Коломоєць Т.О. 2007 – Тестові завдання по правознавству
ЗМІСТ
ЗМІСТ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА 5
РОЗДІЛ 2. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ 16
РОЗДІЛ 3. ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ 24
РОЗДІЛ 4. ОСНОВНІ ЗАСАДИ ЦИВІЛЬНОГО ТА
СІМЕЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ 32
РОЗДІЛ 5. ОСНОВИ ЖИТЛОВОГО ПРАВА 41
РОЗДІЛ 6. ОСНОВИ ТРУДОВОГО ПРАВА ТА ПРАВО СОЦІАЛЬНОГО
ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ 51
РОЗДІЛ 7. ОСНОВИ ГОСПОДАРСЬКОГО ПРАВА УКРАЇНИ 61
РОЗДІЛ 8. ОСНОВНІ ЗАСАДИ ЗЕМЕЛЬНОГО ТА ЕКОЛОГІЧНОГО
ПРАВА УКРАЇНИ 70
РОЗДІЛ 9. ОСНОВИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА УКРАЇНИ 80
РОЗДІЛ 10. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ФІНАНСОВОГО ПРАВА 89
РОЗДІЛ 11. КРИМІНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО 99
РОЗДІЛ 12. ПРАВООХОРОННА ТА ПРАВОЗАХИСНА
ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ 107
ВІДПОВІДІ НА ТЕСТИ 115
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 117
ВСТУП
На етапі становлення громадянського суспільства, суверенної
демократичної української держави, інтеграції України до Європейського
співтовариства особливого значення набуло завдання підвищення рівня
правосвідомості та правової культури громадян. Ефективне виконання
даного завдання напряму пов’язане з правовим вихованням та юридичною
освітою населення. Насамперед це стосується навчання і виховання
молодого покоління та майбутніх фахівців-юристів, які повинні не лише
знати і неухильно дотримувати вимог законів та інших нормативно-правових
актів, але й уміло застосовувати їх в своїй практичній діяльності.
Особливої актуальності юридична освіта набула і з огляду на проведення в
Україні конституційно-правової реформи. Розуміння основ функціонування
держави, конституційного, виборчого, адміністративного, цивільного,
трудового, кримінального та інших галузей права стає необхідною умовою
активної життєвої позиції фахівця та кожного громадянина України. Без
глибоких знань змісту прав, свобод, обов’язків, механізмів їх здійснення
та гарантій реалізації неможливі демократизація нашого суспільства,
розвиток сучасної цивілізації. У зв’язку з цим підвищуються вимоги до
абітурієнтів -майбутніх фахівців-юристів щодо належного рівня знань
основ правознавства та опрацювання практичних навичок застосування
правових норм у повсякденному житті.
Збірник тестових завдань розрахований, передусім, на абітурієнтів, які
готуються до вступу на юридичні факультети вищих навчальних закладів.
Він також може стати корисним для учнів загальноосвітніх шкіл, які
вивчають курс „Основи правознавства” та для студентів неюридичних вищих
і середніх навчальних закладів, які можуть використовувати його для
самоконтролю отриманих знань та опрацювання правозастосовчих навичок.
Викладений у цьому збірнику матеріал стане у нагоді й вчителям та
викладачам при проведенні модульного та поточного контролю знань учнів
та студентів.
Методично посібник побудований з переліку тестових завдань,
запропонованих до кожної з тем, вивчання яких передбачається відповідно
до змісту курсу „Основи правознавства”. Спираючись на вже одержанні
знання з основ теорії держави і права, конституційного, цивільного,
адміністративного, кримінального, екологічного, трудового та інших
галузей права, читачам пропонується проконтролювати рівень опанування
матеріалу. В кінці посібника наводиться перелік рекомендованої до
вивчення літератури.
Тестові завдання підготовані відповідно до програми для вступників до
вищих навчальних закладів юридичного профілю і можуть бути узяті за
основу як приклад при підготовці екзаменаційних білетів.
Автори і відповідальні редактори сподіваються, що читачі, викладачі,
науковці висловлять свої пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення
змісту посібника. Зауваження та побажання просимо надсилати за адресою:
Юридичний факультет Запорізького національного університету, проспект
Леніна, 74, м. Запоріжжя, 69063.
Розділ 1.
ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
^ 1. Яке з визначень правильно відображає предмет теорії держави і
права:
а) предметом теорії держави і права є вивчення виникнення і розвитку
конкретних держав та правових систем у всій їх історичній своєрідності,
включаючи випадкові державно-правові процеси і явища;
б) предметом теорії держави і права є дослідження певної сфери
державного життя та конкретної галузі права і законодавства;
в) предмет теорії держави і права – загальні закономірності виникнення,
розвитку і функціонування держави і права як самостійних, органічно
взаємозв’язаних між собою соціальних інститутів;
г) предмет теорії держави і права – діяльність і відносини у здійсненні
влади в суспільстві, а також закономірності функціонування і розвитку
політики і політичної влади. Політичних інтересів, відносини,
свідомості, діяльності.
^ 2. Основними теоріями походження держави є:
а) теологічна; патріархальна, договірна, органічна, матеріалістична,
насильства, демократична;
б) патріархальна, теологічна; договірна, органічна, матеріалістична,
насильства;
в) патріархальна, теологічна; договірна, органічна, матеріалістична,
насильства, ціннісна;
г) природна, позитивна, негативна.
^ 3. Прибічниками договірної (теорії суспільного договору) теорії
є:
а) Е. Дюрінг, Л. Гумплович, К. Каутський;
б) К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін;
в) Платон, Аристотель, Р. Фільмер, М. Михайловський;
г) Г. Гроцій, Дж. Локк, Т. Гоббс, Ж.-Ж. Руссо. ^ 4. Суспільство –
це:
а) суверенна політико-територіальна організація суспільства, що володіє
владою, яка здійснюється державним апаратом на основі юридичних норм, що
забезпечують захист і узгодження суспільних, групових, індивідуальних
інтересів зі спиранням, у разі потреби, на легальний примус;
б) система взаємодії людей, що пов’язані між собою інтересами у сфері
виробництва, обміну, споживання життєвих благ і встановлюють межі
поведінки в суспільних інтересах за допомогою соціальних норм (у тому
числі юридичних);
в) система взаємодії в межах права вільних і рівноправних громадян
держави, їх об’єднань, що добровільно сформувалися та перебувають у
відносинах конкуренції і солідарності, поза безпосереднім утручанням
держави, покликаної створювати умови для їх вільного розвитку;
г) система взаємодії людей, що пов’ язані між собою інтересами у сфері
виробництва, обміну, споживання життєвих благ і встановлюють межі
поведінки в суспільних інтересах за допомогою соціальних норм (у тому
числі юридичних).
^ 5. До основних ознак держави відносяться:
а) територія, населення, наявність особливого апарату держави,
суверенітет, офіційна система оподаткування;
б) територія, населення, наявність особливого апарату держави, державна
символіка, мова, офіційна система оподаткування;
в) територія, населення, наявність особливого апарату держави,
суверенітет, здатність держави надавати позики та кредити;
г) територія, населення, наявність особливого апарату держави,
суверенітет, офіційна система оподаткування, грошова одиниця, столиця,
мова, державна символіка.
^ 6. Держава – це:
а) упорядкована на засадах права система всіх політичних явищ, що
функціонують і взаємодіють (або протидіють) у суспільстві з метою
завоювання, утримання або участі у політичній владі;
б) система взаємодії людей, що пов’ язані між собою інтересами у сфері
виробництва, обміну, споживання життєвих благ і встановлюють межі
поведінки в суспільних інтересах за допомогою соціальних норм (у тому
числі юридичних);
в) система взаємодії в межах права вільних і рівноправних громадян
держави, їх об’єднань, що добровільно сформувалися та перебувають у
відносинах конкуренції і солідарності, поза безпосереднім утручанням
держави, покликаної створювати умови для їх вільного розвитку;
г) суверенна політико-територіальна організація суспільства, що володіє
владою, яка здійснюється державним апаратом на основі юридичних норм, що
забезпечують захист і узгодження суспільних, групових, індивідуальних
інтересів зі спиранням, у разі потреби, на легальний примус.
^ 7. Які ознаки відрізняють державу від будь-яких політичних організацій
суспільства:
а) взаємодія з міжнародними організаціями; володіння власністю на
основні знаряддя і засоби виробництва;
б) наявність конституційного акту; монополія на освоювання космічного
простору;
в) прерогатива на видання загальнообов’ язкових нормативно-правових
актів; суверенітет; монополія на примусову владу стосовно населення;
г) прерогатива на видання загальнообов’ язкових нормативно-правових
актів; суверенітет; монополія на примусову владу стосовно населення;
взаємодія з міжнародними організаціями; володіння власністю на основні
знаряддя і засоби виробництва.
^ 8. Політична партія – це:
а) добровільне об’ єднання людей, що виражає волю певних соціальних
груп, які прагнуть домогтися або утримати державну владу, впливають на
політику держави відповідно до програми і статуту своєї діяльності;
б) впорядкована на засадах права система всіх політичних явищ, які
взаємодіють (або протидіють) у суспільстві з метою завоювання, утримання
чи участі в політичній владі;
в) добровільне об’ єднання людей, що створене ними для досягнення
особистих і громадських цілей, що діє на засадах
самоорганізації, самоврядування, самооплати (спілки, товариства, групи,
об’єднання, не засновані урядом або міждержавною угодою);
г) добровільне громадське формування людей, створене на основі
спільності інтересів для реалізації своїх прав і свобод.
^ 9. Вольові відносини між людьми з приводу організації їх спільної
діяльності, вироблення та здійснення спільної для даного соціального
колективу волі (інтересу), це:
а) політична влада;
б) державна влада;
в) соціальна влада;
г) демократична влада.
^ 10. Організація політичної влади, що створює умови для найбільш
повного забезпечення реалізації прав і свобод людини та громадянина, а
також для найбільш послідовного обмеження можливостей утиску (державною
владою) громадян, це:
а) соціальна держава;
б) правова держава;
в) демократична держава;
г) громадянське суспільство. ^ 11. Функції держави – це:
а) основні напрями впливу права на волю, свідомість, поведінку суб’
єктів права та суспільні відносини з метою їх врегулювання;
б) основні напрямки її дослідження, що характеризують сутність, зміст і
призначення теорії держави і права;
в) основні напрями впливу правосвідомості на розвиток суспільних
відносин;
г) основні напрями діяльності держави, що відображають її сутність і
зміст, а також характеризують те соціальне призначення, яке має держава
в суспільстві.
^ 12. Основними внутрішніми функціями цивілізованої держави є:
а) політична, економічна, оподаткування і фінансового контролю,
соціальна, екологічна, культурна (духовна), інформаційна, правоохоронна;
б) політична, економічна, оподаткування і фінансового контролю,
соціальна, екологічна, культурна (духовна), інформаційна, правоохоронна,
виховна;
в) політична, економічна, екологічна, культурна (гуманітарна),
інформаційна, оборона держави, підтримання світового правопорядку;
г) політична, економічна, оподаткування, ціннісна, регулятивна,
соціальна, екологічна, культурна (духовна), інформаційна, правоохоронна,
виховна, підтримання світового правопорядку.
^ 13. Формами здійснення державних функцій є:
а) законодавство, управління, застосування, контрольно-наглядова
діяльність, виховання;
б) переконання, заохочення і примус;
в) законодавство, управління, правосуддя, контроль і нагляд,
правоохоронна та правореалізаційна діяльність;
г) законодавство, управління, правозастосовча та правореалізаційна
діяльність, виховна та дисциплінарна діяльність.
^ 14. Форма державного правління, це:
а) порядок поділу території держави на певні складові частини і
співвідношення влади між ними і державою в цілому;
б) порядок утворення і організації вищих органів влади в державі;
в) порядок здійснення державної влади у певні способи певними методами і
засобами;
г) порядок (спосіб) організації та здійснення державної влади в країні.
^ 15. Форма державного устрою, це:
а) порядок поділу території держави на певні складові частини і
співвідношення влади між ними і державою в цілому;
б) порядок утворення і організації вищих органів влади в державі;
в) порядок здійснення державної влади у певні способи певними методами і
засобами;
г) порядок (спосіб) організації та здійснення державної влади в країні.
^ 16. Якій формі правління властиві перелічені ознаки: поєднання в руках
президента повноважень глави держави і глави уряду; відсутність
інституту парламентської відповідальності уряду; позапарламентський
метод обрання президента; відповідальність уряду перед президентом:
а) президентській республіці;
б) парламентсько-президентській (змішаній) республіці;
в) парламентській республіці;
г) президентсько-парламентській республіці.
^ 17. Тимчасовий союз суверенних держав, які об’єдналися для досягнення
певних цілей і спільно здійснюють низку напрямків державної діяльності
при збереженні в інших питаннях повної самостійності, це:
а) федерація;
б) унітарна держава;
в) конфедерація;
г) імперія.
^ 18. Унітарна держава – це:
а) складова союзна держава, частинами якої є державні утворення, що
мають суверенні права;
б) проста єдина держава, частинами якої є адміністративно-територіальні
одиниці, що не мають суверенних прав;
в) тимчасовий союз суверенних держав, які об’ єдналися для досягнення
певних цілей і спільно здійснюють низку напрямків державної діяльності
при збереженні в інших питаннях певної самостійності.
^ 19. Система пов’язаних між собою об’єднаних загальними принципами і
цілями державних органів, які наділені владними повноваженнями та
матеріально-технічними засобами щодо здійснення завдань і функцій
держави, це:
а) політична система;
б) система органів виконавчої влади;
в) державний апарат;
г) механізм держави.
^ 20. Об’єктивне юридичне право – це:
а) система діючих у державі правових норм і принципів, що встановлені
(чи визнані) державою як регулятори суспільних відносин, забезпечені
нею; одержали закріплення в офіційних державних актах і тому незалежні
від індивідуального інтересу (волі) і свідомості суб’єкта права (крім
«автора» цих норм);
б) правові норми і принципи як визначені юридично визнані можливості
(волі) суб’ єкта права задовольняти власний інтерес;
в) система норм і принципів, які виникають із потреби узгодження
інтересів індивідів один з одним і суспільством; спрямовані на
регулювання поведінки людей відповідно до понять добра і зла і
підтримуються особистими переконаннями, традиціями, вихованням;
г) система норм, що ґрунтуються на звичаї, регулюють суспільні відносини
в державі у певній місцевості або етнічній чи соціальній групі.
^ 21. Які засоби впливу на поведінку людей закріплюються в нормах права:
а) декларації, заклики;
б) заборони, дозволи, позитивні зобов’ язання;
в) моральні сентенції, політичні програми;
г) заборони, дозволи, політичні програми, позитивні зобов’ язання. ^
22. Якими є специфічні ознаки права? Вкажіть ці ознаки:
а) вираження міри свободи, рівності та справедливості; документальність,
формальна визначеність; системність; програмність; гарантованість;
наступність; динамічність;
б) вираження міри свободи, рівності та справедливості; системність;
програмність; гарантованість; наступність; динамічність;
в) вираження міри свободи, рівності та справедливості; нормативність;
формальна визначеність; системність; програмність; вольовий характер;
загальнообов’ язковість; державна забезпеченість і гарантованість;
г) вираження міри свободи, рівності та справедливості; документальність,
формальна визначеність; загальнообов’язковість; системність;
програмність; гарантованість; наступність; динамічність.
^ 23. До загальносоціальних функцій права належать:
а) інформаційна; орієнтаційна; охоронна; регулятивна;
б) інформаційна; орієнтаційна; виховна;
в) орієнтаційна; охоронна; регулятивна;
г) охоронна; регулятивна.
^ 24. Елементами правої системи суспільства є:
а) суб’ єкти права, правові норми і принципи; правові відносини, правова
ідеологія, правова свідомість, правова культура;
б) суб’ єкти права, правові норми і принципи; правові відносини, правова
ідеологія, правова свідомість, правова культура, зв’ язки між названими
елементами;
в) суб’ єкти права, правові норми і принципи; правові відносини, правова
ідеологія, правова культура, зв’ язки між названими елементами;
г) суб’ єкти права, правові норми і принципи; галузі права, інститути
права, правові відносини, правова ідеологія, правова свідомість, правова
культура, зв’ язки між названими елементами.
^ 25. Об’єктивно обумовлена системою суспільних відносин структура
права, яка складається із взаємозалежних норм, логічно розподілених за
галузями, підгалузями, інститутами, це:
а) система права;
б) підсистема права;
в) правова система;
г) система законодавства.
^ 26. Сукупність якісно однорідних суспільних відносин, урегульованих
правовими нормами, це:
а) галузь права;
б) інститут права;
в) предмет правового регулювання;
г) підгалузь права.
^ 27. Система однорідних предметно пов’язаних інститутів певної галузі
права, це:
а) інститут права;
б) підгалузь права;
в) галузь права;
г) система права.
^ 28. Суворо обов’язковий, побудований на засадах влади і
підпорядкування, на відносинах субординації і припускає заборони,
обов’язки, покарання, це:
а) імперативний метод правового регулювання;
б) диспозитивний метод правового регулювання;
в) метод правового регулювання;
г) спосіб правового регулювання.
^ 29. Норми права за методом правового регулювання поділяють на:
а) імперативні й диспозитивні;
б) заохочувальні й рекомендаційні;
в) матеріальні й процесуальні;
г) регулятивні й охоронні.
^ 30. Функціями юридичної відповідальності є:
а) штрафна та правовідновлювальна функції;
б) правовідновлювальна та виховна функції;
в) штрафна, каральна та виховна функції;
г) штрафна, правовідновлювальна та виховна функції. ^ 31. Зазначте
ознаки приватного права:
а) забезпечує одностороннє волевиявлення суб’ єктів права;
б) забезпечує приватний інтерес; припускає широке використання
договірної форми регулювання; містить норми, які звернені до суб’
єктивного права та забезпечують судовий захист;
в) забезпечує одностороннє волевиявлення суб’ єктів права;
г) забезпечує публічний інтерес.
^ 32. Система відносно відокремлених від інших і пов’язаних між собою
правових норм, які регулюють певну групу (вид) однорідних суспільних
відносин, це:
а) інститут права;
б) підгалузь права;
в) галузь права;
г) система права.
^ 33. Які види систематизації нормативних актів розрізняють у юридичній
літературі:
а) інкорпорація, кодифікація та конфедерація;
б) інкорпорація, кодифікація та конфронтація;
в) корпорація, кодифікація та консолідація;
г) інкорпорація, кодифікація, консолідація.
^ 34. Єдиний, зведений, юридично і логічно цілісний, внутрішньо
узгоджений нормативний акт, це:
а) кодекс;
б) основи законодавства;
в) статут;
г) положення.
^ 35. Частина норми права, яка містить вказівку на заходи впливу
відносно порушника цієї норми:
а) диспозиція;
б) санкція;
в) гіпотеза;
г) покарання.
^ 36. Правосуб’єктність фізичних осіб складається із:
а) правоздатності, дієздатності;
б) правоздатності, дієздатності, деліктоздатності;
в) правоздатності, деліктоздатності, тестаментоздатності;
г) прав, свобод.
^ 37. Підберіть поняття до наведеного визначення: „Вид і міра належної
поведінки зобов’язаної особи”:
а) об’єктивне право;
б) юридичний обов’язок;
в) правова відповідальність;
г) зобов’ язання.
^ 38. Яка з названих видів відповідальностей не є юридичною:
а) матеріальна;
б) конституційна;
в) політична;
г) дисциплінарна.
^ 39. Види суб’єктів правовідносин:
а) фізичні особи, державні органи, нація чи народ, держава;
б) фізичні особи, колективні суб’єкти, нація чи народ, держава;
в) фізичні особи, підприємства, установи, організації, органи місцевого
самоврядування, нація чи народ, держава;
г) фізичні особи, державні органи, органи місцевого самоврядування,
народ, держава.
^ 40. Суб’єктивне юридичне право складається з таких елементів:
а) право на власні та чужі дії;
б) право на власні дії та право на захист наданих державою можливостей;
в) право на власні дії;
г) право на власні дії; право на чужі дії; право на захист наданих
державою можливостей.
Розділ 2.
ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ
^ 1. Серед народів, які колись населяли Україну, першими на шлях
державотворення в сер. І тис. до н.е. вступили:
а) скіфи;
б) сармати;
в) анти;
г) грецькі міста-держави.
^ 2. За формою правління переважна більшість грецьких міст Північного
Причорномор’я належала:
а) до парламентських республік;
б) до абсолютних монархій;
в) до демократичних республік;
г) до конституційних монархій.
^ 3. Визначте вищі державні органи у грецьких полісах:
а) Рада старійшин;
б) цар;
в) Рада міста;
г) Народні збори.
^ 4. Вкажіть теорії походження Київської Русі:
а) американська;
б) норманська;
г) польська;
д) антинорманська.
^ 5. Вкажіть судові органи Київської Русі:
а) гродський суд;
б) княжий суд;
в) земський суд;
г) церковний суд.
^ 6. Які із запропонованих джерел права відносяться до періоду існування
Київської Русі:
а) Конституція П.Орлика;
б) норми звичаєвого права;
в) магдебурзьке право;
г) „Руська Правда”.
^ 7. Який із перелічених видів покарання вважався вищою мірою покарання
за „Руською правдою”:
а) продаж;
б) віра;
в) „потік і розграбування”;
г) тілесні покарання.
*2Эч 8. За які види злочину „Руська правда” передбачала вищу міру
покарання:
а) посягання на князівську владу;
б) конокрадство;
в) підпал будинку чи гумна;
г) вбивство “в розбої”.
^ 9. Що не належало до судових доказів на Русі:
а) присяга;
б) речові докази;
в) свідчення очевидців;
г) застосування тортур.
^ 10. Коли відбулося об’єднання Галицької і Волинської земель у
Галицько-Волинське князівство:
а) 1136 р.;
б) 1154 р.;
в) 1199 р.;
г) 1205 р.
^ 11. Визначте головну мету покарання у Литовських статутах XVI ст.:
а) ізоляція злочинця;
б) відшкодування збитків потерпілому;
в) поповнення державної скарбниці;
г) залякування.
^ 12. Назвіть судові органи Великого князівства Литовського:
а) підкоморський суд;
б) земський суд;
в) генеральний суд;
г) гродський суд.
^ 13. До суспільних верств Великого князівства Литовського відносяться:
а) смерди;
б) міщани;
в) магнати;
г) шляхта.
^ 14. Які із запропонованих джерел українського права відносяться до
литовсько-польського періоду:
а) магдебурзьке право;
б) Литовські статути;
в) сеймові конституції;
г) Судебник Казимира.
^ 15. Визначте вищі органи державної влади у Речі Посполитій:
а) Пани-Рада;
б) господар;
в) вальний сейм;
г) король.
^ 16. Порядок успадкування нерухомості жінками у Польщі в ХУІІ ст.
дістав назву:
а) успадкування за законом;
б) четвертина;
в) успадкування за заповітом;
г) рангове успадкування.
^ 17. Який вид злочину вважався найтяжчим на Січі:
а) неповага до начальства;
б) убивство козаком військового товариша;
в) дезертирство;
г) чародійство.
^ 18. Які питання входили до компетенції загальної військової ради Січі:
а) переобрання кошового отамана і старшини;
б) питання війни і миру;
в) зарахування новоприбулих до Кошу;
г) про поділ земель і угідь.
^ 19. В якому році російський царизм ліквідував Запорізьку Січ:
а) 1708 р.;
б) 1775 р.;
в) 1734 р.;
г) 1764 р.
^ 20. Які з представлених адміністративно-територіальних одиниць були в
Україні-Гетьманщині:
а) староства;
б) полки;
в) сотні;
г) воєводства.
^ 21. В якому джерелі права Української гетьманської держави йдеться про
утворення парламенту:
а) у Березневих статтях 1654 р.;
б) у Зборівській угоді 1649 р.;
в) у Конституції П. Орлика;
г) у Білоцерківській угоді 1651 р.
^ 22. Після укладення Зборівської угоди 1649 р. до складу Гетьманщини
увійшли такі території:
а) Чернігівське воєводство;
б) Київське воєводство;
в) Брацлавське воєводство;
г) Поділля.
^ 23. Останнім гетьманом був:
а) К. Розумовський;
б) І. Скоропадський;
в) Д. Апостол;
г) І. Брюховецький.
^ 24. Який політичний статус мали українські землі протягом ХІХ ст.:
а) були складовими частинами Туреччини;
б) були складовими частинами Австрійської та Російської імперій;
в) були незалежною єдиною державою;
г) були складовими частинами Речі Посполитої.
^ 25. Визначте адміністративно-територіальні одиниці українських земель
у складі Російській імперії:
а) полк;
б)воєводство;
в) губернія;
г) повіт;
д) генерал-губернаторство.
^ 26. Коли утворилася Центральна Рада:
а) 4 березня 1917 р.;
б) 14 березня 1917 р.;
в) 4 березня 1918 р.;
г) 14 березня 1919 р.
^ 27. Хто очолив Центральну Раду:
а) С. Петлюра;
б) В. Винниченко;
в) М. Грушевський;
г) М. Міхновський.
^ 28. Всеукраїнський хліборобський з’їзд проголосив у 1918 р. гетьманом
України:
а) М. Грушевського;
б) П. Скоропадського;
в) М. Міхновського;
г) Ф. Лизогуба.
‘Й&ч 29. Директорія УНР утворилась:
а) в ніч на 14 листопада 1917 р.;
б) в ніч на 14 листопада 1918 р.;
в) в ніч на 14 грудня 1917 р.;
г) в ніч на 14 листопада 1919 р.
^ 30. Головою Директорії УНР після її утворення став:
а) С. Петлюра;
б) В. Винниченко;
в) О. Андріївський;
г) Ф. Швець.
‘Й&ч 31. Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) була проголошена:
а) 14 січня 1918 р.;
б) 13 жовтня 1917 р.;
в) 13 листопада 1918 р.;
г) 10 вересня 1918 р.
‘Й&ч 32. Як називався перший уряд радянської України:
а) Народний секретаріат;
б) Державний секретаріат;
в) Генеральний секретаріат;
г) Кабінет міністрів.
^ 33. Які ключові слова та поняття пов’язані з новою економічною
політикою:
а) продподаток;
б) продрозкладка;
в) націоналізація заводів та фабрик
г) денаціоналізація промисловості.
’23ч 34. Радянський Союз утворився:
а) у грудні 1920 р.;
б) у грудні 1922 р.;
в) у червні 1921 р.;
г) у червні 1922 р.
‘Й&ч 35. До складу СРСР увійшли:
а) Українська СРР;
б) Російська Федерація;
в) Білоруська СРР;
г) Литовська СРР;
д) Закавказька Федерація.
^ 36. Складовими адміністративно-командної системи в СРСР були:
а) державна власність на засоби виробництва;
б) встановлення тотального контролю з боку партійно-державного апарату
над усіма сферами суспільного життя;
в) наявність багатопартійної системи;
г) залучення широких верств населення до управління державою.
^ 37. Після окупації фашистською Німеччиною України її територія була
розділена на:
а) рейхскомісаріат „Україна”;
б) дистрикт „Галичина” в складі генерал-губернаторства Польща;
в) дистрикт „Галичина” в складі рейхскомісаріату „Україна”;
г) „Трансністрія”.
^ 38. Територія України булла повністю звільнена від фашистських
окупантів:
а) у серпні 1942 р.;
б) у серпні 1944 р.;
в) у жовтні 1944 р.;
г) у січні 1945 р.
^ 40. Акт проголошення незалежності України було прийнято:
а) 19 серпня 1991 р.;
б) 24 серпня 1991 р.;
в) 17 жовтня 1991 р.;
г) 1 грудня 1991 р.
^ 41. Встановіть відповідність:
а) тризуб було затверджено малим
гербом України;
б) Синьо-жовтий прапор було визнано
Державним прапором України;
в) перестала існувати Українська
Соціалістична Республіка.
28 січня 1992 р.;
24 серпня 1991 р.;
19 лютого 1992 р.
Розділ 3.
ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
^ 1. Суспільні відносини, які виникають і діють в процесі здійснення
влади народом України, це:
а) правовідносини;
б) конституційні правовідносини;
в) об’єкт конституційно-правового регулювання;
г) предмет конституційно-правового регулювання.
^ 2. Предмет конституційного права не складає наступна група суспільних
відносин:
а) політико-правові відносини;
б) відносини, які складають основоположні засади народовладдя,
суверенітету народу;
в) відносини, які опосередковують будівництво держави як організації
влади народу і для народу;
г) відносини, які опосередковують основоположні засади функціонування
держави.
^ 3. Систему конституційного права складають:
а) інститути і підгалузі;
б) норми і інститути;
в) принципи, норми, інститути;
г) принципи і норми.
^ 4. Відповідна система норм конституційного права, яка регулює
однорідні і взаємопов’язані відносини, це:
а) галузь права;
б) підгалузь права;
в) система конституційного права;
г) інститут конституційного права.
^ 5. Фундаментальні засади, в яких втілюється сутність і політико
-правове призначення галузі конституційного права, це:
а) джерела конституційного права;
б) функції конституційного права;
в) принципи конституційного права;
г) норми конституційного права.
^ 6. Правління, обмежене конституцією, політична система, яка спирається
на конституцію та конституційні методи правління, це:
а) конституціоналізм;
б) конституційне законодавство;
в) конституційний процес;
г) конституційне будівництво.
^ 7. Конституція складається з:
а) 15 розділів;
б) преамбули і 15 розділів;
в) 16 розділів;
г) преамбули, 15 розділів, 161 статті.
^ 8. До характерних ознак Конституції України не відносяться:
а) Конституція має вищу юридичну силу;
б) має тимчасовий характер дії;
в) є актом прямої дії;
г) приймається за спеціально-встановленою процедурою.
^ 9. Право вносити зміни і доповнення в Конституцію України має:
а) Президент України;
б) Кабінет Міністрів України;
в) Верховна Рада України;
г) всі перелічені вище.
^ 10. Соціальна спроможність людини вільно діяти, самостійно обирати вид
і міру своєї поведінки з метою задоволення різнобічних матеріальних і
духовних потреб людини, користування певними соціальними благами в
межах, визначених законодавчими актами, це:
а) права людини;
б) свободи людини;
в) обов’язки людини;
г) конституційно-правовий статус людини.
^ 11. На основі якої концепції встановлений конституційний статус людини
і громадянина в Конституції України:
а) колективістська концепція;
б) традиційна концепція;
в) концепція рівності;
г) ліберальна концепція.
^ 12. Права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією
України:
а) є вичерпними;
б) можуть бути відчужені особою за її бажанням;
в) належать кожній особі;
г) можуть бути звужені у змісті та обсязі.
^ 13. Парламентський контроль за додержанням конституційних прав та
свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України
здійснює:
а) Президент України;
б) Прем’єр-міністр України;
в) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
г) Народні депутати України.
^ 14. Що з переліченого, відповідно до ст.29 Конституції України, не
належить до права особи на свободу та особисту недоторканність:
а) ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як
за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку,
встановлених законом;
б) кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє
затримання;
в) жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним,
науковим чи іншим дослідам;
г) кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє
затримання.
^ 15. Яке з перелічених прав, на підставі ч.2 ст.64 Конституції України,
може бути обмежене в умовах воєнного або надзвичайного стану:
а) право на повагу до гідності;
б) право на свободу та особисту недоторканість;
в) право на звернення до суду;
г) право на недоторканість житла. ^ 16. Гідність особи в Україні:
а) може применшуватися за вироком суду;
б) може применшуватися за висновком медичної експертизи;
в) не повинна применшуватися;
г) може не гарантуватися по відношенню до недієздатних осіб.
^ 17. Чинна Конституція України закріпила якісно нову організацію
державної влади, вона сприйняла загальновизнаний принцип організації
державної влади, а саме:
а) принцип невідворотності;
б) принцип індивідуального підходу до кожного об’єкту управління;
в) принцип розподілу її на законодавчу, виконавчу і судову;
г) принцип сплачуваності державних послуг.
^ 18. Верховна Рада складається з 450 народних депутатів (ст.76
Конституції) і є повноважною за умови обрання не менш як:
а) двох третин від її конституційного складу;
б) трьох четвертей від конституційного складу;
в) половини конституційного складу.
^ 19. Виборний характер українського парламенту, як і парламентів інших
країн, полягає в тому:
а) що він на своїх засіданнях вибирає один з декількох запропонованих
варіантів законопроектів;
б) формується виключно шляхом виборів народних депутатів;
в) обирає стратегічні напрямки державної політики;
г) ваш варіант.
^ 20. Для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний
інтерес, Верховна Рада може створювати:
а) комітети;
б) тимчасові спеціальні комісії;
в) спеціальні підрозділи;
г) тимчасові слідчі комісії.
^ 21. Пріоритетною функцією Верховної Ради є:
а) законодавча;
б) установча (державотворча, організаційна);
в) функція парламентського контролю;
г) регулююча.
^ 22. Основними організаційними (організаційно-правовими) формами роботи
Верховної Ради є:
а) сесії і засідання;
б) семестри та канікули;
в) лекції та семінари;
г) сесії та практика.
^ 23. У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради під час
воєнного чи надзвичайного стану її повноваження тривають до дня:
а) закінчення воєнного чи надзвичайного стану;
б) коли з’явиться можливість закінчити роботу Верховної Ради;
в) початку виборів наступного скликання Верховної Ради;
г) першого засідання першої сесії Верховної Ради, обраної після
скасування воєнного чи надзвичайного стану.
^ 24. Засідання Верховної Ради відбуваються, як правило, відкрито.
Закрите засідання відбувається за рішенням:
а) більшості від конституційного складу Верховної Ради;
б) двох третин від її конституційного складу;
в) трьох четвертей від конституційного складу;
г) ваш варіант.
^ 25. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді належить:
а) Президентові України, народним депутатам України, Кабінету Міністрів
України та Національному банку України;
б) народним депутатам України;
в) Президентові України, народним депутатам України та Кабінету
Міністрів України.
^ 26. Який статус, відповідно до Конституції України, має Президент
України:
а) найвища посадова особа в державі;
б) глава держави і глава виконавчої влади;
в) глава держави;
г) глава виконавчої влади.
^ 27. Яка глава Конституції України визначає правовий статус та
повноваження Президента України:
а) глава V;
б) глава IV;
в) глава VIII;
г) глава VI.
^ 28. Президент України обирається на строк:
а) 3 роки;
б) 4 роки;
в) 5 років;
г) 7 років.
^ 29. Президент України має вступити на свій пост у строк не пізніше:
а) 15 днів;
б) 10 днів;
в) 30 днів;
г) не має певного строку.
^ 30. Який із зазначених органів не входить до складу допоміжних органів
Президента України:
а) Рада національної безпеки і оборони України;
б) Секретаріат;
в) прес-служба;
г) Антимонопольний комітет.
^ 31. Які акти приймає Президент України:
а) розпорядження, укази;
б) постанови, розпорядження;
в) інструкції та укази;
г) постанови та інструкції.
^ 32. Яких з перелічених нижче посадових осіб призначає Президент
України:
а) Міністра закордонних справ України, Міністра внутрішніх справ
України;
б) Міністра оборони України, Міністра внутрішніх справ України;
в) Міністра внутрішніх справ України, Міністра юстиції України;
г) Міністра Оборони України, Міністра закордонних справ України.
^ 33. Повноваження Президента України не припиняються достроково у разі:
а) відставки;
б) смерті;
в) досягнення пенсійного віку;
г) усунення в порядку імпічменту.
^ 34. Рішення про усунення Президента в порядку імпічменту приймається
Верховною Радою України не менш як:
а) 2/3;
б) 3/4;
в) 50 % плюс 1 голос;
г) 1/2 від її конституційного складу. ^ 35. Кабінет Міністрів
України:
а) очолює систему органів виконавчої влади;
б) є органом законодавчої влади;
в) є органом судової влади;
г) не належить до жодної гілки влади.
^ 36. До складу Кабінету Міністрів України не входить:
а) Прем’ єр-міністр України;
б) міністри;
в) Президент України;
г) віце-прем’єр-міністри.
^ 37. За поданням Президента України призначається:
а) Міністр фінансів України;
б) Міністр закордонних справ України;
в) Міністр освіти та науки України;
г) Міністр внутрішніх справ України.
^ 38. Нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України є:
а) закони та укази;
б) постанови та розпорядження;
в) укази та розпорядження;
г) постанови та укази.
^ 39. Акти Кабінету Міністрів України підписує:
а) Президент України;
б) Голова Верховної Ради України;
в) Кожний міністр Кабінету Міністрів України;
г) Прем’ єр-міністр України.
^ 40. … – це головний орган у системі центральних органів виконавчої
влади в забезпеченні впровадження державної політики у визначеній сфері
діяльності:
а) Кабінет Міністрів України;
б) міністерство;
в) державний комітет (державна служба);
г) центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом.
Розділ 4.
ОСНОВНІ ЗАСАДИ ЦИВІЛЬНОГО ТА СІМЕЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
^ 1. Цивільна правоздатність фізичних осіб, це:
а) здатність мати цивільні права та обов’язки;
б) здатність своїми діями набувати цивільних прав та створювати для себе
цивільні обов’ язки;
в) здатність укладати правочини;
г) можливість нести самостійну майнову відповідальність. ^ 2.
Суб’єктами цивільних правовідносин виступають:
а) громадяни, організації та держава;
б) фізичні особи, юридичні особи та держава;
в) фізичні особи, юридичні особи та публічно-правові утворення;
г) громадяни України, іноземці, особи без громадянства. ^ 3.
Часткова дієздатність фізичної особи виникає з:
а) 14 років;
б) 15 років;
в) моменту народження;
г) 16 років.
^ 4. Особами, наділеними неповною цивільною дієздатністю є:
а) малолітні;
б) неповнолітні;
в) особи, обмежені у дієздатності;
г) особи, що мають психічні вади.
^ 5. Індивідуально-визначеною є річ:
а) яка належить певній особі;
б) яка має ознаки, відмінні від інших;
в) яка є єдиною, неповторною в своєму роді;
г) яка може використовуватися лише конкретною фізичною особою. ^
6. Представництво – це правовідношення, в якому:
а) одна сторона (довіритель) зобов’язана вчинити правочини на користь
іншої сторони (повіреного);
б) одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин
від імені другої сторони, яку вона представляє;
в) одна сторона (представник) має право вчиняти правочини від свого
імені на користь особи, яку вона представляє;
г) одна сторона надає повноваження іншій стороні вчиняти правочини від
її імені на користь представника.
^ 7. Загальний строк позовної давності складає:
а) 1 рік;
б) 3 років;
в) 5 років;
г) 10 років.
^ 8. До особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття
фізичної особи не належить право на:
а) зміну імені, індивідуальність, особисте життя та його таємницю;
б) повагу до честі та гідності, недоторканність ділової репутації, вибір
роду занять;
в) право на свободу, свободу пересування, місце проживання,
недоторканість житла;
г) особисті папери, таємницю кореспонденції, мирні зібрання, свободу
об’єднання.
^ 9. До особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування
фізичної особи не відносять право на:
а) право на ім’ я; на повагу до гідності та честі особи;
б) право на життя; на охорону здоров’я; на усунення небезпеки, що
загрожує життю і здоров’ ю;
в) право на свободу; на особисту недоторканність;
г) право на сім’ ю, опіку або піклування.
^ 10. Спростування неправдивих відомостей, поширених про особу
здійснюється:
а) потерпілим або членами його сім’ ї;
б) особою, яка поширила такі відомості;
в) судом;
г) судом або потерпілим.
^ 11. Право на самостійну зміну імені виникає у фізичної особи з
досягненням:
а) 7 років;
б) 14 років;
в) 16 років;
г) 18 років.
^ 12. Право на честь – це:
а) право фізичної особи на об’ єктивну та повну оцінку її поведінки з
дотриманням морально-етичних та правових норм та на власну цінність як
особистості;
б) право фізичної особи на власну цінність як особистості, на
усвідомлення цієї цінності та значимості себе як особи, що відіграє
певну соціальну роль у суспільному житті;
в) право фізичної особи на об’ єктивну та повну оцінку її професійний
якостей та навичок;
г) право фізичної особи на об’ єктивну та повну оцінку її поведінки з
дотримання морально-етичних та правових норм, з боку суспільства, певної
групи та окремих громадян.
^ 13. Право самостійно обирати місце проживання виникає у фізичної особи
з досягненням:
а) 10 років;
б) 14 років;
в) 16 років;
г) 18 років.
^ 14. Право особи діяти на власний розсуд, відповідно до своїх інтересів
та мети є правом:
а) на індивідуальність;
б) на особисту недоторканість;
в) на свободу;
г) на життя.
^ 15. Суб’єктами права власності є:
а) фізичні та юридичні особи;
б) фізичні та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка
Крим, територіальні громади;
в) Український народ, фізичні та юридичні особи, держава Україна,
Автономна Республіка Крим, територіальні громади, інші суб’ єкти права;
г) Український народ, фізичні та юридичні особи, держава, іноземні
держави, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, інші суб’єкти
публічного права.
^ 16. Право розпорядження майном – це:
а) право особи здійснювати панування над майном у своєму інтересі;
б) право продажу майна;
в) юридично забезпечена можливість власника панувати над майном;
г) юридично забезпечена можливість визначати долю речі. ^ 17.
Суб’єктами права комунальної власності є:
а) Автономна Республіка Крим;
б) держава Україна;
в) територіальні громади;
г) юридичні особи.
^ 18. До первісних способів виникнення права власності не належать:
а) переробка майна;
б) знахідка та скарб;
в) реквізиція;
г) приватизація.
^ 19. Добросовісним незаконним володільцем чужого майна є:
а) власник майна;
б) особа, яка фактично володіє майном і не знає про незаконність свого
володіння;
в) особа, яка фактично володіє майном і не знає і не повинна знати про
незаконність свого володіння;
г) особа, яка знає або повинна знати про незаконність свого володіння. ^
20. Сервітутом є право:
а) користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських
потреб;
б) користування чужою земельною ділянкою для забудови;
в) користування чужим майном;
г) володіння чужим нерухомим майном.
^ 21. Майно, набуте безвідплатно, може бути витребуване у добросовісного
набувача:
а) якщо майно було загублене власником або іншою особою, якій він
передав майно у володіння, було викрадене у них чи вибуло з володіння не
з їхньої волі іншим шляхом;
б) у всіх випадках;
в) якщо набувач проти цього не заперечує;
г) якщо судом буде задоволений віндикаційний позов власника. ^ 22.
Патент – це:
а) свідоцтво, що дає монопольне право використання винаходу і діє
протягом 15 – 20 років на території певної країни;
б) дозвіл власника технології зацікавленій стороні на використання
запатентованої або незапатентованої технології за певну плату протягом
певного часу;
в) свідоцтво, що дає монопольне право використання винаходу і діє
протягом 15 – 20 років на території зазначених у ньому країн;
г) всі відповіді неправильні. ^ 23. Ліцензія – це:
а) свідоцтво, що дає монопольне право використання винаходу і діє
протягом 15 – 20 років на території певної країни;
б) дозвіл власника технологи зацікавленій стороні на вико-ристання
запатентованої або незапатентованої технології за певну плату протягом
певного часу;
в) право автора винаходу на відтворення своєї технології та продаж його
третім особам;
г) всі відповіді неправильні. ^ 24. Копірайт – це:
а) право автора винаходу на відтворення своєї технології та продаж її
третім особам;
б) символ, що використовується для індивідуалізації виробника товару;
в) право автора на показ і відтворення своєї роботи;
г) немає правильної відповіді.
^ 25. Власник технології, який продає її іншій особі, називається:
а) ліцензіар;
б) ліцензіат;
в) ліцензент;
г) всі відповіді неправильні.
^ 26. Зацікавлена сторона, що купує технологію за ліцензією,
називається:
а) ліцензіар;
б) ліцензіат;
в) ліцензент;
г) всі відповіді неправильні.
^ 27. Формами передачі технології є:
а) патентні та ліцензійні домовленості, „ноу-хау”, інжиніринг,
франчайзинг, рейтинг, міждержавні домовленості про науково-технічне
співробітництво;
б) патентні та ліцензійні домовленості, інжиніринг, франчайзинг,
рейтинг, міждержавні домовленості про науково-технічне та промислове
співробітництво;
в) патентні домовленості, ліцензійні домовленості, „ноу-хау”,
інжиніринг, франчайзинг, міждержавні домовленості про науково-технічне
співробітництво;
г) всі відповіді неправильні.
^ 28. Надання інформації і досвіду, переважно незапатентованих
винаходів, називається:
а) „ноу-хау”;
б) інжиніринг;
в) ліцензування;
г) всі відповіді неправильні.
^ 29. Ліцензійні платежі – це:
а) оплата ліцензіару, встановлена на основі експертних оцінок;
б) періодичні відрахування від прибутку, суми продажу тощо, які
виплачуються ліцензіатом;
в) винагорода ліцензіара, що виплачується ліцензіатом за використання
предмета домовленості;
г) всі відповіді неправильні.
^ 30. Надання технічних знань, необхідних для монтажу та експлуатації
устаткування, підготовка техніко-економічних обґрунтувань проектів
називається:
а) „ноу-хау”;
б) інжиніринг;
в) ліцензування;
г) всі відповіді неправильні. ^ 31. Роялті – це:
а) періодичні відрахування від прибутку, суми продажу тощо, які
виплачуються ліцензіатом;
б) винагорода ліцензіара, що виплачується ліцензіатом за використання
предмета домовленості;
в) оплата ліцензіару, встановлена на основі експертних оцінок;
г) всі відповіді неправильні.
^ 32. Паушальний платіж – це:
а) винагорода ліцензіара, що виплачується ліцензіатом за використання
предмета домовленості;
б) періодичні відрахування від прибутку, суми продажу тощо, які
виплачуються ліцензіатом;
в) одноразовий платіж ліцензіару, визначений на основі експертних
оцінок;
г) всі відповіді неправильні.
^ 33. Види ліцензійних платежів:
а) роялті, участь у прибутках, періодичні платежі, паушальний платіж;
б) роялті, паушальний платіж, участь у прибутках, участь у власності;
в) одноразові платежі, відтерміновані платежі, рознесені в часі платежі;
г) всі відповіді неправильні.
^ 34. Що ви розумієте під терміном „промислова власність”:
а) це частина інтелектуальної власності, що можна визначити, як
результат науково-технічної творчості, який може бути використаний на
користь людини у будь-якій його виробничій діяльності;
б) це частина авторського права, що можна визначити, як результат
науково-технічної творчості;
в) це самостійний інститут міжнародного приватного права, що являє собою
результат науково-технічної діяльності, який може бути використаний на
користь суспільства;
г) це сукупність прав та обов’ язків щодо володіння, користування та
розпорядження промисловим майном.
^ 35. Форми державного регулювання міжнародної передачі технологій:
а) реєстрація патентів і торгових марок, маніпуляція цінами технологій;
б) експортний та митний контроль, реєстрація патентів і торгових марок,
встановлення завищеної вартості технології;
в) нетарифне регулювання, патентування та ліцензування, штучне
збільшення собівартості продукції;
г) всі відповіді неправильні.
^ 36. До якого поняття відноситься наведене визначення:
– Надання технологічних знань, необхідних для придбання, монтажу і
використання куплених або орендованих машин і обладнання:
а) роялті;
б) копірайт;
в) ліцензія;
г) інжиніринг.
^ 37. До якого поняття відноситься наведене визначення:
– Ексклюзивне право автора літературного, аудіо- або відеотвору на показ
і використання своєї роботи:
? а) роялті;
б) копірайт;
в) ліцензія;
г) інжиніринг.
^ 38. До якого поняття відноситься наведене визначення:
– Надання технічного досвіду і таємниць виробництва, що поєднує
відомості технологічного, економічного, адміністративного, фінансового
характеру, використання яких забезпечить певні переваги:
а) роялті;
б) копірайт;
в) ліцензія;
г) „ноу-хау”.
^ 39. До якого поняття відноситься наведене визначення:
– Свідоцтво, яке видається компетентним урядовим органом винахіднику і
яке засвідчує його монопольне право на використання цього винаходу:
а) „ноу-хау”;
б) патент;
в) копірайт;
г) ліцензія.
^ 40. До якого поняття відноситься наведене визначення:
– Символ певної організації, який використовується для індивідуалізації
виробника товару і не може бути використаний іншими організаціями без
офіційного дозволу власника:
а) товарний знак;
б) логотип;
в) фірмове найменування;
г) товарна марка.
Розділ 5. ОСНОВИ ЖИТЛОВОГО ПРАВА
^ 1. Житлове право є:
а) галузь права;
б) галузь законодавства;
в) галузь права і галузь законодавства;
г) інститут права.
^ 2. Предметом житлового права є:
а) житло;
б) житлові правовідносини;
в) відносини з надання квартир та будинків у користування, користування
квартирами; приватизація, конфіскація;
г) права і обов’ язки.
^ 3. Житловий фонд:
а) державний, комунальний;
б) колективний;
в) соціальний;
г) приватний.
^ 4. Квартира – це:
а) частина житлового багатоповерхового будинку;
б) частини житлових будинків, що призначені для проживання однієї чи
кількох сімей з упорядженими житловими кімнатами, підсобними
приміщеннями, окремим виходом на сходову клітку, галерею, коридор;
в) частини житлових будинків, що призначені для проживання однієї чи
кількох сімей з упорядженими житловими кімнатами, підсобними
приміщеннями, окремим виходом на вулицю;
г) приміщення, що має стіни, підлогу та дах.
^ 5. Визнання будинків непридатними для проживання здійснюється:
а) Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики;
б) місцевою Радою народних депутатів;
в) виконавчим органом відповідної Ради;
г) місцевим судом.
^ 6. Розташування житлових приміщень в підвальних і цокольних
приміщеннях:
а) забороняється;
б) забороняється, якщо відсутнє вікно;
в) дозволяється;
г) дозволяється, якщо є вікно і висота приміщення більше 2,5 метрів. ^
7. Субсидії – це:
а) допомога держави, здійснювана з метою відшкодування витрат на оплату
житлово-комунальних послуг у вигляді безготівкової допомоги
малозабезпеченим сім’ям;
б) зворотна матеріальна допомога держави, яка надається малозабезпеченим
сім’ ям для оплати витрат за житлово-комунальні послуги;
в) матеріальна допомога держави, яка надається малозабезпеченим сім’ ям
для оплати витрат за житлово-комунальні послуги, яка повертається
державі у випадку відчуження житла;
г) компенсації, що сплачуються державою для покриття витрат, пов’ язаних
зі сплатою відсотків по кредитам комерційних банків на житло.
^ 8. Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов
здійснюється на підставі:
а) Постанови Кабінету Міністрів України;
б) Постанови Державного комітету будівництва, архітектури та житлової
політики;
в) Постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської ради
профспілок;
г) Законів України.
^ 9. На квартирний облік беруться громадяни:
а) які хоча б 3 роки проживають за договором найму;
б) які проживають тимчасово в гуртожитку;
в) які проживають по 2 і більше сімей в одній кімнаті незалежно від
родинних стосунків, або особи різної статі старші 5 років;
г) які проживають у приміщеннях, що не відповідають санітарним та
гігієнічним нормам.
^ 10. При розірванні шлюбу:
а) за колишніми членами подружжя зберігається право перебувати на
квартирному обліку;
б) дане право зберігається лише за заявником;
в) переводиться за місцем роботи чи проживання одного з колишніх членів
подружжя;
г) обидва з подружжя втрачають право перебувати на квартирному обліку. ^
11. Правом першочергового забезпечення житлом володіють:
а) інваліди 3-ї групи;
б) сім’ї, що мають 3 і більше дітей;
в) учителі;
г) сім’ ї осіб, які загинули на виробництві.
^ 12. Надання громадянам житла незалежно від перебування на квартирному
обліку здійснюється:
а) громадянам, житло яких постраждало від стихійного лиха;
б) особам, які захворіли на СНІД;
в) матерям, яким присвоєно звання „Мати-героїня”;
г) членам сім’ї народного депутата України, який переїхав на роботу до
Верховної Ради.
^ 13. Рівень середньої забезпеченості громадян житловою площею складає:
а) 13,65 кв.м.;
б) 8 кв.м.;
в) 10 кв.м.;
г) визначається виконавчими комітетами.
^ 14. Не можуть проживати в одній кімнаті з членами сім’ї:
а) особи, що відбули покарання у вигляді позбавлення волі за тяжкі
злочини;
б) особи, які вчинили хуліганські дії і передані на поруки трудовому
колективу;
в) особи з тяжкими хронічними захворюваннями, перелік яких затверджено
Міністерством охорони здоров’ я;
г) особи, хворі на СНІД та ВІЛ-інфіковані.
^ 15. Предметом договору найму житлового приміщення є:
а) квартира;
б) будинок;
в) ізольоване приміщення;
г) квартира чи інше ізольоване житлове приміщення, придатні для
проживання і відповідає санітарним та технічним нормам.
^ 16. Член сім’ї наймача може вимагати укладення з ним окремого договору
найму:
а) може;
б) не може;
в) може, якщо житлову площу, що припадає на нього можна виділити у
вигляді приміщення;
г) може лише у випадку припинення шлюбних відносин.
^ 17. У будинках державного та громадського житлового фонду наймодавцями
є:
а) Фонд державного майна;
б) виконавчий комітет Ради народних депутатів;
в) житлово-організаційна організація;
г) товариство співвласників будинку.
^ 18. До членів сім’ї наймача відносяться:
а) дружина наймача, діти, батьки;
б) будь-які особи, які проживають тривалий час з наймачем;
в) особи, які проживають з наймачем і ведуть з ним спільне господарство;
г) особи, що перебувають у громадянському шлюбі.
^ 19. У разі тимчасової відсутності наймача за ним зберігається житлове
приміщення протягом:
а) 3 місяців;
б) 6 місяців;
в) 1 року;
г) 3 років.
^ 20. Особа втрачає право користування житловим приміщенням, якщо:
а) вона відсутня протягом 6 місяців;
б) якщо особу визнано безвісно відсутньою;
в) особа може втратити право користування житловим приміщенням в
державному чи громадському житловому фонді за наявності відсутності
поважних причин;
г) якщо особа має судимість.
^ 21. Понад 6 місяців житлове приміщення зберігається за наймачем і
членом його сім’ї у наступних випадках:
а) призову на строкову службу;
б) виїзд на інше місце проживання у зв’ язку з навчанням;
в) засудження особи до позбавлення волі;
г) засудження особи до позбавлення волі за умови, що залишились
проживати інші члени сім’ ї.
^ 22. Право на приватизацію житлових приміщень державного житлового
фонду мають:
а) всі повнолітні громадяни України;
б) всі громадяни України на займані ними житлове приміщення державного
житлового фонду;
в) будь-яка фізична особа на займане нею житлове приміщення державного
житлового фонду;
г) будь-які особи незалежно від віку.
^ 23. Безоплатна передача квартир здійснюється з розрахунку:
а) загальної житлової площі;
б) корисної житлової площі;
в) житлової площі всіх приміщень, в т.ч. не житлових;
г) 10 кв.м. на кожну особу.
^ 24. Безоплатна передача квартир здійснюється в межах санітарної норми:
а) 13,65 кв.м. на кожного члена сім’ї;
б) 21 кв.м. на кожного члена сім’ї та додатково 10 кв.м. на сім’ю;
в) 21 кв.м. на кожного члена сім’ї та додатково 20 кв.м. на сім’ю;
г) 10 кв.м. на кожного члена сім’ї та додатково 20 кв.м. на сім’ю.
^ 25. Допоміжні приміщення (комори, сараї) підлягають приватизації:
а) самостійно від основного житлового приміщення;
б) не підлягають приватизації;
в) передаються безкоштовно у власність квартиронаймачів;
г) шляхом викупу.
^ 26. Якщо один з повнолітніх членів сім’ї проти приватизації житла:
а) приватизація здійснюється;
б) приватизація неможлива;
в) приватизація можлива після виділу ізольованого приміщення особі, яка
проти;
г) приватизація здійснюється на підставі рішення суду. ^ 27.
Службове житлове приміщення:
а) житло, яке надається в користування працівникам підприємств, установ,
організацій у зв’ язку з характером їх трудових відносин мають проживати
за місцем роботи або поблизу нього;
б) житло, яке надається в користування працівникам підприємств, установ,
організацій у зв’ язку з характером їх трудових відносин мають проживати
за місцем роботи або поблизу нього. Включається до числа службових за
рішенням виконавчого органу місцевої ради;
в) житло, яке надається в користування працівникам підприємств, установ,
організацій на підставі угоди, укладеної між підприємством і
працівником;
г) сімейні гуртожитки. ^ 28. Гуртожиток – це:
а) приміщення, призначене для спільного проживання кількох одиноких
громадян, які не перебувають у сімейних стосунках, або для проживання
окремих сімей і надаються на період навчання чи праці;
б) приміщення, призначені для спільного проживання людей, які не
перебувають у шлюбних стосунках;
в) приміщення, призначені для проживання людей, незалежно від
перебування їх у шлюбних відносинах;
г) житлове приміщення, що у встановленому законом порядку має
відповідний статус.
^ 29. Без надання іншого житлового приміщення особу не може бути
виселено зі службового житлового приміщення:
а) інвалідів війни;
б) осіб, які пропрацювали на підприємстві не менше 10 років;
в) осіб, звільнених у зв’язку з ліквідацією підприємства;
г) одиноких осіб з неповнолітніми дітьми.
^ 30. Особи, яким може бути надано службове житлове приміщення:
а) слюсар-сантехнік;
б) машиніст компресорних установок;
в) працівники радіолокаційних комплексів „Стріла”;
г) працівники прокуратури.
^ 31. Житлово-будівельний кооператив – це:
а) добровільне об’єднання громадян, що організується для зведення
будинку;
б) добровільне об’ єднання громадян, що організується для зведення
будинку за рахунок власних коштів її членів;
в) добровільне об’ єднання громадян, що організується для зведення
будинку за рахунок власних коштів її членів або кредиту банку з метою
поліпшення їх житлових умов з наступною експлуатацією і
комунально-побутовим обслуговуванням кооперативного будинку за рахунок
коштів членів ЖБК;
г) добровільне об’ єднання громадян, які організують кооператив для
реалізації своїх прав власності на житло.
^ 32. З втратою членства в кооперативі:
а) пайовик і його сім’ я також втрачають і право користування
кооперативним житловим приміщенням;
б) зберігаються права користування квартирою за членами сім’ї;
в) зберігаються права користування квартирою за членами сім’ї, якщо:
пайовика виключено із кооперативу за систематичне пошкодження чи
псування житлового помешкання, або використання не за призначенням, або
систематичне порушення правил соціального співіснування, що створює
неможливі умови для проживання з членом кооперативу в одній квартирі чи
в одному будинку, якщо заходи попередження і громадського впливу
виявились безрезультатними;
г) залишається право власності на житло.
^ 33. Право на компенсацію відсотків кредитів комерційних банків для
придбання житла належить:
а) сім’ям з 1 дитиною;
б) сім’ям з 2 дітьми;
в) одиноким громадянам;
г) одиноким громадянам та сім’ям до 35 років.
^ 34. Проведення робіт, пов’язаних з шумом у вихідні дні:
а) дозволяється;
б) забороняється;
в) дозволяється за згодою сусідів;
г) дозволяється за умови подальшої сплати моральних збитків сусідам.
^ 35. Гучне прослуховування музики, яке суттєво заважає оточуючим
(сусідам):
а) забороняється;
б) дозволяється;
в) забороняється в нічний час;
г) забороняється з 0 годин до 5-ї години ранку. ^ 36. Прибудинкова
територія належить:
а) виконавчому комітету Ради;
б) фонду державного майна України;
в) окремим приватним власникам;
г) об’ єднанню співвласників.
^ 37. Якщо в період шлюбу значно змінилась вартість житла внаслідок
грошових чи трудових затрат:
а) суд може визнати майно спільним майном подружжя;
б) житло, що належало громадянинові на праві власності до укладення
шлюбу є його виключним правом;
в) дане рішення лежить поза межами компетенції суду;
г) суд визнає спільним майном подружжя кошти, на які значно змінилась
вартість житла внаслідок грошових чи трудових затрат.
^ 38. Якщо громадянин внаслідок незаконних дій органів дізнання,
прокуратури, попереднього слідства, прокуратури втратив право
користування житлом:
а) йому надається рівноцінне житлове приміщення;
б) йому надається рівноцінне житлове приміщення протягом 6 місяців;
в) йому надається житлове приміщення з урахуванням членів сім’ ї
протягом 6 місяців з дня звернення;
г) особа має право на першочергове одержання житла. ^ 39.
Самозахист житлових прав:
а) комплекс дій, спрямованих на попередження порушення або відновлення
порушених житлових прав;
б) будь-які дії особи, житлові права якої порушено, в тому числі
звернення за захистом до суду;
в) комплекс дозволених законом дій, які громадяни чи організації,
житлові права яких потребують захисту, безпосередньо спрямованих на
попередження порушення або відновлення порушених житлових прав;
г) дії особи, права якої порушено, які включають заходи фізичного
впливу. ^ 40. Справи, що випливають з житлових
відносин при користуванні житлом:
а) про визнання особи такою, що втратила право на житлову площу на
підставах згідно зі ст.71 ЖК;
б) про виселення членів сім’ ї власника та про розірвання договору найму
і виселення наймачів з будинків і квартир, що належать громадянам на
праві приватної власності;
в) про зміну договору найму житлового приміщення за вимогою члена сім’ ї
наймача;
г) про втрату права на жилу площу наймачами і членами їх сімей, що
вибули на інше місце проживання.
Розділ 6.
ОСНОВИ ТРУДОВОГО ПРАВА ТА ПРАВО СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
^ 1. Які правовідносини, пов’язані з працею, трудовим правом не
регулюються:
а) робота осіб, засуджених до позбавлення волі;
б) якщо роботодавцем є фізична особа;
в) сезонна або тимчасова робота;
г) служба співробітників органів внутрішніх справ.
^ 2. До джерел трудового права належать такі акти:
а) генеральна та галузева угода;
б) Конвенції МОП;
в) наказ міністра праці та соціальної політики України про призначення
начальника обласного центру зайнятості населення України;
г) трудовий договір.
^ 3. Колективний договір укладається:
а) виключно на державних підприємствах;
б) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм
власності та господарювання, які використовують найману працю і мають
права юридичної особи;
в) може укладатися в структурних підрозділах підприємства, установи,
організації в межах компетенції цих підрозділів;
г) виключно в акціонерних товариствах.
^ 4. Обов’язковими умовами трудового договору є:
а) умова про трудову функцію працівника;
б) умова про строк випробування;
в) умова про розмір винагороди за працю;
г) умова про надання житла.
^ 5. Дотримання письмової форми трудового договору є обов’язковим:
а) у будь-якому випадку;
б) при укладенні контракту;
в) при укладенні трудового договору з неповнолітнім;
г) при укладенні строкового трудового договору.
^ 6. У яких випадках з працівником може бути укладено контракт:
а) може бути укладений у будь-якому випадку за ініціативою роботодавця;
б) застосовується лише у випадках, передбачених чинним законодавством
України;
в) укладається на вимогу працівника;
г) укладається за погодженням між працівником і власником.
^ 7. Під час прийняття на роботу випробування встановлюється:
а) власником або уповноваженим ним органом;
б) власником за згодою профспілкового комітету;
в) за обопільною угодою сторін трудового договору;
г) вищестоящим у порядку підлеглості органом.
^ 8. В яких випадках трудовим законодавством дозволяється тимчасове
переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором:
а) у разі простою підприємства;
б) для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій,
виробничих аварій;
в) для відвернення обставин, які ставлять або можуть поставити під
загрозу життя чи нормальні життєві умови людей;
г) для вчасного виконання плану виробництва.
^ 9. Які з наведених положень характеризують переміщення:
а) не потребує згоди працівника;
б) допускається лише за згодою працівника;
в) це доручення працівникові роботи на іншому робочому місці, в іншому
структурному підрозділі у межах спеціальності чи кваліфікації,
обумовленої трудовим договором;
г) це доручення працівникові роботи, що не відповідає спеціальності,
кваліфікації чи посаді, обумовленої трудовим договором.
^ 10. Працівник має право розірвати строковий трудовий договір:
а) попередивши власника письмово за два тижні;
б) лише в разі хвороби або інвалідності, при порушенні власником
законодавства про працю та з інших поважних причин;
в) працівник у будь-якому випадку не має права розірвати такий договір;
г) лише у разі хвороби або інвалідності, що перешкоджають виконанню
роботи за договором.
^ 11. У яких випадках розірвання трудового договору за ініціативою
власника здійснюється за згодою профспілкового органу:
а) незадовільний результат випробування, яке було обумовлене при
прийнятті на роботу;
б) прогул, у тому числі відсутність на роботі більше трьох годин
протягом робочого дня без поважних причин;
в) поява на роботі у нетверезому стані, стані наркотичного або
токсичного сп’ яніння;
г) звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання майна
власника, встановлене вироком суду, що набрав законної сили.
^ 12. До підстав розірвання трудового договору з ініціативи третіх осіб
належать:
а) розірвання трудового договору на вимогу профспілкового органу;
б) призов або вступ працівника на військову службу або альтернативну
службу;
в) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
г) невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі
внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’ я, які
перешкоджають продовженню даної роботи.
^ 13. Мінімальний розмір вихідної допомоги складає:
а) середньомісячний заробіток;
б) 50% середньомісячного заробітку;
в) два середньомісячних заробітки;
г) законодавством не встановлений.
^ 14. Нормальна тривалість робочого часу складає:
а) за КЗпП України – 40 годин на тиждень, але підприємства і організації
при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму
тривалості робочого часу, ніж передбачено КЗпП України;
б) виключно 40 годин на тиждень;
в) за КЗпП України – 40 годин на тиждень, але підприємства і організації
при укладенні колективного договору можуть встановлювати більшу норму
тривалості робочого часу, ніж передбачено КЗпП України;
г) законодавством не регламентується, встановлюється роботодавцем.
^ 15. Яким категоріям працівників встановлюється скорочена тривалість
робочого часу:
а) для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці;
б) неповнолітнім працівникам;
в) будь-якому працівнику за угодою з власником;
г) сумісникам.
^ 16. Які з наведених положень характеризують неповний робочий час:
а) встановлюється за угодою між працівником і власником;
б) випадки встановлення неповного робочого часу передбачені
законодавством;
в) оплата праці здійснюється в повному обсязі;
г) оплата праці проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно
від виробітку.
^ 17. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути:
а) не менше як 48 годин;
б) не менше як 42 години;
в) не менше як 24 години;
г) не більше 48 годин.
^ 18. Тривалість щорічної відпустки повинна бути не менше, ніж:
а) 24 календарні дні;
б) 31 календарний день;
в) 24 робочі дні;
г) 30 календарних днів.
^ 19. Чи допускається відкликання працівника зі щорічної відпустки:
а) допускається за згодою працівника;
б) взагалі не допускається;
в) допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного
лиха, виробничої аварії, нещасних випадків, простою, загибелі або
псування майна підприємства;
г) допускається за наказом власника.
^ 20. Види стягнень, які можуть бути застосовані за порушення трудової
дисципліни відповідно до КЗпП України:
а) догана;
б) сувора догана;
в) звільнення;
г) позбавлення премії.
^ 21. Органи, правомочні застосовувати дисциплінарні стягнення:
а) орган, якому надається право прийняття на роботу (обрання,
затвердження і призначення на посаду);
б) вищестоящі органи, якщо працівники притягаються до відповідальності
за статутами та положеннями про дисципліну;
в) органи місцевого самоврядування;
г) керівники структурних підрозділів підприємств, установ, організацій.
^ 22. Прогулом вважається:
а) невихід на роботу без поважних причин протягом усього робочого дня
(зміни);
б) поява на роботі в нетверезому стані;
в) відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без
поважних причин;
г) відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня з
будь-якої причини без дозволу власника.
^ 23. Які положення характеризують матеріальну відповідальність:
а) відшкодуванню підлягає тільки пряма дійсна шкода;
б) стягнення шкоди провадиться виключно за рішенням суду;
в) розмір відповідальності не залежить від форми вини та виду майна,
якому заподіяна шкода;
г) як універсальний вид відповідальності застосовується обмежена
відповідальність, і лише в окремих передбачених КЗпП України випадках
-повна.
^ 24. Які із зазначених випадків не належать до підстав притягнення до
повної матеріальної відповідальності:
а) шкоди завдано працівником, який знаходився у нетверезому стані;
б) шкоди завдано не при виконанні трудових обов’язків;
в) керівники підприємств та їх заступники, керівники структурних
підрозділів та їх заступники при заподіянні шкоди підприємству зайвими
грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку та зберігання
матеріальних чи грошових цінностей, невжиттям необхідних заходів щодо
запобігання простоям тощо;
г) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям
матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), у тому числі й при їх
виготовленні, інструментів, вимірювальних приладів, спецодягу та інших
предметів, виданих підприємством працівнику в користування.
^ 25. Органами, які розглядають трудові спори, є:
а) комісії по трудових спорах (КТС);
б) органи місцевого самоврядування;
в) профспілкові органи;
г) місцеві суди.
^ 26. На яких підприємствах КТС не обирається:
а) на недержавних підприємствах;
б) з кількістю працюючих менше 15 осіб;
в) в господарських товариствах;
г) в установах та організаціях.
^ 27. Строк звернення до КТС:
а) у тримісячний строк з дня, коли працівник дізнався або повинен був
дізнатися про порушення свого права;
б) у місячний строк з дня, коли працівник дізнався або повинен був
дізнатися про порушення свого права;
в) в усіх випадках без обмеження будь-яким строком;
г) у спорах про виплату належної йому заробітної плати – без обмеження
будь-яким строком.
^ 28. Які індивідуальні трудові спори можуть розглядатися тільки в
судах:
а) спори за заявами працівників підприємств, де КТС не обираються;
б) спори за заявами про поновлення на попередній роботі незаконно
переведених на іншу роботу працівників;
в) спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від
підстав припинення трудового договору;
г) спори за заявами працівників про виплату належної заробітної плати. ^
29. В який строк працівник може звернутися безпосередньо до суду із
заявою про вирішення трудового спору:
а) протягом 1 року з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися
про порушення свого права;
б) у 3-місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися
про порушення свого права, а в справах про звільнення – в місячний строк
з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової
книжки;
в) протягом 3 років з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися
про порушення свого права;
г) без обмеження будь-яким строком – у разі звернення до суду з позовом
про стягнення належної йому заробітної плати.
^ ЗО. Які органи не наділені правом розглядати колективні трудові спори:
а) трудові арбітражі;
б) примирні комісії;
в) комісії по трудовим спорам;
г) Національна служба посередництва і примирення.
^ 31. Які види пенсійних виплат передбачені Законом України „Про
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9.О7.2ОО3 р.:
а) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання;
б) пенсія за віком;
в) соціальна пенсія;
г) пенсія за вислугу років.
^ 32. Які періоди діяльності не включаються до страхового стажу:
а) навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах;
б) період участі безробітного в оплачуваних громадських роботах;
в) строкової військової служби;
г) період проходження державної служби в підрозділах міліції.
^ 33. За наявності якого страхового стажу особи мають право на
призначення пенсії за віком:
а) не менше 5 років;
б) не менше 20 років;
в) для жінок – 20 років, чоловіків – 25 років;
г) не менше 25 років.
^ 34. Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а
у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі:
а) 100% мінімального розміру заробітної плати;
б) 20% середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях
економіки за попередній рік;
в) 50% середньої заробітної плати;
г) прожиткового мінімуму.
^ 35. Страховий стаж якої тривалості необхідний для призначення пенсії
по інвалідності, що настала в період проходження строкової військової
служби:
а) 2 роки;
б) 1 рік;
в) 5 років;
г) у цьому випадку пенсія призначається незалежно від наявності
страхового стажу.
^ 36. Чи мають право на пенсію діти померлого годувальника, які досягли
18 років:
а) у будь-якому випадку не мають;
б) мають право ті діти, які стали інвалідами до досягнення 18 років;
в) мають право до 23 років ті діти, які навчаються у вищих навчальних
закладах на денній формі навчання;
г) мають право ті діти, годувальник яких помер внаслідок трудового
каліцтва чи професійного захворювання.
^ 37. По досягненні якого віку мають право на призначення державної
соціальної допомоги особи, які не мають страхового стажу та заробітку:
а) чоловіки – 60 років, жінки – 55 років;
б) чоловіки – 65 років, жінки – 60 років;
в) чоловіки – 63 років, жінки – 58 років;
г) чоловіки – 62 років, жінки – 57 років.
^ 38. Які види соціальних послуг за соціальним страхуванням на випадок
безробіття передбачені Законом України “Про зайнятість населення” від
1.03.1991 р.:
а) професійна підготовка або перепідготовка;
б) пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні;
в) виплата допомоги по безробіттю;
г) виплата допомоги по частковому безробіттю.
^ 39. Якою є загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю:
а) 90 календарних днів;
б) 270 календарних днів;
в) не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років;
г) 12 місяців.
^ 40. Допомога по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку не
надається:
а) особі, яка усиновила дитину;
б) батьку або іншому родичу дитини;
в) особі, яка взяла дитину під опіку;
г) якщо дитина перебуває на державному утриманні.
Розділ 7.
ОСНОВИ ГОСПОДАРСЬКОГО ПРАВА УКРАЇНИ
^ 1. Холдингову компанію створюють у формі:
а) повного товариства;
б) закритого акціонерного товариства;
в) відкритого акціонерного товариства;
г) командитного товариства.
^ 2. Підприємство не має у своєму складі:
а) підрозділів;
б) структурних одиниць;
в) інших юридичних осіб;
г) фізичних осіб.
^ 3. У разі збиткової діяльності підприємств держава, якщо вона визнає
продукцію цих підприємств суспільно необхідною, може:
а) ліквідувати їх;
б) реорганізувати їх;
”
$
0
6
~
†
’
?
”px„??Oaei
(
4
xO( z ¬ U `„1/2 H J A Ae I J ? ??$?????th???? h ? A ? ¦ .oe‚ ??????гом деякого часу, поки воно не перестане бути збитковим; г) надавати таким підприємствам дотацію, інші пільги. ^ 4. Такі риси підприємства, як унітарний тип господарської організації та здійснення управління одноособовим керівником, якого призначають на посаду укладанням з ним контракту, є характерними для: а) приватного підприємства; б) колективного підприємства; в) державного підприємства; г) акціонерного товариства. ^ 5. Приватне підприємство діє на основі: а) договору; б) установчого договору; в) статуту; г) домовленості. ^ 6. Майно підприємства становлять: а) цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства; б) основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства; в) основні фонди; г) оборотні кошти. ^ 7. Основними джерелами формування майна підприємства є: а) грошові та матеріальні внески засновників, доходи, одержані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів, капітальні вкладення і дотації з бюджетів; б) доходи від реалізації продукції (робіт, послуг); в) безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян; г) торгівля. ^ 8. Управління підприємством здійснюється відповідно до: а) статуту на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і принципів самоврядування трудового колективу; б) Конституції та законодавства України; в) звичаїв торгової практики та вимог, що звичайно ставляться; г) установчого договору на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і принципів самоврядування трудового колективу. ^ 9. Найняття (призначення, обрання) керівника підприємства є правом: а) голови правління; б) власника (власників) майна підприємства; в) загальних зборів трудового колективу; г) уповноважених власником (власниками) майна органів. ^ 10. Трудовий колектив підприємства становлять: а) його працівники; б) усі громадяни, які своєю працею беруть участь в його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством; в) усі громадяни, які співпрацюють з даним підприємством; г) адміністрація підприємства. ^ 11. Керівник підприємства: а) наймається власником; б) обирається власниками майна; в) призначається або обирається власником майна; г) запрошується. ^ 12. Відомості, що не становлять комерційної таємниці, визначаються: а) Кабінетом Міністрів України; б) Генеральним директором підприємства; в) Правлінням відповідного підприємства; г) Службою безпеки України. ^ 13. Командитним товариством визнається: а) товариство, що створюється з метою здійснення спільної діяльності на підставі господарського розрахунку, самофінансування, самоврядування; б) товариство, створене на засадах угоди між юридичними особами та громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою отримання прибутку; в) самостійний господарюючий статутний суб' єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку; г) товариство, в якому разом з одним або більше учасниками, які здійснюють підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов' язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників). ^ 14. До господарських товариств належать: а) акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства; б) приватне, засноване на власності фізичної особи та колективне, засноване на власності трудового колективу; в) комунальне, засноване на власності відповідної територіальної громади та державне, засноване на державній власності; г) повні та командитні товариства. ^ 15. Перевірки фінансової діяльності товариства здійснюють: а) державні податкові органи; б) ревізійні органи товариства; в) аудиторські організації; г) всі зазначені органи у межах їх компетенції. ^ 16. Припинення діяльності товариства відбувається шляхом: а) злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення; б) реорганізації; в) ліквідації; г) реорганізації або ліквідації з дотриманням вимог антимонопольного законодавства. ^ 17. Ліквідація товариства вважається завершеною, а товариство таким, що припинило свою діяльність, з моменту: а) внесення запису про це до державного реєстру; б) розподілу майна; в) визнання його банкрутом; г) винесення рішення суду про його ліквідацію. ^ 18. Акціонерним визнається товариство, яке: а) має статутний фонд і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства; б) має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій різної номінальної вартості; в) має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов' язаннями майном товариства та його членів; г) має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов' язаннями тільки майном товариства. ^ 19. Вилучення у власника майна в інтересах суспільства за рішенням органів державної влади у випадках стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії та за іншими обставинами, що мають надзвичайний характер з виплатою власнику вартості майна, це: а) націоналізація; б) конфіскація; в) реквізиція; г) приватизація. ^ 20. Для формування статутного фонду забороняється використовувати: а) грошові кошти в іноземній валюті; б) майнові права на інтелектуальну власність; в) кошти, одержані в кредит; г) кошти, одержані під заставу. ^ 21. Майно, що є у державній власності і закріплене за казенним підприємством належить йому на праві: а) повного господарського відання; б) оперативного управління; в) власності; г) оренди. ^ 22. Яку частину статутного фонду господарського товариства складає резервний (страховий) фонд: а) 10 відсотків статутного фонду; б) 20 відсотків статутного фонду; в) 25 відсотків статутного фонду; г) 50 відсотків статутного фонду. ^ 23. Який розмір щорічних відрахувань до резервного фонду: а) не менше 1 % суми чистого прибутку; б) не менше 3% суми чистого прибутку; в) не менше 5% суми чистого прибутку; г) не менше 10% суми чистого прибутку. ^ 24. У разі прийняття державним органом рішення про реорганізацію або ліквідацію підприємства, право вимагати передачі підприємства в оренду або перетворення його в інше підприємство мають: а) місцеві органи управління; б) трудовий колектив підприємства; в) інші підприємства; г) будь-хто бажаючий. ^ 25. Чи можуть бути права на інтелектуальну власність вкладом учасників або засновників товариства: а) можуть; б) не можуть; в) тільки право на винахід; г) тільки право на „ноу-хау". ^ 26. Рішення товариства про зміни розміру статутного фонду набирає чинності: а) з дня внесення цих змін до державного реєстру; б) через 3 дні з дня внесення цих змін до державного реєстру; в) через 5 днів з дня внесення цих змін до державного реєстру; г) через 7 днів з дня внесення цих змін до державного реєстру. ^ 27. Акціонерне товариство може збільшувати статутний фонд: а) у будь-який час; б) якщо 50 відсотків раніше випущених акцій повністю оплачені за вартістю не нижче номіналу; в) якщо всі раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю не нижче номіналу; г) взагалі не може збільшувати. ^ 28. Передача учасником товариства частки третім особам можлива: а) після внесення 30 % вкладу; б) після внесення вкладу; в) після повного внесення вкладу; г) незалежно від розміру внесеного вкладу. ^ 29. У якій формі може бути повернений вклад учасника товариства при його виході з товариства: а) у грошовій; б) у натуральній; в) частково в грошовій, частково в натуральній; г) на вибір учасника, що вимагає повернення його частки. ^ 30. Мінімальний розмір статутного фонду акціонерного товариства складає: а) 100 мінімальних заробітних плат; б) 625 мінімальних заробітних плат; в) 1000 мінімальних заробітних плат; г) 1250 мінімальних заробітних плат. ^ 31. Засновники акціонерного товариства зобов'язані бути держателями акцій на суму: а) не менш 10 % статутного фонду; б) не менш 15 % статутного фонду; в) не менш 20 % статутного фонду; г) не менш 25 % статутного фонду. ^ 32. Дивіденди - це: а) частина валового прибутку; б) частина чистого прибутку; в) вклад учасника акціонерного товариства; г) частина резервного фонду. ^ 33. Який з цих фондів є не обов'язковим в акціонерному товаристві: а) статутний; б) резервний; в) валютний; г) фонд виплати дивідендів. ^ 34. На момент реєстрації кожен з учасників командитного товариства повинен внести внесок не менше: а) 10 % внеску; б) 20 % внеску; в) 25 % внеску; г) 30 % внеску. ^ 35. Вартість майна підприємства відображається: а) в балансі підприємства; б) в бухгалтерському обліку; в) в статистичній звітності; г) в податковій декларації. ^ 36. В залежності від структури основні фонди підприємства поділяються на: а) активні і пасивні; б) виробничі та невиробничі; в) основні та оборотні; г) виробничі та обігові. ^ 37. За участю в виробничому процесі основні фонди підприємства поділяються на: а) основні та оборотні; б) виробничі та обігові; в) активні та пасивні; г) виробничі та невиробничі. ^ 38. У випадку не заснування акціонерного товариства особам, які підписалися на акції, повертаються внесені ними суми або інше майно не пізніше: а) 10 днів; б) 20 днів; в) 30 днів; г) 60 днів. ^ 39. Чи входить до об'єктів права власності господарського об'єднання майно членів цього об'єднання: а) входить все майно учасників; б) входить тільки нерухоме майно учасників; в) входить тільки рухоме майно учасників; г) не входить. ^ 40. Оцінені у грошових одиницях майнові та інші вклади учасників і засновників господарських товариств, господарчих об'єднань, приватних підприємств, це: а) статутний фонд; б) резервний фонд; в) амортизаційний фонд; г) фонд споживання та розвитку підприємства. Розділ 8. ОСНОВНІ ЗАСАДИ ЗЕМЕЛЬНОГО ТА ЕКОЛОГІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ ^ 1. Визначити помилковий принцип охорони навколишнього природного середовища: а) пріоритетність вимог екологічної безпеки; б) обов'язковість екологічної експертизи; в) безоплатність загального та спеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності; г) поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища. ^ 2. Природні ресурси в Україні поділяються в екологічному законодавстві на ресурси: а) відтворювані та невідтворювані; б) основні та другорядні; в) наземні та підземні; г) загальнодержавного і місцевого значення. ^ 3. Визначити вид природних ресурсів, які не належать до ресурсів загальнодержавного значення: а) підземні води; б) загальнопоширені корисні копалини; в) атмосферне повітря; г) територіальні та внутрішні морські води. ^ 4. Вибрати вид діяльності, яка належить до спеціального водокористування: а) забір води з водних об' єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв та скидання в них зворотних вод; б) купання та плавання на човнах; в) використання водних об' єктів для водопою сільськогосподарських тварин; г) любительське та спортивне рибальство. ^ 5. Ліси України за екологічним та соціально-економічним значенням поділяються на: а) п'ять класів; б) сім категорій; в) чотири категорії; г) дві групи. ^ 6. Громадяни та юридичні особи України можуть безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні лісові ділянки загальною площею: а) до 5 га; б) до 1 га; в) до 10 га; г) до 50 га. ^ 7. Ліси України можуть перебувати у: а) виключно державній власності; б) державній та комунальній власності; в) державній та приватній власності; г) державній, комунальній та приватній власності. ^ 8. Термін тимчасового довгострокового користування лісами: а) від трьох до десяти років; б) від одного до п' ятдесяти років; в) від десяти до п' ятдесяти років; г) від десяти до двадцяти п'яти років. ^ 9. Моніторинг лісів - це: а) система регулярного спостереження, оцінки і прогнозу динаміки кількісного і якісного стану лісів; б) збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками; в) поділ лісів на категорії залежно від основних виконуваних ними функцій; г) інвентаризація лісового фонду України з визначенням породного та вікового складу деревостанів, їх стану, якісних і кількісних характеристик лісових ресурсів. ^ 10. Лісовий сервітут - це: а) використання лісової ділянки не за цільовим призначенням; б) право на обмежене платне або безплатне користування чужою земельною лісовою ділянкою; в) право самостійно господарювати в лісах; г) виключне право на заготівлю деревини. ^ 11. Визначити помилковий вид спеціального використання лісових ресурсів: а) заготівля деревини в порядку рубок головного користування; б) заготівля другорядних лісових матеріалів; в) збирання для власного споживання дикорослих трав'яних рослин, квітів, ягід, грибів; г) використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт. ^ 12. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства в такому розмірі: а) 10 га; б) 50 га; в) в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території місцевої ради, де знаходиться фермерське господарство; г) 200 га. ^ 13. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в такому розмірі: а) не більше 1 га; б) не більше 2га; в) не більше 5 га; г) в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території місцевої ради, де знаходиться господарство. ^ 14. Максимальний строк оренди земельної ділянки складає: а) 5 років; б) 25 років; в) 50 років; г) 100 років. ^ 15. За основним цільовим призначенням землі України поділяються на: а) 5 категорій; б) 7 категорій; в) 5 груп; г) 9 категорій. ^ 16. Землі сільськогосподарського призначення: а) можуть передаватись у власність іноземцям; б) не можуть передаватись у власність іноземцям; в) можуть передаватись іноземцям у власність в межах нормативів, встановлених Земельним кодексом України; г) можуть передаватись іноземцям у власність, за винятком прикордонних територій. ^ 17. Вибрати помилкову категорію земель у складі земель України: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі населених пунктів; в) землі рекреаційного призначення; г) землі оздоровчого призначення. ^ 18. Землі запасу - це: а) земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб; б) землі загального користування в межах населених пунктів; в) самостійна категорія земель; г) землі особливо охоронних територій. ^ 19. Право власності на земельну ділянку посвідчується: а) свідоцтвом; б) сертифікатом; в) договором; г) державним актом. ^ 20. Громадяни та юридичні особи можуть набувати право власності на землі сільськогосподарського призначення загальною площею не більше 100 га, не рахуючи площі успадкованих за законом земельних ділянок, на період до: а) 1 січня 2009 р.; б) 1 січня 2010 р.; в) 1 січня 2015 р.; г) без обмежень у часі. ^ 21. До земель комунальної власності належать: а) землі сільськогосподарського призначення; б) усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності; в) виключно особливо цінні земельні ділянки; г) землі рекреаційного призначення. ^ 22. До земель рекреаційного призначення належать: а) землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей; б) земельні ділянки, в межах яких є природні об' єкти, що мають особливу наукову цінність; в) землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів; г) землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. ^ 23. До земель лісогосподарського призначення належать землі: а) зайняті зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; б) зайняті окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках; в) надані для дачного будівництва і спорудження інших об' єктів стаціонарної рекреації; г) вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. ^ 24. Громадяни України: а) не можуть бути власниками земельних ділянок водного фонду; б) можуть бути власниками земельних ділянок водного фонду без обмежень; в) можуть безоплатно отримати у власність замкнені природні водойми загальною площею до 1 га; г) можуть безоплатно отримати у власність замкнені природні водойми загальною площею до 3 га. ^ 25. До земель промисловості належать: а) землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства; б) землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд; в) гідротехнічними спорудами і засобами навігаційної обстановки, судноремонтними заводами, майстернями, базами, складами, радіоцентрами, службовими та культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, що обслуговують морський транспорт; г) земельні ділянки, надані під повітряні і кабельні телефонно-телеграфні лінії та супутникові засоби зв' язку. ^ 26. Землі оборони можуть перебувати: а) у державній та комунальній власності; б) у державній, комунальній та приватній власності; в) виключно у державній власності; г) у державній та комунальній власності, а також у приватній власності згідно з нормативами, встановленими Земельним кодексом України. ^ 27. Право власності на земельну ділянку - це: а) право користуватись і розпоряджатись цією земельною ділянкою; б) право володіти, користуватись і розпоряджатись цією земельною ділянкою; в) право самостійно господарювати на земельній ділянці; г) право на відчуження земельної ділянки. ^ 28. Суб'єктами права приватної власності на землю є: а) громадяни і юридичні особи; б) громадяни, юридичні особи і територіальні громади; в) громадяни, юридичні особи, територіальні громади та держава; г) громадяни. ^ 29. Визначити помилкову підставу виникнення права власності на землю для громадян України: а) безоплатна передача земельних ділянок із земель державної і комунальної власності; б) приватизація земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; в) конфіскація земельної ділянки; г) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю). ^ 30. Строк набувальної давності щодо земельної ділянки становить: а) 15 років; б) 10 років; в) 3 роки; г) 1 рік. ^ 31. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних земельних ділянок) у селах у розмірі: а) не більше 0,1 га; б) не більше 0,25га; в) не більше 0,5 га; г) не більше 1 га. ^ 32. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для індивідуального дачного будівництва у розмірі: а) не більше 0,05 га; б) не більше 0,25га; в) не більше 0,5 га; г) не більше 0,1 га. ^ 33. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів у розмірі: а) не більше 0,01 га; б) не більше 0,1 га; в) не більше 0,25 га; г) не більше 0,5 га. ^ 34. Чи можуть іноземці та особи без громадянства набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення: а) ні; б) так, без будь-яких обмежень; в) можуть набувати у власність на підставі договору купівлі-продажу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; г) можуть приймати земельні ділянки у спадщину із подальшим відчуженням цих ділянок на протязі року. ^ 35. Визначити категорію земель, яка не може передаватись у приватну власність: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі оборони; в) землі рекреаційного призначення; г) землі житлової та громадської забудови. ^ 36. Чи можуть іноземні держави бути власниками земельних ділянок на території України: а) так, без обмежень; б) ні; в) можуть набувати у власність земельні ділянки для розміщення будівель і споруд дипломатичних представництв та інших, прирівняних до них, організацій відповідно до міжнародних договорів; г) можуть набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення. ^ 37. Визначити помилкове право власників земельних ділянок: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину; б) використовувати для власних потреб всі наявні на земельній ділянці корисні копалини; в) самостійно господарювати на землі; г) споруджувати житлові будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. ^ 38. Право земельного сервітуту виникає після: а) укладення договору про його встановлення; б) прийняття рішення суду про його встановлення; в) його державної реєстрації; г) після внесення плати за його встановлення. ^ 39. Визначити орган, до компетенції якого не включені повноваження щодо розгляду земельних спорів: а) суди; б) органи місцевого самоврядування; в) місцеві державні адміністрації; г) органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів. ^ 40. Визначити групу суб'єктів, які не можуть набувати право постійного користування земельною ділянкою: а) фермерські господарства; б) підприємства, установи та організації, що належать до державної власності; в) підприємства, установи та організації, що належать до комунальної власності; г) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації. Розділ 9. ОСНОВИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА УКРАЇНИ ^ 1. Сферою впливу адміністративного права є: а) правила дорожнього руху; б) правила внутрішнього розпорядку Академії; в) правила радіаційної безпеки; г) санітарно-гігієнічні правила; д) правильним є все наведене. ^ 2. Визначте, що із зазначеного належить до методів адміністративного права: а) субординація; б) прогнозування; в) планування; г) координація; д) взаємодія. ^ 3. За масштабом діяльності органи виконавчої влади України поділяються на: а) вищі; б) центральні; в) районні; г) місцеві; д) спеціальні. ^ 4. Відповідно до Указу Президента України від 15 грудня 1999 року до структури центральних органів виконавчої влади входять: а) відомства; б) міністерства; в) державні комітети; г) державні адміністрації; д) органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. ^ 5. Право на державну службу мають: а) особи, які працюють в державних організаціях; б) все населення України; в) громадяни України; г) іноземні громадяни; ? д) особи без громадянства. ^ 6. На який термін може подовжуватися державна служба особі, що досягла граничного віку перебування на службі: а) на 3 роки; б) на 5 років; в) на 7 років; г) законом не передбачено; д) правильної відповіді немає. ^ 7. Граничний вік перебування на державній службі для жінок становить: а) 50 років; б) 60 років; в) 65 років; г) законом граничний вік не встановлений; д) правильної відповіді немає. ^ 8. Державний службовець має право: а) брати участь у розгляді питань і прийнятті рішень у межах своїх повноважень; б) займатися підприємницькою діяльністю через посередників; в) займатися підприємницькою діяльністю через підставних осіб; г) займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо; д) правильної відповіді немає. ^ 9. При прийнятті на державну службу може встановлюватися випробувальний термін до: а) 2-х років; б) 1 року; в) 9 місяців; г) 5 місяців; д) правильної відповіді немає. ^ 10. Підставою для відставки державного службовця є: а) стан здоров'я, що перешкоджає виконанню службових повноважень; б) досягнення граничного віку проходження державної служби; в) етичні перешкоди для перебування на державній службі; г) принципова незгода з рішеннями державного органу; д) правильної відповіді немає. ^ 11. Об'єднанням громадян відповідно до Закону України „Про об'єднання громадян" є: а) добровільне громадське формування; б) формування громадян, створене відповідним відомчим актом; в) формування громадян, створене рішенням органів місцевого самоврядування; г) формування громадян, створене розпорядженням Президента України; д) формування громадян, створене постановою Кабінету Міністрів України. ^ 12. До принципів створення об'єднання громадян належать: а) добровільність; б) рівноправність усіх його членів; в) самоврядування; г) законність; д) належність до громадянства України. ^ 13. Політичним партіям забороняється одержувати кошти від: а) іноземних держав; б) іноземних організацій; в) іноземних громадян; г) осіб без громадянства; д) міжнародних організацій. ^ 14. Ознаками адміністративного примусу є: а) застосовуються органами державного управління та їх посадовими особами; б) множинність органів і посадових осіб, яким надано право його застосування; в) тісно пов' язані з заходами кримінального примусу; г) є профілактикою злочинної поведінки; д) застосування заходів адміністративного примусу передбачається різними за юридичною силою нормативно-правовими документами. ^ 15. До заходів адміністративного попередження належать: а) перевірка документів; б) безперешкодний вхід до жилих приміщень громадян, які знаходяться під адміністративним наглядом; в) опечатування відповідних приміщень; г) адміністративний арешт; д) заборона в установленому порядку руху транспорту на окремих ділянках вулиць. ^ 16. За вчинене адміністративне правопорушення може застосовуватися таке адміністративне стягнення: а) попередження; б) штраф; в) позбавлення спеціального права; г) висилка за межі держави; д) адміністративний арешт. ^ 17. Які із зазначених заходів належать до адміністративних стягнень? а) особисте адміністративне затримання; б) адміністративне затримання майна; в) попередження; г) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення правопорушення; д) адміністративний арешт. ^ 18. Підставою адміністративної відповідальності є: а) адміністративне затримання правопорушника; б) адміністративний арешт; в) скарга потерпілого на вчинки правопорушника; г) вчинення адміністративного правопорушення; д) заподіяна матеріальна шкода. ^ 19. Позбавлення спеціального права згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачає позбавлення: а) права полювання; б) права на пільги; в) права керування транспортними засобами; г) права власності на вогнепальну мисливську зброю; д) права володіння транспортними засобами. ^ 20. Вік, після досягнення якого настає адміністративна відповідальність правопорушника: а) 14 років; б) 16 років; в) 18 років; г) 21 рік; д) 24 роки. ^ 21. До заходів, що застосовуються до неповнолітніх у віці від 16 до 18 років, належать: а) попередження; б) догана; в) сувора догана; г) штраф; д) зобов'язання публічно попросити вибачення у потерпілого. ^ 22. За одне адміністративне правопорушення може накладатися: а) тільки основне стягнення; б) основне і додаткове стягнення; в) тільки додаткове стягнення; г) правильним є все наведене; д) законодавством необмежене. ^ 23. Визначте, які із зазначених обставин виключають адміністративну відповідальність: а) дії в стані крайньої необхідності; б) перебування в стані алкогольного сп' яніння; в) перебування в стані наркотичного сп'яніння; г) дії в стані необхідної оборони; д) вчинення правопорушення вагітною жінкою. ^ 24. Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в: а) усній формі; б) письмовій формі; в) іншим законодавчо встановленим способом; г) вірним все наведене; д) правильної відповіді немає. ^ 25. Виправні роботи як захід адміністративного стягнення застосовуються на строк: а) до 2 місяців; б) до 5 місяців; в) до 6 місяців; г) до 1 року; д) правильної відповіді немає. ^ 26. Обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: а) відвернення шкідливих наслідків правопорушення; б) вчинення правопорушення при збігу тяжких сімейних обставин; в) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання; г) вчинення правопорушення в стані сп'яніння; д) вчинення правопорушення жінкою, яка має дитину віком до одного року. ^ 27. Адміністративне стягнення може накладатися на правопорушника в строк, не пізніше ніж: а) через рік з дня вчинення правопорушення; б) 6 місяців з дня вчинення правопорушення; в) 3 місяці з дня вчинення правопорушення; г) 2 місяці з дня вчинення правопорушення; д) 4 місяці з дня виявлення тривалого правопорушення. ^ 28. Адміністративним правопорушенням визнається: а) протиправна, винна, умисна дія, яка посягає на встановлений порядок управління; б) винна, необережна, протиправна бездіяльність, яка посягає на громадський порядок; в) умисна, винна, протиправна бездіяльність, яка посягає на приватну власність; г) умисна дія, яка посягає на життя людини; д) умисна бездіяльність, яка посягає на життя людини. ^ 29. Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може проводитися: а) органами внутрішніх справ; б) прокуратурою; в) прикордонними військами; г) старшою посадовою особою об' єкта воєнізованої охорони; д) посадовими особами військової автомобільної інспекції. ^ 30. Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більше ніж: а) 1 годину; б) 3 години; в) 4 години; г) 6 годин; д) 12 годин. ^ 31. Окремі справи про адміністративні правопорушення відповідно до законодавства можуть розглядатися: а) протягом року; б) у 3-денний строк; в) у 5-денний строк; г) у 7-денний строк; д) у 15-денний строк. ^ 32. Визначте, в який термін після закінчення розгляду судом справи про адміністративне правопорушення копія постанови вручається/направляється особі, щодо якої її винесено: а) негайно; б) протягом трьох днів; в) протягом п'яти днів; г) протягом семи днів; д) протягом десяти днів. ^ 33. Вкажіть строк оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення: а) протягом 3 днів з дня винесення постанови; б) протягом 5 днів з дня винесення постанови; в) протягом 7 днів з дня винесення постанови; г) протягом 10 днів з дня винесення постанови; д) протягом 15 днів з дня винесення постанови. ^ 34. Додержання законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується: а) систематичним контролем з боку вищестоящих органів; б) систематичним контролем з боку вищестоящих посадових осіб; в) прокурорським наглядом; г) правом оскарження; д) правильним є все наведене. ^ 35. Засоби забезпечення законності у державному управлінні: а) контроль; б) правопорядок; в) правотворчість; г) звернення громадян. ^ 36. До складу Кабінету Міністрів України входять: а) Прем'єр-міністр України; б) спікер Верховної Ради України; в) Голова Секретаріату Президента України; г) Міністр. ^ 37. Президент України має право видавати: а) розпорядження; б) постанови; в) інструктивні листи; г) укази; д) накази. ^ 38. До системи центральних органів виконавчої влади України входять: а) міністерства; б) державні комітети; в) Секретаріат Президента; г) Рада національної безпеки та оборони України. ^ 39. Адміністративне право є: а) галуззю публічного права; б) галуззю приватного права; в) галуззю без ознак публічного чи приватного права. ^ 40. Джерелами адміністративного права є: а) Кримінальний кодекс України; б) Кодекс про надра України; в) Лісовий кодекс України; г) Кодекс публічної адміністрації України; д) Кодекс про адміністративні правопорушення України. Розділ 10. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ФІНАНСОВОГО ПРАВА ^ 1. Контроль, що його здійснюють незалежні контролюючі органи, уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення має назву: а) державний; б) відомчий; в) аудиторський; г) внутрішньогосподарський. ^ 2. Єдине систематизоване згрупування доходів, видатків та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів має назву: а) бюджетна політика; б) бюджетний меморандум; в) бюджетна резолюція; г) бюджетна класифікація. ^ 3. Сукупність фінансово-правових норм, що регулюють фінансові відносини, які виникають у зв'язку з бюджетною діяльністю, тобто утворенням, розподілом, використанням коштів державного та місцевих бюджетів має назву: а) бюджетне законодавство; б) бюджетне право; в) бюджетні асигнування; г) бюджетні зобов' язання. ^ 4. Метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації з додержанням законодавства з фінансових питань, достовірності обліку та звітності, спосіб документального викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, запобігання фінансовим зловживанням має назву: а) обстеження; б) аналіз; в) спостереження; г) ревізія. ^ 5. Парламентські слухання з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період у Верховній Раді відбуваються не пізніше: а) 1 квітня; б) 1 травня; в) 1 червня; г) 1 липня. ^ 6. Після подання Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України до Верховної Ради Міністр фінансів представляє його на пленарному засіданні не пізніше ніж через: а) день; б) три дні; в) п'ять днів; г) тиждень. ^ 7. Комітет Верховної Ради з питань бюджету готує Висновки та пропозиції до проекту закону про Державний бюджет не пізніше: а) 15 серпня; б) 15 вересня; в) 15 жовтня; г) 15 листопада. ^ 8. Друге читання проекту закону про Державний бюджет завершується не пізніше: а) 20 серпня; б) 20 вересня; в) 20 жовтня; г) 20 листопада. ^ 9. Положення та показники міжбюджетних відносин, які були проголосовані Верховною Радою України при прийнятті проекту закону про Державний бюджет України у другому читанні Кабінет Міністрів доводить місцевим органам влади: а) у денний термін; б) у триденний термін; в) у п'ятиденний термін; г) у тижневий термін. ^ 10. Головні розпорядники після одержання лімітних довідок подають Мінфіну України, Мінфіну Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам уточнені проекти зведених кошторисів та проекти зведених планів асигнувань для складання і затвердження річного розпису асигнувань відповідних бюджетів та помісячного розпису асигнувань загального фонду відповідних бюджетів: а) у триденний термін; б) у п' ятиденний термін; в) у тижневий термін; г) у двотижневий термін. ^ 11. Державне казначейство закриває всі рахунки відкриті у поточному бюджетному періоді: а) наприкінці робочого дня; б) наприкінці робочого тижня; в) наприкінці місяця; г) 31 грудня. ^ 12. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності не запроваджується до таких суб'єктів малого підприємництва: а) фізичних осіб, обсяг виручки яких за рік не перевищує 500 тис. гривень; б) фізичних осіб, у трудових відносинах з якими протягом року перебуває не більше 10 осіб; в) фізичних осіб, в яких середньо облікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб; г) юридичних осіб, в яких середньо облікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб. ^ 13. Фізична особа вважається резидентом, якщо перебуває в Україні протягом: а) 31 дня; б) 62 днів; в) 90 днів; г) 183 днів. ^ 14. Вид цінних паперів на пред'явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу, це: а) вексель; б) акція; в) облігація; г) казначейське зобов' язання. ^ 15. Електронно-механічний пристрій, що дає змогу держателю БПК при введенні персонального ідентифікаційного номера (ПІН) одержувати готівку: а) імпринтер; б) електронний контрольно-касовий апарат; в) комп'ютерно-касова система; г) банкомат. ^ 16. Постійно діючий орган контролю, який утворюється Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітній їй має назву: а) комітет Верховної Ради України з питань бюджету; б) Державна податкова адміністрація України; в) Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг; г) Рахункова палата. ^ 17. Певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання, це: а) страховий ризик; б) страховий випадок; в) страхова сума; г) франшиза. ^ 18. Система пенсійного забезпечення в Україні складається з: а) одного рівня; б) двох рівнів; в) трьох рівнів; г) чотирьох рівнів. ^ 19. Проміжок часу, що охоплює діяльність органів державної влади й місцевого самоврядування починаючи з розробки й складання проекту акта про бюджет, його розгляд і затвердження, виконання та складання, розгляд і затвердження звітності про виконання відповідного бюджету має назву: а) бюджетний процес; б) бюджетний цикл; в) бюджетний розпис; г) кошторисний процес. ^ 20. Національний банк України подає до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів проект основних засад грошово-кредитної політики на наступний бюджетний період та проект кошторису доходів і видатків Національного банку до: а) 1 квітня; б) 1 травня; в) 1 червня; г) 1 липня. ^ 21. Система всіх упорядкованих певним чином нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері банківської діяльності має назву: а) банківське законодавство; б) банківське право; в) банківська справа; г) банківська операція. ^ 22. Врегульована нормами права сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, що побудована з урахуванням економічних відносин, державного й адміністративно-територіального устрою має назву: а) бюджетне законодавство; б) бюджетне право; в) бюджетні асигнування; г) бюджетна система. ^ 23. Закони України, які впливають на формування доходної та видаткової частини бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до: а) 1 квітня року, що передує плановому; б) 15 серпня року, що передує плановому; в) 15 вересня року, що передує плановому; г) 15 жовтня року, що передує плановому. ^ 24. Кабінет Міністрів України приймає постанову про схвалення проекту закону про Державний бюджет та подає його разом з відповідними матеріалами Верховній Раді не пізніше: а) 1 квітня року, що передує плановому; б) 15 серпня року, що передує плановому; в) 15 вересня року, що передує плановому; г) 15 жовтня року, що передує плановому. ^ 25. Після прийняття до розгляду представленого проекту закону про Державний бюджет, проект розглядається народними депутатами України, а також у комітетах, депутатських фракціях на групах не пізніше: а) 1 серпня; б) 1 вересня; в) 1 жовтня; г) 1 листопада. ^ 26. Після прийняття проекту закону про Державний бюджет у першому читанні Кабінет Міністрів України подає доопрацьований відповідно до бюджетних висновків проект закону про Державний бюджет України не пізніше: а) 1 листопада; б) 2 листопада; в) 3 листопада; г) 4 листопада. ^ 27. Закон про Державний бюджет приймається Верховною Радою України до: а) 1 вересня; б) 1 жовтня; в) 1 листопада; г) 1 грудня. ^ 28. Документ, який містить затверджені бюджетні призначення та їх помісячний розподіл, а також інші показники, що згідно з законодавством мають бути визначені на основі нормативів має назву: а) кошторис; б) бюджетний розпис; в) лімітна довідка; г) план асигнувань. ^ 29. Секвестр - це: а) пропорційне скорочення видатків у випадку, якщо проект закону про внесення змін до закону про Держаний бюджет України не приймається Верховною Радою до прийняття законодавчого рішення з даного питання; б) оперативне скорочення видатків у випадку, якщо проект закону про внесення змін до закону про Держаний бюджет України не приймається Верховною Радою до прийняття законодавчого рішення з даного питання; в) пропорційне збільшення видатків у випадку, якщо проект закону про внесення змін до закону про Держаний бюджет України не приймається Верховною Радою до прийняття законодавчого рішення з даного питання; г) оперативне збільшення видатків у випадку, якщо проект закону про внесення змін до закону про Держаний бюджет України не приймається Верховною Радою до прийняття законодавчого рішення з даного питання. ^ 30. Яке з наведених нижче повноважень не визначено Законом України „Про систему оподаткування" як обов'язок платника: а) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність, забезпечувати її зберігання; б) подавати до державних податкових органів та інших державних органів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості пов'язані із сплатою та обчисленням податків і зборів; в) подавати до державних податкових органів документи, що підтверджують право на пільги з оподаткування; г) сплачувати належні суми податків і зборів. ^ 31. Плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу є: а) комунальним платежем; б) орендною платою; в) місцевим збором; г) податком з доходів фізичної особи. ^ 32. Загальний розмір накопиченої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів за вирахуванням бюджетних надлишків є: а) державним кредитом; б) державним боргом; в) державною позикою; г) державними облігаціями. ^ 33. Сума готівкового розрахунку одного підприємства з іншим через їх каси, каси банків, інших фінансових установ, які надають послуги з переказу грошей, та підприємств поштового зв'язку не має перевищувати протягом одного дня: а) 10 000 гривень; б) 50 000 гривень; в) 100 000 гривень; г) 1 000 000 гривень. ^ 34. Операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів мають назву: а) банківських послуг; б) страхових послуг; в) фінансових послуг; г) інвестиційних послуг. ^ 35. Видом добровільного страхування не є: а) страхування життя; б) страхування здоров' я на випадок хвороби; в) страхування вантажів та багажу; г) страхування від нещасних випадків на транспорті. ^ 36. Національний банк України подає до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів проект основних засад грошово-кредитної політики на наступний бюджетний період та проект кошторису доходів і видатків Національного банку до: а) 1 квітня; б) 1 травня; в) 1 червня; г) 1 липня; д) 1 серпня. ^ 37. Юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення до вкладів коштів фізичних та юридичних осіб та розміщення цих коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб має назву: а) ломбард; б) кредитна спілка; в) банк; г) страхова компанія. ^ 38. Фактом профіциту є перевищення показників доходів, врахованих у розписі державного бюджету на відповідний період більше ніж на: а) 1 %; б) 5 %; в) 15%; г) 100%. ^ 39. Вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій, визначених договором або законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами платежів та доходів від розміщення коштів цих фондів має назву: а) державний кредит; б) страхування; в) хеджування; г) оренда. ^ 40. Валютою України не є: а) монети випущені Національним Банком України; б) монети із зображенням історичних подій та постатей вироблені з банківських металів; в) поношені банкноти; г) чеки. Розділ 11. КРИМІНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО ^ 1. Що таке кримінальне право України - це: а) система юридичних норм, які встановлюють систему і види покарань, які можуть бути призначені особам, що вчинили злочин; б) сукупність кримінально-правових поглядів, ідей, понять, теорій про злочин та покарання; в) сукупність правових норм, які визначають підстави та принципи кримінальної відповідальності, встановлюють, які суспільно небезпечні діяння є злочинами і які покарання можуть бути призначені особам, які їх вчинили, та підстави і умови звільнення від кримінальної відповідальності і покарання; г) система кримінально-правових норм, які встановлюють підстави та принципи кримінальної відповідальності. ^ 2. Предметом кримінального права є: а) відносини, які виникають внаслідок вчинення злочину і подальшого застосування відповідного покарання за його вчинення; б) відносини, які виникають до вчинення злочину; в) відносини, які виникають внаслідок застосування відповідного покарання за злочин; г) відносини, які виникають до вчинення злочину і обов'язково повинні передбачатися Кримінальним кодексом України. ^ 3. Коли був прийнятий Кримінальний кодекс України: а) в 1960 році; б) в 1961 році; в) в 2000 році; г) в 2001 році. ^ 4. Змістом кримінально-правових відносин є: а) обов' язки злочинця; б) права злочинця в) права та обов' язки потерпілої сторони; г) сукупність прав і обов' язків суб' єктів відносин. ^ 5. Яка галузь права є пріоритетною над кримінальним правом: а) цивільне право; б) адміністративне право; в) конституційне право; г) господарське право. ^ 6. Як називається умова, за якої застосовується правова норма: а) гіпотеза; б) диспозиція; в) санкція; г) немає вірної відповіді. ^ 7. Які юрисдикції передбачає Кримінальний кодекс України: а) часову і міжгалузеву; б) часову і просторову; в) просторову і міжгалузеву; г) міжгалузеву і галузеву. ^ 8. Що є підставою кримінальної відповідальності: а) вчинення особою суспільно небезпечного діяння; б) вчинення особою суспільно небезпечного діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України; в) вчинення особою суспільно небезпечного діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України, що містить склад злочину; г) виявлення наміру вчинити злочин. ^ 9. Кримінальна відповідальність передбачена: а) тільки Кримінальним кодексом України; б) Кримінальним кодексом України та міжнародними договорами; в) Кримінальним кодексом України та міжнародними договорами, ратифікованими Верховною Радою України у встановленому законом порядку; г) Кримінальним кодексом України та Законом України «Про судоустрій в Україні». ^ 10. Кримінальний кодекс України (стаття 11) визначає, що злочином є: а) визначене законом України суспільно небезпечне діяння, яке посягає на права та законні інтереси особи; б) суспільно небезпечне діяння, передбачене виключно в кримінальному законі, яке вчиняється винно і є караним; в) суспільно небезпечне діяння, яке заподіює реальну шкоду суспільним відносинам, що охороняються законом про кримінальну відповідальність; г) передбачене Кримінальним кодексом суспільно небезпечне винне діяння, вчинене суб'єктом злочину. ^ 11. Поняття „діяння"охоплює: а) дію і бездіяльність; б) дію, бездіяльність і наслідки; в) дію, бездіяльність, наслідки і причинний зв'язок; г) наслідки і причинний зв'язок. ^ 12. Злочином є тільки передбачене законом про кримінальну відповідальність: а) умисне діяння особи; б) винне діяння особи; в) каране діяння особи; г) будь-яке діяння особи. ^ 13. За ступенем суспільної небезпечності злочини поділяються на: а) нетяжкі, тяжкі, особливо тяжкі; б) малозначні, нетяжкі, тяжкі, особливо тяжкі; в) невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі, особливо тяжкі; г) безпечні, небезпечні, особливо небезпечні. ^ 14. Стадіями злочину є: а) певні етапи злочину; б) структурні елементи складу злочину; в) ознаки злочину; г) елементи злочину. ^ 15. Для якого виду вини характерно готування до злочину: а) прямого умислу; б) непрямого умислу; в) злочинної самовпевненості; г) злочинної недбалості. ^ 16. Склад злочину - це: а) сукупність ознак, за допомогою яких злочин відрізняється від не-злочину; б) суспільне небезпечне діяння, яке передбачене кримінальним законом; в) сукупність встановлених кримінальним законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, які характеризують суспільно небезпечне діяння як злочин; г) наявність об' єктивних і суб' єктивних ознак, які характеризують суспільно небезпечне діяння як злочин, що передбачається Кримінальним кодексом України. ^ 17. Види складів злочинів за ступенем суспільної небезпечності: а) формальний, матеріальний, основний; б) основний, кваліфікований, матеріальний; в) основний, кваліфікований, особливо кваліфікований, з пом'якшуючими обставинами; г) формальний, особливо кваліфікований, з пом' якшуючими обставинами. ^ 18. Види складів злочинів за конструкцією: а) основний, кваліфікований, матеріальний; б) матеріальний, нематеріальний, формальний; в) матеріальний, формальний, усічений; г) простий, складений, складний. ^ 19. Формула кваліфікації - це: а) стаття Особливої частини Кримінального кодексу України, яка підлягає застосуванню; б) правило, за яким притягають особу до кримінальної відповідальності; в) сукупність цифрових і буквених позначень, які містять вказівку на кримінально-правові норми, що підлягають застосуванню; г) відповідність статті Особливої частини Кримінального кодексу України правилу, за яким притягають особу до кримінальної відповідальності. ^ 20. Що є об'єктом злочину: а) предмети; б) речі матеріального світу; в) речі нематеріального світу; г) суспільні відносини. ^ 21. За яким принципом поділено злочини на розділи в Особливій частині Кримінального кодексу України: а) за безпосереднім об'єктом посягання; б) за родовим об'єктом посягання; в) за загальним об' єктом посягання; г) за ступенем тяжкості злочинів. ^ 22. Об'єктивна сторона складу злочину - це: а) сукупність усіх необхідних ознак злочину; б) сукупність ознак, які характеризують зовнішній прояв злочину; в) сукупність ознак, які характеризують предмет злочину; г) сукупність ознак, які характеризують внутрішній прояв злочину. ^ 23. Які обов'язкові ознаки об'єктивної сторони складу злочину: а) діяння; б) діяння і наслідки; в) діяння і причинний зв' язок; г) наслідки і причинний зв' язок. ^ 24. Триваючий злочин вважається закінченим: а) з моменту настання наслідків; б) з моменту вчинення діяння; в) з моменту затримання злочинця; г) з моменту явки з повинною. ^ 25. Продовжуваний злочин - це злочин, який: а) складається тільки із злочинної дії; б) складається тільки із злочинної бездіяльності. в) складається з кількох самостійних відокремлених діянь, кожне з яких має всі ознаки закінченого злочину; г) складається тільки з діянь, які мають безперервний характер. ^ 26. Які ознаки суб'єкта злочину визначені в Кримінальному кодексі України: а) вік та осудність; б) вік, осудність та фізична особа; в) вік, осудність, фізична особа та судимість; г) вік, фізична особа та судимість. ^ 27. З якого віку настає кримінальна відповідальність за загальним правилом: а) з 14 років; б) з 16 років; в) з 18 років; г) залежить від ступеня тяжкості злочину. ^ 28. Які є критерії неосудності: а) юридичний і медичний; б) моральний і медичний; в) матеріальний і фізичний; г) матеріальний і нематеріальний. ^ 29. Які ознаки суб'єктивної сторони складу злочину: а) вина, мотив, мета та емоційний стан; б) вина, мотив та емоційний стан; в) вина, мотив та мета; г) вина, мета та емоційний стан. ^ 30. Які є форми вини: а) умисна та необережна; б) подвійна, умисна та необережна; в) складна та проста; г) подвійна та проста. ^ 31. Що таке співучасть у злочині: а) умисна спільна участь двох або більше осіб у вчиненні умисного злочину; б) умисна спільна участь трьох або більше осіб у вчиненні умисного злочину; в) умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину; ? г) всі відповіді вірні. ^ 32. Види множинності злочинів: а) повторність, сукупність, рецидив; б) повторність, сукупність, одиничні злочини; в) сукупність, рецидив, одиничні злочини. ^ 33. У стані необхідної оборони можна захистити: а) тільки свої інтереси; б) свої інтереси та інтереси інших осіб; в) суспільні та державні інтереси; г) свої інтереси, інтереси третіх осіб, а також суспільні та державні інтереси. ^ 34. Звільнення від кримінальної відповідальності може бути здійснено: а) судом; б) слідчим; в) слідчим за погодженням з судом; г) судом за погодженням з слідчим. ^ 35. Що таке покарання за Кримінальним кодексом України: а) застосування примусових заходів кримінально-правового характеру до винних у вчиненні злочину осіб; б) захід примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого; в) засіб оцінки суспільством скоєного злочинного діяння та особи злочинця; г) захід примусу, що полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. ^ 36. Загальною засадою призначення покарання за Кримінальним кодексом України є: а) суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини та Особливої частини Кримінального кодексу України; б) суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу України; в) суд призначає покарання, керуючись міжнародно-правовими нормами; г) суд призначає покарання, керуючись своєю правосвідомістю. ^ 37. Звільнення від покарання та його відбування застосовується: а) судом; б) прокурором; в) слідчим; г) усі варіанти вірні. ^ 38. Судимість погашається: а) фактом відбуття покарання у виді позбавлення волі; б) фактом винесення судом вироку; в) відбуттям покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; г) жодна з відповідей невірна. ^ 39. Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані: а) слідчим; б) прокурором; в) судом; г) усі варіанти правильні. ^ 40. Неповнолітнього може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання, у разі вчинення ним: а) злочину середньої тяжкості; б) вперше злочину невеликої тяжкості; в) злочину будь-якої тяжкості; г) злочину вперше. Розділ 12. ПРАВООХОРОННА ТА ПРАВОЗАХИСНА ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ ^ 1. Правоохоронні органи є: а) виключно державними органами; б) виключно недержавними органами; в) як державними, так і недержавними органами; г) громадськими організаціями. ^ 2. Недержавна правозахисна діяльність здійснюється: а) міліцією; б) прикордонною службою; в) адвокатурою; г) прокуратурою. ^ 3. Конституційний Суд - це: а) суд третьої інстанції; б) єдиний орган конституційної юрисдикції; в) апеляційний суд; г) наглядова інстанція. ^ 4. Суди загальної юрисдикції вирішують суперечки: а) в сфері кримінальних і адміністративних правовідносин; б) в сфері цивільних правовідносин; в) в сфері цивільних, кримінальних, господарських і адміністративних правовідносин; г) в сфері господарських правовідносин. ^ 5. Система судів загальної юрисдикції в Україні базується: а) виключно на принципі позатериторіальності; б) в особливих умовах на принципах надзвичайності; в) на принципах територіальності і спеціалізації; г) на принципах спеціалізації. ^ 6. Органи прокуратури здійснюють свою діяльність: а) у складі судової системи; б) на чолі з міністерством юстиції; в) самостійно від інших державних структур; г) за дорученнями органів внутрішніх справ. ^ 7. Організаційні форми адвокатської діяльності: а) індивідуальна; б) державна та колективна; в) індивідуальна та колективна; г) індивідуальна та державна. ^ 8. Види адвокатської діяльності: а) індивідуальна; б) державна та колективна; в) індивідуальна та колективна; г) індивідуальна та державна. ^ 9. Омбудсмен - це: а) державна посада в кабінеті міністрів; б) Уповноважений Верховної Ради з прав людини і громадянина; в) прізвище першого в світі прокурора; г) речник Президента. ^ 10. Чи рівні права мають прокурор і адвокат в судовому процесі: а) так; б) ні; в) лише в деяких випадках; г) у них взагалі прав немає, а є виключно службові обов'язки. ^ 11. Чи рівні права мають слідчий і адвокат-захисник на досудовому слідстві: а) так; б) ні; в) лише в деяких випадках; г) у них взагалі прав немає, а є виключно службові обов' язки. ^ 12. Прокурор може дати санкцію на арешт підозрюваного: а) так; б) ні; в) може лише в випадках невідкладності; г) виключно за умисне вчинення особливо тяжких злочинів або таких, що викликають суспільний резонанс. ^ 13. Прокурор може дати санкцію на арешт обвинуваченого: а) так; б) ні; в) може лише в випадках невідкладності; г) виключно за умисне вчинення особливо тяжких злочинів або таких, що викликають суспільний резонанс. ^ 14. Прийняття громадян здійснюється прокурором за такими розцінками: а) за встановленим держмитом; б) завжди безкоштовно; в) за домовленістю сторін; г) за встановленим держмитом, але в деяких випадках (пенсіонерів, інвалідів, порушення прав дитини) безкоштовно. ^ 15. Чи рівні права мають прокурор і адвокат на досудовому слідстві: а) так; б) ні; в) так, але лише в деяких випадках; г) у них взагалі прав немає, а є виключно службові обов'язки. ^ 16. Яка особа має більше службових повноважень: а) слідчий прокуратури; б) слідчий СБУ; в) службові повноваження однакові; г) слідчий міліції. ^ 17. Вік, з якого може бути призначений суддя Конституційного Суду України: а) 25 років; б) 30 років; в) 40 років; г) 45 років. ^ 18. Вік, з якого може бути призначений суддя місцевого суду: а) 25 років; б) 30 років; в) 40 років; г) 45 років. ^ 19. Вік, з якого може бути призначений прокурор району: а) 25 років; б) 30 років; в) 40 років; г) незалежно від віку. ^ 20. Вік, з якого може бути призначений слідчий: а) 25 років; б) 30 років; в) 40 років; г) незалежно від віку. ^ 21. Вік, з якого особа може стати адвокатом: а) 25 років; б) 30 років; в) 40 років; г) незалежно від віку, але з додатковими умовами. ^ 22. Вік, з якого може бути призначений нотаріус: а) 25 років; б) 30 років; в) вікові цензи встановлені тільки для державних нотаріусів, а приватні -незалежно від віку; г) всі - незалежно від віку. ^ 23. Яку освіту повинен мати прокурор: а) обов'язково закінчену вищу освіту гуманітарного профілю; б) виключно закінчену вищу юридичну; в) обов'язково юридичну: вищу або незакінчену (у випадках заочного навчання); г) рівень освіти не є перешкодою для призначення на таку посаду, тому що передбачені інші обов'язкові вимоги. ^ 24. Яку освіту повинен мати суддя: а) обов'язково закінчену вищу освіту гуманітарного профілю; б) виключно закінчену вищу юридичну; в) обов'язково юридичну: вищу або незакінчену (у випадках заочного навчання); г) рівень освіти не є перешкодою для призначення на таку посаду, тому що передбачені інші обов' язкові вимоги. ^ 25. Яку освіту повинен мати нотаріус: а) обов' язково закінчену вищу освіту гуманітарного профілю; б) виключно закінчену вищу юридичну; в) обов' язково юридичну: вищу або незакінчену (у випадках заочного навчання); г) рівень освіти не є перешкодою для призначення на таку посаду, тому що передбачені інші обов' язкові вимоги. ^ 26. Яку освіту повинен мати адвокат: а) обов' язково закінчену вищу освіту гуманітарного профілю; б) виключно закінчену вищу юридичну; в) обов' язково юридичну: вищу або незакінчену (у випадках заочного навчання); г) рівень освіти не є перешкодою для призначення на таку посаду, тому що передбачені інші обов' язкові вимоги. ^ 27. Яку освіту повинен мати слідчий: а) обов' язково закінчену вищу освіту гуманітарного профілю; б) виключно закінчену вищу юридичну; в) обов' язково юридичну: вищу або незакінчену (у випадках заочного навчання); г) рівень освіти не є перешкодою для призначення на таку посаду, тому що передбачені інші обов' язкові вимоги. ^ 28. Яку освіту повинен мати оперуповноважений карного розшуку: а) обов' язково закінчену вищу освіту гуманітарного профілю; б) виключно закінчену вищу юридичну; в) обов' язково юридичну: вищу або незакінчену (у випадках заочного навчання); г) рівень освіти не є перешкодою для призначення на таку посаду, тому що передбачені інші обов'язкові вимоги. ^ 29. Акти прокурорського реагування: а) протест, припис і постанова; б) припис, арешт і подання; в) подання і постанова; г) протест, припис, подання і постанова. ^ 30. Акти адвокатського реагування: а) протест, припис і постанова; б) припис, клопотання і подання; в) скарга і клопотання; г) протест, припис, подання і заява. ^ 31. Чи може слідчий особисто допитувати особу і складати відповідний протокол допиту: а) завжди може, це його процесуальне право та обов'язок; б) може, але тільки з дозволу наглядаючого прокурора; в) не може, це не його службові повноваження, а інших посадових осіб; г) може, але у присутності будь-якого іншого працівника правоохоронних органів, щоб допитувана особа не могла дати хабара. ^ 32. Чи може адвокат особисто допитувати особу і складати відповідний протокол допиту: а) завжди може, це його процесуальне право та обов' язок; б) може, але тільки з дозволу наглядаючого прокурора; в) не може, це не його службові повноваження, а інших посадових осіб; г) може, але у присутності будь-якого іншого працівника правоохоронних органів, щоб допитувана особа не могла дати хабара. ^ 33. Чи може оперуповноважений карного розшуку особисто допитувати особу і складати відповідний протокол допиту: а) завжди може, це його процесуальне право та обов' язок; б) може, але тільки за дорученням слідчого або прокурора; в) не може, це не його службові повноваження, а інших посадових осіб; г) може, але у присутності будь-якого іншого працівника правоохоронних органів, щоб допитувана особа не могла дати хабара. ^ 34. Які посадові особи відносяться до кримінальної юстиції: а) всі слідчі, прокурори, судді та адвокати; б) тільки слідчі, оперуповноважені карного розшуку та прокурори; в) слідчі, судді при розгляді кримінальних справ і прокурори, котрі підтримують державне обвинувачення в суді, а також здійснюють нагляд за додержанням законів при проведенні дізнання та досудового слідства; г) такого правоохоронного органу не існує - це умовний термін. ^ 35. Чи може слідчий призначати необхідну судову експертизу: а) так по будь-якій справі; б) ні, це мають роботи самі експерти або за дорученням депутатів; в) може, але лише коли кримінальна справа знаходиться в його провадженні; г) так, з дозволу наглядаючого прокурора. ^ 36. Чи може адвокат-захисник призначати необхідну судову експертизу: а) так по будь-якій справі; б) ні, він може тільки клопотати перед слідчим, судом або прокурором про її призначення; в) може, але лише коли кримінальна справа знаходиться в його провадженні; г) так, з дозволу наглядаючого прокурора. ^ 37. Чи може Генеральний прокурор України призначати необхідну судову експертизу: а) так по будь-якій справі; б) ні; в) може, якщо прийме кримінальну справу до свого провадження; г) так, з дозволу Верховної Ради. ^ 38. Розгляд судових справ у закритому судовому засіданні допускається тільки у таких виняткових випадках: а) з метою запобігання розголошення державної, військової, комерційної, службової таємниці; б) з метою перешкоджання засобам масової інформації впливати на хід процесу; в) з метою обмеження доступу громадян до інформації; г) коли докази в конкретній справі не дозволяють прийняти по ній законне рішення, а таке рішення вимагають зацікавлені посадові особи високого державного рівня. ^ 39. Коли прокурор має право відвідувати місця позбавлення волі: а) протягом робочого часу; б) не більше трьох разів на тиждень; в) за дорученням Генерального прокурора у будь-який час; г) у піднаглядній ділянці в будь-який час без обмежень і перешкод. ^ 40. Що таке тенденційне слідство в кримінальній справі: а) замовне завдання працівникам правоохоронних органів від злочинних угруповань; б) вказівка певному або декільком правоохоронним органам від найвищих посадових осіб держави; в) будь-який підкуп конкретного працівника правоохоронного органу, певного сектору або всієї структури з боку зацікавленої особи; г) це правоохоронна система, яка припускає всі вищеназвані ознаки. ВІДПОВІДІ НА ТЕСТИ Розділ 1. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА 1. в. 2. б. 3. г. 4. б. 5. а. 6. г. 7. г. 8. а. 9. в. 10. б. 11. г. 12. а. 13. б. 14. б. 15. а. 16. а. 17. в. 18. б. 19. в. 20. а. 21. б. 22. в. 23. б. 24. б. 25. а. 26. а. 27. б. 28. а. 29. а. 30. г. 31. а. 32. а. 33. г. 34. а. 35. б. 36. б. 37. г. 38. в. 39. г. 40. г. Розділ 2. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ 1. а, г. 2. в. 3. в, г. 4. б, д. 5. б, г. 6. б, г. 7. в. 8. б, в, г. 9. г. 10. в. 11. г. 12. а, б, г. 13. б, в, г. 14. а, б, в, г. 15. в, г. 16. б. 17. б. 18. а, б, г. 19. б. 20. б, в. 21. в. 22. а, б, в. 23. а. 24. б. 25. в, г, д. 26. а. 27. в. 28. б. 29. б. 30. б. 31. в. 32. а. 33. а, г. 34. б. 35. а, б, в, д. 36. а, б. 37. а, б, г. 38. в. 39. а, б, в, г. 40. б. 41. а - 3, б - 1, в - 2. Розділ 3. ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ 1. г. 2. а. 3. в. 4. г. 5. в. 6. а. 7. г. 8. б. 9. в. 10. а. 11. г. 12. в. 13. в. 14. в. 15. г. 16. в. 17. в. 18. а. 19. б. 20. г. 21. а. 22. а. 23. г. 24. а. 25. в. 26. в. 27. а. 28. в. 29. в. 30. г. 31. а. 32. г. 33. в. 34. б. 35. а. 36. в. 37. б. 38. б. 39. г. 40. б. Розділ 4. ОСНОВНІ ЗАСАДИ ЦИВІЛЬНОГО ТА СІМЕЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ 1. а. 2. в. 3. в. 4. б. 5. в. 6. б. 7. б. 8. в. 9. а. 10. б. 11. б. 12. г. 13. б. 14. в. 15. в. 16. г. 17. в. 18. г. 19. в. 20. в. 21. а. 22. а. 23. б. 24. в. 25. а. 26. б. 27. в. 28. а. 29. в. 30. б. 31. а. 32. г. 33. б. 34. а. 35. б. 36. г. 37. б. 38. г. 39. б. 40. г. Розділ 5. ОСНОВИ ЖИТЛОВОГО ПРАВА 1. б. 2. б. 3. а, б, в, г. 4. б, в. 5. в, г. 6. г. 7. а. 8. в. 9. г. 10. а, в. 11. б, в. 12. г. 13. г. 14. в, г. 15. г. 16. в. 17. в. 18. а, в. 19. б. 20. в. 21. а, б, г. 22. б. 23. а. 24. б. 25. в. 26. в. 27. б. 28. а, г. 29. а, б, в, г. 30. а, б, в, г. 31. в. 32. а, в. 33. г. 34. в. 35. а. 36. г. 37. а. 38. в. 39. в. 40. а, б, в, г. Розділ 6. ОСНОВИ ТРУДОВОГО ПРАВА ТА ПРАВО СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ 1. а, г. 2. а, б. 3. б, в. 4. а, в. 5. б, в. 6. б. 7. в. 8. б, в. 9. а, в. 10. б. 11. б, в. 12. а, б. 13. а, б. 14. а. 15. а, б. 16. а, г. 17. б. 18. а. 19. в. 20. а, в. 21. а, б. 22. в. 23. а, г. 24. в. 25. а, г. 26. б. 27. а, г. 28. а, в. 29. б, г. 30. в. 31. а, б. 32. а, в. 33. а. 34. б. 35. г. 36. б, в. 37. в. 38. а, б. 39. в. 40. г. Розділ 7. ОСНОВИ ГОСПОДАРСЬКОГО ПРАВА УКРАЇНИ 1. в. 2. в. 3. г. 4. в. 5. в. 6. б. 7. а. 8. а. 9. б. 10. б. 11. а, в. 12. а. 13. г. 14. а. 15. г. 16. г. 17. а. 18. г. 19. в. 20. в, г. 21. б. 22. в. 23. в. 24. б. 25. а. 26. а. 27. в. 28. в. 29. а, б, в. 30. г. 31. г. 32. б. 33. в. 34. в. 35. а. 36. б. 37. в. 38. в. 39. г. 40. а. Розділ 8. ОСНОВНІ ЗАСАДИ ЗЕМЕЛЬНОГО ТА ЕКОЛОГІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ 1. в. 2. г. 3. б. 4. а. 5. в. 6. а. 7. г. 8. б. 9. а. 10. б. 11. в. 12. в. 13. б. 14. в. 15. г. 16. б. 17. б. 18. а. 19. г. 20. в. 21. б. 22. в. 23. г. 24. г. 25. б. 26. а. 27. б. 28. а. 29. в. 30. а. 31. б. 32. г. 33. а. 34. г. 35. б. 36. в. 37. б. 38. в. 39. в. 40. а. Розділ 9. ОСНОВИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА УКРАЇНИ 1. а. 2. а, г. 3. а, б, г. 4. б, в, д. 5. в. 6. б. 7. д. 8. а. 9. д. 10. б, в, г. 11. а. 12. а, б, в, г. 13. а, б, в, г, д. 14. а, б, д. 15. а, б, в, д. 16. а, б, в, д. 17. в, г, д. 18. г. 19. а, в. 20. б. 21. б, в, д. 22. а, б. 23. а, г. 24. б. 25. а. 26. а, б, в, д. 27. г. 28. а, б, в, г, д. а, в. 30. б. 31. б, в, г, д. 32. а, б. 33. г. 34. д. 35. а, г. 36. а, г. 37. а, г. 38. а, б. 39. а. 40. д. Розділ 10. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ФІНАНСОВОГО ПРАВА 1. в. 2. г. 3. б. 4. г. 5. в. 6. в. 7. в. 8. г. 9. г. 10. г. 11. г. 12. в. 13. г. 14. г. 15. г. 16. г. 17. а. 18. в. 19. б. 20. а. 21. а. 22. г. 23. б. 24. в. 25. в. 26. в. 27. г. 28. в. 29. а. в. 31. г. 32. б. 33. а. 34. в. 35. г. 36. а. 37. в. 38. в. 39. б. 40. б. Розділ 11. КРИМІНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО 1. в. 2. а. 3. г. 4. г. 5. в. 6. а. 7. б. 8. в. 9. а. 10. г. 11. а. 12. б. 13. в. 14. а. 15. а. 16. в. 17. в. 18. в. 19. в. 20. г. 21. б. 22. а. 23. а. 24. б. 25. в. 26. б. 27. б. 28. а. 29. а. 30. б. 31. в. 32. а. 33. г. 34. а. 35. б. 36. б. 37. а. 38. в. 39. в. 40. б. Розділ 12. ПРАВООХОРОННА ТА ПРАВОЗАХИСНА ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ 1. а. 2. в. 3. б. 4. в. 5. в. 6. в. 7. в. 8. а. 9. б. 10. а. 11. б. 12. б. 13. б. 14. б. 15. б. 16. в. 17. в. 18. а. 19. а. 20. г. 21. г. 22. г. 23. б. 24. б. 25. в. 26. б. 27. в. 28. г. 29. г. 30. в. 31. а. 32. в. 33. б. 34. г. 35. в. 36. б. 37. а. 38. а. 39. г. 40. г. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Нормативна: Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. (набрав чинності з 01.01.2004 р.) // ГУ. - 2003. - 14 березня. Житловий кодекс Української РСР від 30.06.1983 р. // Відомості Верховної Ради. - 1983. - Додаток до N 28. - ст.573. Кодекс законів про працю України // Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами / Відп. ред. В.М. Вакуленко, О.П. Товстенко. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - 1040 с. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради. - 1996. - № 30. - Ст. 141. Кримінальний кодекс України (Прийнятий на сьомій сесії Верховної Ради України 5 квітня 2001 р. і вступив у законну силу з 1.09.2001 р.) // Відомості Верховної Ради України. - № 25-26. - Ст. 131. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. (набрав чинності з 01.01.2003 р.) // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - №21 - 22. - Ст. 135. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради. - 2003. - №.№ 40 - 44. - Ст. 356. Навчальна: Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: В 2 т.: Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В.Б. Авер'янов (голова). - К.: Юридична думка, 2004. - 584 с. Васильєва А.С. Судові та правоохоронні органи України: Учбовий посібник. - 2-ге вид. - Харків: Одісей, 2003. - 320 с. Екологічне право України: Підручник / А.П. Гетьман, М.В. Шульга, В.К. Попов та ін.; За ред. А.П. Гетьмана та М.В. Шульги. - Х.: Право, 2005. - 384 с. Заруба В.М. Історія держави і права України. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 224 с. Захарченко П.П. Історія держави і права України. - К.: Атіка, 2004. - 368 с. Кельман М.С., Мурашин О.Г., Сухицька Н.В. Теорія держави і права (схеми, таблиці, поняття): Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 148 с. Котюк В.О. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. - К.: Атака, 2005. - 592 с. Кравчук М.В. Теорія держави і права (опорні конспекти). - К.: Атіка, 2004. - 288 с. Кравчук М.В. Опорні конспекти з основ права: курс лекцій. - К.: Атіка, 2005. - 288 с. Кримінальне право України: Підручник. Загальна частина / За ред. М.І. Мельника, В. А. Клименка. - К.: Юридична думка, 2004. - 352 с. Логвинова М., Кафарський В. Основи правознавства. Навчальний посібник / За заг. ред. В.П. Нагребельного. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 568 с. М.К. Галянтич. Житлове право України: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2003. - 240 с. Основы правоведения Украины. Учебное пособие. Кивалов С.В., Музыченко П.П.. Трестовская Н.Н., Крыжановский А.Ф. Харьков: Одиссей, 2006. - 384 с. Правознавство. Навчальний посібник / За заг. ред. Пастухова В.П. -К.: Алерта, 2006. - 400 с. Правознавство. Підручник. За заг. ред. В.В. Копейчикова. -К.: Юрінком Інтер, 2006. - 752 с. Рабинович П.М. Основи загальної теорії права та держави: Навч. посібник. Вид. 5-е. зі змінами. - Тернопіль: Лілея, 2002. Сімейне право України: Підручник / За ред. В.І. Борисової, І.В. Жилінкової. - К: Юрінком Інтер, 2004. - 264 с. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. 2-е вид. - Харків: Консул, 2005. - 656 с. Сухонос В.В. Теорія держави і права: Навчальний посібник. -Суми: ВТД «Університетська книга», 2005. - 536 с. Теорія держави і права: Посіб. для підготов. до іспитів / С.М. Тимченко, Р.А. Калюжний, Н.М. Пархоменко, С.М. Легуша. - 2-е вид. виправ. та перероб. - К.: ПАЛИВОДА А.В., 2006. - 176 с. Трудове право України: Навчальний посібник / За ред. П. Д. Пилипенка. - К.: Істина, 2005. - 208 с. 22. Фінансове права: Навчальний посібник. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 528 с. Фрицький О.Ф. Конституційне право України: Підручник. -К.: Юрінком Інтер, 2004. - 2-е вид., перероб. та допов. - 510 с. Цивільне право України: Підручник: В 2 т. / Борисова В.І. (кер. авт. кол.), Баранова Л.М., Жилінкова І.В. та ін.; За заг. ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В. Л. Яроцького. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - Т.1. -480 с.; Т.2. - 552 с. Шеремет А.П. Земельне право України: Навч. посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 632 с. Щербина В.С. Господарське право: Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 480 с. Навчальне видання (українською мовою) Бичківський Олексій Петрович, Бондар Олександр Григорович, Губрієнко Олена Миколаївна, Журавльова Ганна Семенівна, Коломоєць Тетяна Олександрівна, Комісаров Олександр Геннадійович, Кузенко Лариса Володимирівна, Михайленко Ольга Олександрівна, Сабадаш Віктор Петрович, Самойленко Георгій Валерійович, Сергєєва Світлана Миколаївна, Середа Анжела Миколаївна, Сидоров Ярослав Олексійович, Синєокий Олег Володимирович, Удовика Лариса Григорівна, Узунова Оксана Василівна ПРАВОЗНАВСТВО Тестові завдання для абітурієнтів за спеціальністю „Правознавство" Редактор Коломоєць Т. О. Технічний редактор Середа А.М. Коректор Шиванова М.Г., Смирна В. О. PAGE 2 PAGE 1 PAGE 22 PAGE 104
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter