МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ІНДЖИКУЛЯН АРТУР АЗАТОВИЧ

УДК 616.127-577.95-092.9

Антропометричні та соматотипологічні особливості морфологічних
показників серця чоловіків зрілого віку

14.03.01 – нормальна анатомія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Дніпропетровськ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ
України.

Науковий керівник:

заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор,

Козлов Володимир Олексійович, Дніпропетровська державна медична академія
МОЗ України, завідувач кафедри анатомії людини.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Мішалов Володимир Дем’янович Національна
медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України,
завідувач кафедри судової медицини;

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Кухар Іван
Давидович, Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова
МОЗ України, старший науковий співробітник науково-дослідницького
центру.

Захист дисертації відбудеться “08” листопада 2007 року о 11-00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.601.03 в Дніпропетровській
державній медичній академії МОЗ України (49005, м. Дніпропетровськ, вул.
Севастопольська, 17).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровської
державної медичної академії (49044, м. Дніпропетровськ, вул.
Дзержинського, 9).

Автореферат розісланий “06” жовтня 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради К 08.601.03

доктор медичних наук, доцент Машталір М.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Останнім часом в літературі все частіше
наводиться достатня кількість даних, що показують взаємозв’язок окремих
соматотипологічних і антропологічних параметрів (Бутова О.А., Лисова
И.М., 2001; Абрамов В.В., Шевченко І.М., 2007, Hense H.W. et al., 1998),
зокрема з морфофункціональними особливостями окремих органів і систем,
як в нормі (Гумінський Ю.Й., 2001; Мороз В.М. та співавт., 2003;
Гудзевич Л.С., Кухар І.Д., 2005; Сарафинюк Л.А. та співавт., 2006), так
і для оцінки ризику виникнення різноманітних патологічних станів різних
органів і систем (Паршин В.С. та співавт., 1997; Гунас І.В. та співавт.,
2004; Антонець Т.І., 2004; Пилюйко Н.В., Каблукова О.К., 2005).

Серед наявних робіт мають місце наукові факти, що свідчать про
взаємозв’язки окремих конституціональних параметрів з параметрами
серцево-судинної системи, зокрема, з морфометричними (Іванов В.А.,
Косоуров А.К., 2002; Batterham A.M. et al., 1999) і фізіологічними
параметрами як окремо серця, так і серцево-судинної системи в цілому
(Щедрина А.Г. та співавт., 1996; Гунас І.В. та співавт., 2004; Шапаренко
Є.Г., 2005; Deague J.A. et al., 2001; Sarafinyk L.A. et al., 2003;). В
більшості випадків такі залежності вивчалися без використання
кореляційного аналізу, нерідко при недостатній кількості випадків
досліджуваних в групах. В той же час, серед робіт, які виконані на
здорових досліджуваних, ці взаємозв’язки достатньо детально вивчені
тільки на підлітковому та юнацькому етапі онтогенезу, – тобто періодів,
впродовж яких серце, як і решта внутрішніх органів, зазнають істотні
зміни протягом нетривалого часу.

Таким чином, ця група робіт освітлює взаємозв’язки параметрів серця з
параметрами соматотипу на етапах постнатального формування серця. Проте,
при цьому, в зрілому періоді розвитку – на етапі, коли здорове серце не
має виражених онтогенетичних перетворень та проявляє постійність
взаємозв’язків морфологічних показників серця з антропометричними і
соматотипологічними показниками тіла, подібні дослідження представлені
не достатньо повно.

До того ж, більшість робіт, присвячених вивченню взаємозв’язку
конституціональних характеристик з параметрами серця виконані в
клінічних умовах, за допомогою неінвазивних методів дослідження, –
таких, як електрокардіографічне дослідження і ехокардіографія (Сарафинюк
П.В., 2003; Ионина С.В., 2003; Сарафинюк П.В. та співавт., 2004;
Кириченко И.М., 2005). Не дивлячись на можливість при використанні
неінвазивних методів дослідження у клініці для виявлення взаємозв’язків
конституціональних характеристик тіла з морфометричними показниками
серця більш вірогідними є морфологічні методи дослідження, що дозволяють
наочно проводити вимірювання, як цілого органу, так і його частин, як на
органному, так і на клітинному рівнях.

Вивчення впливу екзогенних чинників ризику має на увазі детальний аналіз
спадкової схильності, генетичних маркерів виникнення того або іншого
захворювання (Мороз В.М. та співавт., 2000; Шапаренко П.П. та співавт.,
2000). До таких спадкових чинників відносяться і конституційні
особливості людського тіла (Корнетов Н.А., 2002; Николаев В.Г., Ефремова
В.П., 2003). Ведучим в ході вивчення проблеми конституції є проведення
“горизонтального зрізу” при міжіндивідуальному зіставленні різних
соматотипів і функціональних станів організму всередині соматотипів
(Мороз В.М. та співавт., 2003).

Зміни, що відбуваються в серці під впливом різноманітних зовнішніх
чинників, продовжують привертати увагу сучасних дослідників (Фитенков
В.Н. та співавт., 2001; Smiseth O.A. et al., 2000; Deague J.A. et al.,
2001). Ця проблема не втратила своєї актуальності і у наш час, особливо
враховуючи широке розповсюдження захворювань системи кровообігу і
високої смертності від серцево-судинної патології (Коваленко В.М. та
ін., 2006; Гайдаєв Ю.О., 2007). Крім того, слід зазначити, що
лабораторні і інструментальні показники для здорових людей востаннє
переглядалися у 60-ті роки минулого сторіччя, були єдиними по всій
території СРСР і не враховували індивідуальні особливості будови людини.
Отже, розробка нормативних критеріїв морфо-функціональних показників
організму людини, у тому числі і серцево-судинної системи, для мешканців
України також є актуальним як для теоретичної, так і для практичної
медицини.

Таким чином, актуальність цього дослідження полягає у визначенні
сучасних нормативних значень морфометричних показників серця чоловіків
зрілого віку, що не мають патології зі сторони серцево-судинної системи
і визначення взаємозв’язків морфологічних параметрів серця з
антропометричними і соматотипологічними характеристиками організму.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана згідно плану наукових досліджень Дніпропетровської
державної медичної академії і є складовою частиною науково-дослідної
теми кафедри нормальної анатомії Дніпропетровської державної медичної
академії „Розвиток та становлення серця, його судин,
папілярно-трабекулярного і клапанного апарату в онто- і філогенезі”,
номер державної реєстрації 0101V000777. Тема дисертації затверджена
вченою радою Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України
(протокол № 2 від 29 вересня 2005р.). Здобувач вивчав морфометричні
показники серця чоловіків зрілого віку у зв’язку із соматотиповими
особливостями.

Мета і завдання дослідження. Встановити кількісні взаємини між
антропометричними, соматотипологічними показниками і морфометричними
параметрами серця чоловіків зрілого віку.

Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання
дослідження:

Визначити особливості антропометричних (тотальних і парціальних)
показників тіла в залежності від типу конституції.

Визначити особливості показників компонентного складу маси тіла, а також
показників співвідношення та індексів залежно від типу конституції.

Визначити особливості морфометричних показників серця у зв’язку з
соматотиповими особливостями.

Вивчити взаємозв’язки морфометричних показників серця з
антропометричними і соматотипологічними характеристиками, а також з
показниками співвідношення і індексами.

Розробити регресійні моделі морфологічних показників серця чоловіків
зрілого віку в залежності від особливостей будови тіла.

Проаналізувати регресійні моделі морфологічних показників серця і
виділити показники конституції, які частіше за все входять до їх складу.

Об’єкт дослідження: морфометричні показники серця чоловіків зрілого
віку.

Предмет дослідження: особливості морфометричних показників серця,
антропометричних і соматотипологічних характеристик організму чоловіків
зрілого віку та їх взаємозв’язок.

Методи дослідження: морфометричні, гістологічні методи дослідження
серця, антропометричні і соматотипологічні, – для визначення
особливостей будови тіла, математичні – для статистичної обробки
отриманих результатів і побудови регресійних моделей.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше проведені паралелі і
визначені зв’язки між антропометричними, соматотипологічними і
морфометричними показниками серця на трупному матеріалі чоловіків
зрілого віку, померлих від причин, не пов’язаних із патологією серця.

Вперше виявлені взаємозв’язки даних параметрів при аналізі на різних
рівнях структурної організації людини – організму в цілому, органному і
клітинному.

На основі особливостей антропометричних і соматотипологічних показників,
використовуючи метод покрокової регресії, у чоловіків зрілого віку
побудовані достовірні моделі морфометричних показників серця, що
характеризують його тотальні розміри.

Практичне значення отриманих результатів. Вперше дана комплексна оцінка
антропогенетичних і соматотипологічних особливостей морфометричних
показників серця у чоловіків зрілого віку, померлих від причин, не
пов’язаних з патологією серцево-судинної системи. Спираючись на отримані
в ході дослідження дані щодо зв’язку морфометричних параметрів серця у
чоловіків зрілого віку з антропометричними і соматотипологічними
показниками, побудовані математичні моделі морфометричних показників
серця, які дозволяють розробити нормативи морфометричних параметрів
серця, як для клініцистів, так і для фахівців патологоанатомічної і
судово-медичної служб. Отримані в ході дослідження результати дозволяють
науково обґрунтувати антропометричний підхід при визначенні
морфометричних параметрів серця і мають значення для проведення в
майбутньому комплексного вивчення патологічних відхилень і
захворюваності серця і системи кровообігу в цілому.

Отримані результати впроваджені в учбовий процес – в матеріали лекцій і
практичних занять, а також в наукову роботу кафедр нормальної анатомії
Луганського державного медичного університету, Львівського національного
медичного університету, Донецького державного медичного університету,
Сумського державного університету, Кримського державного медичного
університету ім. С.І. Георгієвського, Української медичної
стоматологічної академії (м. Полтава), Івано-Франківського державного
медичного університету, Вінницького національного медичного
університету, кафедри анатомії людини і гістології медичного факультету
Ужгородського національного університету, кафедри патологічної анатомії
і судової медицини Дніпропетровської державної медичної академії,
кафедри судової медицини з курсом права Кримського державного медичного
університету ім. С.І. Георгієвського, кафедри загальної і оперативної
хірургії з топографічною анатомією Буковинського державного медичного
університету, в наукову роботу науково-дослідного центру Вінницького
національного медичного університету, в клінічну роботу обласних
комунальних закладів “Дніпропетровське патологоанатомічне бюро” і “Бюро
судово-медичної експертизи” м. Дніпропетровська.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведений
патентно-інформаційний пошук, написаний звіт, визначені мета і завдання
проведеного дослідження. Самостійно виконано набір матеріалу, проведені
всі антропометричні вимірювання і морфометричні дослідження серця,
обробка отриманих даних, зокрема статистична обробка отриманих
результатів з подальшою побудовою математичних моделей методом
покрокової регресії. Автором розроблені основні теоретичні і практичні
положення дисертаційного дослідження, проведений аналіз і узагальнення
отриманих результатів, сформульовані всі положення і висновки роботи.
Основні положення дисертаційної роботи автором опубліковані в 3
самостійних статтях. У наукових статтях, опублікованих в співавторстві,
авторові належать основні ідеї і розробки, що стосуються особливостей
морфометричних показників серця.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного
дослідження були представлені й обговорені на другій всеукраїнській
морфологічній науковій конференції “Карповські читання”
(Дніпропетровськ, 2005); Четвертій науковій медичній конференції
студентів і молодих вчених (Плевен, Болгарія, 2005); всеукраїнській
конференції студентів-медиків і молодих вчених (Чернівці, 2006);
науково-практичній конференції “Досвід і проблеми застосування сучасних
морфологічних методів досліджень органів і тканин у нормі та при
діагностиці патологічних процесів” (Тернопіль, 2007).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових робіт, 5 з яких
опубліковані в журналах, рекомендованих ВАК України, з них 3 виконані
самостійно; 4 роботи у вигляді тез конференцій.

Структура і об’єм дисертації. Матеріали дисертаційної роботи викладені
на 173 сторінках, з яких 130 сторінок залікового принтерного тексту,
дисертація складається із вступу, огляду літератури, 3 розділів власних
досліджень, розділу „Аналіз та узагальнення результатів дослідження”,
висновків, практичних рекомендацій, списку літературний джерел та
чотирьох додатків. Список використаної літератури включає 205 джерел, з
яких 147 – кирилицею, 59 – латиницею. Дисертаційна робота ілюстрована 62
малюнками, 20 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріал і методи дослідження. Відповідно до мети і завдань дослідження
у дослідженні проведено комплексне обстеження чоловіків зрілого віку (у
віці від 22 до 60 років), згідно схеми вікової періодизації онтогенезу
людини, яка була прийнята на VII Всесоюзній конференції з проблем
вікової морфології, фізіології і біохімії АПН СРСР (Никитюк Б.А.,
Чтецова В.П., 1990).

Комісією з біоетики Дніпропетровської державної медичної академії
(протокол № 3 від 14 березня 2007 р.) встановлено, що проведені наукові
дослідження людини відповідають етичним вимогам згідно наказу МОЗ
України №281 від 01.11.2000 року.

Анатомічне дослідження проводили в морзі ОКЗ “Бюро СМЕ” м.
Дніпропетровська і Дніпропетровському обласному патологоанатомічному
бюро з дотриманням етичних і законодавчих норм і вимог при виконанні
наукових і морфологічних досліджень (Кулініченко В.Л., Мішалов В.Д.,
2007). Для дослідження відбирали чоловіків, які померли від різних
причин, які не пов’язані з патологією серцево-судинної системи, не мали
в анамнезі даних про серцеву патологію (згідно даних історії хвороби та
інших супровідних документів). При виявленні серцево-судинної патології
безпосередньо при проведенні аутопсії, дослідження припинялося.
Первинному обстеженню було піддано 324 людини, 128 з яких було виключено
на різних етапах: в процесі проведення аутопсії, макроскопічного
обстеження серця, або при подальшому гістологічному дослідженні
міокарду.

Повне обстеження було проведено у 196 чоловік зрілого віку – 100
чоловіків І зрілого вікового періоду і 96 чоловіків ІІ зрілого вікового
періоду. Досліджуваним проводили повне антропометричне обстеження,
визначали соматотип, обчислювали розрахункові показники і індекси,
визначали компонентний склад маси тіла, проводили морфологічне
дослідження серця, вивчали гістологічні зрізи його стінки. Подальше
дослідження включало статистичну обробку отриманих даних, проведення
кореляційного аналізу з подальшим математичним моделюванням.

Антропометричне дослідження виконане відповідно до рекомендацій В.В.
Бунака та містило в собі визначення тотальних (довжини і маси тіла) та
парціальних розмірів тіла – обхватних (обхват грудної клітки; обхват
живота; обхват голови у вертикальній і горизонтальній площині, обхват
шиї, обхват правого і лівого плеча, обхват широкої і вузької частини
правого і лівого передпліччя, обхват правого і лівого стегна, обхват
широкої і вузької частини правої і лівої гомілки), подовжніх (довжина
проксимальної фаланги ІІІ пальця правої руки, довжина верхньої кінцівки,
нижньої кінцівки, тулуба, грудини, правої стопи, правої кисті),
поперечних (акроміальний, дельтовидний, передньо-пахвовий діаметри,
найбільший поперечний діаметр голови, поперечний діаметр грудної клітки,
міжсоскова відстань; ширина дистальних епіфізів плеча, передпліччя,
стегна і гомілки справа і зліва; ширина кисті, міжостьовий,
міжгребеневий і міжвертлюговий розміри тазу), передньо-задніх
(сагітальний діаметр грудної клітки, найбільший подовжній діаметр
голови) і товщини підшкірно-жирових складок (на передній і задній
поверхні плеча, на передній поверхні передпліччя, під нижнім кутом
лопатки, на боці, на животі, на грудях, на стегні, на гомілці), а також
підреберний кут.

У своїй роботі ми використовували математичну схему соматотипування за
Хіт-Картер (Carter J.L., Heath B.H., 1990). Для визначення компонентного
складу маси тіла використовували формули J.Matiegka (Ковешников В.Г.,
Никитюк Б.А., 1992).

Розрахунковим шляхом визначалися наступні індекси і показники
співвідношення: площа поверхні тіла, індекс маси тіла, зросто-ваговий
коефіцієнт (ЗРВК), індекс Піньє, індекс Танера, індекс Бругша, індекс
Кетле, індекс Ерисмана; співвідношення акроміального, дельтовидного
діаметрів до довжини тіла; довжини тулуба до довжини тіла, довжини
нижньої кінцівки, довжини верхньої кінцівки, відношення суми
підшкірно-жирових складок до довжини тіла.

Морфометричне дослідження серця включало вимірювання маси, об’єму,
довжини, ширини, товщини і периметру серця на рівні вінцевого синуса і
напівдовжини серця, периметра аорти і легеневого стовбура. Відібрані для
гістологічного дослідження ділянки стінки серця обробляли стандартними
гістологічними методиками і фарбували гематоксилин-еозином. На
гістологічних препаратах оцінювали загальногістологічну картину, товщину
кардіоміоцитів та питомий об’єм кардіоміоцитів з урахуванням
рекомендацій Автанділова Г.Г. та співавт.(1981).

Статистична обробка отриманих результатів проведена в пакеті “STATISTICA
5.5” для Windows (належить ЦНДЛ ВНМУ ім. М.І.Пирогова, ліцензійний №
AXXR910A374605FA) з використанням параметричних і непараметричних
методів оцінки отриманих результатів.

Вивчалась правильність розподілу ознак по кожній з отриманих варіаційних
рядів, середні значення за кожною ознакою, що вивчається, стандартні
помилки і відхилення. Достовірність відмінностей значень між незалежними
кількісними величинами визначали при нормальному розподілі по критерію
Стьюдента, а в інших випадках – за допомогою U-критерію Мана-Уітні. Для
розробки нормативних моделей морфометричних показників серця залежно від
особливостей статури застосовувався метод покрокового регресійного
аналізу з використанням рекомендацій по статистичному аналізу медичних
даних, викладених в сучасній літературі (Боровиков В.П., Боровиков И.П.,
1998; Реброва О.Ю., 2002).

Результати дослідження та їх аналіз. При встановленні соматотипу
обстежених з розділенням їх на чотири основні соматичні типи –
мезоморфний, ектоморфний, ендоморфний і середній збалансований, було
встановлено наступний їх розподіл у вибірці: представників з мезоморфним
типом конституції було виявлено 29,59%; ектоморфним – 28,57%; з середнім
збалансованим – 25%; і 16,84% з ендоморфним соматотипом.

Антропологічна характеристика чоловіків зрілого віку. Проведений нами
аналіз антропометричних характеристик чоловіків зрілого віку дозволив
визначити їх середньогрупові значення. При цьому отриманий цифровий
матеріал групувався таким чином: за типом конституції – мезоморфний,
ендоморфний, середній збалансований, ектоморфний тип конституції; за
віком – перший і другий період зрілого віку, а також середнє значення
для всіх представників зрілого віку.

Крім цього, для всіх визначених антропометричних показників,
розрахункових компонентів соматотипу і маси тіла, а також індексів і
показників співвідношення нами були розраховані наступні статистичні
показники: середня арифметична (М), помилка середньої арифметичної (m) і
довірчі інтервали в межах ± 1 стандартне відхилення (у).

В результаті аналізу отриманих даних нами було встановлено, що тотальні
розміри тіла мають виражені конституціональні особливості. Зокрема,
спостерігається певна тенденція переважання значень тотальних розмірів
тіла у ендоморфів і мезоморфів в порівнянні з представниками
ектоморфного і середнього збалансованого типу конституції. Значення
тотальних показників у ендоморфів не мали достовірних відмінностей від
значень у мезоморфів, а у ектоморфів – від представників середнього
збалансованого типу конституції.

Серед багатьох описаних діаметрів виражену конституціональність мали
діаметри, що характеризують розміри грудної клітки, а саме:
акроміальній, дельтовидний, передньо-пахвовий, сагітальний і поперечний
діаметр грудної клітки, а також розміри тазу. Серед основних
відмінностей в значеннях цих параметрів простежується тенденція в
переважанні їх значень у мезоморфів і ендоморфів над значеннями у
ектоморфів і представників середньозбалансованого типу конституції.
Серед розмірів тазу найбільшу кількість достовірних конституціональних
відмінностей показав міжгребеневий діаметр. Діаметри голови і дистальних
епіфізів достовірних групових соматотипологічних відмінностей не
показали.

Найбільша кількість вірогідних (p<0,001-0,05) відмінностей значень в залежності від типу конституції була виявлена при аналізі розмірів обхватів тіла. Серед обхватів найбільшу конституціональність мали обхвати грудної клітки, живота, шиї, обхвати плеча, стегна, широких частин передпліччя і гомілки. Серед тенденцій, в більшості випадків, прослідковується переваження значень розмірів обхватів у мезоморфів і ендоморфів над значеннями у ектоморфів і представників середнього збалансованого типу конституції. В більшості випадків розміри обхватів у мезоморфів достовірно більше за середньогрупові значення. Розміри обхватів голови проявили порівняно меншу кількість достовірних соматотипологічних відмінностей. Серед показників товщини підшкірно-жирової складки виражена конституціональність властива показникам на грудях, животі, на боці, під нижнім кутом лопатки і на стегні. Найменший розвиток підшкірного жиру спостерігається у представників ектоморфного типу конституції, які мали достовірно (p<0,01-0,05) менші значення цих показників в порівнянні з середніми значеннями у представників інших соматотипів. Більшість наведених індексів і показників співвідношення мали виражену конституціональну залежність. Серед традиційних індексів слід зазначити: індекс Піньє, Ерисмана, Бругша, Кетле, а також індекс маси тіла і зросто-ваговий коефіцієнт. Серед розрахованих показників співвідношення вираженою коституціональністю відрізнилися: сумарна товщина підшкірно-жирових складок, що віднесена до довжини тіла; відношення довжини тулуба до довжини тіла, а також відношення дельтовидного діаметру до довжини тіла. В результаті проведеної нами антропологічного аналізу чоловіків нами було встановлено, що найбільші конституціональні відмінності в значеннях властиві тотальним та обхватним розмірам тіла, значенням товщини підшкірно-жирових складок, а також поперечним розмірам тіла, які характеризують розміри грудної клітки і тазу, тоді як решта подовжніх і поперечних розмірів тіла не мали достовірні конституціональні відмінності. Крім того, слід зазначити, що найчастіше достовірні відмінності (p<0,01-0,05) зустрічалися між показниками мезоморфного і ектоморфного типу конституції, рідше – між ендоморфним і ектоморфним, а також мезоморфним і середнім збалансованим типом конституції. Серед розрахункових показників виражену конституціональність проявили компоненти соматотипів, жировий і кістковий компоненти маси тіла, майже всі розраховані індекси – індекс Піньє, маси тіла, Ерисмана, Бругша, Кетле, зросто-ваговий коефіцієнт, показники співвідношення, що були нами використані в дослідженні. Особливості морфометричних параметрів серця чоловіків зрілого віку залежно від характеристик соматотипу. Серед проаналізованих морфометричних показників серця достовірні (p<0,01-0,05) конституціональні відмінності були виявлені серед показників маси серця, його об'єму, довжини. Виражені відмінності залежно від типу конституції властиві значенням периметра серця на рівні вінцевої борозни та на рівні напіввисоти його шлуночків. Периметр аорти і легеневого стовбура мали достовірні (p<0,01-0,05) конституціональні відмінності лише у представників деяких з порівнюваних типів конституції. Значення товщини і ширини серця достовірних відмінностей залежно від соматотипу не проявили. Також вірогідних конституціональних відмінностей не було виявлено при порівнянні середніх значень товщини стінки правого і лівого шлуночку, а також міжшлуночкової перегородки серця. На наш погляд, відсутність достовірних відмінностей у представників різного соматотипу в значеннях товщини і ширини серця на тлі достовірних відмінностей середніх значень периметрів серця, зміряних на різних рівнях, свідчить про малу інформативність традиційно вимірюваних в патологоанатомічній і судово-медичній практиці товщини і ширини серця. Гістометричний аналіз стінки серця показав, що діаметр кардіоміоцитів та питомий об'єм кардіоміоцитів були достовірно більші (p<0,05) у мезоморфів в порівнянні з ектоморфами. При зіставленні з іншими соматотипами вірогідних відмінностей цих показників нами не виявлено. При порівнянні цих гістометричних показників в двох вікових групах було встановлено, що діаметр кардіоміоцитів, питомий об'єм кардіоміоцитів достовірно був більший (p<0,05) в другому віковому періоді, що узгоджується з літературними даними (Гнатюк М.С., 1978). Взаємозв'язок морфометричних показників серця з антропометричними і соматотипологічними характеристиками. Аналізуючи кореляційні зв'язки маси і об'єму серця з антропосоматичними показниками встановлено, що більшість кореляційних зв'язків існують з обхватами тіла (табл. 1). Саме групою показників обхватів тіла представлені всі сильні зв'язки, а також індекси Ерисмана і Бругша, при розрахунку яких використовується значення обхвату грудної клітки. Окрім цього, середньої сили зв'язки існують із діаметрами тіла, а серед компонентів маси тіла варто відзначити зв'язок з м'язовою масою тіла. Довжина серця в другому зрілому періоді мала більше сильних кореляційних зв'язків в порівнянні з першим, сильні зв'язки представлені в основному поперечними розмірами тіла; середні зв'язки в більшості своїй представлені розмірами обхватів як в першому, так і в другому зрілому періоді. Слід зазначити кореляційний зв'язок середньої сили з м'язовим компонентом маси тіла, а також більшістю розрахункових індексів (табл.2). Таблиця 1 Кореляційні зв’язки морфометричних параметрів серця з антропометричними показниками * ? 1/4 Ae AE e ? „ 1/4 v   TH ??? * , AE E ? v x z   ??? ?????????? touh|’?ccccccUUUUUUUUUUUUUIUUUU & `„7a$ ?????? t 41 44 24 38 5 70 51 58 5 34 39 32 Pgk 57 59 30 26 2 47 57 19 22 36 47 42 Epg_l 36 38 6 15 59 46 33 17 -35 18 5 5 Crist 19 11 33 58 8 56 47 26 10 34 39 36 Troch 10 0 52 65 8 57 31 16 4 31 31 23 Ob_gk 61 59 38 50 20 51 52 26 37 39 55 42 Ob_t 45 44 35 51 31 56 44 21 40 36 51 41 Ob_gv 43 46 39 19 9 60 48 24 4 23 13 15 Ob_pll 47 49 23 20 12 53 51 9 16 41 51 36 Ob_prp1 64 64 26 30 29 45 41 6 20 39 49 39 Ob_bp 40 44 18 38 12 51 40 -11 11 41 43 35 Ob_gp1 68 70 28 42 35 47 48 10 31 28 43 38 Ob_gl1 61 63 9 11 15 36 54 8 29 1 49 31 Ob_gp2 69 71 15 17 8 40 43 11 16 9 31 -3 Gpr 20 25 55 3 60 22 5 6 2 23 28 41 Ggb 24 27 52 65 34 51 41 5 35 34 1 24 *Напівжирним шрифтом виділені значення коефіцієнта кореляції з показником статистичної значущості результату p<0,05-0,001. Для простоти представлення інформації в таблиці наведені тільки значення після коми. M – вага серця; V – об'єм серця; L – довжина серця; Т – товщина серця; Sh – ширина серця; Pv – периметр серця на рівні вінцевого синуса; Ppvz – периметр серця на рівні напіввисоти шлуночків; Pa – периметр аорти; Ptp – периметр легеневого стовбура; Woz – вік; Мт – вага тіла; Lt – довжина тулуба; S – площа поверхні тіла; Ppd – передньо-пахвовий діаметр; Delt – дельтовидний діаметр; Pgk – поперечний діаметр грудної клітки; Epg_l - ширина дистального епіфіза лівої гомілки; Crist – міжгребеневий розмір тазу; Troch – міжвертлюговий розмір тазу; Ob_gk – обхват грудної клітки; Ob_t – обхват живота; Ob_gv – обхват голови у фронтальній площині; Ob_pll – обхват лівого плеча; Ob_prp1 – обхват широкої частини правого передпліччя; Ob_bp – обхват правого стегна; Ob_gp1 – обхват широкої частини правої гомілки; Ob_gl1 – обхват широкої частини лівої гомілки; Ob_gp2 – обхват вузької частини правої гомілки; Gpr – товщина підшкірно-жирової складки на передпліччі; Ggb – товщина підшкірно-жирової складки на боці. Таблиця 2 Кореляційні зв’язки морфометричних параметрів серця з розрахунковими показниками Показник M V L Т Sh Pv Ppvz Pa Ptp Tslz Tspz Tmzp Mm 46 48 15 49 9 38 33 -14 -18 43 53 40 O -10 -16 -34 -63 -9 -39 -41 -9 -43 -11 -25 7 Delt/l 39 43 31 30 3 69 60 43 14 41 43 37 I_Ketle 35 39 43 69 24 59 52 4 21 -18 -7 -7 Imt 36 40 39 66 21 47 45 8 35 16 34 28 I_Erism 61 59 49 50 13 38 43 44 52 43 7 -9 Lt/l 29 30 40 58 20 57 47 53 56 10 31 -18 Lt/ln 7 16 34 61 52 13 19 23 35 -30 17 8 Lt/lr 21 0 11 51 -22 60 53 19 1 -26 37 -15 IP -41 -42 -48 -64 -15 -52 -52 -21 -41 -3 -36 24 I_Tanner 27 31 25 0 24 65 48 31 3 29 10 14 I_Brugsh 60 60 45 34 14 39 44 43 53 34 11 31 Mm – абсолютне значення м'язового компоненту; O – відносне значення кісткового компоненту маси тіла; Delt/L – відношення дельтовидного діаметру до довжини тіла; I_Ketle – індекс Кетле; Imt – індекс маси тіла; I_Erisman – індекс Ерісмана; Lt/L – відношення довжини тулуба до довжини тіла; Lt/Lr – відношення довжини тулуба до довжини верхньої кінцівки; Lt/Ln – відношення довжини тулуба до довжини нижньої кінцівки; IP – індекс Піньє; I_Tanner – індекс Танера; I_Brugsh – індекс Бругша. Товщина серця в першому зрілому періоді мала безліч сильних кореляційних зв'язків з тотальними і подовжніми розмірами тіла, зв’язки середньої сили з більшістю поперечних розмірів тіла, підшкірно-жирових складок і основними обхватами (див. табл. 1). У другому віковому періоді спостерігається тенденція до зменшення значень коефіцієнтів кореляції; однак, звертає на себе увагу їх велика кількість, наприклад, з жировим і м'язовим компонентами маси тіла, а також з розрахунковими індексами. Аналіз кореляційних зв'язків ширини серця виявив порівняно невелику кількість зв'язків, які в більшості своїй не мали достовірних відмінностей у представників першого і другого зрілого віку, а основна їх кількість мала середню силу. При порівнянні коефіцієнтів кореляції периметрів серця на рівні вінцевої борозни у представників першого і другого зрілого періодів з антропо-соматичними показниками звертає на себе увагу наявність великої кількості зв'язків зі всіма групами антропометричних і розрахункових показників у представників обох вікових періодів. Важливо і те, що сильні зв'язки також представлені в обох вікових групах, крім того, основний перелік показників, з якими виявлений кореляційний зв'язок, залишається незмінним. На підставі цього можна укласти, що периметр серця на рівні напіввисоти шлуночків в основному представлений великою кількістю кореляційних зв'язків середньої сили, основна маса яких представлена обхватами тіла, розрахунковими показниками і індексами. Периметр аорти у чоловіків зрілого віку мав дуже мало статистично достовірних кореляційних зв'язків з досліджуваними нами антропометричними показниками. При аналізі периметра легеневого стовбура у чоловіків зрілого періоду було встановлено трохи більше в порівнянні з периметром аорти кореляційних зв'язків, проте всі вони мали середню силу зв'язку. При аналізі значень товщини стінки правого і лівого шлуночку у чоловіків другого зрілого періоду було виявлено безліч кореляційних зв'язків середньої сили з більшістю антропометричних конституціональних характеристик. При аналізі значень товщини міжшлуночкової перегородки встановлені кореляційні зв'язки середньої сили з тотальними, подовжніми, поперечними і передньо-задніми розмірами. Проведений нами кореляційний аналіз підтвердив той факт, що окремі антропометричні показники мали сильніші за інші показники зв'язки з морфометричними показниками серця чоловіків зрілого віку. Зокрема, сильні кореляційні зв'язки виявлені з тотальними, обхватними розмірами тіла та деякими діаметрами. Серед обхватів найчастіше зв'язки визначалися з обхватами грудної клітки, живота, обхватами кінцівок, зокрема, широкої їх частини. З проаналізованих діаметрів кореляційні зв'язки часто виявлялися з діаметрами, що характеризують розміри грудної клітки, а також розмірами тазу. Звертає на себе увагу те, що практично всі виявлені кореляційні зв'язки морфометричних показників серця і антропометричних показників мали прямо пропорційну залежність. Компоненти соматотипу і маси тіла з більшістю морфометричних показників серця мали кореляційні зв'язки середньої і слабкої сили, що не суперечить результатам інших наукових досліджень (Гунас І.В. та співавт., 2004; Шапаренко Є.Г., 2005; Іоніна С.В., 2003). Більшість кореляційних зв'язків прямо пропорційні. Виключенням є ектоморфний компонент соматотипу, який в більшості випадків проявив обернено пропорційний зв'язок. Багато розрахованих нами індексів і показники співвідношення мали сильні кореляційні зв'язки і зв'язки середньої сили з морфометричними показниками серця. Переважну більшість показників мали прямо пропорційний зв'язок з морфометричними показниками, за винятком індексу Піньє і зросто-вагового коефіцієнта. Отримані нами дані не суперечать результатам, що отримані іншими дослідниками, які використовували в роботі ті або інші коефіцієнти і індекси (Іоніна С.В., 2003). Моделювання морфометричних показників серця залежно від антропометричних і соматотипологічних особливостей організму. В результаті проведеного покрокового регресійного аналізу було встановлено, що більшість морфометричних показників серця у здорових чоловіків зрілого віку залежить від антропометричних і соматотипологічних характеристик організму більш, ніж на 50%. Серед них тотальні розміри серця – вага, довжина, товщина, периметри серця на рівні вінцевої борозни і напіввисоти шлуночків, а також периметри аорти і легеневого стовбура. Слід зазначити, що отримані моделі можуть бути використані тільки для здорових чоловіків зрілого віку. Нами встановлено, що для всіх приведених нижче моделей коефіцієнт детермінації R2, як показника точності прогнозування значення залежної ознаки, більш ніж на 50% апроксимує допустимо залежну величину, розрахований F-критерій значно більше критичного (розрахункового) значення, що дозволяє стверджувати про високу статистичну значущість регресійних поліномів. Моделі мали вигляд наступних лінійних рівнянь: Вага серця = -865 + 48,68(обхват широкої частини правої гомілки – 30,79(абсолютне значення м'язового компоненту маси тіла + 23,35(обхват вузької частини правого передпліччя + 9,89(передньо-пахвовий діаметр – 6,7(сагітальний діаметр грудної клітки – 2,65(обхват шиї. Довжина серця = 6,18 + 0,25(товщина підшкірно-жирової складки на передпліччі + 0,26(індекс Бругша – 0,13(обхват грудної клітки + 0,12(міжвертлюговий розмір тазу – 0,18(відношення довжин тулуба до довжини тіла + 0,12(міжсоскова відстань. Товщина серця = -4,19 + 0,29(абсолютне значення м'язового компоненту маси тіла – 0,24(товщина підшкірно-жирової складки на боці + 0,13(товщина підшкірно-жирової складки на грудях + 0,26( міжвертлюговий розмір тазу – 0,09(обхват живота + 0,15(індекс маси тіла. Периметр серця на рівні вінцевої борозни = 10,7 + 1,22(відношення дельтовидного діаметру до довжини тіла + 0,38(міжгребеневий розмір тазу – 0,56обхват голови у фронтальній площині + 0,29(длина тулубу – 0,05вік. Периметр серця на рівні напіввисоти шлуночків = –45,64 + 1,54(обхват широкої частини правої гомілки – 0,62(обхват шиї + 2,16(міжгребеневий розмір тазу – 0,28(обхват живота + 0,14(довжина тулубу – 0,09(обхват правого стегна – 0,09(товщина підшкірно-жирової складки на животі + 0,02(вік. Периметр аорти = 12,26 + 2,43(відношення дельтовидного діаметру до довжини тіла + 2,73(товщина підшкірно-жирової складки на передній поверхні плеча – 1,19(товщина підшкірно-жирової складки під нижнім кутом лопатки. Периметр легеневого стовбура = 141,3 – 11,1(ширина дистального епифізу правої гомілки + 0,29(довжина нижньої кінцівки + 1,5(індекс Бругша – 9,49(ширина дистального епифізу лівого стегна + 1,24(відносне значення кісткового компоненту маси тіла + 0,47(товщина підшкірно-жирової складки на боці – 1,13(обхват широкої частини правої гомілки. Для таких морфометричних показників серця, як товщина стінок правого, лівого шлуночку, а також міжшлуночкової перегородки, було встановлено вірогідний вплив антропо-соматотипологічних складових організму, проте точність опису даних показників знаходиться в межах 35-45%. Тому створення для них математичних моделей недоцільно. У моделі морфометричних показників найчастіше входять подовжні і поперечні розміри обхватів грудної клітки, довжина тулуба, поперечні розміри тазу, обхвати стегна і широкої частини гомілки, товщина підшкірно-жирових складок, м'язовий компонент маси тіла, а також показник відношення дельтовидного діаметру до довжини тіла і індекс Бругша. Підводячи підсумок всієї роботи, слід підкреслити, що проведені дослідження відносно взаємозв'язків морфометричних показників серця здорових чоловіків зрілого віку дозволять точніше розмежовувати норму і патологію, що у свою чергу дозволить на ранніх етапах виявити групу ризику серед представників даної вікової групи з мультифакторіальними захворюваннями серцево-судинної системи. ВИСНОВКИ В дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і рішення науково-практичного завдання, яке полягає у вивченні морфометричних показників серця в залежності від соматотипових особливостей та зв'язків між ними, що дозволило розробити регресійні моделі ряду морфометричних параметрів серця у чоловіків зрілого віку в нормі. Тотальні розміри і обхвати тіла, показники товщини підшкірно-жирових складок, а також поперечні розміри тіла (що характеризують розміри грудної клітки і тазу), мали найбільші достовірні відмінності (p<0,001-0,05) в залежності від соматотипу, тоді як решта подовжніх і поперечних розмірів тіла не мали вірогідних конституціональних відмінностей. Серед розрахункових показників достовірні відмінності (p<0,001-0,05) залежно від типу конституції мали компоненти соматотипів, жировий і кістковий компоненти маси тіла, індекси Піньє, Ерисмана, Бругша, Кетле, зросто-ваговий коефіцієнт, індекс маси тіла, а також розраховані в дослідженні показники співвідношення. Середні значення маси серця, його об'єму, довжини, периметра серця на рівні вінцевої борозни та на рівні напіввисоти його шлуночків мали достовірні відмінності (p<0,001-0,05) залежно від типу конституції. Периметр аорти і легеневого стовбура мали вірогідні (p<0,01-0,05) конституціональні відмінності лише у деяких з порівнюваних типів конституції. Значення товщини і ширини серця, товщини стінки правого і лівого шлуночку, а також міжшлуночкової перегородки не мали достовірних відмінностей залежно від соматотипу. Серед гістометричних показників достовірно більші (p<0,05) у мезоморфів в порівнянні з ектоморфами були діаметр кардіоміоцитів та питомий об'єм кардіоміоцитів. При порівнянні цих показників в двох періодах зрілого віку, було встановлено, що діаметр кардіоміоцитів та їх питомий об'єм був вірогідно більший (p<0,05) в другому періоді зрілого віку в порівнянні з першим. У чоловіків зрілого віку сильний зв'язок з морфометричними показниками серця мали обхватні розміри (r=0,60-0,71), діаметри, що характеризують розміри грудної клітки (r=0,62-0,74), а також розрахункові індекси (Піньє, ІМТ, ЗРВК, Ерисмана, Бругша, Кетле) і показники співвідношення (r=0,60-0,69). Практично всі кореляційні зв'язки (за винятком кісткового компоненту маси тіла, ектоморфного компоненту соматотипу, індексу Піньє і ЗРВК) мали прямопропропорційну залежність. Вага, довжина, товщина, а також периметри серця, аорти і легеневого стовбура залежать від сумарного комплексу антропометричних і соматотипологічних характеристик організму більше, ніж на 50%. Для таких морфометричних показників серця, як товщина стінок правого, лівого шлуночку, а також міжшлуночкової перегородки, також було встановлено вірогідний вплив антропо-соматотипологічних складових організму, проте точність опису даних показників знаходиться в межах 35-45%. У математичні моделі морфометричних показників серця найчастіше входять розміри обхватів тіла, подовжні і поперечні розміри грудної клітки, довжина тулуба, поперечні розміри тазу, обхвати стегна і широкої частини гомілки, товщина підшкірно-жирових складок, а також показник відношення дельтовидного діаметру до довжини тіла і індекс Бругша. З показників компонентного складу маси тіла в моделі входить м'язовий компонент. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Наведена в роботі комплексна оцінка антропогенетичних і соматотипологічних особливостей морфометричних показників серця у чоловіків зрілого віку, померлих від причин, не пов'язаних з патологією серцево-судинної системи, отримані в ході дослідження дані щодо зв'язку морфометричних параметрів серця у чоловіків зрілого віку з антропометричними і соматотипологічними показниками, а також наведені математичні моделі морфометричних показників серця дозволяють розробити нормативи морфометричних параметрів серця. Розроблені нормативи морфометричних показників серця можуть використовуватися в системі охорони здоров'я як клініцистами, так і фахівцями патологоанатомічної і судово-медичної служб. Аналогічні комплексні дослідження при патологічних станах серцево-судинної системи дозволять правильно трактувати в практиці відхилення показників морфометричних показників від нормативних значень і на ранніх етапах підвищити діагностику серцево-судинної патології в цілому. СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Козлов С.В., Инджикулян А.А. Соматотипические особенности сердец людей зрелого возраста // Вісн. проблем біол. і мед.. – 2005. – №3.– С. 122-126. (здобувач приймав участь у зборі матеріалу, описі та аналізі отриманих даних, узагальнив отримані результати). Інджикулян А.А. Основні морфологічні характеристики серця чоловіків зрілого віку залежно від антропометричних показників організму // Медичні перспективи. – 2006. – Т.11, №3.– С. 152-155. Инджикулян А.А. Особенности антропометрических и соматотипологических показателей мужчин зрелого возраста // Морфологія.– 2007. – Т.1, №2.– С. 59-66. Инджикулян А.А. Математическое моделирование морфометрических показателей сердца мужчин зрелого возраста // Морфологія.– 2007. – Т.1, №3.– С. 27-31. Інджикулян А.А., Козлов С.В. Соматотипові особливості деяких морфометричних параметрів серця людини // Медичні перспективи. – 2007. – Т.12, №2. – С. 22-29. (здобувач приймав участь у зборі матеріалу, провів статистичну обробку отриманих даних, описав отримані результати, підготовив матеріали до друку). Гунас И.В., Козлов С.В., Инджикулян А.А. Новый методический подход к морфологическому изучению сердца человека // Мат-ли II Всеукр. наук. морфол. конф. “Карповські читання”. – Днепропетровск: Пороги, 2005. – С. 16-17. (здобувач провів аналіз літератури, описав та узагальнив отримані результати). Kozlov S.V., Kozlova Ju.V., Indzhikulyan A.A., Moskalenko I.S., Moskalenko V.S. Organ level of spatial interrelation of heart arteries and muscular fibers in the wall of the left ventricle // Fourth medical scientific conference for students and young doctors (5-7 may 2005). – Bulgaria, Pleven: University of medicine, 2005. – P. 18. (здобувач провів аналіз літератури, приймав участь у зборі матеріалу, описі та аналізі отриманих результатів, підготовив матеріали до друку). Indzhykulyan A.A. Most often measured in pathoanatomical practice morphological descriptions of heart of mature age men depending on anthropometric descriptions of person // “Хист”, Всеукр. мед. журнал молодих вчених. – 2006. – № 8. – С. 257-258. Инджикулян А.А. Взаимосвязь морфометрических параметров сердца и особенностей конституции мужчин зрелого возрастного периода // Мат-ли наук.-практ. конф. “Досвід і проблеми застосування сучасних морфологічних методів досліджень органів і тканин у нормі та при діагностиці патологічних процесів”. – Тернопіль: Тернопільський державний університет ім. І.Я. Горбачевського, 2007. – С. 15-16. АНОТАЦІЯ Інджикулян А.А. Антропометричні та соматотипологічні особливості морфологічних показників серця чоловіків зрілого віку. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. – Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, Дніпропетровськ, 2007. Матеріалом для дослідження стали 196 трупів чоловіків зрілого віку (21-55 років). При дослідженні проводили антропометрію, кардиометрію, гістометрію стінки серця, визначали соматотип досліджуваних. Подальше дослідження включало статистичну обробку отриманих результатів для вивчення взаємозв’язків антропометричних та соматотипологічних особливостей тіла з морфологічними показниками серця. Автором вперше в комплексі проведені паралелі і визначені зв'язки між антропометричними, соматотипологічними і морфометричними показниками серця на трупному матеріалі чоловіків зрілого віку, померлих від чинників, не пов'язаних з патологією серця. Вперше взаємозв'язки даних параметрів виявлені при аналізі на різних рівнях структурної організації – на рівні цілого організму, органному і клітинному рівні. На основі особливостей антропометричних та соматотипологічних показників, використовуючи метод покрокової регресії, у чоловіків зрілого віку побудовані вірогідні моделі морфометричних показників серця, які характеризують його тотальні розміри. Ключові слова: серце, морфометрія, антропометрія, соматотип, конституція, зрілій вік, моделювання. АННОТАЦИЯ Инджикулян А.А. Атропометрические и соматотипологические особенности морфологических показателей сердца мужчин зрелого возраста. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности – 14.03.01 – нормальная анатомия. – Днепропетровская государственная медицинская академия МЗ Украины, Днепропетровск, 2007. Диссертация посвящена изучению особенностей морфометрических показателей сердца мужчин зрелого возраста в зависимости от конституциональных (антропометрических и соматотипологических) характеристик организма. Материалом исследования послужили 196 мужчин зрелого возраста – 100 мужчин 1-го зрелого возрастного периода и 96 мужчин 2-го зрелого возрастного периода, умерших от причин, не связанных с патологией сердечно-сосудистой системы. Исследуемым проводили полное антропометрическое обследование с учетом рекомендаций Бунака В.В. с измерением 55 показателей: 3 тотальных, 7 продольных, 19 поперечных, 17 обхватных размеров тела, а также толщины кожно-жировых складок в 9 точках. Далее вычисляли 21 индекс и показатели соотношения (индексы Пинье, Таннера, Эрисмана, массы тела, росто-весового коэффициента, Бругша, Кетле и пр.). Соматотипирование производили по схеме Хит-Картер, определяли компонентный состав массы тела, проводили морфометрию сердца, изучали гистологические срезы его стенки. Дальнейшее исследование включало в себя статистическую обработку полученных данных, проведение корреляционного анализа с последующим математическим моделированием. Автором впервые проведены параллели и определены связи между антропометрическими, соматотипологическими и морфометрическими показателями сердца на трупном материале мужчин зрелого возраста, умерших от причин, не связанных с патологией сердца. Впервые выявлены взаимосвязи данных параметров при анализе на различных уровнях структурной организации человека – организменном, органном и клеточном. На основе особенностей антропометрических и соматотипологических показателей у мужчин зрелого возраста построены достоверные модели морфометрических показателей сердца, характеризующих его тотальные размеры. Проведенный анализ антропометрических характеристик мужчин зрелого возраста установил, что тотальные и обхватные размеры тела, значения толщины кожно-жировых складок, а также поперечные размеры тела (характеризующие размеры грудной клетки и таза), имеют наибольшие достоверные различия (p<0,001-0,05) в зависимости от соматотипа, в то время как остальные продольные и поперечные размеры тела не имеют достоверных конституциональных отличий Среди расчетных показателей выраженную конституциональность (p<0,001-0,05) проявили компоненты соматотипов, индексы Пинье, Эрисмана, Бругша, Кетле, росто-весовой коэффициент, индекс массы тела, а также использованные в исследовании показатели соотношения. Изучены соматотипические особенности кардиометрических параметров у мужчин зрелого возраста. Установлено, что средние значения массы сердца, его объема, длины, периметра сердца на уровне венечной борозды и на уровне полувысоты его желудочков имеют достоверные (p<0,001-0,05) отличия в зависимости от типа конституции. Периметр аорты и легочного ствола имеет достоверные (p<0,01-0,05) конституциональные отличия лишь у некоторых из сравниваемых типов конституции. Значения толщины и ширины сердца, толщины стенки правого и левого желудочка, а также межжелудочковой перегородки не имеют достоверных отличий в зависимости от соматотипа. Среди показателей, изученных на гистологическом уровне достоверно большим (p<0,05) у мезоморфов по сравнению с эктоморфами был диаметр кардиомиоцитов и их удельный объем. При сравнении этих показателей в двух возрастных группах было установлено, что диаметр кардиомиоцитов и их удельный объем был достоверно (p<0,05) больше во втором периоде зрелого возраста по сравнению с первым. Установлено, что у мужчин зрелого возраста сильную связь с морфометрическими показателями сердца имеют обхватные размеры (r=0,60-0,71), диаметры, характеризующие размеры грудной клетки (r=0,62-0,74), а также расчетные индексы (Пинье, ИМТ, РВК, Эрисмана, Бругша, Кетле) и показатели соотношения (r=0,60-0,69). Практически все корреляционные связи (за исключением костного компонента массы тела, эктоморфного компонента соматотипа, индекса Пинье и РВК) имеют прямопропоциональную зависимость. При помощи пошагового регрессионного анализа были предложены модели морфометрических показателей сердца, при анализе которых было установлено, что масса, длина, толщина, периметры сердца, аорты и легочного ствола зависят от суммарного комплекса антропометрических и соматотипологических характеристик организма больше, чем на 50%. Для таких морфометрических показателей сердца, как толщина стенок правого, левого желудочка, а также межжелудочковой перегородки, было установлено достоверное влияние антропо-соматотипологических составляющих организма, однако точность описания данных показателей находится в пределах 35-45%. В модели морфометрических показателей сердца чаще всего входят обхватные размеры тела, продольные и поперечные размеры грудной клетки, длина туловища, поперечные размеры таза, обхваты бедра и широкой части голени, толщина кожно-жировых складок, а также показатель отношения дельтовидного диаметра к длине тела и индекс Бругша. Из показателей компонентного состава массы тела в модели входит мышечный компонент. Ключевые слова: сердце, морфометрия, антропометрия, соматотип, конституция, зрелый возраст, моделирование. SUMMARY Indzhykulyan A.A. Anthropometric and somatotypical features of morphological indexes of mature age men’s heart. - Manuscript. The thesis for a scientific degree of Candidate of Medical Sciences in specialty 14.03.01 – normal anatomy. – Dnipropetrovsk state medical academy of MHP of Ukraine, Dnipropetrovsk, 2007. As material for research served 196 men of mature age (21-55 years). Research includes anthropometry, measurement of morphometric indexes of heart (cardiometry), hystometry of heart walls and establishment of somatic type. Subsequent research included statistical treatment of findings to investigate of intercommunications of anthropometric and somatotypical features of body with the morphological indexes of heart. By an author at first in a complex are conducted parallels and communications between anthropometric, somatotypical indexes of body and morphometric indexes of heart using of autopsied specimen of mature age men, which die of factors, not connected with heart pathology. At first found out interrelations of these parameters exposured with analysis on the different levels of structural organization – at the level of whole organism, organ and cellular level. On the basis of features of anthropometric and somatotypical indexes, using a method of step-by-step regress, there are constructed authentic models of morphometric parameters of mature age men’s heart which are characterize its total sizes. Key words: heart, morphometry, anthropometry, somatotype, constitution, mature age, modelling. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ЗРВК – зросто-ваговий коефіцієнт ІМТ – індекс маси тіла Відповідальний за випуск д.мед.н. Машталір М.А. Підписано до друку 20.09.2007 р. Формат 60Ч84 1/16 Папір офсетний. 1,0 ум. друк. арк. Замовлення № 236. Наклад 100 прим. Видавничий центр ДДМА, Дніпропетровськ-44, пл. Жовтнева, 14 PAGE 1

Похожие записи