.

Функціональні аспекти організації управління підприємством (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
3 5767
Скачать документ

Реферат на тему:

Функціональні аспекти організації управління підприємством

Функціональний підхід в організації управління

Функція – сукупність дій відносно однорідних по деяким ознакам, що
направленні на досягнення приватної мети і підкорених загальній цілі
управління.

Функції, що виконуються в організації, діляться на три групи:

Функція організація управління управлінською діяльністю

стратегічне управління;

аудит системи управління;

консультаційна діяльність.

Функція організація управління виробництвом

планування;

організація;

мотивація;

керівництво;

контроль.

Функція організація виробництва (операційний менеджмент)

Цю функцію виконують майстри, бригадири, керівники груп. Вони мають в
своєму підпорядкуванні спеціалістів. Спеціалісти – це люди, які
виконують виробничі функції (техніки, інженери, секретарі, бухгалтери,
робітники).

Реально керівники і менеджери виконують функції, що входять в різні
групи. Це залежить від масштабів (складності) організації.

Функціональний підхід припускає наступні дії при організації системи
управління:

1. Формування тимчасової групи спеціалістів по створенню підприємства;

2. Складання орієнтовного набору функцій підприємства і управління з
зазначенням трудоємкості;

3. Формування кінцевого набору по методиці функціонально-вартісного
аналізу;

4. Складання функціональної структури управління;

5. Створення на базі функціональної структури управління організаційної
структури.

Склад основних функціональних підсистем системи управління

В системі управління прийнято розрізняти наcтупні функції:

Конкретні (КФУ)

Загальні (ЗФУ)

Кожна із названих функцій може бути розділена на ряд процедур, а
процедура включає декілька операцій:

Конкретні функції управління – це функції, які визначаються по
належності до діяльності організації в цілому або конкретна стадія
виробничого процесу. Ці функції можуть також встановлюватись по
направленості на конкретні фактори виробництва чи по змісту задач
забезпечення управління.

За ознакою впливу на всі сфери діяльності підприємства в цілому КФУ
бувають:

Перспективне і поточне економічне та соціальне планування

Облік і звітність

Економ, аналіз та ін.

За ознакою впливу на окремі стадії виробничого процесу:

Управління технічною підготовкою виробництва

Організація виробництва

Управління технологічними процесами

Технологічний контроль і випробування

Маркетинг та ін.

За ознакою впливу на окремі фактори виробництва:

Управління персоналом

Управління організацією праці і з/пл.

Організація фін. діяльності

Капітальне будівництво тощо

В перелік загальних функцій входять:

Планування

Організація

Мотивація

Керівництво

Контроль

Під управлінською процедурою розуміють сукупність взаємопов’язаних
управлінських операцій, які виконуються над певним видом інформації і
мають закінчену хоча і обмежену мету. В набір процедур входять:

• Інформаційна підготовка і розробка рішень

• Погодження

• Прийняття рішень

• Затвердження заходу

• Організація виконання і контроль

В залежності від того, яка із процедур переважає в складі функцій
управління, функція може бути:

a) Адміністративною у випадку, якщо серед її процедур пріоритетною є
“процедура прийняття рішення” чи “затвердження рішення”

b) Технологічною при пріоритетних процедурах – “розробка рішення”,
“погодження” чи “організація виконання рішення”

c) Патронажною, якщо в наборі відсутні пріоритетні процедури

Адміністративна функція формує лінійну частину структури управління,
технологічні – функціональні, а патронажні – штабну частину структури
управління.

Кожна процедура може включати в себе набір операцій, наприклад
підготовка рішення включає операції по створенню баз даних і баз знань,
проведення нарад тощо.

Операція – це назва складової частини розділу документу, який описує
взаємодію людей шляхом документів і технічних засобів. Кількість
операцій в процедурі не регламентовано.

Кожна функція, процедура і операція мають три головні параметри:

1. Трудоємкість (визначається в годинах)

2. Складність – має три рівні, рівень складності визначається характером
виконуємих операцій:

• Високий рівень – характеризується перевагою творчої діяльності,
включає дії, засновані на прийнятті нестандартних рішень. КЗ

• Середній рівень – характеризується перевагою логічних операцій. К2

$

Ae

~’

hA)vB*

&

?E????$? ????????v?&

X

?

Ae

??????$??v? ????v

??v

??v

? ??????$??v

*• Низький рівень складності характеризується переважанням технічних
операцій. КІ

При розрахунках розглядається і нульовий рівень складності, що
характеризується відсутністю правил, інструкцій і документаційного
супроводу виконання.

3. Вартість – визначається на основі калькуляції всіх видів операцій, що
складають конкретну функцію управління.

Взаємозв’язок трудоємкості визначається так:

Трудоємкість визначається як сума трудоємкості планування, організації,
мотивації і контролю.

Рівень складності визначається як сума загальних функцій, поділених на
4.

Взаємозв’язок між трудоємкістю загальної функції визначається сумою 5-ти
названих вище процедур.

Взаємозв’язок між рівнем складності загальної функції і процедурами
виражається:

Сума складності всіх процедур/5

Норми керованості підпорядкованості виражає кількість робітників,
підпорядкована даному керівникові, при якій трудоємкість виконуємих
функцій наближалась би до нормативної трудоємкості (8 год/день, 40
год/тиждень тощо). При цьому слід враховувати, що сучасні керівники, як
правило, виконують функції і менеджера, і спеціаліста, особливо на
малих підприємствах. В цьому випадку рівень трудоємкості слід
коректувати, тобто збільшувати на суму часу роботи в якості,
припустімо, спеціаліста.

На побудову структури апарату управління суттєво впливають також
наступні характеристики виконуємих функцій:

a) Актуальність. Визначається значущістю, сучасністю, важливістю
функції, що виконується. Цей параметр впливає на склад апарату
управління. Виділяють три рівні актуальності: високий (2), середній (1),
низький (0,5). Кожному відповідає коефіцієнт актуальності.

b) Поєднуваність (можливість поєднувати).

c) Насиченість. Визначається відношенням нормативної трудоємкості до
реальної *100%. Насиченість має діапазон 50%-200%.

d) Гнучкість. Виділяють три рівні: високий (2), середній (1), низький
(0,5). Значення названих параметрів в тому, якщо їх не враховувати, то
можуть виникнути протиріччя між функціональною і організаційною
структурою.

Формування функціональної структури управління

Процес формування функціональної структури починається з формування
типової функціональної ланки управління. Тобто ми в даному випадку
повинні визначити взаємозв’язок процедур загальної функції управління.

Принципи формування типової функціональної ланки:

Однозначності. Кожна типова ланка повинна відображати тільки одну
загальну функцію.

Детермінованості. В типовій ланці процедура прийняття рішення повинна
мати один вхідний і один вихідний вплив.

Стабільності. Зміни трудоємкості функцій в заданому діапазоні
(нормативний рівень) не повинні відображатись на структурі зв’язків
типової ланки з іншими ланками.

Обмеженості. В типовій ланці процедура прийняття рішень має бути лише
одна.

Узгодженості. Типова ланка має бути вписана у відповідне середовище
свого функціонування.

Необхідної деталізації. Типова ланка повинна реалізовувати одну загальну
функцію та мати всі процедури для її виконання. Якщо параметри типової
ланки не відповідають принципу обмеженості, то ланку потрібно або
округлити, або розділить.

Удосконалення. В типовій ланці слід передбачити можливість зниження
трудоємкості (наприклад, використання ЕОМ).

Формування функціональної структури на основі типової ланки дає
позитивні результати в тому випадку, коли кількість функцій не
перевищує числа 200. Якщо ж їх більше, то узгоджувати процедури досить
складно. В зв’язку з цим використовується метод агрегування, який
включає в себе наступні операції:

Групування набору функцій за управлінською, економічною, соціальною чи
іншою ознакою

Формування функціональної структури для кожної групи

Побудова загальної функціональної структури

Основні елементи функціональної структури управління (див рис.)

Взаємозв’язки конкретної функції управління в рамках організації
створюють функціональну структуру управління, яка є основою
організаційних структур управління.

Основними елементами функціональної структури управління є:

Загальні функції управління

Конкретні функції управління

Функціональна структура.

Дану функцію виконують робітники, що мають в своєму підкоренні
менеджерів і направляють їх діяльність у відповідності з цілями і
місією організації (керівники).

КФУ

ОФУ 1

Процедура 1

ОФУ n

Процедура n

Операція n

Операція 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020