Реферат
на тему:
“З історії зв’язку”
Перший семафорний телеграф
Вперше ідею передачі літер на відстані реалізував французький інженер
Клод Шап. 1791 року він побудував перший семафорний телеграф, який
проіснував до 1852 року. Зв’язок обмежувався реєстрацією накладення
стрілок на вежах, які будувались на високих пагорбах, що знаходились на
відстані видимості підзорних труб. Семафорні станції були широко
розповсюджені в Франції. До середини ХІХ століття в країні діяло 556
таких станцій. По всій її території тягнулись телеграфні вежі на кшталт
сучасних ліній електропередач.
Перші телеграфні апарати
Справжню революцію в справі електрозв’язку по проводах здійснили
російський академік Б.С.Якобі і американський вчений (художник за
професією) С.Морзе, які незалежно один від одного запропонували
записуючий телеграф. Створена С.Морзе телеграфна азбука, де літери
позначаються комбінацією крапок і тире, використовується й досі.
Першу практично придатну конструкцію записуючого телеграфного апарата
створив Б.С.Якобі в 1839 році. А вже в 1841-му він ввів в експлуатацію
лінію, обладнану записуючим телеграфом, що з’єднувала Зимовий палац з
Головним штабом. 1843 року була побудована лінія зв’язку між Петербургом
і Царським Селом. Її протяжність склала 25 км. Перша діюча лінія зв’язку
в США (Вашингтон – Балтимор) протяжністю 63 км почала діяти 1844 року.
1850 року Б.С.Якобі сконструював перший букводрукувальний апарат, який
1855 року був вдосконалений американцем Д.Юзом. За допомогою апарата Юза
можна було передавати до 40 слів за хвилину. Цей апарат згодом стали
застосовувати не лише в США , ала й в багатьох країнах Європи.
Значний прогрес у розвитку телеграфної апаратури пов”язаний з іменем
французького механіка Ж.Бодо. У середині 70-х років ХІХ століття він
створює телеграфні апарати один кращий за одного, що дозволяли по одному
й тому ж кабелю передавати кілька телеграм одночасно, з кількаразово
зростаючою швидкістю прийомопередачі. Цей винахід був сприйнятий як диво
техніки. Апарати Бодо використовувались протягом багатьох років до
заміни їх більш вдосконаленими апаратами ХХ століття.
Першу вдалу конструкцію фототелеграфа для передачі на відстані нерухомих
зображень запропонував у 1855 році італійський фізик Дж.Казеллі. В
конструкцію він заклав принцип електрохімічного запису зображення при
прийомі. Вже потім з’явився так званий більдапарат, що отримав широке
розповсюдження в багатьох країнах.
Рекордна кількість відправлених телеграм
Найбільша кількість телеграм, відправлених телеграфом загального
користування в одній країні, була зареєстрована 1980 року в СРСР. Усього
за рік у відділеннях зв’язку відстукали 530,7 млн. телеграм. На другій
позиції залишається Індія, на території якої, згідно з останніми
опублікованими даними, було зареєстровано 72 млн. телеграм.
Але якщо брати за основу показник користування телеграфом на душу
населення конкретної країни, то на першому місці Нова Зеландія. Щороку
кожен житель цієї країни відправляє в середньому 5 телеграм, тоді як на
кожного жителя Радянського Союзу припадало в середньому всього по 2
телеграми. Порівняймо: у Швеції на кожні 1000 чоловік було відправлено
всього 43 телеграми.
Найменший факс
Найменший у світі факс – Pocket Faxer. Його конструкція розроблена
американськими спеціалістами з фірми “Telecraft industries”. Вага факсу
всього 160 г, його розмір дорівнює стандартній сигаретній коробці.
Міні-факс можна використовувати і як кишеньковий калькулятор, телефонну
записну книжку чи будильник. Живиться факс від батарейок на чипах.
Передбачено також його підключення до звичайної телефонної мережі.
Перший телефоний аппарат
Вперше ідею використання електричного струму для “транспортування”
звукових сигналів запропонував у 1854 році французький службовець
телеграфного агенства Ш.Бурсель. Однак реалізувати свою блискучу ідею
йому не вдалося. Це зробив німецький винахідник Ф.Рейс, який через
кілька років створив апарат, де електричним ланцюгом були пов”язані
передавач, приймач і джерело електрики. Рейс використовув своє дітище в
основному для передачі музичних сигналів, що послугувало приводом
назвати його музичним телефоном.
Проте час початку телефонної ери прийшов пізніше, в середині 70-х років
ХІХ століття. За пріоритет змагались відразу 13 авторів. Та американські
винахідники А.Белл і Е.Грей примудрилися подати заявки на оформлення
патенту раніше за всіх і навіть в один і той же день – 14 лютого 1876
року. Потім вже суд віддав першість Беллу, який всього на 2 години…
раніше Грея зареєстрував свою заявку. Розвиваючи успіх, Белл засновує
першу телефонну компанію, яка згодом перетворилась у могутній концерн
“Белл телефон лабораторіс”.
Перша телефонна станція
1877 року угорський інженер Т.Пушкаш запропонував проект створення
першої телефонної станції, який відразу був реалізований у США, в
Нью-Гавані. В Європі перша телефонна станція з’явилась у 1879 році в
Парижі. Перші телефонні станції в Росії було збудовано протягом 1881
року відразу в п’яти містах – Москві, Петербурзі, Одесі, Варшаві, Ризі.
1885 року російський інженер П.М.Голубицький запропонував будувати
телефонні станції з електроживленням від центральної батареї,
встановленій у самій станції. Цей блискучий технічний задум сприяв
створенню централізованих телефонних станцій, обслуговуючих десятки
тисяч абонентів.
Перший проект спорудження автоматичної телефонної станції, знайомої нам
АТС, підготував американський винахідник А.Б.Строунджер у 1889 році. До
початку першої світової війни в світі вже діяло більше 200 000 АТС.
Найпротяжніша телефонна лінія
Рекорд ХІХ століття за протяжністю телефонної магістралі належав Росії.
1898 року була введена в дію повітряна телефонна лінія, що з’єднувала
Москву і Петербург, загальною довжиною 660 км. По ній за добу в
середньому велось 200 міжміських переговорів.
Рекорднний показник ХХ століття досяг довжини 15 150 км. Саме на таку
відстань простягається телефонний кабель, що з’єднує канадське місто
Порт-Алберні з австралійським портом Сиднеєм.
Найбільш ємний звукопровідний кабель
розміщуються атоми фтору. За допомогою такого матеріалу можна передавати
10 000 звукових сигналів на відстані у тисячі км.
Перший військовий телефон
Вперше телефонний зв’язок у військових цілях був використаний у грудні
1877 року під час визвольної місії російської армії в боротьбі за
звільнення Болгарії від османського ярма. Тоді російському військовому
інженеру генералу Шталю, який обіймав посаду начальника польового
телеграфу, вдалося налагодити телефонний зв’язок фронту зі Ставкою
головнокомандуючого Дунайської армії. Окрилений раптовим успіхом, Шталь
робить спробу прокласти першу військову 16-кілометрову лінію між Ставкою
армії та містом Порадимою, де зупинився імператор Олександр ІІ.
Перший телефонний довідник
Про пріоритет створення першого в історії телефонного довідника і
дотепер сперечаються два міста – Берлін і Нью-Йорк. Та все ж перевагу
можна віддати Берліну, де в 1881 році вийшла друком брошюра під назвою
“Список учасників системи дальніх переговорів”. Телефонний довідник
складався з 27 сторінок із зазначенням 152 абонентських номерів. І хоча
нью-йоркський телефонний довідник мав більш широку мережу абонентів, він
з’явився лише в 1884 році, тобто на 3 роки пізніше.
Перші телефони-автомати
Вперше телефони-автомати загального користування були встановлені 1881
року в центрі Берліна. Щоправда, первістків було тільки два, і вони були
безкоштовними. Згодом автомати довелось зняти за проханням 48 берлінців
– перших щасливих власників телефонів, яким набридли безкінечні дзвінки
любителів пожартувати.
З телефонної статистики
Найбільш телефонізованим на планеті є населення Швеції. Тут на кожні 100
жителів припадає 69 апаратів. Слідом за безперечним лідером у списку США
(54 на 100 жителів), Франція (49) і Японія (45). Найменше телефонних
абонентів в Африці. У більшості країн цього континенту на 1000 жителів
припадає всього 3 телефонних апарата.
За кількістю встановлених телефонних апаратів випереджає всі інші країни
світу Сингапур, де на кожну 1000 жителів припадає 10
телефонів-автоматів.
А ось таксофони встигли досягти узбережжя Антарктиди. Перша телефона
будка була встановлена на антарктичній авіабазі Чилі. По цьому
телефону-автомату можна зв’язатися з будь-яким регіоном планети. Щоб
скористатись цим телефонним зв’язком, у гості до чилійських полярників
приходять їхні російські, польські та китайські колеги, бази яких
знаходяться в сусідстві.
Більше за всіх люблять говорити по телефону громадяни США. За
підрахунками, проведеними з початку 70-х років минулого століття,
пересічний американець протягом року телефонував 779 разів. Трохи менше
телефонних викликів – 730 – припадало на кожного жителя Канади. А в
Європі найбільшими балакунами виявились шведи та ісландці.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
