Реферат на тему:
Малі планетиМіж орбітами Марса і Юпітера розміщується пояс малих планет
Сонячної системи — звичайно їх називають астероїдами. Найбільшим з них е
Церера, радіус якої оцінюється приблизно у 1000 кілометрів. Діаметр
астероїда Паллади дорівнює 490 кілометрів. Трохи менші розміри мають
Юнона і Веста.
На сьогодні астрономи зареєстрували близько 2 тисяч астероїдів. Для цих
малих планет розраховано орбіти, їх занесено у спеціальні каталоги.
Згідно з однією гіпотезою, яка протягом деякого часу-користувалася
чималою популярністю, колись у цьому районі Сонячної системи існувала
велика планета — їй навіть дали назву: Фаетон. Але потім з невідомої
причини планета розпалася, і сучасні астероїди є її уламками. На користь
такого припущення, вдавалося б, свідчить той факт, що більшість
астероїдів має подібні орбіти. Проте, з іншого боку, в чимало
астероїдів, особливо невеликих, орбіти яких або заходять далеко за
орбіту Сатурна, наприклад Ганімед і Гідальго, або проникають усередину
орбіт Марса, Землі і навіть Меркурія, наприклад Ерос, Гермес, Амур і
Ікар. Прихильники «гіпотези Фаетона» пояснюють це тим, що окремі малі
уламки при розпаді планети могли досягти різної швидкості.
Проте більшість сучасних астрономів вважає «гіпотезу Фаетона» швидше
фантастичною, ніж науковою, і додержують думки, що пояс астероїдів
закономірно виник у загальному процесі формування Сонячної системи.
«Гіпотезі Фаетона» суперечать і деякі інші факти. Так, наприклад,
статистичні підрахунки привели вчених до висновку про те, що загальна
кількість астероїдів становить близько 90 тис. Якщо ця оцінка відповідає
дійсності, то загальна маса цих небесних тіл становить усього лише одну
тритисячну частину маси Землі. Однак навіть найменша з дев’яти основних
планет Сонячної системи — Меркурій за своєю масою лише в двадцять разів
менший від Землі.
Спостереження виявили в багатьох відомих нам астероїдів періодичні зміни
блиску. Скоріше всього це пояснюється досить швидким обертанням малих
планет навколо своєї осі, а також неправильністю їхньої форми і
неоднаковою відбивною здатністю їх різних частин.
Астероїди належать до тих космічних об’єктів, які привертають найбільш
пильну увагу письменників-фантастів. Пропонується, наприклад,
використати ці небесні тіла як природну базу для створення різних
космічних станцій та обсерваторій. Подібне рішення звільнило б космічних
конструкторів і інженерів від необхідності проведення складних і дорогих
монтажних робіт на орбітах у відкритому космосі. Хоч які малі астероїди,
вони могли б бути досить надійним природним фундаментом для зведення
різноманітних споруд. Не можна не враховувати і ту обставину, що
астероїди мають хоча й невеликі, та все ж відчутні маси, які створюють
певну силу тяжіння. А це може забезпечити сприятливіші умови для
довготривалого перебування людей на їхній поверхні.
Пропонується також штучним шляхом змінювати орбіти астероїдів з таким
розрахунком, щоб вони найкраще відповідали тим науковим дослідженням,
які мають на них здійснюватися.
Зрозуміло, сьогодні ідея практичного використання астероїдів людиною
скидається на фантастику. Однак ми вже не раз ставали свідками того, як
втілювалися у життя здавалося б найсміливіші фантастичні проекти. Цілком
можливо, що з часом і астероїди справно служитимуть людині.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
