Cценарій
Свято букваря
Ясне сонечко проміння
Посилає щедро в клас,
Це воно, напевно, знає
Що сьогодні свято в нас.
В першім класі – урочистий
“День прощання з Букварем”
Пригадай- но , як колись ти
Був маленьким школярем.
Є святкових днів багато
На листках календаря.
А між ними – й наше свято –
Вшанування Букваря.
День вітання і прощання
Свято перших букварів,
Перша сходинка зростання
Для найменших школярів.
Є книг багато – радісних , печальних,
Тонких, товстих, барвистих, наче жар,
Але одна – усім книжкам начальник,
І звуть її по- простому – Буквар !
Від найпершого дня
Дуже любий він нам.
І веде нас усіх
По Країні знання.
Пісня “ Зелено”
Любі гості, мами й тата.
В нас Букварикове свято.
Ми всіх гостей вітаємо,
І дуже вам радіємо,
Бо ми всі букви знаємо,
Бо ми читати вміємо.
Хай кожен гість перевіря,
Чи знають учні Букваря?
Чи можна нам, школярикам,
Прощатися з Буквариком?
Ми покажемо вам казку
Нас підтримате будь- ласка.
Шановне товариство, наша казка
На честь Свята Букваря,тож слухайте, будь- ласка.
В країні Української Мови, на вулиці Алфавітній
Буквар проживав.
Газдиню- дружину Азбуку і 33 доні-букви мав.
Був дуже розумний і дуже любив серед вас
Малих діточок,які приходять у перший клас.
Бо 1-го вересня першокласники
Букваря у школу запросили
І з його дочками дуже подружили
Та їхні імена завчили.
А нині за працю велику Букварю наші малята
Підготували веселе прощальне свято.
Та коли Буквар з Азбукою поспішали на нього,
По дорозі трапилася біда.
(На сцені сидить Азбука і ллаче)
Азбука. Ой-ой-ой! Я на свято поспішала,
Посковзнулася і впала.
Із рук випав мені кошик –
Вітер букви порозносив.
Зараз прийдуть діти милі,
Що ці букви довго вчили.
Ой-ой-ой! Хто може знати,
Як ці букви позбирати?!
Мишка. Шкряб, шкряб, крізь дірку бачу
Хтось у класі гірко плаче.
Та це ж Азбука – цариця,
Що у неї клас мій вчиться.
Чим тобі допомогти,
Щоб не плакала тут ти?
Азбука. Я всі букви розгубила.
Що робити, мишко сіра?
Мишка. Ша – шо – ши , ше – ші – шу ,
Букву “ША” візьми, прошу.
Котик. М`яв, я тут шукаю мишку,
Та що бачу? Плаче книжка.
Я – найкращий , найдобріший,
Я є котик найгарніший.
М`яв! Великий розум маю.
М`яв! Усім допомагаю.
Мудра Азбуко, скажи,
Як тобі допомогти?
Азбука. Я всі букви розгубила,
Допоможи, кицю мила.
Котик. Букву “КА” тобі залишу
Та ще Півника покличу:
Мій Півнику, мій братику!
Сюди швидше біжи, Азбуці допоможи!
Півник.
Несе мене Лиска за високії ліси,
За синії гори, за бистрії ріки.
Порятуй мене!
Лисичка. (Співає пісню лисички )
Я Лисичка, я сестричка,
Не сиджу без діла,
Півника спіймала,
Хитро обдурила.
А тепер же мені треба
Добре відпочити,
А ще треба на вечерю
Півника зварити.
Ой хто це?! Відпусти!
Котик.
Ось, злодійко, ти й спіймалась.
А чого ти так злякалась?
Лисичка.
Прошу тебе, відпусти!
І що хочеш – попроси .
Котик.
Ти і Півник, йдем у клас,
Азбука чекає нас.
Лисичка.
Я лисичка, я хитренька,
Букву “ЕЛ” віддам тихенько,
Хвостом пишним поведу,
Слід з дороги замету.
Півник.
А я Півник – співунець ,
Маю гарний гребінець.
Ку – ку – рі – ку нагадую,
Вранці Котику співаю.
Азбуку дуже шаную,
Букву “ПЕ” їй подарую.
Дощик.
Швидко я сюди примчався,
Бо дізнався, бо дізнався,
Що у Азбуки біда – усіх букв не вистача
Кап – кап – кап , співаю я,
Помию вулиці й поля,
Помию я усе довкола
І заблищить як нова школа.
А я загляну у вікно
Де букву “ЩА” вже ждуть давно,
Щоб провели щасливо свято,
Я хочу букву”ЩА” віддати.
Та не сам я до вас прийшов, а привів із собою свою сестричку
– Хмаринку .
Хмаринка.
Я – хмаронька-хмаринка,
Неба пухнаста дитинка,
Закрила сонця промінці,
Тримаю букву “ХА” в руці.
Хай “ХА” залишиться у вас,
Хай весело сміється клас.
А я ще трошки пожартую
І дощиком вас почастую.
Метелик.
Веселий метелик під дощик попав,
І крильця мені вітерець обламав.
Метелику прикро. Та я не сумую –
І азбуці букву свою подарую.
Це гарненька буква „Е”
В мене є іще одне.
Боровик.
Тільки дощик закінчився
Із землі я появився,
Я – боровик ,
Я – найсмачніший гриб на світі,
Я – білий ,
Мене шукати слід уміло.
Коло пенька в траві високій
Знайти боровика морока.
Я ріс, дрімав біля пеньочка,
Накритий дубовим листочком.
Сьогодні ж на мою шапчину
Злетіла буква “БЕ”- дитина.
Прошу , Азбуко, букву взяти
Боровика добром згадати.
Їжак.
Ох , як страшно я втомився, поки сюди прикотився.
Маю піджак з голочок , звуся просто – їжачок.
Мудрі букви „Ї „ і „ЖЕ” віддам,
Пригодяться вони вам.
А тепер же побіжу,
Може, ще й грибок знайду.
Колобок.
Я по засіку метений і на яйцях спечений,
Я від баби втік , я від діда втік,
А у клас прибіг, букву”О” приніс.
Чув , що Азбука сумує, то я О їй подарую.
Я кругленький і смачненький,
Всім звіряткам потрібненький
Дітки всі про мене знають
І казочку пам`ятають.
Зайчик.
Колобок , колобок , я тебе з`їм.
Колобок.
Не їж мене , Зайчику – побігайчику ,
Краще поміркуй і букву Азбуці подаруй .
Зайчик.
Є у заячому світі така буква на приміті,
З нею все на світі є , подарую букву «Є».
Є у мене шубка сіра, яка взимку стає біла,
Є зайчиха , є зайчата, є де в полі поганяти.
Заєць життя зна своє , побіжу , бо діло є.
Ведмідь.
Колобок , колобок , я тебе з`їм.
Колобок.
Не їж мене , клишоногий , тобі мене не спіймати.
Я побіг , а ти не йди , Азбуці допоможи.
Ведмідь.
Помагати всім готовий
І тому прийшов до школи ,
Приніс сюди букви „І” і „ВЕ”
Нехай Азбука живе .
А мені вже час у ліс ,
Швидше б я в барліг заліз .
Цілу зиму буду спати ,
Смачно лапу в сні смоктати .
І згадаю в своїх снах
Оце свято ще не раз.
Але ж хто це там бреде ?
Це ж Дюймовочка іде.
Дюймовочка.
Яке було життя славне
На вікні в моєї мами,
В горіховій шкарлупці
На трояндовій пелюстці
А тепер одна блукаю,
Свою ластівку шукаю.
Казка далі мене кличе,
Вам же букву „ДЕ”і „ЙОТ” позичу,
Щоб Дюймовочка мала
Завжди в пам’яті жила.
Але що це за покривало
На мене з гори упало?
Осінь.
Це я – осінь золота,що у вирій відліта,
Проминули мої дні: і веселі , і сумні.
Цілу осінь вчились діти , як читати , як сидіти.
То ж хотіла їх вітати , добре слово їм сказати.
Але бачу : лихо сталось – букви десь порозлітались.
Часом це буває так. Що ж , залишу „М’який знак „
І скажу всім по секрету , що вже передала зимі естафету.
Зима.
Я , зима білосніжна , загорну все в сніги ,
На дерева , на квіти напущу холоди.
Все замерзне у тиші , заніміє , замре,
А на спогад залишу Азбуці букви „ЗЕ” і „ЕМ”.
Весна.
Я – весна –цариця ясна,
Ніжна ,пишна і прекрасна,
Ніби дівчина в вінку.
Все довкола оживає ,
Птах з вирію прилітає,
Радість і тепло несу.
Розцвітають сад і поле,
Зелень, ніби буйне море.
В тебе серденько сумне,
Щоб відчула щедрість мою,
Віддам одну твою я доню
Це гарненька буква „ЕН”.
А тепер ідем зі мною,
Помилуєшся красою.
Найгарнішим місцем в світі,
Його звуть Долина квітів.
Квіти.
Ми просто з саду , ще в росі,
Погляньте які гарні всі.
По букві віддамо сьогодні,
Всі квіти будуть з нами згодні.
Фіалка.
Як ніч спаде на землю покривалом,
Я зачарую запахом своїм.
Фіалка букву „ЕФ” дарує славну,
Щоб колір фіолетовий розцвів.
Ромашка.
Жовтіє сонце всерединці,
Біленькі пелюстки голубить.
Ромашка на тонкій стеблинці
Скаже ,любить чи не любить.
Всміхаюсь небу , вітру, хмарам,
Люблю весну і тепле літо,
Цвіту в саду і в полі гарно,
Мене в вінки вплітають діти.
Чуйне й добре серце маю,
То ж Азбуці скажу тепер,
Що про твою тривогу знаю
І пропоную букву „ЕР”.
Айстра.
Опівночі айстра в саду розцвіла…
Умилась росою, вінок одягла
І стала рожевого ранку чекати
Бо дуже хотіла на свято попасти.
Я від родичів і від себе
Букву „А” принесла для тебе.
Звеселю своє серце піснями
Порадію разом з вами.
Червона шапочка.
Які чарівні і чудові квіти !
І навіть вміють говорити,
Я з вами познайомитись готова,
Хоч усі знають, що я Шапочка Червона.
Із казки поспішала , букву „ЧЕ” принесла,
Щоб читалась азбука і вічно жила.
Успіхів усім вам зичу,
А тепер сюди покличу Івасика-Телесика.
Івасику-Телесику, приплинь, приплинь сюди,
Букву для Азбуки допоможи знайти.
Івасик-Телесик.
Пливи, пливи , човнику, просто в клас,
Я букву „ЕС” зловив для вас.
Човником по річечці я мандрую
Бабу й діда рибкою годую.
Літо.
З далекої дороги до вас я прийшло
Я – літо ,володарка сонця , тепла і краси
Хмар пухнастих й дощу веселкового,
Квітів всіх кольорів і ясної роси ,
Вишень стиглих і меду липового,
Дзюркотливих річок і засмаглих облич,
І волошок і лип, і хлібного лану.
Буква „ТЕ” є у літа, тож клич її, клич
Бо без неї теж свято в дітей не настане.
А тепер йдемо на город
Там чекає на вас народ.
( Виходять овочі й співають пісню „ Ходить гарбуз по
городу” )
Овочі.
Господиня сіяла буряк,
Посадила гарбузи і огірочки,
І цибулю, і часник , і мак.
Все посходило в рівненькії рядочки.
На городі кожен раз
Дба господар наш про нас,
Бур’ян поле й поливає завжди вчасно,
То й вродилося нас на городі рясно.
Гарбуз.
Я – гарбуз у жовтім жупані ,
Я найбільший і найстарший в цьому роді.
Сонце гріє боченьки мої,
Мене батьком називають на городі.
Добре серце в гарбуза і шкуринка золота,
Буквареві букви „ГЕ” і „У” віддам сердечно,
Хай іде до першачків безпечно.
Диня.
Я на грядці сонцем сяю
Родичів багато маю.
Усі знають жовту диню –
Гарбузову господиню.
На свято я до вас прийшла
Букву „И” вам принесла.
Цибуля.
Одягла спідничок двадцять сім ,
Бант зелений зав’язала мов на свято.
Ох , не плачте, витріть сльози всім,
У цибулині вітамінів так багато.
А ти ,Азбуко, не журися
Я подарую тобі букву „ЦЕ” .
Буряк.
В мене чуб густий немов трава,
Я – буряк , даю усім здоров’я й силу.
Сонце гріє , дощик полива.
Ну хіба козак із мене не красивий?
Бурячок – це я , й дружна буряків сім’я
Між рядочків букву я знайшли чудову
у борщі – я, у салаті – я .
Тож хай „Я” моє іде сьогодні в школу.
Плюс.
Я – плюс.
З іншої держави довго добирався.
Стомив свої ноги, страшно настраждався,
Але бачу, тут не вистачає букви “Ю”
Яку я справді дуже-дуже люблю.
Ось вам буква любима,
Без якої Азбука не буде ціла.
Даруйте , але мені вже час повертатись,
Бо в математиці числа не будуть додаватись.
Ведуча.
Вже могла б йти Азбука на свято
Та не знала , де одну букву шукати,
Й тут з’явилася Газдиня,
Українська господиня.
Газдиня.
Без мене вам не обійтися,
Хочу громаді прислужиться.
Вже напекла і наварила,
У гості дуже б всіх просила.
Але спочатку букву “Г”
Нехай у мене Азбука візьме
Ге – наймолодша в алфавіті,
Лиш починає жити в світі.
Дуже потрібна всім, звичайно,
І учні знають її гарно.
Візьми Азбуко, я спішу,
Дітям у святі поможу.
Азбука.
Як добре, що я так багато друзів мала
І всі букви швиденько позбирала.
Тепер , мої друзі з 1-А, можу із закінченням Букваря птивітати
вас.
Пісня “ Співана Азбука”
Буквар.
Цікава, діти, ваша казка і корисна –
Так ви повторили,
Букви ті , що вже учили.
Хто старанно букви вчив
Той “ 12” заслужив.
Ведуча.
Так, навчився писати й читати
Наш дружний клас.
Ви можете всі привітати нас!
Але не думайте, що все давалося нам так легко.
Учні.
Недавно дуже дивно
Здавалося мені:
І як писати рівно
Ці літери трудні.
І навіть з паличками
Я впоратись не міг.
Криві та з карлючками ,
Ну , просто як на сміх.
А далі знов рядочок,
Мов бублик , кругле “о”.
Мені аж серед ночі
Ввижалося воно.
Пишу – виходить криво,
Неначе пада вбік.
А потім я, на диво,
Писав, писав – і звик.
Старався я не марно –
Кривуль ніде нема.
І ручка пише гарно,
Виписує сама.
Пісня “ Букви в зошиті писать”
Ведуча.
Скільки всього траплялося з нами,
Скільки всього ми дізналися.
Деяким з нас здавалося, що у школі
Є лише довгі нескінчені уроки
Та маленькі перерви.
Юра твердить, що перерва –
Втричі більша від уроку,
Бо встига Юрко за неї
Купу справ зробить нівроку.
За перерву Юра встиг
Насмішити в класі всіх.
Ще й на Славі покататись,
Десь залізти встиг у фарбу,
Гулю встиг набить об парту
Й на портфель Руденко Лізи
Причепить якусь мармизу.
Ще Юрко – герой! – зумів
Поплювати в горобців.
В двір помчав – аж тут дзвінок:
Знову треба на урок!
Та в Юрка спокійні нерви,
Бо урок мине за мить,
Ну , а потім знов перерва:
Встигне купу справ зробить!
Ведуча.
Всякого бувало з нами. І ось ще трохи – і перший клас стане
спогадом.
За цей рік ми багато чого навчилися, і не тільки читати й
писати , а й рахувати , розв’язувати задачі.
Математика.
Так, я також працювала з першокласниками, а тепер хочу перевірити
, чи добре вони засвоїли числа та цифри , чи вміють лічити.
Цифра 0.
Є число, що зветься нуль.
Знають його всюди,
Відніми його, додай –
Що було, те й буде.
Цифра 1.
Ось один, чи одиниця –
І тонка, й пряма, як спиця.
Цифра 2.
А оце ось цифра два,
В неї кругла голова,
Довгий хвіст, зігнута шийка,
Отака , як бачиш, двійка.
Цифра 3.
Перші цифри – дві сестри,
Ось і третя – цифра три.
Цифра 4.
Ось чотири жартівливо
Вигинає лікоть вліво.
Цифра 5.
Вийшла потім погулять
На папері цифра п’ять.
Руку вправо простягнула,
Ніжку бубликом зігнула.
Цифра 6.
Цифра шість – немов замок:
Знизу круг , вгорі – гачок.
Цифра 7.
Цифра сім, як кочерга,
В неї , бач, одна нога.
Цифра 8.
У цифри вісім – два кільця
Без початку, без кінця.
Цифра 9.
Цифра дев’ять – чи дев’ятка
Наче в цирку акробатка,
Сторчака як повернгеться,
Зразу в шістку обернеться.
Буквар.
Що ж, шановна Математико!
Як бачимо, діти добре навчилися читати, писати, знають цифри.
Математика.
Так, Букварю, початкову грамоту діти засвоїли добре.
Та їм треба вчитися далі і поглиблювати свої знання.
Буквар.
Що я скажу вам од душі,
Мої малі товариші!
Я півроку вас учив,
Ви тепер письменні.
Літеру за літерою
Вчили ви щодня,
Підійшли до світлого
Справжнього знання.
За науку в перші дні
Що ви скажете мені ?
“ Пісня про книжку “
Дитина 1.
Добрий Букварику! Перша книжко!
Хочеться навіть поплакати трішки.
Жаль розлучатися, хоч і треба.
Ми не забудем ніколи про тебе!
Дитина 2.
Спасибі тобі за добру науку,
За паличку першу, і першу букву,
За перше слово, і першу казку,
За першої вчительки щиру ласку.
Ми пам’ятатимем довгі роки
Мудрі й повчальні твої уроки.
Разом.
Прощавай, Букварику,
В школі перший друже,
Ми тобі, Букварику,
Дякуємо дуже!
Буквар.
Дякую вам за добрі слова,але перш ніж піти від вас, я
познайомлю вас з тими, хто вестиме вас далі країною Знань.
Читанко добра, бери естафету,
Веди школярів шляхами планети.
Читанка.
Я – ваша перша читанка –
Красива в мене свитонька,
Цікаві сторінки,
Є вірші та казки.
Вам даватиму щодня
І забави, і знання.
Рідна мова.
Як найчарівніша колискова
Плекає з дитинства вас рідна мова.
То піснею злине, то гарною казкою,
То словом догани, то ніжною ласкою.
Під мамине слово ви й виросли нишком,
Шануйте, малята, цю добру книжку.
Буквар.
Цих діток я прошу навчати
Того, що знаєте самі,
А вас прошу не лінуватись
І вчить уроки день при дні.
І берегти книжки –
Віднині найперші друзі вам вони.
Всі разом.
Обіцяємо не лінуватись,
На “ відмінно” і “ добре” навчатись.
Діти:
Ось і прочитана сторінка,
Котра вінчає нашу книгу,
В ній і зайчик, і ялинка,
І перший пролісок з-під снігу.
І ще цікавого багато –
Про землю рідну, хліб, калину,
Як треба матір шанувати,
І як любити Україну.
Ми завтра підем знов до школи,
Бо у знаннях краса і сила.
Та не забудемо ніколи,
Що нам ця книжка світ відкрила.
Пісня “ Наша книжка”
Ведучий.
Від першого вересня і до сьогоднішнього дня з нами були наші
батьки, вони допомагали нам вчитися . Вони будуть з нами поруч
ще 11 шкільних років і все життя. Побажаємо їм сили і
наснаги.
Діти.
Матусю рідненька, найкраща, єдина,
Щоб ти не хилилась ніколи в журбі,
І сонце, і зорі, і даль журавлину
Твої діти дарують тобі.
І вам, шановнії батьки,
Спасибі хочемо сказати
За ночі ті, що недоспали,
Коли задачі ви рішали.
За вірність прикладів і вправ,
І за малюнки з малювання –
Тут кожен батько участь брав.
Це перший крок,
Попереду ще 11 років,
Отож, навчайтеся, батьки,
І кожен день робіть уроки !
Перший раз у перший клас!
Рік тому зустрів він нас.
Скоро підем в клас наступний,
Вітер хай нам дме попутний.
Один одного ми любим,
Станем всі за одного.
Вчитись в другім класі будем,
Всі ми хочемо цього.
Ну, а вчителька як буде?
Що, покине усіх нас?
Ні, вона разом із нами
Переходить в другий клас.
Цей рік непомітно зовсім пролетів,
І всі підросли ми, дорослими стали.
А попереду ще стільки днів,
Відкриття і нові п’єдистали.
Пісня “Сядемо за партами”
Ведуча.
Свято закінчилось для всіх нас.
Ми дуже раді зустрічі із вами.
Якщо приємно ви провели час,
Ми дякуєм, нам гарно було з вами.
PAGE
PAGE 0
PAGE 17
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
