.

Присадибне кролівництво (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 4429
Скачать документ

Реферат на тему:

Присадибне кролівництво

gd@~y

бтяжений грошима. Чи може продавець знизити ціну на кроля? Якщо зважити
на те, що товару небагато (бо небагато кролів і у дворі), а треба
заплатити і за проїзд, і за місце, — то зниження ціни стає вельми
проблематичним. З другого боку, у великих містах, зокрема в Києві,
покупці-оптовики згідні брати кролятину за 25 грн/кг, і попит на неї є.
Адже на ринку кролячого м’яса нині небагато. Ще один аспект — хутро.
Нині у світі чітко простежується тенденція відходу від виробництва
кролів на шкурку, адже кроляче хутро має низькі споживчі якості.
Натомість перевага віддається або штучним матеріалам, або ж хутру інших
звірів — норки, песця, лисиці тощо. Проте чи справедиво було б тулити ці
тенденції до України, з її безгрошів’ям і доволі холодними зимами?
Напевно, вироби з кролячого хутра для наших співвітчизників ще могли б
стати в пригоді. v v v А тепер від загальних міркувань перейдімо до
конкретного досвіду. Фермерське господарство “Еліт” уже рік працює над
виведенням нової універсальної породи кролів, яка відповідала б потребам
інтенсивного виробництва і традиціям прикарпатського присадибного
кроликівництва. Нову породу вирішено було створити поєднанням
потенціалів Білого велетня, Радянської шиншили та Фландра. Цікаво, що ці
породи порівняно з бройлерними (Каліфорнійським та Новозеландським) є
доволі великі (у 1,5–2 рази важчі). У світі ж великі породи нині не в
шані, адже на старті в них низькі темпи нарощування маси. Крім того, чим
більша маса кролів в основному стаді, тим більші затрати на їх
утримання. Проте селекціонери з Коломиї віддали перевагу саме великим
породам. Чому ж прикарпатці не пішли торованим західними кролівниками
шляхом? Якщо подивитися на історію тваринництва України, то здебільшого
породи ми не створювали, а завозили. Проте завезений генофонд не
пристосований до наших умов — вологості, температурного режиму,
перепадів атмосферного тиску тощо. Треба зважати й на те, що генотип
виявляється на тлі певного типу годівлі, а з годівлею у нас весь час
були негаразди. Тож і мали: ввозили ніби сильну й перспективну породу,
але той чи той напрямок продуктивності з часом “загасав”. Тому
селекціонерам з “Еліт” спало на думку генетичний потенціал імпортних
порід поєднати з пристосованістю аборигенних кролів, створивши таким
чином універсальну сильну породу, яку можна було б використовувати і для
інтенсивного промислового виробництва, і для традиційного подвірного. Це
мала бути порода скоростигла, яка за існуючих в Україні технологій
вирощування забезпечувала б у віці 4 місяців живу вагу 4 кг. В “Еліт”
вважають, що селекція на користь індивідуальних господарів є справою
перспективною, адже якщо не в кожному дворі, то через двір у людей є
кролі — від 5–6 до 30 голів. Проте якщо порівняти звичайного
аборигенного кроля і доброго скоростиглого бройлера, за оплатою корму
другий виявиться удвічі кращим. Шиншила, виведена за радянських часів як
шкуркова порода, вважається на Прикарпатті місцевою. Білий велетень і
Фландр мають бельгійське походження. За задумом коломийських
селекціонерів, кожна з цих порід має дати новостворюваній свої найкращі
риси. Фландр —міцний екстер’єр, великі розміри тіла. Білий велетень —
доволі високу скоростиглість, Шиншила — відтворну здатність
(багатоплідність, молочність), пристосованість до місцевих умов і високу
якість хутра. Щоправда, кроляча шкурка нині попиту не має. Тисьменецька
хутрова фабрика пропонує за одну шкурку “аж” 3 грн, і кроліківників така
ціна не влаштовує. Кращих покупців знайти практично неможливо. Тому в
комбінованому типі новостворюваної в “Еліт” породи головним напрямом
усе-таки залишатиметься м’ясо. Добір порід селекціонерами з “Еліт”
пояснюється ще й тим, що вони є дещо спорідненими, тобто історія їх
виведення має спільні епізоди. Білий велетень — це альбінос, одержаний у
процесі створення Сірого велетня і Фландра. У крові Радянської шиншили
70% становить кров Білого велетня (хоча у створенні Каліфорнійського і
Новозеландського бройлерних кролів Білий велетень також брав участь, бо
є доволі скоростислою породою). Отже, на думку селекціонерів, дібрані
породи можуть дати високий ефект гетерозису. Уже можна говорити і про
певні результати — створено помісі першого покоління. Звісно, явище
гетерозису виникає не у всіх кроленят, а лише у 70–80%. Це явище
виявляється в тому, що прибавка продуктивності помісних тварин переважає
батьківську на 12–13% без будь-якого збільшення у годівлі. У цілому ж
робота з виведення нової породи триватиме років вісім-десять. В “Еліті”
сподіваються, що незабаром фермі буде присвоєно статус племінного
репродуктора кролів, з усіма пільговими наслідками, що з цього
випливають.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020