Реферат на тему
Розваги та програмне забезпечення туризму
Розваги – це головний мотив туризму і без них не обходиться практично
жодна поїздка. Люди відправляються в дорогу за новими незабутніми
враженнями, позитивними емоціями і гострими відчуттями. Для задоволення
цих та інших потреб – працюють розважальні заклади, проводяться
різнопланові заходи, спеціально створюються засоби розваг.
Найчастіше розваги обмежуються екскурсійною програмою -відвідуванням
музеїв, оглядом історичних пам’ятників і природних визначних пам’яток,
оглядовими екскурсіями по місту і місцевості.
Разом з тим широкий набір розважальних заходів завжди сприймається
туристами з ентузіазмом і великою цікавістю. Це участь у фестивальних
програмах, спортивних, культурно-масових заходах, святкуванні
національних свят тощо. Вечірні заходи розважального характеру, як
правило, плануються з відвідуванням ресторану, спеціального концерту та
інших розважальних закладів.
Особливе місце у світовій індустрії розваг відводиться тематичним
паркам. На думку Уолта Діснея, тематичний парк – це центр сімейного
відпочинку і розваг, що здебільшого визначає вибір самої теми. Щоб
об’єднати людей різного віку і, в першу чергу, залучити доросле
населення, вона повинна носити не тільки розважальний, але й
інформаційно-пізнавальний характер.
Тематика програм може бути різносторонньою – від курсів по підстриганню
кущів до циклу семінарів з теорії і практики менеджменту.
Світові тематичні парки пропонують виставки досягнень у галузі науки і
техніки, різносторонні інформаційно-пізнавальні та загальноосвітні
програми тощо.
Найвідоміші у світі тематичні парки, які притягують до себе туристів зі
всього світу, на відміну від звичайних центрів відпочинку і розваг,
розташовані за межею міста. Так, найстаріший тематичний парк США
“Диснейленд” побудований в 60 км на південний схід від Лос-Анджелесу
(штат Каліфорнія), найвідоміший американський тематичний парк “Дісней
Уорлд” – недалеко від Орландо (штат Флорида). Найбільший тематичний парк
Європи “ЄвроДіснейленд” розміщений за 30 км від столиці Франції. “Країна
мумі-тролей” у Фінляндії знаходиться в 20 км від м.Турку.
Одним із важливих факторів, який впливає на реалізацію пізнавальних,
розважальних, лікувальних, оздоровчих та інших турів, є програмне
забезпечення туристичної діяльності.
Згідно з Міждержавним стандартом (ГОСТ 28681.1 -95) “Программа
обслуживания туристов – перечень услуг, достопримечательных объектов и
досуговых событий, предоставляемых туристам в определенных
последовательности, времени, месте и условиях обслуживания”.
Головним в туристичній програмі є основна мета подорожі. Як показують
дослідження, турист не вважає програму і обслуговування якісним, якщо
мета подорожі не досягнута.
Основними видами послуг, які входять майже в кожну туристичну програму
обслуговування, є: проживання, харчування, екскурсійне обслуговування,
транспортні послуги, розважальні та спортивні заходи, побутові послуги
та інші.
З погляду програмного обслуговування, туристичні програми – це завжди
тематична спрямованість. Залежно від тематики туру формується певний
набір послуг, який залежить від мети подорожі і рівня замовленої
комфортності. При цьому програма складається з основних послуг, які
відповідають меті подорожі, а також послуг доповнюючих та супутніх.
Важливе місце при розробці програм обслуговування відводиться мотивам і
побажанням клієнтів. Мотиви туристів при виборі подорожі можуть бути
найрізноманітнішими і залежать від багатьох факторів. Серед них і вік, і
рівень доходів, і національні особливості, і навіть мода. Але є найбільш
типові мотиви, характерні для більшості споживачів. Саме на них
ґрунтуються стандартні програми обслуговування. Ось деякі поширені
мотиви і пов’язані з ними програми обслуговування:
–
4
6
E
E
jl’”th
?
?
gdA|”
Xи з лікуванням, масажем та іншими процедурами для сімей, інвалідів, для
тих, хто не палить тощо.
Навчання. Тут можна виділити програми, які передбачають вивчення
іноземних мов, мовну практику, навчання різним видам спорту, професійні
програми та тури за інтересами.
Заняття спортом. Це тури, програмами яких передбачена можливість
займатися такими видам спорту, якими більшість людей не має можливості
займатися протягом року. Це гірські лижі, теніс, гольф, планерний спорт,
кінний, парусний спорт, сплав на байдарках і катамаранах та багато інших
видів спорту.
Розв’язання ділових проблем. Такі програми передбачають участь у
конгресах, симпозіумах, нарадах, семінарах, інших ділових зустрічах.
Розваги і необхідність у спілкуванні з іншими людьми. Це, в основному,
подорожі з розважально-пізнавальною програмою.
Можливість для самовираження і самоутвердження. Ця група об’єднує в собі
пригодницькі тури: підкорення гірських вершин, різні експедиції,
полювання під водою, висококатегорійні туристичні походи тощо.
Підвищення культурного рівня. Ці завдання вирішуються в пізнавальних
турах по відомих містах, історичних і культурних центрах, в театральних,
літературних турах та ін.
Кожний вид туру залежно від програми має особливу специфіку організації
обслуговування туристів, розподілу часу і надання послуг, технології
обслуговування туристів. При цьому програма обслуговування складається,
виходячи з основної мети подорожі. При всій різноманітності варіантів
програм витримується принцип “Мета подорожі – тип туру”. Якщо не
виконується цей головний принцип організації туру, то програма, навіть
складена з високоякісних послуг вищої категорії, приречена на провал,
тому що турист вважає якісним обслуговування тільки тоді, коли мета його
подорожі досягнута.
Будь-яка програма обслуговування має бути зорієнтована на конкретного
споживача і відповідати його цільовим мотивам.
На ринку України представлено велику кількість різних програм подорожей
і при зростанні їх диференціації все ж існують найбільш поширені цільові
програми обслуговування, такі, наприклад, як лікувально-оздоровчі,
пізнавальні, ділові, спортивні та ін.
Список літератури
1. HYPERLINK “http://tourlib.net/Zakon/pro_turyzm.htm” Закон України
“Про туризм” (15 вересня 1995р.). – К., 1995 .
2. HYPERLINK “http://tourlib.net/Zakon/pro_strahuv.htm” Закон України
“Про страхування”: Збірник нормативно-правових актів. – Т 2. – Ужгород,
1999 .
3. HYPERLINK “http://tourlib.net/Books_tourism/aleks1.htm”
Александрова А.Ю. Международный туризм. – Москва, 2001 .
4. Ананьев М.А. Экономика и география международного туризма. – Москва,
1975.
5. Балабанов И. Т., Балабанов А.И. Экономика туризма. – Москва, 2000.
6. Барчукова Н.С. Международное сотрудничество государств в области
туризма. – М.: Международные отношения, 1986.
7. Бейдик О. О. Словник-довідник з географії туризму, рекреології та
рекреаційної географії. – К.: Палітра, 1997.
8. Биржаков М.Б. Введение в туризм. – Москва – Санкт-Петербург: Герда,
2000.
9. Гаврилишин І.П. Туризм України: проблеми і перспективи. -К., 1994.
10. Гаврилишин И.П. Рекреационный рынок мира // Посредник. -1995.- №40.
11. Герасименко ВТ. Основы туристического бизнеса. – Одесса, 1997.
12. Гуляев В.Г. Организация туристической деятельности. -Москва, 1996.
13. Державна програма розвитку туризму в Україні до 2010 року. -Київ,
2002.
14. Джон Уокер. Введение в гостеприимство. – Москва: Юнити, 1999.
15. Долішній М.І., Кравців В.С. Карпатський регіон у контексті державної
економічної політики: оцінка стану і стратегія розвитку // Економіка
України. – 1995. -№ 8.
16. Дурович А.П. Маркетинг в туризме. – Минск, 2001.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
