МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ІМ. П.Л. ШУПИКА

Коржова Алла Станіславівна

УДК 615.07:543.42.062

Аналіз лікарських речовин з первинною аліфатичною аміногрупою та солей
слабких органічних кислот по реакції з 1,3-диметилалоксаном та похідними
бензоілгідразону-1,4-бензохіноноксиму

15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

Киів – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі аналітичної хімії Запорізького державного
медичного університету Міністерства охорони здоров’я України.

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор

Петренко Володимир Васильович

Запорізький державний
медичний університет,

завідувач кафедри аналітичної
хімії

Офіційні опоненти: доктор хімічних наук, професор

Максютіна Ніна Павлівна

Національний медичний
університет

ім. О.О.Богомольця,

професор кафедри
фармакогнозії та ботаніки

кандидат фармацевтичних наук,
доцент

Гринчук Іван Григорович

Головний військовий клінічний
ордена Червоної Зірки

госпіталь, заступник
начальника з медичного постачання

Провідна установа: Національний фармацевтичний університет

Міністерства охорони здоров’я
України, кафедра

фармацевтичної хімії, м.
Харків

Захист відбудеться “__25_ ”_березня_ 2005 р. о _13.00_ годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.04 при Київській медичній
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика за адресою:

04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика ( 04112, м. Київ, вул.
Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий “_28_” __січня___ 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Пилипчук Л.Б.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У теперішній час спостерігається збільшення
асортименту лікарських засобів, зокрема, які використовуються практичною
медициною для профілактики та лікування різноманітних захворювань. Для
ефективного та безпечного застосування препаратів необхідно підвищувати
вимоги до якості лікарських засобів шляхом розробки нових, а також
удосконалення та уніфікації існуючих методів фармацевтичного аналізу.

Більшість наукових досліджень у цьому напрямку базуються на використанні
вже відомих способів аналізу органічних сполук і пошуку нових шляхів
вирішення поставлених завдань.

В арсеналі методів фармацевтичного аналізу заслуговують на увагу
фотометричні, серед яких вигідно відзначаються своєю доступністю та
простотою виконання спектрофотометричні у видимій області спектра.
Загальною проблемою розвитку цього аналізу є пошук доступних, достатньо
селективних, високочутливих реагентів, оскільки існуючий асортимент
кольорореагентів не завжди може використовуватись у кількісному
спектрофотометричному аналізі лікарських засобів. Більшість сполук, що
містять первинну аліфатичну аміногрупу, а також солі слабких органічних
кислот утворюють забарвлені продукти в реакціях з
1,3-диметилалоксаном, 4-нітробензоілгідразоном-1,4-бензохіноноксимом,
3-нітробензоілгідразоном-1,4-бензохіноноксимом,
4-бромбензоілгідразоном-1,4-бензохіноноксимом. Отже розробка на цій
підставі простих у виконанні способів їх кількісного визначення
спектрофотометричним методом є актуальною проблемою фармацевтичної
науки.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана згідно з планом наукових досліджень Запорізького
державного медичного університету Міністерства охорони здоров’я України
і є фрагментом комплексної теми “Застосування фізико-хімічних методів
для аналізу якості лікарських засобів, похідних фенолу, пурину та
ароматичних амінів” (№ державної реєстрації 0101U003299).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка високочутливих,
простих у виконанні спектрофотометричних методик кількісного визначення
лікарських речовин, які вміщують у своїй структурі первинну аліфатичну
аміногрупу: кислота глютамінова, аміналон, метіонін, гліцин, кислота
амінокапронова, амбен, норадреналіну гідротартрат, ампіциліну тригідрат,
амоксициліну тригідрат, пеніциламін, тауфон, а також солей слабких
органічних кислот: барбітал-натрій, барбаміл, етамінал-натрій,
кофеїн-бензоат натрію, натрію бензоат, сульфацил-натрій,
норсульфазол-натрій, етазол-натрій, натрію пара-аміносаліцилат, натрію
мефенамінат на основі застосування 1,3-диметилалоксану, 4-нітро, 4-бром
та 3-нітропохідних бензоілгідразону-1,4-бензохіноноксиму.

Для здійснення поставленої мети вирішувались такі задачі:

— встановити оптимальні умови кількісного утворення продуктів реакції
1,3-диметилалоксану з лікарськими речовинами, які вміщують первинну
аліфатичну аміногрупу;

— встановити оптимальні умови кількісного утворення продуктів реакції
похідних бензоілгідразону-1,4-бензохіноноксиму з солями слабких
органічних кислот;

— обчислити аналітичні показники чутливості реакцій;

— вивчити можливості застосування 1,3-диметилалоксану як детектуючого
реагенту для лікарських речовин з первинною аліфатичною аміногрупою;

— визначити константи іонізації похідних
бензоілгідразону-1,4-бензохіноноксиму і встановити взаємозв’язок з
аналітичними показниками чутливості реакцій з лікарськими речовинами –
солями слабких органічних кислот;

— вивчити хімічний склад і будову сполук, які утворюються в реакціях для
подальшого можливого прогнозування способів аналізу лікарських речовин з
досліджуваними реагентами.

Об’єкт дослідження. Лікарські речовин, які вміщують у своїй структурі
первинну аліфатичну аміногрупу та солі слабких органічних кислот.

Предмет дослідження. Продукти реакцій лікарських речовин з
1,3-диметилалоксаном та похідними бензоілгідразону-1,4-бензохіноноксиму.

Методи дослідження. Спектрофотометрія в ультрафіолетовій, видимій та
інфрачервоній області спектру, спектрометрія протонного магнітного
резонансу (ПМР), хромато-мас-спектрометрія, тонкошарова хроматографія
(ТШХ).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше показана можливість
застосування 1,3-диметилалоксану та похідних
бензоілгідразону-1,4-бензохіноноксиму для якісного і кількісного
визначення досліджуваних лікарських речовин. Встановлені оптимальні
умови реакції 1,3-диметилалоксану та похідних
бензоілгідразону-1,4-бензохіноноксиму з 21 лікарською речовиною.

Обчислені аналітичні показники чутливості реакцій 1,3-диметилалоксану з
11 лікарськими речовинами та похідних
бензоілгідразону-1,4-бензохіноноксиму з 10 лікарськими речовинами.

Вивчені детектуючі властивості 1,3-диметилалоксану до зазначених вище
лікарських речовин із застосуванням метода ТШХ.

У результаті виконаних досліджень запропоновані нові, високочутливі,
прості у виконанні методики кількісного визначення для 15
індивідуальних лікарських речовин та 64 прописів лікарських засобів
промислового виробництва та виготовлених в умовах аптеки, що має важливе
науково-практичне значення.

Способи визначення лікарських засобів захищені 2 деклараційними
патентами та 1 авторським свідоцтвом на винаходи.

Практичне значення одержаних результатів. Розширено асортимент
аналітичних реагентів для кількісного спектрофотометричного аналізу і
розроблені методики якісного та кількісного аналізу 15 лікарських
речовин як в індивідуальному вигляді, так і в лікарських формах
заводського та екстемпорального виготовлення. За результатами наших
досліджень Міністерством охорони здоров’я України для Державних
інспекцій з контролю якості лікарських засобів видано інформаційні листи
“Кількісне визначення глютамінової кислоти в екстемпоральних лікарських
формах” (вип.10, № 150-2003), “Кількісне визначення метіоніну в
екстемпоральних лікарських формах” (вип.11, № 151-2003), методики

яких впроваджені в практику роботи лабораторій Державних інспекцій з
контролю якості лікарських засобів Запорізької (акт впровадження від
02.12.2003), Житомирської (акт впровадження від 11.11.2003),
Миколаївської (акт впровадження від 06.11.2003), Одеської областей (акт
впровадження від 03.12.2003).

Результати досліджень знайшли застосування в навчальному процесі при
викладанні курсу фармацевтичної хімії на кафедрах фармацевтичних
факультетів Запорізького державного медичного університету,
Національного фармацевтичного університету (м. Харків), Одеського
державного медичного університету, Львівського національного медичного
університету ім. Данила Галицького.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем вивчені, проаналізовані та
узагальнені дані літератури з питань, що стосуються теми дисертації,
визначені мета і задачі дослідження, виконана вся експериментальна
частина дисертаційної роботи, проведена графічна та статистична обробка
одержаних результатів, написані розділи дисертаційної роботи,
сформульовані висновки та запропоновані практичні рекомендації.
Персональний внесок здобувача до всіх наукових праць із співавторами
вказується за текстом дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень
доповідались та обговорювались на міжобласній науково-практичній
конференції “Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та
практики” ( м. Запоріжжя, 2003), Міжнародній науковій конференції
“Історія та перспективи розвитку фармацевтичної науки і освіти” ( м.
Запоріжжя, 2004), науково-практичній конференції молодих учених
“Сучасні аспекти медицини і фармації — 2004 ” (м. Запоріжжя
2004).

Публікації. За результатами дисертаційних досліджень опублікована 21
робота, з яких 9 наукових статей ( 6 у фахових виданнях), 7 тез
доповідей, отримано 2 деклараційних патенти на винаходи, 1 авторське
свідоцтво, видано 2 інформаційних листи.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу,
уведення в експеримент, чотирьох розділів, загальних висновків, списку
використаних джерел літератури і додатків. Дисертація викладена на 172
сторінках друкованого тексту (обсяг основного тексту 111 сторінок),
вміщує 37 таблиць, ілюстрована 21 рисунком, 2 схемами та містить 14
додатків (16 стор.). Список використаної літератури включає 210 джерел,
з яких 95 — іноземні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. Методи аналізу лікарських речовин з первинною аліфатичною
аміногрупою та солей слабких органічних кислот (огляд літератури).
Викладено літературні дані та показано сучасний стан питання по
використанню деяких полікарбонільних реагентів, хіноніміну та його
похідних в органічному і фармацевтичному аналізі. Крім того, критично
розглянуто фотометричні та офіцинальні методи визначення досліджуваних
лікарських речовин, які є первинними аліфатичними амінами і солями
слабких органічних кислот. Показано, що подальший пошук нових реагентів
представляє як теоретичний, так і практичний

інтерес і сприяє розвитку фармацевтичного аналізу.

Розділ 2. Застосування 1,3-диметилалоксану для розробки методик
кількісного визначення лікарських речовин з первинною аліфатичною
аміногрупою. Попередніми дослідженями нами було встановлено, що
1,3-диметилалоксан взаємодіє з лікарськими речовинами з первинною
аліфатичною аміногрупою з утворенням забарвлених в малиновий колір
продуктів реакції.

Для встановлення оптимальних умов утворення забарвлених сполук вивчали
вплив природи розчинника, температури, концентрації та кількості
реагенту, стійкість продукту реакції у часі.

Встановлено, що оптимальними умовами проведення реакції
1,3-диметилалоксану з лікарськими речовинами є використання розчинника
диметилформаміду (ДМФА), нагрівання на киплячому водяному огрівнику з
подальшим додаванням до отриманого забарвленого розчину солі Cd2+, що
зумовлює утворення внутрішньокомплексної сполуки (ВКС) оранжевого
кольору.

Чутливість даних реакцій була охарактеризована значеннями молярного
показника поглинання (?), питомого поглинання (а), коефіцієнту Сендела
(WS), відкривального мінімуму (Сmin). В табл.1 наведено числові значення
відповідних показників.

Таблиця 1

Аналітичні показники чутливості реакцій 1,3-диметилалоксан – лікарська
речовина

Лікарська речовина ?max, нм ? а WS·10-3 Сmin , мкг/мл

1 2 3 4 5 6

Кислота глютамінова 487 10760 0,0430 23,42 0,68

Аміналон 485 10340 0,1002 9,900 0,49

Метіонін 485 10560 0,0707 14,14 0,71

Гліцин 487 9270 0,1235 8,097 0,40

Кислота

амінокапронова 487 10090 0,0769 13,01 0,65

Амбен 485 16160 0,1069 9,353 0,47

Норадреналіну г/т 465 11430 0,0339 29,52 1,48

Ампіциліну тригідрат 485 17130 0,0425 23,55 1,18

Амоксициліну тригідрат 485 17800 0,0424 23,60 1,18

Пеніциламін 485 8580 0,0575 17,39 0,86

Тауфон 485 22870 0,1828 5,471 0,27

Аналіз наведених даних свідчить про високу чутливість запропонованих
реакцій – відкривальний мінімум складає 0,27-1,48 мкг/мл.

Для лікарських речовин з первинною аліфатичною аміногрупою встановлено
взаємозв’язок між чутливістю реакції та процентним вмістом
функціональних аналітичних груп. У більшості випадків спостерігається
пряма залежність чутливості реакції від відсоткового вмісту аміногрупи в
молекулі лікарської речовини.

В ході роботи була вивчена можливість застосування 1,3-диметилалоксану
як детектуючого реагенту для 11 лікарських речовин з первинною
аліфатичною аміногрупою, що в поєднанні з ТШХ може бути з успіхом
використано для встановлення тотожності та напівкількісного аналізу
вказаних речовин. Експериментально встановлено умови детектування, при
яких межа визначення лікарських речовин складає 0,10 – 1,26 мкг і
залежить від складу систем розчинників. Визначенню не заважають інші
лікарські речовини та допоміжні речовини складних лікарських форм.

Досліджувані реакції перебігають, на наш погляд, аналогічно мурексидній
реакції з попереднім утворенням тетраметилмурексиду, і після додавання
розчину солі Cd2+ утворюється ВКС, яка є кінцевою сполукою. Тому ми
визнали за доцільне провести вивчення структури початкового продукту
реакції з наступним підтвердженням структури кінцевої сполуки.

Спектрофотометричними методами дослідження складу продуктів реакції
(неперервних змін, насичення та відносного виходу) визначено, що
1,3-диметилалоксан реагує з лікарськими речовинами у співвідношенні 3/1
– 4/1, що свідчить про складність цієї реакції. Згідно з встановленим
співвідношенням компонентів реакції “лікарська речовина —
1,3-диметилалоксан” та оптимальних умов, розроблених для субстанцій
лікарських речовин, було проведено препаративний синтез та виділені в
індивідуальному стані, що підтверджено хроматографічно, продукти реакції
з кислотою глютаміновою, норадреналіну гідротартратом та амоксициліну
тригідратом.

З метою з’ясування хімічної будови виділених продуктів нами були вивчені
їх спектри поглинання в ультрафіолетовій, видимій та інфрачервоній
областях спектру. Як модельна речовина був використаний мурексид.
Спектри поглинання виділених речовин та мурексиду мають три смуги
поглинання з максимумами 265-270, 325-327 та 527-532 нм (табл.2). Для
ідентифікації отриманих продуктів реакції нами додатково була
використана ІЧ-, -ПМР та хромато-мас-спектрометрія.

С=N трохи зміщені в низькочастотну область спектру через вплив сильної
поляризуючої дії карбонільних груп.

В ПМР-спектрі зареєстровано мультиплет в області 3,45-3,25 м.ч.,
віднесений нами до резонансного поглинання протонів метильних груп.
Характерні протони амонійної групи спостерігаються у короткохвильовій
області спектру у вигляді чітко вираженого сигналу при 7,3-7,0 м.ч.

На мас-хроматограмі відзначено одиничний пік з масою молекулярного іону
324,0 і часом утримання 0,761 хвилини, що є певним доказом наявності у
досліджуваному зразку аніону тетраметилмурексиду:

Зіставлення отриманих даних свідчить про утворення однакових сполук,
які мають будову тетраметилмурексиду.

Для підтвердження припущення, що кінцевий продукт реакції має будову ВКС
нами були вивчені спектри поглинання синтезованих продуктів реакції
1,3-диметилалоксану з досліджуваними лікарськими речовинами та мурексиду
як модельної речовини в ДМФА з додаванням розчину солі Cd2+ в
ультрафіолетовій та видимій областях.

Дані спектри поглинання характеризуються трьома ідентичними смугами з
максимумами 270-275 нм, 310-322 нм, 482-487 нм (табл.2).

Характер спектрів поглинання, а саме, наявність однакових смуг
поглинання, вказує на тотожність отриманих сполук за своєю будовою.

Таблиця 2

Максимуми смуг поглинання мурексиду, продуктів реакції
1,3-диметилалоксану з кислотою глютаміновою, норадреналіну
гідротартратом, амоксициліну тригідратом та їх сполук з солями Cd2+

Речовина Максимуми смуг поглинання

1

2

3

+Cd2+

+Cd2+

+Cd2+

Мурексид 270 275 327 315 527 482

Продукт реакції

1,3-диметилалоксану з:

кислотою глутаміновою

267

275

325

322

530

487

амоксициліну тригідратом 265 270 325 315 532 487

норадреналіну гідротартратом 265 270 325 310 530 487

Таким чином, виходячи з одержаних нами експериментальних та літературних
даних, можна стверджувати, що кінцева сполука має будову ВКС:

Розділ 3. Застосування похідних бензоілгідразону-1,4-бензохіноноксиму
для розробки методик кількісного аналізу лікарських речовин – солей
слабких органічних кислот. Як реагенти застосовували
4-нітробензоілгідразон- 1,4-бензохіноноксим,
3-нітробензоілгідразон-1,4-бензохіноноксим,
4-бромбензоілгідразон-1,4-бензохіноноксим.

Експериментально встановлено, що для реакції лікарських речовин – солей
слабких органічних кислот з похідними
бензоілгідразону-1,4-бензохіноноксиму оптимальним є розчинник ацетон і
температура 18-25оС. При цьому утворюються забарвлені продукти реакцій з
максимумом поглинання в області 540-570 нм.

В оптимальних умовах були розраховані аналітичні показчики чутливості
досліджуваних реакцій (табл. 3).

Таблиця 3

Аналітичні показники чутливості реакцій похідних
бензоілгідразону-1,4-бензохіноноксиму з лікарськими речовинами

Лікарська речовина ?max, нм ? а WS·10-3 Сmin , мкг/мл

1 2 3 4 5 6

4-нітробензоілгідразон-1,4-бензохіноноксим

Барбітал-натрій 560 30050 0,1465 6,860 0,34

Барбаміл 560 32480 0,1111 8,998 0,45

Етамінал-натрій 560 33580 0,1149 8,705 0,44

Натрію бензоат 560 13240 0,0919 10,88 0,54

Кофеїн-бензоат натрію 560 24150 0,0714 14,01 0,70

Натрію мефенамінат 560 18030 0,0685 14,61 0,73

Сульфацил-натрій 560 18160 0,0714 14,00 0,70

Норсульфазол-натрій 560 24330 0,0631 15,84 0,79

Етазол-натрій 560 13560 0,0443 22,58 1,13

Натрію

пара-аміносаліцилат 560 5280 0,0249 40,01 2,00

4-бромбензоілгідразон-1,4-бензохіноноксим

Барбітал-натрій 545 23810 1155 8,660 0,43

Барбаміл 545 25930 0,1045 9,573 0,48

Етамінал-натрій 550 26520 0,0813 12,30 0,61

Натрію бензоат 540 7980 0,0554 18,05 0,90

Кофеїн-бензоат натрію 540 14340 0,0424 23,59 1,18

Продовження табл.3

1 2 3 4 5 6

Натрію мефенамінат 540 7730 0,0294 34,05 1,70

Сульфацил-натрій 540 10330 0,0406 24,60 1,23

Норсульфазол-натрій 540 7220 0,0187 53,40 2,67

Етазол-натрій 540 3170 0,0103 96,79 4,84

Натрію

пара-аміносаліцилат 540 1750 0,0083 120,50 6,02

3-нітробензоілгідразон-1,4-бензохіноноксим

Барбітал-натрій 545 37230 0,1280 7,850 0,39

Барбаміл 550 25660 0,0878 11,39 0,57

Етамінал-натрій 545 31020 0,1061 9,422 0,47

Натрію бензоат 545 9840 0,0683 14,65 0,73

Кофеїн-бензоат натрію 545 14100 0,0417 23,99 1,20

Натрію мефенамінат 550 10200 0,0388 25,80 1,29

Сульфацил-натрій 550 9940 0,0391 25,58 1,28

Норсульфазол-натрій 547 6700 0,0174 57,56 2,88

Етазол-натрій 545 3220 0,0105 95,52 4,75

Натрію

пара-аміносаліцилат 545 1620 0,0076 130,66 6,53

Наведені дані свідчать про високу чутливість реакцій, межі відкривання
становлять 0,34-6,53 мкг/мл. Більш чутливим реагентом є
4-нітробензоілгідразон-1,4-бензохіноноксим – значення Сmin лікарських
речовин становить 0,34-2,0 мкг/мл.

Склад сполук, що утворюються при взаємодії похідних
бензоілгідразону-1,4-бензохіноноксиму з лікарськими речовинами,
встановлювали методами неперервних змін, насичення та відносного виходу
на прикладі реакцій барбамілу та кофеїну-бензоату натрію з
3-нітробензоілгідразон-1,4-бензохіноноксимом.

Лікарські речовини взаємодіють з реагентом у співвідношенні 1:1, що
узгоджується також з даними хромато-мас-спектрометрії як для реагенту,
так і продуктів реакції, які характеризуються наявністю одиничних піків
з масою молекулярного іону 287,1, 287,0, 287,0 і часом утримання 0,974,
0,970, 0,971 хвилини відповідно.

Для підтвердження індивідуальності та тотожності отриманих сполук, нами
було проведено їх хроматографічне дослідження методом ТШХ. Проведені
дослідження показали, що виділені продукти є індивідуальними, а
практично однакові значення hRf (Rf ·100) та температури плавлення (т.
пл. реагенту 220-221?С, т. пл. продуктів 222-224?С) вказують на
тотожність отриманих сполук за складом та хімічною будовою між собою і
реагентом.

Виходячи із структури реагенту, необхідно відзначити, що для
3-нітробензоілгідразону-1,4-бензохіноноксиму характерна міграція
протону, і реагент може знаходитись у вигляді двох таутомерних форм:
гідразоноімідній (А) та гідразоноімідольній (Б), причому кожна з них
може існувати у вигляді іонів (схема 1 ) :

(А)
(Б)

Схема 1. Таутомерні форми 3-нітробензоілгідразону-1,4-бензохіноноксиму.

ІЧ-спектри у кристалічному стані дозволяють провести ідентифікацію
реагенту і продуктів реакції, а також визначити окремі структурні
угруповання.

Так, спектр реагенту має дві смуги поглинань в області валентних
коливань атомів водню, що приєднані до атомів кисню та азоту. Смуга в
області 3426 см-1 належить оксимній групі хіноїдного циклу. Необхідно
відзначити, що вона незначно зміщена за рахунок наявності кумулятивних
зв’язків, і, крім цього, має деформаційне коливання при 1267 см-1. Друга
смуга більш розширена (3300-3010 см-1) і належить асоційованій імідній
групі, що підтверджує наявність прототропної таутомерії. Валентні
коливання карбонільної групи (гідразиноімідна) розщеплені на дві смуги:
смуга А (імід I) – 1656 см-1 і смуга Б (імід II) – 1544 см-1. Крім
цього, спектр характеризується валентними коливаннями при 1518 і 1395
см-1, вони належать асиметричним і симетричним поглинанням нітрогрупи,
відповідно. В області 1588 см-1 у спектрі реагенту є смуга, яка належить
валентним коливанням зв’язку С=С бензохінону і ароматичній системі, яка
також характеризується деформаційними коливаннями при 785-614 см-1.

ІЧ-спектр продуктів реакції характеризується коливаннями подібних
функціональних груп, але має відмінну рису за рахунок появи валентних
коливань кумульованих (сполучених) подвійних зв’язків при 2400-2300
см-1. Крім цього, спостерігається зсув валентних коливань імідної групи:
смуги А і Б зміщені на 41 та 23 см-1, і проявляються при 1697 і 1567
см-1, відповідно. Отже, виходячи з досліджених спектрів продукту
реакції, можна однозначно стверджувати про утворення відповідного аніона
(Б).

»

,

U

a

th

6

\

ph

»

$

&

(

*

,

.

F

?

Oe

O

U

Ue

TH

a

a

ae

ae

th

O

d?`„ th

, . 4

6

8

?

O S3/4V¦X \»\N\P\o`O????????c

O

O

$

O

O

O

O

O

O

O

O

O

O

O

O

???????y??

O

O

O

O

O

O

O

O

O

O

O

O

O

O

O

$

O

O

O

O

O

O

O

O

O

O

O

$

O

O

O

O

O

O

O

O

O

O

O

O

$

O

?????снено комуляцією подвійних зв’язків.

У ПМР-спектрі продукту реакції спостерігаються сигнали обмінних протонів
(12,3-10,4 м.ч.) NH-групи гідразинового залишку та оксимної групи у
вигляді не розрішеного мультиплету, що підтверджує утворення аніону.
Відмінною особливістю є незначне сильнопольне зміщення сигналів протонів
фенільного залишку (8,85 м.ч., д., 1Н, Н2 фен.; 8,2 м.ч., д., 1Н, Н6
фен.). Крім того, відзначається накладання сигналів протонів
бензохіноідної системи, вони реєструються у вигляді мультиплетів при
7,6-7,4 (Н1, Н4) та 7,2-6,8 (Н2, Н3) м.ч. відповідно, що можна пояснити
утворенням спряженої системи подвійних зв’язків (Б).

Вивчення спектрів поглинання реагенту та продуктів реакції у видимій та
УФ- областях в етанолі, ацетоні, 0,1 М розчинах гідроксиду натрію та
хлористоводневої кислоти (табл.4) також підтверджує, що продуктом
реакції є гідразоноімідольна таутомерна форма реагенту.

Таблиця 4

Смуги поглинання 3-нітробензоілгідразону-1,4-бензохіноноксиму та
продуктів його взаємодії з лікарськими речовинами

Об’єкт дослідження

Розчинник Максимуми смуг поглинання, нм

1

2

3

Реагент етанол

260

360

485

0,1 М НCl

265

360

0,1 М NaOH

265

315

410

ацетон

360

455

Продукти реакцій :

реагент – барбаміл етанол

255

357

490

0,1 М НCl

265

360

0,1 М NaOH

255

312

410

ацетон

540

реагент –

кофеїн-бензоат натрію етанол

255

357

480

0,1 М НCl

265

360

0,1 М NaOH

255

312

410

ацетон

540

Оскільки взаємодія досліджуваних реагентів з лікарськими речовинами
базується на протонодонорських властивостях реагентів, то можна
припустити, що чутливість реакцій залежить від рухомості атому водню в
молекулі реагенту. У зв’язку з чим нами були обчислені значення
показників кислотності (рКа) та вивчена залежність аналітичних
показників чутливості реакцій від значення рКа реагентів. Встановлено,
що зі зменшенням рКа (зростанням рухомості атому водню) спостерігається
підвищення чутливості реакцій.

Розділ 4. Розробка методик кількісного визначення лікарських засобів за
їх реакціями з 1,3-диметилалоксаном та 3-, 4- похідними
бензоілгідразону-1,4-бензохіноноксиму. Отримані результати було
покладено в основу розробки методик кількісного визначення досліджуваних
лікарських речовин з первинною аліфатичною аміногрупою та солей слабких
органічних кислот як в субстанції, так і в лікарських формах.

Попередньо були знайдені межі концентрацій лікарських речовин, в яких
спостерігається підпорядкованість світлопоглинання закону Бера та
розраховані величини питомих показників поглинання (табл.5).

Таблиця 5

Значення питомих показників поглинання лікарських речовин та межі
концентрацій, в яких спостерігається підпорядкованість світлопоглинання
закону Бера

Лікарська речовина ?max, нм Межі концентрацій, що визначаються, мг/100
мл __ __

А1%1СМ ( Х+?Х )

1 2 3 4

За реакцією з 1,3-диметилалоксаном

Кислота глютамінова

487

0,60-1,40

740 + 3

Аміналон 485 0,80-1,00 988 + 15

Метіонін 485 0,80-1,20 595 + 8

Гліцин 487 0,40-0,80 1290 + 17

Кислота

амінокапронова 487 0,80-1,00 730 + 5

Амбен 485 0,64-0,96 1060 + 8

Норадреналіну г/т 465 0,80-2,00 338 + 1

Ампіциліну тригідрат 485 1,60-2,40 413 + 9

Амоксициліну тригідрат 485 1,60-2,40 375 + 15

Пеніциламін 485 1,20-1,60 510 + 5

Тауфон 485 0,40-0,80 850 + 19

За реакцією з 4-нітробензоілгідразоном-1,4-бензохіноноксимом

Кофеїн-бензоат натрію 560 0,50-0,90 687+3,2

Барбітал-натрій 560 0,16-0,64 1114+14,4

За реакцією з 4-бромбензоілгідразоном-1,4-бензохіноноксимом

Продовження табл.5

1 2 3 4

Барбаміл 545 0,16-0,40 1126 + 57,4

Натрію бензоат 540 0,60-1,00 465 + 3,6

Кількісне визначення лікарських речовин проводили по оптичній густині
стандартних розчинів відповідних субстанцій, які відповідали вимогам
АНД.

Сутність розроблених нами методик кількісного визначення полягала в
обробці досліджуваної проби кольорореагентом у вибраному розчиннику.
Реакцію проводили при температурі киплячого водяного огрівника або при
кімнатній температурі. В реакціях з 1,3-диметилалоксаном до отриманого
забарвленого розчину додавали розчин солі Cd2+. Оптичну густину
отриманих забарвлених розчинів вимірювали на фоні контролю при
аналітичних довжинах хвиль за допомогою спектрофотометра в кюветах з
товщиною шару 1 см.

В табл.6 наведені результати кількісного визначення лікарських речовин в
субстанції.

Таблиця 6

Результати кількісного визначення досліджуваних лікарських речовин в
субстанції

(п = 6, Р= 95%)

Лікарська речовина Метрологічні характеристики

Х

S

S r

__

+ ?Х

За реакцією з 1,3-диметилалоксаном

Кислота глютамінова 100,0 0,4940 0,0049 0,5182

Аміналон 100,0 0,4337 0,0043 0,4549

Метіонін 99,90 0,5826 0,0058 0,6111

Гліцин 100,3 0,4037 0,0040 0,4234

Кислота амінокапронова 99,75 0,4539 0,0046 0,4761

Амбен 100,2 0,3409 0,0034 0,3576

Норадреналіну г/т 99,98 0,6259 0,0063 0,6565

Ампіциліну тригідрат 100,2 0,2825 0,0028 0,2963

Амоксициліну тригідрат 99,80 0,4506 0,0045 0,4726

Пеніциламін 100,0 0,5778 0,0058 0,6061

Тауфон 99,89 0,6511 0,0065 0,6829

За реакцією з 4-нітробензоілгідразоном-1,4-бензохіноноксимом

Кофеїн-бензоат натрію

(вміст натрію бензоату) 99,81

59,89 0,3859

0,2290 0,0039

0,0023 0,4048

0,2405

Барбітал-натрій 100,2 0,5900 0,0059 0,6188

За реакцією з 4-бромбензоілгідразоном-1,4-бензохіноноксимом

Продовження табл.6

1 2 3 4 5

Барбаміл 99,98 0,5741 0,0057 0,6020

Натрію бензоат 99,96 0,3789 0,0038 0,3974

Для вивчення можливості застосування розроблених методик в аналізі
якості лікарських речовин була проведена їх порівняльна оцінка з
методиками АНД.

Порівняльний аналіз отриманих результатів свідчить про більш високу
точність кількісного визначення запропонованими методиками. Стандартне
відхилення в розроблених методиках менше, ніж в методиках АНД.
Розраховані значення t-критерію Стьюдента та F-критерію Фішера свідчать
про правильність отриманих результатів та добре їх відтворення.

Для розробки спектрофотометричних методик кількісного визначення
лікарських речовин у лікарських формах вивчено вплив на
реакцію “реагент – лікарська речовина” допоміжних речовин. Встановлено,
що кількісному визначенню в розроблених умовах не заважають допоміжні
речовини та інші лікарські речовини, у структурі яких нема
характеристичних груп.

Розроблені методики були апробовані на 38 прописах заводського та
екстемпорального виготовлення по реакції з 1,3-диметилалоксаном і 26
прописах лікарських форм по реакції з 4-нітро- та 4-бромпохідними
бензоілгідразону-1,4-бензохіноноксиму.

В цілому проведене наукове дослідження дало змогу запропонувати 79
методик кількісного визначення кислоти глютамінової, аміналону,
метіоніну, гліцину, кислоти амінокапронової, амбену, норадреналіну
гідротартрату, ампіциліну тригідрату, амоксициліну тригідрату,
пеніциламіну, тауфону, барбітал-натрію, барбамілу, етамінал-натрію,
кофеїн-бензоату натрію, натрію бензоату, сульфацил-натрію,
норсульфазол-натрію, етазол-натрію, натрію пара-аміносаліцилату, натрію
мефенамінату в індивідуальному стані та в їх складних лікарських формах.

ВИСНОВКИ

1. Вперше науково обґрунтована та експериментально показана можливість
застосування в практиці фармацевтичного аналізу 1,3-диметилалоксану та
похідних бензоілгідразону-1,4-бензохіноноксиму як високочутливих
аналітичних кольорореагентів для якісного і кількісного визначення
лікарських речовин з первинною аліфатичною аміногрупою та солей слабких
органічних кислот.

2. Вивчено умови фотометричних реакцій 1,3-диметилалоксану та похідних
бензоілгідразону-1,4-бензохіноноксиму з досліджуваними лікарськими
речовинами. Встановлено, що оптимальними умовами при використанні
реакції з 1,3-диметилалоксаном є: розчинник диметилформамід, температура
киплячого водяного огрівника, додавання до забарвленого продукту реакції
розчину солі Cd2+.

3. При використанні реакції з похідними
бензоілгідразону-1,4-бензохіноноксиму оптимальними умовами є: розчинник
ацетон, температура 18-25 єС.

4. Обчислені аналітичні показники чутливості реакцій
1,3-диметилалоксану з кислотою глютаміновою, аміналоном, метіоніном,
гліцином, кислотою амінокапроновою, амбеном, норадреналіну
гідротартратом, ампіциліну тригідратом, амоксициліну тригідратом,
пеніциламіном, тауфоном; похідних бензоілгідразону-1,4-бензохіноноксиму
з барбітал-натрієм, барбамілом, етамінал-натрієм, кофеїн-бензоатом
натрію, натрію бензоатом, сульфацил-натрієм, норсульфазол-натрієм,
етазол-натрієм, натрію пара-аміносаліцилатом, натрію мефенамінатом.
Реакції характеризуються високою чутливістю — межі виявлення становлять
0,27-1,18 мкг/мл і 0,34-6,53 мкг/мл відповідно. Встановлено
взаємозв’язок між чутливістю реакції і відсотковим вмістом
функціональних аналітичних груп для лікарських речовин з первинною
аліфатичною аміногрупою.

5. Визначені коефіцієнти стехіометричних співвідношень “реагент –
лікарська речовина”, склад та хімічна будова продуктів реакцій.
Показано, що в реакціях лікарських речовин з 1,3-диметилалоксаном
взаємодія проходить через одержання внутрішньокомплексних сполук
тетраметилмурексиду з солями кадмію, в реакціях з похідними
бензоілгідразону-1,4-бензохіноноксиму продуктом є забарвлена таутомерна
форма самого реагенту.

6. Запропоновано використання 1,3-диметилалоксану як детектуючого
реагента для лікарських речовин з первинною аліфатичною аміногрупою.
Експериментально встановлені умови детектування, в яких межі відкривання
лікарських речовин становлять 0,103-1,257 мкг.

7. Розроблено високочутливі методики кількісного визначення 11
субстанцій лікарських речовин та 38 прописів лікарських форм за реакцією
з 1,3-диметилалоксаном, 4 субстанції та 26 прописів лікарських форм за
реакцією з 3-нітро- і 4-бромпохідними
бензоілгідразону-1,4-бензохіноноксиму.

8. Розроблені методики кількісного визначення досліджуваних лікарських
речовин в їх лікарських формах за відтворенням результатів аналізу не
поступаються методам АНД, відзначаються простотою виконання,
правильністю і об’єктивністю.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Коржова А.С. Спосіб кількісного визначення кислоти глютамінової //
Фармац. журн. – 2003. — № 3. – С. 71-74.

2. Коржова А.С., Петренко В.В. Розробка методу кількісного визначення
метіоніну в субстанції та екстемпоральних лікарських формах // Вісник
фармації. – 2003. – Т. 36, № 4. – С.45-47. (Дисертант самостійно виконав
експериментальні дослідження, статистично обробив та описав отримані
дані, підготував статтю до друку).

3. Васюк С.А., Коржова А.С. Спектрофотометричне визначення амоксициліну
в лікарських формах // Медична хімія. – 2003. — Т. 5, № 3. – С. 121-125.
(Дисертант особисто брав участь у здійсненні літературного огляду,
самостійно виконав експеримент, обробку та інтерпретацію отриманих даних
по реакції з 1,3-диметилалоксаном).

4. Коржова А.С., Петренко В.В. Застосування 1,3-диметилалоксану як
детектуючого реагенту // Фармац. журн. – 2004. — № 1. – С. 21-24.
(Дисертант самостійно здійснив літературний пошук, виконав експеримент,
статистично обробив отримані дані, підготував статтю до друку).

5. Коржова А.С., Петренко В.В. Вивчення аналітичних властивостей
1,3-диметилалоксану та використання його для аналізу деяких лікарських
речовин // Запорожский медицинский журнал. – 2004. — Т. 2, № 1. – С.
121-125. (Дисертант самостійно здійснив літературний пошук, виконав
експериментальні дослідження, статистично обробив та описав отримані
дані, підготував статтю до друку).

6. Коржова А.С. Застосування
4-нітробензоілгідразону-1,4-бензохіноноксиму для аналізу якості
лікарських форм з кофеїн-бензоатом натрію // Медична хімія. – 2004. — Т.
6, № 2. – С. 93-96.

7. Васюк С.А., Марковская А.С., Стрелец Л.Н. Изучение аналитических
свойств замещённых бензоилгидразона-1,4-бензохиноноксима // Пути
повышения эффективности фармацевтической науки и практики: Сб. науч.
трудов Запор. мед инст. – Запорожье, 1991. – С. 362-364. (Дисертант
приймав безпосередню участь у проведенні експериментальних досліджень та
обробці отриманих даних).

8. Васюк С.А., Стрелец Л.Н., Марковская А.С. Способ количественного
определения барбамила в экстемпоральных лекарственных формах // Пути
повышения эффективности фармацевтической науки и практики: Сб. науч.
трудов Запор. мед. инст. – Запорожье, 1991. – С. 364-367. (Дисертант
приймав безпосередню участь у проведенні експериментальних досліджень,
обробці отриманих даних).

9. Коржова А.С. Диметилалоксан – високочутливий реагент для лікарських
засобів з первинною аліфатичною аміногрупою // Актуальні питання
фармацевтичної та медичної науки та практики: Збірн. наук. статей . –
Запоріжжя, 2003. – Вип. Х. – С.60.

10. Коржова А.С. Розробка спектрофотометричних способів
кількісного визначення деяких антибіотиків // Вопросы химии и химической
технологии. – 2004. — № 2. – С. 12-13.

11. А.с.1617339 СССР, МКИ5 G 01 N 21/78. Способ количественного
определения барбамила / С.А. Васюк, В.В. Петренко, С.С. Артёмченко, Л.Н.
Стрелец, А.С. Марковская и К.С. Бурмистров (СССР). — № 4665641/30-04;
Заяв. 22.03.89; Опубл. 30.12.90, Бюл. № 48. – 2 с. (Дисертант приймав
безпосередню участь у проведенні експериментальних досліджень та обробці
отриманих даних).

12. Пат. 60779 А. Україна, МКИ7 G 01 N 21/78. Спосіб кількісного
визначення аміналону: Пат. 60779 А. Україна, МКИ G 01 N 21/78/ А.С.
Коржова, В.В. Петренко. — № 2003021495; Заяв. 20.02.03; Опубл. 15.10.03,
Бюл. № 10. – 2 с. (Дисертант самостійно здійснив патентний пошук,
розробив методику кількісного визначення аміналону, підготував формулу
винахіду, опис до патенту).

13. Пат. 61631 А. Україна, МКИ7 G 01 N 21/78. Спосіб кількісного
визначення гліцину: Пат. 61631 А. Україна, МКИ G 01 N 21/78/ А.С.
Коржова. — № 2003032410; Заяв. 20.03.03; Опубл. 17.11.03, Бюл. № 11. – 2
с.

14. Коржова А.С. Використання 1,3-диметилалоксану у фотометричному
аналізі лікарських засобів // Матеріали VII міжнародного медичного
конгресу студентів і молодих учених: Тез. допов. – Тернопіль, 2003.-
С.252.

15. Коржова А.С. Використання 1,3-диметилалоксану для
спектрофотометричного визначення тауфону // Актуальні проблеми сучасної
медицини: Тез. доп. 58 науково-практичної конференції студентів та
молодих вчених Національного медичного університету імені О.О.Богомольця
з міжнародною участю. – Київ, 2003. – С.15.

16. Васюк С.О., Коржова А.С. Спектрофотометричне кількісне визначення
норадреналіну гідротартрату // Матеріали VII міжнародної
науково-практичної конференції “Наука і освіта”: Тез. допов. –
Дніпропетровськ, 2004. — С.59-60. (Дисертант самостійно виконав
експериментальні дослідження, обробку та інтерпретацію отриманих даних
по реакції з 1,3-диметилалоксаном).

17. Коржова А.С. Спосіб кількісного визначення кофеін-бензоату натрію у
субстанції та заводських лікарських формах // Тези 78-ої підсумкової
наукової конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю. –
Чернівці, 2004. – Вип. 5. – С. 81.

18. Коржова А.С. Встановлення складу та будови продуктів реакції
1,3-диметилалоксану з лікарськими речовинами // Матеріали до наукової
конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю: Тез.
допов. – Вінниця, 2004.- С.27.

19. Коржова А.С. Застосування похідних
бензоілгідразону-1,4-бензохіноноксиму у фармацевтичному аналізі //
Матеріали VIIІ міжнародного медичного конгресу студентів і молодих
учених: Тез. допов. – Тернопіль, 2004.- С.189.

20. Коржова А.С., Петренко В.В. Кількісне визначення глютамінової
кислоти в екстемпоральних лікарських формах // Інформаційний лист. –
Київ, 2003. – 3 с. (Дисертант самостійно виконав експериментальні
дослідження, статистично обробив та описав отримані дані, підготував
матеріал до друку).

21. Коржова А.С., Петренко В.В. Кількісне визначення метіоніну в
екстемпоральних лікарських формах // Інформаційний лист. – Київ, 2003. –
3 с. (Дисертант самостійно виконав експериментальні дослідження,
статистично обробив та описав отримані дані, підготував матеріал до
друку).

Коржова А.С. Аналіз лікарських речовин з первинною аліфатичною
аміногрупою та солей слабких органічних кислот по реакції з
1,3-диметилалоксаном та похідними
бензоілгідразону-1,4-бензохіноноксиму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук
за спеціальністю 15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія. –
Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ
України, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено розробці простих у виконанні спектрофотометричних
методик кількісного визначення лікарських речовин, що містять первинну
аліфатичну аміногрупу, або є солями слабких органічних кислот по реакції
з 1,3-диметилалоксаном, 4-нітро-, 4-бром- та 3-нітропохідними
бензоілгідразону-1,4-бензохіноноксиму, які до теперішнього часу не
використовувались у фармацевтичному аналізі.

В ході роботи було вивчено оптимальні умови та аналітичні
характеристики

реакцій вказаних реагентів з лікарськими речовинами, вивчено склад та
хімічну будову отриманих сполук, можливість застосування даних реагентів
як детекторів при хроматографічному дослідженні речовин, що вивчаються,
в субстанції та в лікарських формах.

Ключові слова: спектрофотометрія у видимій області спектру,
1,3-диметилалоксан,
4-нітробензоілгідразон-1,4-бензохіноноксим,
4-бромбензоілгідразон-1,4-бензохіноноксим,
3-нітробензоілгідразон-1,4-бензохіноноксим, лікарські речовини з
первинною аліфатичною аміногрупою, солі слабких органічних кислот.

Коржова А.С. Анализ лекарственных веществ с первичной алифатической
аминогруппой и солей слабых органических кислот по реакции с
1,3-диметилаллоксаном и производными
бензоилгидразона-1,4-бензохиноноксима. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук
по специальности 15.00.02 — фармацевтическая химия и фармакогнозия. —
Киевская медицинская академия последипломного образования им. П.Л.
Шупика, Киев, 2004.

Диссертация посвящена разработке высокочувствительных, простых в
выполнении спектрофотометрических методик количественного определения
некоторых лекарственных веществ, которые содержат в своей структуре
первичную алифатическую аминогруппу и солей слабых органических кислот
на основании реакций с 1,3-диметилаллоксаном, 4-нитро-, 4-бром- и
3-нитропроизводными бензоилгидразона-1,4-бензохиноноксима, которые до
настоящего времени не использовались в практике фармацевтического
анализа.

Установлены оптимальные условия количественного образования продуктов
реакции 1,3-диметилаллоксана и производных
бензоилгидразона-1,4-бензохиноноксима с указанными лекарственными
веществами, в которых рассчитаны аналитические показатели
чувствительности реакции для 11 лекарственных веществ по реакции с
1,3-диметилаллоксаном, для 10 лекарственных веществ с производными
бензоилгидразона-1,4-бензохиноноксима.

Предложенные реакции отличаются высокой чувствительностью -открываемый
минимум составляет 0,27-1,48 мкг/мл и 0,34-6,53 мкг/мл соответственно.

Для лекарственных веществ с первичной алифатической аминогруппой
установлена взаимосвязь между чувствительностью реакции и процентным
содержанием функциональных аналитических групп. В большинстве случаев
наблюдается прямая зависимость чувствительности реакции от процентного
содержания аминогруппы в молекуле лекарственного вещества.

Изучена возможность применения 1,3-диметилаллоксана в качестве
детектирующего реагента для лекарственных веществ с первичной
алифатической аминогруппой, что в сочетании с тонкослойной
хроматографией может быть успешно использовано для установления
подлинности и полуколичественного анализа исследуемых лекарственных
веществ. Экспериментально установлены условия детектирования, при
которых границы определения лекарственных веществ составляют 0,10 –
1,26 мкг и зависят от состава систем растворителей. Определению

не мешают другие лекарственные вещества и вспомогательные вещества
сложных лекарственных форм.

Методами УФ-, ИК-, ПМР- и масс-спектроскопии, спектрофотометрических
методов анализа состава (непрерывных изменений, насыщения,
относительного выхода) определены коэффициенты стехиометрических
соотношений “реагент — лекарственное вещество”, химический состав и
строение соединений, образующихся в реакциях. Показано, что в реакциях с
1,3-диметилаллоксаном количественное определение лекарственных веществ
проводят через получение внутрикомплексного соединения
тетраметилмурексида с солями кадмия; в реакциях с производными
бензоилгидразона-1,4-бензохиноноксима продуктом является таутомерная
форма самого реагента.

Экспериментально установленные оптимальные условия проведения реакций
были положены в основу разработки методик количественного определения
изучаемых лекарственных веществ как в субстанции, так и в лекарственных
формах.

Первоначально были найдены границы концентраций лекарственный веществ, в
которых соблюдалась подчиняемость светопоглощения закону Бера и
расчитаны величины удельных показателей поглощения. Количественное
определение лекарственных веществ проводили по оптической плотности
стандартных растворов соответствующих субстанций, которые отвечали
требованиям АНД.

Сущность разработанных нами методик количественного определения
заключалась в обработке исследуемой пробы цветореагентом в выбранном
растворителе. Реакцию проводили при температуре кипящей водяной бани или
при комнатной температуре. В реакциях с 1,3-диметилаллоксаном к
полученному окрашенному раствору добавляли раствор соли Сd2+. Оптическую
плотность полученных окрашенных растворов измеряли на фоне контроля при
аналитических длинах волн с помощью спектрофотометра в кюветах с
толщиной слоя 1 см.

Разработанные спектрофотометрические методики по воспроизводимости
результатов анализа не уступают методикам, описанным в АНД, отличаются
простотой выполнения и объективностью.

При разработке спектрофотометрических методик количественного
определения лекарственных веществ в готовых лекарственных формах
изучалось влияние на реакцию “лекарственное вещество – реагент”
вспомогательных веществ. Анализ результатов показывает, что
количественному определению в разработанных условиях не мешают
вспомогательные вещества и другие лекарственные вещества, в структуре
которых нет характеристических групп.

Разработанные методики были апробированы на 38 прописях заводского и
экстемпорального изготовления по реакции с 1,3-диметилаллоксаном и 26
прописях лекарственных форм по реакции с 4-нитро и 4-бром производными
бензоилгидразона-1,4-бензохиноноксима.

Проведенное научное исследование позволило предложить 79 методик
количественного определения кислоты глутаминовой, аминалона, метионина,
глицина, кислоты аминокапроновой, амбена, норадреналина гидротартрата,
ампициллина тригидрата, амоксициллина тригидрата, пенициламина, тауфона,
барбитал-натрия, барбамила, этаминал-натрия, кофеин-бензоата
натрия, натрия

бензоата, сульфацил-натрия, норсульфазол-натрия, этазол-натрия, натрия
пара-аминосалицилата, натрия мефенамината в индивидуальном виде и в их
сложных лекарственных формах.

Ключевые слова: спектрофотометрия в видимой области спектра,
1,3-диметилаллоксан,
4-нитробензоилгидразон-1,4-бензохиноноксим,
4-бромбензоилгидразон-1,4-бензохиноноксим,
3-нитробензоилгидразон-1,4-бензрхиноноксим, лекарственные вещества с
первичной алифатической аминогруппой, соли слабых органических кислот.

Korzhova A.S. Analysis of drugs with primary aliphatic aminogroup and
salfs of weak organic acids by reaction with 1,3-dimethylalloxan and
derivatives of benzoilhydrazon-1,4-benzoquinonoxym. — Manuscript.

Thesis for the Candidate’s scientific degree in Pharmacy on the
speciality 15.00.02 — Pharmaceutical chemistry and pharmacognosy. — Kiev
Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupik,
Ministry of Public Health of Ukraine, Kiev, 2004.

The dissertation concerns the working out of simple in the performance,
unified spectrophotometric methods of quantitative identification of
medicinal substances which contain initial aliphatic amino group, or
which are salts of weak organic acids on reaction with
1,3-dimethylalloxan, 4-nitro-, 4-brom- and 3-nitroderivatives of
benzoilhydrazon-1,4-benzoquinonoxym which have not been used in the
pharmaceutical analysis till now.

During investigations optimum conditions and analytical characteristics
of reactions of the mentioned reagents with medicinal substances were
studied, content and a chemical structure of products, tested by
photometry, as well as possibility to use given reagents as detector
reagents in chromatography research of investigated substances in
substance and in dosage forms were investigated.

Key words: spectrophotometry in seen area of a spectrum,
1,3-dimethylalloxan, 4-nitrobenzoilhydrazon-1,4-benzoquinonoxym,
4-brombenzoilhydrazon-1,4-benzoquinonoxym,
3-nitrobenzoilhydrazon-1,4-benzoquinonoxym, medicinal substances with
initial aliphatic aminogroup, salts of weak organic acids.

PAGE \* Arabic 1

Похожие записи