.

Біофізичні властивості жовчі в діагностиці хронічного холециститу (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
178 3089
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

Бандурин Олександр Юрійович

УДК 616.366-002-036.12-07:612.08

Біофізичні властивості жовчі в діагностиці хронічного холециститу

14.01.36 – гастроентерологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Ужгородському Національному університеті МОН України,

м. Ужгород.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Сіксай Людмила Теодорівна,

Ужгородський Національний університет Міністерство освіти та науки
України, медичний факультет

професор кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Свинцицький Анатолій Станіславович,
Національний медичний Університет імені О.О. Богомольця МОЗ України,
завідувач кафедри госпітальної терапії №2;

доктор медичних наук, професор Мирошниченко Валентин Павлович,
Запорізький медичний інститут вдосконалення лікарів МОЗ України,
завідувач кафедри інфекційних хвороб.

Провідна установа: Івано-Франківський державний медичний університет,
кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб, МОЗ України, м.
Івано-Франківськ.

Захист відбудеться “_18_” _травня_________ 2006 р. о _13_ годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.003.09 при Національному
медичному Університеті імені О.О. Богомольця (01601, м. Київ, бульвар Т.
Шевченка, 17).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного
університету імені О.О. Богомольця МОЗ України (03057, м.Київ, вул.
Зоологічна, 1)

Автореферат розісланий “__5_” квітня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, доцент Безюк М.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Хронічний холецистит (ХХ) є одним із найбільш
поширених захворювань органів травлення (Пелещук О.П., 1995; Філіппов
Ю.О., 2001). ХХ уражає переважно осіб активного працездатного віку,
нерідко призводить до тривалої та стійкої втрати працездатності, що дає
підставу вважати дане захворювання не тільки медичною, але й соціальною
проблемою (Галлінер Ю.І., 1996; Аннаєв А.А., 1997).

Хронічний холецистит патогенетично тісно пов’язаний з жовчнокам(яною
хворобою (ЖКХ). Різні варіанти як консервативного, так і оперативного
лікування ЖКХ до цього часу часто не дають позитивних і стійких
результатів (Іванова Т.В., 1995; Marzolo M.P., 1993). Виходячи з цього,
можна вважати, що проблема ефективного лікування хронічного холециститу
є методом профілактики ЖКХ (Галкін В.О., 2001).

Дослідження патогенетичних особливостей розвитку ХХ свідчать, що
змінюються біофізичні властивості жовчі, тому застосування та розвиток
відповідних методів її вивчення є перспективним для покращення
діагностики патології жовчного міхура.

До сьогодні не достатньо вивчені механізми розвитку патологічного
процесу при ХХ з урахуванням характеру порушення моторики біліарного
тракту, вираження запальних і метаболічних змін, та їх зв’язок з
біофізичними властивостями жовчі (БВЖ). Вивчення БВЖ у хворих на ХХ має
не тільки теоретичну, але й практичну цінність, тому що дозволяє
розробляти принципово нові методи діагностики, особливо на ранніх
стадіях, прогнозувати перебіг патологічного процесу та підвищити
ефективність лікування.

Зв’язок роботи з науковими програмами і темами. Дисертація, виконана в
рамках наукової програми, є фрагментом комплексної НДР кафедри
пропедевтики внутрішніх хвороб медичного факультету Ужгородського
національного університету “Розвантажувально-дієтичне харчування у
лікуванні гіпертензивних станів у клініці внутрішніх хвороб, зокрема
портальної гіпертензії, печінкової енцефалопатії, нейроциркуляторної
дистонії” (номер державної реєстрації DR-0103U01704).

Мета дослідження: розробка нових та подальший розвиток існуючих методів
первинної діагностики ранніх стадій хронічного холециститу та
жовчнокам’яної хвороби з використанням змін біофізичних властивостей
жовчі. Для досягнення цієї мети ставилися завдання: 1. Визначити
особливості клінічних, біохімічних і функціональних показників у хворих
на хронічний холецистит та жовчнокам’яну хворобу. 2. Вивчити залежність
біофізичних показників жовчі від дискінетичних розладів жовчовивідної
системи. 3. Оцінити діагностичне значення біофізичних показників у
хворих на хронічний холецистит. 4. Застосувати дослідження біофізичних
показників жовчі для вивчення особливостей протікання жовчнокам’яної
хвороби по регіонах Закарпаття.

Об’єкт дослідження: хворі на хронічний холецистит з дискінезіями
жовчного міхура, хворі на ЖКХ, хронічний калькульозний холецистит
(хірургічна стадія – сформованих конкрементів).

Предмет дослідження: – комплексні біофізичні та біохімічні
характеристики жовчі у хворих на холецистит.

Методи дослідження: верифікація діагнозу здійснювалась з використанням
клініко-лабораторних, біохімічних, ультразвукових методів дослідження.
Оцінка біофізичних показників жовчі проводилася за допомогою:
Рентген-дифракційного аналізу (РДА) нативної кристалізованої фази,
Рентген-флюоресцентної спектроскопії, визначення її питомої
електропровідності за допомогою кондуктометрії. Статистичні методи:
варіаційна та кореляційна статистика.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше проведено комплексне
біофізичне та біохімічне дослідження жовчі у хворих на хронічний
холецистит в залежності від типу дискінетичних розладів жовчного міхура,
та порівняно з аналогічними у хворих на ЖКХ на стадії сформованих
конкрементів.

Визначено взаємозв’язок між типом дискінетичних розладів жовчного міхура
у хворих на ХХ та змінами біофізичних показників жовчі. Найбільш істотні
зміни біофізичних властивостей жовчі спостерігалися у хворих з супутньою
гіпотонічно-гіпокінетичною дискінезією і вони подібні до змін у хворих
на ЖКХ.

Встановлена можливість вивчення нативної жовчі за допомогою РДА, та
показана діагностична цінність результатів таких досліджень.

Встановлено однонаправлені зміни мікроелементного складу жовчі у хворих
на хронічний холецистит та ЖКХ, що спостерігаються при утворенні жовчних
конкрементів.

Виявлено зміни питомої електропровідності жовчі в залежності від типу
дискінетичних розладів у хворих на хронічний холецистит.

Практичне значення отриманих результатів.

Результати дослідження розширюють уявлення про особливості порушень
біофізичних властивостей жовчі у хворих на хронічний холецистит та його
роль у патогенезі захворювання. Обґрунтована необхідність вивчення
біофізичних властивостей жовчі при різних формах дискінетичних порушень
у хворих на хронічний холецистит, оскільки за їх допомогою можливо
визначати підвищену літогенність жовчі.

Виявлено взаємозв’язок між типом дискінетичних розладів жовчного міхура
ЖМ і характером біофізичних властивостей жовчі, який дозволяє розглядати
їх як маркери дискінетичних порушень у хворих на ХХ та літогенності
жовчі.

Результати роботи втілені в клінічну практику гастроентерологічного
відділення Обласної клінічної лікарні м. Ужгорода, Обласного госпіталю
інвалідів війни та ліквідаторів аварії на ЧАЕС, стаціонарного відділення
служби охорони здоров’я управління Міністерства внутрішніх справ України
в Закарпатській області.

Особистий внесок здобувача. Внесок автора в отримані результати є
основним і полягає в розробці завдань та програми дослідження. Автор
дисертації впродовж 2002-2005 років самостійно виконав обстеження всіх
тематичних хворих у відповідності з розробленою програмою. Розробив
діагностичний алгоритм обстеження тематичних хворих. Самостійно проводив
дуоденальні зондування та біохімічне дослідження жовчі. За допомогою
клініко-лабораторних та інструментальних методів дослідження вивчав
особливості протікання патології. Приймав участь в проведенні
ультразвукового обстеження хворих та самостійно проводив інтерпретацію
результатів з визначенням об’єму жовчного міхура (ЖМ) та розрахунком
показників скоротності. Разом з науковим керівником сформулював висновки
та практичні рекомендації.

Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідались здобувачем на
науково-практичних конференціях: конференції „ЕПАС’98”, присвяченій
80-річчю Національної академії наук України, конференції молодих вчених
та аспірантів ІЕФ’2001, європейській міжнародної конференції
„CEPAS’2000” (Ужгород, 2000), І Всеукраїнській конференції „Раціональне,
оздоровлююче харчування” (Поляна, 2002 рік), І засіданні Українського
товариства терапевтів (2002 рік), 56, 57, 58 щорічних підсумкових
наукових конференціях професорсько-викладацького складу медичного
факультету УжНУ (медична секція) – 2003-2005 р., 27 сесії наукового
товариства гастроентерологів Росії (2003 рік), І конгресі
лікарів-терапевтів (Київ, 2005), І всеукраїнській конференції „Роль
довкілля у валеологічній освіті і вихованні” (Полтава, 2005 рік).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 8 наукових
робіт, з них, у наукових фахових виданнях – 5, у збірниках наукових
праць – 2, подано заявку на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 140 сторінках
машинописного тексту. Вона складається з вступу, огляду літератури,
опису методів дослідження, результатів дослідження та їх обговорення,
аналізу та узагальненню результатів дослідження, висновків, практичних
рекомендацій. У списку використаної літератури –184 джерела, із яких 75
кирилицею, 109 – латиницею, що складає 18 сторінок. Працю проілюстровано
18 малюнками, 28 таблицями, 4 витягами із історій хвороб.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження.

Для вирішення поставлених завдань були обстежені 117 хворих на хронічний
холецистит, що знаходилися на стаціонарному лікуванні в терапевтичному
відділенні служби охорони здоров’я УМВС в Закарпатській області та 54
хворих на ЖКХ, хронічний калькульозний холецистит (стадія сформованих
конкрементів), що знаходилися на плановому оперативному лікуванні в І
хірургічному відділенні, обласної клінічної лікарні м. Ужгорода. До
контрольної групи увійшли 20 здорових осіб. Вік обстежених від 17 до 62
років. Хворі не мали супутніх захворювань та ожиріння. Співвідношення в
групах чоловіків і жінок складало 3:4.

За результатами комплексного клініко-лабораторного, та інструментального
обстеження, відповідно до МКХ Х перегляду та класифікації дискінезій
жовчовивідних шляхів згідно Drossman (1991) в модифікації Дегтярьової
(1999) усі хворі на ХХ були розподілені на три групи в залежності від
варіанта порушення моторно-кінетичної функції жовчовивідних шляхів. I
групу склали хворі на хронічний холецистит із
гіпертонічно-гіперкінетичною дискінезією ЖМ( 34 особи; II( із змішаною
гіпотонічно-гіперкінетичною дискінезією ЖМ( 32 осіб; III– з
гіпотонічно-гіпокінетичною дискінезією ЖМ – 51 хворий.

Для верифікації діагнозу ХХ застосовувався комплекс
клініко-лабораторних, біохімічних, бактеріологічних та інструментальних
методів дослідження. Для визначення загального білка в сироватці крові
використали біуретовий метод, для дослідження білкових фракцій в
сироватці крові – електрофоретичне розділення на папері. Рівень
загального білірубіну та його фракцій в сироватці крові визначали за
методом Йендрашика-Клеггорна-Гроффа. Амінотрансферази (АСТ, АЛТ)
сироватки крові обчислювали методом Райтмана і Френкеля, вміст лужної
фосфатази (ЛФ) за Боданські. Беззондовим методом (методика В.В. Желтвай,
1961. – фракційна амілаза сечі, ФАЖ), що базується на наявності тісного
прямого кореляційного зв’язку між активністю альфа-амілази та
ендогенного холецистокініну в одній і тій же порції сечі вивчали
функціональний стан жовчовивідної системи.

Для комплексного вивчення біофізичних властивостей жовчі
Рентген-флюоресцентною спектроскопією на приладі “Експерт-01Т”
визначався мікро елементний склад рідкої жовчі, Рентген-дифракційним
аналізом на дифрактометрі ДРОН-2 вивчено структуру кристалізованої
нативної жовчі та жовчних конкрементів. Питому електропровідність
визначали за допомогою кондуктометрії на реохордному мості Р-38.

Для оцінки функціонального стану ЖМ і жовчовивідних шляхів виконували
фракційне дуоденальне зондування (ФДЗ) з подальшим визначенням
фізико-хімічних, біохімічних і бактеріологічних властивостей жовчі.
Біохімічне дослідження жовчі включало в себе визначення в міхуровій та
печінковій порціях жовчі загальних жовчних кислот та холестерину по
уніфікованій методиці (Громашевська Л.Л., Мірошниченко В.П., 1986) з
розрахунком холатохолестеринового коефіцієнту, та білірубіну по методу
Ендрашика-Гроффа.

Уточнення особливостей дисфункції ЖМ і жовчовивідних шляхів проводилось
методом ультразвукового дослідження (УЗД) з динамічною
ехохолецистографією. В якості жовчогінного подразника використовували
сорбіт в дозі 0,1 г/кг маси тіла досліджуваного. Об’єм жовчного міхура
визначали трьома формулами (Доддса, Поляка, Вейля). Скорочувальну
функцію ЖМ оцінювали за коефіцієнтом випорожнення КВ =(V0-V(/V0 х 100 %)
та індексом скоротності (ІС = Vmaх/Vmin). Статистична обробка
результатів дослідження проводилася з допомогою програми “Microsoft
Excel “.

Результати дослідження та їх аналіз.

Гіпертонічно-гіперкінетичний варіант дискінезій ЖМ у хворих на хронічний
холецистит (34 хворих) переважав у пацієнтів з тривалістю хвороби менше
5 років. У хворих з цим типом дискінетичних розладів домінуючим був
больовий синдром, який переважно характеризувався раптовими кольками в
правому підребер’ї та епігастрії, з іррадіацією в праве плече або
лопатку та проявами нейровегетативної дисфункції. Домінуючим
диспепсичним явищем була нудота без нападів блювоти, що турбувала хворих
більше в другій половині дня та відчуття дискомфорту в епігастальній
ділянці, нерідко печію. Змішані варіанти дискінезій ЖМ (32 хворих)
переважали при тривалості захворювання від 5 до 10 років, та від 0 до 5
років. Порівняно рідко такий варіант зустрічався у хворих з тривалим
анамнезом хвороби – більше 10 років. У пацієнтів ІІ групи спостерігався
больовий симптом змішаного характеру, мало місце поєднання епізодів
колько подібних нападів на фоні постійних ниючих болів з відчуттям
важкості. Збільшувалась частота диспепсичних проявів в порівнянні з І
групою, серед яких найбільш частими були зниження апетиту та гіркота в
роті. Гіпотонічно-гіпокінетичний варіант дискінезій (51 хворий)
зустрічався переважно при тривалості захворювання більше 10 років.
Пацієнти ІІІ групи переважно скаржились на тупі постійні ниючі болі без
чіткої локалізації в правому підребер’ї. Пацієнтів турбували гіркий
(інколи „металевий”) присмак в роті, знижений апетит, метеоризм, помірні
закрепи. Типовими для даної групи були симптоми астенізації, інколи
спостерігалась лихоманка з субфебрильною температурою. У хворих на ЖКХ з
хронічним калькульозним холециститом (54 хворих) при клінічному
обстеженні спостерігалась надлишкова маса тіла, більшість жінок мала
дві, або більше вагітностей, осіб старших за 40 років було 78%, крім
того, 74 % осіб мали в анамнезі хронічний холецистит або дискінезії
жовчовивідних шляхів, що свідчить про зв’язок запальних захворювань
жовчного міхура та жовчовивідних шляхів в розвитку холелітіазу.
Наявність ЖКХ в сімейному анамнезі у 68,5% хворих даної групи свідчить
про спадковість даної патології.

При результатам ФДЗ виявлено, що у хворих І групи спостерігалось
достовірне (р(0,05) вкорочення ІІ фази дуоденального вмісту –2,2 хв. при
нормі 5,3 хв. Швидкість виділення міхурової жовчі істотно перевищувала
контрольні показники (1,64(0,05) мл/хв. (р(0,05) та (1,07(0,03) мл/хв.
Викид більшої кількості жовчі порції В у відповідь на подразник свідчить
про високу скоротливу здатність ЖМ. Функціональна активність ЖМ
залишалась високою, не дивлячись на схильність до спазмів сфінктерного
апарату біліарної системи. Для хворих ІІ групи була характерною
наявність ознак гіпертонуса сфінктера Одді та гіпокінезії ЖМ, у
пацієнтів спостерігалось подовження ІІ фази БДЗ, що є ознакою суттєвого
збільшення латентного періоду ЖМ. У частини хворих для виділення жовчі
необхідно було додаткове введення спазмолітиків. У хворих цієї групи
виявлені ознаки зниження скоротливої здатності при достатніх
функціональних резервах в поєднанні з гіпертонусом сфінктерної системи.
Швидкість виділення жовчі порції В була достовірно знижена (1,11(0,02)
мл/хв. (Р(0,05) при контрольному показнику (1,73(0,04) мл/хв. Кількість
отриманої міхурової жовчі була більшою, аніж в контролі, що відображає
дилатацію ЖМ. У хворих ІІІ групи мали місце ознаки порушення
жовчовиділення, характерні для гіпотонічно-гіпокінетичної дискінезії
жовчовивідних шляхів: різке зниження скоротливої здатності ЖМ та
недостатність його функції. Швидкість виділення дуоденального вмісту
(0,75(0,03) мл/хв. (р>0,05), була меншою, аніж у осіб контрольної групи
(1,04(0,02) мл/хв. Характерним для даної групи було монотонне виділення
міхурової жовчі, часто міхуровий рефлекс був відсутнім на перший
подразник. У хворих спостерігалася виражена дилатація ЖМ із значним
зниженням його скоротливої здатності.

Результати біохімічного дослідження жовчі обстежених хворих приведені в
таблиці 1.

Таблиця 1.

Показники біохімічних властивостей жовчі (M(m) у обстежених хворих

Показник Порція Контроль

(n=25) Хронічний холецистит ЖКХ

I (n=34) II (n =32) ІІІ (n=51)

рН, (Од) В 7,57(0,12 7,35(0,14 7,16±0,11* 6,34(0,09 * 6,17±0,25*

С 7,12(0,27 7,21(0,14 7,27±0,12 7,11(0,14 –

Білірубін, мкмоль/л В 627(13 588(13 561±15* 512(14 * 505±18*

С 304(14 307(18 301±18 298(14 –

ХС, г/л В 2,21±0,55 2,84±0,80 4,17±0,7* 5,70(0,30 * 6,78±1,12*

С 0,53(0,08 0,59(0,1 0,64±0,08 0,71(0,09 –

ЖК, г/л В 21,3±0,77 20,5±0,67* 19,8±1,3 17,9(1,1 * 17,12±1,15

С 5,12±0,41 5,01(0,5 4,8±0,51 4,9(0,6 –

ХХК В 9,7±1,1 8,23(0,27 7,95±0,4* 6,2(0,19* 4,7±1,7*

С 8,89(0,51 9,12(0,37 9,24±0,7 9,2(0,4 –

Примітки: 1. В – міхурова жовч, С – печінкова жовч; * достовірно при
порівнянні ідентичних показників у хворих з контролем, (рЕлемент Хронічний холецистит Норма, N=20 M±m мг%, гіпертонічно-гіперкінетична дискінезія, N=34 M±m мг%, змішана дискінезія, N=32, M±m мг%, гіпотонічно-гіпокінетична дискінезія, N=51 M±m мг%, Fe В 1.12±0.14 1.56±0.18* 1.7±0.15* 1.88±0.14* С 1.76±0.19 1.93±0.2* 2.44±0.2* 2.52±0.22* Ca В 2.87±0.32 3.0±0.27 3.3±0.2* 4.3±0.42* С 3.11±0.3 3.4±0.3 3.47±0.3* 3.7±0.3* Zn В 0.21±0.028 0.43±0.04* 0.38±0.03* 0.54±0.041* С 0.29±0.026 0.6±0.05* 0.6±0.04* 0.67±0.072* Cu В 0.84±0.078 0.97±0.3* 0.84±0.1 0.93±0.01* С 1.3±0.017 1.48±0.14 1.5±0.14 1.67±0.19* Mn В 0.3±0.041 0.29±0.03 0.29±0.03 0.25±0.02* С 0.59±0.066 0.57±0.06 0.51±0.05* 0.52±0.06* Br В 0.17±0.02 0.23±0.02* 0.3±0.02* 0.28±0.026* С 0.21±0.026 0.27±0.03 0.31±0.02* 0.35±0.08* Mo В 0.22±0.017 0.21±0.018 0.2±0.03 0.18±0.02* С 0.27±0.03 0.26±0.03 0.27±0.02 0.21±0.02* Sn В 0.84±0.1 1.53±0.14* 1.77±0.19* 1.86±0.02* С 1.05±0.087 1.83±0.2* 1.84±0.2* 1.87±0.22* * достовірно при порівнянні ідентичних показників у хворих з контролем, (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020