МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

ЯКІНА ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 612.115 – 092.9

Асиметрія гемостазу в парних органах у людей та тварин

14.03.03 – нормальна фізіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Львів – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії, МОЗ
України

Науковий керівник:

заслужений діяч науки і техніки України,

доктор медичних наук, професор

Міщенко Віталій Петрович,

Українська медична стоматологічна академія,

завідувач кафедри нормальної фізіології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Самохвалов Валерій Гаврилович,

Харківський державний медичний університет,

завідувач кафедри нормальної фізіології

доктор медичних наук, професор

Філімонов Володимир Іванович,

Запорізький державний медичний університет,

завідувач кафедри нормальної фізіології

Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія МОЗ
України.

Захист відбудеться “11” травня 2005 р. о 1000 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 35.600.03. у Львівському національному
медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України (79010, м.
Львів, вул. Пекарська, 69).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського
національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України
за адресою: 79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 6.

Автореферат розісланий “10” квітня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Федорів Я.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За останні роки все більше популярними стають
латеральні методи терапії, обгрунтовані даними про частоту уражень
патологічним процесом тих чи інших парних органів, розміщених справа або
зліва (Чуприков А.П., Марценковский И.А., 1995). Особливо часто
латеральна терапія застосовується в лікуванні нервових та психічних
розладів, що пов’язане з порушенням асиметрії мозку (Чуприков А.П.,
Марценковский И.А., 1995). Насправді багато патологічних процесів у
парних органах в одних людей частіше виникають справа, в інших – зліва.
Зокрема, відомо, що захворювання легень частіше зустрічаються в людей
справа, ніж зліва (Даренская С.Д., Будажабон Н.Г., 1991). Це ж
стосується і нирок. Так, розвиток пієлонефриту частіше виникає в правій
нирці, а не у лівій (Кузнецова О.П., Воробьев П.А., 1997). Тромботичний
інсульт виникає частіше справа (Пурденко Т.Й., 2002). Подібне
зустрічається і в разі захворювання інших органів. У патогенезі всіх цих
хвороб суттєве значення має система гемостазу (Баркаган З.С., 1989;
Грицай Н.Н., Мищенко В.П., 2000; Кузник Б.И. с соавт., 1991-2003). Добре
відомо, що тканини практично всіх органів людей і тварин містять
речовини із прокоагулянтною та фібринолітичною активністю (Скипетров
В.П. с соавт., 1999). Однак існують регіональні відмінності
функціонування системи гемостазу, що проявляється різним ступенем
агрегації тромбоцитів, згортання крові і її фібринолітичної активності в
різних басейнах серцево-судинної системи (Балуда В.П. с соавт., 1995;
Мищенко И.В. с соавт., 2002; Мищенко В.П. с соавт., 2003-2004; Воробьев
П.А, 2004). А при патології локальні зміни функціонального стану системи
гемостазу в судинах органів, уражених патологічним процесом, тим більше
будуть суттєво відрізняться від функціонального стану цієї системи в
крові, отриманій із ліктьової вени. За нормального синтезу факторів
системи гемостазу (прокоагулянтів, антикоагулянтів, фібринолітичних
компонентів) і постійного їх надходження в кров регіональні відмінності
функціонування системи гемостазу залежатимуть від активності факторів
гемостазу окремих органів, тканин, судинної стінки різних ділянок
серцево-судинної системи. У кожному регіоні кровообігу, в кожному органі
кров, основною формою існування якої є рух по судинах, зустрічається з
різними умовами і зазнає різних впливів, що, безсумнівно, буде
позначатися на її гемостатичній та фібринолітичній функціях. Наприклад,
кров, яка відтікає від легень, нирок, шлунка та інших органів, має
більше коагуляційних властивостей, ніж притікаюча. Це стосується й
м’язів (Еремина Е.Л., 1994-2002).

У літературі відсутні дані про особливості тканинної ланки системи
гемостазу в парних органах (наприклад, таких як півкулі мозку, легені,
нирки, м’язи кінцівок) справа та зліва. Немає даних про розподіл і
ступінь їхньої активності в парних органах справа та зліва в різних
лабораторних тварин. Їх оцінка в різних лабораторних тварин та людей
дозволила б установити загальнобіологічність досліджуваного явища і
більш адекватне перенесення їх на людей у фізіологічних умовах. Нарешті,
це дало б відповідь на поставлене запитання про ідентичність
коагулограми, отриманої із ліктьової вени в людей у клініці і тих змін
гемостазу, які насправді виникають у тому чи іншому органі, через який
проходить кров і збагачується “місцевими” прокоагулянтними і
фібринолітичними компонентами.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації
затверджена вченою радою стоматологічного факультету Української
медичної стоматологічної академії (протокол № 5 від 22 січня 2002 року)
та проблемною комісією “Фізіологія людини” (протокол №10 від 2 січня
2002 року). Дисертаційна робота є частиною комплексної науково-дослідної
роботи “Рання клініко-лабораторна діагностика, особливості патогенезу та
розробка методів лікування і профілактики дисциркуляторної енцефалопатії
у хворих гіпертонічною хворобою, яка розвинулася у віддаленому періоді
після впливу малих доз іонізуючого опромінення з урахуванням генетичних
факторів” (№ держ. реєстрації 0101V005504), яка виконана спільно з
кафедрою нервових хвороб Української медичної стоматологічної академії
(договір від 14.01.2002).

Мета дослідження. Установити особливості розподілу речовин, які
впливають на гемостаз у парних органах тварин та людей, і визначити їхнє
значення в регуляції згортання крові та фібринолізу відповідного регіону
кровообігу.

Задачі дослідження:

Оцінити активність прокоагулянтів та фібринолітичних речовин у тканинах
парних органів (півкулях мозку, легенях, нирках і стегнових м’язах) у
тварин та людей.

Провести порівняльний аналіз прокоагулянтних та фібринолітичних
властивостей у тканинах парних органів тварин і людей, виявити їхні
відмінності між правим та лівим боком.

Визначити можливість надходження прокоагулянтів і фібринолітичних
компонентів із тканин парних органів у відповідні басейни кровообігу
справа та зліва у тварин (яремні, ниркові та стегнові вени) й оцінити
їхнє значення в регуляції гемостазу у вказаних регіонах.

Об’єкт дослідження – особливості процесу згортання крові в тканинах
парних органів (півкулях мозку, легенях, нирках та стегнових м’язах)
тварин і людей та в крові, яка відтікає від півкуль мозку, нирок і
задніх (нижніх) кінцівок у тварин.

Предмет дослідження – прокоагулянтні та фібринолітичні властивості
тканин парних органів, їхні відмінності справа та зліва і можливість
надходження в кровообіг.

Методи дослідження – коагулологічні методи для дослідження згортання
крові; статистичні методи дослідження для визначення ступеня
вірогідності одержаних даних.

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі проведених досліджень
уперше показано, що речовини, які впливають на гемостаз (прокоагулянти і
фібринолітичні компоненти) в тканинах парних органів (півкулях мозку,
легенях, нирках та стегнових м’язах) справа та зліва, мають різну
активність. Уперше встановлено, що асиметрія цих властивостей тканин
парних органів властива різним тваринам (курям, щурам, морським свинкам,
кролям, котам) і людям, тобто є загальнобіологічним явищем. Доведено, що
ступінь цих відмінностей у різних тварин неоднаковий. Тканини мозку мали
високу тромбопластичну активність у щурів, котів, кролів та людей і
високу фібринолітичну активність у котів і кролів. Тканини легень також
містять речовини, які впливають на згортання крові та фібриноліз. Однак,
якщо в одних тварин (кури, щури, коти, кролі) переважали прокоагулянти,
то в інших (морські свинки) — антикоагулянти, а в людей — і
антикоагулянти, і прокоагулянти. Фібринолітична активність легень була
найвища в щурів, морських свинок, котів і кролів. Тканини нирок теж
мають високі прокоагулянтні властивості в щурів, котів, кролів, людей.
Щодо впливу нирок на фібриноліз, то найбільше він характерний для щурів,
котів, морських свинок, кролів. Найвищу тромбопластичну активність мають
м’язи кролів, котів і щурів, а фібринолітичні властивості були найбільше
виражені у м’язах курей, морських свинок, котів і кролів.

Виявлено, що в одних тварин та людей прокоагулянти та фібринолітичні
речовини переважають в органах, розміщених справа, а в інших – зліва.

Уперше доведено, що відтікаюча від парних (симетричних) органів кров
справа та зліва має різні прокоагулянтні та фібринолітичні властивості,
що залежить від рівня активності цих речовин в органах відповідного
боку.

Практичне значення одержаних результатів. Виявлені відмінності
прокоагулянтних та фібринолітичних властивостей у тканинах парних
органів справа і зліва можуть бути причиною різної швидкості й ступеня
виникнення патологічних процесів у них, які супроводжуються розладами
згортання крові та фібринолізу (наприклад, у півкулях мозку –
тромботичний або геморагічний інсульт; у легенях – запальні процеси і
кровотеча; в нирках – розвиток пієлонефриту і тромбозів; у кінцівках –
травми, тромбофлебіти). Отримані дані можуть бути використані в
моделюванні вище вказаних патологічних процесів у цих органах справа або
зліва у тварин. Знання особливостей цих властивостей у різних тварин
потрібно враховувати при заборі крові в них під час того чи іншого
досліду (тобто завжди з однієї й тієї ж вени справа або зліва). Це ж
стосується і клінічних аналізів крові. Установлені в роботі дані можуть
знайти використання і в клінічній практиці лікарів — невропатологів,
пульмонологів, нефрологів, спеціалістів із лікувальної фізкультури та
інших.

Основні результати дослідження впровадженні у навчальний процес кафедр
нормальної та патологічної фізіології, біохімії, нервових хвороб
Української медичної стоматологічної академії, кафедр фізіології
Кримського, Запорізького, Харківського державних медичних університетів,
Буковинської та Дніпропетровської державної медичної академії.

Особистий внесок здобувача. Автором дисертації особисто визначена
програма досліджень, сформульовані мета і задачі наукової розробки,
власноручно виконані всі експериментальні дослідження. Методи
дослідження, використані в роботі, визначені автором. Комплекс
досліджень показників згортання крові та фібринолізу виконаний на базі
кафедри нормальної фізіології. Аналіз і узагальнення матеріалу,
формулювання основних положень і висновків роботи проведені особисто
автором. Самостійно проведена обробка первинного матеріалу.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були викладені на
Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих
учених “Актуальні проблеми клінічної, експериментальної та
профілактичної медицини”(Донецьк, 2002), на IV Міжнародному конгресі
“Эниология XXI века” (Одеса, 9-14 вересня 2002), ІІІ Міжнародній
медичній конференції студентів та молодих учених “Медицина-здоров’я-ХХІ
сторіччя” (Дніпропетровськ, 26-28 вересня 2002), І Всеросійській
науковій конференції “Клінічна гемостазіологія та гемореологія у
серцево-судинній хірургії” (Москва, 5-6 лютого 2003), науково-практичній
конференції з міжнародною участю “Фізіологія Регуляторних систем”
(Чернівці, 4-6 червня 2003), І Українській конференції з міжнародною
участю “Тромбози в клінічній практиці, профілактика, діагностика,
лікування” (Київ, 27-28 травня 2004), науково-практичній конференції з
міжнародною участю, присвяченій 175-річчю з дня народження І.М Сєченова
(Одеса, 13-14 вересня 2004).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані в 11 статтях у наукових
журналах, рекомендованих ВАК України та 6 тезах наукових конференцій і
з’їздів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 5
розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Повний
обсяг дисертації складає 161 сторінку. Робота ілюстрована 57 таблицями
на 32 сторінках. Список вітчизняних та іноземних джерел літератури
складає 243 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліження. Відповідно до мети та поставлених задач
були проведені експериментальні дослідження на 30 білих щурах обох
статей лінії Wistar вагою 180-220 г віком 2-2,5 місяці; 13 курях
чоловічої статі вагою 1,4-1,5 кг; 12 морських свинках самцях вагою
350-400 г; 10 кролях обох статей вагою 2,5-4 кг; 30 безпорідних котах
обох статей (переважно самцях) вагою 2-4,5 кг, а також проведені
дослідження тканин, отриманих від 14 здорових людей, які загинули в
автокатастрофах, віком 25-45 років. Під час проведення досліду щури,
морські свинки, кролі, кури утримувалися в загальноприйнятих умовах на
стандартному раціоні харчування віварію згідно зі “Санитарными правилами
по устройству, оборудованию и содержанию экспериментально-биологических
клиник (вивариев)” (Шафранов В.П., Рясина Т.В., 1974). Кров для
дослідження (в умовах гексеналового наркозу з розрахунку 100 мг на 1 кг
маси тіла) в одних котів забирали одночасно з яремних, в других із
ниркових, а в третіх — із стегнових вен справа і зліва за допомогою
сухого пластикового шприца (однакового об’єму та з однаковим діаметром
голки). Отриману кров негайно змішували з 3,8% розчином цитрату натрію у
співвідношенні 9:1 та перемішували. Потім кров центрифугували впродовж
10 хвилин при 1500 об/хв для одержання плазми насиченої тромбоцитами.
Частину плазми повторно центрифугували впродовж 30 хвилин при 3000 об/хв
для осідання в ній тромбоцитів та отримання плазми, ненасиченої
тромбоцитами, а потім її використовували як субстрат для визначення
впливу на неї гомогенатів тканин, еритроцитів та змиву з еритроцитів.
Тканини забирали у вигляді невеликих (однакових) фрагментів півкуль
головного мозку (лобні частки), легень (верхівки), нирок (мозковий та
корковий шари в рівних частинах) та стегнових м’язів (із симетричних
ділянок однакові фрагменти) у тварин справа і зліва після їх евтаназії
(передозуванням гексеналу). У людей тканини отримували при
паталогоанатомічному дослідженні. Далі з цих фрагментів готували
гомогенати у фізіологічному розчині хлориду натрію з розрахунку 1:100,
які підлягали центрифугуванню при 1500 об/хв впродовж 10 хвилин, а потім
надосадову рідину використовували в експерименті, додаючи її до
субстратної безтромбоцитарної плазми об’ємом 0,1 мл. У контролі замість
гомогенатів додавали 0,1 мл 0,9% розчину натрію хлориду. Активність
еритроцитарних факторів гемокоагуляції оцінювали шляхом додавання їх
суспензії о’бємом 0,1 мл до субстратної плазми (в контролі в плазму
додавали 0,1 мл 0,9% натрію хлориду). Крім того, частину еритроцитів
відмивали у фізіологіному розчині і в змиві з них також визначали
активність гемокоагулюючих і фібринолітичних компонентів, додаючи його
до субстратної плазми. У роботі використані такі методи дослідження
гемостазу та фібринолізу: час згортання крові, час рекальцифікації,
тромбіновий час, протромбіновий час, активований частковий
тромбопластиновий час, концентрація фібриногену, фібриноліз
еуглобулінів, ретракція згустку, природний лізис згустку (Баркаган З.С.,
Момот А.П., 2001). Дослідження проводили ручним способом із
використанням наборів реактивів фірм Hospitex Diagnostic (Італія),
“Simko LTD” (Львів, Україна), “Ренам” (Москва, Росія).

Задля унеможливлення систематичних похибок та отримання достовірних
результатів використовували сліпий, або маскований, метод (blinding, or
masking) (Флетчер Р., Флетчер С., Вагнер Э., 1998).

Обробка одержаних результатів проводилася методом порівняння сукупностей
із попарно пов’язаними варіантами непараметричних (Т-критерій
Вілкоксона) методів статистичного аналізу. При цьому розраховувалися
середні значення показників (М), середнє значення зміни показників (?)
та похибка середнього значення зміни (m) (Лапач С.Н., Чубенко А.В.,
Бабич П.Н., 2001). Вірогідними вважалися відмінності між показниками при
р<0,05. Обчислення проводили на персональному комп'ютері IBM PC Pentium IV із використанням програм “Statistica for Windows. Version 5.0” та "SPSS for Windows. Release 8.0". Результати дослідження та їх обговорення. Асиметрія тканинної ланки системи гемостазу в півкулях головного мозку у людей та тварин. За результатами проведених експериментів нами було встановлено, що прокоагулянтні та фібринолітичні властивості півкуль мозку мали індивідуальний характер. В одних курей вони переважали в правій, в інших – у лівій півкулі. Аналізуючи отримані дані, з урахуванням цих індивідуальних особливостей гемокоагуляційних і фібринолітичних властивостей півкуль мозку, ми розділили всіх тварин на дві підгрупи. Першу підгрупу склали тварини з переважанням прокоагулянтних та фібринолітичних властивостей півкуль мозку зліва, другу – справа. Виявилося, що в 1 підгрупі тварин час рекальцифікації (р=0,04), тромбіновий час (р=0,03) та час лізису еуглобулінів (р=0,04) субстратної плазми був скорочений зліва. У курей 2 підгрупи час рекальцифікації (р=0,04), тромбіновий час (р=0,04), час лізису еуглобулінів (р=0,04) субстратної плазми був зменшений справа. Таким чином, у курей наявна асиметрія прокоагулянтних та фібринолітичних властивостей у півкулях мозку. У 61,6% курей вона більш виражена справа. У щурів тканини мозку мали виражені прокоагулянтні та фібринолітичні властивості. У тварин 1 підгрупи ліва півкуля головного мозку мала більш високі прокоагулянтні властивості (р=0,002). Також про вищі прокоагулянтні властивості лівої півкулі в порівнянні з правою свідчить різниця тромбінового часу (р=0,001): вона більша зліва. Фібринолітичні властивості більш виражені в лівій півкулі, оскільки час лізису фібринового згустку був менший (р=0,009) зліва. У тварин 2 підгрупи права півкуля головного мозку мала вищі прокоагулянтні властивості, ніж ліва (р=0,001). Також у цих тварин виявилася різниця в реакції фібринолізу: у правій півкулі він активніший (р=0,001), ніж у лівій. У білих щурів ми виявили асиметрію прокоагулянтних і фібринолітичних властивостей у півкулях мозку. У 44% вона була більш виражена зліва, а у 56% - справа. У котів ми виявили досить високі прокоагулянтні властивості тканин мозку. Їхні півкулі мали і високу фібринолітичну активність. Так, у 1 підгрупі в контролі час лізису еуглобулінів складав 233,00 хв, а після додавання гомогенату правої півкулі – 171,00 хв (р=0,04) і лівої - 108,00 хв (р=0,04). У 2 підгрупі гомогенати обох півкуль головного мозку котів містять потужні прокоагулянти та активатори фібринолізу, які виявилися більш вираженими в правій півкулі головного мозку. Результати проведених досліджень на котах показали, що у 38,4% тварин були більш виражені прокоагулянтні властивості півкуль мозку зліва, а у 61,6% справа. У кролів ми виявили значно вираженіші прокоагулянтні властивості тканин головного мозку. В 1 підгрупі гомогенати з лівої півкулі мозку кролів мали більш виражені прокоагулянтні властивості, ніж із правої. Вони достовірно знижували час рекальцифікації (р=0,04), тромбіновий час (р=0,04) та більшою мірою активували фібриноліз у порівнянні з правою. У 2 підгрупі кролів півкулі мозку справа та зліва мали практично однакові прокоагулянтні й фібринолітичні властивості. Тканини мозку людей мають виражені прокоагулянтні властивості й містять інгібітори фібринолізу, про це свідчить збільшення часу лізису еуглобулінів плазми при додаванні до неї гомогенатів мозку. Однак у 1 підгрупі прокоагулянтні властивості тканин мозку правої й лівої півкуль у людей виявились різними. Так, час рекальцифікації при додаванні до субстратної плазми гомогенатів із лівої півкулі менший, ніж із правої (р=0,08). Також про високу прокоагулянтну властивість лівої півкулі головного мозку в порівнянні з правою свідчить різниця тромбінового часу, а саме на 5,4?1,50 с (р=0,03) більша зліва. У фібринолітичному відношенні ліва півкуля цих людей мало відрізнялась від правої. У людей 2 підгрупи права півкуля має вищі прокоагулянтні властивості, оскільки час рекальцифікації та тромбіновий час субстратної плазми при додаванні до неї гомогенату з правої півкулі були менші на 7,4?1,46 с (р=0,04) та на 5,6?0,60 с (р=0,04) відповідно, а також фібринолітичні властивості, бо час лізису еуглобулінів був менший на 8,8?2,24 хв (р=0,04) справа, ніж зліва. Таким чином, нами встановлено, що тканини мозку різних тварин (курей, білих щурів, морських свинок, котів, кролів) і людей містять речовини, які впливають на згортання крові й фібриноліз. Однак у різних тварин і людей їхня активність неоднакова. Разом із тим, між півкулями мозку їхні прокоагулянтні та фібринолітичні властивості мають суттєві відмінності. Асиметрія тканинної ланки системи гемостазу в легенях у людей та тварин. Вивчаючи прокоагулянтні та фібринолітичні властивості тканин легень, ми також виявили, що в одних тварин та людей їхня активність була вища справа, а у інших зліва. Тканини легень курей як першої, так і 2 підгруп мали виражені прокоагулянтні властивості. У курей 1 підгрупи прокоагулянтна та фібринолітична активність легень переважали зліва. Про це свідчить більш скорочений час рекальцифікації (р=0,04), тромбіновий час (р=0,03) та час лізису еуглобулінів (р=0,04) субстратної плазми при додаванні до неї гомогенату з лівої легені. У тварин 2 підгрупи права легеня мала вищі прокоагулянтні властивості, оскільки час рекальцифікації (р=0,04) та тромбіновий час (р=0,03) субстратної плазми при додаванні до неї гомогенату з правої легені були більш скорочені, ніж при додаванні з лівої легені, а також фібринолітичні властивості, бо час лізису еуглобулінів був менший справа, ніж зліва (р=0,04). Таким чином, тканини легень курей мають високі прокоагулянтні (у 61,6% більше справа) властивості. Дослідженням тканин легень щурів виявлені високі прокоагулянтні та фібринолітичні властивості. Однак у щурів 1 підгрупи за достатньо високих прокоагулянтних і фібринолітичних властивостей у тканинах легень відмінностей справа та зліва ми практично не виявили. У 2 підгрупі щурів вони були достатньо вираженими. У морських свинок тканини легень проявляли антикоагулянтні та фібринолітичні властивості. У тварин 1 підгрупи час рекальцифікації при додаванні до субстратної плазми гомогенатів із лівої легені морських свинок на 31,0±21,87 с менший, ніж із правої. За різницею тромбінового часу також можна сказати, що антикоагулянтні властивості в тварин 1 підгрупи більш виражені зліва на 6,4±1,02 с (р=0,04), ніж справа. З великою достовірною різницею відрізняється час фібринолізу між тканинами правої та лівої легень (р=0,04). У тварин 2 підгрупи права легеня має більш високі прокоагулянтні властивості, ніж ліва (р=0,04). У котів легені мали достатньо високі прокоагулянтні та фібринолітичні властивості. Між правою та лівою легенями були суттєві відмінності по всіх показниках. У тварин 1 підгрупи ліва легеня мала вищі прокоагулянтні властивості, оскільки час рекальцифікації субстратної плазми при додаванні до неї гомогенату з лівої легені був менший, ніж справа (р=0,03). Фібринолітичні властивості також були більш виражені в лівій легені, бо час лізису фібринового згустку був менший зліва, ніж справа (р=0,04). Гомогенати 2 підгрупи обох легень містять потужні прокоагулянти, які виявилися більш вираженими в правій півкулі головного мозку. Таким чином, у котів високі прокоагулянтні та фібринолітичні властивості тканин легень. У них також явно виражена асиметрія цих властивостей між правою та лівою легенями (у 61,6% частіше справа). Тканини легень людей містять речовини прокоагулянтної дії й антикоагулянти. Між правою та лівою легенями в кожній із підгруп наявні суттєві відмінності. Тканини легень 1 підгрупи людей володіли достатньо високою прокоагулянтною активністю (час рекальцифікації при додаванні до субстратної плазми гомогенатів із лівої легені менший, ніж із правої (р=0,04)). Про високу прокоагулянтну властивість лівої легені свідчило скорочення тромбінового часу більше зліва, ніж справа (р=0,04). У людей 2 підгрупи права легеня мала вищі прокоагулянтні властивості, оскільки час рекальцифікації при додаванні до неї гомогенату з правої легені був менший справа (р=0,04), а також фібринолітичні властивості, бо час лізису еуглобулінів був менший справа, ніж зліва (р=0,04). Таким чином, тканини легень тварин (курей, білих щурів, морських свинок, котів, кролів) і людей містять речовини (прокоагулянти, антикоагулянти, активатори й інгібітори фібринолізу), які впливають на згортання крові й фібриноліз. Разом із тим, як прокоагулянтна, так і фібринолітична активність тканини легень у більшості тварин (за винятком кролів) і людей мала суттєві відмінності справа та зліва. Асиметрія тканинної ланки системи гемостазу в нирках у людей та тварин. У курей тканини нирок мали слабкі прокоагулянтні властивості. У курей 1 підгрупи прокоагулянтні властивості переважали зліва, а в 2 підгрупи - справа (р=0,04). У щурів нирки мають досить виражені як прокоагулянтні, так і фібринолітичні властивості. У тварин 1 підгрупи ліва нирка має вищі прокоагулянтні властивості, ніж права (р=0,03), а також фібринолітичні властивості (р=0,04). А в 2 підгрупі навпаки – найбільш виражені прокоагулянтні властивості має права нирка (р=0,04). Нирки морських свинок (ліва – в 1 підгрупі, права – в 2 підгрупі) активують лізис еуглобулінового згустку субстратної плазми. У 1 підгрупі гомогенати з лівої нирки морських свинок мали більш виражені прокоагулянтні властивості, ніж із правої (вони знижували час рельцифікації, р=0,04). У тварин 2 підгрупи права нирка мала вищі прокоагулянтні властивості, оскільки час рекальцифікації (р=0,04) та тромбіновий час (р=0,04) субстратної плазми при додаванні до неї гомогенату з правої нирки були більш скорочені, ніж зліва, а також фібринолітичні властивості, бо час лізису еуглобулінів був менший справа, ніж зліва (р=0,03). Отримані результати досліджень на цих тваринах показують, що їхні нирки містять мало прокоагулянтів. У котів нирки мають виражені прокоагулянтні та фібринолітичні властивості. У котів 1 підгрупи ліва нирка має вищі прокоагулянтні властивості, ніж права (тромбіновий час більш скорочений зліва, р=0,04). А в 2 підгрупі фібринолітична активність більше виражена в тканинах правої нирки (р=0,04). Результати експериментів на котах свідчать, що їхні нирки (права та ліва) різною мірою впливають на показники згортання крові та фібриноліз. У кролів виражені прокоагулянтні та фібринолітичні властивості тканин нирок. У 1 підгрупі тварин гомогенати з лівої нирки мали більш виражені прокоагулянтні властивості, ніж із правої (р=0,04). У 2 підгрупі кролів нирки справа та зліва мали практично однакові прокоагулянтні та фібринолітичні властивості. Отже, тканини нирок у кролів мали слабкі асиметричні властивості. У людей виявлена висока прокоагулянтна (різке скорочення часу рекальцифікації субстратної плазми при внесенні в неї гомогенатів нирок) і антитромбінова активність (збільшення тромбінового часу) нирок. Щодо фібринолітичних властивостей нирок людей, то вони виявилися зниженими. Між правою й лівою нирками по всіх показниках 1 та 2 підгруп були суттєві відмінності. Так, у людей 1 підгрупи час рекальцифікації (р=0,04) та тромбіновий час (р=0,04) при додаванні до субстратної плазми гомогенатів із лівої нирки менші, ніж із правої. У 2 підгрупі виявлена зворотна картина: найбільш виражені прокоагулянтні властивості має права нирка (р=0,04). Отримані дані свідчать про наявність асиметрії прокоагулянтних та фібринолітичних властивостей у нирках людей та різних тварин. У більшості об’єктів вони переважали справа. Асиметрія тканинної ланки системи гемостазу в стегнових м’язах у тварин. У стегнових м’язах курей практично не виявилися прокоагулянти та фібринолітичні компоненти, але фібринолітична активність справа та зліва була різною (р=0,04). ? ??????? 3/4 ? ???ідгруп. У 1 підгрупі морських свинок гомогенати лівого стегнового м’яза мали більш виражені фібринолітичні властивості, ніж правого (р=0,04). У тварин 2 підгрупи правий стегновий м’яз мав вищі прокоагулянтні властивості, ніж лівий. Порівняння тромбінового часу справа та зліва показує, що він на 6,2±1,01 с (р=0,04) менший справа. Таким чином, у морських свинок м’язи мають прокоагулянтну та фібринолітичну властивість. Також у них виявлена їхня асиметрія справа та зліва. Гомогенати м’язів котів містять більшу кількість прокоагулянтів. Фібринолітична активність виявлена тільки в 1 підгрупі. У котів 1 підгрупи лівий стегновий м’яз мав вищі фібринолітичні властивості, оскільки час лізису еуглобулінів бул менший на 34,0±9,41 хв (р=0,04) зліва, ніж справа. А в 2 підгрупі навпаки: найбільш виражені прокоагулянтні властивості мав правий стегновий м’яз, про що свідчить скорочений час рекальцифікації (р=0,04) та тромбіновий час (р=0,03). Із представлених даних випливає, що м’язи котів мають прокоагулянтні властивості, асиметричні справа та зліва. Така ж асиметричність властива і їхнім фібринолітичним компонентам (1 підгрупа). Результати досліджень м’язів кролів показали, що вони також містять систему прокоагулянтів і в них достатньо виражені фібринолітичні властивості. Так, у кролів 1 підгрупи всі показники між тканинами правого та лівого стегнових м’язів не відрізняються. У 2 підгрупі гомогенати обох стегнових м’язів містять потужні прокоагулянти, які виявилися більш вираженими в правому стегновому м’язі (р=0,04). Аналіз отриманих даних щодо м’язів різних тварин показав, що в одних прокоагулянтні властивості виражені більше, а в інших – менше. Разом із тим, отримані дані свідчать про наявність асиметрії прокоагулянтних та фібринолітичних властивостей у парних (симетричних) органах у людей та різних тварин. Очевидно, така асиметрія - це загальнобіологічне явище. Наші експерименти доводять, що ці органи мають речовини, які впливають на згортання крові та фібриноліз. Очевидно, їхні різні властивості можуть мати велике значення в регуляції процесів у крові, що відтікає від цих органів. Для перевірки цього ми провели дослідження на котах. Особливості згортання крові, що відтікає від півкуль головного мозку (яремні вени) у котів. Наші дослідження показали, що в одних тварин показники гемостазу переважали у крові, яка отримана з правої, а в інших – із лівої яремної вени. У кожному конкретному випадку (досліді) вони суттєво відрізнялися один від одного, але мали різну спрямованість. В одній підгрупі достовірно переважали показники гемостазу зліва (1 підгрупа), а в іншій - справа (2 підгрупа). У 1 підгрупі тварин час рекальцифікації плазми з лівої яремної вени був менший, ніж із правої (р=0,03). Також це стосується тромбінового часу (р=0,03), протромбінового часу (р=0,03) та АЧТЧ (р=0,03). Так, у 2 підгрупі тварин час рекальцифікації (р=0,03) та активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ) (р=0,03) із правої яремної вени були більш скорочені, ніж із лівої. Час лізису фібринового згустку з правої стегнової вени був також менший, ніж із лівої (р=0,04). Статистично значимої різниці між такими показниками як тромбіновий та протромбіновий час у цих тварин не виявлено. Отримані результати свідчать про те, що в яремних венах інтактних котів має місце асиметрія гемостазу по ряду показників. Отримані в цих дослідженнях результати свідчать про те, що кров, яка відтікає від головного мозку справа та зліва по яремній вені, має різні коагулюючі властивості. Особливості згортання крові, що відтікає від нирок (ниркові вени) у котів. Вивчаючи показники згортання та фібринолізу крові, отриманої в котів із правої та лівої ниркових вен, ми виявили, що у тварин 1 підгрупи час згортання (р=0,04), час рекальцифікації (р=0,04), тромбіновий час (р=0,04), були менші в крові, отриманій із лівої нирки, в порівнянні з правою. У тварин цієї підгрупи час лізису еуглобулінів був меншим у крові з лівої нирки, ніж із правої (р=0,04). Зовсім протилежні результати отримані нами у тварин 2 підгрупи: час згортання крові, отриманої із правої нирки, на 102,0±34,08 с менший, ніж із лівої (р=0,04). Час рекальцифікації в плазмі, отриманій із крові від правої нирки, коротший, ніж у крові з лівої нирки (р=0,04). Менше виражена ця різниця в таких показниках як протромбіновий час та АЧТЧ. Однак усі вони свідчать про те, що в цій підгрупі тварин більш виражені прокоагулянтні властивості крові, отриманої з правої нирки. У ній же менша кількість фібриногену (на 1,49±0,02 г/л, р=0,04). Звертає на себе увагу і суттєва різниця в активності фібринолізу. Час лізису еуглобулінів коротший у крові, отриманій із правої ниркової вени, в порівнянні з лівою (р=0,04). Усі ці дані показують, що кров, яка відтікає від правої нирки у цих тварин, має більш виражені як прокоагулянтні, так і фібринолітичні властивості. Одержані результати свідчать про те, що кров, яка відтікає від правої та лівої нирок, має різні прокоагулянтні та фібринолітичні властивостями. Особливості згортання крові, що відтікає від задніх кінцівок (стегнові вени) котів. Нами були проведені дослідження показників гемостазу крові стегнових вен інтактних котів. Усіх тварин ми поділили на дві підгрупи. Результатом виявилась асиметрія гемостазу в одних тварин (1 підгрупа) із переважанням процесу зліва (табл. 1), а в інших (підгрупа 2) справа (табл. 2). У тварин 1 підгрупи час рекальцифікації (р=0,03), тромбіновий час (р=0,03), АЧТЧ (р=0,03), час лізису еуглобулінів (р=0,04) плазми крові з лівої стегнової вени були менші в порівнянні з правою, що свідчить про перевагу прокоагулянтних та фібринолітичних властивостей крові з лівої стегнової вени (табл. 1). Таблиця 1 Показники згортання крові та фібринолізу в стегнових венах інтактних котів – підгрупа 1 Показники Стегнова вена, М Зміна показника права, М1 (n=5) ліва, М2 (n=5) ?±m рівень значущості, р Час рекальцифікації (с) 163,30 128,00 -35,3±12,47 0,03* Протромбіновий час (с) 16,30 14,30 -2,0±0,55 0,05 Тромбіновий час (с) 34,80 32,60 -2,2±0,58 0,03* АЧТЧ (с) 26,70 22,00 -4,7±0,91 0,03* Фібриноген (г/л) 3,21 2,46 -0,75±0,39 0,05 Фібриноліз еуглобулінів (хв) 149,33 73,00 -76,0±16,20 0,04* Примітка тут і в наступних таблицях. * - вірогідні відмінності між показниками справа та зліва. У 2 підгрупі час рекальцифікації (р=0,03), тромбіновий час (р=0,03), а також АЧТЧ (р=0,03) плазми крові з правої стегнової вени були більш скорочені, ніж із лівої. Звертає на себе увагу і більш короткий час лізису фібринового згустку в крові з правої стегнової вени, ніж із лівої (р=0,04) (табл. 2). Таблиця 2 Показники згортання крові та фібринолізу в стегнових венах інтактних котів – підгрупа 2 Показники Стегнова вена, М Зміна показника права, М1 (n=8) ліва, М2 (n=8) ?±m рівень значущості, р Час рекальцифікації (с) 113,40 129,00 15,60±3,38 0,03* Протромбіновий час (с) 11,80 13,50 1,70±0,58 0,05 Тромбіновий час (с) 36,80 40,40 3,60±2,83 0,03* АЧТЧ (с) 32,20 36,00 3,80±1,07 0,03* Фібриноген (г/л) 1,55 2,16 0,61±0,09 0,05 Фібриноліз еуглобулінів (хв) 136,00 195,00 59,00±18,61 0,04* Таким чином, можна зробити висновок, що в котів має місце асиметрія в системі гемостазу між правим та лівим боками (яремні, ниркові та стегнові вени справа і зліва) у фізіологічних умовах. Ця асиметрія в різних тварин неоднакова: в одних (у більшості) показники гемостазу переважають справа, а в інших – зліва. З цих дослідів випливає, що кров, яка відтікає від півкуль головного мозку (яремні вени), нирок (ниркові вени) і стегнових м’язів (стегнові вени) збагачується тканинними факторами гемокоагуляції та фібринолізу цих органів справа та зліва різною мірою. Очевидно, це пов’язано з неоднаковою активністю речовин, які впливають на згортання крові та фібриноліз у правих та лівих симетричних органах, що ми довели результатами попередніх досліджень. Однак для того, щоб переконатися в цій можливості, ми в одній із серій досліджень (з стегновими венами) провели порівняльний аналіз показників згортання й фібринолізу в крові, яка притікає (стегнова артерія) і відтікає (стегнова вена) від кінцівок справа та зліва в котів. Результати цих досліджень наведені в таблиці 3. Таблиця 3 Деякі показники згортання та фібринолізу крові, яка притікає (стегнова артерія) та відтікає (стегнова вена) від задніх кінцівок у котів Показники Стегнова артерія, М1 (n=10) Стегнова вена, М2 (n=10) Зміна показника ?±m рівень значущості, р Справа Час рекальцифікації (с) 194,00 177,00 17,0±16,72 0,22 Час лізису еуглобулінів (хв) 215,00 132,00 83,0±23,95 0,02* Зліва Час рекальцифікації (с) 217,00 160,00 57,0±22,43 0,01* Час лізису еуглобулінів (хв) 244,00 130,00 114,0±24,35 0,007* Примітка. * - вірогідні відмінності між стегновою артерією та стегновою веною. З таблиці видно, що як зліва, так і справа відтікаюча кров (венозна) мала вищу як прокоагулянтну (час рекальцифікації коротший у плазмі з вени, ніж з артерії), так і фібринолітичну (час лізису еуглобулінів у венозній крові менший, ніж в артеріальній) активність. Зліва ця реакція була більш виражена. Можна було припустити, що така артеріовенозна різниця в показниках згортання крові й фібринолізу обумовлена надходженням прокоагулянтів і фібринолітичних компонентів із самої стінки стегнових вен. Однак гомогенати, отримані зі стегнових вен у цих тварин (після їх евтаназії), практично не відрізнялися своїми показниками справа та зліва. Таким чином, різниця гемостазу та фібринолізу між лівою і правою стегновими венами в цих тварин обумовлена саме неоднаковою активністю тканинних гемокоагулюючих і фібринололітичних речовин, які містяться в їхніх м’язах, що було доведено в наших попередніх дослідженнях. Отже, отримані дані свідчать про те, що асиметрія показників згортання та фібринолізу крові у тварин із симетричних ділянок системи кровообігу (яремні, стегнові і ниркові вени справа та зліва) обумовлена, в основному, надходженням тканинних гемокоагулюючих і фібринолітичних речовин із відповідних органів (півкуль мозку, стегнових м’язів і нирок). Результати досліджень, які представлені нами, свідчать про загальнобіологічність асиметрії тканинної ланки системи гемостазу і фібринолізу в парних органах різних тварин і дає нам підставу дійти висновку про те, що й у людей можна очікувати асиметрію показників гемостазу в крові, відтікаючої по ліктьовій вені від кінцівок. У нашій лабораторії це доведено в роботах О.В. Коковської (2004). Зрештою, це наводить на думку про необхідність чіткої організації контролю за цією системою з використанням для багаторазових аналізів забор крові з одного і того ж боку. ВИСНОВКИ Дисертація містить теоретичні узагальнення і нове розв’язання наукового завдання, яке полягає в установленні особливостей розподілу речовин, що впливають на гемостаз і фібриноліз у симетричних (парних) органах (півкулях мозку, легенях, нирках, стегнових м’язах) різних тварин (курей, щурів, морських свинок, кролів, котів) і людей, та доведеня, їхньої асиметричності, а також можливості виділення їх у кровообіг у фізіологічних умовах. Тканини мозку тварин та людей мають різні прокоагулянтні та фібринолітичні властивості: найбільш висока прокоагулянтна активність у котів, кролів, щурів та людей; високі фібринолітичні властивості в мозку щурів, морських свинок та котів. Прокоагулянтна й фібринолітична активність тканин мозку тварин і людей суттєво відрізнялися справа та зліва. Тканини легень тварин і людей містять прокоагулянти, антикоагулянти, активатори й інгібітори фібринолізу: в курей, щурів, котів, кролів у легенях переважали прокоагулянти; у морських свинок - антикоагулянти; у людей високий рівень прокоагулянтів і антикоагулянтів; фібринолітична активність легень виявилася найвищою у морських свинок та котів, далі йдуть щури та кролі. Прокоагулянтні й фібринолітично активні сполуки тканин легень у більшості тварин (за винятком кролів) і людей суттєво відрізнялися справа та зліва. Високі прокоагулянтні властивості мають нирки щурів, морських свинок, котів, кролів та людей; фібриноліз найбільше виражений у тканинах нирок щурів, котів, морських свинок, кролів; у морських свинок та людей високий рівень антитромбінів у нирках. У нирках тварин та людей речовини, що впливають на гемостаз і фібриноліз, мають різну активність справа та зліва. М’язи різних тварин мають неоднакову прокоагулянтну та фібринолітичну активність. Найвища прокоагулянтна активність у котів, морських свинок і щурів; фібринолітичні властивості найбільше виражені в морських свинок та кролів. У всіх тварин м’язи правої й лівої кінцівок відрізнялися активністю прокоагулянтів і фібринолітичних компонентів. Кров із симетричних ділянок (справа та зліва) різних регіонів кровообігу (яремних, ниркових, стегнових вен) має різну згортальну й фібринолітичну активність, яка значною мірою обумовлена особливостями тканинної ланки парних органів. У частини тварин (від 56% до 64,3%) показники гемостазу й фібринолізу були вищими в тканинах і крові справа, а в інших (від 35,7% до 44%) – зліва. Отримані дані можуть бути використані в наукових дослідженнях для моделювання експериментальних патологічних станів у парних органах справа або зліва, а також у клінічній практиці для оцінки показників згортання крові, отриманої з правої або лівої кінцівки. СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 1. Ткач О.О.* Асиметрія гемокоагуляційних і фібринолітичних властивостей в парних органах у щурів // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії.- 2002.-Т.2, №1.-С.33-35. 2. Міщенко І.В., Гришко Ю.М., Коковська О.В., Міщенко В.П., Ткач О.О., Ткаченко О.В. Асиметрія прокоагулянтних та фібринолітичних компонентів в парних скелетних м’язах у щурів в нормі та при гострій ішемії головного мозку справа та зліва // Проблеми екології та медицини.-2002.-Т.6, №3-4.- С.6-9. Здобувач особисто дослідила фібринолітичні властивості скелетних м’язів щурів у нормі. 3. Міщенко В.П., Гришко Ю.М., Коковська О.В., Міщенко І.В., Ткач О.О., Ткаченко О.В. Асиметрія прокоагулянтних та фібринолітичних властивостей півкуль головного мозку в нормі і при гострій ішемії справа та зліва // Вісник проблем біології та медицини.- 2002.-№4.- С.62-67. Здобувач дослідила прокоагулянтні властивості півкуль головного мозку справа та зліва в нормі. 4. Міщенко В.П., Єрьоміна О.Л., Міщенко І.В., Коковська О.В., Ткач О.О., Ткаченко О.В. Роль м’язів у реакціях згортання крові, яка відтікає від кінцівок (особливості справа та зліва) // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія.- 2003.- №2 (22).- С.32-37. Здобувач вивчила залежності характеру згортання крові, що відтікає по стегнових венах, від прокоагулянтних та фібринолітичних властивостей стегнових м’язів у фізіологічних умовах. 5. Ткач О.О., Ткаченко О.В., Міщенко В.П., Гришко Ю.М., Міщенко І.В., Коковська О.В. Особливості гемокоагуляційних властивостей парних скелетних м’язів та півкуль головного мозку в нормі та при порушенні мозкового кровообігу // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія.- 2003.- №3 (23).- С. 15-20. Здобувач вивчила гемокоагуляційну активність півкуль головного мозку та стегнових м’язів у реакціях згортання крові в нормі. 6. Ткач О.О. Асиметрія гемостатичних функцій симетричних органів // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії.- 2003.- Т. 3, № 1(5).- С. 21-23. 7. Ткач О.О., Міщенко В.П., Міщенко І.В., Коковська О.В., Ткаченко О.В., Гришко Ю.М. Еферентна роль парних органів (півкуль мозку, м’язів кінцівок) у регуляції згортання крові // Буковинський медичний вісник.- 2003.-Т.7, №1-2.- С.145-147. Здобувач дослідила вплив парних органів на показники згортання крові. 8. Коковська О.В., Міщенко В.П., Гришко Ю.М., Міщенко І.В., Ткач О.О., Ткаченко О.В. Прокоагулянтні й фібринолітичні властивості тканин головного мозку в нормі та при хронічній його ішемії справа та зліва // Медицина сьогодні і завтра.- 2003.-№4.- С.22-26. Здобувач дослідила прокоагулянтні та фібринолітичні властивості тканин головного мозку в нормі. 9. Мищенко В.П., Коковская О.В., Мищенко И.В., Ткач Е.А., Ткаченко Е.В. Асимметрия крови и ее свертывания в симметричных участках системы кровообращения у людей и животных // Кровообіг та гемостаз.- 2004.- №1.- С. 73-77. Здобувач дослідила особливості згортання крові в симетричних ділянках системи кровообігу у тварин. 10. Ткач О.О. Особливості згортання крові, що відтікає від правої та лівої нирки // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії.- 2004.- Т.4, Вип. 1 (7).- С. 24-27. 11. Ткач О.О. Вплив гомогенатів, отриманих із симетричних органів людей і тварин, на показники згортання крові та фібринолізу //Проблеми екології та медицини.- 2004.- Т.8, №1-2.- С. 3-7. 12. Мищенко В.П., Гришко Ю.В., Коковська О.В., Мищенко И.В., Ткач Е.А., Ткаченко Е.В. Дипольность биополя, кровь и ее свертывание // Материалы IV Международного конгресса “Эниология XXI века”.- Одесса, 9-14 сентября 2002.- С. 158-161. Здобувач вивчала прокоагулянтні властивості гомогенатів півкуль головного мозку, легень, нирок та стегнових м’язів. 13. Ткач Е.А. Асимметрия гемостатических свойств тканей симметричных органов у животных // Тези доповідей ІІІ Міжнародної медичної конференції студентів та молодих учених “Медицина – здоров’я ХХІ сторіччя”, Дніпропетровськ, 26-28 вересня 2002.- С.23. 14. Гришко О.М., Коковська О.В., Островська Т.І., Ткач О.О., Таряник К.А. Тканинна ланка системи гемостазу та її асиметрія в нормі та при гострому порушенні мозкового кровообігу // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих учених “Актуальні проблеми клінічної, експериментальної та профілактичної медицини”.- Донецьк, 2002.-С.112.Здобувач дослідила прокоагулянтні та фібринолітичні властивості півкуль головного мозку в нормі. 15. Ткаченко Е.В., Мищенко В.П., Мищенко И.В., Коковская О.В., Ткач Е.А., Гришко Ю.Н. “Правый” и “левый” тип реакций свертывания крови // Материалы Первой Всеросийской научной конференции “Клиническая гемостазиология и гемореология в сердечно-сосудистой хирургии”.- Москва, 5-6 февраля 2003.- С.157. Здобувач дослідила прокоагулянтну і фібринолітичну властивість крові, отриманої із стегнових вен та артерій. 16. Ткаченко Е.В., Коковская О.В., Мищенко В.П., Мищенко И.В., Ткач Е.А. Асимметрия крови и ее свертывание в норме и при остром нарушении мозгового кровообращения // Матеріали І Української конференції з міжнародною участю „Тромбози в клінічній практиці: профілактика, діагностика, лікування”. – К., 27-28 травня 2004.- С. 206-208. Здобувач вивчила прокоагулянті властивості півкуль головного мозку справа та зліва в нормі. 17. Гришко Ю.М., Коковская О.В., Мищенко В.П., Мищенко И.В., Ткач Е.А., Ткаченко Е.В., Торяник Е.А. От асимметрии в центральной нервной системе к асимметрии в гемостазе // Тези доповідей науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 175-річчю з дня народження І.М. Сєченова.- Одеса, 13-14 вересня 2004.- С.53-56. Здобувач дослідила прокоагулянтні та фібринолітичні властивості півкуль головного мозку у різних тварин та людей. АНОТАЦІЯ Якіна О.О. Асиметрія гемостазу в парних органах у людей та тварин.- Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.03. – нормальна фізіологія. – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2005. Дисертація присвячена вивченню розподілу речовин, які впливають на гемостаз у парних органах (півкулях головного мозку, легенях, нирках, стегнових м’язах) людей та різних видів тварин (курей, щурів, морських свинок, котів, кролів) і визначення їхнього значення в регуляції згортання крові та фібринолізу в симетричних ділянках кровообігу (яремні, ниркові та стегнові вени) у тварин (котів) у фізіологічних умовах. Проведенні дослідження свідчать про те, що речовини, які впливають на гемостаз (прокоагулянти й фібринолітичні компоненти) у тканинах парних органів справа та зліва, мають різну активність. На підставі отриманих даних з урахуванням індивідуальних особливостей гемокоагуляційних і фібринолітичних властивостей тканин головного мозку, легень, нирок і стегнових м’язів, ми розділили людей та всіх тварин на дві підгрупи. Першу склали тварини та люди з переважанням прокоагулянтних та фібринолітичних властивостей зліва, другу – справа. У роботі було показано, що асиметрія гемостазу в симетричних органах властива людям і різним видам тварин, тобто є загальнобіологічним явищем. Доведено, що ступінь цих розбіжностей у різних тварин неоднаковий. Наприклад, тканини мозку мали високу тромбопластичну активність у щурів, котів, кролів та людей і високу фібринолітичну активність - у щурів, морських свинок і котів. Тканини нирок теж мають високі прокоагулянтні та фібринолітичні властивості у щурів, морських свинок, котів та кролів. Аналогічні результати були отримані в тканинах легень та стегнових м‘язів. Виявлено, що в одних тварин та людей вони переважають в органах, розміщених зліва, в інших - справа. Доведено, що кров, яка відтікає від парних (симетричних) органів, справа та зліва має різні прокоагулянтні та фібринолітичні властивості, що залежить від рівня активності цих речовин в органах відповідного боку. Ключові слова: асиметрія, згортання крові, фібриноліз, парні органи. АННОТАЦИЯ Якина Е.А. Асимметрия гемостаза в парных органах у людей и животных. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.03. – нормальная физиология. – Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого. Диссертация посвящена вопросам изучения распределения веществ, которые влияют на гемостаз в парных (симметричных) органах (полушариях головного мозга, легких, почках, бедренных мышцах) людей и разных животных (кур, крыс, морских свинок, кошек, кроликов) и определения их значения в регуляции свертывания крови и фибринолиза в симметричных участках кровообращения (яремные, почечные и бедренные вены) у животных (кошек) в физиологических условиях. Проведенные исследования доказывают то, что вещества, которые влияют на гемостаз (прокоагулянты и фибринолитические компоненты), в тканях парных органов (полушариях головного мозга, легких, почках, бедренных мышцах) справа и слева имеют разную активность. Было отмечено, что прокоагулянтные и фибринолитические свойства тканей полушарий головного мозга, легких, почек и бедренных мышц имели индивидуальный характер: у одних животных и людей они преобладали слева, у других – справа. На основании полученных данных с учетом этих индивидуальных особенностей гемокоагуляционных и фибринолитических свойств мы разделили всех животных и людей на две подгруппы. Первую подгруппу составили животные и люди с преобладанием прокоагулянтных и фибринолитических свойств слева, а вторую подгруппу - с преобладанием прокоагулянтных и фибринолитических свойств справа. В работе было показано, что асимметрия гемостаза в симметричных органах (полушариях головного мозга, легких, почках, бедренных мышцах) свойственна людям и разным видам животных (курам, крысам, морским свинкам, кошкам, кроликам), то есть является общебиологическим явлением. Показано, что степень этих отличий у разных животных и людей разная. Например, ткани мозга обладали высокой тромбопластической активностью у крыс, кошек, кроликов и людей и высокой фибринолитической активностью у крыс, морских свинок и кошек. Ткани легких также содержат вещества, которые влияют на свертывание крови и фибринолиз. Тем не менее, если у одних животных (кур, крыс, кошек, кроликов) преобладали прокоагулянты, то у других (морских свинок) - антикоагулянты, а у людей - и антикоагулянты, и прокоагулянты. Фибринолитическая активность легких была наибольшей у морских свинок и кошек. Ткани почек тоже обладают высокими прокоагулянтными свойствами у крыс, морских свинок, кошек, кроликов и людей. Фибринолитическая активность почек наибольше выражена у крыс, морских свинок, кошек, кроликов. Ткани бедренных мышц тоже обладали высокой тромбопластической активностью у крыс и кошек. Наибольшей фибринолитической активностью обладали ткани бедренных мышц у морских свинок и кроликов. Выявлено, что у одних животных и людей прокоагулянтные и фибринолитические свойства преобладают в органах, расположенных слева, а у других – справа. Установлено, что существуют асимметрии прокоагулянтных и фибринолитических свойств в тканях полушарий головного мозга, легких, почках, бедренных мышцах. В работе показано, что оттекающая от парных (симметричных) органов (полушарий головного мозга, почек, задних конечностей) кровь справа и слева обладает разными прокоагулянтными и фибринолитическими свойствами, в развитии этой асимметрии свертывания крови ведущая роль принадлежит местным тканевым факторам гемокоагуляции и фибринолиза соответствующих участков кровообращения, которые в яремные вены поступают от разных полушарий головного мозга, в почечные вены - от почек, в бедренные вены - преимущественно от мышц нижних конечностей. Эта асимметрия у разных животных неоднакова: у одних (у большинства от 56% до 64,3%) показатели гемостаза и фибринолиза преобладают в тканях и крови справа, а у других (от 35,7% до 44%) - в тканях и крови слева. Кровь, проходя через головной мозг (яремные вены), почки (почечные вены) и бедренные мышцы (бедренные вены), с каждой стороны в определенной степени насыщается прокоагулянтами и фибринолитическими компонентами, что приводит к развитию асимметрии гемостаза. Это связано с разной активностью веществ, которые влияют на свертывание крови и фибринолиз в правых и левых симметричных органах, что было нами доказано результатами наших исследований. Кроме того, это было доказано в опытах при сравнении изучаемых показателей в артериальной и венозной крови. У котов в бедренных венах и бедренных артериях справа и слева кровь обладает разными прокоагулянтными и фибринолитическими свойствами. Оттекающая кровь (венозная) обладала большей как прокоагулянтной, так и фибринолитической активностью, чем притекающая (артериальная). Так как гомогенаты, полученные из бедренных вен у этих животных, практически не отличались по своим показателям справа и слева, то естественно, что эта разница гемостаза и фибринолиза между левой и правой бедренными венами обусловлена неодинаковой активностью тканевых гемокоагуляционных и фибринолитических веществ, которые содержатся в мышцах. Определенное значение в развитии асимметрий показателей свертывания крови и фибринолиза имеют и эритроциты, которые могут адсорбировать на своей поверхности факторы гемокоагуляции или отдавать в кровообращение свои. Ключевые слова: асимметрия, свертывание крови, фибринолиз, парные органы. ANNOTATION Yakina E.A. Haemostasis asymmetry in pair organs in human beings and animals.- Manuscript. Thesis to maintaining the scientific degree of Candidate of Medical Sciences by speciality 14.03.03 - Normal Physiology.- Lviv National Medical University named after Danylo Galytskiy, Lviv, 2005. The thesis is dedicated to the questions of study of distribution of substances influencing on haemostasis in pair organs (brain hemispheres, lungs, kidneys, femoral muscles) of human beings and different animal species (hens, rats, guinea pigs, cats, rabbits) and their role determining in blood coagulation and fibrinolysis regulation in symmetrical circulation regions (jugular, kidney and femoral veins) in animals (cats) under physiological conditions. The investigations performed demonstrate different activity of substances influencing on haemostasis (procoagulant and fibrinolytic components) in pair organs tissues on the right and on the left. On the basis of data received taking into accuont the brain, lungs, kidneys and femoral muscles tissues haemocoagulative and fibrinolytic features individual peculiarities we separated human beigs and all animals into 2 subgroups. The first one were presented by animals and human beings with the dominance of procoagulative and fibrinolytic features on the left, the second one – on the right. The work showed that hemostasis asymmetry in symmetrical organs was the feature of human beings and different animal species thus it was the common – biological phenomenon. It was proved that the degree of such variety were different in different animals. For instance, brain tissues possessed high fibrinolytic activity in rats, cats, rabbits and human beings and high fibrinolytic activity in rats, guinea pigs and cats. Kidney tissues possess high procoagulative and fibrinolytic features in hens, guinea pigs, cats and rabbits as well. The similar data were reseived in lungs and femoral muscles tissues. It was reseived that in one animals and human beings they were dominant in organs situated on the left, in others – on the right. It was proved that being flowed from the pair (symmetrical) organs blood on the right and on the left possessed different procoagulative and fibrinolytic features that depends on these substances activity level in the organs of proper side. Key words: asymmetry, blood coagulation, fibrinolysis, pair organs.

Похожие записи