Ручний протитанковий гранатомет РПГ-18 "МУХА" (реферат)

Ручний протитанковий гранатомет РПГ-18 «МУХА»

Інструкція по експлуатації

HYPERLINK «http://www.partyzan.kiev.ua/Weapons/RPG-18_descript.htm»
Глава I. Загальна характеристика гранатомета

HYPERLINK «http://www.partyzan.kiev.ua/Weapons/RPG-18_parts.htm»
Глава II. Будова основних частин і механізмів гранатомета

HYPERLINK «http://www.partyzan.kiev.ua/Weapons/RPG-18_fire.htm» Глава
III. Стрільба з гранатомета

HYPERLINK «http://www.partyzan.kiev.ua/Weapons/RPG-18_precaut.htm»
Глава IV. Заходи безпеки при поводженні з гранатометом

В зв’язку з вдосконаленням бронетанкової техніки танкових військ армій
країн НАТО у СРСР у 1967 році під позначенням ТКБ-076 розпочалася
розробка ручного протитанкового гранатомета одноразового використання,
призначеного для посилення протитанкової оборони мотострілецьких
підрозділів Радянської Армії. У 1971 році розпочалися перші полігонні
випробування нового зразка протитанкової зброї, і після вдалих
результатів у 1972 році гранатомет був прийнятий на озброєння Радянської
Армії у квітні 1972 року під позначенням РПГ-18 «Муха».

Це був перший радянський гранатомет одноразового використання і
призначався для знищення танків та інших броньованих цілей у ближньому
бою, а також легких польових укріплень. Через одноразловість
застосування цей гранатомет часто називається реактиавною гранатою.
РПГ-18 призначався для заміни ручних кумулятивних протитанкових гранат
РКГ-3.

На теперішній час РПГ-18 «Муха» залишається на озброєнні Збройних сил
України та армій країн СНД.

Список використаних джерел

Гранатомёт РПГ-18 «Муха» www.arms.ru — Энциклопедия вооружений:
HYPERLINK «http://www.arms.ru/Guns/grenade/rpg1801.htm»
http://www.arms.ru/Guns/grenade/rpg1801.htm

Вогнева підготовка: Навч. посібник (з метод. рек.)/ Василенко В.В.,
Дзюба В. М., Окунський О.Ю., Пилипів Б.І., за ред. Пилипіва Б.І., — К.:
Вид. Паливода А.В., 2003. — 272 с.

Глава I. Загальна характеристика гранатомета

Ручний протитанковий гранатомет РПГ-18 «Муха» призначений для боротьби з
танками, самохідними артилерійськими установками та іншими броньованими
об’єктами противника, а також може бути використаний для знищення живої
сили супротивника, що знаходиться в легких укриттях і спорудах міського
типу.

Мал. 1. Ручний протитанковий гранатомет РПГ-18 «Муха» у бойовому
положенні.

Гранатомет — індивідуальна зброя, що складається з пускового пристрою
одноразового використання у вигляді гладкоствольної труби телескопічного
типу і гранати, яка розташована в пусковому пристрої.

Пусковий пристрій призначений для спрямування польоту гранати та
складається із зовнішньої та внутрішньої труб.

Мал. 2. Ручний протитанковий гранатомет РПГ-18 «Муха» у похідному
положенні.

Граната каліберна, кумулятивної дії, має пробивну силу, що дозволяє
вести боротьбу з бронетанковою технікою. Тактико-технічні характеристики
реактивних протитанкових гранат РПГ-18 надані у таблиці.

Тактико-технічні характеристики РПГ-18 РПГ-18 (з 80-х років)

Прицільна відстань стрільби, м 200 200

Ефективна відстань стрільби по цілі висотою 2 м, м 135 135

Початкова швидкість гранати, м/с 144 144

Вага, кг 2,6  

Калібр, мм:    

гранатомета 64 72

пострілу 64 72

Довжина гранатометів, мм:    

у похідному положенні 705 705

у бойовому положенні 1050 1050

Час переведення з похідного положення в бойове, с 8-10 8-10

Робота гранатомета. Під час стрільби ручним протитанковим гранатометом
віддача відсутня, (це забезпечується витоком газів назад через ствол
пускового пристрою).

У задній частині пускового пристрою розташований запал, зачинений
затворною пластиною з гумовим ущільнювачем. Під час пострілу полум’я від
запалу передається по трубці (газоходу) до запалювача реактивного
двигуна гранати.

Постріл здійснюється за допомогою реактивного двигуна, пороховий заряд
якого повністю згоряє за час руху гранати в стволі пускового пристрою.

Під час зустрічі головної частини гранати з ціллю утворюється
кумулятивний струмінь, який пробиває броню (завтовшки до 300 мм), вражає
живу силу, руйнує озброєння й обладнання і запалює пальне.

Для запобігання пересуванню гранати в стволі пускового пристрою
призначений стопор (сталева пластина з вирізом і загнутим кінцем;
вирізом стопор надівається на вушко стабілізатора гранати і вкладається
до паза пера стабілізатора, загнутий кінець виходить із внутрішньої
труби пускового пристрою і впирається у торець її казенного зрізу), в
якого у момент пострілу кінець розгинається і граната звільняється від
закріплення. Після вильоту гранати стопор зіскакує з пера під дією
відцентрової сили.

Глава II. Будова основних частин і механізмів гранатомета

Будова гранатомета. Реактивні протитанкові гранати складаються з
пускового пристрою одноразового використання у вигляді гладкоствольної
труби телескопічного типу і гранати, яка розташована в пусковому
пристрої.

Мал. 3. Ручний протитанковий гранатомет РПГ-18 «Муха» у повздовжньому
розрізі: 1-зовнішня труба; 2-внутрішня труба; 3-передня і задня захисні
кришки; 4-прицільні пристрої: А- мушка; Б- діоптр; 5- спусковий
пристрій; 6-ударний механізм; 7- головна частина гранати; 8-зривник; 9-
заряд вибухової речовини; 10- кумулятивна воронка гранати; 11-
реактивний двигун; 12- пороховий заряд двигуна; 13- сопло двигуна; 14-
вогнепровідна трубка; 15- пера хвостового стабілізатора.

Пусковий пристрій складається із гладкоствольної телескопічної
конструкції (зовнішньої та внутрішньої труб), ударно-спускового
механізму, механізму блокування, напрямної лінійки, прицільного
пристрою. Зовнішня труба виготовлена з склопластику та має основу,
кожух, дві накладки і кільце. Основа призначена для закріплення мушки,
передньої кришки й антабки плечового ременя. Кожух призначений для
кріплення діоптра і розташування частин спускового механізму,
утримується за допомогою трьох хомутів. На трубу з лівого і правого
боків наклеюють етикетки. Внутрішня труба виготовлена з алюмінієвого
сплаву, до неї прикріплені гумове кільце і розрізна втулка, на якій
розташовані корпус із спицею і напрямною лінійкою. Корпус має гніздо для
розташування ударного механізму і запалювального пристрою, призначений
для розташування ударного механізму, механізму блокування і
запалювального пристрою.

Ударно-спусковий механізм призначений для здійснення пострілу, який
складається зі спускового пристрою й ударного механізму.

Механізм блокування розташований в задній частині корпусу і призначений
для блокування ударного механізму в похідному положенні, запобігання
пострілу у разі неповного розведення труб пускового пристрою і
блокування фіксатора труб у бойовому положенні; він складається з осі і
важеля з пружиною.

Напрямна лінійка призначена для зв’язування зовнішньої та внутрішньої
труб та складається з планки, роз’єднувача, копіра і вушка.

Прицільний пристрій призначений для наведення пускового пристрою в ціль;
складається з підпружиненої мушки і діоптра, розташованих на зовнішній
трубі. Мушка розташована біля дульної частини гранатомета і має оправу,
в яку встановлено прозоре скло з прицільними марками і цифрами 5, 10,
15, 20, які відповідають відстаням 50, 100, 150, 200 м; на рівні
прицільної марки 15 нанесені горизонтальні штрихи, які можна використати
для визначення відстані до танка.

Визначення дальності до цілі за допомогою горизонтальних штрихів на
прицільній марці <15> здійснюється наступним чином:

якщо горизонтальні штрихи мушки вписуються у ширину фронтальної проекції
танка, то відстань до цілі 150 метрів;

якщо горизонтальні штрихи меньше ширини фронтальної проекції танка, то
відстань до цілі меньша ніж 150 метрів;

якщо горизонтальні штрихи більше ширини фронтальної проекції танка, то
відстань до цілі більша ніж 150 метрів;

Оправа має мушку для прицілювання в умовах обмеженої видимості (відстань
до 70 м в середині цілі).

Діоптр розташований на кожусі біля казенного зрізу зовнішньої труби і
має два діоптрійних отвори: верхній — для прицілювання при температурі
від 0°С до-50°С, нижній — для прицілювання при температурі від 0°С до
+50°С. Верхній та нижній отвори перекриваються шторкою, для чого її
нижній вигнутий кінець фіксується у крайніх положеннях ( <+> або <->) за
допомогою паза в середній частині діоптра.

Для веденння прицільнорї стрільби в умовах обмеженої видимості на
відстані 70 м ( в середину цілі) на оправі згори над шклом є мушка, а на
верхній частині запобіжної стійки — прямокутний проріз.

Граната складається з головної частини і реактивного двигуна.

Мал. 4. Загальний вигляд гранати: 1- головна частина; 2- реактивний
двигун; 3- стабілізатор.

Головна частина призначена для враження цілі; складається з корпусу з
упорною втулкою, обтічника, струмопровідного конуса з обгорткою й
ізоляційною втулкою, притискного кільця, прокладки, ізолятора воронки з
провідником, екрана з втулкою і розривного заряду з вибухової речовини
марки «Окфол»; до обтічника вгвинчується головна частина, а в донне
вічко вставляється донна частина зривника.

Реактивний двигун призначений для надання гранаті початкової швидкості;
складається з перехідного дна, передньої та задньої діафрагми, камери,
одноршашкового порохового заряду з пороху ППК-5, запалювача; вузла
форсування, який має диск, пробку і трубку (газохід); сопла;
стабілізатора; запалу.

Глава III. Стрільба з гранатомета

Порядок переведення зброї з похідного положення в бойове

Для переведення гранати з похідного положення в бойове необхідно:

взяти гранатомет лівою рукою знизу біля середини зовнішньої труби, а
кистю правої руки — за казенну частину пускового пристрою;

віджати задню стяжку і відкинути донизу задню кришку;

розвести труби пускового пристрою до упору;

покласти гранатомет на праве плече і звести ударно-спусковий механізм
(повернути діоптр прицільного пристрою назад до упора, в напрямку
казенної частини і відпустити його) ;

спрямувати гранатомет у бік цілі.

Для прицілювання необхідно правим оком дивитися через визначений отвір
діоптра таким чином, щоб вершина косинця потрібної прицільної марки була
розташована в центрі отвору, і сполучити її з точкою прицілювання на
цілі.

Визначення дальності до цілі за допомогою горизонтальних штрихів на
прицільній марці <15> здійснюється наступним чином:

якщо горизонтальні штрихи мушки вписуються у ширину фронтальної проекції
танка, то відстань до цілі 150 метрів;

якщо горизонтальні штрихи меньше ширини фронтальної проекції танка, то
відстань до цілі меньша ніж 150 метрів;

якщо горизонтальні штрихи більше ширини фронтальної проекції танка, то
відстань до цілі більша ніж 150 метрів;

Для здійснення пострілу необхідно плавно натискати на спусковий важіль
шептала, доки не здійсниться постріл.

Для припинення стрільби необхідно встановити гранатомет на запобіжник,
для чого повернути діоптр назад до відмови, повернути запобіжник за
рухом годинникової стрілки і завести його лівим виступом до паза кожуха
і відпустити діоптр.

Граната розряджається пострілом у бік противника

Для того щоб зняти гранатомет із запобіжника, необхідно вивести
запобіжник із паза.

У разі осічки необхідно звести ударно-спусковий механізм, здійснити
прикладку, прицілювання і натиснути на спусковий важіль шептала.

Після повторної осічки граната ізолюється і знищується представниками
служби озброєння.

Глава IV. Заходи безпеки при поводженні з гранатометом

Під час поводження з реактивною протитанковою гранатою необхідно суворо
дотримуватися таких заходів безпеки:

не допускати до гранат осіб, що не вивчили пристрої і вимоги заходів
безпеки;

зберігати гранати відповідно до правил збереження боєприпасів;

транспортувати гранати тільки в закупорці і не допускати їх падіння;

категорично забороняється проводити розбирання або ремонтні роботи,
вилучати гранату з пускового пристрою, розводити і зводити труби до
стрільби;

не завдавати ударів і механічних пошкоджень;

не занурювати у воду.

Під час стрільби дотримуються таких заходів безпеки:

не допускати без потреби переведення із похідного положення в бойове;

розводити труби пускового пристрою потрібно безпосередньо перед
стрільбою;

забороняється переводити пусковий пристрій із бойового положення в
похідне;

Граната розряджається пострілом у бік супротивника.

Під час навчальної стрільби дотримуються таких заходів безпеки:

Стежити за тим, щоб позаду гранати в створі з нею ближче 30 м не
знаходилися люди, боєприпаси, вибухові та займисті речовини.

Дульна частина гранати повинна знаходитися не ближче 20 см від бруствера
або укриття.

Під час стрільби із положення лежачи гранатометник повинен бути
розташований таким чином, щоб виключити можливість враження себе
пороховими газами.

Необхідно берегти гранати від вологи.

У всіх випадках категорично забороняється:

Упирати казенну частину до землі або предметів (відстань до стінки окопу
не менше 2 м);

Вести вогонь у разі забруднення пускового пристрою.

Допускати до стрільби осіб, що не мають твердих навичок виконання
прийомів стрільби, поводження з гранатою.

Торкатися гранат, що не розірвалися.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *