Реферат
на тему:
Організація робочого місця. Технічне нормування. Системи оплати праці
План
1. Організація робочого місця
2. Технічне нормування
3. Системи оплати праці
1. Організація робочого місця
Продуктивність праці робітника залежить і від правильної організації
його робочого місця. Робочим місцем робітника-опоряджувальника називають
ділянку, у межах якої він працює і може доцільно розміщувати потрібні
для роботи пристрої, інструменти і матеріали.
Робочі місця можуть бути стаціонарними і пересувними. На будівництві
майже немає стаціонарних робочих місць; робітник разом з пристроями і
матеріалами під час виконання роботи пересувається з однієї ділянки на
іншу.
Бригадир і кожний член бригади мають заздалегідь турбуватися про
підготовку робочого місця, щоб не було простоїв. Кожний робітник повинен
виконувати роботу на своїй ділянці, не заважаючи працювати іншому
робітникові.
Механізми, пристрої, інструменти і матеріали на робочому місці
розміщують так, щоб під час роботи не доводилось робити зайвих рухів.
Ручний інструмент, який беруть правою рукою, повинен лежати справа, а
той, що беруть лівою рукою,— зліва. Столик встановлюють так, щоб з місця
його встановлення можна було виконати якнайбільший обсяг робіт.
На робочому місці не повинно бути будівельного сміття, зайвих
матеріалів, які заважатимуть пересуванню робітника. Під час роботи слід
користуватись лише справними інструментами та механізмами і якісними
матеріалами.
Для виконання робітна висоті потрібно встановити на робочому місці
потрібні пристрої, а на них у зручних для роботи місцях — ящики для
розчину або тару для малярних сумішей.
Велике значення в організації робіт має своєчасне підготування потрібних
матеріалів. Наприклад, крейду і клей для малярних сумішей замочують за
добу до виготовлення сумішей. За цей час вони добре намокають, тому
приготовляти суміш буде значно легше і швидше. Так само заздалегідь у
спеціально виділених приміщеннях сортують плитки, розкроюють лінолеум і
шпалери. Підготовлені матеріали в процесі роботи подають на робочі
місця.
Під час виконання робіт обов’язково слід додержуватись усіх правил
техніки безпеки і виробничої санітарії. Працювати на висоті можна лише
на справних пристроях.
Робоче місце маляра повинно бути добре освітлене природним світлом. Це
дає змогу правильно підбирати кольори фарбувальних сумішей і взагалі
якісно виконувати опоряджувальні роботи. У приміщеннях має бути кімнатна
температура (18…20 °С). Для роботи з нітроемалевими фарбами або іншими
сумішами, що виділяють шкідливі для здоров’я людини леткі пари, слід
забезпечити штучну або природну (через відкриті вікна) вентиляцію
приміщень. Вентиляція повинна забезпечити не менше ніж дворазовий обмін
повітря в приміщенні протягом години.
Після закінчення роботи треба прибрати своє робоче місце, вимити і
сховати в шафу інструменти, перевірити і вимкнути струм, підведений до
електроустаткування, і закрити пускові пристрої на замок.
2. Технічне нормування
Два робітники, працюючи окремо, виконують однакову роботу за різний час.
Цей час залежить від індивідуальних здібностей робітника, його прагнення
і бажання працювати, а також від інструментів і механізмів, які
застосовують.
Для правильного обліку виконаної роботи встановлено технічні норми часу
і виробітку, які відповідають рівню сучасної техніки, передової
технології і досягнень новаторів виробництва. Норми періодично
розробляють і видають спеціальними збірками, які мають назву «Единые
нормы и расценки на строительные, монтажные и ремонтно-строительные
работы» (ЕНиР). Норми на опоряджувальні роботи вміщено в збірнику Е8.
Нормою часу (Нч) називають кількість робочого часу, який надається
робітникові певної кваліфікації для виконання одиниці продукції (1 м2
облицювання, 1 м2 фарбування тощо).
При визначенні” норми часу враховують не тільки час, витрачений на
виконання основної роботи, а Й час, потрібний для перемішування
будівельних розчинів, малярних сумішей, підготування і чищення
інструментів та механізмів, їх переміщення, а також на підготовку
робочого місця. Норму часу вимірюють у людино-годинах. Наприклад, згідно
з ЕНиР (збірник Е8, § Е8—1 —15), на 100 м2 поліпшеного клейового
фарбування обштукатурених стін маляром IV розряду норма часу становить
3,3 люд.-год. Це означає, що маляр IV розряду повинен пофарбувати 100 м2
підготовленої поверхні щіткою вручну за 3 год 18 хв (60 хв • 3,3).
Нормою виробітку (Нв) називають кількість готової продукції, яку повинен
виробити робітник відповідної кваліфікації за одиницю часу (1 год).
Норма виробітку тісно пов’язана з нормою часу. Чим більше продукції
виробляє робітник за одиницю часу, тим меншою буде норма часу, і
навпаки. Залежність між ними обернено пропорційна і записується так:
Нч = 1/Нв.
Знаючи норму часу, легко визначити виробіток робітника за 1 год. Для
нашого прикладу за виконання 100 м2 фарбування Нч=3,3 люд.-год, звідки
норма виробітку
Нв = 100/Нч – 100/3,3 = 30,3 м2,
а змінна норма виробітку на одного робітника 30,3 • 8 = 242,4 м2.
Заробітну плату за виконану роботу виплачують робітникові відповідно до
його кваліфікації — розряду.
У будівництві встановлено шість розрядів. Перелік робіт, які повинен
виконувати робітник відповідного розряду, зазначено у Єдиному
тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робітників (ЕТКС) і
визначається кваліфікаційною характеристикою. Крім того, він повинен
уміти виконувати роботи нижчих розрядів.
Нижче наведено кваліфікаційні характеристики для малярів II і III
розрядів.
Маляр II розряду
Характеристика робіт. Виконання найпростіших робіт під час фарбування,
обклеювання і ремонту поверхонь.
Повинен знати; види основних матеріалів, які застосовують у малярних і
шпалерних роботах; способи підготовки поверхонь під фарбування і
обклеювання; найменування і призначення ручного інструменту і пристроїв.
Приклади робіт: очищення поверхонь металевими шпателями, скребачками,
щітками, ганчір’ям, пилососом, струменем повітря від компресора;
згладження поверхонь лещаддю або пемзою; прооліфлювання поверхонь щіткою
і валиком; підмазування окремих місць; протравлювання цементної
штукатурки нейтралізуючим розчином з приготуванням його; знімання старої
фарби з розшивкою щілин і розчищенням вибоїн; захист поверхонь від
набризку фарбою.
Маляр III розряду
Характеристика робіт. Виконання простих робіт під час фарбування,
обклеювання і ремонту поверхонь.
Повинен знати: основні вимоги до якості фарбування; властивості основних
матеріалів і сумішей, що застосовують при виконанні малярних і шпалерних
робіт; способи підготовки поверхонь під фарбування і обклеювання їх
шпалерами; будову механізмів для приготування і перемішування
шпаклювальних сумішей; способи варіння клею; способи розкроєння шпалер.
Приклади робіт: вирізування сучків і засмолів, розрізування щілин;
приготування і перетирання шпаклювальних сумішей; шпаклювання поверхонь
вручну; розрівнювання шпаклювальної суміші, нанесеної механізованим
способом; ґрунтування поверхонь щітками, валиками, ручними
фарбопультами; шліфування обґрунтованих, пофарбованих і прошпакльованих
поверхонь; покриття поверхонь бітумними лаками вручну; обрізування
кромок шпалер вручну; нанесення клейової суміші на поверхні; обклеювання
стін папером; варіння клею.
Таблиця 1. Тарифна сітка
Показник Розряд
І II ІІІ IV V VI
Тарифний коефіцієнт 1,0 1,083 1,183 1,33 1,541 1,789
Годинна тарифна ставка, грош. од. 1,09 1,18 1,29 1,45 1,68 1,95
Щоб визначити кваліфікацію робітника, він повинен виконати задану йому
роботу (пробу) відповідно до встановленої норми часу. Чим складнішу
роботу може виконувати робітник, тим вищий присвоюють йому-розряд.
Водночас з виконанням проби він повинен скласти залік із спеціальної
технології виробництва тієї опоряджувальної роботи, виконувати яку він
навчився. Залік складають в обсязі, передбаченому кваліфікаційною
характеристикою.
Для розрахунку заробітної плати користуються тарифною сіткою, в якій
подаються тарифні ставки для робітників різної кваліфікації. У табл. 1
подано годинні тарифні ставки в умовних грошових одиницях, що дає нам
змогу спростити подальші розрахунки і водночас засвоїти потрібний
навчальний матеріал.
Заробітна плата робітника кожного розряду регулюється тарифним
коефіцієнтом, який показує, у скільки разів годинна або денна ставка
робітника будь-якого розряду більша за ставку робітника І розряду.
Як видно з табл. 1, робітникові І розряду встановлено годинну ставку
1,09 грош. од-, денну — 8,72 грош. од. (1,09-8).
Щоб визначити годинну ставку робітника будь-якого розряду, треба
помножити годинну ставку робітника І розряду на відповідний тарифний
коефіцієнт. Наприклад, для робітника IV розряду (див. табл. 1): 1,09
грош. од,- 1,33= 1,45 грош. од. Отже, денна ставка цього робітника
становитиме: 1,45 грош. од. X 8= 11,60 грош. од., або 8,72 грош. од. –
1,33= 11,60 грош. од.
Розцінку, або вартість, опорядження (штукатурення, фарбування тощо) 1 м2
поверхні визначають відповідно до норми часу і годинної ставки
робітника.
У наведеному вище прикладі на 100 м2 фарбування норма часу становить 3,3
люд.-год. Роботу виконує робітник IV розряду з годинною ставкою 1,45
грош. од. Працюючи 3,3 год, робітник за 100 м2 пофарбованої поверхні має
одержати 1,45 грош. од. • 3,3 = 4,79 грош. од. Це й буде розцінка за 100
м2 поліпшеного клейового фарбування стін щіткою вручну. Розцінка за 1 м2
відповідно становитиме: 4,79 грош. од./100 = 0,0479 грош. од.
Вказані розрахунки дають змогу у разі потреби підрахувати розцінки на
виконану роботу. Для цього досить знати, які годинні ставки встановлено
у вашій будівельній організації в даний період часу і зробити відповідні
розрахунки.
3. Системи оплати праці
У будівництві застосовують дві форми заробітної плати: почасову і
відрядну.
При почасовій оплаті робітникові платять за тарифною ставкою, що
відповідає його розряду, або згідно з затвердженою місячною ставкою
незалежно від виконаних робітником обсягів робіт.
Основною формою оплати праці робітників є відрядна оплата, яку поділяють
на пряму відрядну і акордну.
При прямій відрядній оплаті робітникові платять за всю фактично виконану
роботу відповідно до розцінок незалежно від того, перевиконав він свою
денну норму чи ні.
При акордній оплаті відповідно до норм складають калькуляцію на весь
комплекс робіт, які повинна виконати бригада (фарбування секції,
поверху, всього будинку). Цю роботу оплачують (незалежно від строків її
виконання) тільки після закінчення всієї роботи. Це дає змогу робітникам
заздалегідь знати суму заробітку, допомагає правильно розподілити свій
робочий час, добре організувати роботу і здати її раніше наміченого
строку.
Акордне завдання для бригади, ланки або окремих робітників встановлюють
на повний обсяг робіт у будинку, секції, поверсі або квартирі. Перелік
об’єктів, робіт і строки їх виконання затверджує начальник будівельного
управління або прирівняної до нього організації.
Оплату за виконану роботу виводять відповідно до попередньо виписаного
наряду. Основним планувальним і розрахунковим документом є наряд, в
якому записано завдання ланці або бригаді на певний час. Наряд видає
виконроб до початку робіт. У наряді зазначено об’єкт роботи, прізвище
бригадира, кількість робітників, дати початку і закінчення роботи, назви
робіт, норму часу і розцінку за одиницю роботи. Графу «Фактично
виконано» заповнюють після закінчення робіт за їх фактичним заміром,
На зворотному боці наряду ведуть табель виходу робітників на роботу і
зазначають фактично відпрацьований час. Заробітну плату робітникам ланки
або бригади нараховують відповідно до їх розрядів і фактично
відпрацьованого часу.
Бригадири за керівництво бригадою одержують додаткову плату, яка
залежить від кількості працюючих у бригаді.
Список використаної літератури
Белогуров В. П., Чмырь В. Д. Справочник молодого маляра.— М.- Высш. шк.,
1984.— 176 с.
Белоусов Е. Д. Технология малярных робот.— М.: Высш. шк., 1980,— 240 с
Лебедев А. М. Справочник молодого штукатура.— М.: Высш. шк., 1984.— 155
с.
Поволоцкий Ю. А., Северинова Г. В. Индустриальное производство
отделочных работ.— М.: Стройиздат, 1983.— 152-с.
Шепелев А М Штукатурные работы.—М.-. Высш. шк., 1983.— 143 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
