Київський національний університет

імені тараса шевченка

БОГДАНОВСьКА НАДІЯ ВАСИЛІВНА

УДК: 612.1 – 053.5

Адаптивні можливості серцево-судинної системи дітей шкільного віку та
шляхи їх оптимізації

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі фізичної реабілітації Запорізького державного
університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор біологічних наук, доцент

Маліков Микола Васильович,

Запорізький державний університет,

завідувач кафедри фізичної реабілітації

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Горго Юрій Павлович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор
кафедри фізіології людини і тварин

доктор біологічних наук, доцент

Фурман Юрій Миколайович,

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла
Коцюбинського, завідувач кафедри медико-біологічних основ фізичного
виховання та фізичної реабілітації

Провідна установа:

Інститут фізіології імені О.О. Богомольця НАН України, м. Київ

Захист відбудеться “19” січня 2005 року о 14.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 Київського національного
університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, Київ, проспект
академіка Глушкова, 2, біологічний факультет, ауд. 215.

Поштова адреса: 01033, Київ, вул. Володимирська, 64, біологічний
факультет.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного
університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Київ, вул.
Володимирська, 58.

Автореферат розісланий “15” грудня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38
Цимбалюк О.В. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сьогодні відзначається істотне погіршення
функціонального стану організму дітей різного віку (И.И. Пуртов, 1995;
В.В. Фадеев, 1997; Н.А. Агаджанян, 1998; В.Р. Кучма, 1998;
М.В. Антропова с соавт., 2000). Важливість цієї проблеми важко
перебільшити, оскільки в найближчі десятиліття діти 90-х років будуть
визначати рівень добробуту країни, її економічний, науковий і культурний
потенціал (Е.Н. Антипенко, 1996; Э.Р. Валеева, Н.В. Скудных, 1997;
В.М. Сахно, 1997; А.И. Воложин, Е.К. Субботин, 1998; М.В. Одрехівський,
1998; Л.В. Квашніна, 2000).

На думку ряду дослідників, в основі істотного погіршення функціонального
стану дитячого організму лежить певний комплекс причин, провідну роль
серед яких відіграє виражене зниження адаптивних можливостей організму,
що розвивається, не здатного до адекватної відповіді на несприятливі
впливи зовнішнього оточення (Р.М. Баевский, 1988; Л.Х. Гаркави с соавт.,
1990; J. Kummer, 1998; Ф.И. Комаров, 2001; Э.М. Казин с соавт., 2002).

Відомо, що головне місце у формуванні оптимальної адаптивної реакції
організму належить серцево-судинній системі (А.А. Виру, 1980;
Н.М. Амосов с соавт., 1985; А.А. Айдаралиев с соавт., 1988;
Р.М. Баевский, А.П. Берсенева, 1993; F.M. Pollard, 1997; Ю.С. Ванюшин,
Ф.Г. Ситдиков, 2001). У зв’язку з цим вивчення адаптивних можливостей
апарату кровообігу дітей різного віку та статі, пошук періодів суттєвого
зниження компенсаторно-пристосувальних реакцій, своєчасне впровадження
корекцийних заходів в “критичні” вікові періоди адаптаціогенезу є одним
із найактуальніших питань сучасної фізіології (А.Г. Хрипкова с
соавт., 1990; В.С. Фомин, 1996; Ю.А. Ямпольская, 1998; В.В. Андрух,
2000; Ф.И. Комаров, 2001).

Не менш важливим завданням представляється також розробка нових методів
кількісної оцінки поточних адаптивних можливостей системи кровообігу у
зв’язку із значною роллю цього показника в системі оперативного контролю
за загальним функціональним станом організму.

Актуальність і практичне значення зазначеної проблеми і були передумовою
для проведення нашого дослідження. Воно спрямоване на вивчення вікових
особливостей адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму
дітей, підлітків та юнаків. Також передбачалося розробити новий метод
оцінки адаптаційних можливостей організму і запровадити комплекс
реабілітаційних заходів що оптимізують функціональний стан учнів у
“критичні” вікові періоди адаптаціогенезу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є
частиною наукових програм біологічного факультету, кафедр фізіології і
фізичної реабілітації Запорізького державного університету Міністерства
освіти і науки України, а також Міжнародного проекту Всесвітньої
організації охорони здоров’я і ЮНЕСКО “Європейські мережі шкіл сприяння
здоров’ю”.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження став аналіз вікової
динаміки адаптивних можливостей і функціонального стану серцево-судинної
системи дітей від 7 до 18 років, а також апробація нового методу оцінки
адаптивних можливостей системи кровообігу і програми реабілітаційних
заходів щодо їх оптимізації.

Задачі дослідження:

На основі аналізу літературних даних за темою дослідження визначити стан
питання щодо висвітлення проблеми адаптації організму дітей шкільного
віку до факторів зовнішнього оточення та причин погіршення їх адаптивних
можливостей у сучасних умовах життя.

Вивчити особливості адаптивних можливостей і функціонального стану
серцево-судинної системи школярів різної статі віком 7-18 років.

Виділити основні вікові періоди суттєвого погіршення адаптивних
можливостей і функціонального стану школярів.

Розробити й експериментально обґрунтувати метод визначення адаптивних
можливостей серцево-судинної системи організму, що враховує рівень
функціонування системи кровообігу, ступінь функціональної напруги її
регуляторних механізмів, вікові й морфофункціональні характеристики
обстежуваного.

Розробити й експериментально обґрунтувати програму корекційних заходів
щодо оптимізації адаптивних можливостей і функціонального стану учнів у
“критичні” періоди адаптаціогенезу.

Об’єкт дослідження – вікова динаміка адаптивних можливостей і
функціонального стану серцево-судинної системи дітей, підлітків та
юнаків.

Предмет дослідження – шляхи оптимізації адаптивних можливостей і
функціонального стану організму школярів.

Методи дослідження. Для вирішення поставленої мети і задач у роботі
використовувалися такі фізіологічні методи: традиційні методи реєстрації
частоти серцевих скорочень (ЧСС), артеріального тиску (АТ); розрахункові
методи визначення систолічного (СОК) і хвилинного (ХОК) об’ємів крові;
варіаційна й амплітудна пульсометрія; визначення адаптаційного
потенціалу серцево-судинної системи (АП) за методами Р.М. Баєвського і
М.В. Малікова; розроблений автором метод розрахунку адаптаційного
потенціалу системи кровообігу; метод тетраполярної реографії – для
інструментального визначення величин систолічного, хвилинного об’ємів
крові, серцевого (СІ) і ударного (УІ) індексів, загального (ЗПО) і
питомого (ППО) периферичного опору, об’ємної швидкості вигнання крові
(ОШВ), потужності лівого шлуночка серця (Плш).

Наукова новизна одержаних результатів. Отримані нові експериментальні
дані щодо особливостей вікової динаміки адаптивних можливостей і
функціонального стану серцево-судинної системи організму дітей,
підлітків та юнаків. З’ясовано, що процес формування адаптивних
можливостей апарату кровообігу в онтогенезі протікає нерівномірно і
характеризується періодами відносної стабілізації цих можливостей, їх
інтенсивного розвитку і вираженого зниження.

Визначено, що вікові періоди істотного погіршення
компенсаторно-пристосувальних реакцій організму дітей шкільного віку
суттєво залежать від їхньої статевої приналежності.

Запропонований новий метод визначення адаптаційного потенціалу системи
кровообігу (АПБГ), який враховує поточний рівень функціонування системи
кровообігу, ступінь функціональної напруги механізмів регуляції
серцевого ритму, вікові та морфофункціональні характеристики
обстежуваного, має патентну підтримку.

Експериментально доведено можливість оптимізації адаптивних можливостей
і функціонального стану школярів за допомогою розробленої авторської
програми реабілітаційних заходів аеробної спрямованості.

Практичне значення одержаних результатів. Доведено можливість
використання нового методу оцінки поточних адаптивних можливостей
серцево-судинної системи з метою визначення несприятливих періодів
адаптаціогенезу й оперативного контролю за ефективністю корекційних
заходів.

Застосування в ці періоди власної програми корекційних заходів із
використанням спеціальних комплексів фізичних вправ сприяло оптимізації
адаптивних можливостей і функціонального стану системи кровообігу
обстежуваних школярів.

Розроблений метод оцінки адаптивних можливостей організму впроваджено в
практику роботи Запорізького обласного кардіологічного диспансеру,
Запорізької міської лікарні екстреної і швидкої допомоги, Запорізького
обласного лікарсько-фізкультурного диспансеру, медичних кабінетів
загальноосвітніх шкіл №103, 107, 7 і гімназії №8 м. Запоріжжя, що
підтверджується відповідними актами про впровадження.

Основні результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес
біологічного факультету і факультету фізичного виховання Запорізького
державного університету та Донецького державного інституту здоров’я,
фізичного виховання і спорту при читанні курсів “Фізіологія людини і
тварин”, “Фізіологія фізичних вправ”, “Вікова фізіологія”,
“Функціональна діагностика”, “Основи реабілітації”, “Фізична
реабілітація різних нозологічних форм”, “Медико-біологічні аспекти
реабілітації”.

Особистий внесок здобувача полягає у пошуку й аналізі спеціальної
літератури за темою дисертації, організації та проведенні досліджень,
аналізі отриманих експериментальних матеріалів, розробці нового методу
оцінки адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму,
власної програми оптимізації цих можливостей і функціонального стану
школярів, написанні дисертаційної роботи та публікацій за темою
дослідження.

Вибір теми дисертаційної роботи, об’єкта і предмету досліджень,
постановка мети і задач, а також адекватних їм методів, формулювання
висновків зроблено спільно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного
дослідження доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції
“Актуальні проблеми фізичної культури та спорту в сучасних
соціально-економічних і екологічних умовах” (Запоріжжя, 2000),
Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні досягнення
валеології та спортивної медицини” (Одеса, 2000), Міжнародній
науково-практичній конференції “Фізичне виховання, спорт, культура
здоров’я в сучасному суспільстві” (Луцьк, 2002), III Міжнародному
конгресі валеологів “Здоровье человека” (Санкт-Петербург, 2002),
Міжнародній науково-практичній конференції “Адаптаційні можливості дітей
та молоді” (Одеса, 2000, 2002), Всеукраїнському науковому симпозіумі
“Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в
онтогенезі” (Черкаси, 2003), Міжнародному симпозіумі “Вариабельность
сердечного ритма: теоретические и прикладные аспекты” (Іжевськ, 2003),
обговорювалися на семінарах аспірантів, засіданнях кафедр анатомії і
фізіології, фізичної реабілітації і медико-біологічних основ фізичної
культури і спорту Запорізького державного університету, кафедри
спортивної медицини і лікувальної фізкультури Національного медичного
університету імені О.О. Богомольця, кафедри анатомії і фізіології
Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького, кафедри
фізіології людини і тварин Київського національного університету імені
Т. Шевченка.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 статей у фахових виданнях
і 8 тез. За матеріалами роботи оформлено 2 заявки на
винаходи, на які отримані позитивні рішення.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 176 сторінках
(основна частина 154 сторінки) і складається зі вступу, чотирьох
розділів, висновків, списку використаних джерел, додатку. У тексті
дисертації представлено 96 таблиць і 4 рисунка. Список використаної
літератури містить 198 джерел вітчизняних та іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження

Відповідно до мети і задач експерименту дослідження проводилося в три
етапи. На першому етапі здійснювався аналіз літературних
джерел із метою конкретизації об’єкта, предмета, задач і методів
дослідження.

На другому етапі було проведене обстеження 1082 практично здорових
школярів у віці від 7 до 18 років (534 хлопчики і 548 дівчаток)
м. Запоріжжя, на основі якого вивчено вікову динаміку адаптивних
можливостей і функціонального стану серцево-судинної системи дітей,
підлітків та юнаків, визначено періоди вираженого погіршення цих
показників. У рамках цього етапу дослідження також було проведено
поглиблене обстеження 40 юнаків і 37 дівчат віком 16-18 років у зв’язку
з необхідністю аналізу інформативності різних методів кількісної оцінки
адаптивних можливостей апарату кровообігу.

На третьому етапі проводилась апробація розробленої нами програми
реабілітаційних заходів серед 127 школярів (49 хлопчиків і 78 дівчаток)
в умовно “критичні” вікові періоди. Основний зміст цієї програми склали
індивідуальні комплекси фізичних вправ із степ-аеробіки, динамічних
перерв, комплексів ранкової гігієнічної гімнастики. Оцінку впливу
реабілітаційної програми на адаптивні можливості і функціональний стан
обстежуваних школярів проводили через 2, 4, 6 і 8 місяців після початку
її практичного впровадження.

У процесі обстежень у всіх школярів реєстрували такі показники: довжину
(ДТ, см) і масу (МТ, кг) тіла, частоту серцевих скорочень (ЧСС, уд/хв),
систолічний (АТс, мм рт.ст.), діастолічний (АТд, мм рт.ст.), пульсовий
(АТп, мм рт.ст.) і середній (АТср, мм рт.ст.) артеріальний тиск
традиційними методами; систолічний (СОК, мл) і хвилинний (ХОК, л/хв)
об’єми крові, серцевий (СІ, л/хв/м2) і ударний (УІ, мл/м2) індекси,
загальний (ЗПО, дин(с(см-0,5) та питомий (ППО, дин(с(см-0,5(м2)
периферичний опір, об’ємну швидкість вигнання крові (ОШВ, мл/с) і
потужність лівого шлуночка серця (Плш, Вт) розрахунковими методами та
методом тетраполярної реографії за допомогою автоматизованого
діагностичного комплексу “Кардіо+”НВП “Метекол” (Україна); параметри
варіаційної пульсометрії за методом Р.М. Баєвського (моду – Мо, с;
амплітуду моди – АМо, %; варіаційний розмах – ?Х, с; індекс вегетативної
рівноваги – ІВР, умовні одиниці, у.о.; індекс напруги регуляторних
механізмів серцево-судинної системи організму – ІНссс, у.о.) й
амплітудної пульсометрії за методом М.В. Малікова (Моh, мВ; АМоh, %;
?Хh, мВ; показник ефективності роботи серця — ПЕРС, у.о.); величини
адаптаційних потенціалів системи кровообігу за формулами Р.М. Баєвського
(АПБ, у.о.) і М.В. Малікова (АПМ, у.о.).

Крім цього, у дослідженні розраховувалася величина адаптаційного
потенціалу системи кровообігу (АПБГ, у.о.) за запропонованим нами
методом із використанням формули: АПБГ = 1,817 – 0,0099 ( ДТ + 0,0237 (
МТ + 0,0097 ( ((Моh ( АМоh) / 2 ( (Хh) – 0,0092 ( Вік –
0,0048 ( (АМо / (2 ( Мо ( (Х)).

Всі отримані експериментальні дані було оброблено за допомогою
статистичного пакету Microsoft Excell з розрахунком таких показників:
середнє арифметичне (М); середньоквадратичне відхилення ((); похибка
середньої арифметичної (м); критерій достовірності Стьюдента (t);
коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона (r), похибка (mR) і критерій
достовірності (tR) цього коефіцієнту.

Результати досліджень та їх обговорення

Вивчення динаміки адаптивних можливостей у певному віковому діапазоні є
необхідною умовою для створення системи оперативного контролю за
функціональним станом організму. Це пов’язано з тим, що саме рівень
адаптивних можливостей відображає функціональний стан, ступінь напруги
регуляторних механізмів, функціональний резерв організму та характер
співвідношень між цими параметрами в поточний момент часу
(А.А. Виру, 1980; В.П. Казначеев, 1980; Ф.З. Меерсон, 1986;
Р.М. Баевский, 1988). Виходячи з цього, нами перш за все була вивчена
репрезентативність використаних у роботі методів щодо кількісної оцінки
адаптивних можливостей серцево-судинної системи з використанням методу
кореляційного аналізу.

Отримані в ході поглибленого обстеження школярів результати дозволили
констатувати більш тісний кореляційний зв’язок інтегральних параметрів
центральної гемодинаміки з запропонованим нами
показником (АПБГ), ніж із величинами адаптаційного потенціалу,
визначеними за методами Р.М. Баєвського (АПБ) і М.В. Малікова (АПМ).

Як видно з рисунку 1, серед обстежених юнаків усі коефіцієнти кореляції
за АПБГ були статистично достовірними і коливалися в межах від
-0,52±0,11 у.о до 0,81±0,11 у.о. Важливо відзначити, що за АПБГ у 75%
випадків був характерним сильний і лише у 25% випадків – середній
функціональний зв’язок із основними гемодинамічними показниками.

Незважаючи на те, що всі кореляційні коефіцієнти за АПМ були також
достовірними (від -0,44±0,13 у.о. до 0,71±0,08 у.о.), для цього
показника тільки в 50% випадків реєструвалася сильна, а в 50% – середня
кореляційна залежність з інтегральними параметрами системи центральної
гемодинаміки обстежених юнаків.

Найбільш слабкий функціональний зв’язок із цими показниками відзначався
для величин АПБ, значення яких коливалися в межах від -0,22±0,15 у.о до
0,26±0,15 у.о. і були статистично не значущими в 100% випадків. Більш
того, практично всі кореляційні коефіцієнти за АПБ реєструвалися на
достовірно більш низькому рівні порівняно з аналогічними коефіцієнтами
за АПБГ і АПМ.

Практично аналогічні дані були отримані нами і при проведенні
поглиблених обстежень дівчат цього ж віку. Відповідно до рисунка 2,
величини кореляційних коефіцієнтів за АПБГ реєструвалися від
-0,58±0,11 у.о. до 0,75±0,07 у.о. і всі були статистично значущими. Крім
цього, вони у 75% випадків відбивали сильний і лише в 25% – середній
функціональний зв’язок цього параметра з величинами СОК, ХОК, СІ, УІ,
ЗПО, ППО, ОШВ і Плш.

Менш інформативним виявилося використання як критерію оцінки адаптивних
можливостей серцево-судинної системи величин АПМ. Незважаючи на те, що
всі кореляційні коефіцієнти за АПМ були достовірними(від -0,47±0,13 у.о.
до 0,74±0,07 у.о.), вони лише в 37,5% випадків відбивали сильний, а в
62,5% випадків – середній функціональний зв’язок АПМ з
інтегральними гемодинамічними показниками.

Ще менш репрезентативними виглядали коефіцієнти кореляції за АПБ.
Величини цих коефіцієнтів коливалися від -0,29±0,15 у.о. до
0,42±0,14 у.о. і були статистично не значущими. Не менш важливо, що у
25% випадків вони характеризували середню, а в 75% – слабку кореляційну
залежність АПБ з показниками центральної гемодинаміки. Більш того,
практично всі коефіцієнти кореляції за АПБ і в групі дівчат були
достовірно більш низькими порівняно з величинами кореляційних
коефіцієнтів за АПБГ і АПМ.

Отже, наведені дані переконливо свідчать про більш високу
інформативність запропонованого нами показника (АПБГ) щодо оцінки
поточних адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму. У
зв’язку з вищевикладеним при подальшій інтерпретації експериментальних
даних ми орієнтувалися лише на величини адаптаційного потенціалу,
розрахованого за розробленим нами методом.

Аналіз вікової динаміки адаптивних можливостей апарату кровообігу в
дітей шкільного віку з використанням величин АПБГ дозволив зробити певні
висновки. Відповідно до графіків, представлених на рисунках 3 і 4,
характер вікових змін адаптивних можливостей обстежених школярів суттєво
залежав від їхньої статевої приналежності.

Серед хлопчиків шкільного віку визначалися вікові періоди їх відносної
стабілізації (7-8, 11-15, 16-17 років), інтенсивного розвитку
(10-11, 17-18 років) і вираженого зниження (у віці від 9 до 10 років і
від 15 до 16 років) (рис. 3). Стабільність адаптивних можливостей
серцево-судинної системи дівчаток спостерігалась у віці 7-8, 9-11, 14-15
років, істотне зростання цих можливостей у вікові періоди 12-14, 17-18
років і, навпаки, їх суттєве погіршення у віці від 11 до 12 і від 15 до
16 років (рис. 4).

Отримані нами результати відносно об’єктивного існування в адаптаціонезі
періодів істотного погіршення адаптивних можливостей організму
узгоджуються з матеріалами досліджень ряду авторів, якими доведено, що в
ці періоди спостерігається підвищення активності симпатичного відділу
вегетативної нервової системи в онтогенезі, а також виражена
функціональна неузгодженість між темпами росту серця, з одного боку, і
розвитком кровоносних судин і іннервації апарату кровообігу, з іншого.
Незавершеність цих функціональних перетворень є однією з причин
підвищеної реактивності і невисокої пристосовності апарату кровообігу до
несприятливих умов у дані вікові періоди, що нерідко приводить до
порушення діяльності основних фізіологічних систем організму, що
розвивається, (Р.А. Калюжная, 1980; В.Я. Еремеев с соавт., 1985;
Л.Х. Гаркави Л.Х. с соавт., 1990; М.В. Антропова с соавт., 2000).

Важливо відзначити також, що сдвиг вегетативної рівноваги в бік
переважання симпато-адреналовых реакцій, як правило, є показником
вираженого стресу і супроводжується зниженням якості адаптації,
дезинтеграцій пристосувальних процесів, що на кінцевому етапі призводить
до несприятливих змін гемодинаміки і зменшення резервних можливостей
організму (Р.М. Баевский, 1988; Н.И. Шлык, 1990).

У зв’язку з вищевикладеним очевидно, що періоди погіршення адаптивних
можливостей організму є “критичними” в структурі адаптаціогенезу,
оскільки характеризуються відповідним зниженням його загальної
резистентності до неадекватних чинників зовнішнього середовища
(В.П. Казначеев, 1980; Л.Х. Гаркави с соавт., 1990; Ф.И. Комаров, 2001;
В.И. Шапошникова, 2001). Саме в ці періоди організм найбільш
сприйнятливий до дії різноманітних факторів, що може привести до
істотного зростання ступеня напруги його регуляторних механізмів і
погіршення загального функціонального стану.

Таким чином, результати аналізу вікової динаміки адаптивних можливостей
дітей, підлітків та юнаків дозволили не тільки визначити реальні періоди
погіршення цих можливостей у онтогенезі, а також були передумовою для
проведення корекційних заходів щодо їх оптимізації. Відзначимо, що
основний зміст цих заходів склали комплекси фізичних вправ аеробної
спрямованості у зв’язку з відомими уявленнями про лімітуючу роль
кисневотранспортної системи у визначенні рівня функціонування
центральних механізмів регуляції, адаптивних можливостей і
функціонального стану апарату кровообігу (Н.М. Амосов с соавт., 1985;
В.Л. Карпман с соавт., 1988; Н.И. Шлык, 1990; Ю.М. Фурман, 1998).

Вплив розроблених нами корекційних заходів на адаптивні можливості та
функціональний стан школярів здійснювали шляхом аналізу динаміки
показників, які визначають адаптаційний потенціал організму (АП) –
індекса напруги механізмів регуляції серцево-судинної системи (ІНссс),
індекса вегетативної рівноваги (ІВР) та показника ефективності роботи
серця (ПЕРС).

Як видно з результатів, представлених у таблиці 1, серед дівчат найбільш
виражене статистично достовірне зниження ступеня функціональної напруги
регуляторних механізмів серцево-судинної системи було зареєстровано
через 6 місяців після початку їхніх систематичних занять за
запропонованою нами реабілітаційною програмою.

Таблиця 1

Зміни значень індексу напруги регуляторних механізмів серцево-судинної
системи (ІНссс) у дівчаток і дівчат в умовно “критичні” вікові періоди
на різних етапах застосування реабілітаційної програми (у % до значень
ІНссс, зареєстрованих до проведення реабілітаційних заходів)

Групи Тривалість застосування реабілітаційної програми

2 місяці 4 місяці 6 місяців 8 місяців

8-9 років -7,59(1,47 -14,59(1,48** -20,33(1,33***(( -24,54(1,64***(((

11-12 років -8,57(1,74 -12,37(1,52 -22,36(1,46***((( -29,68(1,75***(((((

15-16 років -5,05(1,45 -7,19(1,47 -15,01(1,54***((( -18,72(1,59***(((

Примітка: тут і далі * — достовірні відмінності порівняно з 2 місяцем; (
— достовірні відмінності порівняно з 4 місяцем; ( — достовірні
відмінності порівняно з 6 місяцем застосування реабілітаційної програми
(*,(,( — рівень значущості р<0,05; **,((,((- рівень значущості р<0,01; ***,(((,(((- рівень значущості р<0,001). Так, у групі школярок 8-ми років зменшення величин ІНссс до цього часу склало -20,33(1,33%, серед школярок 11-ти років – -22,36(1,46%, а дівчат 15-ти років – -15,01(1,54%. Цікаво, що подальше застосування засобів реабілітації не сприяло достовірним змінам величин ІНссс. Серед хлопчиків найбільш виражене зниження рівня функціональної напруги механізмів регуляції апарату кровообігу також було зареєстровано через півроку після початку застосування реабілітаційних заходів. Відповідно до даних таблиці 2, у групі хлопчиків 9-ти років зменшення значень ІНссс до цього періоду склало -16,40(1,56%, а серед юнаків 15-ти років – -16,68(1,56%. Таблиця 2 Зміни значень індексу напруги регуляторних механізмів серцево-судинної системи (ІНссс) у хлопчиків і юнаків в умовно “критичні” вікові періоди на різних етапах застосування реабілітаційної програми (у % до значень ІНссс, зареєстрованих до проведення реабілітаційних заходів) Групи Тривалість застосування реабілітаційної програми 2 місяці 4 місяці 6 місяців 8 місяців 9-10 років -7,20(1,47 -9,17(1,36 -16,40(1,56(((((( -17,44(1,25(((((( 15-16 років -5,38(1,45 -8,42(1,48 -16,68(1,56(((((( -18,64(1,58(((((( Переконливим підтвердженням наведених даних стали результати аналізу вікових змін індексу вегетативної рівноваги (ІВР), що відображає співвідношення між симпатичним і парасимпатичним відділами вегетативної нервової системи в процесі регуляції серцевої діяльності (табл. 3). oe o u ` – Ue , uuuuuuuuuuuuuuuuuuooooooooi K , . 0 ? Ae ? ? O O Oe . oooooooocoooooUeNoooooooo „l^„l „l^„l K PВиявилося, що зниження величин ІВР серед дівчат в умовно “критичні” вікові періоди було зареєстровано також через 6 місяців після застосування реабілітаційних заходів. Так, серед дівчаток у віці 8-ми років зниження значень ІВР склало -12,78±1,31%, 11-ти років – -13,11±1,35%, а в дівчат 15-ти років –14,56±1,54%. Таблиця 3 Зміни значень індексу вегетативної рівноваги (ІВР) у дівчаток і дівчат в умовно “критичні” вікові періоди на різних етапах застосування реабілітаційної програми (у % до значень ІВР, зареєстрованих до проведення реабілітаційних заходів) Групи Тривалість застосування реабілітаційної програми 2 місяці 4 місяці 6 місяців 8 місяців 8-9 років -2,97(1,44 -6,86(1,44 -12,78(1,31((((( -16,19(1,65(((((( 11-12 років -5,83(1,35 -7,07(1,47 -13,11(1,35 ((((( -19,05(1,59((((((( 15-16 років -4,86(1,45 -6,93(1,47 -14,56(1,54(((((( -18,27(1,58(((((( Практично аналогічні дані були отримані і серед хлопчиків в умовно “критичні” вікові періоди. Згідно з даними таблиці 4, найбільш суттєве зменшення ступеня централізації керування серцевим ритмом спостерігалося в них через півроку після впровадження реабілітаційних заходів і не змінювалося й до закінчення експерименту. Необхідно відзначити, що серед хлопчиків 9-ти років зниження величин ІВР упродовж 6 місяців занять склало -13,22±1,53%, а серед юнаків 15-ти років майже ідентичне значення – -14,01±1,53%. Таблиця 4 Зміни значень індексу вегетативної рівноваги (ІВР) у хлопчиків і юнаків в умовно “критичні” вікові періоди на різних етапах застосування реабілітаційної програми (у % до значень ІВР, зареєстрованих до проведення реабілітаційних заходів) Групи Тривалість застосування реабілітаційної програми 2 місяці 4 місяці 6 місяців 8 місяців 9-10 років -5,62(1,46 -7,35(1,39 -13,22(1,53((((( -14,14(1,70((((( 15-16 років -4,06(1,44 -6,68(1,47 -14,01(1,53((((( -15,38(1,55(((((( Із, отриманих матеріалів можна зробити висновок, що незалежно від віку і статі обстежуваних дітей, найбільш суттєве, позитивне зменшення ступеня функціональної напруги регуляторних механізмів системи кровообігу їхнього організму, послаблення ролі центральних ланок регуляції серцевої діяльності і перехід на більш економічний, автономний шлях регуляції ритму серця спостерігалося через півроку систематичних занять за запропонованою нами програмою реабілітаційних заходів. Висновок щодо позитивної спрямованості вказаних змін функціонального стану серцево-судинної системи обстежуваних школярів узгоджується з результатами досліджень, в яких показано, що висока централізація механізмів управління обмежує можливості серця до збільшення потенційної лабільності і є перешкодою для подальшої адаптації всього організму (А.А. Айдаралиев с соавт., 1988; Р.М. Баевский, 1988; Н.И. Шлык, 1990). Не менш інформативними були і результати аналізу змін величин показника ефективності роботи серця (ПЕРС), що характеризує стабільність процесів збудження у міокарді, ефективність роботи серця і, взагалі, поточний рівень функціонування системи кровообігу. Як видно з таблиці 5, в умовно “критичні” вікові періоди найбільш істотний приріст цього параметра був зареєстрований також через 6 місяців після початку впровадження реабілітаційних заходів. Таблиця 5 Зміни значень показника ефективності роботи серця (ПЕРС) у дівчаток і дівчат в умовно “критичні” вікові періоди на різних етапах застосування реабілітаційної програми (у % до значень ПЕРС, зареєстрованих до проведення реабілітаційних заходів) Групи Тривалість застосування реабілітаційної програми 2 місяці 4 місяці 6 місяців 8 місяців 8-9 років 3,76(1,39 6,38(1,40 11,35(1,38(((( 13,75(1,40(((((( 11-12 років 7,20(1,29 9,10(1,35 14,37(1,33((((( 15,92(1,32(((((( 15-16 років 0,20(1,39 0,25(1,38 0,42(1,41 0,54(1,42 Так, серед школярок 8-ми років позитивне, статистично достовірне підвищення ПЕРС склало 11,35±1,38%, а серед дівчаток 11-ти років – 14,37±1,33%. Важливо відзначити, що подальше застосування реабілітаційної програми не сприяло достовірному підвищенню рівня функціонування серцево-судинної системи обстежених школярок. Крім цього, серед дівчат 15-ти років взагалі не було зареєстровано достовірних змін цього функціонального показника впродовж усього експерименту. Таблиця 6 Зміни значень показника ефективності роботи серця (ПЕРС) у хлопчиків і юнаків в умовно “критичні” вікові періоди на різних етапах застосування реабілітаційної програми (у % до значень ПЕРС, зареєстрованих до проведення реабілітаційних заходів) Групи Тривалість застосування реабілітаційної програми 2 місяці 4 місяці 6 місяців 8 місяців 9-10 років 3,04(1,23 8,20(1,10 ( 19,14(1,31(((((( 24,35(1,17((((((((( 15-16 років -1,44(1,42 -2,60(1,43 -3,34(1,47 -3,62(1,39 Цікаво, що подібні зміни ПЕРС в умовно “критичні” вікові періоди були зареєстровані і серед обстежених хлопчиків. Відповідно до даних таблиці 6, найбільш істотний приріст значень ПЕРС (19,14±1,31%) відзначався тільки в групі школярів 9-ти років і лише через півроку систематичних занять за запропонованою нами реабілітаційною програмою. Доведено, що незалежно від статі, найбільш суттєве зростання рівня функціонування апарату кровообігу в умовно “критичні” вікові періоди спостерігалося в усіх школярів через півроку після початку практичного застосування реабілітаційної програми. Проте зауважимо, що розроблена нами програма реабілітаційних заходів не сприяла вираженій оптимізації функціонування серцево-судинної системи дівчат і юнаків у віці 15-ти років. Незважаючи на переконливість наведених результатів, особливий інтерес представляли експериментальні дані щодо змін адаптивних можливостей серцево-судинної системи школярів і школярок в умовно “критичні” вікові періоди під впливом реабілітаційних заходів. Як видно з таблиці 7, серед дівчаток найбільш високі, статистично достовірні величини відносного приросту АПБГ були зафіксовані через 8 місяців після початку застосування заходів реабілітації. Так, у групі дівчаток 8-ми років підвищення адаптивних можливостей апарату кровообігу їхнього організму до цього етапу експерименту склало 17,05(1,49%, 11-ти років – 22,18(1,28%, а дівчат 15-ти років – 6,37(1,45%. Таблиця 7 Зміни значень адаптаційного потенціалу (АПБГ) у дівчаток і дівчат в умовно “критичні” вікові періоди на різних етапах застосування реабілітаційної програми (у % до значень АПБГ, зареєстрованих до проведення реабілітаційних заходів) Групи Тривалість застосування реабілітаційної програми 2 місяці 4 місяці 6 місяців 8 місяців 8-9 років 0,88(1,38 6,22(1,51( 12,88(1,31((((( 17,05(1,49((((((( 11-12 років 1,26(1,38 7,70(1,32(( 16,29(1,38(((((( 22,18(1,28(((((((( 15-16 років -3,84(1,43 -1,87(1,46 3,68(1,50((((( 6,37(1,45((((((((( Серед хлопчиків і юнаків поліпшення адаптивних можливостей в умовно “критичні” вікові періоди було відзначено також тільки по завершенню застосування реабілітаційної програми. Відповідно до результатів таблиці 8, серед хлопчиків 9-ти років збільшення АПБГ склало до зазначеного етапу дослідження 25,37(1,37%, а серед юнаків 15-ти років – 6,30(1,67%. Таблиця 8 Зміни значень адаптаційного потенціалу (АПБГ) у хлопчиків і юнаків в умовно “критичні” вікові періоди на різних етапах застосування реабілітаційної програми (у % до значень АПБГ, зареєстрованих до проведення реабілітаційних заходів) Групи Тривалість застосування реабілітаційної програми 2 місяці 4 місяці 6 місяців 8 місяців 9-10 років 5,54(1,28 10,29(1,46( 21,45(1,33(((((( 25,37(1,37((((((( 15-16 років 2,41(1,43 2,43(1,49 5,69(1,58 6,30(1,67 Підсумовуючи результати дослідження вікової динаміки адаптивних можливостей і функціонального стану серцево-судинної системи дітей шкільного віку можна стверджувати, що в онтогенезі об’єктивно існують етапи відносної стабілізації, а також вираженого розвитку і погіршення адаптивних можливостей апарату кровообігу організму, що розвивається. Застосування серед учнів в “критичні” вікові періоди розробленої нами реабілітаційної програми сприяло оптимізації адаптивних можливостей і функціонального стану їхнього організму. Важливо відзначити, що основне значення в підвищенні адаптивних можливостей обстежених дітей мало істотне зниження ступеня функціональної напруги регуляторних механізмів системи кровообігу, послаблення роли центральних ланок у регуляції серцевої діяльності, підвищення активності парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи, тоді як зріст ефективності роботи серця, загального рівня функціонування серцево-судинної системи було менш вираженим. Крім цього, виявилося, що ефективність запропонованої нами програми реабілітаційних заходів була найвищою серед школярів молодшого і середнього віку. Вочевидь, що зазначені особливості впливу засобів реабілітації на організм дітей зі зниженими адаптивними можливостями є підставою для подальших досліджень із розробки найбільш оптимальних і ефективних програм реабілітації. Здобуті матеріали є доповненням до наявних теоретичних відомостей із проблеми адаптації організму дітей шкільного віку до факторів зовнішнього середовища. Практична значимість проведеного дослідження полягає в деталізації основних періодів погіршення адаптивних можливостей серцево-судинної системи у віковому діапазоні від 7 до 18 років, розробці й експериментальному обґрунтуванні програми реабілітаційних заходів для учнів різного віку. Крім цього, запропонована нами методика розрахунку адаптаційного потенціалу системи кровообігу сприяє більш чіткій оцінці поточних адаптивних можливостей організму дітей шкільного віку. ВИСНОВКИ: Наші дослідження показали, що сьогодні спостерігається суттєве зниження адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму дітей, підлітків та юнаків шкільного віку, яке пов’язано з несприятливими екологічними та соціально-економічними умовами, недотриманням основних принципів здорового способу життя, низьким рівнем рухової активності та розвитком гіподинамії, що негативно впливають на вікову динаміку цих адаптивних можливостей і потребують об’єктивної оцінки і цілеспрямованої корекції. Адаптивні можливості і функціональний стан серцево-судинної системи організму дітей від 7 до 18 років розвіваються поступово і нерівномірно, досягають найкращого рівня в юнаків і дівчат у 18 років, при цьому виділяються періоди більш інтенсивного, повільного і критичного розвитку адаптивних можливостей і функціонального стану системи кровообігу, окремо для представників чоловічої та жіночої статі. У дівчаток і дівчат періодами повільного розвитку адаптивних можливостей і функціонального стану серцево-судинної системи є вік 7-8, 9-11 і 14-15 років, інтенсивного – 12-14 і 17-18 років, а критичного – 8-9, 11-12 і 15-16 років. Серед хлопчиків та юнаків періодами повільного розвитку є вік 7-8, 11-15 і 16-17 років, інтенсивного – 10-11 і 17-18 років, а критичного – 9-10 і 15-16 років. Аналіз вікової динаміки адаптивних можливостей і функціонального стану серцево-судинної системи школярів 7-18 років, змін цих показників під впливом реабілітаційних заходів був проведений за допомогою запропонованого нами методу кількісної оцінки поточних адаптивних можливостей апарату кровообігу. Цей метод ураховує рівень функціонування серцево-судинної системи, ступінь функціональної напруги її регуляторних механізмів, антропометричні дані і вік обстежуваних, що дозволяє в свою чергу визначити такі можливості в онтогенезі і застосовувати цю оцінку як зворотній зв’язок при проведенні корегуючих засобів. В порівнянні з відомими показниками адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи (АПБ і АПМ), наші дослідження свідчать про наявність більш високих кореляційних зв’язків запропонованого нами показника (АПБГ) з інтегральними параметрами системи кровообігу юнаків і дівчат шкільного віку. При проведенні серед учнів в умовно “критичні” вікові періоди корекційних заходів виявлено оптимізацію адаптивних можливостей й функціонального стану серцево-судинної системи їх організму, що пов’язано із позитивним впливом розробленої нами реабілітаційної програми. Проведені дослідження дозволили визначити високу репрезентативність запропонованого нами методу оцінки адаптаційного потенціалу системи кровообігу, ефективність розробленої програми реабілітаційних заходів і можливість їх використання при проведенні масових обстежень і оздоровчих заходів серед дітей шкільного віку. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 1.Маліков М.В., Богдановська Н.В. Особливості функціонального стану організму юнаків та дівчат різних клімато-географічних регіонів СНД // Наукові записки Тернопільського державного педуніверситету. Серія: Біологія. – Тернопіль, 2001. – №1(12). – С. 80-84. (Здобувач – проведення експерименту, статистична обробка результатів, підготовка матеріалів до друку). Богдановская Н.В. Особенности функционального состояния и адаптивных возможностей сердечно-сосудистой системы организма детей младшего школьного возраста // Вісник Запорізького державного університету: Збірник наукових статей. Біологічні науки. – Запоріжжя, 2002. – №2. – С. 110-114. Богдановська Н.В. Про інформативність деяких методичних підходів до оцінки адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму дітей молодшого шкільного віку // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. – Львів, 2002. – Вип. 31. – С. 249-255. Богдановська Н.В. Особливості функціонального стану і адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму дітей старшого шкільного віку // Наукові записки Тернопільського державного педуніверситету. Серія: Біологія. – Тернопіль, 2002. – №4(19). – С. 65-69. Богдановська Н.В. Адаптивні можливості серцево-судинної системи організму дітей середнього шкільного віку // Вісник Київського національного університету: Збірник наукових статей. Біологічні науки. – Київ, 2003. – Вип. 39-41. – С. 31-33. Богдановська Н.В. Вивчення адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму юнаків та дівчат старшого шкільного віку // Науковий вісник Ужгородського державного університету. Серія Біологія. – Ужгород, 2003. – №12. – С. 167-170. Богдановська Н.В. Адаптивные возможности организма школьников в неблагоприятных экологических условиях крупного промышленного региона // Дніпропетровський університет. Серія: Біологія. – Дніпропетровськ, 2004. – №12. – С. 3-7. Богдановская Н.В., Маликов Н.В. Физическая реабилитация детей школьного возраста со сниженными адаптивными возможностями сердечно-сосудистой системы организма // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Біологічні науки. – Харків: ХХПІ, 2004. – №7. – С. 95-104. (Здобувач – проведення експерименту, статистична обробка результатів, підготовка матеріалів до друку). Патент на винахід 66575 Україна, МПК 7 А61В5/02. Спосіб визначення рівня систолічного об’єму крові. / Маліков М.В., Богдановська Н.В. Запорізький державний університет. - №2003077045; Заявл. 28.07.2003; Опубл. 17.05.2004, Бюл. №5. – 6 с. (Здобувач – підготовка первинних матеріалів, статистична обробка результатів, підготовка матеріалів до друку). Патент на винахід 67500 Україна, МПК 7 А61В5/02. Спосіб визначення адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи організму. / Богдановська Н.В., Маліков М.В. Запорізький державний університет. - №2003109072; Заявл. 07.10.2003; Опубл. 15.06.2004, Бюл. №6. – 8 с. (Здобувач – ідея винаходу, підготовка первинних матеріалів, статистична обробка результатів, підготовка матеріалів до друку). Лиходед В.С., Лиходед Я.В., Богдановская Н.В., Тихонова Н.Н. Валеоцентрическая модель школы // Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини / Тези доповідей VI Міжнародній науково-практичній конференції. – Одеса, 2000. – С. 124. (Здобувач – аналіз літературних даних, організація та проведення експерименту, підготовка матеріалів до друку). Лиходед В.С., Лиходед Я.В., Богдановская Н.В., Тихонова Н.Н., Соколова О.В. Методологические и практические аспекты превентивной реабилитации школьников // Актуальні проблеми фізичної культури та спорту в сучасних соціально-економічних і екологічних умовах / Тези доповідей Міжнародній науковій конференції. – Запоріжжя, 2000. – С. 66-69. (Здобувач – участь у проведенні експерименту, статистична обробка результатів, підготовка матеріалів до друку). Лиходед В.С., Богдановская Н.В., Лиходед Я.В., Клопов Р.В. Прогностическая значимость адаптационного потенциала системы кровообращения при валеоцентрическом обследовании детей и подростков // Адаптаційні можливості дітей та молоді / Тези доповідей ІІІ Науково-практичній міжнародній конференції. – Одеса, 2000. – С. 49-52. (Здобувач – аналіз літературних даних, організація та проведення експерименту, статистична обробка результатів дослідження, підготовка матеріалів до друку). Маликов Н.В., Богдановская Н.В., Сватьев А.В. Использование современных методов определения адаптивных возможностей сердечно-сосудистой системы организма при оценке здоровья детей школьного возраста // Здоровье человека / Тезисы докладов Ш Международного конгресса валеологов. – Санкт-Петербург, 2002. – С. 139-140. (Здобувач – проведення експерименту, підготовка матеріалів до друку). Маликов Н.В., Богдановская Н.В. Учет адаптивных возможностей организма как важный фактор эффективности реабилитационных мероприятий // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві / Тези доповідей Міжнародній науково-практичної конференції. – Луцьк, 2002. – С. 96-97. (Здобувач – організація та проведення експерименту, статистична обробка результатів дослідження, підготовка матеріалів до друку). Маликов Н.В., Лиходед В.С., Богдановская Н.В., Лиходед Я.В., Князюк О.М. Новые подходы к оценке адаптивных возможностей и физического здоровья детей младшего школьного возраста // Адаптаційні можливості дітей та молоді / Тези доповідей ІV Міжнародній науково-практичній конференції. – Одеса, 2002. – С. 48-49. (Здобувач – участь у проведенні експерименту, статистична обробка результатів дослідження, підготовка матеріалів до друку). Богдановська Н.В. Особливості адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму школярів в онтогенезі // Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі / Тези доповідей ІІІ симпозіумі. – Черкаси, 2003. – С. 16. Маликов Н.В., Богдановская Н.В., Кузнецов А.А. О новых методических подходах к оценке адаптивных возможностей сердечно-сосудистой системы организма // Вариабельность сердечного ритма: теоретические и прикладные аспекты / Тезисы докладов Международного симпозиума. – Ижевск, 2003. – С. 132. (Здобувач – організація та проведення експерименту, підготовка матеріалів до друку). А Н О Т А Ц І Я Богдановська Н.В. Адаптивні можливості серцево-судинної системи дітей шкільного віку та шляхи їх оптимізації. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за фахом 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2004. Дисертація присвячена вивченню вікових особливостей адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму дітей шкільного віку в онтогенезі, пошуку несприятливих періодів адаптаціогенезу, а також експериментальній апробації нового методу розрахунку адаптаційного потенціалу і програми реабілітаційних заходів щодо оптимізації адаптивних можливостей і функціонального стану апарату кровообігу школярів. Аналіз отриманих експериментальних даних дозволив встановити, що несприятливими періодами істотного погіршення адаптивних можливостей і функціонального стану серцево-судинної системи хлопчиків і хлопців є вікові періоди від 9 до 10 років і від 15 до 16 років, а дівчаток і дівчат – від 8 до 9 років, від 11 до 12 років і від 15 до 16 років. Експериментальна апробація розробленого автором методу оцінки адаптивних можливостей серцево-судинної системи і програми реабілітаційних заходів дозволила констатувати їх високу ефективність і можливість практичного використання при проведенні масових обстежень і оздоровчих заходів серед дітей шкільного віку. Ключові слова: адаптація, адаптивні можливості, адаптаційний потенціал, функціональний стан, серцево-судинна система, діти шкільного віку, адаптаціогенез, реабілітаційні заходи. А Н Н О Т А Ц И Я Богдановская Н.В. Адаптивные возможности сердечно-сосудистой системы детей школьного возраста и пути их оптимизации. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.13 – физиология человека и животных. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2004. Диссертация посвящена изучению возрастных особенностей адаптивных возможностей сердечно-сосудистой системы организма детей школьного возраста в онтогенезе, поиску наиболее неблагоприятных периодов адаптациогенеза, а также экспериментальной апробации нового метода расчета адаптационного потенциала и программы реабилитационных мероприятий, направленных на оптимизацию адаптивных возможностей и функционального состояния аппарата кровообращения школьников. В рамках диссертационного исследования проведено обследование детей школьного возраста (от 7 до 18 лет) с использованием традиционных и разработанного автором методов оценки адаптивных возможностей и функционального состояния сердечно-сосудистой системы организма. Анализ полученных экспериментальных данных позволил установить, что периодами существенного ухудшения адаптивных возможностей и функционального состояния системы кровообращения мальчиков и юношей являются возрастные периоды от 9 до 10 лет и от 15 до 16 лет, а девочек и девушек – от 8 до 9 лет, от 11 до 12 лет и от 15 до 16 лет. Применение среди детей в условно “критические” возрастные периоды разработанной автором программы реабилитационных мероприятий аэробной направленности способствовало выраженной оптимизации адаптивных возможностей и функционального состояния сердечно-сосудистой системы их организма. Выводы исследования основываются на авторском методе расчета адаптационного потенциала системы кровообращения, учитывающем уровень ее функционирования, степень функционального напряжения регуляторных механизмов, возрастные и морфофункциональные характеристики обследуемого и предусматривающем единую для всех обследуемых шкалу оценки. Представленные в диссертации экспериментальные материалы являются существенным дополнением имеющихся теоретических сведений относительно возрастных закономерностей динамики адаптивных возможностей организма. Практическая значимость исследования состоит в конкретизации периодов выраженного снижения адаптивных возможностей сердечно-сосудистой системы организма детей школьного возраста и разработке программы реабилитационных мероприятий, направленных на их оптимизацию. Ключевые слова: адаптация, адаптивные возможности, адаптационный потенциал, функциональное состояние, сердечно-сосудистая система, дети школьного возраста, адаптациогенез, реабилитационные мероприятия. A N N O T A T I O N Bogdanovskaya N.V. Cardiovascular system’s adaptive capacities of school age children’s and theirs optimization. - Manuscript. Dissertation for scientific degree of candidate the biological sciences in specialty 03.00.13 – Physiology of Human and Animals. – Taras Shevchenko Kyev National University, Kyev, 2004. The thesis is dedicated to the study of age features of adaptive capacities of school age children cardiovascular system, it is dealing with specification of the most unfavourable periods of adaptive genesis. Due regard is given to the experimental approbation of recent technical approach in the appraisal of adaptive capacities of school age children and program of rehabilitation measures aimed at the optimization of their cardiovascular system’s adaptive capacities and functional state. Experimental data analysis permitted to establish the most unfavourable periods of considerable deterioration of cardiovascular system’s adaptive capacities and functional state. Quad boys these are the following age periods: from 9 to 10 and from 15 to 16 years, quad girls: from 8 to 9, from 11 to 12 and from 15 to 16 years. Experimental approbation of developed by the author technical approach in the appraisal of adaptive capacities of cardiovascular system and program of rehabilitation measures permitted to establish their high representativeness, efficiency and possibility of practical application during mass examinations and health-improving measures among the school age children. Key words: adaptation, adaptive capacities, adaptive potential, functional state, cardiovascular system, school age children, adaptive genesis, rehabilitation measures. PAGE 2 PAGE 14 Рис. 1. Коефіцієнти кореляції між величинами інтегральних параметрів центральної гемодинаміки й адаптаційних потенціалів за Р.М. Баєвським (АПБ), М.В. Маліковим (АПМ) та за авторським методом (АПБГ) у юнаків 16-18 років. Примітка: тут і далі * - достовірні відмінності між коефіцієнтами кореляції за АПМ і відповідними коефіцієнтами за АПБ; ? - достовірні відмінності між коефіцієнтами кореляції за АПБГ і відповідними коефіцієнтами за АПБ (*,( - рівень значущості р<0,05; **,(( - рівень значущості р<0,01; ***,((( - рівень значущості р<0,001). Рис. 2. Коефіцієнти кореляції між величинами інтегральних параметрів центральної гемодинаміки й адаптаційних потенціалів за Р.М. Баєвським (АПБ), М.В. Маліковим (АПМ) та за авторським методом (АПБГ) у дівчат 16-18 років. Рис. 3. Вікова динаміка адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи (АПБГ) хлопчиків та юнаків у віці від 7 до 18 років. Примітка: тут і далі * - достовірні відмінності з величинами АПБГ, зареєстрованими у наступної вікової групі (* - рівень значущості р<0,05; ** - рівень значущості р<0,01; *** - рівень значущості р<0,001).

Похожие записи