Металургійний комплекс України
План
Суть і структура виробництва металургійного комплексу.
Сировинна база металургійного комплексу.
Особливості територіальної організації в Донецькому і Придніпровському
районах.
Кольорова металургія України.
Основні напрямки реконструкції металургійного комплексу України.
Основні поняття:
Структура металургійного комплексу, металургійна база,
територіальна організація металургії.
Література:
Є.П.Качан “Розміщення продуктивних сил України”. – Київ, 1998 р.,
стор.85-93.
С.І.Іщук “Розміщення продуктивних сил”. – Київ, 1999 р., стор.126-139.
1. Роль і значення металургійного комплексу визначається тим, що він
випускає метал для машинобудування і є фундаментом інших галузей.
Основні стадії виробничого процесу:
Видобуток сировини ( її збагачення ( виплавка металів і прокатне
виробництво.
Усі галузі металургії мають подібну технологію переробки сировини.
Два способи виплавки металів:
електротермічний (чорна металургія);
електрохімічний (кольорова металургія).
(
видобуток, збагачення агломератів залізних, марганцевих, хромітових руд
(
виробництво чавуну, доменних феросплавів, сталі і прокату
(
виробництво електроферослплавів
(
вторинна переробка металів
(
коксування вугілля
(
виробництво вогнетривів
(
видобуток допоміжних матеріалів (флюсових вапняків, магнезиту)
Чорна металургія з повним циклом є важливою районоутворюючою галуззю.
Вона притягує до себе ряд супутних галузей (які обслуговують галузь або
які споживають сировину, утв. підприємства легкої і харчової
промисловості).
Комбінування – це поєднання на одному підприємстві – комбінатів кілької
взаємозв’язаних за технологічним процесом виробництв, які іноді належать
до різних галузей промисловості.
В чорній металургії безпосередньо зростає концентрація виробництва: одна
велика домна дає велику кількість металу.
Наприклад: Завод потужністю 6,5 млн. т. (металургійний завод повного
циклу)
працює – 20 тис.чол.
майданчик – 800 га.
Витрати сировини, палива, енергії водни на одницю продукції:
1 т прокату: – 5 тонн руди, металу, брухту, ваняку;
– 300 кВт · год/год електроенергії;
– 1,4 т палива;
– 200 м3 води.
Скільки вантажів має надходити на цей завод?
Отже, сучасний металургійний комбінат споживає найбільше сировини і
палива, тому комбінати створюють поблизу сировини, або палива, або між
ними.
Розміщуючи такі заводи, враховують також забезпеченість водою,
електроенергією, природним газом.
Задача
Визначте потребу в залізній руді заводу потужністю 6 млн. т. за умови,
що він будується 40 років безперервної роботи, а вмість заліза в руді
40%.
Де доцільно будувати такі підприємства?
2. – Чорна металургія сформувалась в районах залягання палива і
сировини.
– За рівнем концентрації виробництва чорних метлів Україна випереджує
розвинені кап.країни.
Майже 98% чавуну і сталі виплавляється на підприємства з річною
потужністю 1 млн. т.
– Основою розвитку чорної металургії є потужна залізорудна
промисловість.
1) Криворізький – 78% усіх запасів залізних руд (вміст заліза – 50-67% і
залізних кварцитів із вмістом заліза 28-35%. Такі руди потребують
збагачення (комбінати – Південний, Північний, Центральний).
Після збагачення сира руда перетворюється на концентрат з вмістом заліза
до 62 ?
Концентрат надходить на агломераційні фабрики, а звідти у вигляді
агломерату на металургійні комбінати.
2) Марганцеворудною базою чорної металургії є Придніпровський
марганцеворудний басейн (Нікопольський р-н).
2/3 марганцевої руди видобувається відкритим способом.
На збагачувальних фабриках вміст марганцю в руді доводять до 50-60% і
відправляють на металургійні заводи.
3) У Донецькому і Придніпровському районах розвинена коксохімічна
промисловість, яка забезпечує металургійні заводи бездимним паливом –
коксом.
Розміщення коксохімії приурочене до районів залягання коксівного вугілля
(Донбас), до центрів металургійного виробництва (Придніпров’я,
Приазов’я).
4) Складовою частиною металургійного комплексу є видобування флюсів і
вогнетривких глин – нерудної сировини.
Залягання високоякісних флюсових вапняків є у Донецькій і
Дніпропетровській областях.
Флюси – Крим.
Флюси використовують для виплавлення чавуну і вилучення шкідливих сполук
і залізної руди, а вогнетривкі глини і кварцові піски – для виробництва
вогнетривів.
Витрати вогнетривких матеріалів в металургійному виробництві складають в
середньому 150 кг на 1 т виплавленої сталі.
Групу металургійних заводів, які використовують загальні поклади руди
або паливні ресурси і забезпечують основні потреби господарства в металі
називають основною металургійною базою.
Три металургійні бази:
Придніпровська;
Донецька;
Приазовська.
Найбільшний завод – у Запоріжжі.
3. 1) Придніпровський металургійний район простягся вздовж Дніпра від
Дніпродзержинська до Нікополя, поблизу родовищ залізної і марганцевої
руд. Він лежить в межах перетину важливих залізниць, які зв’язують
Придніпров’я з Донбасом, Харковом, Києвом, південними областями України,
і займає проміжне положення між районами видобутку вугілля та залізних
руд. Головні фактори розміщення метулргії у цьому районнні – це вода і
електроенергія. Тут сформувався надзвичайно насичений комплекс з
великими металургійними і трубними заводами (всього – 14). Центри
розміщення підприємств з повним циклом – Дніпропетровськ,
Дніпродзержинськ, Запоріжжя. Трубні заводи працюють у Новомосковську та
Нікополі. В районі виділяються три великі промислові вузли з
профілюючими галузями металургії: Дніпропетровський, до якого входять
металургійні заводи Дніпропетровська, Дніпродзержинська, Новомосковська;
Запорізький (заводи “Запоріжсталь”, електроплавильний,
“Дніпроспецсталь”, феросплавний завод, “Дніпросталь”); Криворізький
(кар’єри, шахти, гірничо-збагачувальні комбінати, аглофабрики,
металургійний завод, коксохімзавод в Кривому Розі, Південнотрубний і
феросплавний заводи у Нікополі).
2) Донецький металургійний район сформувався на території Донецької і
Луганської областей (13 великих заводів). Поряд з металургійними
заводами або поблизу них розміщені коксохімічні підприємства. Район
добре забезпечений паливом, флюсами. Залізні та марганцеві руди
надходять сюди з Придніпров’я. Лімітуючим фактором розвитку
металургійного виробництва є недостатня забезпеченість підприємств
водою. В межах Донбасу функціонують такі великі металургійні центри і
вузли: Донецько-Макіївський, Горлівсько-Єнакієвський,
Алчевсько-Алмазнянський, Харцизький, Костянтинівський, Краматорський.
Найпотужнішими металургійними заводамим є Донецький і Макіївський. Тут
працюють установки безперервоного розливу сталі, заготівельний стан, у
вузлі створено трубопрокатне виробництво, коксохімію, налагоджено
виробництво вогнетривів. На підприємствах Донбасу вперше освоєно
технологію виробництва сталі в конверторах, на трубному заводі в
Харцизьку працює трубозварювальний цех, який випускає труби для
магістральних газопроводів. Гордістю металургії райноу є феросплавний
завод у м.Стаханов.
3) Приазовський металургійний район. Цьому району належить особливе
місце, до його складу входять два великі комбінати: “Азовсталь” та
ім.Ілліча. Ці підприємства використовують переважно збагачені руди
Комиш-Бурунського раодовища (Керченський півострів), криворізьку руду,
коксівне вугілля шахт Донбасу та флюси, що видобуваються в Донецькій
області. Вони мають повний цикл і випускають чавун, конверторну сталь,
сталевий лист та інші види продукції. Металургія Приазов’я
комплексується з хімією і галузями важкого машинобудування. У
Маріупольському промисловому вузлі споруджено агломераційну фабрику для
переробки залізних руд.
4. Кольорова металургія об’єднує добування, збагачення і виплавлення
кольорових металів і сплавів. Має велике значення в епоху НТР для
електрифікації країни, зміцнення її обороноздатності, розвитку атомної
техніки, авіації, ракетобудування.
Великого значення мають легкі метали (алюміній, магній, титан). Для їх
одержання потрібно багато електроенергії:
1 т Al – потрібно 18 тис. кВт · год електроенергії.
Титан дуже міцний, стійкий проти дії кислот, має високу температуру
плавлення, антимагнітні властивості. Через те його застосовують для
виготовлення реактивних двигунів, ядерних реакторів, у суднобудуванні.
Це енергомістке виробництво зосереджене біля джерел дешевої
електроенергії – найважливіший принцип розміщення.
Руди важких металів відрізняються від легких малим вмістом металу.
Для одержання 1 т міді потрібно близько 100 т руди.
1 т олова – 300 т руди.
Щоб не перевозити велику кількість пустої породи – руду збагачують.
Інша особливість руд важких кольорових металів – їх комплексність (є
десятки інших металів, сірки).
Застосування важких металів різноманітне. Мідь широко використовують в
електротехніці та машинобудуванні.
Біля 80% нікелю використовує чорна металургія.
Цинк застосовують для оцинковування залізних виробів.
Важливе значення надається дорогоцінним металам.
Отже, на розміщення підприємств кольорової металургії мають вплив два
основних чинники – сировинний та енергетичний.
Два райони кольорової металургії:
1. Донецький і Придніпровський.
У Донбасі ще в 1887 році побудований Микитівський ртутний завод, який
використовував місцеві поклади кіноварі. Сьогодні це великий комбінат з
рудниками та збагачувальною фабрикою. У Костянтинівці працює цинковий
завод “Укрцинк”. Сировиною для нього служать довізні цинкові
концентрати. Основний фактор, що зумовив розміщення цього підприємства у
Донбасі, – висока енергомісткість виробництва. Ще одне підприємство по
обробці кольорових металів (латуні, латунного та мідного прокату)
розміщене в Артемівську. Цей завод довозить із-за меж України переважну
частину міді і свинцю.
У Придніпровському районі кольорова металургія представлена
Дніпровським алюмінієвим заводом і магнієвим комбінатом, які були
прив’язані до енергетичного комплексу “Дніпрогес”. Алюмінієвий завод
забезпечується сировиною з Миколаївського глиноземного заводу, що працює
на імпортованих гвінейських бокситах. У зв’язку з відкриттям
Високопільського (Дніпропетровська обл..) і Смілянського (Черкаська
обл..) родовищ бокситів, ніфеліно-сієнтів у Придніпров’ї і Побужжі,
алунітів у Карпатах, в Україні буде збільшуватись обсяг переробки
місцевої сировини. У післявоєнні роки Дніпровський магнієвий завод
освоїв виробництво титану і його перетворено у титано-магнієвий
комбінат. Магнієву сировину для переробки комбінату одержує з Калуша
(Прикарпаття), Сиваша (Кримська АР); титанову – з Іранського
(Житомирська обл..) та Самотканського (Дніпропетровська обл..) родовищ
та з Кримського заводу діоксиду титану. На Дніпропетровщині збудовано
Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат, а на Кіровоградщині
– Світловодський завод чистих металів. Ці енергомісткі підприємства
використовують енергію Придніпровської теплової та Кременчуцької
гідроелектростанцій. В Кіровоградській області споруджено По бузький
нікелевий завод, який працює на місцевих нікелевих рудах, донецькому
паливі та електроенергії теплових, гідравлічних і атомних станцій.
2. Прикарпаття – новий район розвитку кольорової металургії. Тут працює
Калузьке виробниче об’єднання “Хлорвініл”, а також збудовано магнієвий
завод у виробничому об’єднанні “Оріана”. Важливого значення набуває
дальший розвиток Іранського гірничо-збагачувального комбінату у
Житомирській області. Він працює на місцевих ресурсах ільменіту і
рутилу, що містяться в каолінових розсипах і вивітрених габро. Комбінат
виробляє титановий (ільменітів) концентрат і відправляє його на
переробку в Придніпровський район.
5. Особливістю теперішнього стану розвитку металургійного комплексу
України є недосконалість структури виробництва, внаслідок чого при
загальних обсягах випуску металопродукції, які значно перевищують
потреби України, поки що відчувається гострий дефіцит тонкого листу,
білої жесті, листу і труб з покриттям, нержавіючої сталі, сталі
електротехнічного призначення та інших видів продукції. З метою
забезпечення України металом власного виробництва, необхідно
організувати виробництво найбільш дефіцитних видів продукції.
Запитання і завдання
Розкрийте склад і структуру виробництва металургійного комплексу.
Охарактеризуйте сировинну базу металургійного комплексу України.
Розкрийте особливості територіальної організації металургії в Донецькому
і Придніпровському районах.
Які галузі кольорової металургії розвинені в Україні і де розміщені
головні підприємства?
Сформулюйте основні напрямки реструктуризації металургійного комплексу
України.Лекція № 4
Тема: Природно-ресурсний потенціал і його економічна оцінка
План
Природно-ресурсний потенціал України.
Комплексне використання природних ресурсів.
Класифікація природних ресурсів.
Класифікація корисних копалин.
Основні поняття:
Природно-ресурсний потенціал, природні умови, природні ресурси,
геологічні запаси, промислові запаси, ресурсозабезпечення.
Література:
В.В.Ковалевський “Розміщення продуктивних сил”. – Київ, 1998 р.,
стор.92-110.
С.І.Іщук “Розміщення продуктивних сил”. – Київ, 1999 р., стор.62-77.1.
На всіх етапах розвитку суспільства виробництво матеріальних благ є
процесом взаємодії людей і природи.
В умовах НТП очевидним є посилення взаємодії і взаємозалежності
матеріального виробництва і природи.
Використання природних багатств повністю залежить від рівня РПС і
навпаки.
Природо-ресурсний потенціал розглядається як сукупність усіх
можливостей, засобів, запасів, джерел, що є і можуть бути мобілізовані,
використані для досягнення певної мети.
Слід розрізняти два поняття:
1) природні умови, тобто елементи природного середовища, що не беруть
безпосередньої участі в суспільному виробництві.
Природні умови можуть полегшувати або ускладнювати РПС. Дуже
позначаються вони на розміщенні с/г, добувній промисловості, окремих
видах транспорту.
Отже, природні умови – це тіла і сили природи, які при певному рівні
РПС і вивченості можуть бути використані для задоволення потреб
людського суспільства у формі безпосередньої участі в матеріальній
діяльності.
2) На відміну від природних умов природні ресурси безпосередньо
залучаються у виробництво і становлять його сировинну та енергетичну
бази.
Природні ресурси – це компоненти природи і використовуються або можуть
бути використані як засоби виробництва або предмети споживання.
Важливим поняттям є ресурсозабезпеченість – це співвідношення між
величиною природних ресурсів і розмірами їх використання.
Її виражають або кількістю років, на які повинно вистачити якогось
ресурсу, або його запасами на душу населення.
2. В сучасних умовах важливим поняттям є комплексне використання
природних ресурсів.
Наприклад: у кольоровій металургії поряд з міддю вилучають цінні
компоненти і на їх основі виробляють додатково понад 20 видів продукції.
При цьому вартість міді набагато нижча, ніж компонентів, що вилучають
при виплавленні її.
Комплексне використання сировини дає можливість у кольоровій металургії
одержати майже 40 елементів у вигляді металів високої чистоти, та
організувати промислове виробництво багатьох необхідних видів продукції.
Рівень комплексного використання сировини нині характеризує загальний
технічний прогрес у промисловості.
Впровадження найдосконаліших технологій дало змогу в алюмінієвій
промисловості розгорнути виробництво цементу й содових продуктів.
Дуже актуальним є комплексне використання відходів у електроенергетиці,
де використовується низькосортне вугілля, торф. Так, електростанція,
потужністю 2-2,5 млн. кВт, яка споживає вугілля зольністю 20%, щороку
викидає золи майже 100 млн. м3, для складування якої потрібна площа 150
га.
Економічно доцільним і технічно можливим є додавання золи й шлаків до
розчинів при виготовленні асфальтобетону, а також для виробництва цегли,
цементу, корисних наповнювачів.
Не менш важливим напрямом економії природних ресурсів є впровадження
ресурсозберігаючої техніки і технологій.
Відомо, що кожна тонна металу виплавлена з лому, обходиться у 20 разків
дешевше, ніж із залізної руди.
Повна утилізація й переробка відходів чорної металургії можуть дати
економію, рівнозначну вартості залізної руди, що видобувається в
Україні.
Впровадження нових технологій і використання вторинної сировини в
паперовій промисловості дасть змогу не тільки збільшити випуск та
асортимент продукції, а й зберегти сотні тисяч га лісу.
Ступінь залежності розміщення галузей н/г та видів виробництва від
природних ресурсів.
Вирішальний: с/г, лісове господарство, рибне г-во, гірничо-добувна
промисловість, трубопровідний транспорт, суднобудування, рекреаційне
господарство.
Значний – чорна металургія, теплоенергетика, синтетичний каучук, сода,
лляні тканини, цукрова промисловість, будматеріали.
Незначний – машбуд, текстильна, швейна, взуттєва, АЕС, освіта, наука,
культура.
3. Класифікація природних ресурсів.
По призначенню
а) Багатоцільове
б) Промислове
енергетичне
металургійне
хімічне
в) Сільськогосподарське
Види природних ресурсів:
При визначенні запасів корисних копали враховують потужність пластів або
рудних тіл, їх протяжність або глибину залягання, вміст корисного
компоненту та інші показники.
В геології розрізняють чотири категорії запасів корисних копалин:
А – докладно розвідані та вивчені.
В і С1 – розвідані менш докладно.
С2 – оцінені попередньо і приблизно (прогноз).
Запаси корисних копалин за категоріями А, В, С1 разом з прогнозованими
запасами (С2) становлять геологічні запаси.
До промислових запасів відносять вивчені й розвідані запаси, готові до
експлуатації.
Гірничорудні підприємства будують за умови наявності запасів
мінеральних ресурсів категорій А, В, С1.
Використовуючи таблицю 1 (стор. 70 підручника С.І.Іщука “Розміщення
продуктивних сил”. – Київ, 1999 р.) назвати геологічні запаси і
промислові запаси корисних копалин
– Корисні копалини розрізняють за якістю, глибиною залягання, вмістом
корисного компонента у породі.
Наприклад, вугілля буває буре і кам’яне.
Буре має нижчу теплопровідність, ніж кам’яне (при спалюванні 1 кг
бурого вугілля виділяється 5-6 тис. ккал тепла; кам’яного вугілля
Донецького басейну 7-9 тис. ккал).
Корисні копалини характеризуються глибиною залягання:
у деяких випадках здійснюють відкритий видобуток сировини:
Нікопольські марганцеві руди;
шахтним способом – видобуток кам’яного вугілля в Донбасі.
Корисні копалини використовуються як сировина. Вміст корисного
компонента в рудах неоднаковий. (Вміст міді у породі не перевищує 5%, Al
– 10%).
4. Класифікація корисних копалин
Паливно-енергетичні.
Рудні корисні копалини.
Руди благородних металів.
Гірничо-хімічна сировина.
Коштовне і напівкоштовне каміння.
Сировина для будівельної промисловості.
Водні ресурси.
Металургійний комплекс
чорна металургія
кольорова металургія
Стадії чорної металургії
з повним циклом
1) Криворізьке
Донбас
Кривий Ріг
2)
Криворізьке Донбас
Запоріжжя
3)
Криворіжжя Донбас
Макіївка
Металургійні комбінати:
Кривий Ріг
Запоріжжя
Макіївка
Кольорова металургія
важкі
легкі
дорогоцінні
Невідновлювані
Відновлювані
Невичерпні
Вичерпні
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
