Реферат на тему:
Профілактика та загальні принципи лікування
Від дії задушливих ОР надійно захищають індивідуальні засоби захисту
органів дихання (загальновійськові фільтруальні протигази).
У зв’язку з тим, що специфічні антидоти відсутні, застосовують
патогенетичні і симптоматичні засоби лікування:
а) заходи, які обмежують споживання кисню. До них відноситься надання
фізичного спокою і зігрівання в холодний час року. Такі заходи
направлені на зменшення гіпоксії та попередження набряку легень;
б) оксігенотерапію. Вона повинна бути ранньою і її проводять до
зникнення гіпоксії. Найбільш доцільна тривала методика призначення
40-60% киснево-повітряної суміші, наприклад, по 30 хв. з перервами 10-15
хв.. У деяких випадках, при “сірій” гіпоксії показане призначення
карбогену для покращання функціонального стану дихального центру. Але
поряд з оксігенотерапією, інгаляційно використовують речовини
(піногасники), що підвищують поверхневий натяг набрякової рідини і
зменшують її об’єм (етиловий спирт, 10% спиртовий розчин антифомсилану
тощо).
в) накладання венозних джгутів або кровопускання або застосовується при
початкових ознаках ТНЛ, але без наявних порушень серцево-судинної
системи (350-450 мл), при необхідності повторно через 6-8 год. (по
150-200 мл) з наступним введенням 25-40% розчину глюкози (50-100 мл) або
розчину поліглюкину в об’ємі до 500 мл. При “сірій” гіпоксії ці заходи
протипоказані.
г) медикаментозну терапію:
-препарати кальцію (хлористий кальцій, глюконат кальцію)
використовуються тільки в період формування ТНЛ;
-гормональну терапію – дексазон, преднізолон за схемою призначаються з
метою зниження проникності судин і зменшення гіперергічних запальних
процесів;
-розчин аскорбінової кислоти;
-дегідратаційну терапію: в./в. крап. введення 30% сечовини, манітолу,
40% глюкози, фурасеміду (лазиксу);
-засоби корекції КЛР: гідрокарбонат натрію, натрію лактат і ін..
Серцево-судинні засоби за показаннями (при появі тахікардії,
гіпотензії): кордіамін, сульфокамфокаїн, корглікон, строфантин,
еуфілін; при зменшенні застою у малому колі кровообігу – протиаритмічні
засоби, при зниженні АТ – мезатон;
-при явищах згущення крові з метою запобігання тромбоемболічних
ускладнень рекомендують введення гепарину;
-седативні засоби – феназепам, седуксен, еленіум для купірування
нервово-психічного збудження;
-профілактичне призначення антибіотиків;
-при “сірій” формі гіпоксії показане призначення лобеліну, цитітону. При
необхідності – інтубація трахеї і переведення ураженого на ШВЛ.
Протипоказане введення адреналіну, норадреналіну, так як вони можуть
підсилити набряк легень; морфіну, який пригнічує дихальний центр, а
також барбітуратів, аналептиків, атропіну.
Зміст медичної допомоги ураженим
??u???????$????u?При етапному лікуванні уражених ОР задушливої дії
необхідно виходити з таких положень:
а) будь-який уражений ОР задушливої дії, незалежно від його стану,
повинен розглядатися як носилковий хворий;
б) на всіх етапах евакуації і у дорозі повинно бути забезпечено
зігрівання ураженого (укутування, хімічні грілки, теплі напої);
в) всі особи, які підозрілі на ураження ОР задушливої дії, повинні
підлягати обсервації на однуу добу, після чого, при відсутності явищ
інтоксикації за цей період, можуть вважатися практично здоровими.
Перша медична допомога:
одягання протигаза;
інгаляція фіциліну при рефлекторній зупинці дихання,
ларингобронхоспазмі;
уриття від холоду;
вивоз (винос) уражених із зараженого району.
Долікарська допомога:
зігрівання(уриття від холоду);
застосування серцевих засобів (кордіамін, камфора, кофеїн);
киснева терапія, ШВЛ за показаннями.
Перша лікарська допомога:
виведення рідини та піни з носоглотки;
застосування кисню з піногасниками (спирт);
в./в введення преднізолону (30 мг);
кровопускання (250-300 мл) до розвитку або у початковій фазі ТНЛ;
в./в вливання 40% розчину глюкози з аскорбіновою кислотою;
введення хлориду або глюконату кальцію, антибіотиків;
серцево-судинні засоби за показаннями (мезатон, строфатин, корглікон).
Кваліфікована медична допомога:
кисень з піногасниками (спирт, антифомсилан);
коовопускання (протипоказане при “сірій” гіпоксії і вираженому набряку
легень);
застосування осмодіуретиків;
введення препаратів кальцію, стероїдних гормонів;
серцево-судинні засоби, високомолекулярні кровозамінники;
корекція КЛР;
антитбактеріальні препарати.
Подальше лікування у госпіталях (після зняття набряку легень).
Література
Военная токсикология, радиология и медицинская защита: Учебник / Под
ред. Н.В.Саватеева – Л.: ВМА им. С.М. Кирова, 1987. – С.114-127.
2. Отравляющие вещества / Под ред. В.Н. Александрова, В.И.Емельянова –
М.: Воениздат, 1990. – С. 178-186.
3. Инструкция по этапному лечению пораженных с боевой терапевтической
патологией. – М.: Воениздат, 1989. – 108 с.
4. Руководство по токсикологии отравляющих веществ / Под ред.
А.И.Черкеса.- К.: Здоров’я, 1964. – С.325-350.
5. Медичні аспекти хімічної зброї: Навчальний посібник для слухачів УВМА
та студентів вищих медичних навчальних закладів – К.: УВМА, 2003. – 102
с.
6. Військова токсикологія, радіологія та медичний захист: Підручник / За
ред. Ю.М.Скалецького, І.Р. Мисули – Тернопіль: Укрмедкнига. – 2003 р. –
362 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
