.

Князь Костянтин Острозький (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
47 42506
Скачать документ

Реферат на тему:

Князь Костянтин Острозький

Найбільшу пам’ять в історії України серед князів Острозьких і княжих
родів загалом залишив князь Василь-Костянтин Костянтинович Острозький,
воєвода Київський ( 1608).

Острозький Василь-Костянтин (1527-1608), князь, воєвода київський,
маршалок волинський, видатний політичний і культурний діяч, один з
найзаможкіших і найвпливовіших маінатів Речи Посполитої.

К.Острозький був фактичним провідником Русі-України під час Люблінської
унії 1569 р. Коли вигасла династія Яґеллонів (1572), Острозький був
одним з можливих (за підтримкою Туреччини) кандидатів на поль. престол,
згодом і на моск., після смерти останнього Рюриковича, царя Федора
Івановича 1598 р. (К.Острозький був споріднений з моск. Рюриковичами).

К. Острозький був великим оборонцем православної віри й провідником
опозиції під час Берестейської уяії 1596 р., хоч у засаді й не був
противником з’єднання Сх. й Зх. Церков. Не зважаючи на те, що він брав
участь у боротьбі проти повстання К.Косинського і С.Наливайка, яке
розгорнулося у його володіннях, Острозький підтримував зв’язки з
українською козаччиною, за що й був обвинувачуваний польською шляхтою.

Особливо велику ролю Острозький відіграв у культурно-національному
відродженні України.

Маючи величезні маєтки та використовуючи своє становище в державі, він
очолив православних у Польщі в їхній боротьбі за віру та національне
визволення проти окатоличення та ополячення українського народу.

Князь Острозький найперше дбав про духовну освіту православних.

Хоча братські школи давали підвищену освіту, вони були середніми
навчальними закладами. Першими національними закладами вищого типу стали
Острозька школа-академія і Києво-Могилянська академія.

У 1570 р. він заснував в Острозі, на Волині, школу, де православна
молодь здобувала освіту в православному дусі. Це не була вища школа, бо
не було власних вчених, а неправославних князь остерігався запрошувати.

Однак знаменита Острозька академія, як іноді її називають, готувала
відкриття вищої духовної школи в Українській Православній Церкві. Багато
діячів, які відзначилися в національно-церковному житті України ХVІІ
сторіччя, здобули освіту в Острозькій академії.

В Острозі та при монастирі в Дермані було відкрито друкарні, де, між
іншим, знайшов собі пристановище та роботу перший у Москві друкар,
диякон Іван Федорів, який був змушений утікати звідти, бо темний натовп
спалив його друкарню. У заснованих князем Острозьким друкарнях побачили
світ багато церковних книг.

Найвидатнішою пам’яткою видавничої діяльності князя стала “Острозька
Біблія” (1580–1581 рр.), уперше надрукована церковнослов’янською мовою
(до того книги Святого Письма переписували від руки).

Коли з’явилися наміри утворити в Польщі унію православної Церкви з
католицькою, князь Костянтин Острозький, який мав зв’язки з
Царгородським Патріархом, очолив братства і тих окремих діячів
православної Церкви, що почали боротьбу проти зазіхань Римського Папи.

Школу-академію в Острозі відкрив князь К. Острозький на власні кошти у
1576 р. її називали «тримовним ліцеєм» або слов’яно-греко-латинською
академією. Власне, її заснування було початком компромісу між
представниками східнослов’янської просвітньої тенденції та «латинської
науки». У цій школі вивчали не лише слов’янську, а й грецьку, латинську,
польську мови. Програма навчання передбачала й інші предмети «семи
вільних мистецтв», передусім риторику, діалектику, астрономію. Вивчали
також вищі студії, що виходили за рамки «семи вільних мистецтв»,
філософію і богослов’я. Тут, очевидно, як і згодом у Києво-Могилянській
академії, існувало 7 класів, хоч окремого класу богослов’я не було.
Вчителями були православні греки і протестанти.

На назву академії Острозька вища школа має повне право, оскільки вони
виходила поза програму “вільних наук” і брала під увагу вищі студії,
особливо богослов’я. Щоб надати їй якнайвищого рівня, Острозький
запросив до викладацької роботи найвизначніших українських та зарубіжних
вчених, кваліфікованих фахівців з різних галузей знань.

В Острозькій академії, як і в інших тогочасних європейських закладах
такого типу, викладали знамениті “сім вільних мисте3тв”, тобто предмети
“Тривіуму” (граматика, риторика, діалектика) та “квадривіуму”
(арифметика, геометрів, музика, астрономія). Провідне місце в програмі
займало вивчення трьох мов: слов’яно-руської, грецької й латинської.
Проте Острозька академія істотно відрізнялася від західноєвропейських. У
ній чи не найбільше уваги приділялося греко-візантійській і, власне,
національній традиції та старослов’янській мові. За її взірцем у 1687 р.
в Москві було засновано першу в Росії Слов’яно-греко-український
громадський діяч і письменник0полеміст Герасим Смотрицький.

Навколо Острозької академії згуртувалися кращі сили України,
інтелектуали, її провідні наукові сили, Шуро повели вперед українське
шкільництво, педагогіку, рідну мову, літературу, мистецтво, науку,
культуру, книгодрукування. Професорсько-викладацьку й наукову роботу тут
вели українці: ієромонах з Острога Купріян, який здобув освіту в Палдуї
та Венеції, педагоги письменники Йов Княгиницький (друг Івана
Вишенського) Василь Суразький, Клірик Острозький, Дем’ян Наливайко (брат
Северина Наливайка). Працювали у ній і зарубіжні вчені світового рівня –
Кирило Лука ріс, Діонісій Палеолог, Ян Лотос та ін. Це був солідний
загін вчених, який, як уже зазначалося вище, підняв Острозьку школу до
рівня академії і розгорнув широку письменницьку та наукову діяльність.

Острозька академія користувалася великою популярністю серед українського
народу й набула широкого світового визначення. У ній училися не тільки
шляхетські діти, а й селянські. Про педагогічні успіхи академії свідчать
імена її славетних вихованців, таких як гетьман Петро
Конашевич-Сагайдачний, учений та письменник Мелетій Смотрицький,
українські культурно-освітні діячі Іван Борецький та Дмитро Самозванець.

Острозька академія і заснована при ній у 1581 р. друкарня згуртувала
потужні науково-літературні сили, репрезентувала високий науковий злет
української педагогічної науки. Академічна друкарня випустила понад 30
книг. Запрошений сюди князем К.Острозьким український першодрукар Іван
Федоров надрукував першу в світовому друкарстві повну
церквонослов’янську Біблію обсягом 1252 сторінки. Підготовка її до друку
тривала 10 років. Над перекладом з єврейської та старогрецької мов
наполегливо працювали 72 перекладачі.

І коли потім, через більше як 80 років, у 1663 р. спромоглася на
друковану Біблію Москва, то вона скопіювала нашу Острозьку Біблію, яка
незабаром поширилась серед усіх слов’ян, скрізь маючи велику шану.

У друкарні Острозької академії, крім першої повної слов’янської Біблії,
було надруковано також першу граматику церковнослов’янської мови, три
видання часослова та низку полемічної літератури на захист православної
віри.

Після смерті Костянтина Острозького (1608 р.) його сни Януш
полонізувався й не бажав продовжувати благородної справи свого батька. У
1624 р. академія занепала, бо в цей час внучка князя Анна-Алуїза
Ходкевич на її місці заснувала езуїтську колегію. Національна зрада її
зайшла так далеко, що своїм заповітом 1654 р. власні численні маєтності
й великі суми грошей вона записала полякам і при цьому жодного шеляга не
подарувала українцям.

Та все ж Острозька академія відіграла видатну роль у поширенні освіти
серед українського народу, в розвитку педагогічної думки й організації
національної школи в Україні, а також мала великий вплив на організацію
й розгортання навчально-виховної роботи братських шкіл, активізацію
діяльності шкіл дяківських, церковних, монастирських, народних мистецтв,
ремесел і промислів.

Князь Костянтин Острозький, на жаль, не знайшов послідовників серед
інших українських магнатів. Зате за освітню справу активно взялися
заможні українські міщани, особливо львівські, активізуючи й розширюючи
діяльність церковних братств. Завдяки Львівському братству при церкві
Успіння, Львів став другим після Острога визначним осередком
національного відродження й розвитку українського шкільництва і
національного виховання, а також української духовності, педагогіки,
освіти і культури.

Острозька школа вирізнялася високим рівнем викладання, її називали
академією навіть освічені католики. Тут працювали відомі на той час
люди: першодрукар І. Федоров, письменник Г. Смотрицький, польський
математик і філософ Ян Лятос. Вчилися в Острозі й діти шляхти, селян.

Отже, і iсторiї української культури В.-К.Острозький навiчно залишиться
як вiдомий i щедрий меценат, який обстоював iнтереси православ’я i дбав
про розвиток культури й освiти в Українi. Саме з його iнiцiативи i на
його кошти було засновано 1580 р. в м. Острозi на Волинi Острозьку
академiю. Дбаючи про цю академiю, князь не шкодував грошей, запрошував
до неї на роботу провiдних учених з України та багатьох iнших держав i
земель. Це завдяки Острозькiй академiї Україна мала таких освiчених
державних дiячiв та вчених, як гетьман Петро КонашевичСагайдачний,
Мелетiй Смотрицький, Дем’ян Наливайко (брат Северина Наливайка)… Саме
в друкарнi академiї, що теж була заснована князем Острозьким, побачили
свiт десятки перекладних та оригiнальних богословських i свiтських
книжок.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020