.

Афективні розлади у хворих на епілепсію (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2521
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ І НАРКОЛОГІЇ

УДК 616.89.02 613.86.70

СТРЕЛЬНІКОВА ІРИНА МИКОЛАЇВНА

Афективні розлади у хворих на епілепсію

(клініка, реабілітація, профілактика)

14.01.16 – психіатрія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Харківському державному медичному університеті МОЗ

України

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: -Доктор медичних наук, професор Гавенко Володимир
Леонідович, Харківський державний медичний університет МОЗ України,
завідувач кафедри психіатрії, наркології та медичної психології

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ: -Доктор медичних наук, професор Сухоруков Віктор
Іванович, Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України,
керівник відділу нейропсихокібернетики

-Доктор медичних наук, професор Бітенський Валерій Семенович,
Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри
психіатрії, наркології та медичної психології

ПРОВІДНА УСТАНОВА: Національний медичний університет

ім. О.О. Богомольця

Захист дисертації відбудеться “11” січня 2006 р. о 10.00 годині на
засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д.64.566.01 при Інституті
неврології, психіатрії та наркології АМН України (м. Харків, вул. акад.
Павлова 46 ІНПН).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту неврології,
психіатрії та наркології АМН України (м. Харків, вул. акад. Павлова 46
ІНПН).

Автореферат розісланий “08” грудня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої Вченої Ради,

кандидат медичних наук, ст.н.с.

Л.І. Дяченко

Загальна характеристика роботи.

Епілепсія є одним з найбільш розповсюджених нервово-психічних
захворювань, яке займає в структурі неврологічної патології 3-є, а в
психіатричній 4-е місце серед інших хвороб, а різноманіття її проявів
визначає незмінну актуальність даної проблеми для охорони здоров’я
(Волошин П.В., 2003; Михайлов Б.В., 2003; Бітенський В.С., 2003; Марута
Н.О., 2004; Підкоритов В.С., 2004; Дубенко А.Є., 2004; Голубков О.З.,
2005).

Відповідно до статистичних досліджень, в останні роки відзначається
зростання в структурі психічної захворюваності форм епілепсії з
непсихотичними психічними розладами, що відбиває очевидний патоморфоз
клінічних проявів хвороби, який обумовлений впливом ряду біологічних і
соціальних факторів (Болдирев А.І., 2000; Гавенко В.Л., 2002; Бачеріков
А.М., 2003; Скрипніков А.М., 2004; Голубков О.З., 2003; Сухоруков В.І.,
2004; Напрєєнко О.К., 2005).

Актуальність теми. Одне з провідних місць у клініці непсихотичних
психічних розладів при епілепсії займають афективні порушення, що
нерідко набувають хронічного перебігу. Афективні порушення стають
перешкодою до повноцінного відновлення здоров’я пацієнта, незважаючи на
досягнуту протиепілептичним лікуванням ремісію припадків, знижують
якість життя хворих, сприяють погіршенню працездатності й утруднюють
соціальну адаптацію (Марута Н.О., 2003; Кутько І.І, 2003; Абрамов В.А.,
2003; Римша С.В., 2003; Юр’єва А.Н., 2004; Казакова С.Є., 2004; Кришталь
В.В., 2005).

В сучасних умовах необхідно комплексне клініко-анамнестичне,
клініко-психопатологічне, патопсихологічне і електрофізіологічне
дослідження з позицій системного підходу, з аналізом взаємозв’язку
клінічних особливостей афективних порушень і клінічної форми епілепсії з
урахуванням виду епілептичного припадку (Максутова А.Л., 2000; 2002;
Гавенко В.Л., 2003; Бачеріков А.М., 2004; Бітенський В.С., 2005).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами: Дисертаційну
роботу виконано відповідно плану НДР Харківського державного медичного
університету за темою “Вивчення системних механізмів індивідуальної
неспецифічної стійкості до стресу” (0101U001910).

Мета дослідження. Комплексне вивчення факторів ризику й особливостей
формування непсихотичних афективних розладів у хворих на епілепсію і
розробка принципів їхньої корекції і реабілітації хворих.

Задачі дослідження:

На основі системного підходу вивчити особливості формування афективних
розладів у хворих на епілепсію.

Визначити роль біологічних, соціальних і психологічних факторів у
синдромогенезі афективних розладів у хворих на епілепсію з виявленням
провідних факторів ризику.

Вивчити етіопатогенетичні особливості формування і специфіку клінічної
картини непсихотичних афективних розладів у хворих на епілепсію в
міжприступному періоді.

Вивчити особливості церебрального електрогенезу за допомогою
електроенцефалографічного дослідження та оцінити їх в міжприступному
періоді у хворих на епілепсію з клінічними проявами непсихотичних
афективних розладів.

Розробити принципи корекції афективних розладів при епілепсії і
реабілітацію хворих для оптимізації лікувального процесу.

Об’єкт дослідження. Непсихотичні афективні розлади у хворих на
епілепсію.

Предмет дослідження. Клініко-анамнестичні, клініко-психопатологічні,
патопсихологічні та електрофізіологічні механізми розвитку непсихотичних
афективних розладів у хворих на епілепсію і розробка принципів корекції
даних розладів і реабілітації хворих.

Методи дослідження. Клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний,
психодіагностичний, електрофізіологічний, катамнестичний і методи
математичної статистики.

Наукова новизна роботи. На основі системного підходу до оцінки
результатів комплексних клініко-психопатологічних, патопсихологічних і
електрофізіологічних досліджень визначено причинно-наслідковий
взаємозв’язок біологічних, клініко-психопатологічних і
соціально-психологічних факторів, що визначають формування непсихотичних
афективних розладів у хворих на епілепсію.

Проведено систематизацію афективних розладів у хворих на епілепсію в
залежності від етіопатогенетичних факторів виділено: психогенні,
обумовлені впливом антиепілептичних препаратів, нозогенні і сполучені
афективні розлади.

Описано специфіку клінічної структури непсихотичних афективних розладів
у хворих на епілепсію в міжприступний період, яка включає в себе
депресивні розлади, афективні реакції, дисфорії і обсесивно-фобічні
розлади. Показано, що депресивні розлади містять у собі тужливі,
адинамічні, іпохондричні, тривожні варіанти та депресії з
деперсоналізаційними порушеннями.

Доведено, що у хворих на епілепсію з афективними розладами в
міжприступному періоді якісно змінюються спектральні характеристики всіх
частотних діапазонів ЕЕГ. Найчастіше спостерігається гіперсинхронізація
з одночасним посиленням дельта – і тета-діапазонів, локальними змінами в
скроневих ділянках, особливо в правій півкулі, що свідчить про порушення
в мезодіенцефальних і лімбічних структурах мозку, у період
гіпервентиляції реєструвалася тенденція до активації судомної
готовності.

Практична значимість. У хворих на епілепсію вивчено особливості
формування соціальної стигматизації на моделі студентів медичного Вузу і
визначені особливості в системі взаємовідносин лікар-хворий з розробкою
методологічних підходів для створення оптимального психологічного
контакту при проведенні корекційних і реабілітаційних заходів.
Розроблено комплексні патогенетично обґрунтовані програми
психотерапевтичної корекції непсихотичних афективних розладів у хворих
на епілепсію. Розроблено комплексну програму реабілітації хворих на
епілепсію з непсихотичними афективними розладами і показано її
ефективність.

Результати дослідження використовуються в роботі Харківської обласної
клінічної психіатричної лікарні № 3, Обласної психіатричної лікарні № 1,
Харківського мі ського психоневрологічного диспансеру № 3, у навчальному
процесі на кафедрі психіатрії, наркології і медичної психології
Харківського державного медичного університету, що підтверджено 22
актами про впровадження.

Апробація роботи. Основні положення роботи було представлено на
науково-практичних конференціях “Психіатрія, клінічна психологія і
психофармакологія в ХХІ сторіччі” (Дніпропетровськ, 2002), “Актуальні
питання клінічної медицини” (Полтава, 2002), III Міжнародній
науково-практичної конференції “Наука і соціальні проблеми суспільства:
медицина, фармація, біотехнологія” (Харків, 2003), науковому симпозіумі
“Невротичні розлади у дітей та підлітків: патогенез, клініка,
реабілітація” (Харків, 2003), конференції молодих вчених “Актуальні
питання розвитку сучасної психіатрії в дослідженнях молодих вчених”
(Харків, 2003), “Стрес, шок, термінальні стани” (Донецьк, 2003), IX
міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційні технології:
наука, техніка, техологія, освіта, здоров’я” (Харків, 2003), 58
науково-практичній конференції молодих вчених Національного медичного
університету ім. О.О.Богомольця з міжнародною участю “Актуальні проблеми
сучасної медицини” (Київ, 2003), міжвузівській конференції молодих
вчених ХДМУ “Медицина третього тисячоліття” (Харків, 2004),
науково-практичній конференції “Філософія виживання: молодь і сучасний
світ” (Харків, 2004), науково-практичній конференції молодих вчених
“Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини” (Харків, 2004),
науково-практичних конференціях Всеукраїнської протиепілептичної ліги
(Київ, 2003, 2004), науково-практичній конференції з міжнародною участю,
присвяченій 200-річчю з дня заснування Харківського державного медичного
університету „Від фундаментальних досліджень – до прогресу в медицині”
(Харків, 2005), науково-практичних конференціях „Від фундаментальних
досліджень до медичної практики” (Харків, 2005), „Досягнення молодих
вчених – майбутнє медицини” (Харків, 2005), пленумі науково-практичного
товариства неврологів, психіатрів та наркологів України “Якість життя
хворих на психоневрологічні розлади та їх родин” (Донецьк-Харків, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 22 друкованих праці,
у тому числі 6 у спеціалізованих наукових журналах згідно “Переліку” ВАК
України (з них 3 самостійні), 16 статей у збірниках наукових праць
науково-практичних конференцій (13 з них самостійні), оформлено 2
раціоналізаторські пропозиції.

Особистий внесок дисертанта в розробку наукових результатів. Автором
особисто виконано планування і здійснення всіх досліджень: комплексне
обстеження хворих на епілепсію, аналіз отриманих даних і математична
обробка результатів дослідження. Проведено вивчення клінічної структури
і закономірностей формування афективних розладів у хворих на епілепсію,
розроблені й апробовані методичні підходи до корекції і профілактики цих
порушень і реабілітації хворих.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду
літератури, опису методик дослідження, методів статистичної обробки
отриманого матеріалу, 7 розділів з описом результатів дослідження,
узагальнень і висновків. Роботу викладено на 197 сторінках машинописного
тексту, основний текст складає 162 сторінки, ілюстрована 17 таблицями і
6 малюнками. Список літератури містить 341 джерело, у тому числі 154 на
іноземних мовах.

ЗМІСТ РОБОТИ І ОТРИМАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Матеріали і методи дослідження. Проведено комплексне обстеження 167 осіб
обох статей (100 чоловіків і 67 жінок), у віці 18 – 45 років, які
знаходилися на обстеженні і лікуванні в ХОКПЛ № 3, Інституті неврології,
психіатрії і наркології АМН України, а також перебували на амбулаторному
лікуванні і диспансерному обліку в МПНД № 3 з 2000 по 2005 рр. З
урахуванням завдань дисертаційного дослідження усі хворі були розділені
на дві групи. В основну групу увійшло 107 хворих (64 чоловіка і 43
жінки), із встановленим діагнозом епілепсія (відповідно до класифікації
епілепсії й епілептичних синдромів, прийнятих комісією з класифікації і
термінології епілепсії Міжнародної протиепілептичної ліги, 1989 р.) і
уточненою локалізацією вогнища, у яких в міжприступному періоді були
непсихотичні афективні розлади. Термін захворювання не перевищував 10
років. Контрольну групу склали 60 хворих (36 чоловіків і 24 жінки), з
встановленим діагнозом згідно МКХ-10 органічні афективні розлади (F06.3)
та тривожний розлад органічної природи (F 06.4), які виникли на тлі
резідуально-органічної патології травматичного, інфекційного або
судинного генезу.

У роботі було використано наступні методи дослідження:
клініко-психопатологічний, що включав в себе вивчення скарг, оцінку
психічного статусу хворих з виділенням основних психопатологічних
синдромів і їх динаміки, як діагностичні критерії використовувалися
критерії МКХ–10, соматичний і неврологічний статус оцінювали за
загальноприйнятими клінічними критеріями, хворі додатково оглядались
терапевтом і неврологом, також у роботі було використано спеціально
розроблену карту обстеження хворого на епілепсію; клініко-анамнестичний,
доповнений спеціально розробленими опитувальниками “Виявлення соціальної
стигматизації хворих на епілепсію студентами медиками” (Рацпропозиція
ХГМУ № 247(27), 2003), “Виявлення факторів ризику виникнення афективних
розладів у хворих на епілепсію” (Рацпропозиція ХГМУ № 246(26), 2003);
психодіагностичний з використанням клінічних шкал тривоги і депресії
Гамільтона (M.Hamilton, 1967), адаптованих до МКХ-10 (Г.П.Пантелеєва,
1988), опитувальник нервово-психічної напруги (Т.А.Немчін, 1984), шкала
астенічного стану (у модифікації Т.Г.Чертової, 1981), шкала зниженого
настрою – субдепресії (модифікація Т.Н.Балашової, 1984), тест СБОО
(В.П.Зайцев, 1981), методику самооцінки (С.Я.Дембо-Рубінштейн, 1970);
електрофізіологічний – за допомогою програмно-технічного комплексу
DX-NТ32 на базі комп’ютера Pentium-III; катамнестичний і методи
математичної статистики. Результати представлено у вигляді середнього
значення ± помилка репрезентативності при рівні вірогідності р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020