.

Архітектурні пам’ятки площі Ринок (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 11758
Скачать документ

Реферат на тему:

Архітектурні пам’ятки площі Ринок

Зміст

1. Вступ;

2. Пл. Ринок, 2. “Палаццо Бандінеллі”;

3. Пл. Ринок, 3. Житловий будинок;

4. Пл. Ринок, 4. “Чорна кам’яниця” (зараз – будинок Львівського
історичного музею);

5. Пл. Ринок, 5. Житловий будинок (зараз – будинок Львівського
історичного музею);

6. Пл. Ринок, 6. “Кам’яниця Корнякта”, “Королівська кам’яниця” (зараз –
будинок Львівського історичного музею);

7. Пл. Ринок, 8. Житловий будинок;

8. Пл. Ринок, 9. Резиденція латинських архієпископів (зараз – житловий
будинок);

9. Пл. Ринок, 10. Палац Любомирських (зараз – відділ Львівського музею
етнографії та художнього промислу НАН України);

10. Пл. Ринок, 12. Житловий будинок;

11. Пл. Ринок, 14. “Кам’яниця Массарі”;

12. Пл. Ринок, 16. “Кам’яниця Мешковського”;

13. Пл. Ринок, 20. Житловий будинок;

14. Пл. Ринок, 21. Житловий будинок;

15. Пл. Ринок, 23. “Кам’яниця Шольц-Вольфовичів”;

16. Пл. Ринок, 24. Житловий будинок (зараз – будинок Львівського
історичного Музею);

17. Пл. Ринок, 28. Житловий будинок;

18. Пл. Ринок, 29. Житловий будинок;

19. Пл. Ринок, 31. Житловий будинок;

20. Пл. Ринок, 36. Житловий будинок;

21. Висновок;

22. Література.

1. Вступ

Площа виникла в XІV ст. внаслідок регулярного планування забудови за
взірцем середньовічних західноєвропейських міст, як центр торговельного
та суспільного життя міста. З кожного кута площі виходять дві
взаємоперпендикулярні вулиці, котрі закінчувалися біля міських
фортифікацій, що опоясували середньовічне місто. Площу розміром 142 х
129 м утворюють 44 будинки і ратуша в центрі. Від початкової готичної
забудови, яка загинула під час пожежі 1527 р., збереглися підвали і
фрагменти стін з готичними деталями. Дбайливо відновляючи вцілілі мури,
нові будинки після руйнівної пожежі міщани будують тільки з каменю та
цегли і називають їх кам’яницями.

Архітектурний вигляд площі формувався в період розквіту ренесансу у
Львові. Ансамбль створювали кращі архітектори — П. Красовський, М.
Градовський, П. Барбон, П. Римлянин, Б. Меретин, С. Фесінгер та інші.
Будівлі споруджувались за замовленням багатої знаті і заможних купців,
оскільки ділянки на центральній площі міста були дуже дорогими. Платився
податок від кількості вікон на головному фасаді будівлі. Це наклало свій
відбиток на архітектурний вигляд будівель: більшість будинків побудовані
на вузьких, витягнутих вглибину ділянках, складаються із головної
будівлі, внутрішнього двору і фліґеля.

2. Пл. Ринок, 2. “Палаццо Бандінеллі”

Кінець XVI ст.;

перебудова 1737-1739 рр.

Пізній ренесанс.

Традиційна назва “Палаццо Бандінеллі” походить від від імені давнього
власника.

Будинок вписується в ряд житлової забудови на східній стороні площі
Ринок. Північний фасад виходить на вул. Ставропігійську.

Видовжена в плані зі сходу на захід триярусна кам’яниця з елементами
білокам’яного декору. Сторони фасадів фланкують рустовані пілястри.
Яруси членовані широкими пасами антаблементу з сильними виносами
карнизів. Портали оформлені колонами, завершені сандриками вікна –
пілястрами. Над порталами – декоративні рельєфи. В інтер’єрі збережена
автентична різьба міжвіконних колон у залах.

Зразок ренесансної палацової архітектури у міській забудові.

Будинок перебуває в аварійному стані. Ведуться роботи по реконструкції
споруди.

3. Пл. Ринок, 3. Житловий будинок

XVI ст.;

XVIII ст. (перебудова), архіт. П. Полейовський.

Бароко.

Кам’яницю споруджено на східній стороні пл. Ринок.

Видовжена в плані зі сходу на захід чотириповерхова будівля. Нижній ярус
фосаду артикульований балконом на консолях, з ажурною балюстрадою.
Верхні поверхи членовані лопатками.

Комплекс скульптурного оздоблення фасаду включає консолі, виконані у
формі півфігур, пластичне оздоблення балюстради та аттика (скульп. Фр.
Олендзький).

Будинок є прикладом житлової архітектури епохи бароко.

4. Пл. Ринок, 4. “Чорна кам’яниця” (зараз – будинок Львівського
історичного музею)

1588-1589, архітектори П. Барбон, П. Римлянин;

1596 (добудова третього поверху),

архіт. П. Красовський;

1677 (скульптури фасадів, аттик),

архіт. М. Градовський;

1884 (добудова четвертого поверху)

архітектори М. Фехтер, А. Пйотровський;

1911 (реставрація фасаду), архіт. Е.Жихович;

1926 (реставрація в інтер’єрі), архіт. Л. Дайчак.

Пізній ренесанс. “Чорна кам’яниця” – традиційна назва, вживана з ХІХ ст.

Кам’яниця побудована на східній стороні пл. Ринок, на фундаментах та
підвалах давнього будинку, датованого ХV ст.

Будівля – видовжена в плані зі сходу на захід, чотирьохповерхова.
Площину фасаду повністю покрито діамантовим рустом, викладеним з
вапнякових блоків. Яруси членовані тягами. Комплекс декору включає
білокам’яне обрамлення порталу та вікон, опорядження аттика та
фігуративну скульптуру в нижньому ярусі фасаду.

В інтер’єрі – оформлення порталів та вікон, виконане в мармурі.

Приміщення використовуються для експозиції Львівського історичного музею
(адаптовані для функцій музею з 1926 р.).

5. Пл. Ринок, 5. Житловий будинок (зараз – будинок Львівського
історичного музею)

Кінець XVI – XVII ст., архіт. П. Красовський;

ХІХ ст. (перебудова).

Готика (пивниці, сіни). Ренесанс.

Кам’яниця будувалася на східній стороні пл. Ринок. Видовжена в плані з
заходу на схід будівля; цегляна, чотириповерхова, з фасадом, викладеним
на рівні першого поверху тесаним каменем, вище – покрита тиньком.
Оригінальний декор фасаду був втрачений під час перебудов у ХІХ ст.
Вікна в скромних обрамленнях. На другому поверсі по центру – балкон.

Приклад перебудови ренесансної кам’яниці у формах ХІХ ст.

Будинок використовується Львівським історичним музеєм.

6. Пл. Ринок, 6. “Кам’яниця Корнякта”, “Королівська кам’яниця” (зараз –
будинок Львівського історичного музею)

1580, архіт. П. Барбон, за участю П. Римлянина;

1678 (добудова аттика), скульп. А. Шлютер ?;

XVIII-XIX ст. (реконструкції);

1910-1912 (реставрація, реконструкція подвір’я),

архіт. Л. Джюркович.

Формальне вирішення будинку характеризується поєднанням ряду стилів, які
відносяться до різних періодів. До цього переліку входить готика
(склепіння пивниць), ренесанс (планувальна структура, фасади), маньєризм
(бароко (аттик), ампір (окремі елементи фасаду, інтер’єри), неоренесанс
(реконструйоване внутрішнє подвір’я).

Історична назва “Кам’яниця Корнякта” походить від імені першого
власника.

Будинок вкомпоновано в забудову східної сторони пл. Ринок. Тильний
(західний) фасад виходить на вул. Федорова.

Будівля палацового типу, видовжена в плані з заходу на схід, з
внутрішнім “італійським” подвір’ям. Споруджена на фундаментах двох
кам’яниць, які стояли тут в XV ст. Мурована з каменю, триповерхова, з
високим аттиком, завершеним скульптурою. Портали обох фасадів фланковані
півколонами. Вікна завершені сандриками. Нижній ярус головного фасаду
відчленований від верхньої частини фасадної стіни смугою балкону і
балконною балюстрадою (1817). Вартісним доповненням до архітектури
подвір’я стали арочні лоджії, розміщені трьоми ярусами (реконструкція
початку ХХ ст.).

Приміщення використовуються для експозиції Львівського історичного музею
(адаптовані для потреб музею з 1908 р.).

7. Пл. Ринок, 8. Житловий будинок

Кінець XVI – початок XVII ст.;

1840-і рр., архіт. Фр. Бауман.

Ренесанс (планувальна структура). Класицизм (фасад).

Будинок розташований на східній стороні пл. Ринок, тильним фасадом
виходить на вул. Федорова.

Будівля видовжена в плані зі сходу на захід, чотириповерхова, мурована з
цегли, тинькована. Над першим поверхом розміщено балкон з ажурною
решіткою, що займає всю ширину фасадної стіни. Останній поверх,
добудований у ХІХ ст., відокремлений від нижніх ярусів карнизом широкого
виносу. Фасад членований пілястрами і прикрашений рельєфами, в яких
фігурують міфологічні теми та символи торгівлі (1860-і рр., скульп. Г.
Красуцький). Вікна в обрамленнях.

На першому поверсі збереглися склепіння і перекриття з доби ренесансу.

Будинок є прикладом перебудови ренесансної кам’яниці, проведеної в ХІХ
ст.

8. Пл. Ринок, 9. Резиденція латинських архієпископів (зараз – житловий
будинок)

1634 (архіт. Я. Покорович);

1845.

Ренесанс (планувальна структура). Класицизм (фасад).

Маючи шестивіконний, будинок споруджувався на двох суміжних ділянках, на
східній стороні пл. Ринок. Його тильний фасад виходить на вул. Федорова.

Видовжена в плані зі сходу на захід чотириповерхова будівля, мурована з
цегли, тинькована. Останній поверх – відокремлений від нижніх партій
карнизом – добудовувався у ХІХ ст. Фасад членований пласкими лопатками,
вікна в обрамленнях. Портал фланкують декоративні півколони (XVII ст.).

В інтер’єрі збереглися настінні розписи XVII ст. (розкриті у 1985-1987
рр.).

Приклад перебудови ренесансної кам’яниці, здійсненої в ХІХ ст.

Колишня резиденція архієпископів зараз використовується як житлова
споруда.

9. Пл. Ринок, 10. Палац Любомирських (зараз – відділ Львівського музею
етнографії та художнього промислу НАН України)

XVII ст.;

1744-1763, архітектори Я. де Вітте, Б. Меретин,

М. Урбанік, скульптори С. Фессінґер, С. Кодецький.

Бароко.

Будівля займає кутову ділянку на західній стороні пл. Ринок. Бічним
фасадом виходить на вул. Руську, тильним – на вул. Федорова. Видовжена в
плані з заходу на схід.

У XVII ст. споруджувалася на місці п’яти давніх кам’яниць, над
фундаментами і пивницями з періоду готики. В XVIII ст. – грунтовно
перебудовувалася.

Будинок мурований з цегли, тинькований, триповерховий, завершений
аттиком. Чоловий фасад членований пілястрами, перший поверх і аттик
відділені широкими карнизами. Портали головного та тильного (1695)
фасадів мають півкругле завершення. Вікна – в рельєфних обрамленнях.
Аттик та наріжник будівлі оформлені декоративною скульптурою, в якій
фігурують мотиви військового обладунку. Капітелі пілястр прикрашені
ліпними гирляндами. В інтер’єрі встановлено стикові каміни (скульп. Я.
Оброцький).

Зразок палацової архітектури епохи бароко у Львові, включеної в масив
житлової забудови XVI-XVIIІ ст.

.

l

n

t

?

?

?

TV\

B

D

?

?

?

Ue

TH

ae

$

$

n

?

VD

?

TH

eUUUUUUUUUUUUUUUUUUUeI

ae

oe

$

$

o*oBoiiissiOiiiiiiiiiiiississiii

Зараз в будинку містяться відкриті фонди музею етнографії та художнього
промислу НАН України.

10. Пл. Ринок, 12. Житловий будинок

XIV-XV ст.;

1569-1573;

1909 (перебудова);

1920 (реконструкція), архіт. Г.Орлеан.

Ренесанс, історизм.

Кам’яниця розташована в південному пряслі забудови ринкової площі.

Мурований в цеглі, оцинкований, чотириповерховий будинок з двома крилами
офіцин, які витягнуті в подвір’ї на всю глибину ділянки. Належить до
типу “широких кам’яниць” на пл. Ринок (був утворений шляхом об’єднання
двох вузьких кам’яниць наприкінці XVI ст. ).

Ринковий фасад кам’яниці – п’ятивіконний. Наявність двох давніх
різночасових будівель простежується у муруваннях пивниць та партерного
поверху.

Частина приміщень першого поверху перекрита старими склепіннями.
Ренесансний характер архітектури проглядається крізь перебудови поч. ХХ
ст. Особливо цікавими є гротескні маскарони, які прикрашають площину
стіни між другим та третім поверхом на головному фасаді.

Будівля за планувальними ознаками належить до типової ренесансної
львівської кам’яниці. Вона демонструє, що ринкова забудова періоду ХV
ст. була мурованою, з пивницями перекритими склепіннями, і що входи до
пивниць були безпосередньо з хідника площі.

Реконструкція цієї кам’яниці в 1909 р. пізніше трактувалась як добрий
приклад історичної стилізації і “повернення” ренесансного вистрою
фасадові (використання аттику, волют та маскаронів).

Будинок використовується для торгових закладів та бюро (партер), верхні
поверхи – житлові.

11. Пл. Ринок, 14. “Кам’яниця Массарі”

1589, архіт. П. Щасливий;

XVII ст.;

ХІХ-ХХ ст. (перебудови);

1936 (реставрація).

Ренесанс. Історична назва “Кам’яниця Массарі” походить від імені
давнього власника – консула Венеційської республіки. Дати “1600” та
“1660” (на фасаді та в сінях) вказують на хроніку будівельних робіт.
Будинок, споруджений на південній стороні пл. Ринок, має видовжену
конфігурацію плану, орієнтованого по осі з півночі на південь. Споруда –
чотириповерхова, цегляна. Фасад облицьований каменем і рустований
(реконструкція ХХ ст.). Портал прикрашено фігурою крилатого лева (XVII
ст.). Вікна мають рельєфні обрамлення з оригінальними сандриками.
Частково збережені перекриття та елементи декору, пов’язані з
найдавнішим періодом будівництва. У 1998 р. були розкриті різьблені
ренесансні балки стін.

12. Пл. Ринок, 16. “Кам’яниця Мешковського”

XV ст.;

ХІХ ст. (перебудова);

1930-і рр. (реставрація).

Готика (планувальна структура, склепіння першого поверху). Історизм.

Будинок розташований на південній стороні пл. Ринок. Чотириповерхова,
цегляна, тинькована будівля, видовжена в плані з півночі на південь.
Фасад членований лопатками, увінчаний карнизом сильного виносу, з
модильйонами. Профільований портал, вікна в обрамленнях. Балкон на повну
ширину фасаду, встановлений на другому поверсі. На першому поверсі
розкриті фрагменти давньої кладки.

До сьогодні частково збереглися склепіння і перекриття середньовічної
кам’яниці.

Об’єкт дає уявлення про характер перебудов, яких зазнавала архітектура
старого міста в ХІХ ст. Використовується як житлова споруда.

13. Пл. Ринок, 20. Житловий будинок

XVIII ст.,

архіт. Фр. Кульчицький.

Рококо.

Кам’яниця займає ділянку на південній стороні пл. Ринок, видовжена в
плані з півночі на південь. Чотириповерхова, цегляна, тинькована. Фасад
– частково рустований, членований тягами. Над цокольним ярусом фасадної
стіни встановлено балкон на рокайльних консолях. Портали та вікна
доповнені рельєфними обрамленнями і сандриками з ліпним декором. На
подіумах балконної балюстради розміщено ліпні вазони. Скульптурне
оздоблення датується 1786 р (скульп. Фр. Олендзький).

14. Пл. Ринок, 21. Житловий будинок

XVII ст.;

ХІХ ст. (перебудова).

Ренесанс (планувальна структура, склепіння першого поверху, елементи
фасаду).

Будинок займає ділянку на південній стороні пл. Ринок. В плані –
видовжений з півночі на південь.

Чотириповерхова будівля, цегляна, тинькована. Верхній поверх датується
ХІХ ст. Вікна та портали доповнені кам’яними різьбленими обрамленнями,
виконаними в період ренесансу. Верхня партія тинькованого фасаду не має
декоративних оздоб.

В будинку збереглися перекриття, що походять з доби ренесансу, портал у
сінях та старовинні куті двері.

15. Пл. Ринок, 23. “Кам’яниця Шольц-Вольфовичів”

1570; середина XVII ст.; середина XVIII ст. (реконструкція).

Ренесанс .

Історична назва “Кам’яниця Шольц-Вольфовичів” походить від імені давніх
власників будинку.

Кам’яниця знаходиться на західній стороні пл. Ринок, займаючи наріжну
ділянку. Північний фасад виходить на пл. Катедральну. В плані будівля
видовжена зі сходу на захід. Триповерхова, цегляна, тинькована.

Фасади членовані карнизами та вертикалями пілястр, рустованих на рівні
першого поверху, канельованих та прикрашених маскаронами у верхніх
ярусах. Композицію фасадної стіни завершує розвинутий карниз.

Фасади кам’яниці насичені скульптурним декором. Вікна в обрамленнях, з
сандриками та декоровані масками. В кутовій ніші третього поверху
встановлена скульптурна група “Хрещення” (XVII ст., майстерня Г. ван
Гутте).

В пізніші часи інтер’єри будинку були піддані грунтовній переробці.

Кам’яниця має велику цінність як об’єкт, який повністю зберіг
скульптурне оздоблення фасаду XVII ст.

Використовується як житлова споруда.

16. Пл. Ринок, 24. Житловий будинок (зараз – будинок Львівського
Історичного Музею)

XV ст.;

перша пол. XVI ст.;

1920 р.

Готика (фундаменти, склепіння першого поверху). Ренесанс (планувальна
структура, декоративні обрамлення в інтер’єрі). Пізня сецесія
(завершення фасаду).

Кам’яницю споруджено на західній стороні пл. Ринок. Будівля – видовжена
в плані зі сходу на захід, чотириповерхова, цегляна, тинькована. Над
гладкою, без креповок і профілювання, площиною фасаду виступає
розвинутий карниз і встановлено трикутний фронтон з рельєфом (1920,
скульп. З. Курчинський). Вхід та вікна першого поверху мають півкругле
завершення, на верхніх поверхах – прямокутні, в профільованих кам’яних
обрамленнях. Над нижнім ярусом фасаду розміщено балкон з кам’яною
балюстрадою.

Будинок використовується як експозиційна площа Львівського історичного
музею.

17. Пл. Ринок, 28. Житловий будинок

XV ст.;

початок XVII ст.

Готика (пивниці, сіни). Ренесанс.

Кам’яниця, споруджена на західній стороні пл. Ринок, має видовжену
конфігурацію плану, орієнтовану зі сходу на захід. Будівля –
триповерхова, цегляна, з асиметричним плануванням. Тинькований фасад
розчленований карнизами на три яруси. Портал оздоблено півколонами,
вікна – профільованими кам’яними обрамленнями, сандриками і
декоративними рельєфами.

В інтер’єрі зберігся готичний портал.

Один з типових зразків львівського житлового будинку доби ренесансу.

18. Пл. Ринок, 29. Житловий будинок

1766-1778,

архіт. Хр. Мурадович, Фр. Кульчицький.

Класицизм.

Будинок палацового типу, споруджений на західній стороні пл. Ринок на
місці двох давніх кам’яниць. Прямокутний в плані, чотириповерховий,
цегляний, тинькований.

На фасаді компонуються рустовані лопатки, над нижнім ярусом виступає
балкон з балюстрадою. На поверхах розміщено по п’ять вікон прямокутної
форми. Фронтон з ліпним картушем у тимпані завершує композицію фасадної
стіни.

По осі будівлі влаштовано наскрізний прохід до вул. Театральної (кол.
“Пасаж Андреоллі”).

Приклад раннього класицизму в архітектурі Львова.

Об’єкт використовується як житловий дім.

19. Пл. Ринок, 31. Житловий будинок

XVII cт.;

1923, архіт. Б. Віктор, скульп. З. Курчинський.

Ренесанс (планувальна структура). Ар деко (фасад).

Кам’яниця займає ділянку на західній стороні пл. Ринок. Будівля –
видовжена в плані зі сходу на захід, цегляна, триповерхова, з мансардним
поверхом. Асиметричне планування. Мансарда відчленована карнизом. Вікна
і портал декоровано рельєфними обрамленнями. Балкон, встановлений по
центру на другому поверсі, підпирають декоративні консолі.

Комплекс декоративного опорядження включає рельєфи та півкруглу
скульптуру і є прикладом львівського варіанту стилю ар-деко.

Об’єкт використовується як житловий будинок.

20. Пл. Ринок, 36. Житловий будинок

1778-1781,

архіт. Д. Гібо.

Класицизм.

Будинок споруджено на північній стороні пл. Ринок. План видовженої
конфігурації, орієнтований по осі з півдня на північ.

Кам’яниця – чотириповерхова, цегляна. Тинькований фасад фланкують
рустовані лопатки. На рівні першого поверху фасадна стіна облицьована
каменем. Над цокольним ярусом встановлено балкон з оригінальними
різьбленими з каменю консолями. Вікна прямокутні.

Будинок є прикладом раннього класицизму в архітектурі Львова.

Використовується як житловий дім.

21. Висновок

Отже, підсумовуючи вище написане, можна зробити висновок площа Ринок —
характерне явище для середньовічної архітектури європейських міст.

Фасади будинків здебільшого тривіконні із асиметрично розміщеними
прорізами, що відповідає ренесансній структурі планування: двовіконна
світлиця і одновіконна бокова кімната (ванькир). До XVI ст. перші
поверхи будинків мали криті галереї-підсіння. Підвали виходили за лінію
фасаду під теперішній тротуар і мали вхід з вулиці. Нумерації будинків
не було. Кожна кам’яниця мала назву від прізвища власника або за
елементами декоративного оформлення фасаду: “Під левом”, “Під оленем”,
“кам’яниця Лукашевичів”. Кожен будинок площі вартий уваги, кожен має
свою історії.

22. Література:

1. galiciana.ucu.edu.ua;

2. ukraine.kingdom.kiev.ua;

3. dokarpat.com.ua;

4. gazeta.lviv.ua;

5. w3.lviv.ua;

6. uk.wikipedia.org.

PAGE

PAGE 18

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020