.

Архітектура бойківської церкви

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1817
Скачать документ

АРХІТЕКТУРА БОЙКІВСЬКОЇ ЦЕРКВИ.

Архітектурні форми в пейзажі.

пірамідальний тип бойківської церкви з трьома вежами. Асиметричний і
одночасно добре зрівноважений, артистично вироблений образ цієї
найчастіше скомпонованої в добрих пропорціях церкви дає якнайбільше
естетичне задоволення і створює піднесений настрій.

Давши мистецький огляд кількох соток окремих пам’яток архітектури з
дерева, переходимо до все більш і більш узагальнюючих оцінок та
висновків.

архітектури в цій праці не був легкий. Насамперед х отілося подати
якнайбільшу кількість пам’яток саме з території, заселеної бойками.В
цьому, найпершому нашому бажанні відразу виявилася трудність, бо маємо в
своєму розпорядженні замало опублікованих, а тому й мало
спопуляризованих і мало знаних пам’яток – таких, які зовсім не
фігурували ані на виставках,ані у виданнях. Або хоч би й таких, що мало
знані самим бойкам і українцям взагалі, які тепер перебувають не тільки
в Україні, а й по країнах цілого світу, і тим самим мало знані людям
інших націй.

А все ж таки високу оцінку бойківській архітектурі можна дати і на
підставі того матеріялу, який сьогодні доступний для наукових і
мистецьких студій.

Крім подання пам’яток з самої Бойківщини, виявилася цілком логічною
потреба аналізи і деяких пам’яток, взятих з-поза території, заселеної
бойками.

певних мистецьких мотивів в архітектурі Бойківщини з проявами творчости
чимсь подібної і на інших, українських землях, а подруге, досліджувати
розвиток пам’яток бойківської архітектури в тісному зв’язку з еволюцією
творчих звершень в своєрідних формах української архітектури взагалі.
Без такого критерію не може бути мова про широкий погляд на мистецтво
бойківської архітектури в аспекті історії, теорії та філософії
мистецтва.

розглянемо бойківську архітектуру не ізольовано від навколишнього
середовища, а серед краєвидів довкільного пейзажу.

Пошуки відповіді па це питання вже робилися, як і спроба поставити
висоту бойківської архітектури в залежність від висоти більш або менш
близьких до Будівлі гір (В.Щербакінський. Церкви на Бойківщині, „Літопис
Бойківщини”, ч. 3-4 (18-19). – США – Канада, вересень-грудень.,
1970.-С.20).

Тут потрібне певне уточнення цієї залежности. Нам здається, що в цьому
питанні є два міркування. Перше, практичне, з погляду клімату, зведене
до того, що з підвищенням гір збільшується пересічна кількість
атмосферних опадів, отже виникає потреба робити всякі покриття високими,
з крутими схилами для полегшення спливу цих опадів дощових вод і снігу з
метою зберегти стійкість покрівель. А друге обгрунтування чисто
естетичне – потреба в певного роду переклику або, ще краще сказати, в
уподібненні штучних форм, утворених людськими руками, з натуральними
формами краєвиду.

В пейзажній архітектурі існує два принципи погодження архітектурних форм
з навколишньою природою: принцип асиміляції та принцип контрасту.

В бойківській архітектурі принцип асиміляції, тобто уподібнення,
проявляється насамперед у самому будівельному матеріялі – дереві, з
якого збудовано сільські церкви і хати.

походження цього будівельного матеріялу, але й щодо загального кольору,
близького до барви стовбурів і галуззя живих дерев.

Форма пірамідально-ступінчастої вежі, з мистецького погляду
найоригінальнішого й найкраще виробленого типу бойківських церков,
очевидно, виникла поступово – як архітектурний образ в уявленні
бойківських майстрів – під впливом загального вигляду струнких
карпатських смерек. Саме ця пірамідальпо-ступінчаста структура об’єднує
форму живого дерева з формою вежі як архітектурної композиції.

Пірамідальна форма дзвіниць і башт архаїчного типу церков – як видовжена
форма покрівлі хати зі схилами на чотири боки – є уподібненням цих форм
до горбів поземелля і навіть завершенням певних високих місць у
верховині.

Інший варіянт наслідування форм смерек становлять шпилясті завершення
особливого типу закарпатських церков з яскраво вираженою і високо до
неба піднесеною вертикаллю. В цих вертикалях струпінчастість згладжено,
але загальну гостро пірамідальну форму стрункої смереки виявлено.

Принцип контрасту в бойківських архітектурних формах найбільше
проявлений у зіставленні геометричне чітких прямих з великою
різноманітністю контурів і форм поземелля всякої верховини.

Барочні бані церков, увінчані тонко орнаментованими хрестами, дають
чудовий – лагідний і гармонійний – перехід від архітектурного об’єму до
навколишнього вільного простору у відкритому краєвиді під склепінням
неба. Це увінчання будівлі творить найсильніший її релігійний акцент.

Еволюція архітектури з дерева.

Поступове вироблення пірамідально-ступінчастих

форм з трьома вежами.

господарські будівлі, ані муровані міські будівлі не становлять чогось у
такій мірі оригінального, різноманітного і своєрідного з погляду
національного і світового мистецтва, як церковні дерев’яні будівлі.

більше, що часто, наприклад, барочні надбудови і дедалі додавалися до
церковної будівлі пізніше, під впливом нової течії у мистецтві і в
процесі реставрації або ремонту будівлі.

Нам здавалося найбільш раціональним не обтяжувати нашу клясифікацію
ніякими ускладненнями і подробицями,а тільки виявити основні характерні
риси кожного етапу в розвитку основного своєрідного архітектурного
образу. При цьому треба мати на увазі те, що групи будівель у нашій
клясифікації не завжди збігаються з попереднім . хронологічним поданням
пам’яток архітектури з метою мистецької аналізи кожного зразка
дерев’яного будівництва зокрема.

Мета нашої клясифікації полягає в тому, щоб оцінювати в бойківській
архітектурі найголовніше з погляду мистецтв, тобто признати в ній прояв
наймогутнішого засобу гармонізації буття в релігійному аспекті.

В основу поділу пам’яток на групи покладено основні архітектурні форми
будівель, які в цілому дають психо-емоціональний образ […]

Всю різноманітність дерев’яних бойківських дзвіниць і церков умовно
можна поділити на такі чотири групи:

1. архаїчні елементарні форми,

2. частково розвинені форми,

3. багатоярусні розвинені форми,

4. різні мішані форми.

В першу групу – архаїчні елементарні форми – включені дзвіниці і церкви
з чотиригранними формами та з найпростішими пірамі-дальними завершеннями
веж, які уважаються найархаїчнішими.

восьми-гранних елементів і восьмигранних пірамідальних завершень (у
певних випадках з появою ступінчастости, заломів тощо).

До третьої групи – багатоярусні розвинені форми – належать дзвіниці й
церкви з дальшим удосконаленням компонентів, таких як опасання, поверхи
з галереями, збільшена ступінчаста багатоярусність і витончено барочні
лагідно вигнуті переходи-заломи та завершення у вигляді барочних бань і
голівок, увінчаних маківками та орнаментованими хрестами.

До цієї групи пам’яток, розвинених найбільше в ХVІІ-ХІХ сторіччях,
належать найкращі зразки бойківської архітектури, які становлять найвище
її досягнення в аспекті національного і світового значення.

Саме до цієї групи відносяться найхарактерніші тридільні, тризрубні і
завершені трьома багатоярусними вежами (до 8-ми ярусів) храми з п’ятьма
мальовничими ступінчасто-пірамідальними вежами.

До четвертої групи – різні мішані форми – належать дзвіниці й церкви,
форми яких мають відхилення від схарактеризованих вище зразків, від того
основного шляху розвитку, який довів церковні вежі до 8 ярусів і сприяв
виробленню найоригінальніших і найтонше викінчених, з мистецького
погляду, храмів.

Серед цих відхилень розрізняємо багато нюансів нівеляції трьох
традиційних зрубів, виведених від землі.

Помічаємо об’єднання чітких тридільних розчленувань в узагальнені
об’єми, в форми, поєднані спільними покрівлями, в загальну форму церкви,
основою якої є хата або житловий будинок, з наближенням такої форми до
базиліки, часто на два поверхи.

В таких храмах нерідко лишаються тільки натяки на зниклу традиційну
тризрубність за участю ризалітів центральної нави в формі трьох
завершень, які не становлять трьох органічних увінчань окремо виведених
веж, а є штучно надбудованими декоративними формами на звичайних
чотирисхильних або восьмисхильних покрівлях.

Трапляються ще й форми церков, подібні до двоповерхових будинків з одною
маленькою вежею, надбудованою на гребені покрівлі тільки посередині, або
позначення трьох пунктів на гребені покрівлі (західній кінець, осередок
і східній кінець) за допомогою самих лише трьох хрестів.

Бувають і форми церков, скомбіновані з фрагментів звичайного будинку і
цілої вежі, виведеної від землі, та форми церков з різними добудовами з
півночі або півдня.

цього мистецтва вважаємо за такі, що мають національне значення, і які –
світове.

Відповідь з нашого боку була, в основних рисах, така:

до національного „золотого фонду” пам’яток иародньої архітектури
зараховуємо ті зразки будівельної майстерности, які підпадають під одну
з цих чотирьох категорій:

1) давність, тобто винятково щасливі обставини, в яких певна пам’ятка з
XV або XVI сторіччя збереглася, хоч була збудована з такого нестійкого
матеріялу, як дерево (що легко загниває або згоряє);

2) характерність загального образу в розумінні вірности традиційним
національним формам;

3)наявність своєрідних місцевих компонентів і деталів, які збагачують
форми національної будівельної майстерности; і

4) цінні мистецькі якості пам’ятки архітектури в цілому або лише певних
її частин.

позитивні прикмети для визначення її цінною з погляду національного. На
жаль, тільки після двох світових воєн починаємо все серйозніше сі
ввитися до охорони і точного обліку пам’яток минулого.

Переглядаючи зразки дерев’яних дзвіниць, для яких в цій праці подано
чільні профілі, зупинимося на окремих з них.

@

B

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020