.

Антиципаційні функції оперативної пам’яті у діяльності льотчика: Автореф. дис… канд. психол. наук / В.В. Плохіх, Харк. військ. ун-т. — Х., 1999. — 2

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2362
Скачать документ

ХАРКІВСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПЛОХІХ Віктор Володимирович

УДК 159.9: 629.7

АНТИЦИПАЦІЙНІ ФУНКЦІЇ ОПЕРАТИВНОЇ ПАМ’ЯТІ

У ДІЯЛЬНОСТІ ЛЬОТЧИКА

19.00.09 – психологія праці в особливих умовах

Автореферат дисертації
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Харків – 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській інженерно-педагогічній академії,
Міністерство освіти України.

Науковий керівник доктор психологічних наук, професор
Бочарова Світлана Петрівна,
завідувач кафедрою психології
Української інженерно-педагогічної академії.

Офіційні опоненти:

– доктор психологічних наук, професор Іванова Олена Феліксівна, Харківський державний університет, завідуюча кафедри психології;

– кандидат психологічних наук, професор Землянська Олена Володимирівна,
Харківський університет внутрішніх справ, старший науковий співробітник лабораторії соціально-психологічних досліджень.

Провідна установа

– Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України.

Захист відбудеться “ 30“ вересня_ 1999 р. о _15.00__ годині на засіданні спеціалізованої вченої Ради К 64.702.05 в Харківському військовому університеті за адресою: 310043, м. Харків, вул. Динамівська 6, ауд. Д606.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського військового університету за адресою: 310043, м. Харків, майдан Свободи 6. .

Автореферат розісланий “ 28 “ _серпня 1999 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої Ради Мануйлов Є.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Підвищення швидкості, складності, функціональних можливостей нової авіаційної техніки обумовлює підвищення вимог до ефективності керування літальними апаратами, призводить до підсилення напруженості діяльності льотчика (І.Постиго, О.Краснов, О.Федорчук, В.Ільїн). Точність та своєчасність керуючих дій льотчика багато в чому визначається його здатністю антиципувати (передбачати) розвиток польотної ситуації. Установлено, що антиципація як важлива складова психічних механізмів цілевизначення та саморегуляції входить до функціональних систем льотної діяльності (Н.Д.Завалова, Б.Ф.Ломов, В.О.Пономаренко). При цьому структура процесу формування антиципаційного рішення, його суттєві особливості під час керування такою динамічною системою, як літак, практично не розглядались. Мало досліджувались системні механізми антиципації під кутом зору визначення ролі та участі в них різних психічних процесів.
Багатьма авторами підкреслювалась надзвичайно важлива роль пам’яті людини в антиципації (П.К.Анохін, М.І.Бернштейн, С.П.Бочарова, В.Я.Ляудіс). Разом з тим, зазначається, що успіх вирішення завдань керування динамічними об’єктами і, передусім, пілотованими літальними апаратами багато в чому визначається ефективністю функціонування оперативної пам’яті суб’єкта (Б.Ф.Ломов, В.О.Пономаренко, О.О.Крилов, В.В.Лапа та ін.). Таким чином, видається, що функції оперативної пам’яті повинні відігравати важливу роль в антиципаційному процесі при вирішенні завдань пілотування. Однак, незважаючи на велике теоретичне та практичне значення висвітлення ролі оперативної пам’яті у антиципаційному процесі, дослідження з цієї проблематики практично не проводились.
Об’єкт дослідження – антиципаційні рішення, що формуються у функціональних системах діяльності льотчика.
Предмет дослідження – процеси оперативної пам’яті льотчика під час формування антиципаційного рішення у функціональних системах діяльності льотчика.
Мета дослідження: визначити специфічні антиципаційні функції оперативної пам’яті льотчика, що були сформовані в умовах дії екстремальних факторів польоту.
Гіпотеза дослідження. У діяльності льотчика оперативна пам’ять реалізує специфічні антиципаційні функції і цим суттєво визначає точність та своєчасність формування антиципаційного образу-мети.
Завдання дослідження:
– здійснити аналіз значення та специфіки антиципаційних процесів у діяльності льотчика;
– здійснити аналіз факторів, що визначають успіх антиципації процесів, які швидко розвиваються;
– розробити методику дослідження антиципації, яка б моделювала завдання та дію специфічних екстремальних факторів діяльності льотчика;
– на підставі даних, отриманих в експериментальному дослідженні, виявити функціональну структуру антиципації, яка реалізується по відношенню до процесів, що швидко розвиваються;
– оцінити вплив параметрів функціонування оперативної пам’яті на просторові та часові характеристики антиципаційного рішення;
– визначити роль оперативної пам’яті в організації антиципаційного процесу та сформулювати положення про зміст антиципаційних функцій оперативної пам’яті у функціональних системах діяльності льотчика;
– дати практичні рекомендації щодо використання експериментальної методики для діагностики ефективності антиципаційних функцій оперативної пам’яті льотчика.
Методичну основу роботи склали положення про системний характер антиципаційних процесів і їх провідну роль у механізмах цілепокладання в структурі діяльності (П.К.Анохін, М.І.Бернштейн, Б.Ф.Ломов, В.Я.Ляудіс, О.О.Сергієнко), про пам’ять як базову функціональну систему в структурі діяльності (С.П.Бочарова).
Для вирішення поставлених завдань використовувався такий комплекс методів: теоретичний аналіз проблеми, автоматизований лабораторний експеримент, спостереження, тестування, бесіда, методи математичної статистики під час оброблення результатів. Дослідження здійснювалось у період з 1996 до 1997 року в Харківському інституті льотчиків (ХІЛ).
Наукова новизна дослідження: 1) Реалізовано системний підхід до вивчення особливостей функціонування оперативної пам’яті в антиципаційних процесах у структурі діяльності льотчика. 2) Визначена низка специфічних вимог до експериментальної методики з дослідження функцій оперативної пам’яті в антиципаційному процесі. Вони такі: процес, що антиципується, повинен бути підпорядкований певній закономірності; кількість незалежних перемінних в експериментальному завданні повинна бути мінімальною; процес, що антиципується, повинен розвиватися до моменту свого закономірного закінчення протягом інтервалу часу, який можна зіставити з тривалістю зберігання і перероблення інформації в оперативній пам’яті. 3) Визначені специфічні функції оперативної пам’яті в структурі антиципаційних процесів. 4) Вперше показано вплив точності функціонування оперативної пам’яті на точність антиципації процесів, що швидко розвиваються.
Теоретичне значення дослідження: 1) Виділені специфічні антиципаційні функції оперативної пам’яті в структурі діяльності льотчика. Це такі функції: формування інформаційної моделі значущих умов; визначення тенденції розвитку процесу, що антиципується; виділення можливих витоків процесу, що антиципується, з безлічі відомих і прийняття рішення; часова регуляція антиципаційного процесу. 2) Установлена провідна роль оперативної пам’яті у формуванні антиципаційного рішення відносно процесів, що швидко розвиваються. Це дозволяє конкретизувати теоретичне положення про пам’ять як базову функціональну систему в структурі діяльності. 3) Показано вплив інформаційних екстремальних факторів діяльності льотчика (дефіцит релевантної інформації; поєднана діяльність; інтерференція інформації, суттєве обмеження часу на прийняття рішення) на антиципаційні функції оперативної пам’яті.
Практичне значення дослідження: 1) Розроблена експериментальна методика, що дозволяє моделювати завдання та специфічні, пов’язані з дією екстремальних факторів, умови діяльності льотчиків при антиципації руху динамічних об’єктів. 2) Запропоновані рекомендації щодо використання експериментальної методики для діагностики поточного стану антиципаційної функції часової регуляції при навчанні льотчиків. 3) Показана суттєва роль просторових орієнтирів в антиципаційному процесі при вирішенні льотчиком завдань стеження.
На захист виносяться такі основні положення:
1. Ефективність функціонування оперативної пам’яті у функціональних системах діяльності льотчика суттєвим чином визначає успішність антиципації об’єктивних процесів, які швидко розвиваються.
2. Подолання негативного впливу на антиципаційний процес факторів, що визначають екстремальний характер льотної діяльності, залежить від організації цього процесу в оперативній пам’яті.
3. Успішність антиципації об’єктивних процесів, які швидко розвиваються, залежить від повноти та точності оцінки їх динамічних особливостей в оперативній пам’яті.
4. Антиципаційні функції оперативної пам’яті є професійно значущими у діяльності льотчика.
Апробація роботи. За матеріалами дисертації були зроблені доповіді на третіх і четвертих Міжнародних Ломовських читаннях (Москва, 1996, 1997), результати дослідження включалися до звітів відділу проблем авіаційної психології Наукового центру ХІЛ. Розроблена методика була впроваджена у ХІЛ (відгук додається).
Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 7 праць, список яких наводиться в кінці автореферату.
Структура дисертації. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, практичних рекомендацій, що загалом складає 156 сторінок, списку літератури, який містить 172 найменування, 2 додатків. У роботі наведені 23 таблиці та 10 рисунків. Загальний обсяг дисертації – 173 машинописних сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ

У “Вступі” обгрунтовується актуальність проблеми дослідження, подана загальна характеристика роботи, формулюються основні положення, які виносяться на захист.
У першому розділі “Підстави продуктивного функціонування оперативної пам’яті в антиципаційних процесах у структурі діяльності льотчика” зроблений огляд вітчизняних та зарубіжних досліджень антиципації в діяльності льотчика, специфіки умов льотної діяльності, оперативної пам’яті як складової системних механізмів формування образа-цілі діяльності. Аналіз літератури свідчить, що антиципаційні процеси є необхідною складовою функціональних систем діяльності льотчика (Н.Д.Завалова, В.О.Пономаренко, В.В.Лапа). Найважливіше завдання антиципаційних механізмів полягає у формуванні та модифікації мети діяльності (П.К.Анохін, М.І.Бернштейн, Б.Ф.Ломов). У високодинамічній діяльності льотчика мають місце прояви антиципації, що відповідають різним рівням психічного відображення, але особлива роль відводиться функціонуванню психічних механізмів антиципації процесів, які швидко розвиваються. Результати раніше проведених досліджень свідчать про перевагу спрямованості у функціонуванні антиципаційних механізмів на оцінку та наступне використання закономірності розвитку об’єктивного процесу (Б.Ф.Ломов, Є.М.Сурков, Є.С.Рапацевич). Також відмічається, що важливою детермінантою антиципаційного рішення є ймовірнісна структура досвіду суб’єкта (І.М.Фейгенберг).
Дослідження антиципації процесів, які швидко розвиваються, дозволили виділити низку факторів, що визначають формування антиципаційного рішення (Б.Ф.Ломов, Є.Поултон, В.М.Водлорєзов, Г.В.Суходольський). Установлено, що визначальними з цих факторів є, перш за все, ті, які мають зв’язок з динамічними особливостями розвитку об’єктивного процесу. Аналіз показав, що надто важливими детермінантами антиципації у діяльності льотчика є екстремальні (стресогенні) фактори, у тому числі й екстремальні фактори інформаційної природи (В.О.Бодров, Ю.М.Забродін, О.О.Обознов, Л.О.Китаєв-Смик). Це такі фактори, як дефіцит інформації, суб’єктивна та об’єктивна складність завдання, дефіцит часу, високий темп подання інформації, поєднана діяльність, інтерференція сигналів та інші. Постійна дія на льотчика під час виконання польоту цих факторів визначає екстремальний характер умов його діяльності (Ю.М.Забродін, В.Г.Зазикін). Під впливом екстремальних факторів у льотчиків формуються специфічні функціональні системи діяльності, адаптовані до екстремальних умов.
Разом з тим, функціональна структура формування антиципаційного рішення багато в чому ще не розкрита. Мало досліджувалися й системні механізми антиципації процесів, які швидко розвиваються, у функціональних системах діяльності льотчика під кутом зору визначення ролі та участі в них різних пізнавальних процесів. Результати досліджень вказують на важливість функцій пам’яті, зокрема, оперативної пам’яті в антиципації процесів, які швидко розвиваються (М.І.Бернштейн, Б.Ф.Ломов, В.Я.Ляудіс). У концепції ймовірнісного прогнозування системі пам’яті відводиться провідна роль у формуванні випереджаючого відображення (І.М.Фейгенберг). Оперативна пам’ять (ОП), беручи участь в організації процесу перероблення інформації під час формування мети діяльності виконує продуктивні функції (С.П.Бочарова). Ефективність функціонування ОП суттєво впливає на успішність реалізації високодинамічних видів операторської діяльності (М.О.Дмитрієва, А.О.Крилов, О.О.Обознов). Разом з тим, роль ОП у механізмах антиципації процесів, які швидко розвиваються, не розглядалася.
У другому розділі “Етапи формування антиципаційного уявлення (експеримент 1)” виділяються головні етапи перероблення інформації під час формування антиципаційного рішення. Досліджується зміст та результати реалізації кожного з виділених етапів. При опрацюванні методики дослідження враховувались такі вимоги : в експериментальному дослідженні повинні моделюватись задачі, що вирішуються льотчиком у польоті; в експериментальному дослідженні повинна моделюватися дія екстремальних факторів польоту; процес, що антиципується, повинен бути підпорядкованим певній закономірності; кількість незалежних перемінних в експериментальному завданні повинна бути мінімальною; процес, що антиципується, повинен розвиватися до момента свого закономірного закінчення протягом інтервалу часу, який можна зівставити з тривалістю зберігання і перероблення інформації в ОП; досліджуваними повинні бути льотчики.
Досліджуваними в експерименті 1 були льотчики – слухачі Харківського інституту льотчиків у кількості 17 осіб.
Для дослідження як таке, що задовольняє зазначеним вимогам, було обране завдання антиципації положення об’єкта, який рівноуповільнено прямолінійно переміщується. Антиципаційне завдання реалізоване у вигляді програми для ПЕОМ типу IBM, котрі припускають підключення пристрою “миша”. Як об’єкт- мета в завданні виступала позначка, яка переміщувалась на екрані відеомонітора. На початковому етапі руху позначка візуалізувалася протягом 2,20,1сек. Після цього позначка маскувалася. Від досліджуваних вимагалось якомога точніше і швидше вказати за допомогою пристрою “миша” можливе місце зупинки позначки (ММЗП). Дійсне місце зупинки позначки висвічувалося при наявності двох подій: реалізації рішення досліджуваним і завершенні руху позначки.
Регулювання рівня невизначеності і, власне, дефіциту релевантної інформації для вироблення антиципаційного рішення здійснювалось шляхом зміни кількості ММЗП та відстані між ММЗП в окремій серії. Інтенсивність процесу, що антиципується, задавалася зміною початкової швидкості позначки за умов відповідної зміни величини уповільнення.
Кожний досліджуваний виконав загалом понад 300 спроб. Для кожної серії розраховувалась точність антиципації (ТА). Час формування та реалізації антиципаційного рішення (ЧА) визначався як час від моменту початку руху позначки до моменту реакції досліджуваного. Визначались частоти вибору в серії кожного із ММЗП і середнє абсолютне відхилення місця зупинки позначки, яке антиципується, від дійсного (САВА). Досліджувані відповідали на запитання тесту Г.Айзенка, опитника Спілбергера-Ханіна, а також на запитання звіту про виконання експериментальних завдань.
Узагальнений аналіз результатів вирішення досліджуваними антиципаційного завдання та їх звітів засвідчив, що час візуалізації переміщення позначки використовувався перш за все для накопичення інформації щодо процесу, який відстежувався. Перехід до власне формування антиципаційного уявлення місця зупинки позначки відбувався тільки після зникнення позначки з екрана. Цей факт пояснюється (у тому числі і самими досліджуваними) збільшенням результативності стеження при наближенні об’єкта до місця зупинки: чим довше розвивається об’єктивний процес, тим більш вираженими стають його специфічні особливості. Отже, можна говорити про наявність у досліджуваних спрямованості на вичерпне ознайомлення з інформацією про поточну ситуацію і формування найбільш повного уявлення про послідовні етапи змін процесу, що антиципується. Причому, аналіз змісту зазначеного уявлення показав, що до нього вносилась переважно зорова інформація : пропріоцептивний контур стеження (відстежуючі переміщення руки) не забезпечував необхідної точності оцінки уповільнення.
Згідно з отриманими результатами формування уявлення або інформаційної моделі послідовних стадій розвитку процесу, котрий відслідковується, до момента маскування позначки було визначено як перший етап антиципаційного процесу.
При формуванні антиципаційного рішення льотчик може виходити як з факту появи певної ознаки в розвитку ситуації (умовна реакція), так і з результатів оцінки тенденції протікання процесу, що антиципується. І в першому, і в другому випадку загальним є об’єктивна обгрунтованість рішення.
Аналіз експериментальних даних засвідчив, що в усіх серіях, за винятком однієї, де початкова швидкість руху позначки (10мм/сек) була близькою до порогового значення розпізнавання прискорення, ТА суттєво вище рівня, який відповідає випадковому вибору (табл.1). Це говорить про те, що при вирішенні антиципаційного завдання досліджувані мали можливість досить ефективно користуватися перцептивною інформацією. При визначенні характеру цієї інформації була встановлена залежність ТА від початкової швидкості руху позначки (F=12,94; p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019