РЕФЕРАТ
на тему:
ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У РЕСТАВРАЦІЇ
І ЗБЕРЕЖЕННІ ПАМ’ЯТНИКІВ ДАВНЬОРУСЬКОГО МОНУМЕНТАЛЬНОГО ЖИВОПИСУ
ПЛАН
Вступ
1. Теоретичні засади реставрації пам’яток архітектури
за допомогою комп’ютерних технологій
2. Методика і практична сторона реставрації
архітектурних споруд за допомогою електронних технологій
Висновки
Використана література
Вступ
Проблема відтворення споконвічного вигляду частково чи цілком
зруйнованої архітектурної будівлі і мальовничого оздоблення звичайно
зважувалася умоглядно і винятково на основі уцілілих фрагментів чи
розписів по збереженим пам’ятниках, близьким за часом, місцеві і по
стилістиці.
Сьогодні, завдяки накопиченому досвіду, склалися передумови для
достовірної реставрації здавалося б навіки втрачених архітектурних
будівель і фресок.
Усебічну допомогу в цьому починанні можуть зробити комп’ютерні
технології. Вони можуть стати одним з інструментів у рішенні проблеми
збереження культурної спадщини.
Стрімке поширення комп’ютерних технологій привело до виникнення
принципово нових методів у реставрації. Саме вони здатні відтворювати
графічну інформацію будь-якого виду і перетворювати її у форми легко
доступні людині.
В даний час з’явилася реальна можливість об’єднати всі знання, які
відносяться до якої-небудь області, і зробити їх легко доступними для
людини.
1. Теоретичні засади реставрації пам’яток архітектури
за допомогою комп’ютерних технологій
У нашому випадку розглядаються архітектурні пам’ятники древньої Русі,
дані по яких розкидані по численних книгах, статтях, кресленнях,
малюнках і т.д., і все це знаходиться в різних місцях, сховищах,
архівах. Нарешті, просто в різних країнах. Створювана база даних
дозволить скористатися всіма наявними на сьогоднішній день відомостями.
Такий підхід, коли в розпорядження людини надається вся сума знань по
даному питанню, дозволяє по-іншому підійти до оцінки архітектурного
пам’ятника, його значимості і рішенню багатьох приватних практичних
задач сьогоднішнього дня в області архітектури, реставрації і т.д.
Комп’ютерна техніка дозволяє все з більшою вірогідністю і точністю
наближати будь-яку копію до оригіналу. Розвиваючись і удосконалюючись,
вона відкриває все нові і нові художньо-технічні можливості. Ця
особливість технології представляється особливо значною.
Реставрації і реконструкція насичена не тільки відкриттями, блискучими
досягненнями, але і сумними помилками. Сьогодні особливо гостро стоїть
питання про збереження і відродження пам’ятників культури.
Пам’ятники культури підлягають реставрації і поверненню до нас у вигляді
оригіналів, копій, аналогів. Наявність високоякісних “цифрових”
зображень дозволяє відновити загублені фрагменти чи пам’ятник у цілому.
Створення інформаційного банку допомагає зрозуміти і відчути умови, коли
створювався той чи інший пам’ятник архітектури, історична забудова,
відчути зв’язок часів, відтворити втрачене, відновити відсутні дані по
кожному пам’ятнику, доповнити наявні традиційні бази даних по мистецтву.
Доступ до інформації (розгорнутий науковий опис, зображення предмета з
деталями і фрагментами, написами, підписами й ін., двомірна чи
тривимірна модель), поза залежністю від того, де зберігається ця
інформація. Глобальна мережа надає необмежені можливості для аналізу
культурних явищ минулого.
Основні задачі реставрації і реконструкції досить відомі, і якість їх
рішення залежить від багатьох факторів. У числі перших у списку стоїть
також необхідність освоєння нових технологій, знання яких розширює
існуючі прийоми доповнюють і збагачує їх.
Використання комп’ютера, як могутнього інструмента реставратора,
дозволяє здійснити принцип “не нашкодь” стосовно твору мистецтва в
повному обсязі.
Природне старіння матеріалів, на жаль, приводить до того, що фрески
вицвітають, а стіни руйнуються. Численні причини, такі як безжалісний
час, стихійні лиха, війни, диктат влади, помилки реставраторів приводять
часто до значних змін, чи до повного знищення творів мистецтва. На
пам’ятниках мистецтва століттями накопичуються різного роду нашарування,
доповнення і переробки. Найбільшим змінам піддалися твори
середньовічного живопису, багато хто з який за століття свого існування
перетворилися в мальовничі нашарування різних епох.
2. Методика і практична сторона реставрації
архітектурних споруд за допомогою електронних технологій
Пропонована методика дозволяє знайти компромісне рішення в суперечці про
реконструкцію предмету чи його реставрації, тому що вся попередня робота
ведеться тільки з електронною копією.
Поки ще не склалася скільки-небудь струнка концепція, яка розкриває
проблему використання досягнень науки мистецтвом, також надзвичайно
важко знайти і визначити ту грань, де інструментом діяльності може і
повинен стати комп’ютер.
Для демонстрації можливості створення високо реалістичної комп’ютерної
моделі була обрана церква св. Георгія на Старій Ладозі. Вибір був
обумовлений наступними причинами:
архітектура церкви має величезне історико-художнє значення в історії
світового мистецтва;
архітектурний ансамбль має цікаве об’ємно-просторове рішення;
архітектурний ансамбль має виразний ландшафт і мальовниче оточення;
матеріали по Старій Ладозі є в достатній кількості і порівняно
легкодоступні для використання їхній при створенні комп’ютерної моделі;
Стара Ладога всім добре відома й оцінка вірогідності створеної
комп’ютерної моделі не викликає великих проблем.
Мова не йде про вторгнення підклеєних у ціле мальовничих ділянок фресок
на стіни храму: задача реконструкції ансамблю чи його ділянок зважується
винятково в графічних схемах.
Рис.1 Результати обмірювань
Від цього мальовничого ансамблю церкви св. Георгія ХІІ ст. у Старій
Ладозі збереглося порядку 20% площі найдавніших фресок, однак
розташованих настільки вдало, що відкрилася реальна можливість графічної
реконструкції багатьох площин.
Рис. 2 Побудова в одному з пакетів тривимірного моделювання
(За результатами обмірювань).
Основна мета – дослідження можливостей комп’ютерних графічних пакетів і
створення при необхідності спеціальних програм. Застосування їх на
практиці спрямованої на збереження давньоруської архітектури і
монументального живопису.
Комп’ютерна реконструкція надає можливість подивитися не тільки на сам
пам’ятник, але дозволяє одержати практично будь-які відомості, пов’язані
з цим пам’ятником, залишені людьми протягом усього часу.
Давньоруське мистецтво виробило свій стиль, свій творчий метод. Це
символ – певним чином впорядкований образ, який практикою поколінь
закріплювався каноном.
Рис.3. Збережені мальовничі ділянки фресок церкви св. Георгія
(Східна стіна)
Поняття канону містить у собі канон пропорцій, колірний і композиційний
канони. З їх допомогою досить жорстко закріплювалися у свідомості
символічні значення. Звідси йде фіксованість кольору, світла і т.д.
Давньоруські художники застосовували в стінному живописі переважно
природні земляні і мінеральні барвисті речовини, що дозволяє, при
електронній реконструкції, досить точно працювати з кольором.
В даний час фрески втратили свій первісний колір. Часом штукатурка
відстала, або вапняна побілка негативно відгукнулися на верхньому
кольоровому шарі.
Після розчищення колористична гама фресок вицвітає. Комп’ютерна
реконструкція дозволяє досягти потрібної насиченості кольору.
Спираючи на отримані результати можна уникнути багатьох помилок у
реставрації і збереженні монументального давньоруського живопису.
Результати проведених досліджень можуть знайти подальше застосування:
як науково-методичний матеріал, що обґрунтовує цей напрямок для рішення
задач реставрації;
для обґрунтування подальших наукових досліджень;
у розвитку нових форм подачі інформації.
Практична значимість дослідження полягає в тому, що результати роботи
дозволять використовувати алгоритм реконструкції і моделювання
монументального давньоруського живопису, а також розширює арсенал
традиційних прийомів і засобів реставрації. При цьому метод актуальний
як для практичної, так і педагогічної діяльності.
Рис.4. Графічна реконструкція фресок
Основні положення проходять практичну перевірку в реставраційних
майстернях Ермітажу, на кафедрі реставрації СПГХПА, у музеї-заповіднику
Стара Ладога.
Успіх при комп’ютерному реконструкції у величезному ступені залежить
від багажу знань і досвіду, отриманого при звичайній реконструкції,
коли реставратор руками працює з матеріалами, їхній прекрасно знає і
почуває. Без живого знання матеріалу і технології найчастіше виходять
вироби позбавлені людського тепла.
Створення чисто комп’ютерної синтетичної моделі архітектурного
пам’ятника швидше за усе відштовхне від себе людину, яка знає даний
предмет, але ми також можемо одержати невірне уявлення про естетичну
цінність даного архітектурного пам’ятника, тим самим будуть знівечені
споконвічні представлення людини про прекрасне.
Успішне застосування комп’ютерної реконструкції жадає від реставратора
як прекрасного знання свого предмета, так і знання нового “інструменту”
реконструкції, що безумовно вимагає порівняно великих тимчасових витрат
на процес навчання і придбання навичок роботи, але зате з’являється
набагато більша можливість при достатньому рівні професіоналізму робити
зовсім унікальні речі, деякі з який практично не можуть бути реалізовані
в реальному світі.
Допомога комп’ютера для реконструкції творів мистецтва надає нові
можливості.
Ці можливості комп’ютера дозволяють скорочувати час. Основна робота при
заповненні втрат полягає в тому, щоб наблизити “доробковий матеріал” до
оригіналу, ”вписати” його, не прагнучи в той же час до абсолютної
зовнішньої подібності заповнених фрагментів і оригіналу.
Комп’ютер допомагає реставратору уникнути багатьох помилок, ще на екрані
з безлічі шляхів реставрації він може знайти вірний і перевірити себе.
У випадку помилково прийнятого рішення – комп’ютер надає можливість
повернутися до первісного варіанта до підготовчої роботи на будь-якій
стадії не наносячи ушкоджень предмету.
Реставратор проробляє на екрані монітора весь процес реставрації і
створює кінцевий результат. При цьому і малюнок, колірна гама копії
відповідає оригіналу.
Комп’ютерна реконструкція на даному тимчасовому етапі розвитку повинна
зайняти поряд із традиційними методами свою визначену нішу, що в жодній
мірі не відкидає і не зменшує роль існуючих методів, а тільки органічно
їх доповнить у тій мері, у який це буде визнано практикою життя.
Висновок
За результатами проробленої роботи можна зробити наступні висновки.
Комп’ютерне технологія дозволяє зберегти те, що залишилося й одночасно
реконструювати загублене.
Отримані результати підтверджують користь і безсумнівну перспективність
застосування комп’ютерних технологій на всьому просторі музейної
діяльності.
Віртуальна реставрація і реконструкція може бути успішно реалізована при
розумному сполученні інтуїтивного-художнього мислення і наукових
технологій.
Поява нової наукової дисципліни, який можна умовно позначити, як
художньо-комп’ютерне відтворення творів мистецтва.
Використана література
Агапова Р. О трех поколениях компьютерных технологий //Информатика и
образование. –1994. -№2.
Варченко В.И. Радуга в компьютере. // Начальная школа. – 1997. -№10. –
С92.
Волков И. П. Учим творчеству. –М., 1988.
Гершунский Б.С. Компьютеризация в среде искусства. –М., – 1987.
Глушко А.И. Компьютерный класс в школе. // Информатика и образование.
Дрига, Рах. Технические средства реставрации. –М., 1985.
Клейман Т.М. Школы будущего: Компьютеры в процессе обучения. –М.: Радио
и связь, 1997.
Луцкий Р.М. Графика “Агата” – новые возможности. // Информатика и
образование. – 1992. – №1.
PAGE
PAGE 2
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
