РЕФЕРАТ

на тему:

Знак зодіаку – Діва

Терезами. Латинська назва: Virgo. Займає на небі площу в 1294.4
квадратні градуси й містить 164 зірки, видимі неозброєним оком.

У міфах Діва представляє богиню любові або богиню материнства. Цікава
зірка Діви по імені Поррима; це подвійна з дуже витягнутою орбітою й
періодом 171 рік. Блиск кожного з її компонентів 3.5 зоряної величини, а
максимальна відстань між ними близько 6″. Таким воно було в 1925 р., а
до 2011 р. зменшиться до 0.5″.

Діва — древнє сузір’я. Включено в каталог зоряного неба Клавдія Птолемея
«Альмагест». Греки бачили в цьому сузір’ї самих різних богинь і героїнь.
Однак, найбільш розповсюджена версія, що це Деметра, дочка Кроноса і
Реї, богиня родючості і землеробства, мати Персефони. На зображеннях
Діва тримає колосся, по розташуванню відповідної зірки Спіка. Інша
яскрава зірка сузір’я — Віндеміатрикс, (Vindemiatrix — лат.
«виноробниця»). Вважали, що це — перетворений у зірку юнак Ампел,
улюбленець Діониса, бога плодоносних сил землі і виноробства.

Найяскравіша зірка – Спіка, що на латинській означає «колосся»,
яскравіша, гарячіша і набагато крупніша багатьох. Лише 600 сонць могли б
одночасно створити такий же потік випромінювання, як одна Спіка. Поруч з
нею наша зірка здається маленькою і незначною.

У телескоп ніяких супутників навколо Спіки не видно, але фотоелектричні
виміри помітили незначні по амплітуді (0,1m) і суворо періодичні по
характеру коливання блиску.

Цікава зірка Гама. Ця подвійна зірка складається з двох жовтувато-білих
зірок-близнюків, майже невідрізнимих по фізичних характеристиках одна
від одної. Кутова відстань між ними близько до 5″, і вже Брадлей у 1718
р. докладно досліджував цю пару. З тих пір зірки встигли зробити майже
півтора оберти навколо центру мас, тому що період обертання в цій
фізичній системі дорівнює 172 роки. Центри зірок розділені проміжком у
44 а. е., і ця пара сонць віддалена від нас майже на 10 пк.

У верхній частині сузір’я Діви, в області неба, приблизно обмежена
зірками Епсилон, Дельта, Гама, Ета, Бета, Омікрон, зосереджена величезна
кількість галактик. Тут у могутні телескопи видна «система із систем» —
грандіозна хмара галактик, яка включає в себе біля двох з половиною
тисяч «зоряних островів», подібних нашому. Центр хмари віддалений від
нас на 12 мільйонів парсеків, а сама хмара в цілому несеться від нас,
підкоряючи знаменитому закону «червоного зсуву», зі швидкістю 1200 км/с,
тобто в тисячу разів швидше кулі!

Сузір’я Діви примітно ще і тим, що в ньому знаходиться найбільш яскравий
із квазарів, який має позначення ЗС 273. Він знаходиться недалеко від
зірки 8 Діви, і за допомогою карт його можна відшукати серед слабких
зірок 12-13 зв. величини. Щоб ці пошуки завершилися успіхом, потрібно не
тільки прозоре небо, але і телескоп з діаметром об’єктива, не меншим 15
см. Утім, при достатній навичці цей дивний об’єкт можна спробувати
відшукати і з меншими інструментами.

Усі квазари знаходяться далеко за межами нашої Галактики і навіть
найближчий з них — квазар ЗС 273 із сузір’я Діви віддалений від Землі на
відстань у 1,5 мільярда світлових років. Спостерігаючи квазари, ми
бачимо самі древні об’єкти космосу.

Багато квазарів (у їхньому числі і ЗС 273) помітно змінюють видимий
блиск за короткі терміни (місяці і тижні). Загальне число квазарів,
доступних для спостереження в сучасні могутні телескопи, оцінюється в
100000. Усі вони, підкоряючи закону «червоного зсуву», віддаляються від
Землі з колосальними швидкостями (швидкість квазара ЗС 273, наприклад,
близька до 48 000 км/с). Ці швидкості є прямий наслідок розширення
тривимірного простору Всесвіту.

Квазар ЗС 273, як і багато інших об’єктів цього роду, має складну
структуру. Він складається із зіркоподібного об’єкта 12,6 зв. величини і
маленької витягнутої туманності. Мимоволі напрошується аналогія з іншим
чудовим об’єктом у сузір’ї Діви — радіогалактикою Діва А, могутнім
джерелом радіохвиль. Поруч з ядром цієї галактики помітний дивний викид.

Галактика Діва А (вона ж М87) видна вже в 10-кратний призмовий бінокль.
Її блиск 8,7 зв. величини. У шкільний телескоп з 20-кратним збільшенням
можна розглянути навіть форму цього унікального об’єкту.

На відстані близько 59 млн. світлового років знаходиться скупчення
галактик Діви, що містить не менше 1500 членів, серед яких еліптичні
галактики М 49, М 59, М 60, М 84, М 86, М 87 (джерело
радіовипромінювання) і М 89; спіральні галактики: пересічена М 58,
яскрава М 90, повернена до нас ребром М 85 і велика, розгорнута зверху
вниз М 61. Майже з ребра видна галактика Сомбреро (М 104), названа так
через могутню темну пилову лінію, що проходить уздовж екваторіальної
площини.

Маса галактики М87 приблизно більйон сонячних мас. Ця сама масивна з
відомих галактик містить у собі більш 400 кульових зоряних скупчень.
«Викид», що спостерігається поруч з галактикою, грандіозна — його
довжина не менше 300 світлового років і він складається з декількох
конденсацій. Можна без перебільшення вважати галактику М87 одним із
самих дивних об’єктів зоряного світу.

У сузір’ї Діви знаходиться одне із самих могутніх скупчень, або хмар,
галактик. На думку Ж. Вокулера й інших астрономів, саме ця хмара є ядром
або центром Надгалактики, у якій роль зірок грають зоряні системи.
Відстань до хмари в Діві 12 мегапарсеків, причому наша Галактика навколо
цього «ядра» обертається за термін, не менший 100 мільярдів років. Таким
чином, у скромному, неяскравому сузір’ї Діви, можливо, знаходиться центр
найбільшої з матеріальних систем, що намагається уявити собі сучасне
людство.

Діва в атласі Яна Гевелія

Діва на небі

Похожие записи