Реферат на тему:
Яра пшениця: весняний цикл робіт
Як свідчить виробнича практика, пошкоджені морозами посіви озимої
пшениці “ремонтують” або пересівають, зазвичай, ячменем, що призводить
до зменшення зборів продовольчого зерна. Компенсувати цей недобір можна
за рахунок упровадження й розширення посівів ярої пшениці.
Попередники
Кращими попередниками для ярої пшениці є багаторічні та однорічні бобові
трави, бобово-злакові сумішки, зернобобові культури (горох, соя),
цукрові буряки, кукурудза на зелений корм, силос і зерно, картопля,
баштанні культури. Недоцільно вирощувати яру пшеницю після ярих
зернових, соняшнику, цукрових буряків у посушливі роки та інших
попередників, які дуже висушують грунт.
У більшості господарств Лісостепу яру пшеницю слід розміщувати переважно
після цукрових буряків (крім надто посушливих років). Переваги цього
попередника в тому, що, як водиться, добре удобрені та доглянуті поля
цукрових буряків забезпечують сприятливі умови для ярої пшениці:
післядія органічних і мінеральних добрив, чисті від бур’янів поля,
мінімальні витрати на основний обробіток грунту тощо.
Обробіток грунту
Основний обробіток грунту потрібно проводити під час літньо-осіннього
циклу польових робіт, тому викладені тут рекомендації є запізнілими.
Однак агрономам варто з ними ознайомитися, щоб знати, яка ділянка
підготовленої ріллі найбільше відповідає технології вирощування саме
ярої пшениці.
Отже, після цукрових буряків та інших коренеплодів, як правило,
проводять тільки основний безполицевий обробіток грунту. Після збирання
кукурудзи відразу треба провести дискування в два сліди на глибину 6–8
см важкими дисковими боронами з подальшим проведенням основного
обробітку грунту. Після озимих і зернобобових культур виконують лущення
стерні дисковими лущильниками ЛДГ-15, ЛДГ-20 або протиерозійними
культиваторами КПУ-3,8 в агрегаті з голчастими боронами БИГ-3 на глибину
6–8 см. За підвищеної забур’яненості коренепаростковими бур’янами кращим
заходом для боротьби з ними є додаткове безполицеве розпушування на
глибину 12–14 см після відростання в них розеток. Для цього
використовують широкозахватні агрегати КПШ-5, КПШ-9 або культиватори
КПУ-3,8. Основний обробіток грунту проводять після повторного
відростання розеток багаторічних коренепаросткових бур’янів.
Спосіб та глибину основного обробітку грунту слід обирати залежно від
стану поля та біологічних особливостей попередньої культури. Зважаючи на
еродованість більшості грунтів лісостепової зони, ефективним буде
застосування чизельного обробітку грунту. Глибоке чизелювання здатне
замінити навіть глибоке плоскорізне розпушування, яке потребує значних
енерговитрат, та й проводять його на грунтах з вологістю не вище 20%.
Перевагу має застосування безполицевого обробітку знаряддями чизельного
типу ПЧ-2,5, ПЧ-4,5, АПЧ-3, ПРПВ-5-50, а на грунтах з легким
гранулометричним складом — плугів зі стояками ПРН-31000. Безполицевий
обробіток цими знаряддями дає можливість зменшити витрати пального на
проведення основного обробітку грунту на 35–40% порівняно з оранкою.
На полях з надмірною кількістю післяжнивних решток або з дуже високим
рівнем забур’яненості проводять оранку на глибину 25–27 см.
Система передпосівного обробітку грунту під яру пшеницю складається з
ранньовесняного боронування у фазі фізичної стиглості грунту важкими або
середніми зубовими боронами (БЗСС-1,0) та передпосівної культивації
безпосередньо в день сівби на глибину загортання насіння культиваторами
КПС-4 або комбінованими агрегатами АРВ-8,1-0,2, “Європак” та ін. За
достатньої вирівняності поверхні грунту або застосування для основного
обробітку комбінованих агрегатів можна обмежитись лише передпосівною
культивацією в день сівби, застосувавши пружинні борони БП-8, які за
оптимальної фізичної стиглості грунту забезпечують передпосівне
розпушування на глибину 7–9 см і проведення посіву на глибину 4–6 см.
Дальше ущільнення грунту котками ККШ-6 забезпечить розміщення посівного
матеріалу на глибині близько 3–4 см, що відповідатиме біологічно
зумовленим вимогам.
Передпосівне внесення: добрива загортають буряковим культиватором
УСМК-5,4 з ротаційними боронами чи комбінованими агрегатами типу
“Європак” (КАПП-6, АГ-6, КШП-8, АМО-7,2) на глибину 5 см.
Основне удобрення
На опідзолених грунтах (сірі лісові, темно-сірі опідзолені, чорноземи
опідзолені) доцільно застосовувати всі три (N, P і К) основні елементи
живлення. На грунтах із підвищеним та високим вмістом обмінного калію
(чорноземи типові, чорноземи звичайні) можна вносити тільки
азотно-фосфорні добрива.
Порівнюючи вплив родючості грунту на врожайність м’якої й твердої
пшениць, варто зазначити, що тверда пшениця потребує кращого
фосфорно-калійного живлення.
Мінеральні добрива за енерговитратами займають в агротехнологіях одне з
чільних місць. Тому їх доцільно застосовувати разом (на фоні) з
органічними добривами (зокрема — соломою, бобовими й хрестоцвітими
сидератами). Гній вносять під попередник ярої пшениці.
Встановлено, що продуктивність ярої м’якої пшениці на рівні 40 ц/га
формується за наявності в грунті 175–180 мг/кг легкогідролізованого
азоту; 110–120 мг/кг рухомого фосфору та 155–165 мг/кг обмінного калію.
З такими агрохімічними параметрами родючості грунту вміст клейковини в
борошні відповідає І–ІІ класам. Для твердої пшениці значення цих
показників становлять, відповідно, 175–185; 150–160 та 180–190 мг/кг.
За відсутності даних агрномічного аналізу дозу добрив розраховують так:
уносять у 1,5 раза більше, ніж їх виноситься із зерном і соломою. За
даними лабораторії рослинництва ІР ім. В. Я. Юр’єва, для сучасних сортів
ярої пшениці нормативні витрати виносу поживних елелементів на
формування 1 ц зерна (з урахуванням побічної продукції), в середньому,
становлять: для м’якої — азоту — 3,17, фосфору — 1,21 і калію — 2,59 кг;
для твердої, відповідно, — 3,46; 1,33 і 2,40 кг. Оптимальною дозою
повного мінерального добрива (NPK) за основного внесення є 40 кг д. р.
на 1 га.
За оптимального водного режиму впродовж вегетації високі врожаї зерна
забезпечує почасткове внесення азоту в період весняно-літньої вегетації
— на ІІ і ІV етапах органогенезу. Однак у районах із недостатньою
кількістю опадів та їхнім дефіцитом у весняний період азотні добрива
разом із фосфорними і калійними вносять повністю під зяблеву оранку або
передпосівну культивацію. Проведені в Центральному Лісостепу дослідження
на типовому чорноземі показали агрономічну, економічну й екологічну
доцільність одночасного внесення повного мінерального удобрення в дозі
N60P60K60 до сівби ярої пшениці.
Підготовка насіння до сівби
Найвідповідальнішим заходом у підготовці насіння є його очищення й
сортування в одному потоці зі збиранням. Щоб довести насіннєвий матеріал
до високих посівних кондицій, дуже часто господарства по кілька разів
пропускають насіння через сортувальні машини. Це призводить до значного
його пошкодження (одне пропускання зерна через навантажувач травмує
насіння від 2 до 9%, ОВП-20 і ОВС-25 — 3–8%, через ОС-4,5 М і СМ-4 — від
2 до 7%) і підвищення собівартості. Аби уникнути цього, рекомендується
диференційований підхід до післязбиральної обробки посівного матеріалу,
який передбачає: сортування, сушіння, протруєння та інші заходи.
Після проходу насіння через ворохоочищувальну машину ОВС-25 відбирають
середній зразок масою 1 кг. Після цього на лабораторних решетах або
пневматичному класифікаторі пробу розділяють на фракції, і для кожної з
них визначають посівні якості (масу 1000 насінин, відсоток фракції від
середнього зразка, активність накльовування, енергію проростання,
травмування). Зробивши такий аналіз, підбирають найраціональніший спосіб
підготовки посівного матеріалу на різних типах сортувальних машин.
Первинним очищенням і сортуванням треба довести вирівнювання насіння та
збільшення його маси. Маса 1000 насінин для всіх сортів ярої пшениці
повинна бути не меншою за 35 г. Значне зниження цього показника нерідко
є однією з причин зменшення врожайності.
Протруєння насіння ярої пшениці є обов’язковим елементом технології
захисту культури від інфекцій. У дослідах кращими препаратами проти
кореневих гнилей були: Дивіденд Стар 036 FS, т.к.с. (1,0 л/т); Максим
025 FS, т.к.с. (1,5 л/т); Сумі-8 ФЛО, 2% к.с. (1,5 л/т); Вітавакс 200
ФФ, 34% в.с.к. (3,0 л/т); Лоспел, 12,5% в.м.е. (1,2 л/т).
Проти видів сажок високоефективні такі препарати: Байтан Універсал,
19,5% з.п. (2,0 кг/т); Раксіл, 6% т.к.с. (0,4 л/т); Дерозал, 50% к.с.
(1,5 л/т); Реал 200 FS, т.к.с. (0,2 л/т); Сумі-8 ФЛО, 2% к.с. (1,5 л/т);
Сумі-8, 2% з.п. (1,5 кг/т); Вітавакс 200 ФФ 34% в.с.к. (3,0 л/т);
Дивіденд Стар 036 FS, т.к.с. (1,0 л/т); Вінцит, 5% к.с. (2,0 л/т);
Лоспел, 12,5% в.м.е. (1, 2 л/т).
Для боротьби з комплексом хвороб треба застосувати системні препарати:
Вітавакс 200 ФФ, 34% в.с.к. (3,0 л/т); Байтан Універсал, 19,5% з.п. (2
кг/т); Дерозал, 50% к.с. (1,5 л/т); Вінцит, 5% к.с. (2,0 л/т); Сумі-8
ФЛО, 2% к.с. (1,5 л/т); Раксіл, 6% т.к.с. (0,4 л/т); Лоспел, 12,%%
в.м.е. (1,2 л/т).
Протруювання дає можливість захистити посіви ярої пшениці від фази
проростання насіння до колосіння рослин.
Слід пам’ятати, що ціла низка системних протруйників (Байтан Універсал,
Раксіл, Вінцит, Сумі-8 та інші) вкорочують довжину колеоптиле. Тож це
потрібно враховувати, програмуючи глибину загортання насіння. Не можна
висівати насіння ярої пшениці, оброблене такими препаратами, на глибину
понад 3–4 см.
Строки сівби
Яру пшеницю, як культуру раннього строку посіву, висівають у перші дні
весняних польових робіт. При цьому оптимальні запаси продуктивної вологи
в шарі грунту 0–10 см мають становити 10 мм, у 0–20 — 25–30, а в 0–100
см — 160–180 мм.
Найголовніше у підготовці й висіванні ярої пшениці — зберегти грунтову
вологу, значні втрати якої уповільнюють появу дружних і рівномірних
сходів, а отже, — стартовий ріст і розвиток, що в подальшому призводить
до різкого зниження продуктивності. Особливо чутлива до затримки зі
строком сівби тверда пшениця. В разі затримки з сівбою на один день
втрати врожаю зерна становлять у середньому 0,5–1,0 ц/га, а на 10 днів —
урожай знижується на 30–40% і більше.
Одразу після передпосівної культивації, щоб не допустити пересихання
верхнього шару грунту, в один день проводять сівбу та прикочування
посіву котками.
Способи сівби
gdO’
в з догляду за посівами. Технологічну колію утворюють, закриваючи 6–7 та
18–19 сошники сівалки. Разовість проходів сівалки із закритими та
відкритими сошниками визначають шириною захвата обприскувачів, які є в
господарстві. Ефективним способом сівби, особливо в Лісостепу, є й
вузькорядний з міжряддям 7,5 см, при цьому сівалки укомплектовують
анкерними та наральниковими сошниками.
Результати наукових досліджень і практика передових господарств
свідчать, що потрібно переходити на сівбу сівалками точного висіву, що
сприяє не лише зменшенню норм висіву та економії дорогоцінного насіння,
а й забезпечує рівномірну площу живлення кожної рослини, зменшує
ураженість хворобами, подовжує роботу фотосинтетичного апарату, поліпшує
наливання зерна та підвищує врожайність.
Останніми роками в низці господарств східної частини України
високоефективним способом виявився смуговий на основі звуження міжрядь
до 9–10 см і розширення зони рядків до 5–6 см. Урожайність за такого
способу сівби становить у середньому на 2,7–3,1 ц/га більше, ніж за
рядкового. Для впровадження смугового способу серійні сівалки СЗ-3,6
треба оснастити трубчастими сошниками (діаметр — 5–6 см) з овальною
лобовою поверхнею і прямим кутом уходження в грунт. Він забезпечує
найбільш рівномірне розподілення посівного матеріалу в межах смуги
завширшки 5–6 см на практично ідеальному, ретельно вирівняному, з
потрібним ущільненням насіннєвому ложі. За рахунок цього рослини краще
забезпечуються рістстимулюючими чинниками (волога, світло, поживні
речовини), різко зменшується конкуренція за їхнє використання на
початкових етапах росту й розвитку, особливо в період укорінення й
кущення.
Норми висіву
Яра пшениця має низьку продуктивну кущистість — близько 1,3. Низьке
продуктивне кущення потребує серйозної уваги щодо норми висіву, бо вона
є основою оптимальної густоти продуктивного стеблостою. Найвищий урожай
м’яка пшениця формує за густоти 400–500 продуктивних стебел на 1м2, а
тверда — за 450–550. Густота такого стеблостою забезпечується за норми
висівання 5,0–5,5 млн/га схожих насінин м’якої пшениці після кращих
попередників, а після гірших — 5,5–6,5 млн/га. Для твердої пшениці
оптимальна норма висіву після кращих попередників — 5,5–6,0 млн/га, а
після гірших — 6,0–6,5 млн/га.
Деякі особливості пересіву та підсіву ярою пшеницею посівів озимої
пшениці
Важливо зазначити, що в разі вимерзання посівів озимих культур яру
пшеницю потрібно висівати по зяблевій оранці, а площі з-під озимих
використати під посів інших ярих, зокрема кукурудзи. Пересів озимини
ярою пшеницею можна проводити тоді, коли попередники, забезпеченість
поля поживними речовинами, наявність вологи в грунті, строки посіву та
інші фактори відповідають вимогам агротехнологій ярої пшениці.
Складним є прийняття рішення щодо підсіву ярою пшеницею зріджених
посівів озимої пшениці. Грунтовних досліджень у сучасних умовах та за
існуючого сортового складу пшеничних культур в Україні не проводили.
Фрагментарний виробничий досвід показує, що є потреба мати скоростиглі
та ультраранні сорти ярої пшениці для зближення строків дозрівання з
озимою. Але для одержання вищої продуктивності ярої пшениці потрібно
знову враховувати ті самі чинники, що й у разі пересівання озимини.
На нашу думку, підсів можна проводити не пізніше початку ІІІ етапу
органогенезу в озимої пшениці, а для ранньостиглих озимих сортів — ще
раніше. При цьому календарні строки проведення підсіву не повинні бути
пізнішими 20-го квітня. Треба також ураховувати висоту рослин, яку
можуть сформувати і озимий, і ярий сорти пшениці. Найсприятливіше
ситуація складатиметься під час вегетації та дозрівання рослин тоді,
коли ці показники в обох культур матимуть наближені характеристики.
Як засвідчують наші спостереження, найбільше уповільнює появу дружних і
рівномірних сходів підсіяної ярої пшениці (а отже, — стартовий ріст і
розвиток) недостатня кількість вологи в грунті (або її значні втрати під
час проведення підсіву чи через посушливі погодні умови), а також
несприятлива алелопатична взаємодія з озимою пшеницею. Останній фактор
вивчено найменше і, на жаль, його не вивчають на пшениці. Але практичний
досвід показує, що в чистому посіві яра пшениця має вищу польову
схожість насіння, ніж у разі підсіву її до озимої. Очевидно, що під час
проростання насіння озимої пшениці, формування та росту її кореневої
системи з відмерлих її рослинних решток виділяються фізіологічно активні
речовини, які інгібують швидке й дружне проростання насіння та появу
сходів ярої пшениці. Тут має місце алелопатична активність озимої
пшениці на сортовому рівні та у взаємодії з іншими як біотичними, так і
абіотичними чинниками. Водночас, на нашу думку, є також різна сортова
реакція ярої пшениці на рівні алелопатичних відносин. Слід зауважити, що
цей чинник майже не помітний у разі підсівання зрідженої озимої пшениці
сортами ярого ячменю, а тому такі посіви дають кращі результати.
Зовсім немає досвіду підсіву зріджених посівів озимої пшениці сучасними
українськими сортами ярої твердої пшениці.
Хімічний захист посівів
У боротьбі зі шкідниками на ярій пшениці важливе значення мають
оптимальні строки сівби, густота посіву й глибина загортання насіння. За
появи сходів посіви ярої пшениці ушкоджують смугаста хлібна блішка,
шведські мухи і п’явиці. У цей період, за наявності порогів
шкодочинності, треба обприскати крайові смуги завширшки до 100 м
(шведська муха — 40–50 особин на 100 помахів сачком, смугаста хлібна
блішка — 60–100 на 1 м2, п’явиця — 10–15 особин на 1 м2) одним із
препаратів: БІ-58 новий, Волатон 500, 50% к.е. (0,8–1,6 л/га); Децис,
2,5 % к.е. (0,25 л/га); Карате, 5% к.е. (0,15 л/га); Сумітіон, 5% к.е.
(0,6–1,0 л/га); Сумі альфа, 50% к.е. (0,2–0,3 л/га).
Для боротьби з однорічними та деякими багаторічними двосім’ядольними
бур’янами в період кущення ярої пшениці до початку трубкування потрібно
провести обприскування посівів одним із гербіцидів: Агритокс, 50% в.р.
(1,0–1,5 л/га); Гранстар, 75% в.г. (20–25 г/га); Гроділ Ультра, 75% в.г.
(100–150 г/га) та інші. Для боротьби з однорічними злаковими бур’янами
слід застосовувати гербіцид Пума Супер, 75% в.м.е. (1,0 л/га). За
наявності в посівах односім’ядольних та двосім’ядольних бур’янів
доцільно застосовувати суміш гербіцидів Гроділ Ультра і Пума Супер.
Слід зауважити, що препарати, які містять діючу речовину у формі
диметиламінної солі (2,4-Д амінна сіль, Агрітокс, Діален, Дезормон,
Дікопур Ф, Естерон 60), за нашими спостереженнями, водночас із
гербіцидною дією справляють на ярій пшениці ефект регулятора росту. Цей
ефект слабкої дії проявляється в разі висівання ярої пшениці в ранні
календарні строки, коли є достатньо часу для проходження ІІ–ІІІ етапів
органогенезу. Саме в цей час застосування препаратів цієї групи стримує
в ярої пшениці ріст рослин і сприяє кращій диференціації конуса
наростання, що в кінцевому результаті позитивно позначається на
стійкості стебла до вилягання.
У фазі колосіння — початок цвітіння за високої вологості (>95%) і
температури повітря 15…20°С можуть завдати шкоди посівам ярої пшениці
збудники борошнистої роси, бурої іржі, септоріозу та фузаріозу колоса.
Для захисту посівів у фазі колосіння слід провести обприскування одним
із фунгіцидів: Альто Супер 330 ЕС к.е. (0,4–0,5 л/га); Імпакт, 25% к.е.
(0,5 л/га ); Бампер, 25% к.е. (0,5 л/га); Тілт, 250 ЕС к.е. (0,5 л/га);
Фалькон, 46% к.е. (0,6 л/га); Фолікур БТ, 22,5% к.е. (1,0 л/га);
Топсін-М, 70% з.п. (1,0 кг/га). Посівам ярої пшениці, особливо твердої,
значної шкоди може завдавати фузаріоз колосу. Час зараження припадає на
початок колосіння за відносної вологості повітря вище 71%, помірних
температур та дощів під час цвітіння.
У період цвітіння та наливання зерна великої шкоди посівам ярої пшениці
можуть завдавати злакові попелиці, хлібні жуки, клоп шкідлива черепашка.
Тому в період колосіння — початок цвітіння рослин ярої пшениці треба
провести обприскування посівів одним із інсектицидів: БІ-58 новий, 40;
к.е. (1,5 л/га); Волатон 500, 50% к.е. (1,6–2,0 л/га); Децис, 2,5% к.е.
(0,25 л/га); Золон, 35% к.е. (1,5–2,0 л/га); Карате, 5% к.е. (0,15–0,2
л/га); Сумі-Альфа, 5% к.е. (0,2–0,25 л/га); Сумітіон, 50% к.е. (0,6–1,0
л/га) та інші.
Підживлення
Азотні добрива вносять роздрібно — 1–2 рази відповідно до стану рослин
та етапу їхнього розвитку в кількості N30-90. Зрозуміло, що наведені
норми добрив даються з урахуванням використання (післяукісного,
післяжнивного) зеленого добрива чи після угноєних попередників. За
достатньої забезпеченості грунту вологою для покращання процесів кущення
й стеблування ефективним є прикореневе підживлення азотними добривами в
дозі 30 кг д. р. на 1 га. Слід зазначити, що в ярої пшениці перехід від
ІІ до ІІІ е. о. є найбільш відповідальним із позицій достатнього
забезпечення азотом.
Для покращання якості зерна під час вирощування ярої пшениці дуже
важливе позакореневе підживлення посівів 20%-ним розчином сечовини
(карбамід) на VІІ е. о. (колосіння). Такий агрозахід, за певних умов,
сприяє також підвищенню врожайності, що пов’язано з кращим формуванням і
наливанням зерна. Але в разі його використання варто врахувати такі
моменти:
розпилення потрібно проводити за розміру крапель 50–100 мк (надто малі
або надто великі погіршують ефективність обробки);
краще для цього використовувати розчин сечовини, оскільки при контакті
вона не викликає некрозу листя;
найкращі результати — після обробки у хмарну погоду;
проникнення азоту в листя відбувається при періодичних росах.
Дозу внесення карбаміду визначають на підставі листкової діагностики.
Якщо валовий вміст азоту в листках у межах 2,2–2,7% (середня
забезпеченість другого й третього верхніх листків), доцільно внести 30
кг/га д. р., а за низького рівня забезпеченості (1,7–2,1%) — 40 кг/га д.
р.
Позитивним моментом за такої обробки є можливість у бакових сумішах
поєднати його з інсектицидами для захисту посівів від шкідників у період
формування — наливання зерна в разі перевищення економічного порогу
шкодочинності.
У західному регіоні України високоефективним засобом підвищення
врожайності та якості зерна ярої пшениці є позакореневі підживлення
карбамідо-аміачними сумішами (КАС) разом із препаратами захисту рослин
та стимуляторами росту. Так, навіть одноразове застосування КАС у фазі
кущення зумовлює підвищення врожайності зерна на 2,5–3,0 ц/га, а вмісту
клейковини — на 3,5–4,3%.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
