ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ К.Д.УШИНСЬКОГО (м. Одеса)

КОВАЛІВ ЖАННА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК:378.937+378.14+378.126+35

Формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх
учителів гуманітарних дисциплін

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Одеса-2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному
університеті імені К.Д.Ушинського (м. Одеса), Міністерство освіти і
науки України.

Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор

Богданова Інна Михайлівна

Південноукраїнський державний
педагогічний університет

імені К.Д.Ушинського (м.
Одеса),

завідувач кафедри соціальної
педагогіки, психології

та педагогічних інновацій

Офіційні опоненти – доктор психологічних наук, професор

Саннікова Ольга Павлівна

Південноукраїнський державний
педагогічний університет

імені К.Д.Ушинського (м.
Одеса),

завідувач кафедри психології,

декан факультету
післядипломної освіти

— кандидат педагогічних наук

Аннєнкова Ірина Петрівна

Одеський національний
університет

імені І.І.Мечникова,

старший викладач кафедри
педагогіки

Провідна установа — Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського,
кафедра педагогіки, Міністерство освіти і
науки України, м. Вінниця

Захист дисертації відбудеться „16” квітня 2005 р. о 12 год. на
засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.01 при
Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені
К.Д.Ушинського (м.Одеса) за адресою: 65029, м. Одеса,

вул. Ніщинського 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці
Південноукраїнського державного педагогічного університету імені
К.Д.Ушинського (м.Одеса) за адресою: 65091, м. Одеса,
вул. Старопортофранківська 26.

Автореферат розісланий „9” березня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
О.С.Трифонова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження зумовлена модернізацією сучасної системи вищої
педагогічної освіти, яка полягає в підготовці майбутнього спеціаліста,
здатного творчо використовувати здобуті знання у професійній діяльності,
вміти працювати з людьми. Динаміка розвитку суспільства та поява нових
можливостей для розкриття професійного потенціалу сучасного фахівця в
галузі освіти вимагають розгляду питання щодо самовдосконалення
майбутніх учителів, створення їхнього індивідуального стилю діяльності,
що сприятиме підвищенню професіоналізму та компетентності.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що проблема
формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх
учителів гуманітарних дисциплін є малодослідженою в педагогіці. Водночас
досліджено проблему стилю виховання, навчання, педагогічного
керівництва (О.О.Бодальов, Н.В.Бордовська, А.К.Маркова, А.Я.Ніконова,
Л.М.Фрідман та ін.); вивчено особливості індивідуального стилю
(Ю.Б.Гіппенрейтер, Є.А.Клімов, В.С.Мерлін, О.П.Саннікова та ін.).

Зазначимо, що педагогічна діяльність – специфічна сфера, зумовлена
різними соціально-рольовими та функціональними позиціями її суб’єктів.
Тут учитель здійснює власні рольові та функціональні обов’язки щодо
керівництва процесом навчання і виховання. Від стильових особливостей
цієї діяльності та керівництва залежить ефективність навчання й
виховання, особливості розвитку й формування міжособистісних відносин і
педагогічної взаємодії учасників навчального процесу.

Отже, актуальність і недостатній рівень розробки проблеми означеного
дослідження в теорії і практиці професійної підготовки педагогічних
кадрів обумовили вибір теми дисертаційної роботи: “Формування
індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів
гуманітарних дисциплін”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження виконувалося відповідно до тематичного плану
науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Південноукраїнського
державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського (м. Одеса)
“Дослідження педагогічних засад підготовки вчителя національної школи”
(№ 0100U000958). Автор досліджував проблему формування індивідуального
стилю професійної діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін.
Тема дослідження була затверджена на засіданні Вченої ради
Південноукраїнського державного педагогічного університету імені
К.Д.Ушинського (протокол № 6 від 30 січня 2003 р.) і закоординована
радою з координації АПН України (протокол № 1 від 27 січня 2004 р.).

Мета дослідження – визначити, науково обґрунтувати й експериментально
апробувати педагогічні умови, що сприятимуть ефективному формуванню
індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів
гуманітарних дисциплін упродовж фахової підготовки.

Завдання дослідження:

— визначити і науково обґрунтувати сутність поняття “індивідуальний
стиль професійної діяльності вчителя”;

уточнити критерії, показники та охарактеризувати рівні сформованості
індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів
гуманітарних дисциплін на етапі їхнього професійного навчання;

визначити, науково обґрунтувати й апробувати педагогічні умови
ефективного формування індивідуального стилю професійної діяльності
майбутніх учителів гуманітарних дисциплін упродовж фахової підготовки;

розробити та апробувати експериментальну методику формування
індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів
гуманітарних дисциплін у ВНЗ.

Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх учителів
гуманітарних дисциплін.

Предмет дослідження – процес формування індивідуального стилю
професійної діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін.

Гіпотеза дослідження: формування індивідуального стилю професійної
діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін відбуватиметься
ефективно, якщо реалізувати такі педагогічні умови:

оновлення змісту навчальної інформації знаннями основ стильової
поведінки вчителя;

стимулювання майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до досягнення
успіху у професійно-педагогічній діяльності;

залучення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до прояву власного
творчого потенціалу з метою створення оптимальної системи особистісних
дій;

забезпечення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін системою
варіативних креативних завдань у процесі педагогічної практики.

Методологічні засади дослідження склали ідеї філософської і
педагогічної антропології, вчення про сутність людини як суб’єкта —
носія і творця історії, що описує її діяльність; засади системного
підходу до вивчення сутності індивідуального стилю професійної
діяльності; ідеї гуманістичного особистісно орієнтованого навчання, що
забезпечує багатогранний розвиток майбутнього спеціаліста.

Теоретичними джерелами дослідження виступили роботи з професійної
підготовки майбутніх учителів (І.П.Аннєнкова, О.О.Абдулліна, М.А.Байдан,
І.П.Підласий, В.О.Сластьонін та ін.); наукові дослідження з реалізації
різноманітних стилів діяльності (Л.М. Андрюхіна, Т.Н.Брусенцова,
Є.А.Голубєва, Л.Л.Гурова, Є.П.Ільїн, І.Б.Новік, Є.А.Клімов,
А.К.Маркова, В.С.Мерлін, О.П.Саннікова, В.Є.Чудновський, М.Р.Щукін);
розробки стилів спілкування та управління (М.С. Коваль, А.А. Коротаєв,
Н.Ф. Маслова, Є.К. Павлова).

Методи дослідження. З метою перевірки мети, завдань, гіпотези
дослідження було використано: 1) теоретичні методи: аналіз та
узагальнення філософських, психологічних, педагогічних джерел, синтез
наукової літератури вітчизняних і зарубіжних авторів щодо формування
індивідуального стилю професійної діяльності особистості вчителя; 2)
емпіричні методи дослідження: анкетування, спостереження, бесіда, метод
експертної оцінки та самооцінки, тестування, педагогічний експеримент
(діагностичний, формуючий та констатуючий) з метою перевірки
ефективності формування готовності майбутніх учителів до розвитку
індивідуального стилю професійної діяльності; 3) статистичні методи
дослідження: якісний та кількісний аналіз експериментальних даних.

Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі
Південноукраїнського державного педагогічного університету імені
К.Д.Ушинського (м. Одеса). Експериментальне дослідження охопило 107
студентів історико-філологічного факультету, факультету іноземних мов і
214 учителів гуманітарних дисциплін Червонознам?янської с/ш та
Радаснянської с/ш Іванівського району Одеської області, Маріїнської
гімназії та Одеського інституту вдосконалення вчителів.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження: вперше було визначено
сутність і структуру поняття “індивідуальний стиль професійної
діяльності вчителя гуманітарних дисциплін”, уточнено критерії, їх
показники та охарактеризовано рівні сформованості індивідуального стилю
професійної діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін;
науково обґрунтовано й апробовано педагогічні умови, що забезпечують
ефективність формування індивідуального стилю професійної діяльності
майбутніх учителів гуманітарних дисциплін; подальшого розвитку дістала
технологія формування індивідуального стилю професійної діяльності
майбутніх фахівців.

Практична значущість дослідження полягає в тому, що розроблено й
апробовано методику формування індивідуального стилю професійної
діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін; спецкурс “Основи
стильової поведінки сучасного вчителя” та навчально-методичний посібник
з означеного курсу.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Одеського
педагогічного коледжу (протокол № 208 від 2 грудня 2004 року),
Ізмаїльського державного гуманітарного університету (протокол № 17 від 8
грудня 2004 року) і Одеського національного університету імені
І.І.Мечникова (протокол № 1 від 3 вересня 2004 року).

Достовірність результатів дослідження забезпечується
теоретико-методологічним обґрунтуванням основних понять, систематичним
аналізом теоретичного матеріалу, використанням комплексу
взаємообумовлених методів дослідження, що відповідали його цілям,
предмету та завданням, експериментальною перевіркою гіпотези,
зіставленням кількісного та якісного аналізу експериментальних даних.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки,
результати дослідження доповідалися на міжнародних (м.Київ,2004;
м.Одеса,2004) та регіональних (м.Одеса,2003,2004) науково-методичних
конференціях, обговорювалися на щорічних аспірантських семінарах у
Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені
К.Д.Ушинського (м.Одеса). Отримані результати опубліковано в 9
публікаціях автора, з яких 5 статей — у фахових виданнях України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі
вступу, двох розділів, списку використаних джерел, додатків. Загальний
обсяг диертації складає 175 сторінок. Робота ілюстрована 13 таблицями, 1
діаграмою, 1 малюнком. Список використаних джерел охоплює 154
найменування, додатки складають 22 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об’єкт,
предмет, мету, гіпотезу, завдання, методологічні й теоретичні засади
дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну й практичну
значущість, а також структуру дисертації.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади індивідуального стилю
професійної діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін”
проаналізовано вітчизняну й зарубіжну наукову літературу з проблеми
індивідуального стилю професійної діяльності особистості; визначено й
науково обґрунтовано сутність і структуру поняття “індивідуальний стиль
професійної діяльності вчителя гуманітарних дисциплін”, а також
педагогічні умови формування означеного феномена.

Аналіз наукових джерел щодо проблематики індивідуального стилю
професійної діяльності особистості засвідчив, що це питання по-різному
досліджувалось як у вітчизняних, так і в зарубіжних роботах. Водночас
необхідно зазначити, що дослідження з індивідуального стилю діяльності
інтенсивніше проводились у психологічній сфері на відміну від інших
галузей науки. У психології поняття “стиль” першим використав А.Адлер
(1927, 1929), засновник індивідуальної психології як напряму у
психоаналізі. Класичними з проблеми стилю стали роботи також Г. Олпорта,
Д.Ройса та Е.Поула.

Аналізуючи особливості дослідження індивідуального стилю діяльності
зарубіжними фахівцями, необхідно зазначити, що вони характеризувалися
особистісним підходом до означеної проблеми, який дозволив розкрити та
описати інструментальну й компенсаторну функції стилю, взаємовплив стилю
на особистісні структури і поведінку. Натомість у дослідженнях не
розглядалася залежність індивідуального стилю від вимог довкілля,
своєрідності діяльності, тобто не усвідомлювався зворотний вплив
діяльності, життєвих умов на формування особистості.

Аналіз різноманітних вітчизняних досліджень щодо трактування поняття
індивідуального стилю, дозволив систематизувати їх за загальними
концепціями. Означені підходи умовно поділено на три групи.

У першій групі підходів стиль розглядається як індивідуально-своєрідна
система особистості, обумовлена особливостями її нервової системи та
особистісними характеристиками, а класифікації, що входять до означеної
групи, побудовані на внутрішніх умовах індивідуального стилю діяльності.

У вітчизняній психології проблема індивідуального стилю діяльності
розглядається насамперед у контексті загальної теорії діяльності. Одним
з перших дав визначення стилю Б.М.Теплов, який аналізував його як спосіб
успішного виконання діяльності, що залежить від здібностей людини. Автор
зазначав, що здатність людини до того чи іншого виду діяльності
зумовлена її певними індивідуально-психологічними здібностями та їх
різноманітним синтезом. Означені положення було відбито в
експериментальних дослідженнях Е.А.Голубєвої, C.А.Гільманова,
В.Д.Небиліцина, які засвідчили, що індивідуальний стиль діяльності може
мати пристосувальне значення у процесі оволодіння професійними
навичками.

Друга група підходів розглядає стиль у межах опису людської діяльності з
погляду характеристики способу її здійснення як сукупності компонентів
діяльності. Класичним для вітчизняної концепції індивідуального стилю
виявився підхід, обумовлений В.С.Мерліним і Є.А.Клімовим, який визначає
стиль не як окремі властивості або особливості активності
індивідуальності, а як систему типологічно зумовлених засобів і прийомів
діяльності. Водночас успішність діяльності виступає ознакою
сформованості стилю, а неуспішність — ознакою стихійно сформованого та
типологічно неадекватного стилю.

Щодо педагогічного керівництва, то вчені (Н.В.Бордовська, І.А.Зязюн,
А.А.Реан) виокремлюють такі стилі діяльності й виховання, як
авторитарний, демократичний, ліберальний, засадами яких стало
дослідження Курта Левіна. В авторитарному стилі характерна тенденція до
жорсткого управління і контролю. Авторитарний учитель здійснює
самоуправління і не допускає ніякої ініціативи з боку учнів. У
демократичному стилі оцінюється не особистість, а факти. Демократичний
учитель дозволяє учням висловлювати власні думки і розвиватися.
Ліберальний стиль розглядають як відсутність активної участі педагога в
управлінні процесом навчання і виховання.

Підходи третьої групи акцентують увагу на переосмисленні класичних
теорій щодо поняття індивідуального стилю з метою визначення
структурного інструментарію стилів різних видів діяльності. В означеній
групі підходів стиль розглядається як сукупність різних індивідуальних
якостей і системи способів діяльності (К.А.Абульханова-Славська,
А.К.Маркова, Н.Я.Ніконова, О.П.Саннікова, М.Р.Щукін). Так, А.К.Маркова і
Н.Я.Ніконова заклали в основу свого підходу щодо розгляду
індивідуального стилю діяльності поєднання змістових і
формально-динамічних характеристик, вони підкреслили їх взаємовплив у
педагогічній роботі вчителя. Змістова характеристика включає орієнтацію
вчителя переважно на процес або результат своєї праці. До динамічних
характеристик автори віднесли гнучкість, стійкість, переключення, а до
результативності – рівень знань, інтерес учнів до предмета.
О.П.Саннікова зазначає, що істинна майстерність у будь-якій діяльності,
зокрема педагогічній, досягається у створенні такого стилю діяльності,
який базується на індивідуальних психологічних характеристиках
особистості. На думку І.А.Зязюна, стиль — це усталена система способів і
прийомів, які використовує вчитель у педагогічній взаємодії, що залежить
від особистісних якостей педагога і параметрів педагогічної ситуації.
І.П.Підласий відносить поняття індивідуального стилю діяльності до
структури професійного потенціалу педагога, який складається з
професійної підготовки, творчості педагога, його професіоналізму та
педагогічної культури.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив визначити сутність
індивідуального стилю професійної діяльності вчителя. Під індивідуальним
стилем професійної діяльності вчителя ми розуміємо своєрідний прояв його
особистості в педагогічній діяльності через усталену систему засобів і
прийомів, що утворюють особистісну систему дій. Щодо структури
індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя
гуманітарних дисциплін, то, як нам убачається, вона складається з таких
компонентів: мотиваційний, комунікативний і творчий.

Мотиваційний компонент передбачає бажання вчителя працювати в обраній
сфері, його інтерес до взаємодії з учасниками педагогічного процесу.
Означений компонент містить: визначену професійну позицію, мотиваційну
спрямованість та самопізнання вчителя. Визначена професійна позиція
вчителя передбачає зацікавленість специфікою педагогічної сфери.
Мотиваційна спрямованість педагога є його стійкою мотивацією на
продуктивну педагогічну взаємодію, формування особистості учня засобами
своєї навчальної дисципліни, досягнення ефективної результативності.
Самопізнання вчителя розглядається як визначення самооцінки власної
особистості з метою самоствердження у професійній діяльності.

Комунікативний компонент включає певні здібності вчителя гуманітарних
дисциплін, що характеризують його як гарного оратора, грамотного
словесника, культурну людину. Загалом оцінювання мовленнєвої культури
студента-гуманітарія враховує такі характеристики, як
комунікативно-змістові (зміст мовлення), формально-мовні (якість
мовлення) та прагматичні (уміння і навички, якими досягається вплив на
аудиторію). Комунікативний компонент полягає в розвитку таких
властивостей особистості вчителя, як комунікабельність, контактність та
емоційна культура, що сприятимуть ефективному впливу на аудиторію.
Комунікабельність учителя передбачає вміння бути товариським, розкутим,
упевненим у спілкуванні. Контактність – уміння налагоджувати контакт з
аудиторією, впливати на неї, створювати теплу психологічну атмосферу
спілкування тощо. Емоційна культура вчителя – це прояв позитивних
емоцій, що вказує на його гарний настрій, почуття захопленості,
емоційний підйом, радість спілкування з учнями тощо.

Творчий компонент забезпечується такими характеристиками творчої
діяльності, як творче мислення, ініціативність, багата уява,
спостережливість, прагнення та вміння доводити творчі задуми до кінця,
пошук нових способів діяльності тощо. Творчий компонент полягає в
розвитку здібностей учителів до інноваційної діяльності, що розкриє
багатство їхньої індивідуальності.

У зв’язку з тим, що неможливо визначити структуру індивідуального стилю
діяльності кожного педагога, бо скільки вчителів – стільки й стилів
роботи, нами було розроблено типологію індивідуального стилю професійної
діяльності сучасного вчителя гуманітарних дисциплін, яка
характеризується комбінаторними варіантами його структурних компонентів:
стихійно-адаптивний, імітаційно-рольовий, ситуативно-модифікаційний,
системно — моделюючий, інноваційно-пізнавальний та
індивідуально-творчий. Кожен стиль у підсумковому аналізі є функцією
взаємодії визначених складових компонентів стилю, які в кожному окремому
стильовому типі характеризуються різним рівнем прояву.

Враховуючи той факт, що неможливо сформувати усталений стиль діяльності
у студентів упродовж фахової підготовки через відсутність достатнього
педагогічного досвіду, нами було визначено педагогічні умови ефективного
формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх
учителів гуманітарних дисциплін на етапі їхнього професійного навчання:
оновлення змісту навчальної інформації знаннями основ стильової
поведінки вчителя; стимулювання майбутніх учителів гуманітарних
дисциплін до досягнення успіху у професійно-педагогічній діяльності;
залучення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до прояву власного
творчого потенціалу з метою створення оптимальної системи особистісних
дій; забезпечення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін системою
варіативних креативних завдань у процесі педагогічної практики.

У другому розділі “Експериментально-дослідна робота з формування
індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів
гуманітарних дисциплін” визначено критерії, показники, охарактеризовано
рівні досліджуваного особистісно-професійного утворення, подано
результати діагностичного, констатуючого та прикінцевого етапів
педагогічного експерименту; висвітлено методику формування
індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів
гуманітарних дисциплін упродовж їхньої фахової підготовки.

Метою діагностичного етапу дослідження було: дослідити особливості та
специфіку функціонування індивідуального стилю професійної діяльності
сучасних учителів гуманітарних дисциплін; вивчити якісні і кількісні
характеристики індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх
учителів гуманітарних дисциплін на етапі їхнього професійного навчання.

Насамперед було досліджено особливості реальної педагогічної ситуації з
функціонування стильової поведінки сучасних учителів гуманітарного
профілю за допомогою анкетування та аналізу їхніх продуктів діяльності.
З цією метою було вивчено стилі їхньої діяльності за розробленою
типологією індивідуального стилю професійної діяльності (ІСПД). Було
виявлено, що найпоширенішим типом ІСПД є імітаційно-рольовий (37%),
надалі ми визначили ситуативно-модифікаційний (25%), системно-моделюючий
(14%), інноваційно-пізнавальний (11%), стихійно-адаптивний (8%) та
індивідуально-творчий (5%).

Діагностика типового стилю професійної діяльності сучасних учителів
гуманітарних дисциплін засвідчила, що його динаміка характеризується
зрілістю педагогічної діяльності і впливом як зовнішніх, об’єктивних
соціальних обставин, так і внутрішніх, ціннісних орієнтирів особистості.
Водночас спостерігаються дві тенденції розвитку стилю діяльності вчителя
гуманітарного профілю: збереження стандартної форми організації
педагогічної діяльності та створення нових інноваційних методів і
прийомів діяльності.

У дослідженні було визначено критерії і показники сформованості
індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів
гуманітарних дисциплін на етапі професійного навчання: 1)
ціннісно-орієнтований критерій з такими показниками: професійна позиція,
мотиваційна спрямованість і самопізнання; 2) комунікативно-орієнтований
критерій з показниками: контактність, комунікабельність, емоційна
культура; 3) інноваційно-орієнтований критерій з показниками:
новаторство, творчий потенціал, педагогічна інтуїція.

Системний аналіз особливостей індивідуального стилю професійної
діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін дозволив
охарактеризувати рівні прояву досліджуваного професійно-особистісного
утворення.

Низький рівень: майбутній учитель незацікавлений у роботі з учнями, він
спрямований на задоволення власних потреб; рішення приймаються
необмірковано, педагогічна ситуація не осмислюється, а педагогічна
взаємодія характеризується формальним спілкуванням. Діяльність учителя
здійснюється методом випробувань і помилок. Все вирішують обставини та
певні педагогічні умови. Вчителю цього рівня притаманна низька
варіативність дій. Стиль діяльності формується стихійно, суб’єкт
пристосовується до професійних умов, а власні індивідуальні особливості
або не використовуються, або зовсім подавляються.

Середній рівень: студент замислюється над своїми можливостями та
перспективами їх реалізації. Він спрямований на педагогічну діяльність,
але його бажання мінливі і залежать здебільшого від обставин. Майбутній
фахівець намагається організувати продуктивну педагогічну взаємодію,
встановити контакт з аудиторію, зацікавити її у важливості предмета
мовлення, випробувати себе в різних формах організації
навчально-виховного процесу, але під контролем інших. Студента занадто
цікавить стороння думка, він не виходить у своїй діяльності за межі
відомих йому правил та інструкцій, працюючи за підказками, перевіреними
зразками і стандартами. Водночас не відбувається системного формування
стилю діяльності. Цей процес характеризується фрагментальним проявом
індивідуальності.

Достатній рівень: майбутній учитель характеризується визначеною
професійною позицією, мотиваційною спрямованістю на ефективну
педагогічну взаємодію. Він здатний дохідливо розтлумачити сутність і
зміст предмета мовлення, схилити слухачів до виконання запропонованої
програми. Спостерігається здатність до інноваційної діяльності, що
проявляється в зацікавленості новітніми тенденціями та пошуку нових форм
організації навчально-виховного процесу. Студент володіє системою
самовпливу та основними принципами саморегуляції з метою створення
нового адекватного стилю діяльності. Вибір поведінкового стилю
здійснюється свідомо, на основі рефлексії власного досвіду.
Індивідуальний стиль формується цілеспрямовано з орієнтацією на розвиток
учня як творчої натури.

 

OJPJQJ

»

$

???$

&

< >

@

B

D

r

 

aa1/21/21/21/21/21/21/2–u!

/ O

?????? 

/ O

oe!

!

O

1/2 O

1/2 O

/ O

/ O

/ O

????? Студент майстерно володіє саморефлексією та саморегуляцією,
оптимально застосовує творчий потенціал, активно використовує авторські
технології, в нестандартних ситуаціях здатний забезпечити реалізацію
адекватного стилю діяльності, знаходить нові ресурси. Майбутній учитель
не чекає нових інструкцій, постійно пропонує свої ідеї, відстоює власні
цінності з урахуванням можливостей як своїх, так і учнів.

Вивчення практики функціонування вітчизняної вищої школи переконливо
засвідчило, що, з одного боку, нове покоління вчителів гуманітарного
профілю чітко зорієнтовано на формування індивідуального стилю
діяльності, значущість якого вони обумовлюють необхідністю ефективного
професійного зростання. З іншого, – через недостатню обізнаність з
особливостями становлення означеного феномена вони спрямовані на
стихійний розвиток власної діяльності.

Так, результати констатуючого етапу дослідження переконливо засвідчили,
що в розумінні сутності індивідуального стилю професійної діяльності між
судженнями вчителів гуманітарних дисциплін і думкою студентів мають
місце принципові розбіжності. Вчителі найчастіше ототожнюють сутність
індивідуального стилю професійної діяльності з внутрішніми атрибутами
ідеального образу вчителя освітнього закладу як знавця конкретної
навчальної дисципліни і відповідної галузі науки, хорошого психолога,
здатного зрозуміти особистість учня і створити відповідні умови її
розвитку. Під індивідуальним стилем професійної діяльності
вчителі-гуманітарії розуміли переважно індивідуально-психологічне
утворення, взаємообумовлене компонентами та внутрішніми зв’язками, що
підпорядковуються певним змінам та проявляються у професійному
зростанні. Студенти, навпаки, в розумінні сутності індивідуального стилю
професійної діяльності вчителя надавали значну перевагу зовнішньому
прояву його індивідуальності (система способів, прийомів, методів
діяльності).

За результатами констатуючого етапу експерименту було встановлено, що
традиційний зміст вищої освіти забезпечує оволодіння майбутніми
вчителями гуманітарного профілю мотиваційним компонентом стилю переважно
на середньому (ЕГ-32%, КГ-28%) і низькому (ЕГ-68%, КГ-72%) рівнях;
комунікативним – на середньому (ЕГ-22%, КГ-24%) і низькому (ЕГ-78%,
КГ-76%); творчого – на середньому (ЕГ-38%, КГ-36%) і низькому (ЕГ-62%,
КГ-64%). Вочевидь, як експериментальна, так і контрольна групи
студентів характеризуються переважно низьким рівнем сформованості
індивідуального стилю професійної діяльності, що засвідчує їхню
неготовність до створення власної системи дій.

Сутність формуючого етапу полягала в реалізації педагогічних умов
ефективного формування індивідуального стилю професійної діяльності
майбутніх учителів гуманітарних дисциплін на етапі їхнього професійного
навчання, що впроваджувалися в сукупності в експериментальній групі
студентів з метою цілеспрямованого розвитку їхнього природного
потенціалу. У контрольній групі навчальний процес був організований
традиційним способом, що характеризувався стихійним характером зіткнення
виокремлених педагогічних умов.

Так, реалізація першої педагогічної умови, що передбачала оновлення
змісту навчальної інформації знаннями основ стильової поведінки вчителя,
здійснювалася за допомогою спецкурсу “Основи стильової поведінки
сучасного вчителя”, основаного на модульній системі навчання. Його
структуру складали три навчальні модулі: 1) “Іміджелогія сучасного
вчителя”; 2) “Стильова характеристика професійної діяльності вчителя”;
3) “Індивідуальні стратегії та стилі професійної діяльності”.

Метою означеного спецкурсу було формування необхідних умінь і навичок
студентів, які сприяють ефективній педагогічній взаємодії в освітніх
закладах. У процесі експериментального навчання зміст навчальної
інформації було оновлено за рахунок ознайомлення студентів із засадами
іміджелогії сучасного вчителя, що передбачало вивчення механізмів
самопрезентації особистості, особливостей зовнішнього іміджу вчителя,
технологій створення іміджу в цілому, а також з основами стильової
поведінки вчителя, що включало розгляд професіограми педагогічної
діяльності, характеристик невербальної поведінки вчителя, механізмів
побудови педагогічної кар’єри, маніфестації стильової поведінки,
особливостей педагогічного проектування тощо.

Орієнтація майбутніх учителів гуманітарних дисциплін на їхнє професійне
становлення передбачала реалізацію другої педагогічної умови. Успішність
педагогічної діяльності – це результат ефективного формування
індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів
гуманітарних дисциплін, оскільки для освітніх менеджерів важливо
будувати власну траєкторію професійного зростання. З цією метою
студентам було запропоновано ознайомитися з етапами та механізмами
професійної кар’єри, особливостями професійного іміджу. Вони виконували
низку вправ, спрямованих на відпрацювання вмінь і навичок з
конструювання власного позитивного іміджу, управління прихильними
враженнями з урахуванням очікувань, намірів, думок аудиторії, визначення
професійної ролі й власного статусу, керування своїм настроєм,
створенням сприятливого враження (“Я-педагог майбутнього”,
“Іміджмейкер”, “Опис емоцій особистості”, “Рекомендації щодо
професійного становлення”, “Освітній менеджер” і ін.). Зазначимо, що
формування стилю діяльності – це цілепокладання на “перспективу”
отримання задоволення від майбутньої праці, тому її успішність є однією
з важливіших умов означеного процесу.

Реалізуючи третю умову, що передбачала залучення майбутніх учителів
гуманітарних дисциплін до прояву творчого потенціалу, ми намагалися
підтримувати інтелект студентів у стані постійної інтуїтивної
напруженості, для чого в методику отримання нової інформації вводили
додаткові дії – прогнозування результатів та формулювання гіпотез.
Головна мета такої організації навчання полягала в наданні студентам
можливості мислити, розвивати свій творчий потенціал та застосовувати
значну інтелектуальну енергію для усвідомлення свого індивідуального
стилю професійної діяльності. В означеному випадку практичні завдання
були побудовані на “мозковому штурмі”, ділових іграх та вирішенні
проблемних ситуацій. При цьому, вся навчальна робота студентів, особливо
самостійна, була прикрашена елементами творчості. Більшість завдань
студенти вирішували вперше, і кожен успіх у роботі був самостійним
відкриттям. У пізнавальному процесі простежувалася тенденція поєднання
творчого мислення з інтуїтивним, де пошук нового завжди забезпечується
творчим потенціалом людини, її вмінням відчувати та отримувати ту
інформацію, яка виходить за межі часу та простору, тобто яку вона не
може бачити і відчувати в певний момент.

Ураховуючи той факт, що студенти володіють недостатнім педагогічним
досвідом для формування усталеної системи способів та прийомів
діяльності, нами було впроваджено у їхню педагогічну практику систему
варіативних креативних завдань на опрацювання у взаємодії з учнями, що
виступало також педагогічною умовою формування досліджуваного
індивідуально-професійного утворення. Означені вправи характеризувалися
варіативністю розв’язання, що дозволяло кожному студентові обрати
власний спосіб структурування навчального процесу (“Міні-урок за бажаною
темою”, “Подорож у майбутню професію”, “Інтерв’ю” і ін.). Це сприяло
формуванню перцептивних, експресивних, організаторських, комунікативних,
творчих здібностей студентів, що є основою ефективності кожної
особистісної системи дій.

Формуючий експеримент відбувався також з урахуванням визначених етапів
становлення індивідуального стилю професійної діяльності: інформаційний,
аналітичний, корективний, режисерський, систематичний та творчий.

Так, метою інформаційного етапу було вивчення
індивідуально-психологічних особливостей студентів, їхніх умінь і
навичок у конкретній ситуації; усвідомлення ними цілісного розуміння
сучасних педагогічних цінностей та їх впливу на зміни у професійній
діяльності; виявлення науково-дослідницької спрямованості. Студентам
пропонувалося скласти характеристику індивідуальності як своєї, так і
однокурсників, зіставити отримані судження й відшліфувати власну
особистість.

На аналітичному етапі майбутні вчителі включались у практичний аналіз
свого індивідуального стилю діяльності за рахунок аналізу власних дій та
їх результатів. Студенти вирішували педагогічні ситуації у взаємодії з
однокурсниками та викладачами, що допомагало осмислити своєрідність
свого поведінкового стилю та змоделювати певну траєкторію його
становлення. Співвідношення самооцінки та експертної оцінки успішності
педагогічної діяльності сприяло прогнозуванню можливих напрямів змін
стилю з використанням нових прийомів і способів діяльності.

Корективний етап був спрямований на корекцію поведінки у процесі її
адаптації до системи професійних вимог педагогічної праці. На цьому
етапі відбувалася корекція співвідношень між різними видами
індивідуального стилю професійної діяльності вчителя: реальним
(Я-сьогодні), ідеальним (Я-майбутнє), негативним (Я-уникаюче) та
сформованим (Я-імідж). Майбутні вчителі долали стереотипи мислення за
рахунок варіативного розв’язання педагогічних завдань. Так, їм
пропонувалося підготовити ескіз індивідуального стилю роботи та план
його реалізації, розробити алгоритм навчально-виховного процесу тощо.
Студентам давалася настанова не переоцінити власні зусилля, бо це зведе
нанівець проведену роботу; впевнено прямувати до того ідеалу, що
підкреслить їхню самобутність, а не намагатися “перестрибнути себе”.

Метою режисерського етапу було залучення майбутніх учителів до
визначеної стратегії дій за рахунок поступового входження у професійні
відносини, де ствердження стилю відбувалося через особистість учня.
Майбутні вчителі мали можливість випробувати себе на педагогічній
практиці, де вони намагалися “жити” у спроектованому стилі. Вони
розробляли індивідуальні проекти (плани уроків) і реалізовували їх в
аудиторії. У цьому випадку відбувалася режисура майбутнього
індивідуального стилю діяльності студентів, що дозволяла виявити
негативні і позитивні сторони розробленого стилю.

На систематичному етапі студенти свідомо оволодівали тією системою
знань, навичок і вмінь, яка сприяла їхньому професійному становленню.
Майбутні вчителі осмислювали свою «місію» та цілеспрямовано
вдосконалювались у своїй професії. Так, їм пропонувалося заповнити бланк
самооцінки і співвіднести отримані результати з експертною оцінкою. В
означеному випадку студенти систематизували отримані знання, вміння і
навички й визначали подальший шлях самовдосконалення.

Останній етап формування індивідуального стилю діяльності є творчим.
Оскільки майбутні вчителі в змозі після закінчення ВНЗ лише засвоїти
певну професійну базу педагогічної взаємодії та лише тимчасово
(педпрактика) проявити себе як індивідуальність, то творче ставлення до
власної діяльності створюватиме сприятливі умови для розвитку стилю
діяльності. В такому випадку виникає й продукт творчості —
індивідуальний стиль професійної діяльності, де розвивається сам
учитель.

Порівняльний аналіз рівнів сформованості індивідуального стилю
професійної діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін як
експериментальної, так і контрольної груп дозволив не тільки виявити
кількісні й якісні зміни, але й прослідкувати динаміку цього процесу за
кожним з компонентів означеного особистісно-професійного утворення.
Порівняльні дані рівнів сформованості досліджуваного феномена подано в
таблиці.

Таблиця

Порівняльна характеристика рівнів сформованості індивідуального стилю
професійної діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін в
експериментальній і контрольній групах

Рівні сформованості Кількість студентів у %

ЕГ

КГ

мотив.

к-т

ком.

к-т

твор.

к-т

мотив.

к-т

ком.

к-т

твор.

к-т

високий 11,2 6,7 7,2

достатній 27,1 29,3 26,2 18 16,2 13, 7

середній 41, 5 32,6 44 28,3 31 30,2

низький 20,2 31,4 22,6 53,7 52,8 56,1

Як засвідчує таблиця, в експериментальній групі відбулися значні
кількісні й якісні зміни. Так, значно збільшився рівень розвитку
мотиваційного компонента ІСПД (високий рівень – 11,2%, достатній –
27,1%, середній – 41,5%, низький – 20,2%); також підвищився рівень
комунікативного компонента ІСПД (високий рівень – 6,7%, достатній –
29,3%, середній – 32,65%, низький – 31,4%). Щодо творчого компонента
ІСПД, то тут спостерігаються теж позитивні зміни: високий рівень – 7,2%,
достатній – 26,2%, середній – 44%, низький – 22,6%.

На відміну від вищезазначених результатів, отриманих під час реалізації
експериментальної методики, в контрольній групі, де підготовка
відбувалася за традиційною технологією, були досягнуті менш значимі
результати. Формування мотиваційного компонента індивідуального стилю
професійної діяльності здійснювалося на достатньому рівні – у 18%
студентів, середньому – у 28,3%, низькому – у 53,7%. Аналогічно
формування комунікативного компонента ІСПД було виявлено на достатньому
рівні – у 16,2% студентів, середньому – у 31%, низькому – у 52,8%;
творчого – на достатньому рівні – у 13,7% студентів, середньому – у
30,2%, низькому – у 56,1%.

Отже, результати проведеного формуючого експерименту переконливо
засвідчили, що визначені педагогічні умови є головними факторами
ефективного формування індивідуального стилю професійної діяльності
майбутніх учителів гуманітарних дисциплін.

У висновках подано результати дослідження, основні з них такі.

У дослідженні було визначено сутність поняття “індивідуальний стиль
професійної діяльності вчителя” і педагогічні умови, розроблено й
апробовано експериментальну методику формування досліджуваного
особистісно-професійного утворення.

1. Індивідуальний стиль професійної діяльності вчителя – це своєрідний
самопрояв його особистості через усталену систему способів і прийомів,
що утворюють особистісну систему дій і характеризуються нестереотипністю
поведінки, оригінальністю та креативністю форм організації
навчально-виховного процесу, регуляторними властивостями, що впливають
на механізми міжособистісної взаємодії.

2. Сутність індивідуального стилю професійної діяльності полягає в тому,
що його вплив як особистісно-професійного утворення спрямований не
стільки на прояв об’єктивних характеристик конкретного вчителя, скільки
на формування його своєрідної системи способів і прийомів діяльності, що
завдяки оптимальної відповідності індивідуально-психологічним якостям
сприяє ефективній організації педагогічної взаємодії.

3. Структура індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх
учителів гуманітарних дисциплін передбачає наявність трьох компонентів:
мотиваційного, комунікативного і творчого, а також відповідних їм
функцій – забезпечення психологічного комфорту, професійного задоволення
і мотивації професійно-особистісних досягнень, організації ефективної
педагогічної взаємодії, прояву творчого потенціалу та самореалізації.

4. За результатами констатуючого експерименту було встановлено, що
традиційний зміст професійної підготовки майбутніх учителів
гуманітарного профілю забезпечує оволодіння мотиваційним компонентом
стилю переважно на середньому (ЕГ-32%, КГ-28%) і низькому (ЕГ-68%,
КГ-72%) рівнях; комунікативним – на середньому (ЕГ-22%, КГ-24%) і
низькому (ЕГ-78%, КГ-76%); творчим – на середньому (ЕГ-38%, КГ-36%) і
низькому (ЕГ-62%, КГ-64%) рівнях.

5. В основу формування індивідуального стилю професійної діяльності
майбутніх учителів гуманітарних дисциплін під час їхньої професійної
підготовки було покладено такі напрями роботи, як: організація
навчально-виховного процесу на основі застосування активних форм
навчання студентів; упровадження в навчальний процес вищої школи
спецкурсу “Основи стильової поведінки сучасного вчителя”; безперервне й
систематичне залучення студентів до навчально-пошукової і
науково-дослідницької діяльності.

6.Доведено, що формування індивідуального стилю професійної діяльності
майбутніх учителів гуманітарних дисциплін у процесі їхньої фахової
підготовки здійснюється більш успішно під час реалізації таких
педагогічних умов: оновлення змісту навчальної інформації знаннями основ
стильової поведінки вчителя; стимулювання майбутніх учителів
гуманітарних дисциплін до досягнення успіху у професійно-педагогічній
діяльності; залучення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до
прояву власного творчого потенціалу з метою створення оптимальної
системи особистісних дій; забезпечення майбутніх учителів гуманітарних
дисциплін системою варіативних креативних завдань у процесі педагогічної
практики.

7.Реалізація означеної сукупності умов дозволяє здійснити підготовку
майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до становлення індивідуального
стилю професійної діяльності за мотиваційним компонентом на високому
рівні – 11,2%, достатньому – 27,1%, середньому – 41,5%, низькому –
20,2%; комунікативним компонентом (6,7%;29,3%;32,65%;31,4%) і творчим
компонентом (7,2%;26,2%;44%;22,6%) відповідно.

Проведене дослідження не вичерпує всіх питань з формування
індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів
гуманітарних дисциплін. Воно відкриває перспективу для більш глибокого
вивчення умов, факторів, етапів цього процесу.

Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях автора:

1.Зеленько Ж.В. Професійний імідж вчителя – реальність чи вигадка?
/Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного
університету імені К.Д.Ушинського: Зб. наук. пр.- Одеса,2003.-Вип.1-2.-
С.44-48.

2.Зеленько Ж.В. Професійний імідж як складова інноваційного компонента
фахової підготовки майбутніх учителів-словесників /Наука і Освіта //
Науково-практичний журнал Південного наукового центру АПН
України.-Одеса, 2003.- № 5-6.-С.89-92.

3.Зеленько Ж.В. Професійний імідж вчителя іноземної мови як умова його
педагогічної кар’єри /Наука і Освіта // Науково-практичний журнал
Південного наукового центру АПН України.-Одеса, 2003.- № 2-3.-С.16-19.

4.Ковалів Ж.В. Передумови реалізації індивідуального стилю професійної
діяльності сучасного педагога /Наука і Освіта // Науково-практичний
журнал Південного наукового центру АПН України.-Одеса, 2004.- №
2.-С.81-85.

5. Ковалів Ж.В. До питання про педагогічну інтуїцію в індивідуальному
стилі професійної діяльності/Наука і Освіта // Науково-практичний журнал
Південного наукового центру АПН України.-Одеса, 2004.- № 6-7.-С.51-55.

6.Ковалів Ж.В. Проблеми професійного становлення фахівців соціономічних
професій: формування індивідуального стилю професійної діяльності
майбутніх педагогів /Психологія сучасності: Наука і практика // Науковий
вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені
К.Д.Ушинського/ Тези доповідей міжн. науково-практ. конф. молодих
науковців.-Одеса,2003.-С.27.

7.Ковалів Ж.В. Діагностика сформованості індивідуального стилю
професійної діяльності вчителів філологів /К.Д.Ушинський і сучасність:
пріоритетні напрямки розвитку професійної освіти //Науковий вісник
Південноукраїнського державного педагогічного університету імені
К.Д.Ушинського/ матеріали міжн. науково-практ.
конф.-Одеса,2004.-С.24-30.

8.Ковалів Ж.В. Індивідуальний стиль професійної діяльності сучасного
вчителя гуманітарних дисциплін як умова його успішного професійного
зросту /Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської
молоді // Зб.наук. пр.- Київ,2004.- Вип. 6.-С.269-275.

9. Ковалів Ж.В. Основи стильової поведінки сучасного вчителя:
Навчально-методичний посібник. –Одеса, 2004. –38с.

АНОТАЦІЯ

Ковалів Ж.В. Формування індивідуального стилю професійної діяльності
майбутніх учителів гуманітарних дисциплін. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за
спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. –
Південноукраїнський державний педагогічний університет імені
К.Д.Ушинського (м. Одеса) , Одеса, 2005.

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі формування індивідуального
стилю професійної діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін;
конкретизовано сутність індивідуального стилю професійної діяльності
вчителя; визначено структуру індивідуального стилю професійної
діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін; виявлено критерії,
їх показники та рівні сформованості означеного феномена; розроблено
експериментальну методику з формування індивідуального стилю професійної
діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін упродовж фахової
підготовки, спецкурс “Основи стильової поведінки сучасного вчителя”,
навчально-методичний посібник курсу.

Ключові слова: стиль, індивідуальний стиль професійної діяльності
вчителя, структура індивідуального стилю професійної діяльності
майбутніх учителів гуманітарних дисциплін.

АННОТАЦИЯ

Ковалив Ж.В. Формирование индивидуального стиля профессиональной
деятельности будущих учителей гуманитарных дисциплин. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по
специальности – 13.00.04 – теория и методика профессионального
образования. – Южно-Украинский государственный педагогический
университет имени К.Д. Ушинского (г. Одесса), Одесса, 2005.

Диссертационное исследование посвящено проблеме формирования
индивидуального стиля профессиональной деятельности будущих учителей
гуманитарных дисциплин.

В первой главе “Теоретико-методологические основы индивидуального стиля
профессиональной деятельности будущих учителей гуманитарных дисциплин”
отражены основные исследовательские позиции зарубежных и отечественных
ученых, касающиеся понимания природы и специфики феномена
“индивидуальный стиль деятельности”; раскрыта и обобщена сущность
индивидуального стиля профессиональной деятельности учителя, определена
структура индивидуального стиля профессиональной деятельности будущих
учителей гуманитарных дисциплин.

В понимании индивидуального стиля профессиональной деятельности личности
ученые исходят из того, что это индивидуально-психологическое
образование, обусловленное особенностями нервной системы индивида, и
система способов и приемов работы, основанна на специфике определенной
деятельности. Стиль деятельности – особая психическая структура,
влияющая на эмоции, поведение, отношения личности. Индивидуальному стилю
работы присущи такие общие характеристики. Стиль, будучи индивидуальным
объектом, не подлежит прямому измерению, оценить который возможно лишь
по особенностям поведения людей, проявляющихся в общении, деятельности,
выборе. Стиль является относительно устойчивым феноменом, так как
оформляется в устойчивый “почерк” деятельности. Индивидуальный стиль
профессиональной деятельности учителя должен обеспечивать
удовлетворенность результатами работы, комфортность личностных отношений
и самореализацию творческого потенциала.

Структура индивидуального стиля профессиональной деятельности будущих
учителей гуманитарных дисциплин включает наличие трех компонентов:
мотивационного, коммуникативного и творческого. Функция мотивационного
компонента определяется формированием профессиональной позиции будущих
учителей, их мотивационной направленности. Функция коммуникативного
компонента состоит в развитии таких качеств педагога, как контактность,
коммуникабельность, позитивные эмоции. Усовершенствование творческого
потенциала учителей есть функцией творческого компонента.

Сущность индивидуального стиля профессиональной деятельности мы
усматриваем в том, что его развитие предполагает динамику изменений
состояний, последовательный переход с одного уровня на другой, что
составляет специфическую траекторию профессионального становления
личности. В этой связи были определены соответствующие педагогические
условия эффективного формирования индивидуального стиля профессиональной
деятельности будущих учителей гуманитарных дисциплин, которые
обеспечивают данный процесс во время вузовской подготовки студентов.

Во второй главе “Экспериментально-исследовательская работа по
формированию индивидуального стиля профессиональной деятельности будущих
учителей гуманитарных дисциплин” определены критерии, их показатели и
уровни сформированности индивидуального стиля профессиональной
деятельности будущих учителей гуманитарных дисциплин во время учебы в
ВУЗе; описана сущность экспериментальной методики формирования
исследуемого феномена.

В процессе проведения экспериментальной работы было доказано, что
формирование индивидуального стиля профессиональной деятельности будущих
учителей гуманитарных дисциплин осуществляется более успешно при
реализации в процессе профессиональной подготовки следующих
педагогических условий: обновление содержания учебной информации
знаниями основ стилевого поведения учителя; стимулирование будущих
учителей гуманитарных дисциплин к достижению успеха в
профессионально-педагогической деятельности; привлечение будущих
учителей гуманитарных дисциплин к проявлению своего творческого
потенциала с целью образования оптимальной системы личностных действий;
обеспечение будущих учителей гуманитарных дисциплин системой вариативных
креативных упражнений в процессе педагогической практики. Данные условия
реализовывались с помощью спецкурса “Основы стилевого поведения
современного учителя”, учебно-методическое пособия курса и тренинга
креативных упражнений, включающих педагогические ситуации, деловые игры,
организацию дискуссий, педагогическое проектирование, проведение
мини-уроков, разработку рекомендаций, алгоритмов своих действий. При
этом реализация данных педагогических условий обеспечивала эффективное
формирование индивидуального стиля профессиональной деятельности будущих
учителей гуманитарных дисциплин .

Ключевые слова: стиль, индивидуальный стиль профессиональной
деятельности учителя, структура индивидуального стиля профессиональной
деятельности будущих учителей гуманитарных дисциплин.

ANNOTATION

Kovaliv ZH.V. Formation of the individual professional style of future
teachers of humanities. – Manuscript.

The dissertation for the candidate degree of pedagogical science in
speciality 13.00.04 — the theory and methods of professional
education.- South-Ukrainian Pedagogical University named after
K.D.Ushinsky, Odessa, 2005

The dissertation is devoted to the problems of the formation of the
individual professional style of future teachers of humanities. The
results of research became revealing of the definition of concepts “the
individual professional style of a teacher”. In our investigation the
criteria and level characteristics of the formation of the individual
professional style of future teachers of humanities are determined. It
is experimentally proved the effectiveness of the experimental method of
the formation of the individual professional style of future teachers
of humanities, based on the worked special course “Bases of the style
behaviour of modern teachers”.

Key words: style, individual professional style of a teacher, the
structure of the individual professional style of future teachers of
humanities.

Похожие записи