Реферат на тему:
Короткий акустичний словник
· Абсорбція (абсорбент) – поглинання, наприклад, поглинання звукової
енергії.
· Акустичний спектр звуку (acoustical spectrum) – сукупність
синусоїдальних складових складного звуку, заданих за допомогою амплітуд
і частот цих складових.
· Амплітуда – максимальне миттєве (пікове) значення, якого досягає якась
фізична величина, що здійснює синусоїдальне коливання.
· Побутовий шум – це звук довільного характеру, небажаний в даних умовах
або для даної особи.
· Білий шум (purenoise, WeiBes Rauschen) – шум, спектральна щільність
якого не залежить від частоти певного діапазону (білий шум – не
обов’язково випадковий).
· Биття – виникають при накладенні двох синусоїдальних коливань з
близькими частотами. Вони є періодичними. Основна частота биття в цьому
випадку рівна різниці між частотами накладених взаємодіючих
синусоїдальних коливань.
· Зовнішній шум (ambientnoise) – шум, що характеризується інтенсивністю
і тривалістю звуків різних джерел.
· Хвиля – просторова і тимчасова зміна стану середовища, який можна
представити як однонаправлене її переміщення. Існують поперечні і
подовжні хвилі.
· Час реверберації – Час реверберації (reverberation time, Nachhallzeit)
– це час з моменту виключення джерела звуку до зменшення щільності
акустичної енергії або інтенсивності звуку до зменшення щільності
акустичної енергії або інтенсивності звуку до однієї мільйонної частки
від її первинного значення, тобто до 60 дб (стандарт DIN 52212).
· Вимушені коливання виникають під впливом збудливої знакозмінної
зовнішньої фізичної сили. Частота вимушених коливань визначається
частотою збудження.
· Висота звуку (pitch, tonwert) – термін, використовуваний для опису
характеру частоти звуку.
· Декремент – основна величина при розрахунках загасання. Декремент –
характеристика швидкості загасання двох коливань, наступних один за
одним в одну і ту ж сторону.
· Дисипація (розсіювання) – перехід енергії впорядкованого руху в
енергію хаотичного руху частинок (теплоту).
· Дифузне поле (diffuse field, diffuses Schallfeld) – поле з однорідним
звуковим тиском, що отримується за рахунок безлічі віддзеркалень від
поверхонь розділу.
· Довжина хвилі (wavelength, Wellenlange) – відстань між двома
найближчими точками хвилі, зрушеними по фазі на один повний період.
· Добротність – безрозмірна величина, максимальне значення передавальної
функції.
· Загасання – міра втрат енергії в коливальній системі при перетворенні
однієї форми енергії на іншу.
· Звук (sound, Schall) – механічні коливання і пружні хвилі, що
розповсюджуються в твердих, рідких і газоподібних середовищах, переважно
в чутних областях частот (16-20000 Гц).
· Звукова хвиля (acousticalwave) – звуковою хвилею називають процес
розповсюдження змінного обурення в пружному середовищі, а звуковими
коливаннями називають коливальні рухи частинок середовища під дією цього
обурення.
· Звукова потужність. Звукові хвилі є носіями звукової енергії. Загальна
кількість енергії, яку джерело звуку випромінює в навколишній простір за
одиницю часу, характеризує звукову потужність джерела. Звукову
потужність зазвичай визначають у ватах. Деякі конкретні джерела звуку
можна характеризувати наступними приблизними цифрами:
Шепіт – 10-9 Вт
Розмова – 10-5 Вт
Крик – 10-3 Вт
Великий оркестр – 10 Вт
Великий турбореактивний літак – 105 Вт
Слід зазначити, що для електроакустичного перетворювача акустична
потужність менше електричної потужності, що проводиться. К.П.Д.
гучномовця динамічного типу невеликий і складає декілька відсотків.).
· Звуковий тиск (Па) (acoustic pressure, Schalldruck) – змінна частина
тиску, що виникає в середовищі при проходженні звукової хвилі.).
· Звукове поле (Sound field, Schallfeld) – сукупність просторово-часових
розподілів величин, що характеризують дане звукове обурення.
· Звуковий спектр – залежність рівня звукового тиску (повітряного або
структурного шуму) від частоти. Відображається в звуковому спектрі, який
встановлюється за допомогою частотного аналізу.
· Звукоізоляція – зменшення дії звуку завдяки установці стінці, що
відображає (що поглинає), між джерелом звуку і місцем дії.
· Звукопоглинання. Втрата звукової енергії при падінні звукових хвиль, і
їх розповсюдженні в матеріальному середовищі.
· Індекс артикуляції пов’язаний з оцінкою проблем розпізнавання мови, що
сприймається безпосередньо. В результаті підвищеної галасливості мовний
зв’язок може бути утруднений значно. Маскуючий ефект шумових перешкод
має і позитивне значення. Широкосмугові шуми застосовують, наприклад,
для того, щоб перешкодити стороннім особам прослуховувати переговори.
Розбірливість мови визначається (у % виразі) кількістю правильно почутих
і таких, що зрозуміли учасниками експерименту мовних одиниць.
Оскільки при передачі мові основні фізичні параметри визначаються
простіше, ніж суб’єктивно-психологічні, розроблені методи, що дозволяють
використовувати фізичну величину, які обуславлівают хорошу кореляцію з
параметрами розбірливості рчи, отриманими шляхом опиту.
Цій величиною є індекс артикуляції (ІА), запропонований Френчем і
Стейнбергом. Вони припустили, що розбірливість мови пропорційна середній
різниці між піковими рівнями мови і рівнями маскуючого шуму (шуму
перешкоди) в 20 смугах частот, вибраних виходячи з їх рівноцінного
внеску в розбірливість мови. У діапазоні частот приблизно від 200 до
6000Гц. Рівні мови в кожній з цих смуг мають динамічний діапазон близько
30 дб. Для розрахунку індексу артикуляції (ІА) використовують категорії
умовних еквівалентних рівнів мови. Що розрізняються на 6 дб.
· Інтенсивність звуку (Вт/м2) – Відношення падаючої на поверхню звукової
потужності до площі цієї поверхні.
· Інтервал – співвідношення частот коливань двох тонів.
· Інтерференція – принцип незалежного накладення хвиль. У будь-якій
точці простору миттєве значення результуючої хвилі рівне сумі миттєвих
значень кожній з хвиль.
· Коливання (oscillation, Schwingung) – зміна в часі величини по
відношенню до певного вибраного її значення.
· Коливання і вібрація. Терміни, вживані для позначення зміни какой- або
фізичної величини, що більш менш регулярно повторюються в часі і змінних
по напряму.
· Коливальна швидкість – швидкість коливального руху частинок
середовища. Сприйняття коливань при низьких частотах приблизно
пропорційно коливальній швидкості.
· Коливальна швидкість частинки – миттєве значення змінної швидкості
частинки, рухомої у напрямі швидкості коливання.
· Коефіцієнт звукопоглинання матеріалу – відношення поглиненої енергії
до падаючої енергії звуку. Характеристика здатності матеріалу поглинати
звукові хвилі, змінюється від 0 до 1 (іноді вимірюється у відсотках від
0 до 100%). При нульовому коефіцієнті звукопоглинання вся звукова
енергія відбита поверхнею матеріалу. 1 – означає, що вся звукова енергія
поглинена матеріалом.
· Коефіцієнт втрат – характеристика диссипативних властивостей системи,
визначається як відношення вібраційної енергії, розсіяний за один період
коливань до всієї потенційної енергії, накопиченої в системі. Іншими
словами, коефіцієнт втрат характеризує швидкість загасання коливань в
системі. У механічних системах теоретично коефіцієнт втрат може
змінюватися від 0 до 1. Коефіцієнт втрат системи рівний нулю, означає,
що якщо таку систему порушити короткочасним імпульсом, коливання в ній
не затухнуть ніколи. Коефіцієнт втрат 1 означає, що коливання в такій
системі згаснуть в перебігу одного періоду.
· Логарифмічний декремент – натуральний логарифм співвідношення двох
граничних значень амплітуд власного коливання, розділених в часі одним
періодом.
· Мікрофон (microphone, Mikrofon) – електроакустичний перетворювач, який
реагує на звукові хвилі і виробляє еквівалентні електричні сигнали.
· Мода коливань – характерний розподіл зсувів коливальної системи, коли
зсув кожної ділянки її поверхні – просте гармонійне коливання з однією і
тією ж частотою. У системі з багатьма мірами свободи можуть існувати
одночасно декілька мод.
· Потужність звуку (Sound power, Schalleistung) – енергія, передавана
звуковою хвилею через дану поверхню в одиницю часу.
· Безперервний спектр (continuous spectrum, kontinuierliches Spektrum) –
спектр хвиль, частотні складові яких розподілені безперервно в діапазоні
частот.
· Безперервний шум (continuous spectrum) – шум, інтенсивність якого
залишається без змін невизначений період часу або заданий період часу.
J
H
· Октава – одиниця частотного інтервалу. Октава рівна інтервалу між
двома частотами f1 і f2, логарифм відношення яких рівний одиниці
(log(f2/f1)=1), що відповідає відмінності частот f1 і f2 в два рази.
· Октавна смуга – діапазон частот, при якому найвища частота удвічі
більше найнижчої частоти.
· Октавний спектр. Рівень звуку визначається і відображається в смугах
шириною в октаву. Середня (середня геометрична) частота октави 1 формула
Рекомендовані середні частоти октав: 31,5; 63;
125;250;500;1000;2000;4000;8000 Гц.
· Небезпечний шум – акустична дія на вухо, в результаті якого у деякої
частини населення виникає зміна порогу чутності.
· Період – час, за який здійснюється одне повне коливання.
· Піковий звуковий тиск (peaksound pressure, Spitzenschalldruck) –
абсолютний максимальний миттєвий звуковий тиск, що виникає в певний
період часу.
· Поріг чутності (borderline of audibility, Horschwelle) – мінімальний
ефективний рівень звукового тиску, звукового сигналу, збудливий слухове
відчуття в заданих умовах прослуховування.
· Психоакустика – наука про вплив звуку на психіку людини (реакцію
сприйняття, дратівливість, стомлюваність).
· Розповсюдження звуку. Звукові хвилі розповсюджуються від точкового
джерела звуку, в загальному випадку сферичним фронтом. У вільному
звуковому полі звуковий тиск зменшується з видаленням від точкового
джерела звуку на 6 дб при кожній подвоєній відстані.
· Реверберація (reverberation, Nachhall) – процес загасання звуку в
приміщенні після відключення (припинення дії) джерела звуку.
Реверберація характеризується часом реверберації
· Резонанс (resonance, Resonanz) – явище зростання амплітуди вимушених
коливань в якій-небудь коливальній системі, що наступає при наближенні
частоти періодичної зовнішньої дії до однієї з частот власних коливань
системи. Характер резонансу істотно залежить від властивостей
коливальної системи.
· Резонансна мода – характеристика віброакустичних властивостей
механічної або акустичної системи, безпосередньо пов’язана з власною
резонансною частотою. Мода показує тип (форму) коливань системи на
власній частоті (на власних частотах) .при збігу частоти власних
коливань і частот вимушених коливань (частоти збудження).
· Резонансна частота – частота резонатора, при якій величина, що
коливається, досягає свого максимального значення.
· Рожевий шум (pink noise, Rosa-Rauschen) – шум, який володіє постійною
енергією в октавній смузі, тобто кожна октавна смуга містить таку
кількість звукової енергії, яка обернено пропорційно до частоти.
· Швидкість звуку – швидкість розповсюдження звукової хвилі в просторі.
· Власна резонансна частота – число коливань в сек. механо-акустичної
системи, характеристика віброакустичних властивостей механічної або
акустичної (повітряний об’єм) конструкції. Це частота, при якій
амплітуда коливань різко і багато разів зростає.
· Власна частота (allowedfreguency, Eigenfreguenz) – частота власного
коливання даної коливальної системи.
· Власні коливання. Частота власних коливань (власна частота) залежить
тільки від властивостей коливальної системи.
· З’єднання коливальних систем. Якщо дві коливальні системи з’єднуються
механічно, за допомогою маси або пружності між ними відбувається
періодичний обмін енергією.
· Сон (sone, Sone) – гучність що відчувається типовим слухачем, при
подачі чистого тону частотою 1000 Гц, що має рівень звукового тиску 40
дб.
· Спектр коливань – сукупність простих гармонійних коливань, на які може
бути розкладений даний складний коливальний рух.
· Здібність до звукоізоляції – акустична характеристика матеріалу або
конструкції, визначувана як відношення звукової енергії падаючою на
структуру до тієї, що пройшла через неї(структуру), вимірюється в
децибелах (R=101.g.Wпад/Wпрош)
· Стоячі хвилі. Стоячі хвилі виникають в результаті інтерференції між
двома хвилями, рухомими в протилежних напрямах, з рівною довжиною,
частотою і амплітудою. Амплітуда стоячої хвилі постійна в будь-якій
крапці; вузли коливань (нульова амплітуда) і пучності (максимальна
амплітуда) співпадають. Стоячі хвилі виникають при віддзеркаленнях хвиль
від перешкод за умови, що хвилевий опір середовища значно відрізняється
від хвилевого значення відбивача.
· Третьоктавний спектр (1/3 октавний спектр рівня звуку). Рівень звуку
визначається і відображається в смугах шириною в третину октави. При
цьому ширина смуги, як і ширина смуги октавного спектру, віднесена до
середньої частоти, постійна.
· Кутова частота – частота, помножена на 2? ( ?=2?f ).
· Питомий акустичний опір Z (Па.с/м) визначає передавальні властивості
середовища стосовно звукових хвиль.
· Ультразвук – механічні коливання, області частот, чутних людським
вухом, що знаходяться вище.
· Рівень (level, Pegel) – логарифм відношення величини до її значення,
вибраного за рівень порівняння.
· Рівень гучності звуку – порівняльний рівень суб’єктивного сприйняття
гучності звуку, вимірюється у фонах. Рівень гучності одиничного звуку
чистого тону або шуму визначається шляхом суб’єктивного порівняння із
стандартним звуком. Відмінності в рівні гучності від 8 до 10 фон
сприймаються як подвоєння гучності.
· Рівень звукового тиску (sound pressure level, Schalldruckpegel) –
десятковий логарифм відношення тиску звуку до вибраного рівня
порівняння, помножений на 20 (рівень порівняння тиску зазвичай рівний
2.10-5 Н/м). Звуковий тиск слід розуміти як ефективний
середньоквадратичний звуковий тиск.
· Рівень звуку (дб(А)). (Одиниця вимірювання шуму) Рівень звуку в
А-ськорректірованном значенні, залежному від частоти звуку, часто
використовується для характеристики джерела звуку на відстані d=1м.
· Рівень звукової потужності (дб(А)) – Одиниця вимірювання шуму.
Потужність звуку одиничного джерела звуку оцінюється рівнем звукової
потужності. Він рівний десятиразовому десятковому логарифму відношення
вичесленной потужності до порогового значення потужності звуку.
· Рівень потужності (power level, Leistungspegel) – десятковий логарифм
відношення даної потужності до вибраного рівня порівняння, помножений на
10.
· Рівень шуму (noise level, Gerauschpegel) – характеристика рівня
звукового тиску.
· Фільтр (filter, Sieb) – пристрій для виділення (або придушення)
електричного сигналу в заданій смузі частот. По конструкції фільтри
можуть бути пасивні – не вимагаючі джерел живлення, активні – вимагаючі
джерел живлення, цифрові, – засновані на цифровій техніці.
· Фон (phon, Phon) – фоном називається одиниця рівня гучності. Рівень
гучності звуку складає n фон, якщо середній слухач оцінює його як рівний
по гучності тону з частотою 1000 Гц і рівнем тиску в n децибел. Фон як
рівень гучності, так само, як і децибели, не є одиницею вимірювання, а є
двадцятикратним десятковим логарифмом відношення звукового тиску.
· Цикл (cycle, zyklus) – послідовність значень періодичної величини за
період.
· Частота (Гц) (freguency) – частотою функції, періодичної в часі,
називають величину, зворотну періоду.
· Частота коливань (Гц) (freguency of oscillations, Schwingungsfreguenz)
– число повних циклів коливань за одну секунду.
· Шум (noise, Larm) – звуки випадкового характеру з безперервним
спектром, утворені великим числом частот, що становлять, з різними
амплітудами.
· Шум навколишнього середовища (ambient noise, Umgebungsgerausch) –
загальний шум в даній ситуації в даний період часу, що зазвичай
складається з шумів (звуків) від багатьох близьких і видалених джерел.
· Шумомір (acoustimeter, Gerauschmesser) – шумоміром називають
шумоїзмерітельний прилад, що призначений для вимірювання рівня звуку і
має частотні характеристики А, В, З, D, Лінійні і тимчасові
характеристики F, S, I, Пік. або деякі з них.
· Широкосмуговий шум (broadband noise, Breitbandgerausch) – шум, енергія
якого розподіляється в широкому діапазоні частот (більш за одну октаву).
· Експозиція шуму (noise exposure, Larmexponierung) – звукове
роздратування, що впливає на людське вухо або людину в перебігу певного
періоду часу (наприклад, за зміну, день, трудове життя).
· Емісія акустична (Emission of waves, Wellenaussendung) –
випромінювання пружних хвиль, що виникає в процесі перебудови
внутрішньої структури твердих тіл.
· Луна (echo, Echo) – відбита із затримкою в часі хвиля.
Джерело: fox-racing.com.ua
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
