Реферат на тему:
Аерозольні технології у сільськогосподарській дезінфекції
Аерозольний метод дезінфекції набув великого поширення у сільському
господарстві та ветеринарії. Це обумовлено потребою регулярного
проведення ветеринарно-санітарних заходів у великих приміщеннях. До того
ж, їх ефективність напряму пов’язана із захворюваністю тварин, птиці,
прибавками у вазі, надоями та іншими показниками, які визначають
рентабельність роботи підприємства. За використання аерозолів для
дезінфекції приміщень у 3–5 разів зменшується використання дезінфікуючих
засобів і знижується трудомісткість обробки, аерозолі забезпечують
одночасне знезаражування поверхонь приміщень та обладнання, яке в них
знаходиться, та повітря.
Існуюча система дезінфекції як елемент санепідзаходів на харчових
підприємствах і у тваринницьких комплексах недостатньо ефективна і в
низці випадків є джерелом додаткової небезпеки. Наприклад, традиційна
методика зрошення та протирання поверхонь, стін та обладнання з
наступним витримуванням протягом визначеного часу далеко не завжди дає
очікуваний результат. На практиці зрошення та протирання великих
внутрішніх площ, поверхонь зі значними біодеструктивними пошкодженнями,
мікропористою структурою (бетон, штукатурка) практично неефективні і
призводять до несприятливих побічних ефектів. Зазначені методи дають
змогу нанести препарат лише на доступні зовнішні поверхні. Через
капілярні явища та поверхневий натяг дезінфікант не проникає вглиб
поверхонь — основну нішу сторонньої виробничої мікрофлори (утворюється
водяна пробка), а також не проникає вглиб клітинних конгломератів.
Таким чином, за застосування зрошення та протирання в умовах обробки
великих площ не досягається потрібна повнота контакту дезінфіканту з
джерелами мікробного зараження. Отже, з вихідної популяції
мікроорганізмів штучно селекціонується популяція з підвищеною стійкістю
до дезпрепарату. Експериментально встановлено, що вже через три цикли
неефективних дезобробок формується мікрофлора, повністю стійка як до
використаного деззасобу, так і до препаратів, з якими мікроорганізми не
були у контакті (до дезінфікантів). Такі мікроорганізми є
полірезистентними і відрізняються від батьківських мікроорганізмів
морфологічними, біологічними та іншими ознаками. Це суттєво утруднює їх
ідентифікацію, а дезінфекція стає важкою проблемою.
За використання аерозольного методу висока ефективність досягається за
рахунок того, що аерозоль, який має велику проникну здатність,
знезаражує не лише поверхні, а й повітря у приміщенні, яке звичайно
щільно заражене на підприємствах з неблагополучною санітарною
обстановкою. При цьому витрата дезінфікуючих засобів знижується
порівняно з вологим методом обробки, разом з тим, за розпилення речовини
на найдрібніші часточки різко зростає активна поверхня препарату.
Масована дія препарату в усьому обсязі оброблюваного приміщення
практично усуває виникнення у збудників стійкості до використовуваного
дезінфіканту, що є одним з основних недоліків застосовуваних нині на
багатьох підприємствах технологій (вологий метод).
На харчових підприємствах слід обробляти великі приміщення. На
пивзаводах, холодокомбінатах, м’ясокомбінатах, хлібзаводах доволі
типовою є картина зараження виробничих та складських приміщень грибками,
у тому числі токсинопродукуючими (з щільністю обсіменіння до кількох
десятків тисяч КОЕ на один грам зскрібка з поверхонь). Майже на всіх
харчових підприємствах існує сприятливе середовище для розвитку
мікрофлори. Проведення дезінфекції ускладнюється безперервністю
виробництва на більшості підприємств. Використання аерозольного методу
дасть змогу впродовж короткого періоду (у санітарні дні) проводити
ефективну обробку і швидко повертати приміщення до виробничого циклу.
Незамінний аерозольний метод і за обробки різного транспорту, коли
потрібно за короткий термін обробити велику кількість одиниць рухомого
складу. Наприклад, на обробку автомобіля площею 13,8 м2 (КАМаЗ) за
використання аерозольного ультрамалооб’ємного генератора витрачається не
більше 30 секунд і при цьому обробляється весь обсяг. Підрахуйте,
скільки буде витрачено часу і сил за використання вологого методу
обробки. Обов’язковою умовою технології ефективного використання
дезінфікуючих препаратів є наявність ультрадиспергуючої техніки, яка
подрібнює дезінфікант до часточок розміром 10–20 мікрон та менш. В
основному використовують два види аерозольного обладнання: термічні
генератори та ULV-розпилювачі.
¦
?????????>?гу для обробки повітряного простору на площах, які густо
засаджені рослинністю, та у закритих приміщеннях, наповнених
обладнанням, меблями й іншими предметами. Велика кількість надмалих
часточок, які виробляються у термічно генерованому тумані, сприяють
також забезпеченню доброї видимості туману. Це допомагає оператору
зменшити час проведення обробки.
ULV-розпилювачі генерують часточки туману, використовуючи при цьому
високий об’єм повітря і низький тиск. Таким чином, система ULV дає
можливість продукувати часточки точнішого розміру. Відсутність великої
кількості надмалих часточок обмежує глибину проникнення туману на
ділянках, занадто заставлених речами та обладнанням. ULV-розпилювачі
здатні здійснювати розпилювання більш концентрованих розчинів, у разі
якщо потрібне застосування меншої кількості води, використовуваної як
основа робочого розчину. Також можливість калібрування продуктивності
апарата для отримання часточок оптимального розміру при використанні
певного типу хімікату робить метод проведення обробки з допомогою
ULV-розпилювання застосовуваним будь-коли у потрібний час.
Типовий термічний аерозольний генератор працює за принципом резонансного
імпульсу, забезпечуючи високу швидкість гарячому газу, що випорскується.
Розмір розпилюваних часточок перебуває в діапазоні 0,5…50 мікронів і
більше. Часточки меншого розміру подаються до нижнього швидкісного
потоку розпилювання, а часточки більшого розміру — до верхнього.
Із вихлопної труби пульсуючого повітряно-реактивного двигуна виділяється
понижена кількість забруднюючих атмосферу речовин, що відбувається
завдяки таким основним конструкційним особливостям механізму.
Камера згоряння і частина вихлопної труби, що прикріплена до неї,
працюють за температури приблизно 982°С. До того ж, кількість повітря
(кисню) міститься в надлишку порівняно з потрібною для нормального
горіння парів палива, які містяться в двигуні. Таким чином відбувається
згоряння речовин, що забруднюють повітря: вони повністю згоряють в
пульсуючому повітряно-реактивному двигуні, тоді як в інших типах
двигунів викидаються в атмосферу.
Розчин у бачку перебуває під тиском доти, доки клапан подавання розчину
відкритий. Потім розчин виштовхується з бачка і потрапляє до труби
двигуна, де він впорскується в пульсуючий з великою швидкістю потік
гарячих газів. Розчин розпадається на надмалі часточки з допомогою
пульсуючих газів і випускається в атмосферу.
Інша група — розпилювачі ультрамалого об’єму (УМО).
Апарат УМО складається із вузла двигуна/повітродувки, корпуса
повітродувки, сопла, бака для розчину, фільтра на горловині бака або
забірного фільтра, дозувального клапана.
Повітродувка являє собою двоступеневий/одноступеневий відцентровий
компресор, що приводиться в рух універсальним електродвигуном, який
працює з швидкістю обертання 20000 об./хв. Повітродувка подає велику
кількість повітря до соплової системи. Сопло має шість стаціонарних
ребер, які спрямовують повітря, забезпечуючи отримання ефекту завихрення
повітряних мас у міру того, як вони покидають сопло. У центрі цього
вхідного завихреного потоку повітря розташована трубка подавання рідини,
якою впорскується розчин. Розчин подрібнюється до дрібнодисперсних
аерозольних часточок і викидається в атмосферу.
Рідина подається системою подавання рідини завдяки комбінації
позитивного і негативного тисків. Негативний тиск створюється в соплі
вихідними повітряними масами, а позитивний — всередині корпусу
повітродувки і відводиться в бак для розчину для підтримування його під
тиском.
Сила потоку контролюється дозувальним клапаном, розміщеним на баку. Як
правило, розмір продукованих часточок збільшується за збільшення сили
потоку, а також за збільшення в’язкості розпилюваної рідини.
Вентильована кришка бака в поєднанні з потоком повітря, що надходить із
корпусу повітродувки, забезпечує підтримання всередині бака для розчину
позитивного тиску середньої величини під час роботи апарата, а також
урівнює величину тиску в баку і величину атмосферного тиску за відносно
короткий проміжок часу після відключення апарата.
Ось декілька переваг застосування аерозольних розпилювачів.
За застосування аерозольного методу утворюється хмарка, здатна “висіти”
на місці упродовж 3–4 годин, проникаючи в усі можливі місця: за щільно
присунуті меблі, під плінтуси, в тріщини, повітроводи тощо. Таким чином
ефективній обробці піддається все приміщення, чого важко досягти
традиційним розбризкуванням.
Знижується можливість виникнення полірезистентних популяцій
мікроорганізмів.
Значно скорочуються час проведення обробки, кількість препаратів за
підвищення якості виконуваних робіт.
Аерозольний метод сьогодні широко застосовується у ветеринарній
практиці, птахівництві, тваринництві, рослинництві, медичній
дезінфекції, дезінсекції, лісному господарстві тощо.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
