.

Трелювальні лебідки та канатні установки (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
24 4746
Скачать документ

Реферат на тему:

Трелювальні лебідки та канатні установки

Лебідка має такі основні вузли: двигун, редуктор, барабани, муфти
вмикання барабанів, гальма, пристрої для керування барабанами лебідки і
раму, на якій змонтовані всі її вузли. Виконавчі механізми лебідки –
барабани (рис. 1, а), що слугують для навивання канатів. При
багаторядному навиванні застосовують барабани з ребордами; одну з
реборд, звичайно, виконують як ведену частину муфти вмикання і одночасно
як гальмівний шків.

Найбільшого поширення набули фрикційні муфти вмикання, в яких рух від
привідної частини до веденої передається через тертя зіткнених
поверхонь. Застосовують такі типи фрикційних муфт: конусні,
радіально-колодкові, стрічкові, стрічково-планетарні, дискові. Завдяки
простоті і надійності найбільш поширені конусні муфти, які складаються
із конусів привідного, затисненого на позубцьованому колесі і покритого
фрикційним матеріалом, і привідного, з’єднаного з барабаном чи відлитого
разом з ним. Для вмикання муфти привідній чи веденій її частині надають
осьового руху за допомогою різьбової натискної втулки, з’єднаної з
рухомою частиною муфти. У лебідок великої вантажопідіймальності
застосовують пневматичні колодкові та стрічкові фрикційні муфти. Принцип
роботи такий. На привідній частині муфти прикріплена обіймиця з
кільцевою гумовою камерою і колодки або стрічка з фрикційною обкладкою.
При вимкнутій муфті колодка або стрічка пружинами відтягнуті до
маточини. Для вмикання муфти стиснуте повітря подається в камеру, що
притискує колодки чи стрічку до привідної частини муфти, пов’язаної з
барабаном. Повітря до муфти, що обертається, підводиться спеціальним
пристроєм. Барабани лебідок мають стрічкові і колодкові гальма. Перші
(стрічкові) гальма, встановлені на робочих барабанах і розраховані на
повну їх вантажопідіймальність. Колодковими гальмами оснащують барабани
зворотного ходу, постійно їх пригальмовуючи для рівномірного
розмотування канату. Лебідки виготовляють з приводом від електродвигуна
або від двигуна внутрішнього згорання.

Передавальний механізм лебідки – одно- чи двошвидкісний редуктор і ряд
відкритих зубчастих передач. Привідний вал редуктора приводиться в рух
від вала двигуна через з’єднуючу муфту чи муфту зчеплення. Рама лебідки
металева, звареної конструкції. Для зручності переміщення лебідки раму
часто виконують у вигляді полозів. Управління муфтами вмикання і
стрічковими гальмами барабанів здійснюють з одного місця при допомозі
важелів і тяг або пневматичного чи гідравлічного привода. Залежно від
призначення і умов роботи на лісозаготівлях застосовують однобарабанні
лебідки ЛЛ-10, двобарабанні ЛЛ-9, ЛЛ-11, ЛЛ-12А, багатобарабанні ГИЛМ-4,
ЛЛ-8, Л-59, ЛЛ-14М та ін.

Рис. 1. Кінематичні схеми одно- і двобарабанних лебідок: а – схема
включення барабана лебідки; 1 – барабан; 2 – реборда; 3 – вісь барабана;
4 – ведений конус муфти включення; 5 – привідний конус з
фрикційною накладкою; 6 – різьбова натискна втулка; 7 – гальмівна
стрічка; б – кінематична схема лебідки ЛЛ-10; в – кінематична схема
лебідки ЛЛ-9; 1 – двигун; 2 – з’єднувальна муфта; З – редуктор; 4 –
вантажний барабан; 5 – муфта включення барабана; 6 – гальмо; 7 – барабан
зворотного ходу; 8 – клинопасова передача; 9-компресор

Лебідка ЛЛ-10 (рис. 1, б) має вантажний барабан, який приводиться в рух
електродвигуном потужністю 7,5 кВт через двоступеневий редуктор.
Вмикання і вимикання барабана від привода здійснюється кулачковою муфтою
за допомогою електромагніту. Найбільше тягове зусилля 15,5 кН, швидкість
руху канату на нижніх витках 0,44 м/с, канатомісткість барабана 100 м
при діаметрі канату К,9 м. Маса лебідки з канатом 500 кг.

Лебідка ЛЛ-9 (рис. 1, в) має барабани, які приводяться в рух від
електродвигуна потужністю 28,3 кВт, через конічний одноступеневий
редуктор і відкриті зубчасті передачі. Муфти вмикання барабанів
шинно-пневматичні, що виконують одночасно функції муфт граничного
моменту, гальма стрічкові, постійного вмикання. Живлення гальмівних
пневмокамер і шинно-пневматичних муфт – від компресора лебідки. Тягове
зусилля на вантажному барабані 65 кН, на зворотному – 22 кН.
Канатомісткість відповідно 200 і 400 м при діаметрі канату 20 і 11,5 мм.
Швидкість навивання канату 0,35…0,54 і 0,79…1,7 м/с. Маса лебідки
2450 кг.

Лебідка ЛЛ-11, на відміну від лебідки ЛЛ-9, має дизельний двигун з
повітряним охолодженням потужністю 37 кВт, муфту зчеплення і
чотиришвидкісну коробку передач.

Лебідка ЛЛ-12А, як і лебідка ЛЛ-11, приводиться в рух від дизельного
двигуна. Будова муфти вмикання і гальма, а також керування ними такі ж,
як у лебідки ЛЛ-9. На допоміжному барабані лебідки ЛЛ-12А передбачена
можливість монтажу канатоведучого шківа, що дає змогу використати її в
установках безперервної дії. Крім того лебідка має аеродинамічний
сповільнювач.

Лебідку ЛЛ-8 виготовляють з чотирма чи п’ятьма барабанами. Чотири
барабани встановлюють на рамі лебідки, а п’ятий (додатковий) монтують на
спеціальному кронштейні, прикріпленому до рами. Привід барабанів
здійснюється через п’ятишвидкісну коробку передач, відкриті зубчасті
передачі і фрикційні шинно-пневматичні муфти вмикання. Стрічкові гальма
і система блокування лебідки такі ж, як у лебідки ЛЛ-9. Пульт управління
лебідкою розміщений в спеціальній кабіні.

Лебідку ГИЛМ-4 випускають в п’яти- і шестибарабанному виконанні. Вона
має робочий, зворотний, розвертаючий, зворотно-розвертаючий,
навантажувальний і допоміжний барабани, які приводяться в дію від
дизельного двигуна через двошвидкісний редуктор і ряд відкритих
зубчастих передач. Для вмикання барабанів встановлені конусні фрикційні
муфти. Всі барабани лебідки, крім зворотно-розвертаючого, обладнані
стрічковими гальмами з педальним управлінням. На лебідці встановлено
генератор ЧС-7 потужністю 14 кВт для можливості підключення
високочастотних електромоторних пил. Пульт управління лебідкою
розміщений в спеціальній кабіні.

Лебідка ЛЛ-14М – чотирибарабанна. Лебідки ЛЛ-12А і ЛЛ-14М уніфіковані і
відрізняються тільки за кількістю барабанів. Лебідку ЛЛ-14М можна
застосовувати як привід канатних установок, що використовуються для
трелювання лісоматеріалів у рівнинній і гірській місцевості та
навантаження їх на лісовозний транспорт.

Вона може слугувати приводом кабельних кранів і використовуватись для
штабелювання лісоматеріалів. Вантажні барабани оснащені стрічковими
гальмами, зворотні – колодковими. Для підтримання постійної швидкості
спуску з гір стовбурів (напівстовбурів, сортиментів) на первинному валі
редуктора встановлений знімний аеродинамічний вентилятор-сповільнювач.

Рис. 2. Схема канатної установки ЛП-26А: 1 – затискач несучого каната; 2
– канат для закріплення затискача; 3 – несучий канат; 4 – каретка з
вантажем; 5 – канат для підтримання проміжного башмака; 6 – проміжний
башмак; 7 – поліспаст; 8 – лебідка; 9 – тягово-вантажопідіймальний
канат; 10-розтяжка; 11 – уловлювальний блок

a

Півпідвісні короткодистанційні канатні установки використовують для
трелювання деревини від пня до лісовозної дороги або волока при
відвантаженні на лісоавтопотяг. На відміну від підвісних систем, при
переміщенні такими установками у підвішеному стані знаходиться лише
передня частина стовбурів (сортиментів чи півстовбурів), а задня –
волочиться по землі. З цієї групи найбільше розповсюдження отримали
ЛЛ-25 (на заміну СТУ-ЗС), ЛЛ-33, МЛ-43, УКТ-1,6, І.АКІХ 550, І.АКІХ-ЗТ.

Трелювально-транспортна установка ЛЛ-26А вантажопідіймальною силою 32 кН
належить до двоканатних систем. Каретка установки складається із
вмонтованого стопора для фіксування її в будь-якому місці несучого
каната, командного механізму, приводом якого слугують ходові колеса
каретки, а також вантажозахоплювального механізму, який фіксує гакову
підвіску у каретці. Зупинка каретки на несучому канаті і її звільнення
від вантажу здійснюється за допомогою тягового каната в будь-якому місці
траси (рис. 2).

Установка ЛЛ-26А може працювати як у режимі підіймання, так і спуску.
Пачку сортиментів чи півстовбурів причіплюють до тягово-підіймального
каната 9 і трелюють до несучого каната 3 півпідвішеним способом. При
підійманні вантажу вантажний гак звільняє каретку 4, яка після
послаблення тягово-підіймального каната 9 за рахунок сил гравітації
сходить з гальмівних клинових колодок і переміщається донизу на
розвантажувальний майданчик.

При трелюванні деревини тільки на спуск ефективнішим є використання
канатної установки ЛЛ-26Б зі спрощеною кареткою, яку оснащено окремим
виносним стопором.

Удосконалений варіант ЛЛ-26А (ЛЛ-26В) обладнано дистанційно керованим
командним механізмом з гідроприводом.

На базі установки ЛЛ-26А розроблена більш вдосконалена установка ЛЛ-30
для спуску з гір стовбурів, яку обладнано двома спареними каретками.

Транспортну модифікацію використовують на схилах крутизною 0…40″ при
поступових і суцільних рубаннях для роботи в режимах спуску і
підіймання. Транспортують деревину у підвішеному і суворо спрямованому
вздовж несучого каната положенні. Це дає змогу забезпечити високу
швидкість руху, зберегти підріст та ґрунт на трасі.

Канатна установка ЛЛ-25 призначена для півпідвісного трелювання при
освоєнні лісосік з невеликим запасом деревини (до 500 м3) протяжністю до
400 м, що характеризуються складним рельєфом і великою крутизною схилу,
де використання тракторів малоефективне або й зовсім неможливе.

Канатна установка призначена для півпідвісного трелювання при освоєнні
лісосік з невеликим запасом деревини (до 5000 м3) (Протяжністю до 400 м,
що характеризуються складним рельєфом і /великою крутизною схилу, де
використання тракторів малоефективне або й зовсім неможливе.

Рис. 3. Схема канатна установки ЛЛ-25: 1 – трактор; 2 – канатоведучий
шків; 3 – головна щогла; 4 – тягово-несучий канат; 5 – каретка (вузол
А); 6 – корпус каретки; 7 – ходове колесо; 8 – напрямний ролик; 9 –
стопорна муфта; 10- защіпка

В установці ЛЛ-25 (рис. 3) ходове колесо опирається на тягово-несучий
канат, один кінець якого, що огинає блок тилової щогли, кріпиться до
корпусу каретки, інший, що огинає блоки головної щогли, канатонапрямний
пристрій і шків самохідної лебідки – до стопорної муфти. Муфта
автоматично фіксується до корпусу каретки защіпкою; розфіксування муфти
виконується вручну. Навісне обладнання встановлюють на тракторі ТТ-4М
або ТДТ-55А. Канатоведучий шків, що є фрикційним робочим органом, являє
собою барабан або обід, ступиця якого посаджена на привідний вал
тракторної лебідки. Робоча частина шківа виконана у вигляді жолоба з
параболічними ділянками профілю. В середній частині жолоба знаходиться
горизонтальний майданчик.

При запасовуванні двох-трьох витків каната в жолоб і відповідному
монтажному натягу шків може розвивати значне тягове зусилля. В процесі
обертання набігаючий виток канату намотується на параболічну поверхню
шківа і відбувається поперечне ковзання витків у напрямку до центру
жолоба. При реверсуванні шківа витки переміщаються на протилежну сторону
жолоба.

Пристрій для спрямовування руху каната встановлюється на щиті трактора і
складається з корпуса звареної конструкції, в якому на осях вільно
обертаються чотири ролики.

Навісне обладнання характеризується простотою і дешевизною, а також
можливістю швидкого монтажу і демонтажу. Трелювальний трактор,
обладнаний навісним обладнанням, окрім прямого призначення можна
використовувати як привід канатної установки ЛЛ-25. Така
багатофункціональність особливо ефективна при розробленні лісосік із
складним рельєфом місцевості.

Рухом трактора до переду натягують канатну систему. Канатоведучий шків
обертаючись переміщує каретку у вихідне положення. За сигналом
зачіплювача каретку зупиняють і заднім ходом трактора опускають канат до
повного його укладання на фунт. До каретки під’єднують канат із
заздалегідь зачепленими стовбурами, звільняючи стопорну муфту. Трактор
натягує канатну систему, формуючи при цьому пакет стовбурів і
переміщаючи його до траси установки. Вмиканням канатоведучого шківа
завантажену каретку переміщують до місця відчеплення. Біля головної
щогли канатну систему послаблюють і укладають пачку стовбурів на ґрунт.
Потім ходом каретки витягують збірний канат і фіксують стопорну муфту.
Відчеплення чокерів виконують при повному послабленні канатної системи.
При необхідності самохідну лебідку (трактор) від’єднують від канатної
системи та трактором відвозять стрельовані стовбури на відвантажний
пункт, де складають їх у штабель.

Установку ЛЛ-20 обладнано тягово-несучим канатом змінної довжини. Вона
призначена для транспортування деревини з гірських і заболочених лісосік
у підвішеному та напівпідвішеному станах. Базою установки слугує трактор
ТТ-4М, з якого зняті трелювальний щит та лебідка. На шасі трактора
змонтована двобарабанна лебідка і щогла, що складається.

Список літератури:

Канарчук В.Є., Лудченко О.А., Чигиринець А.Д. Основи технічного
обслуговування і ремонту автомобілів: Підручник. – К.: Вища шк., 1994. –
(У 3-х кн.): Кн. 1: Теоретичні основи: Технологія. – 342 с; Кн. 2:
Організація, планування і управління. – 383 с; Кн. 3: Ремонт
автотранспортних засобів. – 599 с.

Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних
засобів автомобільного транспорту. – К.: Мінтранс України, 1998. -16 с.

Форнальчик Є.Ю., Оліскевнч М.С., Мастикаш ОЛ., Пельо Р.А. Технічна
експлуатація та надійність автомобілів: Навчальний посібник. – Львів:
Афіша, 2004.-492 с.

Положение о техническом обслуживании и ремонте лесозаготовительного
оборудования. – М.: ЦНИИМЗ, 1979. – 237 с.

Адамовський М. Г., Борис М. М. Експлуатація і ремонт лісозаготівельного
устаткування: Методичні вказівки, робоча програма і контрольні завдання
для студентів лісомеханічного і заочного факультетів. Львів: НЛТУУ,
2005. – 30 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020