НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ГІДРОБІОЛОГІЇ

Худий Олексій Ігорович

УДК 597(282. 247. 314)

Стан іхтіофауни дністровського водосховища за дії факторів антропогенної
природи

03.00.10 – іхтіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі екологічної фізіології водяних тварин та
іхтіології Інституту гідробіології НАН України м. Київ

Науковий керівник — член-кореспондент НАН України,

доктор біологічних наук, професор

Євтушенко Микола Юрійович,

Національний аграрний університет,

завідувач кафедри водних біоресурсів та аквакультури

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук

Гандзюра Володимир Петрович,

Київський національний університет

ім. Тараса Шевченка,

професор кафедри зоології

кандидат біологічних наук

Ткаченко Валерій Олексійович,

Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена,

старший науковий співробітник

відділу еволюційно-генетичних

основ систематики

Провідна установа: Дніпропетровський національний університет, кафедра
іхтіології, рибництва та екології

Захист відбудеться “ 23 ” червня 2005 р. о 11 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д.26.213.01. при Інституті гідробіології НАН
України (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 12).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту
гідробіології НАН України за адресою: 04210, м. Київ, просп. Героїв
Сталінграду, 12

Автореферат розісланий “18” травня 2005р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.І.
Гончаренко ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Наслідком крупномасштабного гідробудівництва, яке
активно розпочалося в Україні у XX столітті, стало зарегулювання стоку
всіх головних рік країни. Більше того, велика кількість приток першого
та, навіть, другого порядку теж видозмінена гідротехнічними спорудами.
Безпосереднє проведення різноманітних робіт у басейнах природних водойм,
яке супроводилось зарегулюванням стоку річок, утворенням великих і малих
водосховищ, ставів, водойм охолоджувачів ТЕС і АЕС, зрошувальних і
осушувальних каналів, перетворило їх у природно-технічні водойми, що
викликало інтенсифікацію процесів трансформації природних типів водойм
та їх екосистем (Щербуха, 2004). Не стала виключенням і гідроекосистема
ріки Дністер.

Дністер є другою за розмірами рікою України і головною водною артерією
Молдови. Рівень антропогенного навантаження на екосистему річки від
витоків до гирла надзвичайно високий, оскільки Дністер протікає через
густо заселену територію з великими промисловими підприємствами та
інтенсивним сільським господарством (Шевцова и др., 1998). Однак,
найбільшого впливу екосистема Дністра зазнала через розпочате у 50-их
роках ХХ століття гідротехнічне будівництво.

Одним з найважливіших розділів екологічної оцінки гідротехнічного
будівництва є біопродукційний аспект, який включає й питання
рибопродуктивності. Склад іхтіофауни, стан популяцій промислових видів
риб, питома рибопродуктивність водойм та водотоків, а також загальна
величина рибної продукції, що вилучається, можуть слугувати індикаторами
благополуччя або неблагополуччя гідроекосистеми і визначають
рибогосподарське значення водного об’єкту (Романенко и др., 1990).

Зниження рибопродуктивності Дністровського водосховища, зменшення
об’ємів промислових уловів та погіршення їх якісного складу зумовили
необхідність комплексного вивчення й аналізу стану популяцій основних
промислових видів риб, а також наукового обґрунтування шляхів збереження
природних популяцій риб і подальшого раціонального рибогосподарського
використання вказаної водойми. Актуальність роботи в даному напрямку
зростає також і внаслідок того, що в останні роки на Дністровському
водосховищі ґрунтовні наукові дослідження проводились епізодично. Це не
сприяло створенню цілісної картини нагальних проблем та окресленню
чітких шляхів їх вирішення. За цих умов важливою є правильна оцінка
сучасного стану іхтіофауни водойми, чого можна досягти лише при
застосуванні комплексного підходу з використанням ряду різнопланових
показників, які б дозволили охарактеризувати іхтіокомплекс з різних
боків.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота
виконувалась протягом 1999 – 2004 років на базі кафедри зоології
Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та
відділу іхтіології Інституту гідробіології НАН України і є частиною
наукових тематик „Вивчення закономірностей компенсаторно-адаптаційних
реакцій окремих видів гідробіонтів та наземних тварин в умовах
виникнення екологічно небезпечних регіонів Чернівецької області:
моделювання дії антропогенних факторів та їх корекція”, № держреєстрації
0198U002759; „Моніторинг та теоретичні засади збереження фауністичного
різноманіття природних і антропогенно трансформованих біогеоценозів
Карпатського регіону та прилеглих до нього територій”, № держреєстрації
0103U001970.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягала у з’ясуванні
особливостей структурно-функціональної організації іхтіоценозу
Дністровського водосховища за умов комплексного господарського
використання даної водойми.

Задля досягнення поставленої мети передбачалось вирішення наступних
завдань:

дослідити особливості трансформації іхтіоценозу Дністровського
водосховища за умов дії надпотужних чинників антропогенного походження
та встановити його сучасну структуру;

охарактеризувати вплив рибного промислу на іхтіоценоз водосховища;

проаналізувати напрямок змін у зовнішній будові риб (на прикладі ляща та
плітки) у зв’язку із зарегулюванням;

дослідити структуру популяцій основних промислових видів риб (на
прикладі ляща і плітки) та оцінити їх стан;

охарактеризувати раритетний компонент іхтіофауни Дністровського
водосховища;

визначити врожайність молоді риб в умовах Дністровського водосховища.

Об’єкт дослідження – іхтіофауна Дністровського водосховища.

Предмет дослідження – стан та структура популяцій основних промислових
видів риб Дністровського водосховища.

Методи дослідження – методи збору іхтіологічного матеріалу, гідрологічні
методи, методи морфометричного аналізу, світлова мікроскопія, ваговий
метод; методи статистичного аналізу, в тому числі методи апроксимації
даних.

Новизна роботи. Вперше вивчено особливості трансформації іхтіофауни
різних ділянок ріки Дністер за дії гідротехнічного будівництва,
сольового забруднення та інтродукції.

В результаті проведених досліджень уточнено видовий склад іхтіофауни
верхнього та середнього Дністра (до греблі Дністровської ГЕС). Виявлено
два нових для регіону види – Pseudorasbora parva (Schlegel) і
Gasterosteus aculeatus Lіnnaeus, раніше незареєстровані вище греблі в м.
Новодністровськ.

Вперше досліджена морфологічна мінливість ляща, плітки та інших масових
видів риб, спричинена зарегулюванням стоку в умовах гідроекосистеми
передгірської ділянки течії Дністра.

Вперше створено моделі лінійного та вагового росту ляща та плітки з
Дністровського водосховища.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлена розмірно-вікова
структура популяцій основних промислових видів риб може стати підґрунтям
для розробки заходів щодо оптимізації й раціонального використання
рибних запасів Дністровського водосховища.

Одержані дані використовуються для складання річних прогнозів вилову і
можуть бути використані з метою оптимальної комплексної експлуатації
сировинних ресурсів водосховища, скерованого формування іхтіофауни,
покращення відтворювальної здатності популяцій промислово цінних риб.

Результати роботи та їх узагальнення доповнюють і поглиблюють існуючі
уявлення в сфері популяційної екології риб.

Отримані результати досліджень використовуються при викладанні спецкурсу
„Іхтіологія”, проведенні спецпрактикуму та навчально-виробничої практики
для студентів спеціалізації „Зоологія” в Чернівецькому національному
університеті імені Юрія Федьковича.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснено розробку основних
теоретичних і практичних положень роботи, проведено аналіз літературних
джерел. Дисертант оволодів методами іхтіологічних досліджень, самостійно
провів відбір та камеральну обробку іхтіологічного матеріалу,
проаналізував одержані результати з використанням статистичних методів.

Офіційні дані щодо багаторічної динаміки промислового вилучення рибних
ресурсів з Дністровського водосховища надані Чернівецькою обласною
державною інспекцією охорони, відтворення водних живих ресурсів та
регулювання рибальства.

Аналіз, обговорення та підготовка до друку матеріалів, що відображають
основні результати дисертації, проведено спільно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи були
викладені на міжнародному форумі „Global Biodiversity Forum. 1-st
Regional Session for Europe” (Кишинів, Молдова, 23-25 квітня 2003р.),
міжнародних конференціях „Интегрированное управление природными
ресурсами трансграничного бассейна Днестра” (Кишинів, Молдова, 16-17
вересня 2004 р.), „Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних
проблем екологічної безпеки. Перспективи формування Пан’європейської
Екологічної мережі” (Чернівці, 21-22 квітня 2004 року), „Водные
биоресурсы и пути их рационального использования” (Київ, 31 січня – 1
лютого 2000 р.), „Трофические связи в водных сообществах и экосистемах”
(Борок, Росія, 28—31 жовтня 2003 р.).

Публікації. За матеріалами виконаної роботи опубліковано 8 статей та 5
тез доповідей конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, огляду
літератури (6 підрозділів), опису матеріалів та методів досліджень,
результатів досліджень та їх обговорення (6 підрозділів), узагальнення,
висновків та списку використаних джерел (246 найменувань). Робота
викладена на 161 сторінці машинописного тексту, проілюстрована 28
таблицями і 27 рисунками, містить 2 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. Огляд літератури. В огляді літератури висвітлюються наслідки
впливу антропогенної трансформації гідроекосистем на іхтіокомплекси
різних водойм України, зокрема ріки Дністер, протягом 20-го століття.
Наведено фізико-географічну характеристику Дністра та його основних
приток. Згідно літературних даних визначено межі верхньої, середньої та
нижньої ділянки ріки.

Критично розглянуто сучасний екологічний стан середнього Дністра, в тому
числі охарактеризовані наслідки сольового забруднення. Подано загальний
огляд гідробіологічного режиму Дністровського водосховища.
Проаналізовано застосування морфологічних та популяційних показників в
якості індикаторів благополуччя існування угруповань окремих видів риб в
окремих гідроекосистемах.

Розділ 2. Матеріали і методи. Вивчення видового складу проводили на
Дністровському водосховищі й частково в річковій ділянці середньої течії
Дністра, яка розташована вище водоймища, протягом 1999-2004рр. Видові
списки іхтіофауни складали як за результатами власних спостережень, так
і за літературними даними. Склад іхтіофауни на різних ділянках Дністра
порівнювали за допомогою таксономічного аналізу (Смирнов, 1969).

Латинські назви та систематичне положення визначених видів подано
здебільшого за Ешмайєром (Eschmeyer, 1998), також використані дані по
систематиці рибоподібних та риб Росії (Аннотированный каталог…, 1998).

Матеріали для популяційних досліджень збирали під час проведення
контрольних ловів у квітні-липні 2002-2003 років, також аналізували
промислові улови. Контрольний вилов риби проводили за загально прийнятою
в іхтіології методикою (Озінковська та ін., 1998). В кожному улові
визначався видовий склад і масова частка кожного виду. У кожної
виловленої риби визначалась стандартна довжина тіла (від початку рила до
кінця лускового покриву), після чого необхідні екземпляри відбирались
для проведення біологічного аналізу. Для аналізу морфометричної
мінливості риб було проміряно за стандартною методикою (Правдин, 1966).
Вік визначали за лускою згідно загально прийнятих методик (Чугунова,
1959). З метою визначення розмірно-вікової структури популяцій
користувались методом Морозова-Майорової (Чугунова, 1959). Для
математичного опису росту особин у популяції використовували рівняння
степеневої функції та модель Берталанфі (Bertalanffy, 1951), параметри
якої визначали за методом, запропонованим Фрозом і Біноланом (Froese,
Binohlan, 2000). Вгодованість риб розраховували за Фультоном та Кларк
(Морозов, Дубровская, 1951). Для визначення швидкоростучих та тугорослих
форм ляща використовували значення лускового індексу (Гончаренко, 1999).

Спостереження за ходом нересту проводили згідно рекомендацій А.Ф.
Коблицкої (1963) та Н.О. Ланге, Е.Н. Дмитрієвої (1981). Дослідження
репродуктивного потенціалу популяцій проводили шляхом визначення різних
показників індивідуальної плодючості ваговим методом, для чого матеріал
збирали згідно загальноприйнятих методик (Озінковська та ін, 1998;
Петлина, 1987). Врожайність молоді досліджували в кінці серпня –на
початку вересня шляхом облову мілководь 9 м тканкою (Озінковська та ін,
1998). Видову приналежність цьоголіток визначали за А.Ф. Коблицкою
(1981).

Статистичну обробку проводили за загально прийнятими в біометрії
методиками (Sokal, Rohlf, 1995). Оцінка істотності відмінностей при
порівнянні двох незалежних вибірок проводилась за допомогою M.Diff.
(Правдин, 1966). Вірогідність різниці оцінювали з використанням критерію
Стьюдента (Лакин, 1980). Рівень варіабельності ознак виражали за
допомогою коефіцієнта варіації (Майр, 1971). Розрахунки виконані за
допомогою комп’ютерної системи аналізу даних MS Exel 2002.

Розділ 3. Результати та їх обговорення. Видовий склад іхтіофауни
Дністровського водосховища. За літературними даними станом на 1989 рік у
Дністровському водосховищі зареєстровано 42 види риб (Крыжановский и
др., 1992). В ході проведених нами власних досліджень у водосховищі
виявлено 33 види риб, які належать до 9 родин, що відносяться до 7
рядів: Acipenseriformes (1 вид), Salmoniformes (1 вид), Esociformes (1
вид), Cypriniformes (21 вид), Siluriformes (1 вид), Gasterosteiformes (1
вид), Perciformes – єдиний ряд представлений у водоймі трьома родинами,
– Percidae (4 види), Gobioidae (2 види), Eleotridae (1 вид), – всі інші
ряди представлені однією (типовою) родиною.

Із 33 знайдених нами у водосховищі видів 20 (лящ, плітка, короп, карась
сріблястий, рибець, клепець, судак, окунь, сом, товстолоб білий та
строкатий, щука, підуст, марена звичайна, синець, краснопірка, головень,
ялець, білизна, форель райдужна) є промисловими, 9 видів (колючка
триголкова, йорж звичайний, йорж-носач, верховодка, пічкур звичайний та
білоплавцевий, гірчак звичайний, бичок-гонець та бичок-пісочник) –
такими, промисел яких не ведеться, 2 – червонокнижних (вирезуб та
стерлядь), 2 види є небажаними інтродуцентами (головешка глена, чебачок
амурський). Із згаданих вище промислових видів промислове значення в
даному регіоні мають лише перші десять.

Зміна гідрологічних умов, викликана зарегулюванням стоку, забруднення та
інтродукція нових видів є потужними модифікуючими чинниками, що можуть
спричиняти значні перетворення в структурі біоценозів річок.

Проведена кількісна оцінка впливу на іхтіофауну вищевказаних чинників на
прикладі річки Дністер – від витоків до греблі Дубоссарської ГЕС.

В межах басейну Дністра виділено три сучасних ділянки: верхній Дністер
(S1) – від витоків до гирла Бистриці; Дністровське водосховище (S2) –
від с. Рухотин до греблі Дністровської ГЕС; Дубоссарське водосховище
(S3) – між греблями буферного водосховища Дністровського комплексного
каскаду ГЕС і ГАЕС (біля с. Наславча) та Дубоссарської ГЕС. Усі ділянки
розглядаються в трьох часових розрізах: сучасному, після побудови
Дністровської ГЕС (після 1981 р); до зарегулювання русла дністровською,
але після – дубоссарською греблями (1954-1981 рр.); до спорудження
Дубоссарської ГЕС (до 1954 р.). Таким чином, порівнюється видовий склад
іхтіофауни дев’яти ділянок – трьох вищезазначених сучасних і шести вже
неіснуючих (табл. 1).

Таблиця 1

Умовні позначення ділянок Дністра в різних часових розрізах

Сучасна ділянка Періоди

після 1981 р.

1954-1981 рр.

до 1954 р.

Верхній Дністер S1 S4 S7

Дністровське водоймище S2 S5 S8

Дубоссарське водоймище S3 S6 S9

На підставі літературних джерел (Крыжановский и др., 1992) і власних
спостережень для кожної ділянки річки нами були складені фауністичні
списки, що відповідають певному періоду.

У межах акваторій, що відповідають як Дністровському, так і
Дубоссарському водосховищам, відбувалася поступова, через низку
послідовних, лінійно споріднених між собою стадій, трансформація
видового складу рибного населення, кінцевим результатом якої стала
втрата подібності між вихідною та кінцевою іхтіофаунами (табл. 2). Так,
незважаючи на вилучення з видового складу середнього Дністра кількох
видів прохідних риб (чорноморсько-азовського оселедця, білуги та інших
осетрових) внаслідок спорудження Дубоссарської ГЕС та інтродукцію в
створене водосховище нових видів (далекосхідних риб та сибірського
осетра), таксономічне відношення між фауністичними комплексами риб (S6 і
S9), описаними для даної акваторії в два послідовних періоди, залишалось
позитивним, хоча ступінь подібності став мінімальним (+0,03). Позитивне
значення свідчить про дещо сильніший вплив верхньої ділянки течії ріки,
ніж гирла на формування видової різноманітності іхтіофауни середнього
Дністра. Побудова Дністровського гідровузла знівелювала цей вплив на
сучасному етапі, спричинивши відмінність між складом нинішньої та
первісної іхтіофауни Дубоссарського водосховища. Очевидно, що з часом ця
відмінність поглиблюватиметься за рахунок елімінації популяцій літофілів
– сповільнення течії призвело до замулення та заростання кам’янистих
ділянок дна, що погіршило умови їх нересту, а прихід нових особин з
верхнього та нижнього Дністра унеможливлений греблями.

Таблиця 2

Таксономічні відношення між видовим складом іхтіофауни в різних ділянках
р. Дністер у різні періоди часу *

Ділянки S1 S4 S7 S2 S5 S8 S3 S6 S9

S1 1,14 0,50 0,43 -0,13 -0,28 -0,34 -0,44 -0,38 -0,50

S4 0,50 0,82 0,59 -0,50 -0,19 -0,14 -0,47 -0,41 -0,18

S7 0,43 0,59 1,04 -0,58 -0,27 -0,22 -0,58 -0,38 -0,16

S2 -0,13 -0,50 -0,58 1,63 0,18 -0,24 0,13 0,04 -0,52

S5 -0,28 -0,19 -0,27 0,18 0,64 0,22 -0,07 0,00 -0,21

S8 -0,34 -0,14 -0,22 -0,24 0,22 0,88 -0,33 -0,27 0,45

S3 -0,44 -0,47 -0,58 0,13 -0,33 -0,33 1,01 0,65 -0,03

S6 -0,38 -0,41 -0,38 0,04 0,00 -0,27 0,65 0,72 0,03

S9 -0,50 -0,18 -0,16 -0,52 -0,21 -0,03 -0,03 0,03 1,13

Примітка: *– підкреслені дані характеризують ступінь унікальності
іхтіофауни; в рамках – зони з подібним видовим складом.

Враховуючи, що вершина Дністровського водосховища залишається відкритою,
зберігаючи таким чином зв’язок з верхів’ям, тоді як сполучення з гирлом
було втрачено набагато раніше, остаточне перетворення іхтіофауни
Дністровського водосховища, найімовірніше, викликане не спорудженням
Дністровської ГЕС, а токсифікацією річки та інтродукцією далекосхідних
видів риб. Прослідкувавши тенденцію до відтворення видової
різноманітності після сольового забруднення у верхньому Дністрі, можна
припустити, що ступінь подібності між видовим складом іхтіофауни з
ділянок S2 й S5 з роками зростатиме.

Для частини Дністра, яка відповідала нинішньому Дністровському
водосховищу, найбільш характерними видами були представники
літореофільного комплексу. З риб в цій частині річки в найбільшій
кількості ловилися підуст (близько 50% промислових уловів і за масою, і
за кількістю). Значну частину уловів за масою становила також марена (до
24,5%) і головень (12,5%). Інша риба виловлювалась в меншій кількості.
Звичайними видами були чоп великий і йорж-носач (Балабай, 1952). На
сьогоднішній день співвідношення видів у даній ділянці ріки докорінно
змінилося. Так, результати контрольних виловів засвідчили переважання
фітофільних видів (табл. 3).

Таблиця 3

Відносна чисельність (%) та частота зустрічі (екземплярів на одну
усереднену сітку контрольного порядку за добу) видів риб в контрольних
виловах з середньої частини Дністровського водосховища

Вид %

екз./сіткодоба

2002

2003

2002

2003

Salmo gairdneri irideus Gіbbons 0,03 — 0,004 —

Rutilus rutilus Lіnnaeus 24,47 49,11 3,268 3,028

Rutilus frisii ( Nordmann ) 1,89 0,07 0,252 0,007

Leuciscus cephalus (Lіnnaeus) 1,46 0,09 0,195 0,008

Aspius aspius (Lіnnaeus) 0,17 — 0,023 —

Alburnus alburnus (Lіnnaeus) 7,29 0,31 0,973 0,028

Abramis brama (Lіnnaeus) 40,02 15,61 5,344 0,963

Abramis sapa ( Pallas ) 2,47 — 0,330 —

Abramis ballerus (Lіnnaeus) 0,03 — 0,004 —

Vimba vimba (Lіnnaeus) 13,27 13,99 1,772 0,863

Carassius auratus gibelio Bloch 1,16 0,14 0,154 0,012

Cyprinus carpio (Lіnnaeus) 0,08 0,05 0,011 0,005

Hypophthalmichthys molitrix (Valencіennes)

0,08

0,007

Silurus glanis (Lіnnaeus) 0,32 0,70 0,043 0,062

Stizostedion lucioperca (Lіnnaeus) 4,16 0,91 0,555 0,081

Perca fluviatilis Lіnnaeus 2,87 18,94 0,383 1,687

Gymnocephalus cernua (Lіnnaeus) 0,02 — 0,003 —

міжвидові гібриди 0,30 — 0,040 —

Всього 100 100 13,354 8,907

Як видно з таблиці, сукупна частка фітофілів в уловах складає близько
70% від загальної кількості особин, тоді як літофілів – всього 15-20%
залежно від року, решта 15 – 20% належить індиферентним по відношенню до
нерестового субстрату видам. Для порівняння, до зарегулювання стоку на
даній ділянці ріки сумарна частка видів літореофільного комплексу
складала 66,3%, а лімнофільного (переважна більшість видів якого є
фітофілами) – 33,7% (Иванчик и др., 1989).

Загальна характеристика рибного промислу на Дністровському водосховищі.
У Дністровському водосховищі промислове освоєння рибних ресурсів
розпочалось у 1991 році. Основними об’єктами рибного промислу у водоймі
стали лящ та плітка, сукупна частка яких складає більше 60% від
загальної вилученої іхтіомаси.

Початок ХХІ ст. порівняно з 90-ми роками ХХ ст. характеризується
скороченням величини річних промислових уловів за окремими видами майже
вдвічі. Істотно знизився показник уловистості усередненої сітки
контрольного порядку (табл. 3). Як показав аналіз промислових уловів, в
останні роки на Дністровському водосховищі зросла частка малорозмірного
прилову в ставних сітках з розміром вічка, дозволеним для промислу
(табл.4), що істотно знижує якість цих уловів.

Таблиця 4

Питома частка прилову маломірних особин промислових видів риб та
раритетного компоненту станом на 2002 рік

Вид Розмір вічка ставної сітки, мм

30

36

40

70

%, від загального вилову

%, від видового улову

%, від загального вилову

%, від видового улову

%, від загального вилову

%, від видового улову

%, від загального вилову

%, від видового улову

лящ 11,34 100,00 33,68 100,00 41,88 88,89 30,21 32,58

плітка 18,56 94,74 2,08 54,55 13,09 89,29

рибець 21,65 100,00 8,68 96,15 2,09 80,00

судак 8,25 100,00 12,85 100,00 15,71 96,77 5,21 71,43

вирезуб 9,28 100,00 9,72 100,00 5,76 100,00

сом 2,06 100,00 0,69 100,00 1,05 100,00

короп

0,52 100,00

Всього 71,13

67,71

80,10

35,42

Згідно „Правил промислового рибальства…” частка прилову не повинна
перевищувати 20% від загальної кількості виловлених особин. Як видно з
таблиць, дозволені дрібновічкові сітки не забезпечують виконання даної
норми, а тому повинні бути заборонені для використання.

Загальна біологічна характеристика ляща з Дністровського водосховища.
Лящ з Дністровського водосховища характеризується наступними
меристичними ознаками: D III 9-10, A III 24-29, l.l. 51-59, Squ.1 11-14,
Squ.2 6-7, Squ. pl. 6-10, sp.br. 18-24. Порівнявши зазначені показники з
такими ж у представників верхньої ділянки (Опалатенко, 1968) можна
помітити, що із зарегулюванням стоку в ляща достовірно збільшилась
кількість розгалужених променів як в спинному, так і в анальному
плавцях, а також збільшилась кількість лусок в бічній лінії. Кількість
же зябрових тичинок на першій зябровій дузі, навпаки, зменшилась, що
може свідчити про укрупнення харчового об’єкту. Аналіз формули глоткових
зубів виявив наступний розподіл варіант: d.f. 5-5 – у 60% особин; 6-5 –
у 40% досліджених особин. За даними Л.К. Опалатенко (1968) в риб з
верхнього Дністра розподіл варіант зубної формули дещо інший: 5-5 –
89,36%, 5-6 і 5-4 – по 4,26% особин; 4-4 – у 2,13% особин. Порівняльний
аналіз пластичних ознак ляща з Дністровського водосховища та верхнього
Дністра дозволив виявити основні напрямки змін у зовнішній будові даного
виду в зв’язку із зарегулюванням. Так, зниження швидкості течії
спричинило збільшення максимальної висоти тіла, а також вкорочення
постдорсальної відстані та довжини хвостового стебла, що пов’язане з
послабленням локомоторних властивостей тіла (Митрофанов, 1977). Поряд з
цим цікавим видається факт збільшення висоти спинного та анального
плавців у порівнянні з верхньодністровським лящем, оскільки, як відомо,
збільшення висоти спинного та анального плавців пов’язують з посиленням
їх ролі як стабілізаторів та рулів повороту. Поясненням такого
протиріччя може бути теорія про те, що роль непарних плавців (спинного
та анального зокрема), полягає в сприянні поворотам риби вгору-вниз, а
тому їх висота прямо корелює з глибиною водойми (Никольский, 1974). Лящі
з Дністровського водосховища мають більш видовжену голову з дещо
вкороченим рилом. Такий ефект спостерігався і в інших річкових системах
як наслідок зарегульовування стоку (Мовчан, Смірнов, 1983).

До створення Дністровського водосховища лящ у даній ділянці ріки був
малочисельним видом (Вайнштейн, 1961). Зміна гідробіологічного режиму
внаслідок зарегулювання стоку позитивно вплинула на чисельність виду в
зазначеній частині течії Дністра. Так, в середині 80-х років лящ в
уловах однієї сітки контрольного порядку складав в середньому близько
10% за кількістю особин та 23% за масою (Кундиев и др.,1991), а вже в
другій половині 90-х — на початку 2000-х років в промислових уловах на
долю ляща припадало більше 50% від загальної маси (Худий, Когутяк,
2000).

Аналіз складу промислових уловів протягом 1999-2003 років, а також
вивчення структури популяції дозволили виявити певні негативні тенденції
– середньопопуляційні довжина та маса зменшились майже вдвічі (рис.1).

c

¤

R † :

?

E

t-t4tuououiououoaououououoUoUoUoUououoaOuaOuaOuOuOuOuaouOuOuaouauauaOuOo
uouoauOuoauOuOuO

O

O

&

F

O

O

EHuy

EHuy

O

$

O

?

O

O

?

O

$

O

$

$

O

$

O

$

O

Ue“TH“ae“i“o“” ”

$

O

$

O

$

O

$

O

$

O

$

O

$

O

$

O

$

O

?N?r???Ue?X©’©*?
?iµb???A?L»(1/401/4@1/4H1/4Z1/4b1/4p1/4?1/4?1/4?1/4ue?uouoeououoeououoeo
uouoeououauauoUuUuUuUuUuUuUuUuUuUuUuUuUuUuUuUuUuouououououUuUuUuUuUu

EHuy

$

O

$

O

$

O

$

O

$

O

$

O

O

$

O

$

O

$Ifa$

$

O

$

O

O

O

$

O

O

$

O

O

$

O

O

$

O

O

$

O

O

$

O

O

$

O

O

$

O

O

$

O

O

$

O

O

$

O

O

$

O

O

$

O

O

$

O

O

$

O

O

$

O

O

$

O

O

O

? m

$

O

X¶Z¶

?$??¶?¶

·

?$?z·|·

?$?O·U·

?$?.?0?

?$?`?b?

?$?????

TОмолодження ядра популяції на тлі скорочення кількості вікових груп є
свідченням селективного впливу крупновічкових знарядь лову, які широко
використовувались на Дністровському водосховищі протягом 90-х років
минулого століття. Мала чисельність поколінь 2- та 3-літок, очевидно, є
наслідком слабкого поповнення стада в попередні роки. Доказом цього
твердження також є зниження абсолютної кількості ляща в уловах
усередненої сітки контрольного порядку (табл.3). Детальний розгляд
розмірно-вікової структури промислового стада ляща засвідчив наявність
тенденцій до здрібніння вікових категорій та омолодження розмірних
рядів.

Показники темпу лінійного росту ляща з Дністровського водосховища у 80-х
– 90-х роках ХХ ст. відповідали показникам для даного виду з нижнього
Дністра (Сербинова и др.,1999). Станом на 2002-2003 рр. середні
показники лінійного росту ляща в водосховищі знизились, особливо сильно
зменшилась довжина середніх та старших вікових груп, в молодому ж віці
лящ зберіг доволі високий темп приросту довжини. В загальному за всіма
віковими категоріями залежність стандартної довжини тіла від віку
описується кривою експоненційної функції, рівняння якої містить
відповідні коефіцієнти: Linf =49,9 см; K = 0,18; t0 = -0,00234 років
(рис. 2).

Теоретично розраховані за рівнянням росту Берталанфі величини
стандартної довжини тіла тісно корелюють з усередненими емпіричними
довжинами для відповідних вікових категорій (r = 0,9958, p ? 0,001).
Самиці набирають більшу масу тіла без внутрішніх органів на одиницю
довжини (рис.3). Лящ у Дністровському водосховищі має сприятливі умови
нагулу, свідченням чого є показники вгодованості – 2,1% ? 0,045 за
Фультоном і 1,8% ? 0,025 за Кларк, що є близьким до показників ляща з
Дністровського лиману (Крыжановский, Кундиев, 1985).

Найменший вік, при якому самиці ляща вперше йдуть на нерест, в умовах
Дністровського водосховища становить 5 років. (табл.5).

Таблиця 5

Усереднені значення індивідуальної абсолютної (ІАП) та індивідуальної
відносної (ІВП) плодючості (тис. ікринок; тис. ікринок на грам
відповідно) в різновікових групах розмірного ряду ляща

Розмірний ряд, см

28-29

30-31

32-33

34-35

36-37

38-39

40-41

Вік, роки 5

ІАП

80,80 ? 7,13

ІВП

0,192 ? 0,019

6

ІАП

175,38 ? 14,32

ІВП

0,25 ? 0,020

7

ІАП

111,00 ? 12,14

150,80 ? 13,81

195,58 ? 17,36

ІВП

0,232 ? 0,021

0,228 ? 0,020

0,241 ? 0,024

8

ІАП

123,40 ? 11,92

142,21 ? 14,69

195,89 ? 20,6

242,80 ? 23,8

ІВП

0,224 ? 0,023

0,204 ? 0,017

0,181 ? 0,017

0,196 ? 0,020

9

ІАП

93,12 ? 8,55

194,55 ? 19,23

239,32 ? 2,16

274,80 ? 2,68

ІВП

0,194 ? 0,017

0,299 ? 0,029

0,326 ? 0,028

0,366 ? 0,025

Показники індивідуальної плодючості для ляща з Дністровського
водосховища значно перевищують ті, які спостерігались у верхньому та
середньому Дністрі до зарегулювання (Опалатенко, 1968).

Загальна біологічна характеристика плітки з Дністровського водосховища.
Плітці з Дністровського водосховища притаманні наступні меристичні
ознаки: D III – IV 9-11, A III – IV, 9-12, l.l. 40-46, Squ.1 7-10, Squ.2
3-5, Squ. pl. 5-12, sp.br. 7-15. В умовах Дністровського водосховища у
порівнянні з верхньодністровською плітка має вищі відносні показники
найбільшої та найменшої висоти тіла, вкорочення постдорсальної відстані
та довжини хвостового стебла пов’язане з послабленням локомоторних
властивостей тіла у зв’язку із зниженням швидкості течії. Слід
зазначити, що стосовно плітки та ляща основні напрямки змін у зовнішній
будові, пов’язані із зміною гідрологічних умов водойми, в цілому
збігаються.

В останні роки в Дністровському водосховищі стрімко знизились
середньопопуляційні довжина та маса плітки (рис.4).

Здрібніння середньо популяційних розмірів проходить на фоні значного
розрідження популяції плітки – показник присутності даного виду в уловах
контрольних сіток складав у 2002-2003 рр. близько трьох особин на
усереднену сітку контрольного порядку (табл.3) проти приблизно 25-и у
1989 – 1990 роках. Середній вік особин плітки становив 3,9 років, а в
2003 – 4,4 роки проти 3,7 і 3,4 років у 1986–1990 роках
відповідно(Кундиев и др.,1991).

В умовах Дністровського водосховища високий темп росту плітка зберігає
до трьох років, починаючи з чотирирічного віку відбувається стрімке
затухання ростових процесів, а в п’ятиліток і більш старших особин даний
показник нижчий, ніж в середньому по Україні (Мовчан, Смірнов, 1981) і
навіть для водойм, розташованих значно північніше (Бандура, 1984). В
загальному за всіма віковими категоріями залежність середньо
популяційної стандартної довжини тіла від віку описується кривою,
рівняння якої містить відповідні коефіцієнти: Linf =40,9 см; K = 0,111
рік -1; t0 = -0,15 років (рис. 5). Встановлено, що в досліджуваній
популяції самці набирають більшу масу тіла (без внутрішніх органів) на
одиницю приросту довжини, ніж самиці (рис.6).

У Дністровському водосховищі найменший вік, при якому самиці плітки
вперше йдуть на нерест, становить 3 роки (табл.6).

Таблиця 6

Усереднені значення ІАП та ІВП плодючості (тис. ікринок; тис. ікринок на
грам відповідно) в різновікових групах розмірного ряду плітки

Розмірний ряд, см

17-18

19-20

21-22

23-24

25-26

27-28

Вік, роки 3

ІАП

37,20 ? 2,30

ІВП

0,465 ? 0,044

4

ІАП

24,62 ? 2,54

64,32 ? 5,58

ІВП

0,308 ? 0,027

0,402 ? 0,039

5

ІАП

51,60 ? 5,18

61,30 ? 5,72

71,51 ? 6,14

98,56 ? 9,95

ІВП

0,369 ? 0,030

0,397 ? 0,032

0,289 ? 0,021

0,379 ? 0,035

6

ІАП

63,68 ? 5,89

43,67 ? 3,64

63,42 ? 6,36

69,19 ? 6,79

ІВП

0,529 ? 0,048

0,279 ? 0,029

0,299 ? 0,028

0,256 ? 0,022

7

ІАП

52,56 ? 7,38

39,46 ? 3,47

69,31 ? 6,54

136,76 ? 12,85

ІВП

0,364 ? 0,051

0,241 ? 0,022

0,351 ? 0,034

0,427 ? 0,039

8

ІАП

59,20 ? 6,05

81,30 ? 7,32

124,63 ? 12,59

ІВП

0,358 ? 0,033

0,353 ? 0,032

0,367 ? 0,036

9

ІАП

113,88 ? 10,65

ІВП

0,569 ? 0,054

Порівнявши отримані нами результати з літературними даними, можна
побачити, що показники індивідуальної плодючості для плітки з
Дністровського водосховища дещо вищі, ніж середні по Україні (Мовчан,
Смірнов, 1981) й значно перевищують ті, які спостерігались у верхньому
та середньому Дністрі до зарегулювання (Опалатенко, 1969), що відображає
загальну тенденцію до підвищення показників плодючості внаслідок
уповільнення течії (Сухойван,1972).

Сучасний стан раритетної компоненти іхтіофауни Дністровського
водосховища. На сьогоднішній день в Дністровському водосховищі за
різними списками різних рівнів охороні підлягають від 3 до 18 видів риб.
З цих видів 2 занесені до ЄЧС (Європейського Червоного списку), 11 – до
Червоної книги МСОП (Міжнародний союз охорони природи), 3 – до ЧКУ
(Червоної книги України), 15 видів охороняються Бернською конвенцією –
всі вони занесені до додатку 3 цієї конвенції. Серед родин найбільш
багатою на раритетні види є родина Cyprinidae – 10 видів, з родини
Gobioidae охороняється 3 види, з Percidae – 2, а з родин Acipenseridae,
Cobitidae, Siluridae – по 1 виду.

Проблема відтворення рибних запасів Дністровського водосховища.

У Дністровському водосховищі сформувалися сприятливі умови для нагулу
молоді риб. Про це свідчать прирости довжин тіла цьоголіток. Станом на
липень місяць плітка досягає в середньому 43,50 мм (lim 33,63–50,98),
лящ – 44,43 мм (lim 39,96–48,28), окунь – 44,65 мм (lim 33,39–53,03).
Незважаючи на це, угруповання молоді в умовах Дністровського водосховища
характеризується низькою видовою різноманітністю та низькою
концентрацією цьоголіток, яка в рідкісних випадках сягала 50 екземплярів
на м2. Левову частку в цих угрупованнях складають малоцінні у
промисловому відношенні види (рис.8). Причиною такого становища є
несприятливі умови для проходження нересту більшості риб-фітофілів.
Підвищення середньодобової температури води супроводжується безперервним
зниженням висоти поверхневого рівня водосховища (10 см за добу) протягом
другої половини квітня – першої половини червня. Внаслідок цього
осушується більша частина нерестових площ. Перевагу в наявній ситуації
отримали індиферентні, невибагливі до нерестового субстрату види. Це, в
основному, непромислові та малоцінні в господарському відношенні риби.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення сучасного стану іхтіофауни
Дністровського водосховища та нове бачення вирішення проблеми підвищення
його рибопродуктивності за умов комплексного господарського
використання.

1. Видовий склад первісно єдиного іхтіокомплексу ріки Дністер під
впливом трьох найвагоміших чинників антропогенного навантаження, –
гідробудівництва, забруднення та інтродукції – зазнав численних
перетворень, які, незважаючи на поступовий характер, призвели до появи
якісно нових фауністичних комплексів. Внаслідок першого етапу
гідротехнічного будівництва (створення Дубоссарського водосховища) з
іхтіофауни ділянки Дністра, що відповідає сучасному Дністровському
водосховищу, зникли 1 вид міног (Eudontomyzone mariae Berg) та 7 видів
риб (Huso huso (Lіnnaeus), Acipenser gueldenstaedti Brandt, Acipenser
stellatus Pallas, Salmo trutta fario Lіnnaeus, Thymallus thymallus
(Lіnnaeus), Leuciscus borysthenicus (Kessler), Misgurnus fossilis
(Lіnnaeus)); після другого етапу зарегулювання стоку (створення
Новодністровського гідровузла), спряженого із сольовим забрудненням,
додатково зникло ще 5 видів (Salmo trutta fario Lіnnaeus, Alburnoides
bipunctatus (Bloch), Pelecus cultratus (Lіnnaeus), Carassius carassius
(Lіnnaeus), Neogobius kessleri (Gьnther)), причому популяції трьох
видів, крім P. cultratus (L.) і N. kessleri (Gьnther), відновились в
акваторії верхнього Дністра. Натомість, іхтіофауна Дністровського
водосховища поповнилась 7 видами (Gasterosteus aculeatus Lіnnaeus,
Ctenopharyngodon idella (Valencіennes), Pseudorasbora parva (Schlegel),
Hypophthalmichthys molitrix (Valencіennes) Aristichthys nobilis
(Rіchardson), Ictiobus ceprinellus (Valencіennes), Perccottus glenii
Dybowskі), з яких шість перших є інтродуцентами.

2. Створення Дністровського водосховища викликало докорінну зміну
співвідношення видів у даній ділянці ріки, а сольове забруднення значно
пришвидшило процес трансформації іхтіоценозу – з 10-15 років до 5 років.
До зарегулювання на цьому відрізкові течії сумарна частка видів
літореофільного комплексу складала 66%, а лімнофітофільного – 34%. На
сьогодні в уловах частка фітофілів складає близько 70% від загальної
кількості особин, тоді як літофілів – всього 15-20 %, решта належить
індиферентним по відношенню до нерестового субстрату видам.

3. Станом на 1991 рік іхтіокомплекс Дністровського водосховища повністю
відновився, що дозволило розпочати освоєння його рибних запасів.
Основними об’єктами рибного промислу на Дністровському водосховищі є лящ
та плітка, сукупна частка яких складає більше 60% від загальної
вилученої іхтіомаси. В останні роки промислові улови характеризуються
низькою якістю – у переважній більшості дозволених дрібновічкових сітних
знаряддях лову частка маломірного прилову складає 75-85%, що значно
перевищує дозволені норми. Також істотно знизився показник уловистості
усередненої сітки контрольного порядку.

4. Зарегулювання стоку в умовах передгірської частини течії ріки Дністер
викликало зміни в екстер’єрі ляща та плітки, спрямовані на збільшення
кількості кісткових елементів, зокрема розгалужених променів у спинному
і анальному плавцях; кількість тичинок на першій зябровій дузі в обох
видів зменшилась у зв’язку з укрупненням основного харчового об’єкту.
Зменшення швидкості течії зумовило зростання відносних показників
найбільшої і найменшої висоти тіла, вкорочення постдорсальної відстані
та відносної довжини хвостового стебла, що вказує на погіршення
гідродинамічних та локомоторних властивостей тіла. Збільшення глибини
водойми спонукало до зростання відносної висоти спинного та анального
плавців.

5. Після створення Дністровського водосховища у популяціях ляща та
плітки відмічено покращення темпів лінійного та вагового росту,
збільшення показників індивідуальної плодючості. Однак, в останні роки в
угрупованнях даних видів спостерігається тенденція до омолодження
розмірних рядів та здрібніння вікових категорій. Детальне вивчення
розмірно-вікової структури популяцій дозволило створити моделі лінійного
та вагового росту ляща та плітки в умовах Дністровського водосховища.

6. На сьогоднішній день у Дністровському водосховищі зустрічається 18
видів риб, які підлягають охороні. З цих видів 2 занесені до ЄЧС, 11 –
до ЧК МСОП, 3 – до ЧКУ, 15 видів охороняються Бернською конвенцією.
Серед родин найбагатшою на раритетні види є родина Cyprinidae – 10
видів, з родини Gobioidae охороняється 3 види, з Percidae – 2, а з родин
Acipenseridae, Cobitidae, Siluridae – по 1 виду.

7. Робота Новодністровського гідровузла у весняно-літній період стає
причиною формування несприятливих умов нересту фітофільних видів риб.
Внаслідок цього угруповання молоді риб Дністровського водосховища
характеризуються низькою видовою різноманітністю та малою концентрацією
цьоголіток, яка в рідкісних випадках сягає 50 екземплярів на 100 м2.
Переважна більшість в цих угрупованнях представлена малоцінними у
промисловому відношенні видами.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Худий О.І., Євтушенко М.Ю. Ефективність нересту фітофільних видів риб у
Дністровському водосховищі // Доповіді НАН України. – 2003. – № 12. –
С. 151-154. (здобувач особисто провів збір первинного матеріалу,
камеральну обробку, обрахунки, брав участь у підготовці до друку).

Худий О.І. Зміни в іхтіофауні різних ділянок Дністра під впливом
антропогенних чинників // Гидробиологический журнал. – 2002р.– Т.38,
№6.– С.33-39.

Худий О.І., Бадичан Н.Д. Аналіз плодючості плітки (Rutilus rutilus L.)
та ляща (Abramis brama L.) з Дністровського водосховища // Рибне
господарство. – 2004. – Вип. 63. – С. 254-256. (здобувач особисто провів
збір первинного матеріалу, брав участь у камеральній обробці,
обрахунках, підготовці матеріалів до друку)

Худий О.І. Лусковий індекс як характеристика темпу росту ляща
Дністровського водосховища // Наукові записки Державного природознавчого
музею. – Львів, 2002. –Т.17. – С. 155-157.

Мардар Г.І., Когутяк Я.М., Худий О.І., Федоряк М.М. Вивчення сучасного
видового складу рідкісних риб Дністровського водосховища // Наукові
записки Тернопільського державного педагогічного університету ім.
Володимира Гнатюка. Серія: Біологія, №4(7), 1999. – С.16-19. (здобувач
брав участь у камеральній обробці, здійсненні обрахунків, підготовці
матеріалів до друку).

Мардар Г.І., Когутяк Я.М., Федоряк М.М., Худий О.І. Вивчення
розмірно-вікової структури популяції ляща (Abramis brama L.) у
Дністровському водосховищі // Науковий вісник Ужгородського
університету. Серія: Біологія. – 2000р. – №7. – С.148-149. (здобувач
брав участь у камеральній обробці, здійсненні обрахунків, підготовці
матеріалів до друку).

Худий О.І. Оцінка розмірного складу популяцій основних промислових видів
риб Дністровського водосховища // Вісник Чернівецького університету.
Серія: Біологія. – 2003. – Вип. 169. – С. 90 – 94.

Худий О.І. Вікова структура угруповань основних промислових видів риб
Дністровського водосховища // Вісник Чернівецького національного
університету. Серія: Біологія. – 2004. – Вип. 194. – С. 71 –75.

Khudij O. The problem of the fish recourses effective exploitation in
the Dnister reservoir and perspective ways of its decision // Global
Biodiversity Forum. 1-st Regional Session for Europe. Chisinau, Moldova,
23-25 April 2003 – Chisinau, 2003. – P.14 -15.

Скильский И., Хлус Л., Худый А. Раритетная фауна позвоночных
северо-западной части Прут-Днестровского междуречья. // Интегрированное
управление природными ресурсами трансграничного бассейна Днестра.
Материалы международной конференции. – Кишинев, 16-17 сентября 2004 г.
Кишинев: Eco-Tiras, 2004. – С. 298-302. (забезпечив підготовку
іхтіологічної частини публікації)

Худый А.И. Сравнительная характеристика упитанности мальков рыб с
различных участков среднего течения реки Днестр // Трофические связи в
водных сообществах и экосистемах. Материалы Международной конференции.
28—31 октября 2003. Борок, 2003. – С. 130.

Худий О.І., Когутяк Я.М. Оцінка стану популяцій основних промислових
видів риб та його вплив на рибогосподарську продуктивність
Дністровського водосховища // Водные биоресурсы и пути их рационального
использования. Материалы международной научной конференции молодых
ученых, Киев, 31 января –1 февраля 2000г. / Под ред. Н.В. Гринжевского,
А.И. Андрющенко, В.И. Мальцева, Киев, 2000. С.55-57. (здобувач брав
участь у камеральній обробці, здійсненні обрахунків, підготовці
матеріалів до друку).

Худий О.І., Беженар Р.В. Проблема відтворення рибних запасів
Дністровського водосховища у зв’язку із транскордонним використанням
водостоку ріки Дністер / Молодь у вирішенні регіональних та
транскордонних проблем екологічної безпеки. Перспективи формування
Пан’європейської Екологічної мережі. Матеріали Третьої міжнародної
наукової конференції (Чернівці, 21-22 квітня 2004 року). – Чернівці:
Зелена Буковина, 2004. – С. 336 – 339. (здобувач брав участь у
камеральній обробці, здійсненні обрахунків, підготовці матеріалів до
друку).

Худий О.І. Стан іхтіофауни Дністровського водосховища за дії факторів
антропогенної природи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за
спеціальністю 03.00.10 – іхтіологія. Інститут гідробіології НАН України.
Київ, 2005.

Дисертація присвячена з’ясуванню особливостей структурно-функціональної
організації іхтіоценозу Дністровського водосховища за умов комплексного
господарського використання водойми.

Встановлено, що внаслідок гідротехнічного будівництва та сольового
забруднення з іхтіофауни ділянки Дністра, що відповідає сучасному
Дністровському водосховищу, зникло 10 видів риб, натомість, з’явилось 7
нових видів, 3 з яких є небажаними вселенцями. Частка фітофілів складає
близько 70% від загальної кількості особин, літофілів – всього 15-20 %,
решта належить індиферентним по відношенню до нерестового субстрату
видам.

Охарактеризовано особливості мінливості зовнішньої та внутрішньої будови
риб (на прикладі ляща та плітки) в умовах Дністровського водосховища.
Також висвітлена популяційна структура ляща та плітки у даній водоймі.

Виявлено, що в останні роки промислові улови характеризуються низькою
якістю – у переважній більшості дозволених дрібновічкових сітних
знаряддях лову частка маломірного прилову складає 75-85%, що значно
перевищує дозволені норми. Також знизився показник уловистості
усередненої сітки контрольного порядку.

Ключові слова: Дністровське водосховище, іхтіофауна, популяційна
структура, промислові види, раритетні види.

Худый А.И. Состояние ихтиофауны Днестровского водохранилища
обусловленное влиянием факторов антропогенной природы.– Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата биологических наук по
специальности 03.00.10 – ихтиология. Институт гидробиологии НАН Украины.
Киев, 2005.

По литературным данным на 1989 год в Днестровском водохранилище
зарегистрировано 42 вида рыб. В ходе проведенных нами собственных
исследований в водохранилище выявлено 33 вида рыб, которые принадлежат к
9 семействам, относятся к 7 отрядам: Acipenseriformes (1 вид),
Salmoniformes (1 вид), Esociformes (1 вид), Cypriniformes (21 вид),
Siluriformes (1 вид), Gasterosteiformes (1 вид), Perciformes –
единственный отряд, представленный в водоеме тремя семействами, –
Percidae (4 вида), Gobioidae (2 вида), Eleotridae (1 вид), – все другие
отряды представлены одним семейством.

Из 33 найденных нами в водохранилище видов 20 (лещ, плотва, карп, карась
серебристый, рыбец, белоглазка, судак, окунь, сом, толстолоб белый и
пестрый, щука, подуст, усач обыкновенный, синец, красноперка, голавль,
елец, жерех, форель радужная) являются промышленными, 9 видов (ерш
обыкновенный, ерш донской, уклея, пескарь обычный и светлоплавниковый,
горчак обыкновенный, колюшка трехиглая, бычок-гонец и бычок-песочник) –
такими, промысел которых не ведется, 2 – краснокнижных (вырезуб и
стерлядь), 2 вида являются нежелательными интродуцентами (головешка
глена, чебачок амурский). Из отмеченных выше видов промышленное значение
на данной территории имеют лишь первые десять.

Изменение гидрологических условий, вызванное зарегулированием стока,
загрязнение и интродукция новых видов являются мощными модифицирующими
факторами, которые могут вызывать значительные преобразования в
структуре биоценозов рек. Так, видовой состав поначалу единого
ихтиокомплекса реки Днестр за последние полвека под воздействием трех
наиболее весомых факторов антропогенной нагрузки, – гидростроительства,
загрязнения и интродукции – испытал многочисленные преобразования,
которые, хоть и имели постепенный характер, однако, в конечном
результате, привели к появлению качественно новых фаунистических
комплексов. Так, для отрезка Днестра, который отвечал нынешнему
Днестровскому водохранилищу, наиболее характерными видами были
представители литореофильного комплекса. На сегодняшний день соотношения
видов на данном участке реки в корне изменилось – совокупная доля
фитофилов в уловах составляет около 70% от общего количества особей,
тогда как литофилов – всего 15-20% в зависимости от года, остальные
15–20% принадлежат индифферентным по отношению к нерестовому субстрату
видам.

В Днестровском водохранилище промышленное освоение рыбных ресурсов
началось в 1991 году. Основными объектами рыбного промысла в водоеме
стали лещ и плотва, совокупная часть которых составляет более 60% от
общей изъятой ихтиомассы. Начало ХХІ века по сравнению с 90-ми годами ХХ
века характеризуется сокращением величины годовых промышленных уловов по
отдельным видам почти вдвое. Существенно снизился показатель уловистости
усредненной сети контрольного порядка. Как показал анализ промышленных
уловов, в последние годы в Днестровском водохранилище выросла часть
малоразмерного прилова в ставных сетях с размером ячеи, разрешенным для
промысла, что существенно снижает качество этих уловов.

Возрастная структура леща и плотвы в Днестровском водохранилище
представлена девятью возрастными группами. Средний возраст леща в
водоеме составляет 3,5 года, а плотвы – 4,4 года. В последние годы в
группировках данных видов наблюдается тенденция к омоложению размерных
рядов и измельчанию возрастных категорий.

Зарегулирование стока в условиях предгорной части течения реки Днестр
привело к уменьшению возраста наступления половой зрелости в популяциях
обоих видов, а также к увеличению показателей индивидуальной
плодовитости. В Днестровском водохранилище сформировались благоприятные
условия для нагула молоди рыб. Об этом свидетельствуют приросты длин
тела сеголеток. Состоянием на июль месяц плотва достигает в среднем
43,50 мм (lim 33,63–50,98), лещ – 44,43 мм (lim 39,96–48,28), окунь –
44,65 мм (lim 33,39–53,03). Невзирая на это сообщества молоди в условиях
Днестровского водохранилища характеризуется низким видовым разнообразием
и низкой концентрацией сеголеток, которая в редких случаях достигала 50
экземпляров на 100 м2. Львиную долю в этих группировках составляют
малоценные в промышленном отношении виды. Причиной возникновения такой
ситуации является резкое снижение поверхностного уровня воды во время
нереста подавляющего большинства фитофильных видов рыб. Преимущество в
имеющейся ситуации получили индифферентные, непритязательные к
нерестовому субстрату виды. Это, в основном, непромышленные и малоценные
в хозяйственном отношении рыбы, такие как верховодка, пескарь обычный,
разные виды бычков, совокупная часть которых в отдельные годы достигала
свыше 95% от общего количества сеголеток.

Днестровское водохранилище является резерватом раритетной ихтиофауны. На
сегодняшний день в водоеме по разным спискам разных уровней охране
подлежат от 3 до 18 видов рыб. Из этих видов 2 занесены в Европейский
Красный список, 11 – в Красной книге МСОП, 3 – в Красной книге Украины,
15 видов охраняются Бернской конвенцией – все они занесены в дополнение
3 этой конвенции. Среди семейств наиболее богатой на раритетные виды
является Cyprinidae – 10 видов, из Gobioidae охраняется 3 вида, с
Percidae – 2, а из семейств Acipenseridae, Cobitidae, Siluridae – по 1
виду. Это позволяет использовать водохранилище как водоем-донор для
реинтродукции редких видов в другие водоемы

Ключевые слова: Днестровское водохранилище, ихтиофауна, популяционная
структура, промысловые виды, раритетные виды.

Khudyy O.I. The condition of ichthyofauna in the Dnister reservoir as
influenced by anthropogenous factors. – The manuscript.

The dissertation on reception of a scientific degree of Cand.Biol.Sci.
on a speciality 03.00.10 — ichthyology. Institute of hydrobiology NAS of
Ukraine. Kiev, 2005.

The dissertation is devoted to finding-out of features of the
structurally functional organization of the Dnister reservoir
ichthyocoenosis in conditions of complex economic use of the given
reservoir.

It is established, that as a result of hydraulic engineering
construction and salt pollution from ichthyofauna a site of the Dnister
which is known as the modern Dnister reservoir, 12 species of fishes
have disappeared, however 7 new species have appeared, 2 of which are
undesirable strangers. The part of phytophilous fishes makes about 70 %
of the total of individuals, lytophilous fishes — only 15-20 %, the
others are indifferents to the spawning substratum of the species.

The features of variability of the external and internal structure of
fishes (according to the example of bream and roach) are characterized
in conditions of the Dnister reservoir. Also the structure of
populations bream and roach in the given reservoir is covered.

It is revealed, that previous years’ industrial catches are
characterized by poor quality – in the overwhelming majority of resolved
smallcell networks the particle of small catches make 75-85 %, which
considerably exceeds the resolved norms. The parameter catch of the
average grid of the control order also has decreased.

Key words: the Dnister reservoir, ichthyofauna, population structure,
craft species, curiosity species.

PAGE \* Arabic 24

Похожие записи