.

Асиметрія гемостазу в парних органах у людей та тварин (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3534
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

ЯКІНА ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 612.115 – 092.9

Асиметрія гемостазу в парних органах у людей та тварин

14.03.03 – нормальна фізіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Львів – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії, МОЗ
України

Науковий керівник:

заслужений діяч науки і техніки України,

доктор медичних наук, професор

Міщенко Віталій Петрович,

Українська медична стоматологічна академія,

завідувач кафедри нормальної фізіології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Самохвалов Валерій Гаврилович,

Харківський державний медичний університет,

завідувач кафедри нормальної фізіології

доктор медичних наук, професор

Філімонов Володимир Іванович,

Запорізький державний медичний університет,

завідувач кафедри нормальної фізіології

Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія МОЗ
України.

Захист відбудеться “11” травня 2005 р. о 1000 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 35.600.03. у Львівському національному
медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України (79010, м.
Львів, вул. Пекарська, 69).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського
національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України
за адресою: 79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 6.

Автореферат розісланий “10” квітня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Федорів Я.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За останні роки все більше популярними стають
латеральні методи терапії, обгрунтовані даними про частоту уражень
патологічним процесом тих чи інших парних органів, розміщених справа або
зліва (Чуприков А.П., Марценковский И.А., 1995). Особливо часто
латеральна терапія застосовується в лікуванні нервових та психічних
розладів, що пов’язане з порушенням асиметрії мозку (Чуприков А.П.,
Марценковский И.А., 1995). Насправді багато патологічних процесів у
парних органах в одних людей частіше виникають справа, в інших – зліва.
Зокрема, відомо, що захворювання легень частіше зустрічаються в людей
справа, ніж зліва (Даренская С.Д., Будажабон Н.Г., 1991). Це ж
стосується і нирок. Так, розвиток пієлонефриту частіше виникає в правій
нирці, а не у лівій (Кузнецова О.П., Воробьев П.А., 1997). Тромботичний
інсульт виникає частіше справа (Пурденко Т.Й., 2002). Подібне
зустрічається і в разі захворювання інших органів. У патогенезі всіх цих
хвороб суттєве значення має система гемостазу (Баркаган З.С., 1989;
Грицай Н.Н., Мищенко В.П., 2000; Кузник Б.И. с соавт., 1991-2003). Добре
відомо, що тканини практично всіх органів людей і тварин містять
речовини із прокоагулянтною та фібринолітичною активністю (Скипетров
В.П. с соавт., 1999). Однак існують регіональні відмінності
функціонування системи гемостазу, що проявляється різним ступенем
агрегації тромбоцитів, згортання крові і її фібринолітичної активності в
різних басейнах серцево-судинної системи (Балуда В.П. с соавт., 1995;
Мищенко И.В. с соавт., 2002; Мищенко В.П. с соавт., 2003-2004; Воробьев
П.А, 2004). А при патології локальні зміни функціонального стану системи
гемостазу в судинах органів, уражених патологічним процесом, тим більше
будуть суттєво відрізняться від функціонального стану цієї системи в
крові, отриманій із ліктьової вени. За нормального синтезу факторів
системи гемостазу (прокоагулянтів, антикоагулянтів, фібринолітичних
компонентів) і постійного їх надходження в кров регіональні відмінності
функціонування системи гемостазу залежатимуть від активності факторів
гемостазу окремих органів, тканин, судинної стінки різних ділянок
серцево-судинної системи. У кожному регіоні кровообігу, в кожному органі
кров, основною формою існування якої є рух по судинах, зустрічається з
різними умовами і зазнає різних впливів, що, безсумнівно, буде
позначатися на її гемостатичній та фібринолітичній функціях. Наприклад,
кров, яка відтікає від легень, нирок, шлунка та інших органів, має
більше коагуляційних властивостей, ніж притікаюча. Це стосується й
м’язів (Еремина Е.Л., 1994-2002).

У літературі відсутні дані про особливості тканинної ланки системи
гемостазу в парних органах (наприклад, таких як півкулі мозку, легені,
нирки, м’язи кінцівок) справа та зліва. Немає даних про розподіл і
ступінь їхньої активності в парних органах справа та зліва в різних
лабораторних тварин. Їх оцінка в різних лабораторних тварин та людей
дозволила б установити загальнобіологічність досліджуваного явища і
більш адекватне перенесення їх на людей у фізіологічних умовах. Нарешті,
це дало б відповідь на поставлене запитання про ідентичність
коагулограми, отриманої із ліктьової вени в людей у клініці і тих змін
гемостазу, які насправді виникають у тому чи іншому органі, через який
проходить кров і збагачується “місцевими” прокоагулянтними і
фібринолітичними компонентами.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації
затверджена вченою радою стоматологічного факультету Української
медичної стоматологічної академії (протокол № 5 від 22 січня 2002 року)
та проблемною комісією “Фізіологія людини” (протокол №10 від 2 січня
2002 року). Дисертаційна робота є частиною комплексної науково-дослідної
роботи “Рання клініко-лабораторна діагностика, особливості патогенезу та
розробка методів лікування і профілактики дисциркуляторної енцефалопатії
у хворих гіпертонічною хворобою, яка розвинулася у віддаленому періоді
після впливу малих доз іонізуючого опромінення з урахуванням генетичних
факторів” (№ держ. реєстрації 0101V005504), яка виконана спільно з
кафедрою нервових хвороб Української медичної стоматологічної академії
(договір від 14.01.2002).

Мета дослідження. Установити особливості розподілу речовин, які
впливають на гемостаз у парних органах тварин та людей, і визначити їхнє
значення в регуляції згортання крові та фібринолізу відповідного регіону
кровообігу.

Задачі дослідження:

Оцінити активність прокоагулянтів та фібринолітичних речовин у тканинах
парних органів (півкулях мозку, легенях, нирках і стегнових м’язах) у
тварин та людей.

Провести порівняльний аналіз прокоагулянтних та фібринолітичних
властивостей у тканинах парних органів тварин і людей, виявити їхні
відмінності між правим та лівим боком.

Визначити можливість надходження прокоагулянтів і фібринолітичних
компонентів із тканин парних органів у відповідні басейни кровообігу
справа та зліва у тварин (яремні, ниркові та стегнові вени) й оцінити
їхнє значення в регуляції гемостазу у вказаних регіонах.

Об’єкт дослідження – особливості процесу згортання крові в тканинах
парних органів (півкулях мозку, легенях, нирках та стегнових м’язах)
тварин і людей та в крові, яка відтікає від півкуль мозку, нирок і
задніх (нижніх) кінцівок у тварин.

Предмет дослідження – прокоагулянтні та фібринолітичні властивості
тканин парних органів, їхні відмінності справа та зліва і можливість
надходження в кровообіг.

Методи дослідження – коагулологічні методи для дослідження згортання
крові; статистичні методи дослідження для визначення ступеня
вірогідності одержаних даних.

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі проведених досліджень
уперше показано, що речовини, які впливають на гемостаз (прокоагулянти і
фібринолітичні компоненти) в тканинах парних органів (півкулях мозку,
легенях, нирках та стегнових м’язах) справа та зліва, мають різну
активність. Уперше встановлено, що асиметрія цих властивостей тканин
парних органів властива різним тваринам (курям, щурам, морським свинкам,
кролям, котам) і людям, тобто є загальнобіологічним явищем. Доведено, що
ступінь цих відмінностей у різних тварин неоднаковий. Тканини мозку мали
високу тромбопластичну активність у щурів, котів, кролів та людей і
високу фібринолітичну активність у котів і кролів. Тканини легень також
містять речовини, які впливають на згортання крові та фібриноліз. Однак,
якщо в одних тварин (кури, щури, коти, кролі) переважали прокоагулянти,
то в інших (морські свинки) – антикоагулянти, а в людей – і
антикоагулянти, і прокоагулянти. Фібринолітична активність легень була
найвища в щурів, морських свинок, котів і кролів. Тканини нирок теж
мають високі прокоагулянтні властивості в щурів, котів, кролів, людей.
Щодо впливу нирок на фібриноліз, то найбільше він характерний для щурів,
котів, морських свинок, кролів. Найвищу тромбопластичну активність мають
м’язи кролів, котів і щурів, а фібринолітичні властивості були найбільше
виражені у м’язах курей, морських свинок, котів і кролів.

Виявлено, що в одних тварин та людей прокоагулянти та фібринолітичні
речовини переважають в органах, розміщених справа, а в інших – зліва.

Уперше доведено, що відтікаюча від парних (симетричних) органів кров
справа та зліва має різні прокоагулянтні та фібринолітичні властивості,
що залежить від рівня активності цих речовин в органах відповідного
боку.

Практичне значення одержаних результатів. Виявлені відмінності
прокоагулянтних та фібринолітичних властивостей у тканинах парних
органів справа і зліва можуть бути причиною різної швидкості й ступеня
виникнення патологічних процесів у них, які супроводжуються розладами
згортання крові та фібринолізу (наприклад, у півкулях мозку –
тромботичний або геморагічний інсульт; у легенях – запальні процеси і
кровотеча; в нирках – розвиток пієлонефриту і тромбозів; у кінцівках –
травми, тромбофлебіти). Отримані дані можуть бути використані в
моделюванні вище вказаних патологічних процесів у цих органах справа або
зліва у тварин. Знання особливостей цих властивостей у різних тварин
потрібно враховувати при заборі крові в них під час того чи іншого
досліду (тобто завжди з однієї й тієї ж вени справа або зліва). Це ж
стосується і клінічних аналізів крові. Установлені в роботі дані можуть
знайти використання і в клінічній практиці лікарів – невропатологів,
пульмонологів, нефрологів, спеціалістів із лікувальної фізкультури та
інших.

Основні результати дослідження впровадженні у навчальний процес кафедр
нормальної та патологічної фізіології, біохімії, нервових хвороб
Української медичної стоматологічної академії, кафедр фізіології
Кримського, Запорізького, Харківського державних медичних університетів,
Буковинської та Дніпропетровської державної медичної академії.

Особистий внесок здобувача. Автором дисертації особисто визначена
програма досліджень, сформульовані мета і задачі наукової розробки,
власноручно виконані всі експериментальні дослідження. Методи
дослідження, використані в роботі, визначені автором. Комплекс
досліджень показників згортання крові та фібринолізу виконаний на базі
кафедри нормальної фізіології. Аналіз і узагальнення матеріалу,
формулювання основних положень і висновків роботи проведені особисто
автором. Самостійно проведена обробка первинного матеріалу.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були викладені на
Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих
учених “Актуальні проблеми клінічної, експериментальної та
профілактичної медицини”(Донецьк, 2002), на IV Міжнародному конгресі
“Эниология XXI века” (Одеса, 9-14 вересня 2002), ІІІ Міжнародній
медичній конференції студентів та молодих учених “Медицина-здоров’я-ХХІ
сторіччя” (Дніпропетровськ, 26-28 вересня 2002), І Всеросійській
науковій конференції “Клінічна гемостазіологія та гемореологія у
серцево-судинній хірургії” (Москва, 5-6 лютого 2003), науково-практичній
конференції з міжнародною участю “Фізіологія Регуляторних систем”
(Чернівці, 4-6 червня 2003), І Українській конференції з міжнародною
участю “Тромбози в клінічній практиці, профілактика, діагностика,
лікування” (Київ, 27-28 травня 2004), науково-практичній конференції з
міжнародною участю, присвяченій 175-річчю з дня народження І.М Сєченова
(Одеса, 13-14 вересня 2004).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані в 11 статтях у наукових
журналах, рекомендованих ВАК України та 6 тезах наукових конференцій і
з’їздів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 5
розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Повний
обсяг дисертації складає 161 сторінку. Робота ілюстрована 57 таблицями
на 32 сторінках. Список вітчизняних та іноземних джерел літератури
складає 243 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліження. Відповідно до мети та поставлених задач
були проведені експериментальні дослідження на 30 білих щурах обох
статей лінії Wistar вагою 180-220 г віком 2-2,5 місяці; 13 курях
чоловічої статі вагою 1,4-1,5 кг; 12 морських свинках самцях вагою
350-400 г; 10 кролях обох статей вагою 2,5-4 кг; 30 безпорідних котах
обох статей (переважно самцях) вагою 2-4,5 кг, а також проведені
дослідження тканин, отриманих від 14 здорових людей, які загинули в
автокатастрофах, віком 25-45 років. Під час проведення досліду щури,
морські свинки, кролі, кури утримувалися в загальноприйнятих умовах на
стандартному раціоні харчування віварію згідно зі “Санитарными правилами
по устройству, оборудованию и содержанию экспериментально-биологических
клиник (вивариев)” (Шафранов В.П., Рясина Т.В., 1974). Кров для
дослідження (в умовах гексеналового наркозу з розрахунку 100 мг на 1 кг
маси тіла) в одних котів забирали одночасно з яремних, в других із
ниркових, а в третіх – із стегнових вен справа і зліва за допомогою
сухого пластикового шприца (однакового об’єму та з однаковим діаметром
голки). Отриману кров негайно змішували з 3,8% розчином цитрату натрію у
співвідношенні 9:1 та перемішували. Потім кров центрифугували впродовж
10 хвилин при 1500 об/хв для одержання плазми насиченої тромбоцитами.
Частину плазми повторно центрифугували впродовж 30 хвилин при 3000 об/хв
для осідання в ній тромбоцитів та отримання плазми, ненасиченої
тромбоцитами, а потім її використовували як субстрат для визначення
впливу на неї гомогенатів тканин, еритроцитів та змиву з еритроцитів.
Тканини забирали у вигляді невеликих (однакових) фрагментів півкуль
головного мозку (лобні частки), легень (верхівки), нирок (мозковий та
корковий шари в рівних частинах) та стегнових м’язів (із симетричних
ділянок однакові фрагменти) у тварин справа і зліва після їх евтаназії
(передозуванням гексеналу). У людей тканини отримували при
паталогоанатомічному дослідженні. Далі з цих фрагментів готували
гомогенати у фізіологічному розчині хлориду натрію з розрахунку 1:100,
які підлягали центрифугуванню при 1500 об/хв впродовж 10 хвилин, а потім
надосадову рідину використовували в експерименті, додаючи її до
субстратної безтромбоцитарної плазми об’ємом 0,1 мл. У контролі замість
гомогенатів додавали 0,1 мл 0,9% розчину натрію хлориду. Активність
еритроцитарних факторів гемокоагуляції оцінювали шляхом додавання їх
суспензії о’бємом 0,1 мл до субстратної плазми (в контролі в плазму
додавали 0,1 мл 0,9% натрію хлориду). Крім того, частину еритроцитів
відмивали у фізіологіному розчині і в змиві з них також визначали
активність гемокоагулюючих і фібринолітичних компонентів, додаючи його
до субстратної плазми. У роботі використані такі методи дослідження
гемостазу та фібринолізу: час згортання крові, час рекальцифікації,
тромбіновий час, протромбіновий час, активований частковий
тромбопластиновий час, концентрація фібриногену, фібриноліз
еуглобулінів, ретракція згустку, природний лізис згустку (Баркаган З.С.,
Момот А.П., 2001). Дослідження проводили ручним способом із
використанням наборів реактивів фірм Hospitex Diagnostic (Італія),
“Simko LTD” (Львів, Україна), “Ренам” (Москва, Росія).

Задля унеможливлення систематичних похибок та отримання достовірних
результатів використовували сліпий, або маскований, метод (blinding, or
masking) (Флетчер Р., Флетчер С., Вагнер Э., 1998).

Обробка одержаних результатів проводилася методом порівняння сукупностей
із попарно пов’язаними варіантами непараметричних (Т-критерій
Вілкоксона) методів статистичного аналізу. При цьому розраховувалися
середні значення показників (М), середнє значення зміни показників (?)
та похибка середнього значення зміни (m) (Лапач С.Н., Чубенко А.В.,
Бабич П.Н., 2001). Вірогідними вважалися відмінності між показниками при
р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020