Львівська національна академія ветеринарної медицини

імені С. З. Ґжицького

Ф Е Д О Р У К

Ростислав Степанович

УДК 636.2:591.5:637.12:577.15/17

Адаптація корів до умов утримання і доїння та її корекція біологічно
активними речовинами і фармакологічними препаратами

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора ветеринарних наук

Львів – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті біології тварин Української академії
аграрних наук.

Науковий консультант: доктор біологічних наук, професор, академік УААН,

заслужений діяч науки і
техніки України

Кравців Роман Йосипович,

Львівська національна
академія ветеринарної медицини

імені С. З. Ґжицького,
завідувач кафедри ветеринарно-

санітарної і радіологічної
експертизи, ректор.

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор

Стояновський Володимир
Григорович,

Львівська національна
академія ветеринарної медицини

імені С. З. Ґжицького,
завідувач кафедри патологічної

фізіології;

доктор ветеринарних наук,
професор,

член-кореспондент УААН

Косенко Михайло Васильович,

Державний науково-дослідний
інститут

ветеринарних препаратів і
кормових

добавок, завідувач відділу
контролю кормових добавок

та препаратів при незаразних
хворобах тварин, заступник

директора з
організаційно-інформаційної роботи;

доктор ветеринарних наук,
доцент

Замазій Марія Дмитрівна,

Полтавська державна аграрна
академія,

професор кафедри анатомії і
фізіології

сільськогосподарських
тварин.

Провідна установа: Дніпропетровський державний аграрний університет,
кафедра нормальної та патологічної фізіології сільськогосподарських
тварин.

Захист дисертації відбудеться ”21” липня 2005 року о 12 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.01 у Львівській
національній академії ветеринарної медицини імені С. З. Ґжицького за
адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50, аудиторія № 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської національної
академії ветеринарної медицини імені С. З. Ґжицького за адресою: 79010,
м. Львів, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий ”17” червня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, доктор ветеринарних наук
Головач П. І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Аналіз стану виробництва молока в розвинутих країнах
показує, що промислові технології у молочному скотарстві широко
використовують фермери Європи, США, Канади. Вони мають значні переваги у
використанні сучасного технологічного обладнання та техніки, що підвищує
ефективність ведення галузі. За оцінками фахівців основним напрямом
підвищення ефективності ведення галузі молочного скотарства в Україні є
перехід на еколого-адаптивні технології з використанням елементів
удосконаленої потоково-цехової системи виробництва молока.
Передбачається поетапне переоснащення новою технікою діючих молочних
ферм і переведення їх на прогресивні технології виробництва з
безприв’язним утриманням та доїнням корів у молокопроводи (Бузун І.А.,
1989; Зубець М.В. та інші, 1994; Бондар А., 1997; Адмін Є.І. та інші,
1999; Демчук М.В., 2002). Проте утримання та доїння корів на комплексах
і високомеханізованих фер-мах вимагає врахування адаптаційних
можливостей і фізіологічних особливостей лактуючого організму. В умовах
інтенсивного тваринництва суттєво зростає на-вантаження на еволюційно
вироблені адаптаційні реакції організму тварин за дії
еколого-технологічних чинників, що супроводжується підвищенням його
реактивності, напруженням обмінних процесів, змінами функцій на
клітинному, органному та системному рівнях (Третевич В. І. та інші,
1985; 1994; Acves et al., 1987; Зубец М.В. и др., 1996; Богданов
Г.О., 2002; Кравців Р.Й., 2002; Стояновський В.Г. та інші, 2002).

Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури свідчить, що функціональні
порушення окремих органів та систем організму корів за умов неадекватної
дії екологічних і технологічних факторів приводять до спаду надоїв,
збільшення тривалості сервіс-періоду, зниження показників
запліднюваності, прискореного обороту стада (Демчук М.В., 1975, 2002;
Голиков А.Н., 1985; Фурдуй Ф.И. и др., 1992; Zalewski et al., 1988;
Stelwagen K. et al. 2000; Косенко М.В., 2003; Кравців Р.Й., Буцяк В.І.,
2003; Jorritsma R. et al., 2003; Замазій М.Д., 2004). Наявні
повідомлення про особливості адаптаційних реакцій у молодняку тварин за
стресової дії технологічних і фармакологічних чинників (Стояновський
В.Г. та інші, 1987; Мазуркевич А.Й. та інші, 1996, 1997; Гуфрій Д.Ф.,
1997). У цьому напрямку проводяться дослідження препаратів, адаптогенів,
кормових добавок, які підвищують імунобіологічну реактивність молодняку
тварин у період дії неадекватних чинників середовища (Кравців Р.Й. та
інші, 2000; 2003; Стояновський В.Г., 2000; Косенко М.В. та інші, 2004;
Головач П.І., 2004). Проте, комплексних системних досліджень
адаптаційних процесів у корів різного віку і продуктивності залежно від
дії екологічних, фармакологічних і технологічних чинників у літературі
нами не відзначено.

Цим зумовлена науково-практична актуальність досліджень, спрямованих на
вивчення адаптаційних реакцій у корів за умов промислової технології
виробництва молока із розробленням способів корекції метаболічної і
лактогенної функції організму. Отримані результати можуть бути
теоретичною основою для прий-няття нових інженерних і технологічних
рішень, а також мати практичне значення

для удосконалення базових технологій з виробництва молока.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконувалась у межах основної тематики лабораторії фізіології
лактації Українського НДІ фізіології і біохімії с.-г. тварин (з 2000 р.
– Інститут біології тварин УААН), що розроблялась за наступними темами і
завданнями:

з 1981 по 1985 рр. виконувалась тема О.СХ.77.05.01.Н2 № ДР0182.3.012910
„Вивчити фізіологічні і біохімічні основи стимуляції молочної
продуктивності, реактивності корів в умовах потоково-цехової системи
виробництва”; дисертант був відповідальним виконавцем розділів:
04.03.02. „Вивчити вплив різних способів доїння корів на секрецію,
виведення молока і становлення адаптаційних властивостей” (1981–1983
рр.) та 04.03.03. „Вивчити оптимальні умови виявлення продуктивних і
адаптаційних можливостей корів при різних способах утримання в умовах
потоково-цехової системи виробництва молока” (1984–1985 рр.);

з 1986 по 1990 рр. проведені автором дисертаційної роботи дослідження
були включені у тему 01.03 № ДР 01.880073889 „Вивчити
фізіолого-біохімічні закономірності секреції молока залежно від рівня
годівлі і застосування біологічно-активних речовин з метою підвищення
молочної продуктивності корів”, що виконувалась у лабораторії фізіології
лактації. Тематика досліджень цього періоду входила у державну програму,
що координувалася Південним відділенням ВАСГНІЛ;

з 1996 по 2000 рр. дисертаційні дослідження виконувалися в межах
завдання 01.07 № ДР0198U009007 „Вивчити вплив зон техногенного
забруднення в західному регіоні України на організм продуктивних тварин
у системі грунт-рослина-тварина і розробити способи одержання екологічно
чистої продукції”. Дана тематика розроблялася в лабораторії екологічної
фізіології і біохімії Інституту біології тварин УААН і входила у
науково-технічну програму УААН „Біологічні основи високої продуктивності
тварин”.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження – з’ясувати
фізіолого-біохімічні механізми адаптації корів до екологічних і
технологічних умов промислового виробництва молока залежно від віку,
фізіологічного стану, рівня продуктивності та розробити способи корекції
імунобіологічної і метаболічної активності їх організму за дії різних
факторів середовища.

Для реалізації мети були визначені наступні задачі:

дослідити фізіолого-біохімічні механізми адаптаційних процесів в
організмі корів різного віку за умов підвищеного техногенного
навантаження на основі вивчення гематологічних показників, вмісту в
крові метаболітів білкового, ліпідного і мінерального обміну;

розробити склад і апробувати біологічну та продуктивну дію
мінерально-вітамінної добавки у корів, які утримуються в умовах
техногенного забруднення довкілля;

встановити особливості адаптації корів до міжгрупового переміщення і
переведення на пасовищне та стійлове утримання за умов ентерального
введення кватерину і суміші целотерину та кватерину;

з’ясувати фізіологічні механізми формування адаптаційних реакцій у
корів-первісток за різних умов і режимів доїння та утримання в період
роздою на основі вивчення змін метаболічних і етологічних показників,
імунобіологічної реактивності організму;

вивчити адаптаційну здатність корів різного віку високої і середньої
продуктивності за міжгрупового технологічного переведення у період
лактогенезу та роздою залежно від умов доїння і способів утримання в
сухостійний період;

вивчити вплив тривалості роздоювання корів з використанням доїльної
установки УДЕ-8 „ялинка” на адаптаційно-репродуктивну і продуктивну
здатність організму в період лактопоезу;

дослідити фізіолого-біохімічні особливості впливу аміназину і феназепаму
на адаптаційну здатність організму корів за умов промислової технології
виробництва молока на основі вивчення вмісту в артеріальній і венозній
крові окремих метаболітів основного обміну, їх А-В різниці у молочній
залозі та процесів молокоутворення;

дослідити адаптаційні реакції організму корів-первісток при зміні умов
утримання і доїння та застосування з кормом аміназину і феназепаму у
період роздою;

з’ясувати фізіолого-біохімічні механізми впливу кватерину на адаптаційну
здатність корів і функціональну активність молочної залози за різних
технологічних умов утримання, годівлі та доїння;

вивчити динаміку поглинання окремих метаболітів з крові молочною залозою
лактуючих корів з використанням методу А-В різниці у період адаптації до
перевезення автотранспортом і застосування інтрааортально аміназину;

дати фізіолого-біохімічне та економічне обґрунтування способів корекції
адаптаційної здатності організму корів до екологічних та технологічних
чинників за умов промислового виробництва молока.

Об’єкт дослідження: адаптаційні процеси в організмі корів за умов дії
екологічних, технологічних і фармакологічних чинників.

Предмет дослідження: фізіолого-біохімічні, етологічні, продуктивні та
клінічні показники реакції організму корів на тканинному, органному і
системному рівні в окремі періоди адаптації до еколого-технологічних
умов промислового виробництва молока.

Методи дослідження: фізіологічні, біохімічні, фізичні, клінічні,
екологічні, етологічні, зоотехнічні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено системні
дослідження адаптаційних процесів у корів різного віку, рівня
продуктивності, фізіологічного стану залежно від умов утримання, режиму
доїння та годівлі. На основі вивчення показників імунобіологічної
реактивності організму і основного обміну, функціонального стану
адренало-тиреоїдної системи та молочної залози корів з’ясовано
фізіолого-біохімічні механізми адаптивних метаболічних реакцій за умов
дії екологічних, технологічних і фармакологічних чинників. Відзначено,
що імунобіологічна реактивність і дезінтоксикаційна здатність організму
в умовах інтенсивного техногенного навантаження виявляються на вищому
рівні у корів 2–3 лактацій та більше виражені у пасовищний період
утримання, ніж у стійловий. Встановлено сезонні відмінності впливу
інтенсивного техногенного навантаження на жирнокислотний склад крові і
молока корів, що супроводжувалися підвищен-ням у 2–5 разів вмісту в
крові ненасичених – пальмітоолеїнової, олеїнової та насичених –
бегенової і стеаринової жирних кислот у пасовищний період. Розроблено
мінерально-вітамінну добавку, що корегує обмінні процеси і
продуктивність у корів, у якій вперше використано мінерал глауконіт.

Вперше з’ясовано стимулюючий вплив феназепаму та аміназину на процеси
молокоутворення, репродуктивну функцію та адаптацію організму
корів-первісток до машинного доїння і міжгрупового переведення.
Розроблено схему і дози застосування аміназину для корів 3-6 лактацій у
перші дні після отелення, а також на 2–4 доби адаптації до міжгрупового
переведення зі зміною режиму доїння. Вивчено вплив вказаних препаратів
на імунобіологічну реактивність організму лактуючих корів різного віку і
продуктивності, процеси молокоутворення та хімічний склад молока в
умовах потоково-цехової системи виробництва.

Удосконалено метод визначення А-В різниці у молочній залозі корів, яким
вперше досліджено вплив аміназину і феназепаму на вміст окремих
метаболітів білкового і ліпідного обміну та гормонів у крові,
інтенсивність сорбції та реабсорбції їх у молочній залозі. З’ясовано
фізіолого-біохімічні механізми лактогенної дії аміназину і феназепаму в
окремі адаптаційно-лактаційні періоди у корів середньої та високої
продуктивності з використанням вказаного методу, встановлено корегуючу
роль цих препаратів у процесах молокоутворення.

Вперше розроблено схеми та дози згодовування препарату кватерину
коровам у окремі фізіологічні та еколого-технологічні періоди адаптації:
після родів, при зміні умов та режиму утримання і доїння, типу годівлі.
З’ясовано окремі механізми адаптивної дії цього препарату в корів за
умов переведення на пасовищне і стійлове утримання, а також у перші дві
декади після отелення.

Вперше отримано експериментальні дані щодо з’ясування механізмів
біологічної та продуктивної дії кватерину в суміші із целотерином у
корів у період адаптації до нових технологічних режимів утримання і
годівлі за умов тривалого та періодичного введення цих препаратів до
раціону.

Практичне значення одержаних результатів. Апробовані і рекомендовані
схеми і дози застосування аміназину та феназепаму в корів-первісток у
перші дні після родів та привчання їх до машинного доїння, а також
аміназину і кватерину в повновікових корів з метою стимуляції процесів
молокоутворення у період лактогенезу, лактопоезу та адаптації до нових
технологічних умов утримання і доїння. Розроблено рекомендації для
науковців і фахівців тваринництва „Адаптація корів до промислової
технології виробництва молока”.

Схеми і дози використання аміназину (А. с. № 1754356 від 1.10.1988 р.)
та феназепаму (А. с. № 1827776 від 13.10.1992 р.) апробовані у
господарствах з виро-щування первісток і товарних господарствах
Львівської та Тернопільської областей з елементами потоково-цехової
системи виробництва молока.

Розроблені дози і схеми застосування кватерину для лактуючих корів у
період адаптації до нових умов утримання, режиму годівлі і способу
доїння (А. с. № 1759379 від 8.05.1992 р.) апробовані в господарствах
Львівської області і рекомендовані до освоєння у виробництві.

Розроблено склад кормової мінерально-вітамінної добавки для лактуючих
корів, які утримуються в зоні техногенного навантаження, і запатентовано
спосіб підвищення продуктивності та репродуктивної здатності корів
(патент України (11) 4165 від 17.01.2005 р.).

Результати з фізіологічного обґрунтування окремих технологічних
параметрів машинного доїння, утримання і годівлі корів, практичні
аспекти яких викладені в рекомендаціях та інформаційних листках, також
апробовані в господарствах і впроваджені у виробництво. Окремі
результати фізіологічних досліджень можуть бути використані для
теоретичного обґрунтування і удосконалення технологічних елементів
промислової системи виробництва молока з питань оптимізації способів
доїння й утримання корів.

Результати досліджень з формування адаптаційної і репродуктивної
здатності у корів за умов дії аміназину, феназепаму і кватерину, їх
впливу на імунобіологічну реактивність організму та продуктивність
можуть використовуватися у науковій роботі для розробки нових напрямів
фундаментальних і прикладних досліджень. Вони мають навчально-прикладне
значення, їх можна рекомендувати для введення у навчальні програми таких
дисциплін, як фізіологія, біохімія, фармакологія, екологія, молочне
скотарство, загальна технологія молока. Удосконалений метод отримання
артеріальної і венозної крові у корів включений у довідник
„Фізіолого-біохімічні методи досліджень у біології, тваринництві та
ветеринарній медицині” (2004).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана дисертантом
самостійно. Автор особисто обґрунтував наукову концепцію дисертаційної
роботи, сформулював мету і визначив основні етапи досліджень, здійснив
аналіз літератури і провів експериментальні дослідження. Автором
особисто визначено науковий напрям досліджень, методично організовано і
проведено наукові досліди, виробничі перевірки та впровадження отриманих
результатів у виробництво. Аналіз та інтерпретацію одержаних
результатів, формулювання висновків і пропозицій проведено автором під
методичним керівництвом наукового консультанта доктора біологічних наук,
професора, академіка УААН Кравціва Р.Й. Із спільних з співавторами
експериментальних досліджень і публікацій дисертантом використано, за їх
згодою, лише ті результати досліджень, що виконані автором особисто.
Особистий внесок у наукові праці, опубліковані у співавторстві,
визначений у списку друкованих праць.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи
доповідалися й обговорювалися на: Всесоюзних симпозіумах з фізіології і
біохімії лактації та конференціях (Львів, 1982; Алма-Ата, 1986; Київ,
1989; Тарту, 1989; Баку, 1990; Львів, 1994); VI Всесоюзному симпозіумі з
машинного доїння (Таллін, 1983); V Українському біохімічному з’їзді
(Київ, 1987); Українських фізіологічних з’їздах (Київ, 1998; Вінниця,
2002); Міжнародних наукових конференціях: Биологические основы высокой
продуктивности с.-х. животных (Россия, Боровск, 1990; 1995); Сучасні
проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії та технологій продуктів
тваринництва (Львів, 1997; 2000; 2002); С. З. Гжицький і сучасна аграрна
наука (Львів, 2000); Біологічні основи підвищення продуктивності тварин
(Львів, 2001); І-й Польсько-Українській науковій конференції „Nauki o
zwierzetach w XXI wieku” (Краків, 2001); ІІ-й Люблінсько-Львівській
конференції з експериментальної та клінічної біохімії (Люблін, 2002);
Міжнародних науково-практичних семінарах „Перспективність екологічних
(органічних) технологій виробництва продукції землеробства і
тваринництва” (Львів, 2002; 2003); Актуальні проблеми розвитку
тваринництва (Львів, 2003).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в 62
наукових працях, із яких 39 статей у фахових журналах, 3 в інших
виданнях, 14 статей і тез у матеріалах конференцій, 3 авторські
свідоцтва, 1 деклараційний патент, 1 методична рекомендація, 1
інформаційний листок.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 395 сторінках
комп’ютерного тексту і складається із таких розділів: „Вступ”, „Огляд
літератури”, „Загальна методика й основні методи досліджень”,
„Результати експериментальних досліджень”, „Аналіз і узагальнення
результатів досліджень”, „Висновки”, „Пропозиції виробництву”, „Список
використаних джерел”, „Додатки”. Робота ілюстрована 82 таблицями, 6
рисунками і 12 додатками. Список використаної літератури включає 628
джерел, у тому числі українською та російською мовами – 388, іншими
мовами – 240.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Загальна методика й основні методи досліджень

Експериментальна частина роботи виконана в лабораторії фізіології
лактації Українського НДІ фізіології та біохімії с.-г. тварин (1980–1990
рр.), а також у лабораторії екологічної фізіології і біохімії Інституту
біології тварин УААН (1996–2000 рр.). Дослідження виконані на клінічно
здорових коровах чорно-рябої, української чорно-рябої молочної,
червоно-польської і симентальської порід. Тварини утримувалися в умовах
промислової технології з елементами потоково-цехової системи виробництва
молока з доїнням на установках різного типу. За умов прив’язного
утримання і доїння у стійлах: ДАС-2Б – у доїльні відра; АДМ-8
„молокопровід” та „Імпульс” – у молокопровід. За умов безприв’язного
утримання і доїння в залі – УДЕ-8 „ялинка”. Годівля тварин за періодами
досліджень забезпечувалась згідно рекомендованих норм (А.П.Калашников,
1978, 1985). Наукові досліди проведені у дослідних господарствах
„Радехівське” і „Магерівське”, а також у племінних та товарних
господарствах Львівської і Тернопільської областей. Дослідження
проведені на 413 коровах-аналогах з продуктивністю від 2,8–3,0 до
4,5–5,0 тис. кг молока за лактацію, з яких 103 – первістки. Апробацію і
впровадження отриманих результатів досліджень проведено у 12
господарствах Львівської, Закарпатської і Тернопільської областей на
поголів’ї 3,5 тис. корів.

Основними методичними підходами при дослідженні адаптаційної здатності
корів до умов утримання та доїння були: визначення окремих
фізіолого-біохімічних показників у крові, молоці та тканинах у тварин
контрольних і дослідних груп на різних етапах проведення дослідів, що
характеризують імунобіологічну реактивність та інтенсивність обмінних
процесів в організмі. На окремих етапах досліджень у крові визначали
вміст гормонів, які характеризують стан адренотиреоїдної системи,
показники репродуктивної здатності та функціональної активності молочної
залози.

Експериментальна частина роботи виконувалася у п’яти етапах. Метою
першого етапу досліджень, що включав чотири досліди, було вивчити
адаптаційні процеси в організмі корів різного віку у стійловий і
пасовищний періоди утримання та розробити способи їх корекції за дії
техногенного навантаження різної інтенсивності. Дослідження проведені на
52 лактуючих коровах чорно-рябої породи, продуктивністю 2,8–3,0 тис. кг
молока за лактацію.

Перший дослід, що передбачав вивчити адаптаційні можливості організму
корів різного віку до умов підвищеного техногенного навантаження,
виконано на 16 коровах-аналогах у перші 5 місяців лактації, розділених
на контрольну і дослідну групи та чотири підгрупи (І і ІІІ підгрупи –
корови 2–3 лактацій, ІІ і ІV – корови 5–6 лактацій), по 4 тварини у
кожній підгрупі. Корови контрольної групи (І і ІІ підгрупи) утримувалися
в умовах екологічно „чистої” зони, дослідної (ІІІ та ІV підгрупи) – в
умовах території з підвищеним техногенним навантаженням на довкілля
викидами збагачувальної фабрики, теплової електростанції та відвалами
вугільних шахт. Досліджували зразки крові і молока у стійловий та
пасовищний періоди. Контролювали репродуктивну функцію організму корів
за показниками індексу осіменіння та сервіс-періоду.

Другий дослід передбачав вивчення метаболічної адаптивної реакції
організму корів 4-6 лактацій на тривалий вплив техногенного навантаження
різної інтенсивності, виконаний на 10 коровах, розділених на дві групи,
по 5 у кожній. Тварини І (контрольної) групи утримувалися в умовах
господарства, що знаходилося у центрі 10-кілометрової зони діяльності
вказаних у попередньому досліді підприємств; ІІ (дослідної) групи – у
господарстві, що віддалене на 30 км від цих джерел екологічного
забруднення. Досліджували зразки крові та молока у стійловий і
пасовищний періоди утримання.

Третій дослід проведений з метою фізіолого-біохімічного обгрунтування
корегуючого впливу мінерально-вітамінної добавки (МВД) в годівлі корів,
які утримувалися в умовах підвищеного техногенного навантаження на
довкілля. Дослід виконаний на 20 коровах, які перебували в екологічних
умовах попереднього досліду (2) і були розділені на три групи –
контрольну (І) і дві дослідні (ІІ і ІІІ). Коровам ІІ і ІІІ-ї дослідних
груп щоденно, впродовж 6 місяців згодовували з комбікормом,
відповідно 70 і 100 г добавки на корову, до складу якої входили мінерал
глауконіт, гумат натрію, вітамін D2, карбонат кальцію. Фізіологічні та
біохімічні показники визначали у зразках крові та молока один раз у
підготовчий період і двічі у дослідний. У цьому ж господарстві проведена
виробнича перевірка ефективності застосування МВД.

Четвертий дослід виконаний на 6-и лактуючих коровах, віком 9–10 років,
які утримувалися в екологічно „чистій” зоні (контрольна група) та в
умовах господарства з підвищеним техногенним навантаженням (дослідна
група). Досліджували механізми метаболічних адаптивних реакцій організму
корів до впливу підвищеного техногенного навантаження. Забій корів і
відбір зразків тканин печінки, нирок, легенів, м’язів та шкіри здійснено
в умовах м’ясокомбінату.

На другому етапі (7 дослідів), виконаному на 140 тваринах, досліджували
фізіолого-біохімічні механізми адаптації корів до умов утримання, доїння
та годівлі за введення в раціон кватерину і целотерину.

Перший дослід проведений на 24 коровах, розділених порівно на три групи:
контрольну та дві дослідні. Кватерин згодовували впродовж 3 діб до та 15
діб після переведення з цеху отелення в групу роздою. Корови І дослідної
групи отримували з комбікормом одноразово 20 мг/кг маси тіла (надалі
м.т.) кватерину, а ІІ дослідної – 50 мг/кг м. т. Контролювали молочну
продуктивність та інтенсивність виведення молока у підготовчий період, а
також на 2–3 і 9–10 доби після переведення в групу роздою, а потім 2
рази на місяць.

Другий дослід проведений у перехідний стійлово-пасовищний період на 18
коровах 1–2 міс. лактації, поділених порівно на три групи: контрольну та
дві дослідні. Коровам дослідних груп згодовували кватерин, в дозі 40
мг/кг м. т. (дослідна І) і кватерин у цій же дозі з мелясою (дослідна
ІІ). Проби крові та молока досліджували за 5 діб до згодовування
препарату (підготовчий період), а також на 2-, 10-, 30-у доби після
переведення на пасовищне утримання (дослідний).

У третьому досліді вивчали вплив кватерину на імунобіологічну
реактив-ність корів у післяродовий період та їх адаптаційну здатність
при міжгруповому переведенні. Дослідження проведені на двох групах корів
(І – контрольна, ІІ – дос-лідна), по 7 тварин у кожній. Корови дослідної
групи отримували кватерин 10 діб до і стільки ж після отелення у дозі 40
мг/кг м. т. Кров досліджували на 10-у добу підготовчого періоду, а також
кров і молоко у дослідний – на 10-у та 30-у доби після отелення.

Четвертий дослід з вивчення оптимальної дози ферменту целотерину
проведений на трьох групах корів (контрольна і дві дослідні) 1-2 місяця
лактації з добовим надоєм 16–17 кг молока, по 6 тварин у кожній. Корови
І дослідної групи отримували целотерин у дозі 15 од. акт. /корм. од.
раціону, ІІ дослідної – в дозі 30 од. акт. /корм. од. одноразово на добу
протягом 20 діб. Контролювали рівень надоїв на 10-, 25- і 45-у доби від
початку згодовування, а потім 2 рази на місяць до 90 доби.

П’ятий дослід проведений на 18 коровах, з надоєм 16–18 кг молока на
добу, розділених порівно на контрольну і дві дослідні групи. Корови І
дослідної групи

отримували одноразово на добу кватерин у дозі 35 мг/кг м. т. 5 діб до і
15 – після початку випасання, а ІІ дослідної – кватерин у цій же дозі
разом з целотерином, у кількості 30 од. акт. /корм. од. Біохімічні
дослідження крові та молока проводили один раз у підготовчий період, а
також у дослідний на 2-, 15- і 30-у доби випасання.

Шостий дослід проведений на трьох групах корів – контрольній і двох
дослідних, по 7 тварин у кожній, продуктивністю 3,2–3,6 тис. кг молока
за лактацію. Корови І дослідної групи отримували целотерин в кількості
50 од. акт. /корм. од., ІІ – кватерин у дозі 30 мг/кг м. т. разом з
целотерином у кількості 50 од. акт. /корм. од. Препарати згодовували
один раз на добу впродовж 3 діб до і 16 після переведення із пасовищного
на стійлове утримання. Кров і молоко досліджували за 3 доби до
згодовування препаратів, а також на 2-, 10- і 25-у доби після
переведення на стійлове утримання.

Сьомий дослід проведений на 27 коровах з продуктивністю 3,7–4,0 тис. кг
молока за лактацію, поділених на контрольну та І і ІІ дослідні групи, по
9 тварин у кожній. Коровам І дослідної групи згодовували кватерин з
третьої доби після родів до 10-12-ї доби після переведення в цех роздою
у дозі 40 мг/кг м. т. У наступні декади препарат згодовували періодично
з інтервалом 10 діб, впродовж 2 місяців роздою. Корови ІІ дослідної
групи отримували кватерин у такій же дозі в суміші з целотерином (30 од.
акт. /корм. од.) за схемою І групи до 10 доби після переведення в групу
роздою. У наступні декади дослідного періоду тварини отримували лише
целотерин. Кров і молозиво досліджували на 3 добу після родів
(підготовчий період), а кров і молоко на 2-, 30- та 60-у доби після
переведення корів у групу роздою (дослідний період).

Третій етап досліджень (10 дослідів) ставив за мету вивчити адаптаційні
процеси в організмі корів різного віку і продуктивності за впливу умов
утримання та доїння. Досліди проведені на 130 коровах-аналогах
червоно-польської (1 і 10 досліди) та чорно-рябої (2–9-й досліди) порід,
продуктивністю 2,8–4,5 тис. кг молока за лактацію.

Перший дослід проведений на 10 коровах першої лактації, з добовим надоєм
10–12 кг молока, розділених порівно на контрольну (І) і дослідну (ІІ)
групи. Утримання безприв’язне в боксах, доїння на установці УДЕ-8
„ялинка”. Корови дослідної групи протягом 60 діб користувалися щоденним
3-годинним моціоном на вигульній площадці. Кров і молоко для біохімічних
досліджень відбирали на 5-у добу підготовчого періоду, а також на 10-
та 40-у доби дослідного. У цьому ж господарстві проведена виробнича
перевірка ефективності використання моціону для 60 корів першої лактації
з визначенням показників молочної продуктивності та репродуктивної
функції.

Другий дослід з вивчення впливу прив’язного і безприв’язного утримання
нетелей на адаптаційну здатність корів-первісток до умов промислової
технології виробництва молока з доїнням на установці ДАС-2Б проведений
на 10 нетелях та коровах-первістках, розділених на дві групи –
контрольну і дослідну, по 5 тварин у кожній. Нетелі дослідної групи
утримувалися безприв’язно на глибокій підстилці, а контрольної – на
прив’язі. Кров і молоко для досліджень відбирали на 10-у добу після
родів, а також на 5-, 15- і 60-у доби після переведення в групу роздою з
доїнням на установці ДАС-2Б.

Відмінність наступного третього досліду, проведеного на 10 нетелях і
коровах-первістках, полягала у переведенні корів контрольної та
дослідної груп з доїння на установці ДАС-2Б в цеху отелення на АДМ-8 у
цеху роздою й осіменіння. Кров і молоко отримували на 5-у добу після
родів та 5- і 15-у доби адаптації до переведення в групу роздою.

У четвертому досліді вивчали вплив прив’язного утримання і доїння на
ДАС-2Б (10 голів, контрольна група) та безприв’язного комбібоксового
(дослідна група, 10 голів) утримання корів-первісток з доїнням на УДЕ-8
на адаптаційну здатність їх організму при міжгруповому технологічному
переміщенні у період роздою. У дослідний період первістки контрольної
групи переводились в умови підготовчого періоду – прив’язного утримання
і роздоювання на установці ДАС-2Б. Тварини дослідної групи переводились
в цех роздою з безприв’язно-комбібоксовим утриманням і доїнням на
установці УДЕ-8. Кров і молоко для біохімічних досліджень відбирали від
п’яти корів з групи на 10-у добу після отелення (підготовчий період), а
також на 3-ю і 10-у доби після переведення в групу роздою.

У п’ятому досліді корови-первістки контрольної і дослідної груп (по 4
тварини у кожній) перебували у підготовчий період в умовах прив’язного
утримання та доїння на установці ДАС-2Б у перші 3 місяці після отелення
і роздою. У дослідний період корови обох груп були переведені в
технологічні групи цеху виробництва молока: контрольної – в умови
підготовчого періоду, дослідної – на безприв’язно-комбібоксове утримання
і доїння на установці УДЕ-8. Кров і молоко відбирали за 3 доби до, а
також на 3- і 10-у доби після переведення в технологічну групу цеху
виробництва молока.

У шостому досліді вивчали адаптаційні процеси в організмі корів при
міжгруповому технологічному переведенні за умов прив’язного (контрольна
група) і безприв’язного на глибокій підстилці (дослідна група) утримання
у сухостійний період. Дослідження проведені на 20 коровах 4–6 лактацій,
по 10 тварин у групі, з продуктивністю 3,0–3,5 тис. кг молока за
лактацію. У родильному відділенні та цеху роздою й осіменіння корови
обох груп утримувалися на прив’язі з доїнням на установці ДАС-2Б. Взяття
проб крові і молока, визначення показників молоковіддачі проводили від 5
тварин з групи у підготовчий період – на 10-у добу після отелення, а
також у дослідний – кожного місяця впродовж 90 діб після переведення у
цех роздою й осіменіння.

У сьомому і восьмому дослідах вивчали інтенсивність
фізіолого-біохімічних процесів в організмі корів середньої (2,8-3,0 тис.
кг) та високої (4,5-5,0 тис. кг молока) продуктивності у період
адаптації до міжгрупового технологічного переведення зі зміною установки
ДАС-2Б в цеху отелення на АДМ-8 у період роздою. Дослідження проведені
на 18 коровах, розділених на контрольні (І, ІІІ) і дослідні (ІІ, IV)
групи, по 4–5 тварин у кожній. У підготовчий період корови усіх груп
утримувалися на прив’язі з доїнням на ДАС-2Б. У дослідний – корів
контрольних груп залишали в умовах підготовчого періоду, а ІІ і IV груп
переводили на доїння на установці АДМ-8. Зразки крові та молока
відбирали один раз у підготовчий період (на 12-у добу після родів), а
також на 3-ю і 10-у доби дослідного періоду. Функціональну активність
молочної залози контролювали за показниками надоїв та інтенсивності
видоювання молока у вказані періоди.

У дев’ятому досліді вивчали адаптаційну здатність організму корів за
умов безприв’язно-комбібоксового утримання і доїння на УДЕ-8 у період
міжгрупового переміщення після 45, 60 і 90 діб роздоювання. Дослід
проведений на 20 коровах, продуктивністю 2,8–3,0 тис. кг молока за
лактацію, розділених на 4 групи, по 5 тварин у кожній. Контрольна (І)
група утримувалась у цеху роздою і осіменіння з дворазовим доїнням на
установці УДЕ-8 протягом 108 діб роздою. Корови дослідних (ІІ, ІІІ і IV)
груп переводились у цех виробництва молока відповідно після 45, 60 і 90
діб роздоювання. Визначали інтенсивність роздою, швидкість і повноту
видоювання. Проби крові і молока відбирали за 10 діб до, а також на
другу добу після переведення корів у цех виробництва молока.

У десятому досліді вивчали адаптивні реакції у корів різного віку на
міжгрупове технологічне переведення зі стійлово-прив’язного утримання і
доїння на установці „Імпульс” на безприв’язно-комбібоксове утримання та
доїння на УДЕ-8. Дослідження проведені на двох групах корів, по 7 голів
у кожній. Корови першої (2–3 лактацій) і другої (5–6 лактацій) груп
протягом трьох місяців після родів утримувалися на прив’язі та
роздоювались на установці „Імпульс”. Після 90 діб роздою корови обох
груп переводились у цех виробництва молока з доїнням на установці УДЕ-8.
Адаптаційні реакції у корів контролювали за показниками добових надоїв,
швидкості та повноти видоювання, вмісту жиру в молоці, які визначали
напередодні, а також на 2-, 10-, 13- і 45-у доби після переведення на
безприв’язне утримання з доїнням на УДЕ-8.

На четвертому етапі досліджень вивчали фізіолого-біохімічні процеси в
організмі корів у період адаптації до умов утримання і доїння та
застосування фармакологічних препаратів аміназину і феназепаму.
Проведені 5 науково-виробничих дослідів на 71 коровах-аналогах,
чорно-рябої породи різного віку і продуктивності. Результати досліджень
апробовані у трьох виробничих перевірках на 130 коровах.

У першому досліді вивчали вплив різних доз аміназину на адаптаційні
реакції корів-первісток у перші дві декади після родів і привчання до
машинного доїння. Дослідження проведені на трьох групах
корів-первісток (І – контрольна, ІІ – ІІІ дослідні), по 4 тварини у
кожній. Корови дослідних груп отримували за 2 години перед доїнням
аміназин, у дозі 3 мг/кг м. т. (ІІ група) та 5 мг/кг м. т. (ІІІ група) у
перші 3 доби після родів, а також 2 доби до і після переведення в цех
роздою та осіменіння. Для біохімічних досліджень відбирали проби крові
до згодовування аміназину, а також на 2- і 10-у доби після переведення
первісток у групу роздою. Молочну продуктивність контролювали у дні
взяття зразків крові, а потім 2 рази на місяць протягом 60 діб лактації.

У другому досліді вивчали вплив аміназину на адаптаційні процеси в
організмі корів 4–6 лактацій у період після родів та переведення в групу
роздою зі зміною доїльної установки ДАС-2Б у родильному відділенні на
АДМ-8 у цеху роздою та осіменіння. Дослідження проведені на двох групах
корів (контрольна і дослідна) продуктивністю 2,8–3,2 тис. кг молока за
лактацію, по 6 тварин у кожній. Коровам дослідної групи згодовували
аміназин у дозі 5 мг/кг м. т. за схемою першого досліду. Досліджували
зразки крові і молозива на першу добу після родів (підготовчий період),
а також крові і молока на 2-у та 12-у доби після переведення корів у
групу роздою.

У третьому досліді вивчали адаптаційно-лактогенний вплив аміназину у
корів при застосуванні його в перші 4 доби після родів. Дослід
проведений на 14 коровах 4–6 лактацій з добовим надоєм 14–17 кг,
розділених порівно на контрольну і дослідну групи. Коровам дослідної
групи у перші 4 доби після родів, зранку та ввечері, за 2 год. до доїння
згодовували з комбікормом аміназин у дозі 5 мг/кг м. т. Доїння в
родильному відділенні проводили на установці ДАС-2Б, у цеху роздою – на
АДМ-8. Враховували молочну продуктивність, інтенсивність і повноту
видоювання на 12-у добу після отелення, а також на 10-у і 30-у доби в
цеху роздоювання. Репродуктивну функцію контролювали за тривалістю
сервіс-періоду.

У четвертому досліді вивчали вплив різних доз феназепаму на
фізіолого-біохімічні процеси в організмі корів-первісток за адаптації їх
до машинного доїння та міжгрупового переведення. Дослід проведено на 15
коровах-первістках з добовим надоєм 11–14 кг молока, розділених на три
групи – контрольну (І) і дослідні (ІІ, ІІІ), по 5 тварин у кожній.
Коровам дослідних груп згодовували феназепам у дозі 0,3 мг/кг м. т. (ІІ
група) та 0,5 мг/кг м. т. (ІІІ група). Згодовування феназепаму, взяття
проб крові та контроль молочної продуктивності проводили за схемою
першого досліду цього етапу.

У п’ятому досліді вивчали фізіологічні механізми адаптації
корів-первісток, продуктивністю 4,0–4,2 тис. кг молока за лактацію, в
період привчання їх до машинного доїння і міжгрупового переведення та
ентерального введення аміназину і феназепаму. Дослідження проведені на
18 первістках, розділених на контрольну і дослідні (І та ІІ) групи, по 6
тварин у кожній. Коровам І дослідної групи згодовували з комбікормом
аміназин у дозі 5 мг/кг м. т., а ІІ дослідної – феназепам у дозі 0,3
мг/кг м. т. Препарати згодовували за схемою: 4 доби після отелення, а
також 2 доби до і після переведення в цех роздою та осіменіння. Відбір
зразків крові проводили у підготовчий період (до згодовування
препаратів), на 4 добу після родів (дослідний період), а також крові та
молока на 2- і 10-у доби після переведення в групу роздою. У перші дві
декади після отелення та привчання первісток до машинного доїння
визначали окремі етологічні показники – кількість переміщень тварин,
число скидань доїльного апарата з вимені та додаткових ручних фіксацій
за одне доїння.

На п’ятому етапі досліджень (два досліди, 20 корів) вивчали динаміку
вмісту окремих метаболітів у крові та їх артеріовенозної різниці в
молочній залозі корів у період після доїння та ентерального застосування
аміназину і феназепаму, а також внутрішньоаортально – аміназину за умов
адаптації до перевезення.

Перший дослід проведено на трьох групах (контрольна і дві дослідні)
корів-аналогів чорно-рябої породи з продуктивністю 3,0–3,5 тис. кг
молока за лактацію, по 5 тварин у кожній. Корови І дослідної групи
отримували з комбікормом одноразово після ранкового доїння аміназин у
дозі 5 мг/кг м. т., ІІ дослідної – феназепам, у дозі 0,3 мг/кг м. т.
Кров для досліджень отримували з черевної аорти і молочної вени у
підготовчий період (на 2-у годину після доїння), а також на 2-у, 3-ю і
4-у години після згодовування препаратів.

Другий дослід виконано на 5-ти лактуючих коровах симентальської породи
з продуктивністю 3,0–3,2 тис. кг молока за лактацію. Коровам у період
адаптації до перевезення автотранспортом вводили інтрааортально аміназин
у дозі 0,5 мг/кг м.т. у формі 2,5% розчину. Артеріальну і венозну кров
відбирали до введення аміназину, а також через 0,5, 2, 3 і 4 години
після введення препарату. У періоди проведення дослідів контролювали
клінічний стан тварин.

У зразках біологічного матеріалу визначали:

у крові: концентрацію загального, білкового і залишкового азоту – за
методом К’єльдаля (А.А. Покровский, 1969); глюкози – ортотолуїдиновим
реак-тивом і суми цукрів – антроновим реактивом (І.Д. Головацький,
1961); сечовини – набором Біо-Лахема-тест „Мочевина-150”
(Чехословаччина); загального білка і гемоглобіну (И.П. Кондрахин и др.,
1985); адреналіноподібних речовин (катехол-амінів) – за методом Шоу в
модифікації Е.Ш. Матліної, 1964; неетерифікованих (НЕЖК) і
етерифікованих (ЕЖК) жирних кислот (А.А. Покровский, 1969, Й.Ф. Рі-віс
та інші, 1997); високомолекулярних жирних кислот (ВЖК) (Й.Ф. Рівіс та
інші, 1981, 1995); сульфгідрильних груп і глутатіону (А.М. Петрунькина,
1961; В.В. Со-коловский, 1962); загальних, вільних і кон’югованих з
сірчаною та глюкуроновою кислотами фенолів (Ф.Ю. Палфий и др., 1974);
йоду, зв’язаного з білком (ЙЗБ) (Ю.М. Еремин и др., 1976); сіалових
кислот – за методом Свеннерхольма (А.Ц. Анасашвили, 1968; А.А.
Покровский, 1969); гексозамінів – за методом Пальмера (А.А. Покровский,
1969); імуноглобулінів (Y. Mancini et al., 1965); пролактину, тироксину,
трийодотироніну, соматотропіну, інсуліну, кортизолу –
радіоімуноло-гічним методом (В.П.Радченков и др., 1985); число
еритроцитів (Е.С.Гаврилец, М.В. Демчук, 1966); еозинофілів (С.М. Бакман,
1958); лейкоцитограму (Э.П. Ламберт, 1976); відносний вміст білкових
фракцій у сироватці (Є.Ф. Якимчук, 1968); відносний вміст
глікопротеїдних фракцій (П. Грабар, П. Буртен, 1963); активність
пероксидази (К.Ф.1.11.1.7) (Т. Попов, Л. Нейковська, 1971); каталази
(К.Ф. 1.11.1.6.), малатдегідрогенази (МДГ) (К.Ф. 1.1.1.39), АТФ-ази
еритроцитів (К.Ф.3.6.1.3) (М.Д. Подильчак, 1967);

у молоці: вміст загального, білкового і залишкового азоту – за методом
К’єльдаля, а також жиру, загального білка, казеїну, сухої речовини,
лактози, (В.И.Волгин и др., 1974); неетерифікованих і етерифікованих
жирних кислот (А.А. Покровский, 1969; Й.Ф. Рівіс та інші, 1997);
високомолекулярних жирних кислот (Й.Ф. Рівіс та інші, 1981, 1995);
білків у сироватці – електрофоретично (Є.Ф. Якимчук, 1968); сіалових
кислот – за методом Свеннерхольма (А.Ц. Анасаш-вили, 1968); гексозамінів
– за методом Пальмера (А.А. Покровский, 1969);

у тканинах: концентрацію розчинного білка, сухої речовини (П.Т.
Ле-бедев, А.Т. Усович, 1969); неетерифікованих і етерифікованих жирних
кислот (А.А. Покровский, 1969; Й.Ф. Рівіс та інші 1997); загальних,
вільних і кон’юго-ваних фенолів (Ф.Ю. Палфий и др., 1974);
сульфгідрильних груп, активність каталази (К.Ф. 1.11.1.6.) і МДГ
(К.Ф.1.1.1.39) (М.Д. Подільчак, 1967).

Одержані цифрові дані опрацьовували статистично і визначали ступінь
віро-гідності різниць (Р) між показниками контрольних і дослідних груп
(Р.Х. Кармо-лиев, 1971; Г.Ф. Ланкин, 1990).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Фізіолого-біохімічні процеси в організмі корів різного віку

за адаптації до умов підвищеного техногенного навантаження на довкілля

Встановлено, що у корів різного віку спостерігається аналогічність
адаптаційних реакцій у початковий період їх формування до умов
техногенного навантаження з певними віковими відмінностями перебігу
метаболічних процесів при збільшенні тривалості дії адаптора на
організм. У корів 5–6 лактацій, порівняно з коровами 2–3 лактацій та
контрольної групи, відзначено підвищення кількості лейкоцитів на 19 і
37% у стійловий та пасовищний періоди, зниження активності каталази,
вмісту SH-груп у крові. У корів 2-3 і 5-6 лактацій, які утримувалися в
умовах підвищеного техногенного навантаження, встановлена вища
концентрація в крові кон’югованих та загальних фенолів, особливо в
пасовищний період (Р<0,05), порівняно до тварин контрольних груп. Це свідчить про високу активність функціонування адаптивної і дезінтоксикаційної систем як у молодших, так і старших корів за умов однотипної дії чинників техногенного навантаження. Адаптивні метаболічні процеси в організмі корів у цих умовах супроводжувалися зниженням у крові відносного вмісту арахідонової (Р<0,05) та у молоці капронової, лінолевої і ліноленової жирних кислот (Р<0,05) у стійловий та пасовищний періоди. У пасовищний період зростав відносний вміст у молоці корів ненасичених ВЖК – пальмітоолеїнової, олеїнової, лінолевої та ліноленової. У корів дослідних груп цей приріст менш інтенсивний, що свідчить про негативний вплив техногенних чинників середовища утримання на рівень основних фізіологічно активних жирних кислот, які визначають біологічну цінність молока. На інгібування метаболічної та дезінтоксикаційної функцій організму корів, які утримувалися в умовах підвищеного техногенного навантаження, вказує також нижча концентрація розчинного білка на 12% у печінці, активність каталази, МДГ і рівень SH-груп у тканинах печінки та нирок (Р<0,05). Напруження обмінних процесів і дезінтоксикаційної здатності організму зумовлювало підвищення вільних та загальних фенолів у тканинах цих органів (Р<0,05) при тенденції до зростання кон’югованих фракцій. Суттєві відмінності встановлено щодо концентрації етерифікованої і неетерифікованої форм лінолевої та арахідонової жирних кислот у тканинах печінки, шкіри і м’язів корів. Вміст у цих тканинах етерифікованої форми вказаних ВЖК переважав їх концентрацію у аналогічних тканинах корів контрольної групи на фоні зниження неетерифікованої форми (Р<0,01–0,001). Підвищення концентрації етерифікованої лінолевої кислоти в печінці у 5,2 рази, у шкірі та яснах на 12 і 19% (Р<0,01), а також арахідоної на 30, 19 і 29% відповідно може свідчити про зростання проникності клітинних мембран тканин цих органів та активацію енергетичного обміну. На інтенсифікацію метаболізму жирних кислот в організмі корів вказує також суттєве зниження вмісту неетерифікованої форми лінолевої і арахідонової ВЖК у цих тканинах. Отже, отримані результати вказують на неоднотипність метаболічних процесів у організмі тварин, що визначають адаптивні реакції за дії техногенних чинників різної інтенсивності. Вплив мінерально-вітамінної добавки на обмін речовин і дезінтоксикаційно-адаптаційну здатність організму корів в умовах підвищеного техногенного навантаження на довкілля На першому місяці згодовування мінерально-вітамінної добавки (МВД) число еритроцитів і лейкоцитів та вміст гемоглобіну зростали на 10–47%, концентрація загальних фенолів знижувалася на 17 і 14%, в т. ч. фенолсульфатів на 22 і 16% (Р<0,05), фенолглюкуронідів на 40 і 9% у крові корів, які отримували 70 і 100 г добавки на тварину. Згодовування МВД протягом п’яти місяців обумовлювало активацію гомеостазу і загальної резистентності організму з вищим рівнем у крові корів дослідних груп еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів на 8–33% та SH-груп (Р<0,05), а також активності МДГ і каталази (Р<0,05). Концентрація фенольних сполук у крові корів у цей період зростала за рахунок фенолглюкуронідів, але у тварин дослідних груп вона була нижчою від їх вмісту у контролі (Р<0,05). На вищий рівень дезінтоксикаційної функції організму корів І і ІІ-ї дослідних груп вказує нижчий вміст вільних (на 15 і 20%) та загальних (на 12 і 18%) фенолів у крові порівняно з контролем. Згодовування МВД підвищувало відносний вміст арахідонової ВЖК у крові, а також основних насичених і ненасичених лінолевої та ліноленової кислот у молоці корів обох дослідних груп (Р<0,05–0,01) на 1 місяці. Застосування МВД протягом п’яти місяців підвищувало ненасиченість ліпідів крові корів дослідних груп (індекс насиченості ліпідів – ІНЛ) складав 0,459 і 0,493 проти 0,645 у контролі), зберігало міжгрупові вірогідні різниці стійлового періоду для вмісту насичених жирних кислот, крім міристинової та пентадеканової у молоці. У співвідношенні ненасичених ВЖК молока корів дослідних груп у пасовищний період встановлено підвищення вмісту пальмітоолеїнової та олеїнової кислот (Р<0,05), а також лінолевої для ІІ дослідної групи, що свідчить про вищу біологічну цінність молока корів, які отримували 100 г/добу добавки. Отже, згодовування корегуючої МВД лактуючим коровам посилює адаптаційну і метаболічну активність організму та секреторну функцію молочної залози. Біологічна і продуктивна дія МВД посилюється у пасовищний період при згодовуванні її 70 г на корову щоденно. Адаптація корів до технологічних умов утримання у весняно-літній і осінньо-зимовий періоди при застосуванні кватерину та кватерину з целотерином Введення в раціон корів кватерину в дозі 40 мг/кг маси тіла, кватерину з мелясою за три доби до і 15 діб після переведення на пасовищне утримання викликало істотні зміни показників імунобіологічного стану організму – вірогідного зниження концентрації катехоламінів та підвищення ЙЗБ (Р<0,01), загального і білкового азоту (Р<0,05–0,01), активності пероксидази (Р<0,05) у крові корів дослідних груп. У перші 3 декади адаптації до пасовищного утримання в крові та молоці корів під впливом кватерину істотно зменшувався вміст залишкового азоту і сечовини (Р<0,05–0,01). Згодовування кватерину і кватерину з мелясою сприяло активації процесів молокоутворення з підвищенням добових надоїв на 15,3–16,8% на другу добу переведення на пасовище. За 14 діб пасовищного періоду продуктивність корів дослідних груп переважала контрольну на 17,6 і 20,4%. Інтенсивність роздою корів І і ІІ дослідних та контрольної груп за перших 50 діб випасання складала 121,7; 120,3 і 114,5%, що свідчить про тривалу продуктивну післядію кватерину. Відносний рівень ?-глобулінів, концентрація сіалових кислот, гексозамінів, ЙЗБ у крові, білкового і загального азоту в крові та молоці корів дослідних груп підвищувалися (Р<0,05; Р<0,02) на 2- і 10-у доби адаптації до пасовищного утримання. Введення в раціон корів кватерину (І група) в дозі 35 мг/кг м. т. і стільки ж кватерину з целотерином – 30 од. акт. /корм. од. (ІІ група) у період переведення на пасовищне утримання у наступному досліді супроводжувалося вірогідним підвищенням на 2-, 15-, 30-у доби вмісту в крові тварин ІІ групи сіалових кислот, ?-глобулінової фракції, гексозамінів у крові та молоці. Кількість еозинофілів і пероксидазна активність у крові, концентрація азоту залишкового і сечовини в крові та молоці корів обох дослідних груп у цей період були нижчими порівняно з контролем (Р<0,05–0,01), що вказує на виражену адаптивну дію препаратів. Висока метаболічна активність кватерину і кватерину з целотерином виявлялася їх стимулюючим впливом на процеси молокоутворення з підвищенням добових надоїв на 6,6 і 6,1% та інтенсивності виведення молока на 8,6 і 10,5% на 30-й день пасовищного утримання. Згодовування кватерину і кватерину з целотерином коровам у період переведення їх з пасовищного на стійлове утримання підвищувало концентрацію в крові білкового та загального азоту (Р<0,02; Р<0,01), гексозамінів, імунних глобулінів (ІІ група, (Р<0,02) при зменшенні вмісту азоту залишкового та сечовини (Р<0,05–0,01). Більше виражений метаболічний вплив препаратів встановлено у корів, які отримували суміш кватерину з целотерином, що підтверджується вищими показниками функціональної активності молочної залози. Добові надої у корів І і ІІ дослідних груп за період дослідження складали 103 і 107%, вміст жиру в молоці 3,62 і 3,94%, швидкість доїння – 106 і 108% порівняно до контролю. Таким чином, введення кватерину або кватерину з целотерином до раціону корів посилює метаболічні процеси в організмі в період їх адаптації до пасовищного та стійлового утримання. Біологічна і продуктивна дія препаратів більше виражена при комплексному їх застосуванні на 10- та 25-у доби адаптації до умов утримання і годівлі стійлового періоду. Вплив кватерину і целотерину на адаптацію та процеси молокоутворення в корів у період міжгрупового технологічного переведення Введення в раціон сухостійних корів кватерину в дозі 40 мг/кг м. т. протягом двох тижнів до і після отелення посилювало обмінні процеси в організмі з підвищенням у крові концентрації ЙЗБ, у крові та молоці азоту загального і білкового при зменшенні залишкового (Р<0,05–0,02) на 10-у добу після родів порівняно до контрольної групи. Продуктивно-адаптивна дія кватерину в післяродовий період супроводжува-лася активацією секреторної функції молочної залози корів з 5–6-ї доби після отелення з підвищенням добових надоїв на 4,7% і вмісту жиру в молоці на 0,60%, порівняно з контрольною групою. Виключення кватерину з раціону корів знижу-вало секрецію компонентів молока на 14–15 добу після переведення в цех роздою й осіменіння, що виявлялося зменшенням добових надоїв на 3,9% (16,1 та 16,6 кг) і вмісту жиру на 0,62% (3,68 та 4,30%) порівняно з попереднім періодом (2-3 доби). У корів контрольної групи добові надої в цей період зберігалися на однаковому рівні (15,7 і 15,6 кг). У наступні декади функціональна активність вимені корів дослідної групи зростала і в середньому за два місяці дослідного періоду продуктивність їх була вищою на 7,3% (16,2 проти 15,1 кг). Згодовування кватерину та кватерину в суміші з целотерином з 3–4 доби після отелення і в період міжгрупового переведення корів підвищувало концентрацію в крові азоту білкового та загального (Р<0,05–0,01), гексозамінів при вірогідному зниженні азоту залишкового, сечовини та відносного вмісту альбумінової фракції на другу добу. Висока метаболічна активність кватерину виявлялась стимулюючим впливом на процеси молокоутворення у період адаптації до нових технологічних умов при міжгруповому переміщенні. У корів, яким періодично згодовували кватерин, добові надої підвищувалися за періодами досліджень на 7–12,6%, у групі з кватерином і целотерином – на 5,3–15,1%. Вміст жиру в молоці корів коливався за періодами досліджень як у першій, так і другій дослідних групах (3,30–4,22% та 3,31–4,22% відповідно) і перевищував його значення у корів контрольної групи в середньому на 0,28 та 0,18%. Інтенсивність роздою за 65 днів досліджень складала 123,5; 135 і 134% у корів відповідно контрольної та І і ІІ дослідних груп. Отже, щоденне згодовування коровам кватерину впродовж двох тижнів до і після отелення посилює обмінні процеси в організмі та секреторну функцію молочної залози. Введення в раціон кватерину в перші дві декади після отелення і періодичне, з інтервалом 10 діб у подальші декади, за фізіологічною та продуктивною дією аналогічне сумісному застосуванню кватерину з целотерином у післяродовий період та одного целотерину в наступні два місяці роздою. Адаптація повновікових корів до міжгрупового технологічного переведення і режиму доїння залежно від рівня продуктивності та тривалості роздоювання Встановлено, що міжгрупове переведення корів з продуктивністю 4,5–5,0 тис. кг за лактацію з доїння на установці ДАС-2Б на АДМ-8 супроводжувалося вищим (Р<0,05–0,01) вмістом ЙЗБ, сіалових кислот, глутатіону окисненого, альбумінової фракції й активності пероксидази у крові на третю добу адаптації, порівняно до контрольної групи. Концентрація катехоламінів зростала в цей період у крові корів обох груп. У корів з продуктивністю 2,8–3,0 тис. кг молока за лактацію встановлені протилежні міжгрупові різниці для ЙЗБ, альбумінової фракції (Р<0,05) і глутатіону окисненого. Концентрація ЙЗБ в крові цих корів знижувалася на 3–10-у доби після переведення (Р<0,02), що вказує на переважання анаболічних процесів у організмі в період адаптації до умов доїння. Відмінності в метаболічних реакціях у корів різної продуктивності на зміну технологічних умов виявлялися різною величиною зниження їх молочної продуктивності. У високопродуктивних корів різниця в надоях зростала з 6% у підготовчий період до 16% на 3- і 10-у доби адаптації (17,6 та 17,9 кг проти 21,0 і 21,3 кг у контрольній групі). У корів середньої продуктивності вказані різниці зменшувалися з 6% до 3% на 10-у добу адаптації. Вміст жиру в молоці у високопродуктивних корів на третю добу знижувався на 0,50%, інтенсивність видоювання на 8%, а кількість залишкового молока зростала на 75,2% порівняно до контролю. У середньопродуктивних вміст жиру зменшувався на 0,30%, кількість залишкового молока – в 1,5–2 рази, а швидкість доїння була вищою на 7%. Отже, у корів високої продуктивності адаптаційні реакції на зміну типу доїльної установки проходять з більшим напруженням обмінних процесів, ніж у середньопродуктивних, що обумовлює депресивний вплив адаптаційних реакцій на функцію молочної залози зі зниженням продуктивності. Враховуючи підвищену реактивність організму високопродуктивних корів, переведення їх на доїння з використанням установок типу АДМ-8 „молокопровід” доцільно проводити в перші декади після отелення. Дослідженнями адаптаційних процесів у корів при міжгруповому переведенні після різних періодів роздою на установці УДЕ-8 встановлено підвищення концентрації відновленого (на 17%) і загального (на 15%) глутатіону та пероксидазної активності (Р<0,05) у крові, ?-лактальбуміну і загального азоту у молоці (Р<0,02; Р<0,05) корів, яких переводили в цех виробництва молока після 45-ти діб роздою. У корів, переведених у цех виробництва молока після 60-ти діб роздою, встановлено підвищення концентрації катехоламінів, ЙЗБ (Р<0,05–0,02) у крові та сіалових кислот і відносного вмісту альбумінової фракції у молоці (Р<0,05–0,01). Міжгрупове технологічне переведення корів після 90 діб роздоювання супроводжувалося підвищенням концентрації в крові ЙЗБ (Р<0,02), катехоламінів (на 16%), глутатіону відновленого (на 10%), окисненого (на 17%) і загального (на 12%), при зниженні пероксидазної активності у підготовчий період. Встановлені відмінності метаболічних процесів в організмі у період адаптації корів до умов міжгрупового технологічного переведення вказують на існування взаємозв’язку між тривалістю утримання корів у групі роздою та вираженістю адаптативної реакції – відповіді на зміну технологічних умов, що виявлялася зниженням функціональної активності молочної залози. Переведення корів дослідних груп після 45- і 60-ти діб роздоювання обумовлювало зниження добових надоїв на 8,3 і 5,4% у перші дні адаптації, але не змінювало їх у корів, яких переводили після 90 днів. Проте, моторна функція вимені корів знижувалася зі зменшенням швидкості молоковіддачі на 25% та збільшенням кількості залишкового молока на 27%, що свідчить про гальмування процесів виведення молока під впливом екзогенних технологічних факторів. Отже, проведений аналіз змін фізіолого-біохімічних та функціональних показ-ників свідчить, що переведення корів з групи роздою в іншу технологічну групу в умовах безприв’язного утримання і доїння на установках типу „ялинка” можна проводити не раніше, як після 60-ти діб. Роздоювання корів протягом 90 діб за умов безприв’язного утримання і групового доїння забезпечує підвищення продуктивності до 70–80 діб зі збереженням її на найвищому рівні протягом усього періоду роздоювання. Вищий рівень реалізації потенціалу продуктивності з досягненням максимального надою відзначено у корів, які перебували у цеху роздою і осіменіння 90 діб. Адаптація корів-первісток до машинного доїння і міжгрупового переведення в період лактогенезу та лактопоезу й застосування аміназину З’ясування фізіолого-біохімічних механізмів впливу аміназину на адаптаційні процеси у корів-первісток показало, що ентеральне введення аміназину в перші дні після отелення, напередодні і 2–3 доби після міжгрупового переведення обумовлювало виражену реакцію адренотиреоїдної системи зі змінами показників імунобіологічної реактивності організму. Встановлено, що ентеральне введення аміназину коровам-первісткам у дозі 3 і 5 мг/кг м. т. 2–3 доби після отелення та в період переведення в іншу технологічну групу знижувало концентрацію ЙЗБ, катехоламінів у 1,7–2,2 рази (Р<0,05), підвищувало рівень сіалових кислот, глутатіону загального, відновленого (Р<0,05) і активність пероксидази в крові. Метаболічна і адаптивна дія аміназину була вищою на восьму добу після переведення корів у цех роздою з вірогідними статистичними різницями основних досліджуваних показників для ІІ дослідної групи, яка отримувала 5 мг препарату. Зростання вмісту ЙЗБ, сіалових кислот, активності пероксидази у крові корів дослідних груп на фоні зниження катехоламінів є наслідком транквілізуючої і метаболічної дії аміназину, що сприяла оптимізації імунобіологічних реакцій в організмі та функцій адренотиреоїдної системи. & ( B F R " N ? $ O $ O & ( * , . 0 2 4 6 P ? " ? \ ????\ ae ???групі складала 11,4 кг, дослідній 1–11,4 (100%), дослідній 2–14,1 кг (123,7%). Вміст жиру в молоці був вищим у корів ІІ дослідної групи (4,0 і 3,7% проти 3,7 і 3,4% у контролі). Кількість залишкового молока не перевищувала 1,5% і складала за 60 діб роздою у дослідних групах 51 і 60% до значення його у контрольній, що свідчить про відсутність гальмуючого впливу аміназину на рефлекс молоковіддачі. Дослідженнями етологічних показників встановлено дозозалежний вплив аміназину на рухову активність первісток, яка зменшувалася на 30–35% у перші 3 доїння, а число скидань доїльного апарата з вимені на 32–35%. Введення аміназину виключало потребу додаткової фіксації тварин у період привчання до машинного доїння, який скорочувався на 2–3 доби, що виявлялося стабілізацією показників процесу виведення молока. Фізіологічна і продуктивна дія аміназину ефективніша в дозі 5 мг/кг маси тіла двічі на добу. Отже, ентеральне введення аміназину коровам-первісткам корегувало метаболічні адаптивні реакції, що виявлялося нормалізацією фізіологічних показників реактивності організму в післяродовий період, скороченням періоду адаптації до машинного доїння і міжгрупового переведення. Адаптаційні процеси в організмі повновікових корів за міжгрупового переведення та ентерального введення аміназину Застосування аміназину в дозі 5 мг/кг м. т. для повновікових корів у період після родів і адаптації до міжгрупового переведення зі зміною типу доїльної установки у наступному досліді показало його біологічну та продуктивну ефектив-ність. У крові корів протягом двох тижнів після родів при застосуванні аміназину зменшувалася концентрація катехоламінів (Р<0,05). Концентрація ЙЗБ у крові корів, які отримували аміназин, у цей період складала 198% порівняно з вихідним періодом і 125% порівняно до вмісту його у крові корів контрольної групи. Встановлені відмінності вказують на зниження інтенсивності анаболічних і посилення катаболічних процесів, зумовлених зменшенням концентрації катехоламінів у крові корів. Характерно, що вміст катехоламінів у крові корів контрольної групи на 14–18-у доби після родів залишався на рівні першої доби, що вказує на тривалий вплив адапторів післяродового періоду і зменшення інтенсивності їх дії у корів дослідної групи. На другу добу адаптації встановлено зростання концентрації ЙЗБ (Р<0,05), білкового азоту та НЕЖК (Р<0,02) при тенденції до підвищення відновленого і окисненого глутатіону в крові корів дослідної групи. У період післядії аміназину посилювалася функція тиреоїдної системи з підвищенням у крові корів дослідної групи концентрації ЙЗБ порівняно до вихідного періоду. Проте, вміст ЙЗБ у крові корів контрольної групи у цей період вірогідно перевищував його величину в тварин дослідної групи на 77,8%. Вміст НЕЖК, білкового азоту в крові цих корів залишався вищим (Р<0,05), а залишкового – нижчим (Р<0,02), порівняно до контрольної групи. Встановлені міжгрупові відмінності показників білкового і ліпідного обміну на фоні змін активності тиреоїдної системи можуть свідчити про посилення синтетичних процесів в організмі та зменшення напруження у формуванні імунобіологічних реакцій під впливом аміназину. Встановлено, що лактогенний вплив аміназину на 4–7-у доби після родів супроводжувався підвищенням добових надоїв на 17%, інтенсивності молоковіддачі на 24%, зменшенням кількості залишкового молока на 73%. Вміст жиру в молоці перевищував його значення у корів контрольної групи на 0,21–0,47% протягом усього періоду досліджень. Отже, метаболічна і продуктивна дія аміназину аналогічна за фізіологічною ефективністю до впливу його на організм корів-первісток. Введення аміназину ентерально повновіковим коровам у перші 3–5 діб після родів, напередодні та дві доби після переведення у нову технологічну групу зі зміною типу доїльної установки сприяло активації метаболічних процесів у крові та молочній залозі з підвищенням добових надоїв на 7,4 і 9,1%. Вплив аміназину і феназепаму на адаптацію корів-первісток різної продук-тивності до машинного доїння і міжгрупового технологічного переведення Встановлено, що ентеральне введення феназепаму коровам-первісткам серед-ньої продуктивності характеризувалось нижчою концентрацією сіалових кислот у крові тварин дослідних груп (Р<0,05), порівняно з контрольною на другу добу адаптації. У крові дослідних корів у цей період зменшувалася також концентрація азоту залишкової фракції (Р<0,02) за тенденції до підвищення вмісту ЙЗБ. Встанов-лені відмінності вмісту окремих біохімічних показників у крові корів, яким вводили феназепам, вказують на менше виражений вплив цього препарату на адреналову систему порівняно з аміназином. Проте, виявлялася реакція тиреоїдної системи з суттєвим зростанням концентрації ЙЗБ у крові корів І і ІІ дослідних груп на другу добу (73 і 13%). На восьму добу адаптації міжгрупові різниці вказаних показників зростали до 79 і 46% (Р<0,05–0,02). Концентрація гексозамінів і залишкового азоту була нижчою (Р<0,05–0,02), а відновленого глутатіону перевищувала контрольну групу на 19 і 8% (Р<0,02), що свідчить про переважання окиснювальних процесів в організмі корів, яким вводили феназепам. Міжгрупові різниці досліджуваних показників більше виражені у корів, яким вводили 0,3 мг/кг м. т. феназепаму, що вказує на певні фізіологічні особливості післядії застосованих доз препарату на рівні ЦНС та ендокринних механізмів регуляції адаптаційних реакцій організму. Продуктивна дія феназепаму суттєво не відрізнялася від встановленої в попередніх дослідах для аміназину. Дозозалежний продуктивний вплив виявлявся у корів І дослідної групи (0,3 мг/кг) з підвищенням середньодобових надоїв у цеху отелення на 8,5% (10,6 і 11,6 кг) та цеху роздою на 13,7% (11,7 і 13,3 кг, Р<0,05) порівняно до контролю. Фізіологічні показники функціональної активності молочної залози, що характеризують процеси молокоутворення і доїння, а також вміст жиру в молоці корів дослідних груп перевищували їх у тварин контрольної групи в цеху отелення з нівелюванням різниць у цеху роздою. Отже, ентеральне введення феназепаму коровам - первісткам у перші доби після родів, а також у період міжгрупового переведення в цех роздою сприяє активації обмінних процесів в організмі і молочній залозі, прискоренню формування і завершення адаптаційних реакцій до машинного доїння та нових технологічних умов утримання. Встановлені зміни досліджуваних фізіолого-біохімічних і продуктивних показників у корів-первісток на другу та восьму доби адаптації зберігали подібний характер, що свідчить про тривалу післядію препарату. Вища біологічна і продуктивна ефективність феназепаму встановлена в дозі 0,3 мг/кг м. т. Дослідження впливу аміназину і феназепаму на адаптаційні процеси корів- первісток високої продуктивності в період лактогенезу та міжгрупового переведення в цех роздою показали подібний їх корегуючий вплив на імунобіологічну реактивність організму до первісток середньої продуктивності. У корів дослідних груп у перші 5 діб після родів і застосування препаратів зменшувалася концентрація катехоламінів (Р<0,05) та підвищувався вміст ЙЗБ, глутатіону загального, активності пероксидази (Р<0,05) з вираженою тенденцією до зростання вмісту відновленого глутатіону (на 4,4 і 41,5%) та імунних глобулінів (на 9,4 і 13,2%). Після переведення в цех роздою вказані міжгрупові різниці показників зберігалися, за винятком зменшення активності пероксидази, вмісту відновленого глутатіону і сечовини у крові корів дослідних груп. Аналіз гормонального фону організму корів-первісток у період лактогенезу і міжгрупового переведення показав, що концентрація катехоламінів і пролактину в крові суттєво зменшувалися у період формування адаптаційних реакцій на привчання до машинного доїння та міжгрупового переведення (табл.1). Таблиця1 Вміст гормонів у крові корів-первісток у період міжгрупового переведення і застосування аміназину (дослідна І) та феназепаму (дослідна ІІ), М?m, n= 3 Показники Група Підготовчий період (1-а доба після отелення) Дослідний період 4–5 доба застосування препаратів доби після переведення в цех роздою 2 10 Пролактин, нг/мл Контрольна 70,97?38,64 2,95?0,94 23,16?12,26 131,26?19,06 Дослідна I 82,00?21,15 16,19?2,64** 44,99?27,35 100,73?47,55 Дослідна ІІ 81,32?33,39 16,19?5,43 71,99?35,92 86,00?48,77 Сомато-тропін, нг/мл Контрольна 3,26?0,40 2,63?0,65 2,40?0,44 4,95?0,91 Дослідна I 5,20?0,70 3,59?0,88 4,25?1,30 6,51?3,87 Дослідна ІІ 3,75?1,00 2,83?0,19 2,21?0,20 5,42?1,59 Тироксин, нг/мл Контрольна 35,74?10,38 31,40?6,60 34,56?5,78 38,90?4,13 Дослідна I 48,84?7,93 45,73?4,51 50,71?19,28 43,35?5,63 Дослідна ІІ 56,65?8,31 47,89?2,85 56,31?14,95 60,56?5,83*** Трийодо- тиронін, нг/мл Контрольна 1,43?0,47 1,04?0,14 1,10?-0,04 1,19?0,19 Дослідна I 1,29?0,18 1,27?0,13 1,26?0,38 1,03?0,18 Дослідна ІІ 1,65?0,26 1,26?0,11 1,48?0,29 0,99?0,18 Катехол- аміни, мкг% Контрольна 12,7?1,64 9,6?1,72 13,9?3,48 12,2?1,59 Дослідна I 8,8?1,06 6,5?0,58** 8,5?1,32 9,2?1,38 Дослідна ІІ 9,7?2,53 5,7?0,97** 9,7?0,80 7,1?0,68*** Примітка: вірогідність різниць враховували * – Р< 0,05; **– Р< 0,01; *** – Р< 0,001. Вміст пролактину в крові корів, які отримували аміназин і феназепам, був вищим порівняно до його значення у корів контрольної групи. Подібна тенденція, але з менше вираженими відмінностями між контрольною і дослідними групами спостерігалася щодо вмісту в крові Т3, Т4. Характерно, що міжгрупові відмінності концентрації пролактину і трийодотироніну в крові корів контрольної та дослідних груп на 10-у добу адаптації мали аналогічну тенденцію, тоді як для тироксину зберігалася залежність попередніх періодів досліджень. Подібність змін концентрації в крові катехоламінів, глікопротеїдів, ЙЗБ, імунних глобулінів, окисненого глутатіону, сечовини, пролактину, тироксину і трийодотироніну, а також фракцій азоту в молоці корів обох дослідних груп свідчить про корегуючий вплив як аміназину, так і феназепаму на активність гіпофізарно-адрено-тиреоїдної системи у застосованих дозах. Отже, динаміка вмісту основних гормонів у крові корів протягом перших двох декад лактації свідчить, що адаптаційні процеси в організмі в період привчання первісток до машинного доїння знижують концентрацію основних лактогенних гормонів. Ентеральне введення аміназину і феназепаму корегує секрецію і підтримує вищий вміст цих гормонів у крові первісток у перші декади після отелення та адаптації до технологічних умов промислової технології виробництва молока. Дослідженнями функціональної активності вимені корів-первісток встановлено стимулюючий вплив аміназину і феназепаму на процеси молокоутворення. У перші 3 доби введення препаратів молочна продуктивність первісток дослідних груп складала 115 і 116% (13,7 і 13,8 кг, Р<0,05) порівняно до контролю (11,9 кг). На першу добу після переведення корів у цех роздою надої у дослідних групах зберігалися на рівні попереднього періоду (15,3 і 14,6 кг – 115 і 110%) і знижувалися у контрольній групі з 14,1 до 13,3 кг (94%). Вміст жиру в молоці у цей період підвищувався у корів І- і ІІ-ї дослідних груп (3,73 та 3,98%) порівняно до попереднього періоду (відповідно 3,33 і 3,40%) та не змінювався у контрольній групі (3,75%). Отже, метаболічний і адаптивний вплив аміназину у корів-первісток високої продуктивності в період їх привчання до машинного доїння ефективніший, ніж середньої. Особливості дії аміназину і феназепаму за ентерального введення на вміст окремих метаболітів у крові, їх артеріовенозну різницю у молочній залозі корів у період між доїннями Дослідженнями механізмів лактогенної й адаптивної дії аміназину та феназепаму при ентеральному їх введенні встановлено істотне зниження концентрації катехоламінів (Р<0,05–0,01) у артеріальній і венозній крові корів дослідних груп в інтервалі 4-х годин. Зниження рівня катехоламінів у крові відзначено порівняно як до контрольної групи, так і вихідного періоду. Надходження нейролептиків у кров’яне русло інгібує в організмі інкрецію і виділення катехоламінів у відтікаючу від вимені кров. Про це свідчить істотне зменшення від’ємної А-В різниці їх у молочній залозі корів дослідних груп на другу і четверту години при зростанні її у контролі (Р<0,05). У корів дослідних груп встановлено зміни концентрації ЙЗБ і активності пероксидази в крові, протилежні за характером, ніж для катехоламінів: вірогідно вищі активність пероксидази та вміст ЙЗБ у крові корів дослідних груп протягом 4-годинного проміжку і зменшення від’ємної А-В різниці для вказаних показників. Встановлено підвищений вміст Т3, Т4, ЙЗБ (Р<0,05–0,01) у артеріальній і венозній крові корів дослідних груп порівняно як до контрольної групи, так і вихідного періоду (табл.2). Найвища концентрація в крові цих компонентів та їх А-В різниця (4–12%) відзначені на четверту годину після введення препаратів. Таблиця 2. Вміст гормонів у крові та їх А-В різниця у молочній залозі корів, M?m, n=5 Показники Група Кров Періоди досліджень Вихідний (підготовчий) Дослідний, години після введення препаратів 2 3 4 Тироксин, нг/мл Контрольна А 58,7?2,87 59,3?3,83 65,0?3,87 73,3?8,74 В 60,2?6,93 59,3?5,12 64,5?4,65 67,3?6,36 АВР -1,5 0 +0,5 +6,0 Дослідна-І А 61,2?1,74 65,6?4,17 68,4?1,60? 70,6?5,58 В 63,0?2,65 66,5?2,50 70,0?2,94 75,0?6,66 АВР -1,8 -0,9 -1,6 -4,4 Дослідна-ІІ А 71,0?7,42 65,5?4,64 65,5?10,0 76,7?6,39 В 70,7?7,69 66,5?6,18 68,0?5,89 74,0?7,26 АВР +0,3 -1,00 -2,5 +2,7 Трийодотиронін, нг/мл Контрольна А 0,85?0,11 0,87?0,14 0,96?0,16 0,97?0,08 В 0,82?0,12 0,83?0,11 0,90?0,07 1,10?0,10 АВР +0,03 +0,04 +0,06 -0,13 Дослідна-І А 0,80?0,04 0,86?0,05 0,95?0,07? 0,86?0,04 В 0,86?0,05 0,88?0,05 0,95?0,09 0,87?0,05 АВР -0,06 -0,02 0 -0,01 Дослідна-ІІ А 0,96?0,05 1,01?0,10 1,02?0,17 1,23?0,27 В 0,90?0,10 1,01?014, 1,01?0,11 1,06?0,04 АВР +0,06 0 +0,01 +0,17 Кортизол, нг/мл Контрольна А 10,28?2,91 6,34?1,30 5,72?1,17 8,50?3,64 В 14,40?6,08 6,24?0,53 13,30?3,06 5,30?0,61 АВР -4,12 +0,10 -7,58 +3,20 Дослідна-І А 11,87?6,03 18,40?7,92 9,88?2,32 8,32?3,05 В 14,50?2,89 15,72?6,53 9,08?2,68 7,92?2,20 АВР -2,63 +2,68 +0,80 +0,40 Дослідна-ІІ А 14,43?6,12 13,85?6,96 7,65?2,07 3,85?0,64 В 24,60?7,21 22,30?10,9 7,35?1,45? 2,53?0,67? АВР -10,17 -8,45 +0,30 +1,32 Йод, зв‘язаний з білком, мкг% Контрольна А 2,47?0,37 2,94?0,18 2,47?0,31 3,02?0,36 В 2,87?0,16 2,62?0,27 2,94?0,10 2,79?0,15 АВР -0,40 +0,32 -0,47 +0,23 Дослідна-І А 3,00?0,18 3,19?0,08 4,17?0,18•? 4,65?0,20•? В 2,93?0,12 4,38?0,29•? 4,31?0,13•? 4,44?0,13•? АВР +0,07 -1,19* -0,14 +0,21 Дослідна-ІІ А 2,99?0,13 3,16?0,09? 4,20?0,22•? 4,11?0,17•? В 3,07?0,16 4,47?0,26•? 4,55?0,22•? 5,07?0,14•? АВР -0,08 -1,31* -0,35 -0,96 Примітка: 1) А - кров черевної аорти; В - кров молочної вени; АВР - артеріовенозна різниця; 2) *- вірогідність АВР в межах групи; ?- вірогідність різниці порівняно до вихідного періоду; • - вірогідність різниці порівняно до контролю, які враховували в межах Р<0,05-0,001. Характерно, що підвищення вивільнення тироксину у відтікаючу від молочної залози кров з -0,9 до -4,4 нг/мл спостерігалося у корів І дослідної групи протягом всього періоду, а ІІ – до третьої години досліджень (з -1,0 до -2,5 нг/мл) при наростанні додатної А-В різниці у тварин контрольної групи з 0 до +6,0 нг/мл. Встановлені міжгрупові та періодичні відмінності концентрації в крові кортизолу з вираженою тенденцією їх зниження на 3–4-у години (Р<0,05). У корів контрольної групи вміст кортизолу в крові істотно зменшувався на 2-у годину (на 40–60%). Аміназин і феназепам змінювали процеси сорбції і реабсорбції молочною залозою корів кортизолу на поглинання його у дослідний період проти виділення у вихідний. Не відзначено вірогідних статистичних міжгрупових різниць у динаміці концентрації СТГ у крові. Однак, на другу годину переважала від’ємна А-В різниця цього гормону в молочній залозі, що свідчить про можливість підвищення вивільнення його у відтікаючу кров з тканин молочної залози під дією аміназину. Інтенсивне вивільнення ЙЗБ молочною залозою у відтікаючу кров відзначено у корів дослідних груп на другу годину після введення препаратів. Концентрація імунних глобулінів, сіалових кислот і гексозамінів у крові та їх А-В різниця у молочній залозі корів дослідних груп змінювалася менше на другу і третю години після введення препаратів, порівняно до вихідного періоду, при тенденції до зменшення відносно контролю. Додатна А-В різниця у молочній залозі корів дослідних груп для сіалових кислот на другу і третю години після введення препаратів свідчить про незначні відмінності механізму дії аміназину і феназепаму на динаміку вмісту та інтенсивність сорбції цих речовин тканинами молочної залози. Концентрація загального, білкового і залишкового азоту та сечовини не лінійно змінювалася за періодами досліджень у корів всіх груп без статистично вірогідних різниць. Проте, у корів дослідних груп переважала додатна А-В різниця у молочній залозі для білкового і загального азоту на 3–4-у години після введення препаратів на фоні виділення їх у відтікаючу кров у корів контрольної групи. Встановлено суттєві відмінності щодо динаміки А-В різниці для цих показників на другу годину після введення препаратів: підвищення від’ємного значення для ЙЗБ (-1,19 і -1,31 мкг/%) при зменшенні його для активності пероксидази (-12,57 і -2,14 од. ак., Р<0,05–0,001), порівняно до їх значень у корів контрольної групи (+0,32 мкг/% і -17,71 од. ак.). Отже, введення аміназину і феназепаму лактуючим коровам виявлялось корегуючим впливом на вміст окремих метаболітів і гормонів у артеріальній та венозній крові, їх А-В різницю у молочній залозі. Більше виражений вплив транквілізаторів на вміст у крові і процеси сорбції та реабсорбції встановлено для катехоламінів, ЙЗБ, Т3, Т4 і кортизолу та менше – для СТГ у молочній залозі корів. Динаміка вмісту метаболітів у крові та їх артеріовенозної різниці в молочній залозі корів при адаптації до транспортування та інтрааортального введення аміназину Дослідженнями механізму дії аміназину при його внутрішньоаортальному введенні коровам за умов адаптації до перевезення встановлено аналогічну до ентерального застосування тенденцію змін концентрації катехоламінів, ЙЗБ, імунних глобулінів, фракцій азоту і сечовини, сорбції та реабсорбції їх молочною залозою у перші дві години. Проте, 4-годинна динаміка змін вмісту в крові окремих метаболітів та їх А-В різниці у молочній залозі істотно відрізнялися від попереднього досліду. Це знаходить пояснення у відмінностях способу і періоду введення препарату та розвитком в організмі корів адаптаційного синдрому на фактор перевезення ще до введення аміназину. Введення аміназину в кров’яне русло зменшувало ріст концентрації катехол-амінів, імунних глобулінів і сіалових кислот у артеріальній та гексозамінів, фрак-цій азоту у венозній крові, що більше виражено у перші 3 години (Р<0,05–0,01). Секреторна функція щитоподібної залози активувалась після 0,5 години зі зрос-танням концентрації ЙЗБ у крові (Р<0,05–0,001) і знижувалася у наступні періоди дослідження. Корегуюча дія аміназину на функцію адренотиреоїдної системи супроводжувалася суттєвим зменшенням концентрації ЙЗБ у відтікаючій (Р<0,05) і менше у притікаючій крові зі значною сорбцією їх молочною залозою на 2-у, та менше на 3-ю години: +0,63 (73%, Р<0,05) і + 0,03мкг% (3%) проти - 0,24 мкг% (17%) у вихідний період. На 4-у годину концентрація ЙЗБ в артеріальній крові була найнижчою (0,74 мкг%, Р<0,05) при відновленні вихідного рівня (1,40 мкг%) у венозній, що обумовлювало істотне вивільнення ЙЗБ з тканин молочної залози у відтікаючу кров (А-В різниця -0,66 мкг%, 47%, Р<0,001). Інтенсивне виділення ЙЗБ у відтікаючу від молочної залози кров може проходити з глобулінових фракцій білків крові, про що свідчить від’ємна А-В різниця імунних глобулінів протягом всього 4-ох годинного періоду досліджень з поглинанням їх (+0,74 мг/мл) у вихідний період. Очевидно, нейролептична дія внутрішньоаортального введення аміназину виявлялася і на імунобіологічну реактивність організму з активацією компенсаторного синтезу імуноглобулінової фракції білків у молочній залозі. Інтенсивність поглинання з крові сіалових кислот, гексозамінів, глюкози, залишкового азоту і сечовини наростала у перші 2 години (11–36%) та зменшувалася на 3–4-у години дії аміназину. Додатна А-В різниця для білкового і загального азоту досягала найвищих величин на 3–4-у години після введення аміназину, що вказує на відмінність у механізмі його впливу на вміст окремих метаболітів у крові та сорбцію і вивільнення їх молочною залозою у період дії сильного адаптора – автотранспортного перевезення. Характерно, що глікопротеїдні компоненти, глюкоза, сечовина та фракції азоту поглиналися молочною залозою корів протягом всього 4-годинного періоду, але змінювалась інтенсивність цього процесу. Для катехоламінів і ЙЗБ встановлено періодичність сорбції та вивільнення їх молочною залозою. Аміназин стимулював вивільнення імунних глобулінів тканинами молочної залози корів протягом всього терміну досліджень за додатної А-В різниці у вихідний період. Отже, встановлені відмінності динаміки вмісту окремих метаболітів у крові та їх артеріовенозної різниці в молочній залозі корів у період адаптації до дії транспортного чинника підтверджують дані попередніх дослідів щодо корегуючого впливу аміназину на метаболічні та адаптивні реакції в організмі корів. Особливості механізму дії аміназину в період формування адаптаційного синдрому виявлялися зниженням активності тиреоїдної та імунної систем, зміною інтенсивності використання та вивільнення окремих імунобіологічних компонентів тканинами молочної залози. ВИСНОВКИ У дисертації узагальнено результати експериментальних досліджень механізмів адаптації корів до дії технологічних і екологічних факторів, впливу їх на обмін речовин в організмі залежно від віку, фізіологічного стану, рівня продуктивності. Вивчено механізми адаптивної та лактогенної дії кватерину, аміназину і феназепаму та розроблено рекомендації щодо застосування цих препаратів і кормових добавок до раціонів корів з метою зменшення негативного впливу технологічних та екологічних чинників на метаболічні процеси в організмі та їх продуктивність у різні періоди лактогенезу і лактопоезу. Адаптація корів різного віку до еколого-технологічних умов середовища у період лактогенезу і лактопоезу, які утримувалися в сухостійний період безприв’язно, характеризується меншими змінами метаболічного профілю крові та вищою молочною продуктивністю, ніж адаптація корів, які утримувалися прив’язним способом. Адаптаційні процеси у корів-первісток, які утримувалися перед отеленням безприв’язно, характеризуються інтенсивнішим обміном речовин і вищою молочною продуктивністю (на 6,4% у період роздою і на 11,4% на п’яту добу після переведення в цех виробництва молока, порівняно до контролю), ніж у корів третьої–п’ятої лактацій. Фізіологічний стан організму корів, які утримувались у сухостійному періоді безприв’язним способом, після переведення їх на прив’язне утримання і доїння на установці ДАС-2Б характеризується підвищенням вмісту катехоламінів і ЙЗБ у крові, однак суттєвого впливу на хімічний склад молока і молочну продуктивність не відзначено. Адаптаційні реакції організму корів-первісток за умов переведення в перші 15 діб після отелення з прив’язного на безприв’язно-комбібоксове утримання і доїння на установці УДЕ-8 „ялинка” виявляються у стимуляції метаболічних процесів у молочній залозі – збільшення вмісту в молоці азоту загального на 11%, НЕЖК на 18%, ЕЖК на 33%, ?-лактоглобулінів на 6,2 % (P<0,05–0,01) та підвищення інтенсивності молокоутворення за показниками добових надоїв на 7–9%. Адаптація корів-первісток до безприв’язно-комбібоксового утримання і доїння на установці УДЕ-8 „ялинка” після 60-ти діб роздою на установці ДАС-2Б у стійлах характеризується зниженням рівня окисно-відновних процесів у їх організмі зі зменшенням вмісту в крові глутатіону загального (на 12,3% (P<0,05), відновленого (на 13,7%) та окисненого (на 14,8%), гальмуванням секреції і виведення молока та збільшенням його залишкової кількості (на 80%), що виявляється зменшенням надоїв (на 16,7%) у першу декаду після переведення в нові технологічні умови. Адаптаційні реакції корів до міжгрупового технологічного переведення після різних періодів роздоювання на установці УДЕ-8 „ялинка”, за умов комбібоксового утримання, характеризуються посиленням інтенсивності обмінних процесів у їх організмі і підвищенням вмісту в крові катехоламінів, окисненого та загального глутатіону, ЙЗБ (P<0,05) на 60 і 90 доби роздоювання. Метаболічна і репродуктивна здатність організму та функціональна активність молочної залози корів за умов безприв’язного утримання і доїння на установці УДЕ-8 в доїльному залі є найвищими впродовж лактації після 90 днів роздоювання. Період фізіологічної адаптації у корів різної продуктивності (4,5–5,0 і 2,8–3,0 тис. кг молока за лактацію) при переведенні їх з доїння в стійлах на установці ДАС-2Б на доїння з використанням установки АДМ-8 „молокопровід” у перші дві декади після отелення, становить 10-12 діб. Доїння на установці АДМ-8 „молокопровід” у період лактопоезу забезпечує адекватні подразнення екстерорецепторів молочної залози та повноту видоювання на рівні 92–99% у корів як середньої, так і високої продуктивності. Введення до раціону коровам-первісткам аміназину в дозі 5 мг/кг і феназепаму в дозі 0,3 мг/кг м. т. у перші 2 доби після отелення та протягом 4 діб у період міжгрупового переміщення підвищує їх адаптаційну здатність до дії технологічних факторів. У крові корів у цьому періоді збільшується концентрація пролактину, соматотропного гормону, тироксину і трийодотироніну, зростає артеріовенозна різниця та поглинання білків і глікопротеїдів у молочній залозі, підвищується молочна продуктивність відповідно на 10,5 та 8,5% у першій декаді після отелення і на 23,7 та 13,7% у цеху роздою. Період привчання первісток до машинного доїння та адаптації до міжгрупового переведення скорочується на три доби, зменшується їх рухова активність, виключається травматизм людей і тварин. Додавання до раціону повновікових корів аміназину в дозі 5 мг/кг маси тіла в перші 3 доби після отелення та протягом 2 діб у період міжгрупового переміщення виявляється збільшенням концентрації в крові ЙЗБ, НЕЖК, білків (P<0,05–0,01). Аміназин посилює секреторну функцію молочної залози з тривалим періодом післядії і підвищує молочну продуктивність корів протягом 70 діб роздою. Середньодобові надої у корів зростають на 7,1% у перші дві декади після отелення і на 9,1% у період роздою, вміст жиру підвищується відповідно на 0,21 та 0,32 %. Пероральне введення коровам аміназину в дозі 5 мг/кг і феназепаму в дозі 0,3 мг/кг м. т. обумовлює зниження концентрації катехоламінів, Т3, Т4, кортизолу, СТГ (P<0,05–0,01) та інших метаболітів у крові на 2, 3 і 4 години та підвищення сорбції молочною залозою вуглеводних і білкових компонентів, порівняно до їх вмісту у вихідний період та корів контрольної групи. Інтрааортальне введення аміназину лактуючим коровам у період перевезення автотранспортом призводить до зменшення концентрації катехоламінів, імуноглобулінів, ЙЗБ (P<0,05) в артеріальній крові та її збільшення у венозній. Інтенсивність сорбції і реабсорбції вказаних метаболітів молочною залозою протягом чотирьох годин після введення аміназину свідчить про корегуючий його вплив на адаптивно-метаболічні реакції організму та молочної залози. При додаванні до раціону корів кватерину в дозі 40 мг/кг м. т. у період переведення зі стійлового утримання на пасовищне, а також 20 і 50 мг/кг м. т. при міжгруповому технологічному переведенні, в їх крові підвищується вміст загального та білкового азоту і ЙЗБ (P<0,05), знижується концентрація катехоламінів та сіалових кислот (P<0,05). У період застосування препарату добовий надій у корів підвищується на 15–21% і на 14,7 та 10,6% протягом одного і двох місяців після виключення його з раціону. Згодовування коровам кватерину в дозі 40 мг/кг м. т. протягом 12 діб до і стільки ж після отелення призводить до підвищення вмісту загального та білкового азоту, ЙЗБ (P<0,05) у крові, посилення процесів молокоутворення з підвищенням надоїв на 7,3% у перший місяць лактації. Додавання до раціону корів целотерину в дозі 15 і 30 од. актив./корм. од. у перші дві декади після отелення або в дозі 50 од. актив. /корм. од. в суміші з кватерином у дозі 30 мг/кг м. т. у період міжгрупового переведення виявляється вираженим корегуючим фізіологічним і продуктивним впливом з підвищенням концентрації загального і білкового азоту, ЙЗБ, гексозамінів та імунних глобулінів (P<0,05). Згодовування цієї суміші целотерину з кватерином у період переведення корів на стійлове утримання супроводжується підвищенням добових надоїв на 7%, відносного вмісту жиру в молоці – на 0,42% порівняно до контролю. Утримання корів у зоні підвищеного техногенного навантаження на сільськогосподарські угіддя негативно впливає на обмін речовин в їх організмі і функціональний стан окремих органів та систем, молочну продуктивність і репродуктивну функцію. У крові цих корів встановлено зниження числа лейкоцитів (P<0,05), більший вміст фенолів, кон’югованих з сірчаною і глюкуроновою кислотами (P<0,05), у печінці та нирках – вищу концентрацію вільних і кон’югованих фенолів (P<0,05), SH-груп (P<0,05), нижчу активність каталази на 38 і 41% та малатдегідрогенази на 41 і 55% (P<0,01–0,001). Додавання мінерально-вітамінної сумішки у кількості 70 г/тварину на добу до раціону корів, які утримуються в умовах підвищеного техногенного навантаження, стимулює дезінтоксикаційну функцію та обмін речовин в їх організмі, підвищує молочну продуктивність на 14% у стійловий і 16% у пасовищний періоди, відносний вміст жиру в молоці відповідно на 0,18 та 0,37%, що забезпечує економічну ефективність 2,4 грн. на одну гривню затрат. ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА На територіях з підвищеним техногенним навантаженням застосовувати в годівлі корів розроблену мінерально-вітамінну добавку, до складу якої входять глауконіт, гумат натрію, карбонат кальцію і вітамін D2 в кількості 70 г/корову на добу з метою підвищення метаболічної та адаптаційної здатності організму, його репродуктивно-продуктивної функції та біологічної цінності отриманого молока. З метою скорочення періоду привчання корів-первісток до машинного доїння та адаптації до умов промислової технології виробництва молока рекомендувати введення в перші 2–3 доби після отелення до раціону аміназину в дозі 5,0 мг/кг маси тіла або феназепаму в дозі 0,3 мг/кг, а також напередодні і 2 доби після переведення первісток в іншу технологічну групу. Для підвищення адаптаційної здатності та посилення лактаційної функції організму повновікових корів у період лактогенезу і лактопоезу, за умов промислової технології виробництва молока, доцільно вводити до раціону аміназин в дозі 5,0 мг/кг маси тіла з комбікормом напередодні та 2 доби після зміни технологічних умов утримання чи доїння. У період переведення корів на пасовищне утримання згодовувати з кормом кватерин у дозі 40 мг/кг маси тіла, а з пасовища на стійлове утримання – кватерин у дозі 30 мг/кг маси тіла, що скорочує період адаптації організму до нових еколого-технологічних умов середовища. З метою прискорення фізіологічної адаптації організму, стимуляції секреторної функції молочної залози та покращення якості молока в період переведення корів з пасовищного на стійлове утримання вводити до раціону кватерин у дозі 30 мг/кг маси тіла окремо або в суміші з целотерином у кількості 50 од.акт./ кормову одиницю. Отримані результати експериментальних досліджень та їх узагальнені висновки щодо оптимізації технологічних процесів утримання, доїння і годівлі корів, що викладені в дисертації та методичних рекомендаціях, використовувати у програмах підготовки фахівців тваринництва, ветеринарної медицини та у практиці ведення молочного скотарства. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Брошури та довідники Третевич В.И., Федорук Р.С., Слободяник К.Ф. Физиологическая оценка отдельных технологических приемов доения коров в условиях промышленного производства молока // Физиолого-биохимические основы повышения продуктивности с.-х. животных. – К., 1986. – С.18–23. (Автор брав участь у розробленні програми досліджень, їх проведенні, аналізі отриманих даних, формуванні висновків). Поради сільському господарю / Ратич І.Б. (відповідальний редактор), Гадзало Я.М., Комар П.П., Котляров А.І., Мащак Я.І., Мельник М.В., Скварук В.С., Федорук Р.С. – Львів–Оброшино: Інститут землеробства і біології тварин, 1999. – 98 с. (Дисертант брав участь у розробці тематики брошури, укладанні розділу „Тваринництво”) „Фізіолого-біохімічні методи досліджень у біології, тваринництві та ветери-нарній медицині” (видання третє, перероблене і доповнене). Довідник / Влізло В.В., Федорук Р.С., Ратич І.Б., Сологуб Л.І., Янович В.Г. – Львів: Інститут біології тварин, 2004. – 400 с. (Дисертант брав участь у розробленні, впорядкуванні та редагуванні довідника, написав підрозділи до розділів 5, 8, 10, 12. – С.105–108; 201–217; 268–271; підготовці його до друку). Статті у наукових фахових виданнях Слободяник К.Ф., Третевич В.І., Федорук Р.С. Вплив способів утримання на фізіологічний стан і продуктивність корів // Вісник с.-г. науки. – 1981. – №12. – С.52–54. (Автор брав участь у розробці програми, проведенні дослідження і аналізі отриманих результатів). Слободяник К.Ф., Третевич В.И., Федорук Р.С. Влияние беспривязного содержания коров в сухостойный период на молочную продуктивность // Бюллетень Укр. НИИ физиол. и биох. с.-х. животных. – Л., 1981. – Вып.ІІІ (3). – С.37–38. (Дисертант розробляв методику і схему досліджень, брав участь у визначенні фізіологічних показників крові, аналізі отриманих даних, формуванні висновків). Третевич В.И., Слободяник К.Ф., Федорук Р.С. Формирование секреции и выведения молока у первотелок при разных способах содержания и доения // Бюллетень Укр. НИИ физиол. и биох. с.-х. животных. – Л., 1982. –Вып. 4(1). – С.37–38. (Здобувач організував дослід, брав участь у дослідженні показників інтенсивності секреції та виведення молока у корів-первісток та аналізі результатів і написанні статті). Третевич В.И., Слободяник К.Ф., Федорук Р.С. Влияние различных способов содержания нетелей на последующую их молочную продуктивность // Молочное и мясное скотоводство. – 1983. – №7.-С.15–16. (Дисертант брав участь у проведенні досліду, визначенні показників продуктивності, методично забезпечував аналіз і узагальнення одержаних результатів). Слободяник К.Ф., Третевич В.І., Федорук Р.С. Реактивність корів // Тваринництво України. – 1983. – №5. – С.20–21. (Автором особисто проведені дослідження крові,описано та проаналізовано результати). Вплив способу утримання нетелей на фізіологічний стан і продуктивність корів - первісток / Слободяник К.Ф., Третевич В.І., Михалусь Г.М., Федорук Р.С. // Вісник с.-г. науки. – 1983. – №11. – С.41–43. (Дисертант брав участь у плануванні і проведенні досліду, визначенні фізіологічних показників у крові, провів аналіз результатів і сформулював висновки). Влияние способов доения на проявление адаптационных и продуктивных способностей у коров/ Слободяник К.Ф., Третевич В.И., Федорук Р.С., Шабловский В.В. // Бюллетень Укр. НИИ физиологии и биохимии с.-х. животных. – 1984. – Вып. 6 (2). – С. 44–46. (Дисертант брав участь у розробленні схеми і методики досліджень, визначенні фізіологічних показників адаптаційної здатності організму, аналізі та узагальненні результатів, написанні статті). Третевич В.И., Федорук Р.С., Слободяник К.Ф. Молочная продуктивность, молокоотдача и состав молока коров в зависимости от режимов доения на установке УДЕ-8 ”елочка” // Научно-технический бюллетень Укр. НИИ физиол. и биох. с.-х. животных. – Львов. – 1984. – Вып.6(1). – С.45–48. (Здобувач брав участь у розробленні схеми і проведенні досліду, визначенні показників продуктивності та хімічного складу молока корів, узагальненні результатів і написанні статті). Третевич В.І., Федорук Р.С., Янишин Я.С. Адаптація корів при зміні режимів машинного доїння // Вісник с.-г. науки. – 1985. – №5. – С.48–50. (Дисертант розробив схему і організував дослід, досліджував показники адаптації корів, провів аналіз та опис даних і сформулював висновки). Третевич В.И., Федорук Р.С. Влияние моциона на молочную продуктивность коров // Молочное и мясное скотоводство. – 1985. – №5. – С.11–12. (Автором розроблено план і схему досліджень, проведено визначення показників, їх аналіз та описано результати). Федорук Р.С., Третевич В.И., Совын В.М. Реакции коров при доении на установке АДМ-8 “молокопровод” // Молочное и мясное скотоводство. – 1986. –№4. – С.51–52. (Здобувачем розроблено програму і схему дослідження, проведено аналіз результатів, написано статтю). Третевич В.И., Федорук Р.С. Адаптация и продуктивные свойства коров в зависимости от сроков раздоя и межцехового перемещения // Молочное и мясное скотоводство. – 1986. – №5. – С.23–24. (Дисертант розробив схему досліджень, провів визначення фізіологічних показників адаптації, аналіз результатів, брав участь у написанні статті). Белковый спектр крови и молока высокопродуктивных коров при межцеховом перемещении с изменением режима доения / Федорук Р.С., Третевич В.И., Содома В.В., Совын В.М. // Бюллетень Укр. НИИ физиологии и биохимии с.-х. животных. – 1986. – Вып.8(1). – С.20–23. (Дисертант сформулював концепцію і розробив схему досліджень, провів визначення білкових фракцій крові і молока корів, написав статтю). Белковый спектр крови и молока среднепродуктивных коров, показатели молоковыведения при межцеховом перемещении с изменением режима доения/ Федорук Р.С., Третевич В.И., Содома В.В., Совын В.М. // Бюллетень Укр. НИИ физиологии и бихимии с.-х. животных. –1987. – Вып 9(2). – С.6–9. (Дисертантом розроблено схему досліджень, проведено визначення білкових фракцій крові і молока корів, показників молочної продуктивності, написано статтю). Федорук Р.С., Третевич В.И. Изменение молочной продуктивности коров при разных режимах доения // Молочное и мясное скотоводство. – 1987. – №5. – С.50–51. (Дисертантом розроблено схему і проведено дослідження з визначення фізіологічних показників у крові, написано статтю). Влияние аминазина на содержание белковых и гликопротеидных компонентов крови и молока коров-первотелок в период адаптации к машинному доению и межцеховому перемещению / Федорук Р.С., Третевич В.И., Содома В.В., Данильчук М.М. // Бюллетень Укр. НИИ физиологии и биохимии с.-х. животных. –1988. – Вып.10(2). – С.5–8. (Здобувач розробив схему і провів дослідження вмісту білкових і глікопротеїдних компонентів у крові та молоці корів-первісток, написав статтю). О повышении адаптации коров к условиям промышленной технологии в связи с добавлением в корм аминазина/ Третевич В.И., Федорук Р.С., Содома В.В., Данильчук М.М. // С.-х. биология. – 1989. – №4. – С.80–82. (Дисертант розробив схему досліду, провів визначення фізіолого-біохімічних показників у крові, узагальнив результати і сформулював висновки). Влияние аминазина на уровень белковых и гликопротеидных компонентов в крови и молоке коров в период адаптации при внутрицеховом перемещении / Федорук Р.С., Третевич В.И., Содома В.В., Данильчук М.М. // Бюллетень Укр. НИИ физиологии и бихимии с.-х. животных. – 1989. – Вып.11(1). – С.35–37. (Автором розроблено методику і схему досліджень, проведено визначення білкових та глікопротеїдних компонентів у крові і молоці, узагальнено результати, написано статтю). Влияние аминазина на молокоотдачу и продуктивность коров в условиях внутри- и межцехового перемещения / Третевич В.И., Федорук Р.С., Содома В.В., Данильчук М.М. // Бюллетень Укр. НИИФиБ с.-х. животных. – 1989. –Вып.11(2). – С.51–54. (Дисертантом розроблялась схема і програма досліджень, визначалися показники молоковіддачі та продуктивності, проведено аналіз і узагальнення отриманих результатів). Формирование адаптации у коров в условиях промышленного производства молока/ Третевич В.И., Федорук Р.С., Радченков В.П., Сапунова Е.Г., Аверин В.С. // Доклады ВАСХНИЛ. – 1989. – №3. – С.21–23. (Автор розробив схему дослідження, методично забезпечував їх проведення з визначенням глікопротеїдних показників у крові, проаналізував і описав результати). Третевич В.І., Федорук Р.С. Показники обмінних процесів і подальша молочна продуктивність корів при згодовуванні кватерину в сухостійний період // Науково-технічний бюлетень Укр.НДІ фізіології і біохімії с.-г. тварин. – 1991. –Вип.13(2). – С.9–12. (Здобувач розробив схему досліджень, визначив показники обмінних процесів і молочної продуктивності, провів аналіз отриманих результатів та описав їх у статті). Третевич В.И., Федорук Р.С. Показатели обменных процессов в крови и молочная продуктивность коров при использовании кватерина с целлотерином // Доклады ВАСХНИЛ. – 1992. – №9–10. – С.30–32. (Автор розробив схему і програму досліджень, визначив глікопротеїдні показники у крові, провів аналіз результатів і описав їх у статті). Третевич В.І., Федорук Р.С., Данильчук М.М. Вплив різних доз кватерину і целотерину Г3х на молочну продуктивність корів // Науково-технічний бюлетень Укр.НДІ фізіології і біохімії тварин. – 1992. – Вип.14(1). – С.11–15. (Автор розробив схему і методику досліджень, забезпечував методичний контроль їх проведення, визначив показники молоковіддачі та молочної продуктивності корів, проаналізував і описав результати). Третевич В.И., Федорук Р.С. Азотистый обмен и молочная продуктивность коров при переходе на зимнестойловое содержание под влиянием целлотерина и кватерина // С.-х. биология. – 1993. – №2. – С.104–107. (Дисертант розробив програму досліджень, методично забезпечував проведення досліду і визначення показників обміну речовин, провів аналіз отриманих результатів та описав їх). Федорук Р.С. Становлення адаптації в первісток у період привчання до машинного доїння і застосування транквілізаторів // Науково-технічний бюлетень Інституту фізіології і біохімії тварин. – 1997. – Вип.19(1). – С.59–62. Федорук Р.С. Застосування препаратів адаптивної дії в період переведення ко-рів на пасовищне утримання // Тваринництво України. – 1998. – №8–9. – С.5–6. Федорук Р.С. Вплив феназепаму на організм корів-первісток // Вісник аграрної науки. – 1998. – №8. – С.33–35. Федорук Р.С. Влияние антистрессовых препаратов кватерина и целлотерина на адаптационные реакции организма коров // Молочное и мясное скотоводство.-1999. – №4. – С.25–28. Федорук Р.С. Деякі метаболіти крові та їх артеріо-венозна різниця по молочній залозі корів в період застосування транквілізаторів // Біологія тварин. – 1999. – Т.1, №1. – С.83–88. Федорук Р.С. Вплив аміназину на стан адренотиреоїдної системи та артеріовенозну різницю деяких метаболітів крові по молочній залозі корів в період дії стресора // Науково-технічний бюлетень Інституту землеробства і біології тварин, серія: Фізіологія і біохімія. – 1999. – Вип.1(3). – С.66–71. Деякі особливості детоксикації фенолу в організмі корів у зоні техногенного забруднення / Колісник Г.В., Федорук Р.С., Гуменюк В.В., Циквас М.І. // Науково-технічний бюлетень Інституту землеробства і біології тварин, серія: Фізіологія і біохімія. – 1999. – Вип.1(3). – С.259–261. (Здобувач розробив схему і програму дослідів, провів аналіз, узагальнення і опис отриманих результатів). Фізіолого-біохімічний статус організму корів в умовах екологічного забруднення довкілля / Федорук Р.С., Гуменюк В.В., Колісник Г.В., Шевчук Ю.Д., Рівіс Й.Ф. // Науково-технічний бюлетень Інституту землеробства і біології тварин, серія: Фізіологія і біохімія. – 1999. – Вип.1(3). – С.282–285. (Дисертант розробив програму досліджень, методично забезпечував проведення дослідів, проаналізував і описав отримані результати, сформулював висновки). Федорук Р.С. Деякі компоненти крові та їх артеріовенозна різниця по молочній залозі корів у період дії аміназину і феназепаму // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. – 2000 – Т.2 (№2). – Ч.4. – С.164–168. Гуменюк В.В., Федорук Р.С., Колісник Г.В. Біохімічна характеристика деяких тканин корів у зоні екологічного забруднення // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. – 2000 – Т.2 (№2). – Ч.4. – С.52–54. (Здобувач розробив схему досліджень, забезпечував методично організацію проведення досліду, аналіз і узагальнення отриманих результатів, написання статті). До питань про особливості жирнокислотного складу тканин та обмін речовин у корів зони техногенного навантаження / Рівіс Й.Ф., Федорук Р.С., Гуменюк В.В., Колісник Г.В., Шевчук Ю.Д., Циквас М.І., Шевчук М.С., Яремкевич Л.І. // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. – 2000 –Т.2 (№2). – Ч.4. – С.224–226. (Автор розробив програму досліджень, брав участь в аналізі експериментальних даних і підготовці статті до друку). Федорук Р.С. Функціональна активність молочної залози корів-первісток в період адаптації до машинного доїння і застосування різних доз аміназину // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. – 2001. – Т.3, №2. – С.178–182. Техногенний вплив на екологічне забруднення середовища та якість сільськогосподарської продукції / Федорук Р.С., Колісник Г.Ф., Цап О.Ф., Вронська О.Т., Хомин М.М., Кропивка С.Й. // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. – 2002. – Т.4 (№2). – Ч.5. –С.52–57. (Дисертант розробив схему, методично забезпечував проведення досліду, узагальнив і описав результати досліджень). Федорук Р.С., Кравців Р.Й. Фізіологічні механізми адаптації тварин до умов середовища // Біологія тварин. – 2003. – Т.5, №1–2. – С.75–82. (Дисертантом узагальнено дані літератури і власних досліджень з питань з’ясування механізмів адаптації тварин до умов середовища, написано статтю). Детоксикаційна здатність організму і жирнокислотний склад ліпідів крові та молока корів за умов техногенного навантаження на довкілля різної інтенсивності/ Федорук Р.С., Кравців Р.Й., Колісник Г.В., Рівіс Й.Ф. // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин. – 2004. – Вип.5, №1–2. – С.135–139. (Автор розробив програму і схему досліджень, забезпечував методично та організаційно їх виконання, провів аналіз результатів, написав статтю). Авторські свідоцтва, патенти Способ кормления коров: А. с. 1454356 СССР, А23 К1/00 / В.И. Третевич, Р.С. Федорук - № 4114854/30-15. – Заявлено 12.06.86; опубл.30.01.89. – Бюл. №4. – 4 с. (Дисертант розробив програму і проводив дослідження, брав участь в узагальненні отриманих результатів і оформленні матеріалів заявки). Способ кормления коров: А. с. 1827776 СССР, А23К1/00 / Р.С. Федорук, В.И. Третевич, В.П. Радченков, Е.Г. Сапунова, В.С. Аверин. – Заявлено 28.04.1989. (Для служебного пользования) (Автором особисто розроблено програму і схему досліджень, проведено визначення гормонів у крові та аналіз отриманих результатів, підготовлено заявку). Способ кормления коров: А. с. №1759379 СССР / Р.С. Федорук, В.И. Третевич. – Заявлено 8.05.1992; опубліковано 07.09.92. – Бюл.№33. – 4 с. (Здобувач розробив схему і проводив дослідження, узагальнення й аналіз результатів, оформлення матеріалів заявки). Деклараційний патент, Україна, №4165. А01 К67/02, А23К1/175. Спосіб корекції обміну речовин, стимуляції продуктивності та репродуктивної здатності у лактуючих корів в умовах техногенного забруднення довкілля. / Р.С.Федорук, Й.Ф. Рівіс, Г.В. Колісник, В.В. Гуменюк, Ю.Д. Шевчук, М.С. Шевчук, Є.М. Голубій – № 2004021142. – Заявл. 17.02.04; опубл. 17.01.05. - Бюл №1 – 6 с. (Здобувач розробив програму дослідження, провів узагальнення і аналіз результатів, оформлення матеріалів заявки). Рекомендації та інформаційні листки Федорук Р.С., Третевич В.І. Адаптація корів до промислової технології виробництва молока: Методичні рекомендації. – Львів, 1989. – 32 с. (Дисертант узагальнив результати власних експериментальних досліджень зібрав і провів аналіз даних літератури, особисто підготував і написав рекомендації). Дубинка И.А., Федорук Р.С. Пути увеличения производства молока в колхозах // Информ. листок. – №198-85. – Львов. ЦНТИ. – 1985. – Серия 33. (Автор узагальнив і описав результати власних досліджень, провів збір та аналіз даних літератури про використання ефективних розробок для збільшення виробництва молока). Матеріали наукових конференцій Федорук Р.С., Третевич В.И. Формирование адаптивных реакций у коров при изменении режима доения и содержания. Всесоюзная школа молодых ученых и специалистов по промышл. технологии молока. – М., 1980. – С. – 60–61. (Дисертант брав участь у розробленні програми досліджень, визначенні показників адаптивних реакцій у корів, узагальнив і описав результати). Федорук Р.С., Третевич В.И., Слободяник К.Ф. Физиологическая адаптация коров при изменении режимов доения и содержания // VІ Всес. симпозиум по машин. доению. – М., 1983. – Ч.1. – С.72–73. (Здобувач розробив програму досліджень, брав участь у визначенні фізіологічних показників адаптації корів, проаналізував і описав результати). Федорук Р.С., Содома В.В. Біохімічні особливості адаптації корів-первісток // V Укр. біохім. з’їзд. – К., 1987. – Ч.ІІ. – С.278–279. (Автором розроблено програму, проведені лабораторні дослідження й аналіз результатів, написані тези та представлена доповідь на з’їзді). Федорук Р.С., Третевич В.И., Данильчук М.М. Адаптация коров к условиям среды // Биохимия с.-х. животных и Продовольственная программа. Всес.симпоз. Тезисы докладов. – К.,1989. – С.213–214. (Дисертант розробив програму досліджень і провів визначення глікопротеїдних показників у крові, узагальнив і описав результати та представив доповідь). Федорук Р.С., Третевич В.И., Содома В.В. Сорбция предшественников молока из крови молочной железой под влиянием транквилизаторов // Сборник материалов Всесоюзной конференции „Физиология продуктивных животных – решению Продовольственной программы СССР”. – Тарту, 1989. – Ч.ІІ. – С.104. (Дисертант розробив програму і схему досліджень, організував дослід та брав участь у проведенні лабораторних досліджень з визначення інтенсивності сорбції метаболітів крові молочною залозою. Написав тези і виступив з доповіддю на конференції). Федорук Р.С., Третевич В.И. Адаптационные процессы и молокообразование у коров при скармливании кватерина // Тезисы докладов VІІІ Всес.симпозиума по физиологии и биохимии лактации, посвященного 100-летию со дня рождения проф. Г.И.Азимова – Баку, 1990. – С.105–106. (Автор розробив програму і схему досліджень, провів лабораторні дослідження та аналіз результатів, узагальнив і описав їх, представив доповідь). Адаптационные процессы у коров при применении аминазина и феназепама/ Федорук Р.С., Третевич В.И., Радченков В.П., Панасенко В.Н., Сухих В.Ф. Буркова Е.И. // Материалы межд. конф. „Биологические основы высокой про-дуктивности с.-х. животных”. – Боровск. – 1991. – Ч.ІІ. – С.29–39. (Дисертан-том розроблено методику і схему досліджень, визначено окремі показники фізіологічного впливу аміназину і феназепаму на адаптаційні процеси у корів, описано і узагальнено результати, представлено доповідь на конференції). Федорук Р.С., Третевич В.І., Данильчук М.М. Функціональна активність молочної залози і деякі показники якісного складу молока корів у період застосування адаптогенів // Всеукраїнська конференція з фізіології і біохімії тварин. Тези доповідей. – Львів. – 1994. – С.159–160. (Автор розробив схему досліджень, визначив показники функціонального стану молочної залози, вміст глікопротеїдних компонентів і якісний склад молока корів). Федорук Р.С., Третевич В.И. Адаптационные реакции организма коров в период применения кватерина и целлотерина // Актуальные проблемы биологии в животноводстве. ІІ межд. конф. 5–8 сентября 1995 г. Тезисы докладов. – Боровск. – 1995. – С.163. (Дисертант розробив схему і програму досліджень, проаналізував і описав отримані результати, написав тези). Федорук Р.С. Фізіологічний вплив і продуктивна дія кватерину в період пере-ведення корів на пасовищне утримання // Збірник матеріалів міжнародної кон-ференції „Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії та техноло-гій продуктів тваринництва”, 9 – 11 жовтня. – Львів. – 1997. – С.568–569. Федорук Р.С. Адаптаційні реакції організму корів в період привчання до машинного доїння і застосування транквілізаторів // Фізіологічний журнал. – 1998. – Т.44, №3. – С.241–242. Fedoruk R., Tretevich V. The increase of adaptability of cows to the conditions of the industrial milk production technology // Polsko-Ukrainska conference naukova “Mauki o zwierzetach w XXI wieku. - Krakow. – 2001. – P.37–40. (Дисертант брав участь у розробленні методики і проведенні досліджень, узагальнив і описав отримані результати, написав статтю і виступив з доповіддю на конференції). Fedoruk R. Blood hormones and their arterio – venous difference by mammary gland in cows during administration of aminazin and phenаzepam // Annales Univer-sitatis Mariae Curie – Sklodowska, Section DDD. – 2002. – V. XV, №7. – Р.303–306. Федорук Р.С., Третевич В.І. Адаптаційна здатність корів різного віку і продуктивності за умов промислової технології виробництва молока // Фізіологічний журнал. – 2002. – Т.48, №2. – С.193–194. (Автором розроблена схема і програма досліджень, проведений аналіз результатів, написано тези). Анотації Федорук Р.С. Адаптація корів до умов утримання і доїння та її корекція біологічно активними речовинами і фармакологічними препаратами. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук із спеціальності 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. – Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького, Львів, 2005. У дисертації викладені результати досліджень дії екологічних і технологічних чинників на адаптаційні процеси в організмі корів різного віку та продуктивності, впливу на них розроблених кормових добавок, кватерину, целотерину, аміназину і феназепаму. На основі досліджень крові, молока, тканин окремих органів корів з’ясовано фізіолого-біохімічні механізми адаптаційних реакцій в організмі при дії ряду екологічних і технологічних чинників у різні періоди репродуктивно-продуктивного циклу. Досліджено вплив ентерального введення аміназину і феназепаму на рівень основних метаболітів і гормонів у крові та ступінь сорбції і адсорбції їх молочною залозою корів після доїння. Показано вплив цих препаратів на концентрацію в крові корів-первісток основних лактогенних гормонів у період лактогенезу і адаптації до машинного доїння. Розроблено схеми і дози застосування вказаних кормових добавок і препаратів, встановлено стимулюючий вплив їх на інтенсивність обмінних процесів, адаптаційну і репродуктивну здатність, функціональну активність молочної залози з вираженою продуктивною дією. Ключові слова: адаптація, корови, технологічні умови, кров, молоко, фізіологічний стан, репродуктивна функція, режим доїння, фармакологічні препарати, корекція. Федорук Р.С. Адаптация коров к условиям содержания и доения и ее коррекция биологически активными веществами и фармакологическими препаратами. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора ветеринарных наук по специальности 03.00.13 – физиология человека и животных. – Львовская нацио-нальная академия ветеринарной медицины имени С.З. Гжицкого, Львов, 2005. Диссертационная работа посвящена исследованию физиолого-биохимических механизмов адаптации коров к экологическим и технологическим условиям промышленного производства молока в зависимости от возраста, физиологического состояния, уровня продуктивности, разработке способов коррекции метаболических процессов в организме, повышения его воспроизводительной функции и продуктивности. Проведенные комплексные исследования крови, молока и тканей коров разного возраста, уровня продуктивности, физиологического состояния, а также применение этологических и клинических наблюдений позволили изучить интенсивность течения физиолого-биохимических процессов в организме и молочной железе коров при адаптации к новым условиям содержания и доения. Исследовано влияние на процессы адаптации и молокообразования у коров разработанной минерально-витаминной добавки, кватерина, целлотерина, аминазина и феназепама. Показано, что адаптационная и дезинтоксикационная функции организма в условиях интенсивной техногенной нагрузки формируются на высшем уровне у коров 2 – 3 лактаций и более выражены в пастбищный период содержания. Ткани печени и почек метаболически более зависимые от техногенного воздействия, чем других органов. Применение в таких зонах разработанной минерально-витаминной добавки в рационах коров повышает интенсивность основного обмена, гомеостаз организма и секреторную функцию молочной железы с увеличением суточных удоев на 14–16%. Изучены некоторые физиолого-биохимические механизмы биологического и продуктивного действия кватерина и кватерина с целлотерином у коров при адаптации их к условиям пастбищного и стойлового содержания, а также в период межгруппового технологического перемещения. Разработаны схемы и дозы применения этих препаратов в отдельные технологические периоды промышленного содержания коров, которые усиливают метаболические процессы в организме и уровень молокообразования на 6–13%. У коров с удоем 4,5–5,0 тыс.кг молока за лактацию адаптационные реакции на изменение типа доильной установки и межгрупповое перемещение проходят с большим напряжением обменных процессов, чем у среднепродуктивных животных. Установлены особенности адаптационных и метаболических реакций у коров при межгрупповом технологическом перемещении после 45, 60 и 90 дней раздоя. Раздаивание коров в течение 90 дней в условиях беспривязного содержания и доения на установке типа УДЕ-8 „елочка” обеспечивает высший уровень реализации адаптационных возможностей и потенциала продуктивности. Установлены оптимальные дозы и схемы введения аминазина и феназепама, повышающие адаптационную возможность организма коров к изменению условий содержания и режима доения. Применение аминазина в дозе 5 мг/кг массы тела и феназепама в дозе 0,3 мг/кг массы тела у первотелок сокращает период приучения их к машинному дое-нию на 2–3 дня, снижает уровень катехоламинов в крови и напряжения обменных процессов в послеродовой период у первотелок и полновозрастных коров. Исследованы особенности влияния аминазина и феназепама на интенсивность сорбции и адсорбции молочной железой метаболитов белкового, углеводного и липидного обмена, основных лактогенных гормонов (СТГ, Т3, Т4, кортизола, катехоламинов), а также связанного с белком иода в четырехчасовой динамике после доения. Энтеральное применение аминазина и феназепама у первотелок коррегирует уровень гормонов в крови при более высокой концентрации пролактина, Т3, Т4, ИСБ и снижении катехоламинов в первые дни после отела и адаптации к машинному доению и межгрупповому технологическому перемещению. Изучены особенности действия аминазина при интрааортальном введении на уровень указанных метаболитов в крови и их артериовенозную разницу по молочной железе коров в период адаптации к перевозке автотранспортом. Установлено повышение активности тиреоидной и имунной систем за концентрацией ИСБ, имунных глобулинов в крови в первые часы после введения аминазина при снижении в последующий период. Ключевые слова: адаптация, коровы, технологические условия, кровь, молоко, физиологическое состояние, репродуктивная функция, режим доения, фармакологические препараты, коррекция. Fedoruk R.S. The adaptation of cows to maintenance milking conditions and their correction by means of biologically active substances and pharmacological preparations.- The manuscript. The thesis for the degree of the doctor of veterinary sciences by the specialty 03.00.13 – human and animal physiology.-S.Z. Gzhytski Lviv National Academy of Veterinary Medicine, Lviv 2005. The thesis deals with the results of the investigations of the action of ecological and technological agents on the adaptation processes in cows organism of different age and productivity, of the influence of elaborated feed supplements, kvaterine, celoterine, aminazine and phenasepam on these processes. On the base of the studies of blood, milk, different organs and tissues of cows the physiological and biochemical mechanisms of adaptation reactions under the influence of the number of ecological and technological agents at different periods of reproductive-productive cycle have been elucidated. The influence of enteral administration of aminazine and phenazepam on blood level of main metabolites and hormons and the degree of their sorbtion and adsorbtion by mammary gland of cows after milking has been studied. The influence of mentioned preparations on main lactogenic hormones concentration in blood of primіparous during lactogenesis and adaptation to mashine milking has been shown. The schemes and doses of these supplements and preparations have been elaborated; their stimulatory influence on the intensity of metabolic processes, adaptation and reproductive ability, high productive mammary gland function has been established. Key words: adaptation, cows, technological conditions, blood, milk, milking regime, pharmacological preparations, correction. Підписано до друку 14.06.2005 р. Формат 60х901/16. Умов. друк. арк. 1,9. Папір офсетний. Тираж 100 прим. Віддруковано на різографі в лабораторії комп’ютерних технологій Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького м. Львів, вул. Пекарська, 50. PAGE \* Arabic 1

Похожие записи