Реферат

на тему:

“Луцький замок –

пам’ятка архітектури

кінця 13 – початку 14 століття”

“Славетним і столичним”, — так називали волиняни Любартів замок у Луцьку
в ХVI ст. Збудований в основному великим князем Галицько-Волинської Русі
Дмитром-Любартом у 1340-1385 роках, як державна столична резиденція
останнього правителя Галицько-Волинського князівства, він, хоч і з
втратами, зберігся до нинішніх часів і є єдиним столичним державним
замком в Україні.

Всі інші — приватні або державні незалежно від достоїнств їх
архітектури, стану збереження й реставрації не можуть претендувати на
місце поряд із Луцьким замком. Не кажучи вже про розрекламовані деякими
місцевими патріотами, особливо в Галичині, панські палаци й монастирські
укріплення, які взагалі не можна назвати замками.

З припиненням роду князів Волинсько-Галицьких (1336-1337 рр.) Волинь
перейшла під управління литовських князів. Перший на Волині литовський
православний князь Любарт окремою грамотою затвердив древні права
єпископів Луцьких, збудував у Луцьку замок і кафедральний собор на честь
Апостола Іоанна Богослова. В період панування Польщі собор було
зруйновано римо-католиками. На сьогоднішній день на території замку в м.
Луцьку зберігся Митрополичий будинок і фундамент собору.

Однак Волинянам вже давно варто було б говорити про те, що коли
наприкінці ХV ст. татарські орди спопеляли українські села, коли Київ
став суцільним згарищем, митрополит був убитий, а воєвода разом із
сім’єю і тисячами киян продані в рабство, тоді саме за мурами волинських
і, в першу чергу Луцького замків знайшла собі захист правляча державна
еліта Русі-України, довкола якої гуртувалося поспільство, яке
миназиваємо українським етносом. Саме тоді столичний замок спричинив
переростання міста у Лучеськ 0Великий на Стирі, і поспільство хана
Перекопської орди відкрило своє дипломатичне представництво у Луцьку. В
1929 році великий князь Литви, луцький князь Вітовт, приймав у
тутешньому замку монархів європейських держав.

Замкові мури й башти, окрім захисту наших предків в найдраматичніший
час, зберегли для Волині й України 1 млн. 500 тисяч історичних
документів і, що лише 5-та частина з них й до сьогодні прочитана,
видрукувана й знаходиться у науковому обігу. Причому зроблено це було в
час царського самодержавства, а за рокирадянської влади і незалежності
України їх опрацьовано менше, ніж 0,5 відсотка. А декотрі з цих
документів написані рукою гетьмана України Івана Виговського в бутність
писаря Луцької замкової канцелярії. Тут уже — універсали гетьмана
Мазепи, матеріали у справі слідства і страти Данила Братковського, заява
Івана Федорова, описи міст і сіл, замків і маєтків, храмів і монастирів,
документи з життя, праці і побуту всіх станів населення.

      Вже від самого моменгу заложення луцький замок грає величезну
ролю. В 1349 році Казимир, король польський, по занятті Галичини
прибуває на Волинь та несподіваним нападом П займає. Один тільки Луцьк,
завдяки укріпленому замкові, ие піддався; навпаки, звідси наступного
року кн. Любарт починає протинаступ, наслідком якого Волинь знову
опинилася під його владою.

За мурами замку збиралися сейми і з’їзди правлячої еліти, в їх числі й
такі, що впливали не тільки на долю Волині, а й всієї Русі-України
(нелегальний з’їзд 1969 року з приводу підписання Люблінської Унії) та
сприяли українському етносу (організаційне зібрання православного
братства 1 вересня 1916 року).

     В замковому дворі ще від давньоруських часів діяв собор Івана
Богослова — найвизначніша святиня і духовна столиця східної Волині. В
ній захоронені луцькі князі і єпископи, серед них і будівничий замку
Дмитро-Любарт. Перед його вівтарем заключали договори й складали присяги
державні урядовці. В ньому висвячували волинських священиків і єпископів
та освячували шлюби й шлюбні угоди. Великий князь Литви і князь луцький
Вітовт освятив тут заручини своєї дочки Софії і московського царевича
Василя — сина переможця татар на Куликовському полі Дмитрія Донського.
То ж неспроста шлюбні пари нині знову починають відвідувати Луцький
замок, а працівники історико-культурного заповідника планують зробити
для них весільне свято змістовним і особливо урочистим.

      Дирекція заповідника вбачає в цьому одне з джерел для виживання,
оскільки заходи з фінансування реставрації замків від іноземних фондів
чи за рахунок включення його до списку пам’яток Юнеско або ж розвитку як
екскурсійно-туристичного об’єкту еврорегіону “Буг” позитивних
результатів не дали.

      Не одержав Луцький замок фінансової підтримки і від держави в час
його відвідання віце-прем’єром, то того ж істориком і академіком, який
відіслав за милостинею до місцевих бізнесменів, ні з нагоди святкування
на найвищому рівні 800-річчя Галицько-волинського князівства, як
столична резиденція останнього правителя цієї держави. Як тут не
пошкодуєш, що харківський нащадок виявився людиною небагатою і
нерозважливою.

      То ж сьогодні вічний страж Волині заліковує завдані часом рани
коштом поодиноких любителів старовини, що його відвідують, та
дітей-школярів, які несуть дані батьками копійки, щоб побувати у царстві
середньовіччя та з висоти його головної межі оглянути старий Луцьк і
почути захоплюючу розповідь про минуле міста.

Використана література

Історія Луцька. – Луцьк, 2001.

О.Субтельний. Історія України. – К., 1994.

Похожие записи