Praesens indicativi activi et passivi.
Praesens conjunctivi active et passive.
Вживання стандартних рецептурних формул.
1. Латинське дієслово в теперішньому часі дійсного способу змінюється за
особами і числами. Теперішній час утворюється за допомогою особових
закінчень, які додають до основи дієслова.
Особові закінчення дієслова
Activum
Passivum
Sing. 1 oc. – o (m)
2 oc. – s
3 oc. – t
Sing. 1 oc. – or
2 oc. – ris
3 oc. – tur
Plur. 1 oc. – mus
2 oc. – tis
3 oc. – nt
(для І, ІІ дієвідмін)
-u-nt
(для ІІІ, IV дієвідмін)
Plur. 1 oc. – mur
2 oc. – mini
3 oc. – ntur
(для І, ІІ дієвідмін)
-u-ntur
(для ІІІ і IV дієвідмін)
Особливості відмінювання дієслів
1. В 1 дієвідміні в 1-й особі однини в активній і пасивній формі
головний основи -а- зливається з особовим закінченням -о і -or.
cura + o = curo – я лікую, cura + or = curor – мене лікують.
2. В ІІІ дієвідміні в 2-й і 3-й особах однини, 1-й і 2-й множини між
основою і закінченням вставляється головний і, а перед r в пасивній
формі – е.
3. Особові займенники як підмети при дієсловах не вживаються:
curat – він лікує, dividunt – вони розділяють.
Словникова форма дієслова
У латинському словнику дієслова записуються в двох формах: в 1-й особі
однини теперішнього часу дійсного способу і в неозначеній формі, яка
пишеться скорочено (суфікс – re з попередньою голосною основи).
Наприклад: video, ere – бачити, дивитись
tero, ere – розтирати.
Зразки відмінювання дієслів
Активний стан
Дієвідміна
І ІІ ІІІ IV
Число dare – давати videre – бачити dividere – розділяти audire –
слухати
Singularis do – я даю video – я бачу divid-o – я розділяю audi-o – я
слухаю
da-s – ти даєш vide-s – ти бачиш divid-i-s – ти розділяєш audi-s – ти
слухаєш
da-t – він дає vide-t – він бачить divid-i-t – він розділяє audi-t –
він слухає
Pluralis da-mus – ми даєм vide-mus – ми бачимо divid-i-mus – ми
розділяєм audi-mus – ми слухаєм
da-tis – ви даєте vide-tis – ви бачите divid-i-tis – ви розділяєте
audi-tis – ви слухаєте
da-nt – вони дають vide-nt – вони бачать divid-u-nt – вони розділяють
audi-u-nt – вони слухають
Пасивний стан
Дієвідміна
І ІІ ІІІ IV
Число dare – давати videre – бачити dividere – розділяти audire –
слухати
Singularis dor – я даюсь,
мене дають vide-or – мене бачать divid-or – мене розділяють
audi-or – мене слухають
da-ris – тебе дають vide-ris – тебе бачать divid-e-ris – тебе
розділяють audi-ris – тебе слухають
da-tur – його дають vide-tur – його бачать divid-i-tur – його
розділяють audi-tur – його слухають
Pluralis da-mur – нас дають vide-mur – нас бачать divid-i-mur – нас
розділяють audi-mur – нас слухають
da-mini – вас дають vide-mini – нас бачать divid-i-mini – все
розділяють audi-mini – вас слухають
da-ntur – їх дають vide-ntur – їх бачать divid-u-ntur – їх розділяють
audi-u-ntur – їх слухають
Допоміжне дієслово бути – esse
Це дієслово в латинській мові виконує функцію простого присудка або
зв’язки при складеному присудку. Наприклад:
Aurum metallum est. – Золото – метал.
Medicus est. – Він лікар.
Відмінювання дієслова esse в Praesens indicativi.
Singlaris
Pluralis
sum – я є
sumus – ми є
es – ти є
estis – ви є
est – він, вона, воно є
sunt – вони є
d
f
?
ae
e
e
i
?
o
”$|¬®°???OOeeii.
0
????
4
L
d
d
f
?
¤
?
ae
o
~??ii0
????Y·??
·??
°
h?
h?
h?
h?
h?
h?
h?
gdY$*
`„Aegd?
??????м виступає приголосний m, а в пасивному станы – приголосний r.
Praesens conjunet дієслів ІІ, ІІІ і IV дієвідмін утворюється за
допомогою приєднання до дієслівної основи суфікса а і додавання особових
закінчень активного або пасивного стану. Отже, характерною ознакою
Praesens conjunet в І дієвідміні є голосний е, а в інших дієвідмінах –
голосний а.
Зразки відмінювання дієслів в умовному способі в 3-й особі однини і
множини.
Infinitivus Activum Переклад Passivum Переклад
І дієвідміна
signare signe-t
signe-nt Нехай він позначає
Нехай вони позначають signe-tur
signe-ntur Нехай буде позначено
Нехай будуть позначені
ІІ дієвідміна
miscere misce-a-t
misce-a-nt Нехай він змішає
Нехай вони змішують misce-a-tur
misce-a-ntur Нехай буде змішано
Нехай будуть змішані
ІІІ дієвідміна
solvere solv-a-t
solv-a-nt Нехай він розчиняє
Нехай вони розчиняють solva-tur
solv-a-ntur Нехай буде розчинено
Нехай будуть розчинені
IV дієвідміна
audire audi-a-t
audi-a-nt Нехай він слухає
Нехай вони слухають audi-a-tur
audi-a-ntur Нехай буде вислухано
Нехай будуть вислухані
Praesens conjunelivi дієслова esse (в 3 ос. одн. і множ.)
Singularis
Pluralis
sit – він (вона, воно) був би, нехай він (вона, воно) буде
sint – вони були б, нехай вони будуть
3. Вживання умовного способу в рецептурі:
а) замість наказового способу. На українську мову перекладається за
допомогою слова нехай і форм 3-ї особи дієслова теперішнього або
майбутнього чоасу або неозначеною формою в значенні наказу.
Наприклад:
Misceatur. Detur. Signetur. Нехай буде змішано, видано, позначено.
Змішати. Видати. Позначити.
б) після сполучника ut – щоб (в рецептах сполучник випускається).
Наприклад:
Misce, ut formetur pilula. Змішай, щоб утворилась пілюля.
Misce, formetur pilula. Змішай, нехай утвориться пілюля.
В рецептах кількість ліків (доза) вказується з врахуванням на один
прийом, але хворому необхідна на курс лікування певна кількість таких
доз. Тому в рецептах вживається стандартний вираз:
Da tales doses numero 6. – Дай такі дози числом 6.
або
Dentur tales doses numero 6. – Нехай будуть видані дози числом 6.
Дієслово fio, fieri (робитися, утворюватися, ставати).
Це дієслово дуже часто зустрічається в рецептах в умовному способі у
3 ос. однини і множини. Це дієслово належить до неправильних
дієслів: має активну форму, але пасивне значення.
Відмінюється за IV дієвідміною.
Sing. 3 oc. fit Sing. 3 oc. fiat
Pl. 3 oc. fiunt Pl. 3 oc. fiant
У рецептурі зустрічаються такі вирази з дієсловом fieri:
Misce, ut fiat unguentum. Змішай, щоб утворилась мазь.
Misce, fiat suppositorium rectale. Змішай, нехай утвориться ректальна
свічка.
Misce, fiat pulvis. Змішай, нехай утвориться порошок.
Misce, ut fiant pilulae. Змішай, щоб утворилися пілюлі.
Рекомендована література
М.М.Закалюжний, А.В.Янков, В.В.Чопач. Латинська мова і основи медичної
термінології. – Т., 1999 р. §12-14.
И.А.Козовик, Р.И.Малец. Учебник латинського языка. – К., 1988 г. §19,20,
§47-49.
Є.М.Шевченко. Латинська мова і основи медичної термінології. – К.,
1997 р. – §22-24, §68.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
