Реферат на тему:
Створення сортів соняшнику кондитерського напряму
2003 рік українська насінницька галузь відпрацювала за новим
регулятивним документом — Законом “Про насіння і садивний матеріал”. У
зв’язку з цим постає запитання: а чи викликав цей Закон якісні зміни у
вітчизняному насінництві? Дати відповідь на це просте — на перший погляд
— запитання “Пропозиція” запропонувала одному з найбільших в Україні
виробників насіння сої — засновникові наукової селекційно-насінницької
фірми “Соєвий вік” фермерові Руслану Монічу.
Білок соняшнику має високу поживну цінність. Він входить до складу
гормонів, ферментів, вітамінів і інших, необхідних для життєдіяльності
людини, речовин. Знежирене насіння (шрот) утримує близько 60% сирого
протеїну і є джерелом високоякісного білка.
Нині в багатьох країнах шрот соняшнику вивчається не тільки як корм для
тварин, але і як високобілковий продукт харчування для населення,
використовуваний у кондитерській промисловості для виробництва халви,
козинаків, шоколадних цукерок, хлібобулочних та інших виробів.
Проте слід відзначити, що високоолійні сорти соняшнику для кондитерських
цілей використовувати не раціонально через те, що вони містять в ядрах
насінин порівняно мало білка (15–19%) і багато олії (65–68% і вище).
Крім того, високоолійні сорти соняшнику погано обрушуються через тонку
лушпинність, щільно прикріплену до ядер.
В Постанові Президії УААН від 16 березня 2000 року “Про хід виконання
науково-технічних програм Української академії аграрних наук на
1996–2000 роки та основні напрямки досліджень з проблем АПК на 2001–2005
роки” вказано на відсутність у селекційних установах України робіт із
створення сортів та гібридів кондитерського напряму.
Враховуючи ці упущення, в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр’єва спільно
з акціонерною компанією “Контакт” розпочали роботу зі створення
кондитерських сортів соняшнику, яка дала позитивний результат. На 2000
рік в Державне сортовипробування був переданий скоростиглий сорт
соняшнику кондитерського напряму під назвою Ранок. Цей сорт створено
методом індивідуального добору великоплідних з підвищеним вмістом білка
біотипів з сорту Харківський скоростиглий, який районований з 1990 року
у Волгоградській та Оренбурзькій областях Росії.
Сорт Ранок належить до скоростиглої групи. Вегетаційний період — 90–105
днів. Посухостійкість — середня, здатність осипатися — слабка. Сорт
стійкий до вовчка, несправжньої борошнистої роси, іржі, соняшникової
молі.
Висота рослин — 130–150 см, кошики ледь опуклої форми діаметром 20–24
см, лушпинність — 24,0–24,5%, маса 1000 насінин — 90–100 г.
Урожайність і якість. У таблиці 1 наведені результати випробування сорту
Ранок на трьох державних сортостанціях, розташованих в різних зонах
Харківської області. Дані таблиці свідчать, що урожайність сорту за три
роки (2000–2002 рр.) випробування становила, в середньому, 20,2–26,8
ц/га, збір олії — 812–1073, збір білка — 464–616 кг/га, олійність
насіння — 45,5%, вміст білка в ядрах насіння — 25,5%. Таким чином, за
якістю насіння сорт належить до кондитерського типу.
Високі врожаї сорту Ранок отримані і в умовах виробничого випробування.
Так, на полях СП ім. Щорса Кегичівського району Харківської області у
2002 році на площі 270 га було зібрано по 27,0 ц/га насіння.
У незвичайно несприятливих погодних умовах 2003 року низка господарств
виростила по 20–22 ц/га насіння цього сорту. Так, у фермерському
господарстві “Мазурівське” Кривоозерського району Кіровоградської
області на площі 150 га одержано по 21,4 ц/га, а в ПСП “Перемога”
Ольшанського району цієї області на площі 130 га зібрано по 22,4 ц/га. В
СТОВ “Земля” Солонянського району Дніпропетровської області на площі 170
га одержано по 20,6 ц/га насіння сорту Ранок.
За висівання сорту Ранок в звичайні агрономічні строки, встановлені для
кожної зони України, він практично дозріває в кінці серпня — на початку
вересня, що дає можливість зібрати його в сприятливі ранні строки і
заготовити доброякісну сировину для кондитерської промисловості.
Але, враховуючи скоростиглість сорту, а також вміст в насінні 45–46%
олії, його можливо використовувати і як олійний соняшник за висівання в
пізні строки (травень-червень), наприклад, при пересівані весною через
загибель озимих культур або за відсутності опадів в цей період.
У цьому відношенні сорт Ранок має явну перевагу перед районованими на
Україні середньо- та пізньостиглими сортами кондитерського напряму: СПК
селекції ВНДІОК ім. В.С. Пустовойта, Донський крупноплідний селекції
філіалу ВНДІОК ім. Л.А. Жданова, Запорізький кондитерський селекції
Інституту олійних культур (Запоріжжя). Ці сорти достигають в жовтні,
тобто на 20–30 днів пізніше сорту Ранок, мають високу лушпинність
(33–40%), відповідно, — низький вміст ядер насіння (55–60%), а також
вихід білка.
Враховуючи позитивні сторони сорту Ранок для використання у
кондитерській промисловості, Державна служба охорони сортів рослин
включила його на 2003 рік у Реєстр сортів рослин України.
У 2003 році сорт Ранок був висіяний в умовах виробництва більш як у 50
господарствах, розташованих в різних зонах України на площі близько 15
тис. га.
Одночасно з випробуванням сорту на державних сортодільницях і в умовах
виробництва розгорнуто його насінництво у низці господарств Харківської,
Полтавської, Сумської, Черкаської, Дніпропетровської, Донецької,
Кіровоградської, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей.
Насінництво соняшнику проводиться відповідно до методики і закону “Про
насіння”. Ми маємо насіннєочисну та калібрувальну техніку, яка дає змогу
виробляти високоякісне насіння соняшнику.
Технологія підготовки насіння включає низку етапів. Спочатку насіння
пропускають через насіннєочисну машину СМ-4 для відокремлення його від
рослинних решток, а потім калібрують на калібраторах власної конструкції
з розподілом насіння на 4 фракції. Для сівби використовують в основному
дві крупні фракції з масою насінин не менше 90–100 г. Потім кожну
посівну фракцію сортують на пнемовібраційному столі БПС УЗ з наступним
пропусканням насіння на падімашині власної конструкції, на якій
відділяють насіння від обрушених ядер і склероцій. Після цього насіння
основних фракцій пропускають на рухомому столі теж власної конструкції,
де додатково (для контролю) за допомогою пневмонасоса відбирають
обрушене та травмоване насіння. Рухомий стіл обслуговують чотири
робітники, які за зміну “пропускають” 1–1,5 т насіння.
Потім насіння підлягає електронно-іонній обробці з метою активації
енергії проростання.
Наступна операція — протруювання насіння препаратом Колфуго Супер з
нормою 2 л/т препарату проти грибкових патогенів, таких як біла та сіра
гнилі, фомопсис. Одночасно з протруюванням проводять інкрустацію
посівного насіння плівкоутворюючим однопроцентним розчином
полівінілового спирту з додаванням стимулятора росту “Емістим-С” у дозі
20 мл/т.
Протруювання та інкрустування насіння соняшнику проводять за 2–3 тижні
до сівби за допомогою переобладнаної бетономішалки, яка виключає
травмування насіння. Ця технологія підготовки насіння соняшнику до сівби
дає можливість отримувати повноцінне насіння з високою питомою вагою та
високими посівними якостями. Вона гарантує також високу урожайність
культури на товарних площах за густоти рослин на 1 га не більше 40–45
тисяч. Це дає можливість отримувати крупне насіння з масою 90–100 г і
більше.
Отримання рослинного білка з насіння соняшнику, збалансованого за
амінокислотним складом, дає можливість більше використовувати його в
кондитерській промисловості. В вирішенні цієї проблеми мають брати
активну участь Інститут харчування та Інститут харчової промисловості.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
