Звіт
про проходження практики
План
1. Вступ.
2. Характеристика бази практики:
а) Національний лісотехнічний університет України сьогодні;
б) Кафедра лісових машин, гідравліки і гідроприводу.
3. Вивчення студентом – практикантом практичної діяльності установи, її
зв’язків із машинобудівними фірмами Європи та наукової діяльності
кафедри.
4. Висновок.
Вступ
У кожному вузі України передбачено проходження студентами виробничої
практики, яка є обов’язковим складовим елементом підготовки будь-якого
спеціаліста. Під час проходження практики студент закріплює здобуті
знання і навички, отримуючи практичний досвід роботи в реальних
економічних умовах.
Студент може мати досконалі теоретичні знання, але може розгубитися в
ситуації, коли виникне необхідність прийняти рішення в реальних
економічних умовах. Тому необхідно забезпечувати студентам змогу пройти
виробничу практику ще під час навчання у вузі, для того, щоб спробувати
себе не тільки в ролі теоретика, але й практика.
Виробнича практика для студентів спеціальності 07.09.02.09 “Гідравлічні
і пневматичні машини” є невід’ємною складовою частиною процесу їх
професійної підготовки і проводиться на сучасних підприємствах.
Виробнича практика передбачає отримання необхідного обсягу практичних
знань та умінь відповідно до кваліфікаційного рівня інженера-механіка.
2. Характеристика бази практики:
а) Національний лісотехнічний університет України сьогодні;
Національний лісотехнічний університет України – єдиний в Україні вищий
навчальний заклад лісотехнічного профілю. За час своєї історії
університет перетворився у визнаний центр лісотехнічної освіти і науки в
Україні, який активно інтегрується у світову, зокрема європейську
освітню систему.
Університет один з перших серед вищих навчальних закладів України
запровадив ступеневу систему підготовки фахівців, модульно-рейтингову
технологію навчання, нові інформаційні технології навчання на базі
сучасної комп’ютерної техніки та інформаційних мереж, розробив державні
стандарти освіти лісотехнічного профілю.
В університеті ведеться підготовка фахівців для всіх галузей лісового
комплексу за такими спеціальностями:
• лісове і садово-паркове господарство (лісове господарство,
садово-паркове господарство, мисливське господарство);
• екологія (екологія та охорона навколишнього середовища);
• архітектура (містобудування);
• лісозаготівля та деревообробка (лісоінженерна
справа, технологія деревообробки);
• хімічна технологія та інженерія (хімічна технологія переробки деревини
та рослинної сировини);
• інженерна механіка (обладнання лісового комплексу);
• автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології (автоматизоване
управління технологічними процесами);
• комп’ютерні науки (інформаційні технології
проектування);
• мистецтво (дизайн);
• економіка і підприємництво (облік і аудит);
• менеджмент (менеджмент організацій, менеджмент зовнішньоекономічної
діяльності);
• специфічні категорії: економіка довкілля та природних ресурсів
(магістерський курс).
Сьогодні в університеті навчається понад 6000 студентів. Навчання
здійснюється українською мовою понад 400 особами
професорсько-викладацького складу, з них докторів наук, професорів – 32,
кандидатів наук, доцентів – 210. Серед викладачів відомі вчені – доктори
наук, професори, доценти, вісім Заслужених діячів науки і техніки
України та Заслужених працівників освіти України, один лауреат
міжнародної премії і два – Державних премій України.
В університеті функціонує інститут екологічної економіки, шість
факультетів: лісогосподарський, лісомеханічний, технологічний,
економічний, заочний, факультет довузівської підготовки та
післядипломної освіти, який включає підготовче відділення, курси
підготовки до вступу в університет. Малу лісову академію, курси
підвищення кваліфікації та перепідготовки фахівців. До складу
університету входять також навчально-консультаційний центр в м. Хусті,
Технологічний коледж, Природничо-технічний ліцей, природний заповідник
“Розточчя”, державний ботанічний сад, навчально-виробничий лісокомбінат,
навчальний полігон, лісоекологічні стаціонари у Східниці, Моршині
(Львівська обл.), Шацька науково-навчальна лісоекологічна лабораторія
(Волинська обл.), оздоровчо-спортивний табір „Лісотехнік” (с. Рибаківка
Миколаївської обл.). Навчальний процес забезпечують 32 кафедри.
Розроблена в університеті та апробована часом ступенева система вищої
лісотехнічної освіти на відміну від існуючої традиційної, має таку
структуру, у якій кожен ступінь є не лише базою для наступного рівня, а
й існує самостійно з можливістю безпосереднього виходу на високу
професійність. Така структура дає змогу оперативно реагувати на запити
лісового комплексу, дає студенту широкий вибір реалізації одержаних
знань та скорочує час підготовки фахівців необхідного
освітньо-кваліфікаційного рівня відповідно до обраного в рамках фаху
роду діяльності: менеджер, економіст, технолог, механік, лісівник тощо.
Сучасна навчальна база та високий фаховий рівень
професорсько-викладацького складу є передумовою підготовки в
університеті фахівців лісового комплексу для усіх регіонів України. В
університеті навчаються студенти не лише із західного регіону, а й з
усієї України.
З метою впровадження і удосконалення системи ступеневої лісотехнічної
підготовки фахівців за наскрізними навчальними планами і програмами,
перепідготовки спеціалістів, проведення спільних наукових досліджень,
розробки навчально-методичного забезпечення та ефективного використання
матеріально-технічної бази у 1997 р. створено навчальний комплекс
“Лісотехнічна освіта”.
Колектив університету активно здійснює модернізацію системи вищої
лісотехнічної освіти і науки відповідно до основних принципів
Болонського процесу.
б) Кафедра лісових машин, гідравліки і гідроприводу;
Теперішня кафедра лісових машин, гідравліки і гідроприводу бере початок
від кафедри сухопутного і водного транспорту та тягових машин, яка була
створена одночасно з заснуванням Львівського лісотехнічного інституту у
1945 р. Першим її завідувачем був директор інституту доц. В.І. Гарузов.
Під його керівництвом велася наукова робота з удосконалення процесу
транспортування деревини залізницями. Він очолював кафедру до 1954 р.
У 1955 р. посаду завідувача кафедри сухопутного і водного транспорту
лісу обійняв канд. техн. Наук, доц. Б.Г. Гастєв, який до того завідував
аналогічною кафедрою у Білоруському технологічному інституті. З 1957 по
1959 р., окрім завідування кафедрою, він був заступником директора
інституту з наукової роботи. Під керівництвом проф. Б.Г. Гастєва на
кафедрі сформувався науковий напрям динаміки лісотранспортних машин,
який знайшов широке визнання у науковому світі: підготовлено та захищено
2 докторські й 10 кандидатських дисертацій, видано монографію.
З 1969 по 1985 р. кафедру очолював учень проф. Б.Г. Гастєва канд. техн.
наук, доц. М.О. Гайдар, який одночасно протягом ряду років був ученим
секретарем спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських
дисертацій. Він видав перший україномовний навчальний посібник із питань
транспорту лісу.
У 1986 р. посаду зав. кафедри (під назвою “Кафедра транспорту лісу”)
обійняв інший учень професора Б.Г. Гастєва канд. тех. наук, доц. Й.П.
Ковтун, який до того був деканом лісоінженерного факультету. У 1988 р.
кафедра увійшла до складу кафедри механізації лісорозробок, яку очолював
проф. Т.М. Шкіря.
Після відновлення кафедри у 1994 р. під назвою “Кафедра лісових машин і
доріг” її очолив д-р техн. наук, проф. Н.І. Библюк, який спільно з
професорами Б.В. Біликом, М.Г. Адамовським, О.А. Стиранівським, С.Й.
Медведем, ст. викладачами А.А. Бойком, М.М. Борисом, М.І. Герисом,
асистентом М.І. Олійником та іншими успішно розвивають науковий напрям,
започаткований проф. Б.Г. Гастєвим. У цьому науковому напрямі кафедра
стала провідною в Україні та країнах Центральної і Східної Європи. З
часу відновлення кафедри її працівники опублікували 3 монографії, 8
навчальних посібників, понад 60 методичних указівок і понад 400 наукових
статей; підготовлено підручник; захищено 5 кандидатських дисертацій.
Спільно з Івано-Франківським ДПКТІ Мінпрому України працівники кафедри
(М.О. Гайдар і С.Й. Медвідь) у 1994р. впровадили “Інструкцію по
проектуванню лісових автомобільних доріг в гірських умовах Карпат”.
Працівники кафедри розробили і впровадили у виробництво математичне
забезпечення системи автоматизованого проектування самохідних
сільськогосподарських машин для внесення міндобрив і хімзахисту рослин,
вимірювальну апаратуру, алгоритми та програми розрахунку експлуатаційних
показників нових малогабаритних тракторів для доглядового рубання та
автобусів ЛАЗ. До науково-дослідної роботи на кафедрі широко залучаються
студенти. Кафедра встановила своєрідний рекорд (серед споріднених кафедр
колишнього Радянського Союзу) за кількістю нагороджених Міністерством
освіти студентів за найкращу наукову роботу: медалями — 13; дипломами –
8. Дипломами Міносвіти України нагороджено 27 студентів.
Головна діяльність кафедри спрямована на готування бакалаврів за
напрямом 0902 “Інженерна механіка”, 0920 “Лісозаготівля та
деревообробка”, 1304 “Лісове і садово-паркове господарство” та
спеціалістів за спеціальностями 090219 “Обладнання лісового комплексу”,
092001 “Лісоінженерна справа”. Кафедра забезпечує також готування
викладачів вищої кваліфікації – магістрів, кандидатів і докторів
технічних наук із спеціальності 05.05.07. “Машини та процеси лісівничого
комплексу”.
Навчальний процес кафедри охоплює три цикли дисциплін: лісотранспортні
машини – теорія, конструкція, проектування технічне обслуговування і
ремонт; лісові дороги і машини – проектування, будівництво та
експлуатація; гідропривід лісових машин – теорія, конструкція,
розрахунок.
Матеріально-технічна база кафедри забезпечує навчальний процес і
виконання наукових досліджень. До неї входять лабораторії двигунів,
шасі, правил дорожнього руху технічного обслуговування та ремонту,
транспорту лісу, дорожньо-будівельних матеріалів, дорожніх машин,
гідравліки, гідроприводу.
Практичне готування спеціалістів та наукові дослідження здійснюються і
на філії кафедри, створеній на одному з передових підприємств галузі,
лідера лісового господарства Хмельниччини – Шепетівському ДЛГ.
Починаючи з 1994 р., кафедра під керівництвом проф. Н.І. Библюка
розгорнула пошукові дослідження з екологічних проблем лісотранспорту в
Карпатах і розроблення нових підходів до створення екологічно безпечних
технологій та технічного забезпечення. Розроблені на кафедрі програмне
забезпечення та методика теоретичних й експериментальних
інженерно-екологічних досліджень дали змогу отримати висліди, які
апробовані на міжнародних і регіональних наукових конференціях та шляхом
публікацій. Висліди виконання держбюджетних та госпдоговірних робіт
стали підставою для створення на базі кафедри “Центру інженерної
екології”, як регіональної громадської організації та комісії
екологічних технологій у рамках Наукового товариства ім. Шевченка. Це
дало змогу залучити до досліджень науковців споріднених спеціальностей
інших вузів Львова. На кафедрі сформовано новий науковий напрям –
екологічні технології лісоексплуатації, в якому виконуються магістерські
роботи, кандидатські та докторська дисертації.
Міцні творчі зв’язки кафедра підтримує з Білоруським державним
технологічним університетом, Московським університетом лісу,
Санкт-Петербурзькою державною лісотехнічною академією, із кафедрами
автомобілебудування, експлуатації та ремонту автомобільної техніки й
екології та охорони навколишнього середовища ДУ “Львівська політехніка”,
кафедрою тракторів і автомобілів Львівського ДАУ, окремими вченими ЛНУ,
Інститутом екології лісу, УкрНДІгірліс та іншими навчальними і науковими
закладами.
У рамках міжнародної програми “Карпати” в питаннях наукової,
навчально-методичної та видавничої діяльності кафедра співпрацює зі
спорідненими кафедрами Зволенського технічного університету
(Словаччина), Сільськогосподарського і лісового університетів у Брно
(Чехія), Сільськогосподарського університету в Празі (Чехія). Кафедра
налагодила контакти з провідними вченими університету Кіото в Японії,
університету Любляни (Словенія) і Аграрного університету в Кракові
(Польща). Започаткована співпраця з кафедрою використання лісу та
лісової інженерії SGGW у Варшаві і представництвами фірми PONSSE у
Польщі, ROTTNE у Чехії і ZTS LKT у Словаччині.
Підсумком співпраці у науковій діяльності кафедри за останній період
стало проведення у 1998 р. першої міжнародної конференції “Лісотранспорт
у Карпатах: традиції, реалії й перспективи розвитку” в рамках
відзначення 125-річчя університету.
Кафедра є ініціатором проведення Міжнародної наукової конференції
“Лісова інженерія: техніка, технологія і довкілля” в рамках відзначення
130-річчя НЛУУ в жовтні 2004 р. Організатори конференції – НЛУУ, НТШ і
РОДоГ за підтримки IUFRO, ЛАНУ, УкрНДІгірліс та ДЛГО “Львівліс”.
3. Вивчення студентом – практикантом практичної діяльності установи, її
зв’язків із машинобудівними фірмами Європи та наукової діяльності
кафедри.
Проходячи практику на НЛУУ, практикант ознайомився з науковою діяльністю
кафедри, вивчив специфіку установи та зв’язки з провідними
машинобудівними фірмами. Я дізнався про науково-дослідні роботи у
співпраці із європейськими фірмами, наприклад:
3.1. Шведська система машин Rottne:
Починаючи з 1984 р. фірма Miramichi Pulp Paper Inc застосовує на
лісозаготівлях у провінції Брансуік (Канада) шведську систему машин
Rottne.
Фірма має у своєму розпорядженні заводи по випуску паперу,
крафт-целюлози, дефибрерної деревної маси й невелике лісопильне
підприємство. Всі круглі лісоматеріали поставляються на заводи у
вигляді сортиментів довжиною 2,44 м.
Ходова частина й силова трансмісія харвестера, харвестера-процесора й
форвардерів фірми Rottne виготовлені з однакових вузлів і деталей, а їх
технологічне начіпне обладнання різне.
Головка харвестера оснащена ланцюговою пилкою із шиною довжиною 55 см
(максимальний діаметр дерева, яке зрізують, 45 см), яка приводиться в
рух від гідравлічного двигуна. Подача дерева при обрізку суків
здійснюється за допомогою двох вальців зі швидкістю 0-4 м/с.
Пристрій для обрізування суків складається з одного нерухомого й двох
рухливих ножів, що охоплюють стовбур. Діаметр дерева, що обробляється
перебуває в межах 5-40 см.
Харвестер зрізує дерева на смузі шириною 20 м, пересуваючись заднім
ходом. Сортименти укладають по обидва боки харвестера. Суки й лісосічні
відходи поміщають за штабелями сортиментів.
H
j,lTmaeOE»»»»»»»»»»»»»»»?
(ть маніпулятором і передають у процесор для обробки. Суки й відходи
укладають із однієї сторони машини, сортименти – з іншої.
Система машин Rottne випробувалась фірмою MРРI протягом трьох
лісозаготівельних сезонів.
У перший сезон випробовувався харвестер. Через недостатню продуктивність
на обрізку суків й обмеженого діаметра оброблюваних дерев харвестер
визнаний непридатним для рубань основного користування.
Харвестер-процесор використовувався як харвестер, його продуктивність
була визнана задовільною.
Систему машин відрізняє висока експлуатаційна надійність.
Машини Rottne оснащені двигуном Ford.
За три лісозаготівельних сезони заготовлено 250 тис. м3 деревини.
Капітальні витрати нижчі в порівнянні з іншими механізованими системами,
вартість заготовленої із застосуванням системи машин Rottne деревини
порівняно з вартістю деревини, що заготовлює іншими механізованими
системами.
Бригадою із шести кваліфікованих робітників за рік (10мес.)
заготовлюється 43 тис. м3 деревини.
Розроблена шведською фірмою Rottne система машин добре себе
зарекомендувала в умовах лісозаготівель у Канаді.
3.2. Канатна трелювальна установка НТ – 600 австрійської фірми Agro
Forst Technik:
Канатна двобарабанна трелювальна установка НТ-600, призначена для
заготівлі цілих дерев при проведенні рубань і монтується на одноосьовому
причепі. Телескопічна щогла канатної установки кріпиться на
навантажувальній площадці. Барабани лебідки мають гідростатичний привод.
Установка оснащена дизельним двигуном потужністю 60-90 кВт. Блоки на
трелювальній щоглі повертаються, що збільшує зону обслуговування
установки. Автоматичний канатоукладач сприяє продовженню терміну служби
тягового каната, а також дозволяє використати для його намотування
широкий барабан, що забезпечує постійне тягове зусилля. Висота
трелювальної щогли залежно від конкретних умов може досягати 12 м.
Для трелювання вниз по схилі канатна установка оснащується ще одним,
третім барабаном (довжина каната – 600 м). У цьому випадку тяговий канат
використається як зворотний канат.
3.3. Процесор OSA 710 фірми Естербергс Фабрікс АБ (Швеція):
Процесор OSA 710 призначений для первинної обробки дерев, звалених
вручну або механізованим способом. Двигун базової машини служить для
пересування всієї машини й для привода гідравлічного крана-маніпулятора.
Для приведення в дію вузла обробки дерев, установленого на причепі,
призначений другий двигун. Вузол обробки дерев складається із
крана-маніпулятора, пристрою для обрубання вершин, пристрою для
відмірювання довжин, круглої пилки й трьох лісо накопичувачів для
сортиментів. Механізм для обрізування суків складається із двох
ланцюгових ножів, встановлених на двох важелях, які охоплюють стовбур
при його поздовжній подачі. Максимальний діаметр оброблюваних дерев
дорівнює 56 см. Процесор обслуговується двома робітниками.
3.4. Сучкорізно-пакетуюча машина для вузько мірних насаджень:
В молодих соснових насадженнях держлісгоспу “Кенігс Вустерхаузен”
(Німеччина) випробували нову сучкорізно-пакетуючу машину ЕРАК 4,
створену Інститутом лісових наук (м. Еберсвальде). Базою служить трактор
ТТ80, модернізований варіант якого розроблений разом із НПО “Сілава”
(Рига, Латвія).
Технологічне устаткування машини включає сучкорізне, що направляє й
пакетує пристрої. Сучкорізний пристрій встановлений на правій стороні
рами трактора й може нахилятися. Він складається з маніпулятора, на
кінці якого змонтований сучкорізний орган, ребристих вальців, що
протягують, діаметром 280 мм і ножів для відсікання вершин. Ножі
сучкорізного органа виконують одночасно функцію захвату. Вальці, що
протаскують, закріплені на передніх плечах важелів, що перебувають під
дією гідравліки, встановлених у прорізі нижньої частини маніпулятора. На
іншому плечі кожного із двох важелів передбачено по одному ножі для
обрізування вершин. При розведенні вальців ці ножі сходяться, при
їхньому притисненні до стовбура – розходяться.
Напрямний пристрій складається із двох пар розташованих за маніпулятором
вальців. Сортименти довжиною 6,7 і 8 м двома важелями скидаються в
накопичувач, розміщений у задній частині трактора, хлисти іншими
важелями укладаються на землю праворуч від машини. Продуктивність машини
становить 94 дерева в годину.
3.5. Новий Вольф – Кранпроцесор 50 Б:
Вольф – Кранпроцесор 50 Б являє собою устаткування нового покоління для
переробки круглої деревини. Він виконує обрізку стовбурів до 500 мм у
діаметрі й обрізування суків зі стовбурів до 400 мм у діаметрі. Обрізка
стовбурів виконується гідроприводною ланцюговою пилкою, а обрізка суків
виконується 5 ножами. Ножові важелі з гідроприводом мають попарне
використання й видаляють суки з нижньої частини колоди. Верхні суки
зрізуються верхнім гідроприводним ножем. Конструкція Кранпроцесора
дозволяє забезпечити прекрасну якість обрізки суків. Протягання стовбура
виконується транспортним ланцюгом із шипами. Ножові важелі обіймають
стовбур і притискають його до транспортного ланцюга. Система протягання
стовбура дозволяє реалізувати максимальне зусилля подачі до 45 кН.
Приводна система Кранпроцесора 50 Б найкраще підходить для роботи в
комбінації із щогловими канатними установками. Процесор монтується на
торцевому крані й самостійно обробляє довгі стовбури навіть на великому
ухилі, складаючи сортименти під прямим кутом до лісової дороги. Вольф –
Кранпроцесор 50 Б може бути встановлений на всіх базових самохідних
машинах. Ним обладнуються екскаватори, тягачі або трактори, залежно від
варіанта застосування. Вольф Кранпроцесор 50 Б оснащений новітньою
вимірювальною й керуючою системою. Електроніка управляє агрегатами
процесора, вимірює довжину, діаметр й обсяг стовбура й робить
оптимізацію по заданій програмі. Серійний друкувальний пристрій у кабіні
керування здатний в будь-який час роздрукувати протокол проведених
вимірів.
3.6. Канатні лебідки на лісозаготівлях в Німеччині:
До лісового керування Рінтельн відносяться ліси, що ростуть на площі
3850 га (дві третини площі займають листяні насадження – дубові,
букові). Площа букових насаджень 824 га. Біля половини цих лісів
розташовані на схилах крутістю 35-65 %. Рубання на площі 60 га ведуться
і у хвойних (ялинових, модринових) насадженнях, доступних для
трелювальних тракторів.
З 1980 р. на заготівлі лісу застосовують модифікований гольбергский
метод (метод МГМ) . Один із двох варіантів методу полягає в наступному:
звалені дерева за допомогою змонтованої на тракторі двобарабанної
канатної лебідки зіштовхують із пня, підтягують, а потім трелюють. В
іншому випадку до місця стоянки трактора ліс підтягують за допомогою
керованих по радіо лебідок. Перший варіант застосовується для заготівлі
листяних і хвойних сортиментів, одержуваних при обробленні дерев на
лісосіці бензопилою. Операції підтягування й трелювання не розділені.
Спочатку цей метод рубань застосовували тільки в молодих лісах, потім
стали використати також у лісах середнього віку (діаметр дерев на висоті
грудей 25-35 см), а у видозміненому варіанті й у хвойних і листяних
насадженнях. Він дозволяє вести роботи в дуже щільних лісах, на схилах
крутістю більше 30 % і при сніжному покриві товщиною понад 20 см. Метод
МГМ можна сполучати з механізованими методами оброблення деревини при
дорозі (процесор, машина, що рубає). Його застосування в змішаних
насадженнях показує, що одночасно можна заготовлювати й роздільно
трелювати до дев’яти різних круглих сортиментів.
Для розмотування каната лебідки трактора при більших відстанях
підтягування (200 – 300 м) використають допоміжну лебідку, що має
власний привод і систему радіоуправління. Діаметр каната 4 мм,
канатоємність барабану 800 м. Лебідка створює можливість підтягування
лісу і на підйом.
На лісозаготівлях у лісовому управлінні Рінтельн застосовують новий
метод Winder – VF, за допомогою якого ведеться заготівля в молодих лісах
і у лісах середнього віку переважно в тих випадках, коли відстань
трелювання перевищує 300 м і крутість схилу досягає 30 %. Спиляні
дерева зіштовхують із пня й підтаскують до трелювального волока
радіокерованою канатною лебідкою. У листяних насадженнях заготовлюють
сортименти довжиною 3-6 м, а у хвойних – круглі лісоматеріали довжиною
3-6 м, які можна трелювати форвардером. Хлисти до трелювального волока
підтаскують під гострим кутом, сортименти довжиною 3-6 м перпендикулярно
волоку. Трелювання сортиментів може виконуватися в період активного
виділення соку (мала ймовірність ушкодження дерев, що залишаються), за
рахунок чого підвищуються середньорічне завантаження машин.
Застосування цих методів дозволяє робити контроль рубань й облік
деревини. Оцінку й облік деревини роблять не на лісосіці, а біля
трелювального волока або біля дороги.
У порівнянні із традиційним методом, що припускає підтягування
сортиментів до волока вручну, нові методи більшою мірою відповідають
вимогам ергономіки. Переваги їх складаються насамперед у полегшенні
процесів зштовхування дерева із пня і підтягування лебідкою дерев або
сортиментів до трелювального волока.
3.7. Застосування ланцюгів проти ковзання на трелювальних тракторах в
Німеччині.
У держлісгоспах Тарандт, Хеттщтедт і Потсдам – Борним проведені
дослідження, ціль яким полягала у визначенні впливу ланцюгів проти
ковзання на основні параметри трелювального трактора DFU 451 й
універсального трактора ZТ 300. Дослідження велися в січні й червні. При
вимірі параметрів трактори DFU 451 було зроблено 68, трактора ZТ 300 –
196 дослідних рейсів.
Трактор DFU 451 із приводом на всі колеса оснащений двигуном потужністю
28 кВт, маса машини дорівнює 2625 кг зношування малюнка протектора шин –
15 %. Двигун трактора ZТ 300 має потужність 66 кВт, приводні колеса –
задні, маса машини дорівнює 5144 кг, зношування малюнка протектора шин –
35 %.
На тракторі DFU 451 використали комплект (4 шт.), на тракторі ZТ 300 –
4 різних комплекти (по 2 шт.) ланцюгів проти ковзання, маса кожної з
яких дорівнює 34,8 – 51 кг.
Випробування трактора DFU 451 проводилися на лісовозній дорозі із
щебеневим покриттям піщаної основи; на просіці з неповним (50 %)
трав’яним покривом і підстилкою із хвої на глинистому ґрунті; на
трелювальному волоку з неповним трав’яним покривом (70 %) глинистого
ґрунту, на лісовозній дорозі з укріпленим покриттям, очищеним від снігу
(первісна товщина сніжного покриву 10-15 см).
Трактор ZТ 300 випробовувався на території фруктової плантації на
твердій ґрунтовій дорозі з вологістю ґрунту 11,5% і на трав’яному
покриві (90 %) з вологістю ґрунту 18,5 %.
При проведенні досліджень вимірялися опір коченню й тягове зусилля,
проковзування, швидкість руху трактора, витрата палива. На підставі
виміряних параметрів визначалися тягова потужність, витрачена на
подолання опору коченню, коефіцієнт тертя, коефіцієнт опору коченню,
питома витрата палива. В основу розрахунку величин покладений рівний
(без ухилу) рельєф місцевості.
Як видно з даних розрахунку, застосування ланцюгів проти ковзання в
зимовий час в умовах бездоріжжя веде до підвищення тягового зусилля на 6
– 123 %. На твердій ґрунтовій дорозі використання ланцюгів недоцільно
(за винятком зимового періоду).
Проковзування варіюється в межах 19-35 % (у середньому 25 %), при цьому
з його збільшенням підвищується й тягове зусилля. При використанні
ланцюгів проковзування нижче, ніж в режимі роботи без ланцюгів.
Виміри параметрів вели при швидкості руху трактора DFU – 3,5 – 4,5 км/г,
трактора ZТ – 3,5 – 6,4 км/г.
Витрата дизельного палива трактором DFU 451 при русі з вантажем без
ланцюгів склав 8,1 л/г, з вантажем і ланцюгами – 9,1 л/г, при холостому
ході двигуна – 0,8 л/г. Таким чином, витрата палива при використанні
ланцюгів проти ковзання підвищується на 18 %.
Зміна тягової потужності відбувається майже пропорційно зміні тягового
зусилля, що пояснюється малою розбіжністю у швидкостях руху тракторів
при вимірі.
Коефіцієнти тертя визначили залежно від дорожніх умов, оснащення (з
ланцюгами або без ланцюгів) і величини проковзування коліс.
Монтаж ланцюгів проти ковзання не представляє труднощів. Один працівник
надягає ланцюги, на два колеса трактора ZТ 300 на протязі 20 хв, на
чотири колеса трактора DFU 451 – 30 хв. На зняття ланцюгів затрачається
5-10 хв. При постійній роботі трактора в умовах бездоріжжя і у зимовий
період частий монтаж і демонтаж ланцюгів не є необхідним. Їхнє зняття з
коліс необхідно тільки при русі по дорогах загального користування у
весняно – літній період.
Зношування шин приводних коліс тракторів при користуванні ланцюгами
проти ковзання знижується, однак отримані дані не дозволяють дати точну
оцінку цієї величини. За висновками фахівців Чехії, Австрії, заводів –
виробників застосування ланцюгів на приводних колесах продовжує термін
служби шин на 30 – 100 %, у середньому на 50 %. При відношенні цін на
шини до цін на ланцюги проти ковзання, рівному 6:1, це дає певну
економічну вигоду.
Застосування ланцюгів проти ковзання в літню пору підвищує відношення
тягового зусилля до тягової потужності трактора, що означає збільшення
на таку ж величину обсягу деревини, трельованої за один робочий цикл.
Якщо врахувати, що більший обсяг деревини вимагає і більших витрат часу
на окремі операції (причеплення, підтягування до трелювального волока,
відчеплення, штабелювання, навантаження і вивантаження), продуктивність
праці залежно від відстані трелювання можна збільшити на 15-25 %.
При необхідності щоденного монтажу й демонтажу ланцюгів (наприклад
приїзді до місця роботи й назад по дорогах загального користування в
літній сезон) витрати часу відповідно збільшуються на 30-40 хв у день,
або на 6-8 % робочого часу. У цьому випадку продуктивність праці на
трелюванні може бути збільшена тільки на 7-19 %.
У зимовий час за рахунок застосування ланцюгів проти ковзання відношення
тягового зусилля до тягової потужності може підвищитися на 100 %, що
збільшить продуктивність праці на трелюванні приблизно на 60 %.
Ланцюги, що застосовувалися при дослідженні, проти ковзання -самоочисні.
Під час роботи спостерігається їх незначний зсув на шинах.
4. Висновок:
Виробнича практика є джерелом накопичення практичного досвіду роботи по
вибраній спеціальності та закріплення теоретичних знань. Вона відіграє
важливу роль у підготовці спеціалістів високого рівня.
Проходячи практику на НЛУУ, студент – практикант ознайомився з
діяльністю установи, вивчив її наукові та виробничі зв’язки із
машинобудівними фірмами Європи.
Студентом – практикантом було досліджено багато цікавої та потрібної
інформації про лісові машини, їх типи, характеристики та шляхи
збільшення їх продуктивності.
PAGE 19
PAGE 15
PAGE
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter