно зростає
вміст ЛПВЩ, ТАГ і ХС (в середньому на 27,7, 27,4 і 42,1 % відповідно) та
спостерігається тенденція до підвищення рівня ЛПДНЩ, ЛПНЩ і ФЛ, що
пояснює незначне зменшення коефіцієнта атерогенності.

Вірогідно високий рівень ХС і ТАГ може бути наслідком порушення
функціонального стану печінки. На 28 – 30-у добу життя у цих тварин

(табл. 2) виявлено вірогідно збільшений вміст у сироватці крові ТАГ

(на 13 %) і знижений ФЛ (15,7 %), що свідчить про дисліпідемію, яка є
ознакою недостатнього відновлення структурних і метаболічних дефектів в
уражених за розвитку диспепсії органах та тканинах.

Включення у терапевтичну схему лікування диспепсії новонароджених телят
ФЛ БАД сприяє відновленню рівня ТАГ у сироватці крові, стимулює
зростання вмісту ФЛ, що має виражений мембранотропний ефект і забезпечує
кращу утилізацію ТАГ клітинами печінки та інших органів і тканин.
Високий рівень ФЛ у крові цих тварин узгоджується з вірогідним
збільшенням вмісту ЛПВЩ. Так, ЛП-спектр сироватки крові телят III групи
на 7 – 8-у добу життя характеризується вірогідно високим вмістом ЛПВЩ та
тенденцією до зростання рівня ЛПНЩ і ЛПДНЩ, унаслідок чого коефіцієнт
атерогенності досягає контрольних значень. Рівень ТАГ і ФЛ, як і у
тварин II групи, вірогідно високий (на 17,8 % та у 2,2 раза відповідно).
Різке підвищення вмісту ФЛ у цих телят, імовірно, є наслідком
інтенсивного надходження до організму екзогенних ФЛ молока, що водночас
характеризує покращення функціонального стану органів апарату травлення.
На 28 – 30-у добу життя у цих телят спостерігається вірогідно високий
рівень протиатерогенної фракції ЛПВЩ (на 27 %), що позначається на
істотному зменшенні коефіцієнта атерогенності (на 27 %) і свідчить про
позитивні зрушення у спектрі ЛП сироватки крові.

Результати дослідження ліпопротеїнового і ліпідного складу сироватки
крові у досліджуваних телят свідчать про виражений протиатерогенний
ефект і нормалізацію ліпідного обміну ФЛ БАД.

Розподіл індивідуальних класів ліпідів в організмі тварин, які хворіли
на диспепсію, за різних схем лікування є нерівномірним.

Так, ЛП-спектр плазми крові у телят II групи на 30-у добу життя
характеризується гіперліпідемією, яка виникає через вірогідне зростання
вмісту ЗХС – на 17 % (583,3 ± 12,3 мг % у контролі) за рахунок фракції
ВХС і збільшення ТАГ – в 1,7 раза (36,2 ± 2,5 мг % у контролі) при
одночасному зменшенні рівня ВЖК – на 22 % (37,9 ± 0,9 мг % у контролі) і
ФЛ – на 18 % (264,1 ± 4,9 мг % у контролі). Поряд з цим, у плазмі крові
телят цієї групи вірогідно знижується вміст фосфатидилхоліну (ФХ) – на
18 % (59,7 ±

3,7 мг % у контролі) і сфінгомієліну (СМ) – на 16 % (41,3 ± 3,1 мг % у
контролі), які є основними ФЛ зовнішнього шару клітинних мембран.
Водночас у плазмі крові телят III групи нормалізується вміст як
загальних ліпідів, так і окремих фракцій. Виняток становить вірогідно
нижчий вміст ВЖК (28,7 ± 0,7 мг %), що, ймовірно, пов?язано з
інтенсивним використанням їх для біосинтезу ендогенних ФЛ. Серед ФЛ у
плазмі крові цих тварин переважає вміст лізофосфатидилхоліну (ЛФХ), ФХ,
фосфатидилетаноламіну (ФЕ), лізофосфатидилетаноламіну (ЛФЕ) і
фосфатидилсерину (ФС).

Інтенсивність засвоєння екзогенних ФЛ організмом визначається
структурно-функціональним станом ентероцитів тонкого відділу кишечнику.
Так, у телят II групи встановлено вірогідне зниження у кишечнику вмісту
ЗЛ – на 11 % (1218,9 ± 35,7 мг % у контролі), ЗХС – на

17 % (187,8 ± 11,1 мг % у контролі) та у 2,3 раза його ефірної фракції

(51,2 ± 3,8 мг % у контролі), ТАГ – на 19 % (86,4 ± 3,3 мг % у контролі)
і ФЛ – на 9 % (816,8 ± 11,3 мг % у контролі). Зміни ФЛ-спектра кишечнику
також характеризуються вірогідним зниженням вмісту основних класів ФЛ:
ФХ – на 17 % (220,7 ± 9,7 мг % у контролі), СМ – на 7 % (124,4 ± 3,8 мг
% у контролі) і фосфатидилінозитолу (ФІ) – на 13 % (81,1 ± 3,7 мг % у
контролі). Величина співвідношення ліпід/білок відповідає нормі, що
підтверджує одночасне зниження інтенсивності ендогенного синтезу білків
у цих клітинах.

У телят III групи спостерігається нормалізація більшості показників
ЛП-спектра епітеліальної тканини тонкого відділу кишечнику. Передусім,
це стосується вмісту ЗЛ. Подібно до телят II групи, встановлено
вірогідне зниження рівня ЕХС (в 1,6 раза) і ТАГ (на 22 %). При цьому
вміст ЗХС не відрізняється від контрольних значень. Виявлено також
вірогідне зниження (на 26 %) рівня ВЖК (127,2 ± 7,1 мг % у контролі) на
тлі істотно високого вмісту ФЛ (859,3 ± 10,1 мг %). Серед ФЛ переважає
за вмістом ФХ, що є позитивним фактором перебігу репаративних процесів у
тканинах кишечнику. Досліджено вірогідне зменшення співвідношення
ліпід/білок, що свідчить про підвищення інтенсивності білоксинтетичних
процесів в епітеліоцитах кишечнику.

Для ЛП-спектра печінки телят II групи властиве вірогідне зниження на 11
% рівня ЗЛ (4691,7 ± 19,2 мг % у контролі) водночас зі зменшенням вмісту
ЕХС – на 16 % (141,9 ± 3,9 мг % у контролі), ТАГ – на 25 % (574,5 ± 21,7
мг % у контролі) і ФЛ – на 12 % (3403,6 ± 30,9 мг % у контролі). Вміст
ЗХС характеризується тенденцією до зниження. У печінці цих телят значно
знижується рівень ФЕ, ФХ, СМ та ФІ, що, імовірно, віддзеркалює порушення
у надходженні та ендогенному синтезі зазначених ліпідів, навіть, у телят
30-добового віку. Кількісний склад ліпідів печінки телят III групи
характеризується нормалізацією рівня ЗЛ на фоні зниження вмісту ТАГ – на
22 % і підвищення – ФЛ (на 12 %), що відбувається внаслідок позитивних
змін умісту ФХ.

Дефіцит ЗЛ у реабілітаційний період телят II групи є характерним і для
нирок (2510,3 ± 39,1, проти 2697,3 ± 43,4 мг % у контролі), що зумовлено
зниженням вмісту ФЛ. Серед класів ФЛ зменшується вміст ФЕ на 10 % (664,9
± 11,5 мг % у контролі) і ФХ на 7 % (636,2 ± 19,5 мг % у контролі). На
відміну від телят II групи, ЛП-спектр нирок у тварин III групи за
кількісним вмістом наближається до контролю. Водночас його особливістю є
вірогідно вищий (на 24 %) рівень ФІ (258,1 ± 14,2 мг % у контролі).

Досліджено вплив традиційної терапії і комплексної схем лікування із
застосуванням ФЛ БАД на показники ліпідного обміну в жовчі телят
реабілітаційного періоду. На 30-у добу їхнього життя (II група) вміст
більшості індивідуальних ліпідів у жовчі вірогідно їх зростає на 35 – 60
%. Це свідчить про наявність внутрішньопечінкового холестазу у телят
навіть через три тижні після клінічного одужання. У телят III групи,
навпаки, вміст більшості хімічних компонентів жовчі знижується, що,
можливо, пов?язано з активацією перистальтики жовчних протоків внаслідок
стимулювальної дії ЖК БАД.

Характерною особливістю ЖК-спектра плазми крові телят після зникнення
ознак диспепсії є вірогідне зростання (Р < 0,05) вмісту більшості НЖК, переважної кількості МНЖК, крім С18:1, С20:1, С24:1, та вірогідне зниження (Р < 0,05) рівня ПНЖК. Така тенденція кількісного перерозподілу окремих представників ЖК зберігається і на 28 – 30-у добу життя тварин, при цьому вона стає більш вираженою. І навпаки, ЖК-спектр плазми крові телят III групи на 7 – 8-у добу життя характеризується вірогідним зниженням вмісту більшої частини НЖК (при цьому вірогідно зростає рівень С22:0 ), підвищенням вмісту МНЖК (передусім С16:1, С17:1, С20:1, С22:1 щ-9 та С24:1 за одночасного зниження вмісту С18:1) і значним збільшенням рівня всіх ПНЖК (С18:3 щ-6, С18:3 щ-3, С22:2 та С22:6 щ-3). На 28 – 30-у добу життя цих телят виявляються схожі закономірності, однак зменшується вміст С22:0 та С18:1 кислот. Коефіцієнт співвідношення зазначених щ-6 і щ-3 ЖК на 7 – 8-у добу життя у телят I – III груп становить: 1,01; 1,24 і 1,12 відповідно. Наведені коефіцієнти свідчать про наявність запального процесу в телят у період зникнення ознак диспепсії, що має більш виражений характер у тварин після традиційного лікування. На 28 – 30-у добу життя у телят I – III груп коефіцієнт співвідношення щ-6 і щ-3 ЖК становить: 1,15; 1,27 і 1,11 відповідно, що підтверджує протизапальний ефект компонентів БАД. Ступінь засвоєння ЖК корму визначається функціональним станом кишечнику. В епітелії кишечнику телят II групи на 30-у добу життя істотно зростає вміст майже усіх НЖК, підвищується рівень МНЖК, за винятком С18:1 і С20:5 кислот, та знижується рівень ПНЖК. У телят III групи виявлено переважне зниження вмісту НЖК, крім вірогідного зростання удвічі рівня С22:0 ЖК, та зростання вмісту МНЖК і ПНЖК. Збільшення величини коефіцієнта співвідношення сумарної кількості щ-6 і щ-3 ЖК на 16 % свідчить про наявний дисбаланс у кількісному їх перерозподілі в кишечнику телят II групи. Водночас у телят III групи величина коефіцієнта відповідає контрольному рівню. Важливе значення у проміжному обміні ЖК належить печінці. Так, у телят II групи на 30-у добу життя вміст усіх видів НЖК зростає, вірогідно підвищується (Р < 0,05) рівень деяких МНЖК (С14:1 та С15:1) на тлі істотного зниження – С18:1- та С24:1 ЖК, вірогідно зменшується (Р < 0,05) вміст низки ПНЖК (С18:3 щ-3, С18:3 щ-6, С20:3 щ-6 і С22:2). Це свідчить, що у телят 30-добового віку посилюється синтез і мобілізація із жирових депо ЖК та водночас спостерігається дефіцит ПНЖК, що може негативно впливати на відновлення структурно-функціонального стану мембран гепатоцитів. Проте у тварин III групи зміни вмісту НЖК у тканинах печінки характеризуються тенденцією до зниження, серед них є вірогідні: С14:0, С16:0, С18:0. На відміну від попередніх ЖК, вміст С22:0-кислоти вірогідно зростає у 2,9 раза. Рівень МНЖК і ПНЖК у цих телят у тканинах печінки характеризується тенденцією до підвищення, а вміст таких ЖК, як: С14:1, С15:1, С16:1, С18:1 щ-9, С20:1, С24:3, С18:3 щ-6, С18:3 щ-3, С20:5 щ-3, С20:6 щ-3 змінюється вірогідно (Р < 0,05). Коефіцієнт співвідношення щ-6 і щ-3 ЖК у тварин I і III груп становить 3,9; 4,6 і 2,8 відповідно. Наростання вмісту поліненасичених ЖК в печінці, яка зазнає патологічних змін (гепатодистрофія) під час розвитку диспепсії, свідчить про активацію репаративних процесів в її паренхімі. Наша увага була прикута також до змін ЖК-спектра тканин нирок у телят 30-добового віку. Так, у телят II групи виявлено подібну до попередніх органів закономірність щодо кількісних змін ЖК-спектра. Рівень 10 НЖК характеризується зростанням. Вміст більшості МНЖК відзначається вірогідним зростанням (Р < 0,05) – С14:1, С15:1, С17:1, С20:1 і С22:1 щ-9 . Однак вміст С18:1 щ-9 і С24:1 ЖК знижується. Водночас, відбувається вірогідне зниження рівня більшості ПНЖК, особливо кислоти С18:3 щ-6 (Р < 0,05). У телят III групи вміст більшості видів НЖК вірогідно зменшується, за винятком С22:0 і С24:0. Характер змін МНЖК відзначається вірогідним зростанням (Р < 0,05) кількості усіх представників цієї групи. Вісім із десяти ПНЖК вірогідно відрізняються від контролю ступенем збільшення їхнього рівня. Величина співвідношення сумарної кількості щ-6 і щ-3 ЖК у нирках телят III групи становить 2,5 (контроль 2,5). У тварин II групи величина коефіцієнта підвищується до 3,2. Це підтверджує незавершений характер відновлювальних процесів у паренхімі нирок телят II групи та прогресування запальних процесів. Результати досліджень свідчать про формування у телят II групи дефіцитного рівня вітаміну А та Е у сироватці крові та в печінці порівняно з відповідним контролем, що вказує на недостатнє відновлення обміну цих вітамінів в організмі тварин при традиційній схемі лікування диспепсії. І навпаки, у телят, які додатково отримували ФЛ БАД із зазначеними вітамінами, спостерігається нормалізація їхнього рівня в печінці та сироватці крові, що підтверджує доцільність застосування в терапевтичних схемах вітамінних препаратів, у тому числі і компонентів БАД. Інтенсивність відновлення показників білкового обміну в телят при ентеропатології та за комплексної схеми застосуванні БАД на основі фосфоліпідів молока. Узгоджена робота органів апарату травлення, печінки та нирок є визначальною для інтенсивності формування білкового профілю плазми крові у телят першого місяця життя. У плазмі крові телят II групи відразу після зникнення клінічних ознак диспепсії рівень ЗБ відповідає контрольному, хоча реальні зміни цього показника мають відносний характер через розвиток у хворих на диспепсію телят явища дегідратації. Водночас, рівень ЗБ у телят III групи вірогідно вище на 18 % за контрольний (54,08 ± 1,03 г/л), що може свідчити про стимулювальний вплив ФЛ БАД на білоксинтетичні процеси у тканинах. Білковий спектр плазми крові у телят II групи на 7 – 8-у годину життя характеризується вірогідним зростанням вмісту білків „гострої фази” і зниженням рівня низки білкових фракцій: 76,5 кДа на 40 % (2,5 ± 0,25 г/л у контролі), 93 кДа та більше 1000 кДа у 3 рази (відповідно 0,76 ± 0,17 і 0,90 ± 0,14 г/л у контролі), а також вірогідним зниженням вмісту в сироватці крові Ig G на 12,7 % (11,3 ± 0,35 г/л у контролі). Виявлені закономірності свідчать про високу напругу в обміні білків, у тому числі гемоглобіну, та розлади імунного статусу організму. Особливістю протеїнограми плазми крові телят III групи на 7 – 8-у добу життя є вірогідне підвищення вмісту білкових фракцій: 65 – 68 кДа на 35 % (18,18 ± 0,57 г/л у контролі), 110 кДа у 4,5 раза (0,13 ± 0,03 г/л у контролі), 340 кДа у 2,2 раза (6,17 ± 0,33 г/л у контролі), що вказує на наявність запального процесу в тканинах та органах, стабілізацію КЛС організму і напруженість в обміні речовин. При цьому знижується вміст білкових фракцій: 12,5 кДа на 45 % (0,51 ± 0,07 г/л у контролі), 88 кДа на 21 % (0,80 ± 0,07 г/л у контролі) і 93 кДа у 2,2 раза. Значна частина білкових фракцій 50 – 55, 72,5, 76,5 – 88, 105, 130, 140 – 160 і більше 1000 кДа за вмістом наближається до контрольних значень, що відображає стабілізацію процесів синтезу та розпаду гемоглобіну, повноцінність антиоксидантного захисту і формування резистентного стану їхнього організму. Особливістю імунограми сироватки крові у таких телят є вірогідне зростання рівня імуноглобулінів класу G (на 16 %). На 28 – 30-у добу життя у плазмі крові телят II групи рівень ЗБ на 16,4 % є нижчим за контрольний (64,80 ± 3,02 г/л). Введення тваринам ФЛ БАД протягом реабілітаційного періоду сприяє відновленню вмісту ЗБ. У телят II групи в цей період встановлено істотно вищий рівень двох білкових фракцій: 28 кДа на 39 % (2,54 ± 0,24 г/л у контролі) та 196 кДа на 21 % (2,30 ± 0,16 г/л у контролі), що відображає активацію компенсаторних процесів і недостатню нормалізацію обміну білків, у тому числі імуноглобулінів. У крові таких телят спостерігається низький вміст багатьох білкових фракцій: 6,5 кДа на 40 % (0,42 ± 0,06 г/л у контролі), 20 кДа у 2,7 раза (0,35 ± 0,07 г/л у контролі), 80 кДа на 40 % (1,53 ± 0,11 г/л у контролі), 93 кДа на 28 % (0,46 ± 0,10 г/л у контролі), 105 кДа на 49 % (0,53 ± 0,06 г/л у контролі), 110 – 120 кДа у 3,8 раза (0,91 ± 0,15 г/л у контролі), 130 кДа на 45 % (0,94 ± 0,16 г/л у контролі) і нормалізацію рівня лише трьох фракцій: 45, 65 та 76,5 кДа. - Ae o , ? ? Oe uoooooooooiaaaaaUUUUUUUUU - Ae AE & F gdAEX O O , . 0 4 6 : >

@

D

V

b

d

t

v

~

?

?

?

 

c

¤

?

?

®

?

?

?

E

O

Oe

O

Ue

TH

a

ae

e

i

.

0

Q4 %, 140 – 160 кДа на 40 % (16,77 ± 3,05 г/л у контролі) та 196 кДа на
33 % (2,30 ± 0,16 г/л у контролі). Вміст трьох білкових фракцій
характеризується нормалізацією, серед яких: 45, 65 – 68 і 76,5 – 88 кДа,
що вказує на покращення білоксинтетичної функції печінки.

Інтенсивність відновлення показників вуглеводного обміну у телят при
ентеропатології та за комплексної схеми застосування БАД на основі
фосфоліпідів молока. Після зникнення клінічних ознак диспепсії у крові
телят виявлено тенденцію до зростання рівня глюкози, вірогідно високу
концентрацію лактату (на 68 %) і малату (у 2,0 рази), не змінюється лише
вміст пірувату і оксалоацетату (табл. 3).

Зростання рівня глюкози у крові телят II групи в період реабілітації
може свідчити про її мобілізацію для забезпечення енергетичним
матеріалом життєво важливих органів і тканин. Водночас висока
концентрація лактату в крові цих тварин доводить наявні розлади у
процесах аеробного окиснення вуглеводів, а також повільну утилізацію в
реакціях глюконеогенезу. Лактатдегідрогеназна реакція перетворення
пірувату на лактат є компенсаторним механізмом в умовах оксигендефіциту,
що забезпечує окиснення відновленого НАД.

У період реабілітації, коли є потреба в посиленні енергопродукції, у
системі окиснення, за даними Т.В. Любецької (2000), спостерігається
переважне утворення і використання сукцинату, оскільки його окиснення
може відбуватися при гальмуванні окиснення через НАД+. Одним із шляхів
накопичення сукцинату є відновний його синтез з пірувату через
оксалоацетат і малат із використанням накопиченого в умовах гіпоксії
НАДН.

При цьому варто зазначити, що особливо значне підвищення сукцинату при
гіпоксичному стані мітохондрій виявляється у разі додавання до них
малату. Це пояснюється гальмуванням інтенсивності
сукцинатдегідрогеназної реакції внаслідок збільшення концентрації
кінцевих продуктів перетворення сукцинату в інкубаційному середовищі.
Крім того, відомо (Уайт А., 1981), що у клітинах печінки, міокарда і
нирок функціонує малат-аспартатна човникова система, що підтверджується
активацією у таких телят аспартатамінотрансферазної реакції у тканинах.
Саме тому, підвищення концентрації малату у крові перехворілих телят
позитивно впливає на роботу сукцинатдегідрогеназного комплексу в
напружених умовах енергозабезпечення клітин під час розвитку
відновлювальних процесів. Крім того, утворення сукцинату можливе з
глутамату через цикл Робертса, що особливо характерно для метаболічних
розладів, які виникають при гіпоксії, – підвищенні НАДН, рСО2, вмісту ЖК
і зниженні внутрішньоклітинного рН.

У телят III групи на 7 – 8-у добу життя спостерігалося вірогідне
зростання вмісту глюкози (на 20 %), що за одночасної нормалізації
концентрації в крові лактату, ймовірно, свідчить про ефективний перебіг
глюконеогенезу. Водночас концентрація пірувату і оксалоацетату не
відрізняється від контролю. Різке підвищення концентрації малату у крові
цих тварин, можливо, також спричиняється описаними вище компенсаторними
механізмами, пов’язаними з відновленням енергозабезпечення клітин для
підтримування їхньої життєдіяльності та інтенсифікації розвитку
репаративних процесів.

У перехворілих телят II групи відразу після зникнення ознак диспепсії
знижується величина співвідношення піруват/лактат на 35,7 %, порівняно з
контролем. Можливо це зумовлено високою інтенсивністю
внутрішньосудинного гемолізу, оскільки основним джерелом енергії в
еритроцитах, як відомо (Стародуб Н.Ф., 1987), є гліколіз і
фосфоглюконатний шлях утилізації глюкози. Тому, наростання у крові цих
телят процесів руйнування еритроцитів, унаслідок інтоксикації організму,
очевидно, є однією із причин істотного підвищення концентрації лактату
на момент дослідження. У телят III групи цей показник відповідає нормі.

На 28 – 30-у добу життя телят II групи вірогідно знижується у крові
вміст глюкози (на 9 %), що, ймовірно, пов?язано з недостатнім
відновленням процесів перетравлення і засвоєння поживних речовин корму в
кишечнику, розладами ендогенного синтезу в тканинах за розвитку
вторинної гепатодистрофії та її втратами із сечею за одночасної
нефропатії. Залишається дещо вищою у крові порівняно з контролем
концентрація лактату (на 16 %). Збільшення концентрації пірувату (на 25
%), порівняно з контролем у крові телят імовірно є наслідком не тільки
інтенсивного його утворення з лактату, але й відомим дефіцитом в
організмі вітамінів групи В (Любецька Т.В., 2000), що, як правило,
виявляється у порушенні декарбоксилювання пірувату. Цей факт, можливо, є
також наслідком гальмування реакцій глюконеогенезу в умовах
довготривалого стану декомпенсованого метаболічного ацидозу,
характерного для зазначених телят. Стійке зниження в їхній крові
концентрації малату (на 45 %) та оксалоацетату (на 18 %), можливо,
пов’язано з недостатньою інтенсивністю реакції декарбоксилювання
пірувату та зменшенням активності сукцинатдегідрогенази в
мітохондріальній фракції клітин печінки, що характерно для тривалого і
тяжкого перебігу диспепсії.

У телят III групи встановлено нормалізацію всіх досліджуваних показників
вуглеводного обміну і, навіть, зниження у крові концентрації лактату
порівняно з контролем, що супроводжується прискоренням нормалізації
показників КЛС у крові.

Результати дослідження коефіцієнта співвідношення піруват/лактат у крові
телят на 28 – 30-у добу життя свідчать про стабілізацію його величини в
телят II і III груп, хоча у тварин II групи за цим приховується
недостатнє відновлення у крові концентрації зазначених показників.

Особливості відновлення резистентності у телят при ентеропатології та за
комплексної схеми застосування БАД на основі фосфоліпідів молока. Однією
із причин розвитку вторинного імунодефіциту на тлі виникнення
неонатальної ентеропатології є підвищення проникності пошкоджених
клітинних мембран, надходження в судинне русло імунодепресивних
субстанцій і виділення під їхнім впливом медіаторів імунної відповіді
клітинами селезінки.

Результати дослідження морфологічних показників крові у телят

7 – 8- добового віку свідчать здебільшого про відсутність вірогідних
змін, за винятком відсоткового вмісту еозинофілів (у телят II групи) та
моноцитів (у телят II і III груп) (табл. 4).

На 28 – 30-у добу життя у перехворілих телят порівняно з контролем
вірогідно зменшується вміст гемоглобіну (на 12 %) за одночасної
компенсаторної тенденції до зростання кількості еритроцитів (на 12 %),
що може свідчити про розвиток у цих тварин стану гіпохромної
(залізодефіцитної) анемії. Такий стан організму телят через три тижні
після одужання може бути спричинений дефіцитом феруму, купруму,
кобальту, вітамінів групи В, недостатнім відновленням кровотворної
функції червоного кісткового мозку, про що зазначається в роботах В.І.
Левченко (1997) та Т.В. Любецької (2000).

У цих самих тварин було встановлено наявність лейкоцитозу внаслідок
зростання відносної кількості сегментоядерних нейтрофілів на тлі
зменшення паличкоядерних, що відповідає стану нейтрофілів із зрушенням
ядра вправо. Помірний лейкоцитоз, імовірно, відображує наявність
хронічного патологічного процесу, характерного для телят, які тяжко
перехворіли на ентеропатологію. Водночас у цих тварин було відзначено
розвиток лімфоцитопенії на фоні нейтрофілії. На тлі фізіологічних
значень відносної кількості еозинофілів та моноцитів нейтрофільний
лейкоцитоз, поєднаний з лімфоцитопенією, характеризує значне напруження
природних факторів резистентності у перехворілих телят на 30-у добу
життя. Це підтверджується вірогідними зростанням основних параметрів
функціональної активності фагоцитів – ФА (на 5,2 %) та ІФ (на 19 %).

На 30-у добу життя телят III групи встановлено вірогідне зростання
абсолютної кількості еритроцитів при одночасному відновленні вмісту
гемоглобіну, що свідчить про стимулюючий вплив ФЛ БАД на еритроцитопоез
і гемоглобіноутворення. Поряд з цим було встановлено відновлення у крові
кількості лейкоцитів та їх окремих видів (табл. 5).

У перехворілих телят на 7 – 8-у добу життя здебільшого не виявлено
вірогідних змін з переважної більшості імунокомпетентних клітин
порівняно з контролем, що у разі зникнення клінічних ознак захворювання
у тварин є показником адекватного потенціалу адаптаційних можливостей
їхнього організму. Натомість при оцінці імунного статусу організму
тварин важливе значення надається величині ІРІ. Так, у телят II групи
зафіксовано його вірогідне зниження на 22 %, що свідчить про зменшення
активності гуморальної ланки імунітету.

Водночас у перехворілих тварин на 28 – 30-у добу життя встановлено
вірогідне збільшення абсолютної кількості лімфоцитів, особливо виражене
у телят II групи (на 57 %) і менш інтенсивне – у тварин III групи (на 30
%). Цей факт супроводжується вірогідним зростанням (Р < 0,05) у тварин обох груп відносної кількості Т- і В-лімфоцитів, що виявляється в істотному зменшенні популяції О-лімфоцитів у тварин III групи. У телят II групи спостерігається зростання кількості Т-активних клітин та тенденція до підвищення кількості ТФР-Т-лімфоцитів і, відповідно, величини ІРІ (на 32 %), що свідчить про мобілізацію гуморальних факторів імунітету, але лише через три тижні після зникнення клінічних ознак захворювання. Поряд з цим, виявлено вірогідне зниження на 53 % рівня тимічного сироваткового фактора (ТСФ). У телят III групи на 28 – 30-у доби життя збільшується кількість ТФЧ-Т-лімфоцитів, що стримує надмірну продукцію антитіл і сприяє нормалізації величини ІРІ. Це характеризує краще функціонування імунологічних гомеостатичних механізмів у телят під час реабілітаційного періоду. Фагоцитарна активність мікрофагів, як і у телят II групи, вірогідно вища за контрольний рівень. Отже, шляхом введення ФЛ БАД стає можливим корегувати імунологічні процеси в організмі тварин, хворих на диспепсію, що очевидно пояснюється їхнім впливом на склад і структуру ліпідного бішару мембран імунокомпетентних клітин. Особливості відновлення показників кислотно-лужного стану та електролітного складу крові в телят при ентеропатології та за комплексної схеми застосування БАД на основі фосфоліпідів молока. У тварин, які не хворіли на диспепсію, у 7 – 8-добовому віці встановлено розвиток незначного компенсованого метаболічного алкалозу (табл. 6), що, ймовірно, пов?язано з інтенсивним надходженням в організм телят лужних еквівалентів із молозивом (молоком), зниженою продукцією лактату внаслідок аеробної утилізації у тканинах субстратів гліколізу і циклу трикарбонових кислот та функціонуванням глюконеогенезу, а також узгодженою роботою органів виділення, що сприяє елімінації з організму надлишкової кількості протонів. У телят II групи на 7 – 8-у добу життя розвивається респіраторно-метаболічний ацидоз, що підтверджується вірогідним зниженням величини рН, концентрації НСО–3, іонів Na і Ca, від’ємним значенням ВЕ. Дефіцит електролітів у крові телят II групи пояснюється транзиторними втратами їх під час розвитку діарейного синдрому. Крім того, у період розвитку тканинної гіпоксії спостерігається часткове спрямування іонів Na і води у внутрішньоклітинне середовище в обмін на протони. Як відомо (Владимиров Ю.А., 2000), внаслідок тканинної гіпоксії відбувається надходження у клітини надлишкової кількості Са2+, який активує мембранні фосфоліпази, що сприяє гідролізу ліпідного бішару плазмолеми, продукуванню ліпідних медіаторів запалення та цитолізу клітин. Комплексна схема застосування телятам III групи ФЛ БАД обумовлює розвиток субкомпенсованого стану метаболічного ацидозу відразу після одужання їх (7 – 8-а доба життя). Встановлено ефективну респіраторну компенсацію ацидозу. Проте у цих тварин ще виявляється незначний дефіцит буферної ємності тканин. Рівень катіонів у крові відповідає такому в контролі. Зростання концентрації К+ у сироватці крові таких телят, можливо, є наслідком інтенсивного виходу внутрішньоклітинного калію в обмін на протони плазми. Вірогідне зниження рівня рО2 у крові телят на 12 – 18 % за різних схем лікування, ймовірно, пов’язано з відновленням надходження оксигену у внутрішньоклітинне середовище вже на початку реабілітаційного періоду. У телят контрольної групи на 30-у добу життя спостерігається помірний стан гіперкапнії, стабілізація величини рН і лужного резерву, позитивне значення величини ВЕ. Підвищення у крові здорових телят рівня рСО2 у цей віковий період пояснюється респіраторною компенсацією характерного для них стану метаболічного алкалозу (Любецька Т.В., 2000). Важливо, що збільшення концентрації НСО–3 і рСО2 у крові обумовлює стимулювання процесів карбоксилювання і біосинтезу білка у тканинах, що значно впливає на організм в період інтенсивного розвитку. Водночас годівля таких телят навесні не завжди якісними кормами пояснює низькі у них значення ВЕ, навіть у тварин контрольної групи. На 30-у добу життя в телят II групи розвивається субкомпенсований респіраторно-метаболічний ацидоз з одночасною тенденцією до відновлення в сироватці крові концентрації К+ і Сl–. У їхній крові виявлено вірогідне зниження рівня рО2 (на 16 %). Цей факт, імовірно, є пристосуванням організму до умов метаболічного ацидозу після перенесеної тканинної гіпоксії. Крім того, високий рівень рСО2 також сприяє зниженню спорідненості гемоглобіну до кисню. У телят III групи спостерігається відновлення величини рН крові і рівня рО2, що на фоні низької концентрації НСО–3 (на 20 % нижче за контроль), зниженого рівня рСО2 і від’ємного значенні ВЕ може свідчити про розвиток у тварин стану слабо вираженого компенсованого метаболічного ацидозу, можливо, спричиненого тенденцією до зростання ролі білкової буферної системи, яке призводить до зменшення концентрації другого компонента буферних основ – бікарбонату – і до зниження рівня рСО2. При цьому концентрація електролітів у сироватці крові зазначених тварин не відрізняється від контрольних значень. Особливості відновлення вмісту макро- і мікроелементів в тканинах телят при ентеропатології та за комплексної схеми застосування БАД на основі фосфоліпідів молока. Відразу після зникнення ознак диспепсії відзначається тенденція до зростання у крові телят II групи рівня магнію та калію, що може бути компенсаторною відповіддю на вірогідне зниження у крові концентрації натрію (на 36 %). Вміст купруму також зазнає зниження (на 18 %) водночас із тенденцією до зниження вмісту феруму (на 19 %) та цинку (на 8 %) на тлі відсутності змін у вмісті кальцію (табл. 7). Істотно відрізняється мінеральний склад крові у телят III і IV груп. У них вірогідно знижується рівень магнію (відповідно на 22 і 8 %), натрію (відповідно на 34 і 7 %), феруму (відповідно на 31 і 34 %), цинку (відповідно на 46 і 60 %) та купруму (на 22 % у IV групі) водночас з тенденцією до зниження вмісту калію. Єдиним елементом, вміст якого значно збільшується, є кальцій (відповідно на 18 і 17 %). Зниження у крові цих телят вмісту магнію, калію, феруму, цинку, купруму та натрію ймовірно є наслідком не тільки втрати їх організмом за розвитку діарейного синдрому, але й результатом надходження у внутрішньоклітинне середовище через інтенсивний розвиток відновлювальних процесів. Вірогідно менший рівень магнію у крові телят II групи на 30-у добу життя компенсується високим вмістом калію, внаслідок чого загальна іонна концентрація позаклітинного середовища зберігається. Такий перерозподіл електролітів має важливе значення для підтримання осмотичного тиску, величини рН і, загалом, метаболічного гомеостазу в тканинах. У цих телят виявляється також вірогідне зменшення концентрації натрію (на 13 %), феруму (на 36 %) і цинку (на 16 %) водночас із вірогідним збільшенням вмісту купруму (на 11 %), що, можливо, є компенсаторною реакцією на встановлену у таких телят аліментарну анемію. Одержані дані свідчать про недостатнє відновлення мінерального обміну в організмі перехворілих телят, що ймовірно пов’язано з виснаженням депо цих важливих елементів, розвитком аліментарної анемії і порушенням роботи мембранних іонних помп. У телят III групи на 28 ( 30-у добу життя вірогідно знижується у крові вміст кальцію (на 30 %) і натрію (на 36 %) та збільшується концентрація цинку і купруму. Деякі з досліджених металів є складовою частиною ферментів АОЗ, чим певною мірою можна пояснити наведені зміни про- і антиоксидантної рівноваги у телят цих груп після одужання. Слід відзначити, що на 28 ( 30-у добу життя в печінці телят II групи встановлено збільшення вмісту калію і тенденцію до підвищення концентрації натрію (на 13 %), що свідчить про недостатнє відновлення функціонування Na(/K(– насоса (табл. 8). При цьому різко збіднюється печінка цих тварин на вміст феруму і купруму, що може негативно позначатися на інтенсивності репаративних, синтетичних, антиоксидантних і окисно-відновних процесів, у тому числі бути причиною аліментарної анемії. Водночас істотно зростає в паренхімі печінки перехворілих телят вміст цинку, на відміну від його рівня у крові, що може свідчити про інтенсивне надходження мікроелементу в клітини, можливо, внаслідок гемолізу і гіпопротеїнемії та активного використання його клітинами для забезпечення власних потреб у період відновлення. Рівень кальцію і магнію в печінці телят II групи однаковий з контролем. У телят III групи виявлено істотне зменшення в печінці вмісту калію, що на фоні нормалізації його рівня у крові може свідчити про інтенсивний вихід і накопичення макроелементу в еритроцитах крові. Дефіцит у печінці калію, компенсується зростанням у тканинах рівня натрію. Це, можливо, пояснюється тим, що натрій ядра є складовою частиною специфічного “транспортного механізму”, який спрямовує рух амінокислот до місця синтезу білка та нуклеїнових кислот. Тому збільшення концентрації натрію в печінці цих тварин може бути свідченням позитивного впливу фосфоліпідовмісної БАД на анаболічні процеси в її паренхімі. При цьому вірогідні зміни вмісту кальцію і магнію в печінці тварин III групи не виявляються. Одночасне зменшення в ній вмісту феруму, ймовірно, пов(язано з напруженням еритроцитопоезу і гемоглобіноутворення. Вміст цинку відповідає контрольним значенням. Печінка є також депо купруму та зосередженням багатьох купрумзалежних ферментів, тому значне підвищення його вмісту в паренхімі телят за комплексної схеми лікування може бути ознакою інтенсивного використання мікроелементу в метаболічних процесах у гепатоцитах. Клініко-біохімічна ефективність комплексної схеми застосування БАД на основі фосфоліпідів молока при ентеропатології телят. Під час реабілітаційного періоду у телят II групи виявлено розвиток гіперферментемії гепатоспецифічних ензимів (АСТ, АЛТ, ГГТ, ЛФ), гіпербілірубінемію, залізодефіцитну анемію та азотемію, що узгоджується з результатами клінічного обстеження тварин і виявляється у більш тривалому та тяжкому перебігу захворювання (до 10 діб) з повторними рецидивами (у 45% тварин). І навпаки, у тварин III групи встановлено відсутність зазначених ускладнень ентеропатології і показано тенденцію до прискорення відновлення метаболізму. Результати дослідження жовчно-кислотного спектра крові у телят II групи відразу після зникнення клінічних ознак диспепсії (табл. 9) свідчать про тенденцію до зниження вмісту тауро- і глікохолевої кислот (ТХК і ГХК) та вірогідне зменшення концентрації сумарної фракції глікохено- і глікодезоксихолевої кислот (ГХДХК + ГДХК). Це може свідчити про знижену біосинтетичну та кон‘югуючу функцію печінки у перехворілих телят. Зменшення у крові таких тварин вмісту холевої і літохолевої кислот (ХК і ЛХК) та тенденція до зниження рівня сумарної фракції хено- і дезоксихолевої кислот (ХДХК + ДХК) характеризує недостатній їх внутрішньопечінковий синтез та відхилення в ентерогепатичній циркуляції жовчних кислот. У телят III групи в цей самий період виявлено нормалізацію вмісту в крові ХК та її похідних, у тому числі ЛХК, а також тенденцію до зниження вмісту сумарних фракцій таурохено- і тауродезоксихолевої кислот (ТХДХК+ТДХК) і ГХДХК+ДХК. Вміст сумарної фракції хено- і дезоксихолевої кислот (ХДХК+ДХК) відзначається тенденцією до зростання. Оскільки серед показників цієї групи відсутні вірогідні зміни, то це доводить позитивний вплив ФЛ БАД на холатоутворну функцію печінки. На 30-у добу життя концентрація жовчних кислот у крові телят II і III груп зазнає схожої тенденції щодо нормалізації величин досліджуваних показників, за винятком вірогідного підвищення у крові телят II групи концентрації ЛХК (на 75 %). Під час дослідження жовчно-кислотного складу жовчі у телят II групи встановлено вірогідне зростання вмісту майже всіх показників. Це свідчить про наявність внутрішньопечінкового холестазу у телят, перехворілих на диспепсію, навіть через три тижні після клінічного одужання. Вірогідне зниження вмісту більшості показників у жовчі тварин III групи підтверджує дані стосовно жовчогінного ефекту БАД, що сприяє зниженню рівня ХС в плазмі крові і усуненню явища дисліпідемії. Показники гемостазу крові телят періоду реабілітації свідчать про наявність патологічних змін у функціонуванні цієї гомеостатичної системи та значне напруження коагуляційних, антикоагуляційних і фібринолітичних процесів у разі застосування різних схем лікування. Ці процеси у телят є врівноваженими за різних схем лікування і характеризують достатню зрілість механізмів підтримання сталості функціонування системи гемостазу. При цьому вплив ФЛ БАД оцінюється як нейтральний. Результати багатофакторного аналізу сукупності біохімічних показників, які характеризують клінічний стан телят за традиційної та комплексної схем лікування диспепсії на 7 – 8-у та 28 – 30-у доби життя, свідчать про неоднакову ефективність цих способів лікування. Навіть на 30-у добу життя телят ще не завершується процес відновлення структурно-функціонального стану пошкоджених органів і тканин та метаболічного статусу організму. При цьому досліджувані показники свідчать про те, що комплексна схема лікування має перевагу над традиційним. ВИСНОВКИ В результаті проведення молекулярно-біологічних, біохімічних, електронно-мікроскопічних і клінічних досліджень, встановлено проліферативний (репаративний) ефект комплексної схеми застосування фосфоліпідів молока, їхній ефективний вплив на ультраструктуру і функціональну активність епітеліоцитів кишечнику, печінки та нирок, прискорення відновлення обміну ліпідів, білків, вуглеводів, жиророзчинних вітамінів А і Е, мінеральних речовин, кислотно-лужного стану та електролітного балансу, а також антиоксидантний, протизапальний, протиатерогенний, жовчогінний, протианемічний та імуностимулюючий ефекти при ентеропатології новонароджених телят, що дозволяє рекомендувати фосфоліпідовмісну БАД FLP-MD для прискорення реабілітації організму новонароджених тварин. У дослідах in vitro на культурі імунокомпетентних клітин встановлено бласттрансформувальний (проліферативний) ефект комплексу фосфоліпідів молока з іншими компонентами БАД при їх додаванні до інкубаційного середовища, що свідчить про здатність стимулювати репаративні процеси в уражених органах і тканинах. У телят 30-добового віку, які перехворіли на диспепсію, виявлені деструктивні зміни апікальних мембран ентероцитів тонкої кишки: модифікацію поверхневої структури мембран, зменшення структурної впорядкованості ліпідної компоненти та порушення гідрофобних білок-ліпідних взаємодій, конформаційну модифікацію білкових молекул, що відсутні за комплексної схеми застосування фосфоліпідовмісної БАД, крім неповного відновлення конформаційного стану білків. За традиційного лікування телят, хворих на диспепсію, встановлено істотні порушення і повільний характер відновлення ультраструктури епітеліоцитів кишечнику, печінки та нирок. Комплексна схема застосування фосфоліпідовмісної БАД має виражений репаративний вплив, що характеризується відповідними компенсаторними процесами в уражених клітинах (подвоєнням вмісту гетерохроматину, брунькуванням мітохондрій, збільшенням кількості включень глікогену, зменшенням числа клітин у стані апоптозу). Після клінічного одужання у телят за традиційного лікування у 30-добовому віці спостерігається недостатнє відновлення активності факторів антиоксидантного захисту та підвищений рівень у крові продуктів пероксидного окиснення ліпідів. Комплексна схема застосування БАД на основі фосфоліпідів молока прискорює відновлення показників антиоксидантного захисту (супероксиддисмутази, каталази та глутатіонпероксидази) і знижує інтенсивність утворення продуктів пероксидного окиснення ліпідів (ТБК-активних продуктів). Це свідчить про антиоксидантний ефект дії компонентів БАД та частково пояснює її репаративні властивості. Розвиток диспепсії у новонароджених телят за традиційного лікування супроводжується дисліпідемією і порушенням кооперативної взаємодії ліпорегуляторних функцій клітин печінки. Застосування фосфоліпідів молока у складі БАД має виражений протиатерогенний ефект (коефіцієнт атерогенності порівняно з контролем знижується на 27 %, а концентрація ЛПВЩ підвищується на 27 %), що сприяє прискореному відновленню ліпідного обміну в організмі телят на тлі стабілізації ліпопротеїнового і ліпідного фракційного складу крові, тканин кишечнику, печінки, нирок і жовчі та зростанню вмісту фосфоліпідів, передусім важливих для біомембран: фосфатидилхоліну, фосфатидилетаноламіну, фосфатидилсерину і сфінгомієліну. На 30-у добу життя телят, які перехворіли на диспепсію, за традиційного лікування недостатньо відновлюються кількісні характеристики жирнокислотного складу плазми крові, кишечнику, печінки та нирок, а саме: підвищення рівня насичених (прозапальних і проатерогенних) та дефіцит поліненасичених жирних кислот. У разі комплексної схеми застосування БАД на основі фосфоліпідів молока вірогідно збільшується вміст насиченої (С22:0), мононенасичених (С 14:1, С 15:1, С 16:1, С 18:1 щ9, С 20:1) і есенційних, переважно щ-3 жирних кислот (С 18:3 щ3, С 20:5 щ3, С 20:6 щ3), у зазначених тканинах, що свідчить про їхній протизапальний ефект. У сироватці крові та печінці телят, які перехворіли на диспепсію, формується дефіцитний рівень жиророзчинних вітамінів А і Е, що доводить доцільність їхнього застосування при ентеропатології та ефективний вплив на ці показники компонентів БАД FLP-MD. Традиційне лікування новонароджених телят, хворих на диспепсію, відзначається повільним відновленням рівня загального білка та протеїнограми плазми крові, у тому числі дефіцитним рівнем імунних білків (Ig M, G, А). Комплексна схема застосування БАД на основі фосфоліпідів молока прискорює стабілізацію вмісту загального білка, відновлює співвідношення окремих білкових фракцій та імунограми сироватки крові, сприяючи покращенню білоксинтетичної функції печінки та імунокомпетентних органів і усуваючи явище диспротеїнемії. На 30-у добу життя в телят, які перехворіли на диспепсію, за традиційного лікування розвивається гіпоглікемія, підвищується у крові концентрація пірувату (на 25 %) і знижується – малату (на 45 %) та оксалоацетату (на 18 %), що, незважаючи на одночасне відновлення величини співвідношення [піруват]/[лактат], свідчить про порушення у проміжному обміні вуглеводів. Внаслідок комплексної схеми застосування фосфоліпідів молока у вигляді БАД стабілізуються всі досліджувані показники вуглеводного обміну. На 30-у добу життя в телят, які перехворіли на диспепсію, розвивається стан субкомпенсованого респіраторно-метаболічного ацидозу з тенденцією до наростання в сироватці крові концентрації К+ і Сl–. При цьому у телят, які додатково отримували БАД на основі фосфоліпідів молока, виявлено стан компенсованого метаболічного ацидозу, що характеризує інтенсивне відновлення показників кислотно-лужного стану з одночасною стабілізацією електролітного складу крові. Встановлено, що на 30-у добу життя у перехворілих на диспепсію телят за традиційного лікування відбувається недостатнє відновлення мінерального складу крові та печінки, що частково пояснює розвиток у них гіперосмолярної внутрішньоклітинної дегідратації, ацидозу, анемії та порушення депонувальної функції печінки. І навпаки, комплексна схема застосування БАД на основі фосфоліпідів молока значно покращує досліджувані показники, що свідчить про ефективніший перебіг репаративних процесів у печінці. У перехворілих на диспепсію телят за традиційного лікування істотно змінюються показники загальної резистентності. Комплексна схема застосування телятам фосфоліпідовмісної БАД прискорює відновлення клітинних і гуморальних факторів імунітету, можливо, в результаті позитивного впливу на структуру та властивості ліпідного бішару мембран імунокомпетентних клітин, що дозволяє регулювати імунологічні процеси в організмі цих тварин. У телят 30 добового віку, які перехворіли на диспепсію, за традиційної схеми лікування розвивається гіперферментемія гепатоспецифічних ферментів (аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, г-глутамілтрансферази і лужної фосфатази), гіпербілірубінемія, залізодефіцитна анемія та азотемія, що проявляється тривалим та важким перебігом захворювання (до 10 діб) з повторними рецидивами (у 45 % тварин) і високим відсотком летальності (50 % і більше). У разі комплексної схеми застосування БАД на основі фосфоліпідів молока відсутні вірогідні зміни досліджуваних показників, окрім тенденції до гіперпротеїнемії, яка може бути наслідком посилення білоксинтетичних процесів у їхніх тканинах. У цих самих тварин тривалість захворювання становила 4 – 6 діб з поодинокими випадками летальності, відсутні рецидиви ентеропатології. За традиційного лікування телят, які перехворіли на диспепсію, у 30-добовому віці виявлено вірогідне зростання вмісту жовчних кислот у жовчі, що свідчить про внутрішньопечінковий холестаз. Одночасне відновлення в їхній крові концентрації більшості жовчних кислот позитивно характеризує бар‘єрну функцію печінки у перехворілих тварин, за винятком змін ЛХК (на 75 % вище за контроль), що свідчить про розвиток дисбактеріозу в кишечнику. Комплексна схема застосування фосфоліпідів молока сприяє вірогідному зниженню рівня зазначених компонентів у жовчі, що підтверджує жовчогінний ефект БАД. Показники гемостазу крові телят періоду реабілітації свідчать про значне напруження коагуляційних, антикоагуляційних та фібринолітичних процесів за різних схем лікування. При цьому виявлені достатньо сформовані механізми для підтримання сталості функціонування системи гемостазу. Вплив комплексної схеми застосування фосфоліпідовмісної БАД на відповідні показники оцінюється як нейтральний. Результати аналізу сукупності біохімічних та клінічних показників методом багатофакторного аналізу на 7 – 8-у та 28 – 30-у доби життя телят характеризують різний лікувальний ефект досліджуваних терапевтичних підходів. Так, комплексна схема лікування із застосуванням БАД FLP–MD, яка є нетоксичною і без протипоказань, в період захворювання телят на диспепсію з молоком по 3 капсули тричі на добу, а в період реабілітації і до 30-добового віку по 5 капсул одноразово на добу із розрахунку 0,04 – 0,06 г ліпідної маси /кг маси тіла тварини за один прийом має перевагу над традиційною схемою лікування, сприяючи більш інтенсивному перебігу відновлювальних процесів в уражених тканинах, що істотно прискорює одужання тварин. СПИСОК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Підручник і брошура: Ветеринарна клінічна біохімія / В.І. Левченко, В.В. Влізло, І.П. Кондрахін, Д.О. Мельничук, Л.І. Апуховська, В.Л. Галяс, В.І. Головаха, В.В. Сахнюк, В.А. Томчук, В.А. Грищенко, М.І. Цвіліховський; за ред. В.І. Левченка і В.Л. Галяса. – Б. Церква: БДАУ, 2002. – 400 с. Теоретично-прикладні аспекти застосування репаративної терапії при ентеропатології у телят / Д.О. Мельничук, В.А. Грищенко, М.І. Цвіліховський, В.Т. Хомич . – К.: НАУ, 2005. – 54 с. Науково-практичні і методичні рекомендації: Експрес-метод прогнозування імунодефіцитного стану організму новонароджених телят: Рекомендації для підприємств України з профілактики імунодефіцитів та системних патологій у новонароджених телят / Д.О. Мельничук, М.І. Цвіліховський, В.А. Грищенко, Т.В. Любецька, В.А. Томчук – К.: НАУ, 2001. – 15 с. Фізіко-хімічні, морфологічні та біохімічні дослідження крові: Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів ВНЗ аграрного профілю за спеціальністю 7.130501 – ветеринарна медицина / М.І. Цвіліховський, І.Г. Погурський, В.О. Бондар, В.А. Грищенко, О.М. Якимчук, Т.І. Левіщенко, Н.І. Руда. – К.: НАУ, 2002. – 49 с. Гемоглобін та його якісні і кількісні перетворення в організмі тварин: Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів ВНЗ аграрного профілю за спеціальністю 7.130501 – ветеринарна медицина / Д.О. Мельничук, В.А. Грищенко, В.А. Томчук, М.В. Маренець. – К.: НАУ, 2003. – 23с. Рекомендації з терапії і профілактики шлунково-кишкових хвороб у новонароджених та молодняку тварин / М.І. Цвіліховський, В.І. Береза, В.А. Грищенко, О.М. Якимчук, О.О. Скиба, О.В. Саган, П.П. Шатохін. – К.: НАУ, 2004. – 39 с. Патологія клітинних мембран та її корекція засобами репаративної терапії: Методичні вказівки до розділу “Патохімія клітинних мембран” дисципліни “Клінічна біохімія” для спеціальності “Ветеринарна медицина” ОКР “Магістр” / Д.О. Мельничук, В.А. Грищенко, М.І. Цвіліховський, В.А. Томчук. К.: НАУ, 2005. – 32 с. Рекомендації з проведення репаративної терапії при ентеропатології телят / Д.О. Мельничук, В.А. Грищенко, М.І. Цвіліховський, В.А. Томчук, О.І. Свинаренко. – К.: НАУ, 2005. – 22 с. Рекомендації з профілактики патології обміну речовин у сухостійних корів та новонароджених телят / М.І. Цвіліховський, В.А. Грищенко, В.І. Береза, С.І. Голопура, Н.І. Бойко, О.О. Скиба. – К.: НАУ, 2005. – 23 с. Рекомендації по застосуванню ентеросорбентів “Полісорб МП” та “Ентеросгель” для лікування гострих розладів травлення новонароджених телят / Д.О. Мельничук, В.А. Томчук, В.А. Грищенко. – К.: НАУ, 2006. – 23 с. Статті у збірниках наукових праць та журналах: 11. Любецька Т.В., Грищенко В.А., Мельничук Д.О., Респіраторно-метаболічний ацидоз у новонароджених телят і його компенсація // Ветеринарна медицина України. – 1999. – № 5. – С. 26 – 27. За участю здобувача проведено експериментальні дослідження, здійснено аналіз та узагальнення одержаних результатів. 12. Грищенко В.А., Любецька Т.В., Мельничук Д.О. Взаємозв’язок між змінами у кислотно-лужному стані і динамікою вмісту білків плазми крові новонароджених телят // Вісник аграрної науки. – 1999. – № 9. – С. 39 – 42. Здобувач взяла участь у проведенні експериментальних і лабораторних досліджень з вивчення закономірностей, описаних у статті, здійснила статистичне оброблення та аналіз одержаного цифрового матеріалу. Грищенко В.А. Гемоглобін новонароджених телят в умовах штучної зміни кислотно-лужних параметрів крові // Укр. біохім. журн. – 1999. – т. 71, № 5. – С. 69 – 72. Грищенко В.А., Любецька Т.В., Мельничук Д.О. Компенсація змін кислотно-лужного стану у інтактних телят і за умов експериментального ацидозу і алкалозу // Укр. біохім. журн. – 1999. – т. 71, № 6. – С. 71 – 75. Здобувач взяла участь у проведенні експериментальних досліджень на виробництві, визначенні показників кислотно-лужного стану крові, проведенні аналізу та узагальненні одержаних результатів. 15. Мельничук Д.О., Цвіліховський М.І., Любецька Т.В., Грищенко В.А. Нові дані щодо механізму формування пасивного імунітету у новонароджених телят // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Зб. наук. пр. – Біла Церква: БДАУ, 2000. – Вип. 13, ч. 2. – С. 134 – 138. Особисто здобувачем взято участь у зазначеному в статті експерименті, досліджено фракційний склад білків сироватки крові піддослідних телят, узагальнено одержані результати та запропоновано окремі положення щодо механізму формування колострального імунітету в новонароджених телят. 16. Цвіліховський М.І., Грищенко В.А., Якимчук О.М., Колесник В.Я., В.І. Береза, О.І. Павленко, В.О. Бондар, С.П. Долецький. Стан захворюваності новонароджених та молодняку сільськогосподарських тварин на незаразні патології в господарствах України // Науковий вісник Національного аграрного університету: Зб. наук. пр. – К.: НАУ, 2000. – № 128. – С. 247 – 251. Здобувачем узагальнено та підготовлено до друку представлений співавторами статистичний матеріал, сформульовано практичні пропозиції щодо усунення негативних тенденцій, які намітилися в Україні щодо захворювання новонароджених та молодняку тварин різних видів. Цвіліховський М.І., Якимчук О.М., Грищенко В.А., Прудкий Ю.В. Застосування ферментних препаратів для лікування диспепсії новонароджених телят // Науковий вісник Національного аграрного університету: Зб. наук. пр. – К.: НАУ, 2000. – № 34. – С. 172 – 176. Здобувач взяла участь в аналізі одержаного статистичного матеріалу та підготовці статті до друку. 18. Цвіліховський М.І., Береза В.І., Грищенко В.А., Якимчук О.М. Застосування біогенних елементів для корекції порушень метаболізму в організмі сільськогосподарських тварин і птиці // Науковий вісник Національного аграрного університету: Зб. наук. пр. – К.: НАУ, 2001. – № 42. – С. 34 – 37. Здобувач взяла участь у розробленні препаратів на основі біогенних стимуляторів природного походження для ліквідації порушень обміну речовин при основних незаразних патологіях у тварин і птиці, проведено аналіз та узагальнено результати експериментальних досліджень. Мельничук Д.О., Грищенко В.А., Цвіліховський М.І. Кислотно-основний гомеостаз організму новонароджених телят // Укр. біохім. журн. – 2001. – т. 73, № 6. – С. 81 – 84. За участю здобувача були проведені експериментальні дослідження на виробництві, визначено показники КЛС крові, описано одержані результати у статті. Мельничук Д.О., Цвіліховський М.І., Грищенко В.А. Закономірності формування колострального імунітету у новонароджених телят // Укр. біохім. журн. – 2002. – т. 74, № 2. – С. 10 – 13. Здобувач взяла участь у проведенні експериментальних досліджень на виробництві, в аналізі одержаних результатів та їхньому оформленні у статті. Грищенко В.А. Актуальність репаративної терапії при ентеропатології новонароджених телят // Науковий вісник Національного аграрного університету: Зб. наук. пр. – К.: НАУ, 2002. – № 55. – С. 197 – 199. Цвіліховський М., Береза В., Грищенко В., Якимчук О., Зарицкий О. Ефективність використання природних мінералів для профілактики патології обміну речовин у курей // Ветеринарна медицина України. – 2002. – № 1. – С 19 – 20. Здобувач є співавтором розроблення на основі біогенних елементів природного походження для корекції порушень обміну речовин у курей, безпосередньо взято участь в аналізі одержаних результатів експериментального випробування цієї розробки у птахівництві. Грищенко В.А., Голопура С.І. Особливості метаболічних розладів в організмі телят за розвитку неонатальної шлунково-кишкової патології // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. – Харків, 2003. – Вип.. 82. – С. 189 – 193. Здобувачем організовано і проведено виробничі та лабораторні дослідження, підготовлено статтю до друку. Цвіліховський М.І., Береза В.І., Погурський І.Г., Якимчук О.М., Грищенко В.А., Капустянський Я.П., Миронюк О.В. Застосування сполук йоду при гострих розладах травлення у телят // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Зб. наук. пр. – Біла Церква: БДАУ, 2003. – Вип. 25, ч. 2. – С. 116 – 118. Здобувач взяла участь в аналізі одержаного цифрового матеріалу. Цвіліховський М.І., Грищенко В.А., Береза В.І., Лікувально-реабілітаційні заходи при шлунково-кишкових розладах травлення у телят // Ветеринарна медицина України. – 2003. – № 11. – С. 26 – 27. За участю здобувача розроблено препарат, призначений для проведення реабілітаційних заходів при диспепсії телят, розроблено схему його застосування і сплановано відповідні експериментальні дослідження на виробництві, узагальнено і проаналізовано одержані результати. Грищенко В.А. Вплив фосфоліпідного препарату (FLP-MD) на мінеральний спектр крові телят реабілітаційного періоду // Ветеринарна медицина-2004”: Сучасні аспекти розробки, маркетингу і виробництва ветеринарних препаратів: Міжвід. темат. наук. зб. – Харків, 2004. – Вип.. 84. – С. 275 – 278. Цвіліховський М.І., Береза В.І., Якимчук О.М., Грищенко В.А. Розповсюдження та основні напрями лікування хвороб травного каналу у новонароджених і молодняку тварин // Наук. праці Одеського державного аграрного університету: Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя тваринництва, якості і безпеки продукції. – Одеса, 2004. – Ч II. – С. 7 – 11. Здобувач взяла участь в узагальненні та аналізі ефективності наявних на сьогодні лікувальних заходів для ліквідації хвороб травного каналу, внесено відповідні практичні рекомендації. Грищенко В.А. Інтенсивність ліпопероксидації і стан антиоксидантної системи захисту телят, перехворівших на диспепсію // Укр. біохім. журн. – 2004. – т. 76, № 5. – С. 102 – 106. Грищенко В.А. Активація фосфоліпідним препаратом репаративних процесів в уражених органах і тканинах при ентеропатології новонароджених телят // Укр. біохім. журн. – 2004. – т. 76, № 6. – С. 111 – 116. Хомич В.Т., Грищенко В.А. Особливості ультраструктурних змін епітеліоцитів з посмугованою облямівкою слизової оболонки порожньої кишки у перехворівших на ентеропатологію телят // Біологія тварин. – 2004. – т. 6, № 1 – 2. – С. 332 – 338. Особисто здобувачем проведено експериментальні дослідження, відібрано і підготовлено зразки кишечнику для електронно-мікроскопічного аналізу, взято участь у вивченні та в аналізі електронно-мікроскопічної картини епітеліоцитів кишечнику, сформульовано висновки, підготовлено статтю до друку. Мельничук Д.О., Грищенко В.А. Показники ліпідного і фосфоліпідного спектрів плазми крові за репаративної терапії при неонатальній ентеропатології телят // Укр. біохім. журн. – 2005. – т. 77, № 1. – С. 89 – 96. За участю здобувача проведено відповідні досліди, відібрано матеріал для дослідження ліпідного і фосфоліпідного спектрів плазми крові, здійснено статистичне оброблення цифрового матеріалу, його аналіз та узагальнення, підготовлено до друку статтю. Грищенко В.А. Розподіл вітамінів А та Е між печінкою і сироваткою крові в організмі телят, які перехворіли на диспепсію, та необхідність корекції виявлених змін // “Ветеринарна медицина – 2005”: Сучасний стан та актуальні проблеми забезпечення ветеринарного благополуччя тваринництва: Міжвід. темат. наук. зб. – Харків, 2005. – Вип. 85. – С. 357 – 360. Хомич В.Т., Грищенко В.А. Актуальність репаративної терапії для корекції ультраструктурних змін епітеліоцитів ниркових канальців у телят, що перехворіли на диспепсію // Ветеринарна медицина України. – 2005. – № 9. – С. 18 – 20. Особисто здобувачем проведено експериментальні дослідження, відібрано і підготовлено зразки нирок для електронно-мікроскопічного аналізу, взято участь у вивченні та в аналізі електронно-мікроскопічної структури епітеліоцитів кишечнику, сформульовано висновки, підготовлено статтю до друку. Хомич В.Т., Грищенко В.А. Вплив фосфоліпідвмісної біологічно активної добавки на ультрамікроструктурні зміни гепатоцитів у телят реабілітаційного періоду, перехворілих на диспепсію // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету: зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2005. – № 1. – С. 82 – 85. Особисто здобувачем проведено експериментальні дослідження, відібрано і підготовлено зразки печінки для електронно-мікроскопічного аналізу, взято участь у вивченні та в аналізі електронно-мікроскопічної картини епітеліоцитів кишечнику, сформульовано висновки, підготовлено статтю до друку. Грищенко В.А., Мельничук Д.О. Вплив фосфоліпідів молока на ліпопротеїновий та ліпідний спектри сироватки крові телят, які перехворіли на диспепсію // Доповіді Національної академії наук України. – 2005. – № 9. – С. 181 – 191. Грищенко В.А., Цвіліховський М.І. Корекція ліпідного спектра крові, жовчі та тканин у перехворілих на диспепсію телят застосування репаративної терапії // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Зб. наук. пр. – Біла Церква: БДАУ, 2005. – Вип. 33. – С. 36 – 48. Мельничук Д.О., Грищенко В.А., Цвіліховський М.І. Білковий спектр плазми крові у телят реабілітаційного періоду при комплексному застосуванні репаративної терапії // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету: зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2005. – № 2. – С. 179 – 183. За участю здобувача проведені експериментальні дослідження на виробництві, досліджено білковий спектр плазми крові, здійснено аналіз та узагальнено одержаний цифровий матеріал, підготовлено статтю до друку. Грищенко В.А., Весельський С.П., Мельничук Д.О.. Ефективність застосування фосфоліпідів молока при розладах жовчно-кислотного спектру крові та жовчі у телят, які перехворіли на диспепсію // Доповіді Національної академії наук України. – 2006. – № 6. – С. 166 – 170. За участю здобувача проведені експериментальні дослідження на виробництві, досліджено жовчно-кислотний спектр крові та жовчі, здійснено аналіз та узагальнено одержаний цифровий матеріал, підготовлено статтю до друку. Патенти, ТУ: Пат. 59461 Україна, А 61 Б 10/00. Спосіб прогнозування імунодефіцитного стану організму новонароджених телят. Пат. 59461 Україна, А 61 Б 10/00 / Д.О. Мельничук, Цвіліховський М.І., Грищенко В.А. (Україна); – № 2001042821; Заявл. 24.04.01; Опубл. 15.09.03, Бюл. № 9. – 2 с. Пат. 72035 Україна, G 09 В 23/28. Спосіб моделювання стану метаболічного алкалозу у новонароджених телят. Пат. 72035 Україна, G 09 В 23/28 / Д.О. Мельничук, Цвіліховський М.І., Грищенко В.А. (Україна); – № 2002108185; Заявл. 15.10.02; Опубл. 17.01.05, Бюл. № 1 . – 6 с. Пат. 72034 Україна, G 09 В 23/28. Спосіб моделювання стану метаболічного ацидозу у новонароджених телят. Пат. 72034 Україна, G 09 В 23/28 / Д.О. Мельничук, Цвіліховський М.І., Грищенко В.А. (Україна); – № 2002108184; Заявл. 15.10.02; Опубл. 17.01.05, Бюл. № 1. – 6 с. Пат. 71981 Україна, А 61 К 31/695. Препарат для лікування диспепсії у новонароджених телят. Пат. 71981 Україна, А 61 К 31/695 / Д.О. Мельничук, Цвіліховський М.І., Грищенко В.А., Береза В.І., Якимчук О.М., Миронюк О.В. (Україна); – № 2002021412; Заявл. 20.02.02; Опубл. 17.01.05, Бюл. № 1. – 6 с. Пат. 71982 Україна, А 61 К 31/695, А 61 К 33/00, А 61 Р 1/14. Препарат для реабілітації організму телят, які перехворіли на диспепсію. Пат. 71981 Україна, А 61 К 31/695 / Д.О. Мельничук, Цвіліховський М.І., Грищенко В.А., Береза В.І., Якимчук О.М., Дульнєв П.Г. (Україна); – № 2002021433; Заявл. 20.02.02; Опубл. 17.01.05, Бюл. № 1. – 6 с. Заявка на винахід № а200512767 від 29.12.05. Спосіб моделювання диспепсії у мишей / Мельничук Д.О., Грищенко В.А., Терещенко С.В. Заявка на винахід № 2004.11.08957 від 02.11.04. Спосіб активації репаративних процесів в уражених органах і тканинах та біологічно активна добавка FLP-MD для його здійснення / Мельничук Д.О., Грищенко В.А. ТУ У 24.4-00493702-001 : 2006. Фосфоліпідовмісна біологічно активна добавка FLP-MD. / Мельничук Д.О., Грищенко В.А., Терещенко С.В. Затв. 26.03.2006 р. Окремі матеріали конференцій: Мельничук Д.О., Любецька Т.В., Цвіліховський М.І, Грищенко В.А. Постнатальні біохімічні процеси в організмі новонароджених телят // Праці VIII Українського біохім. з?їзду. Тези доп. – Чернівці (22 – 23 жовтня 2002 р.). – Ч. II. – С. 98. Цвіліховський М.І., Грищенко В.А., Щербань Л.В. Реабілітаційна терапія телят після перехворювання шлунково-кишковою патологією // I конференція проф.-викл. складу та аспірантів ННІ ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції АПК: Тези доп. – К.: НАУ, 2002. – С. 31 – 32. Мельничук Д.О., Грищенко В.А. Актуальність впровадження у тваринництво препаратів на основі природної, екологічно безпечної сировини // Міжн. симпозіум “Якість та довкілля 2003”. Тези доп. – Київ (17 – 18 квітня 2003 р.). – С. 110 – 111. Мельничук Д.О., Грищенко В.А. Природні джерела фосфоліпідів для репарації структурно-функціонального стану клітинних мембран // Конференція проф.-викл. складу та аспірантів ННІ ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції АПК: Тези доп. – К.: НАУ, 2003. – С. 89. Грищенко В.А. Вплив експериментального фосфоліпідовмісного препарату репаративної дії на ліпідний спектр крові у перехворілих на диспепсію телят // Конференція проф.-викл. складу та аспірантів ННІ ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції АПК: Тези доп. – К.: НАУ, 2004. – С. 26 – 27. Melnichuk D.O., Gryshchenko V.A. Proliferative activity of phospholipid-containing biologically active premise FLP-MD // 5th Parnas Conference “Molecular mechanisms of cellular signaling”, Kyiv – 2005– P. 176. Грищенко В.А. Спосіб корекції якісних і кількісних змін ліпідного спектра крові у новонароджених телят, які перехворіли на диспепсію // Конференція проф.-викл. складу та аспірантів ННІ ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції АПК: Тези доп. – К.: НАУ, 2005. – С. 22 – 23. Мельничук Д.О., Грищенко В.А. Проліферативна активність фосфоліпідовмісної біологічно активної добавки FLP-MD // Конференція проф.-викл. складу та аспірантів ННІ ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції АПК: Тези доп. – К.: НАУ, 2005. – С. 51 – 52. Грищенко В,А., Терещенко С.В. Вплив молочних фосфоліпідів біологічно активної добавки на функціональний стан організму лабораторних мишей // // Конференція проф.-викл. складу, наук. співр. і аспірантів ННІ ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва: Тези доп. – К.: НАУ, 2006. – С. 27 – 28. Мельничук Д.О., Грищенко В,А. Інтенсивність відновлення мінерального складу печінки за різних терапевтичних підходів при диспепсії телят // Конференція проф.-викл. складу, наук. співр. і аспірантів ННІ ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва: Тези доп. – К.: НАУ, 2006. – С. 76 – 77. Грищенко В.А. Біохімічне та клінічне обгрунтування застосування засобів репаративної терапії на основі фосфоліпідів молока при ентеропатології телят. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.04 – біохімія. – Національний аграрний університет, Київ, 2006. У дисертації наведено результати комплексних молекулярно-біологічних, біохімічних, електронно-мікроскопічних і клінічних досліджень (in vivo та in vitro) біологічної та клінічної ефективності фосфоліпідів молока при диспепсії новонароджених телят. Установлено проліферативний (репаративний) ефект фосфоліпідів молока, ефективний вплив їх на ультраструктуру і функціональну активність епітеліоцитів кишечнику, печінки та нирок, прискорення відновлення обміну ліпідів, білків, вуглеводів, жиророзчинних вітамінів А і Е, мінеральних речовин, кислотно-лужного стану та електролітного балансу, а також антиоксидантний, протизапальний, протиатерогенний, жовчогінний, протианемічний та стимулюючий резистентність ефекти при неонатальній ентеропатології телят. Застосування зазначеної розробки спрямовано на зменшення тяжкості і тривалості перебігу захворювання, попередження розвитку ускладнень і рецидивів його виникнення та значне підвищення ефективності реабілітаційних заходів. Одержані результати дозволяють рекомендувати фосфоліпідовмісну БАД FLP-MD, яку розроблено на основі природної, екологічно безпечної сировини і яка має репаративний ефект, для проведення ендоекологічної реабілітації організму новонароджених тварин. Вирощування молодняку жуйних тварин за такою технологією буде мати пролонгуючий ефект у наступних поколіннях реабілітованих тварин, що сприятиме збереженню поголів?я молодняка великої рогатої худоби та їхніх продуктивних якостей і забезпечить споживчий ринок якісною продукцією тваринного походження. Ключові слова: фосфоліпіди молока, біологічно активна добавка, телята, диспепсія, реабілітація, біомембрани, репарація, біологічна ефективність, клінічна ефективність. Грищенко В.А. Биохимическое и клиническое обоснование применения средств репаративной терапии на основе фосфолипидов молока при энтеропатологии телят. – Рукопись. Диссертация на соискание научной ступени доктора ветеринарных наук по специальности 03.00.04 – биохимия. – Національний аграрний університет, Київ, 2006. Диссертация посвящена всестороннему изучению влияния комплексного применения фосфолипидов молока в виде биологичеки активной добавки FLP-MD на метаболизм и клиническую эффективность при диспепсии новорожденных телят, возможность ускорения процессов восстановления структуры и функций поврежденных органов и тканей, а также состояния здоровья у переболевших животных. Так, у переболевших диспепсией телят установлены деструктивные изменения апикальных мембран энтероцитов тонкого кишечника: модификацию поверхностной структуры мембран, уменьшение структурной организации липидной компоненты и нарушения гидрофобных белок-липидных взаимодействий, конформационную модификацию белкових молекул, что не характерно для мембранных препаратов при включении в терапевтическую схему фосфолипидов молока. При этом, конформационное состояние белковых молекул в мембранах таких телят на 30-й день жизни восстанавливается не полностью. Одновременно установлено вираженное антиоксидантное действие комплексного применения молочных фосфолипидов БАД, что также обьясняет ее репаративный эффект. Применение в комплексе с традиционной терапией фосфолипидсодержащей БАД для реабилитации переболевших телят имеет вираженный противоатерогенный и стабилизирующий эффект на липидный обмен в организме, что сопровождается восстановлением липопротеинового и липидного состава крови, тканей кишечника, печени и желчи и достоверным повышением содержания эссенциальных жирных кислот с преобладанием содержания противовоспалительных щ-3 жирных кислот, а также нормализацией величины их соотношения в указаних тканях. Доказана целесообразность применения жирорастворимых витаминов А и Е при энтеропатологии телят и эффективное влияние на эти показатели компонентов БАД. Комплексная схема применение фосфолипидсодержащей БАД ускоряет восстановление в крови телят показателей белкового обмена, в часности содержание общего белка, соотношение отдельных белковых фракций и иммуноглобулинов классов А, G и M, что свидетельствует об улучшении под их влиянием белоксинтетической функции печени и иммунокомпетентных органов, а также ликвидацию диспротеинемии. Установлено факт гипогликемии, повышенную концентрацию пирувата и низкое малата и оксалоацетата в крови переболевших телят, что несмотря на одновременное восстановление величины соотношения [пируват]/[лактат] свительствует о нарушении процессов в промежуточном обмене углеводов. И наоборот, при комплексном применении фосфолипидов молока показатели углеводного обмена приобретают контрольные значения. У переболевших телят 30-дневного возраста установлены гиперосмолярная внутриклеточная дегидратация, ацидоз, анемия и нарушения депонирующей функции печени. Применение для реабилитации таких животных фосфолипидов молока значительно улучшает изученные показатели, что свидетельствует об эффективном течении репаративных процессов в поврежденных тканях. Установлены существенные нарушения показателей общей резистентности у телят, переболевших диспепсией. Комплексная схема применение животным фосфолипидов молока БАД способствует более интенсивному восстановлению клеточных и гуморальных факторов иммунитета, что, возможно, обьясняется их положительным влиянием на структуру и свойства мембран иммунокомпетентных клеток. При комплексном применении фосфолипидов молока у телят 30-ти дневного возраста отсутствует гиперферментемия гепатоспецифических энзимов (АСТ, АЛТ, ГГТ и ЩФ), гипербилирубинемия, железодефицитная анемия и азотемия, стабилизируется КЩС и электролитный баланс в организме, уменьшается продолжительность течения тяжелой формы диспепсии (до 4 – 6 дней, при традиционном лечении – до 10 дней) и упреждаются летальные случаи и рецидивы энтеропатологии . При традиционном лечении диспепсии у телят 30-дневного возраста установлено наличие внутрипеченочного холестаза. Комплексное применение фосфолипидов молока оказывает желчегонный эффект и восстанавливает желчекислотный спектр крови. Результаты анализа совокупности биохимических показателей методом главных компонент свидетельствуют о различном лечебном эффекте изученных терапевтических подходов. Комплексное применение фосфолипидсодержащей БАД FLP-MD, которая является нетоксичной и без противопоказаний, в период заболевания телят диспепсией по 3 капсулы 3 раза в день с молоком, а в период реабилитации и до 30-дневного возраста по 5 капсул 1 раз в день, из расчета 0,04 – 0,06 г липидной массы на 1 кг массы тела животного за один прийом превосходит традиционную схему лечения и способствует более интенсивному протеканию восстановительных процессов в поврежденных тканях. Ключевые слова: фосфолипиды молока, биологически активная добавка, телята, диспепсия, реабилитация, биомембраны, репарация, биологическая эффективность, клиническая эффективность. Gryshchenko V.A. Biochemical and clinical explanations for application of milk phospholipids based remedy for reparative therapy of calves enteropathology. – Manuscript. The thesis for obtaining doctor’s degree of veterinary sciences in the speciality 03.00.04 – Biochemistry. – National Agricultural University, Kyiv, 2006. Results of complex molecular and biological, biochemical, electronically microscopic and clinical research (in vivo and in vitro) of biological and clinical effectiveness of milk phospholipids under newly-born carves’ dyspepsia are given in the thesis. Proliferative (reparative) effect of milk phospholipids; their effective influence on ultrastructure and functional activity of intestine, liver and kidney epithelial cells; lipid, protein, carbohydrates, fat-soluble vitamins A and E, mineral substances, acid-base condition electrolytic balance circulation renewal acceleration and also antioxidative, antiphlogistic, antiaterogenic, cholagogic, antianemic and resistance stimulating effects under calves’ neonatal enteropathology were determined. The particular working out application is directed towards illness danger and period decreasing, complication and relapse development prophylaxis and significant improvement of effectiveness of rehabilitation measures. This allows to recommend phospholipids-containing BAA FLP-MD, that has been worked out on the basis of natural, ecologically safe raw materials and makes reparative effect, for newly-born animals’ endoecological rehabilitation effect realization. Young ruminants’ growing under this technology will have prolongation effect in the upcoming generations of rehabilitated animals, which will contribute to young livestock and their productivity conservation and provide a consumer market with quality production of animal origin. Key words: milk phospholipids, biologically active additive, calves, dyspepsia, rehabilitation, biomembranes, reparation, biological effectiveness, clinical effectiveness. PAGE 1

Похожие записи