Реферат на тему:
Каркаси одноповерхових виробничих будинків
У сучасній практиці будівництва одноповерхові промислові будівлі
виконуються в каркасній конструктивній схемі. Це пояснюється
необхідністю досягнення великих вільних просторів для розміщення
технологічних процесів не тільки уподовж, але і упоперек споруди.
Несучий каркас одноповерхової промислової будівлі складається з взаємно
зв’язаних між собою поперечних рам, утворених колонами і ригелями, як
які використовуються балки, ферми і арки із затягуваннями (мал. 1, а—в).
Мал. 1. Конструктивна схема каркаса одноповерхової промислової будівлі,
виконаної в конструкціях:
Мал. 1. Конструктивна схема каркаса одноповерхової промислової будівлі,
виконаної в конструкціях:
а — сталевих; б — залізобетонних; в — дерев’яних;
1— колони; 2— ферм, 3— підкранові балки; 4—прогони по фермах;
5—горизонтальні зв’язки по фермах;
6— вертикальні зв’язки між фермами; 7— рам ліхтаря;
8—горизонтальні зв’язки ліхтаря; 9— прогонів ліхтаря;
10— вертикальні зв’язки ліхтаря; 11— вертикальні зв’язки по колонах;
12—залізобетонна надбудова ліхтаря; 13— одноветвевая колона;
14— двухветвевая колона; 15— плит покриття; 16—стіни;
17—фундаменти; 18— дерев’яна клеєна балка; 19— мостовий кран;
20— двухветвевая гратчаста колона; 21— дерев’яна клеєна колона.
Разом з плоскими рамами в одноповерхових промислових будівлях широке
застосування знаходять просторові конструкції.
Каркаси одноповерхових промислових будівель можуть виконуватися в
залізобетоні, металі і дереві.
Переважне застосування в масових промислових будівлях, а також у
випадках дії на споруду порівняно невеликих навантажень мають
залізобетонні каркаси, в яких при прольотах до 18 м включно як ригелі
доцільно використовувати двосхилі залізобетонні балки таврового і
двотаврового поперечного перетину, а при прольотах 24, 30 і 36 м — ферми
сегментного, трапецієвидного контура і з паралельними поясами.
При великих навантаженнях і значних прольотах, а також при мостових
кранах великої вантажопідйомності слід переходити на використання
сталевих каркасів.
Сталеві каркаси з легкими металевими конструкціями проте можуть успішно
конкурувати за вартістю і трудомісткістю зведення із залізобетонними
каркасами, починаючи з прольоту 18 м.
Широке застосування в одноповерхових промислових будівлях знаходять
поперечні рами змішаної конструкції: колони — залізобетонні; рігелі—
металеві. Гідністю таких змішаних каркасів є менша вартість, велика
надійність експлуатації при дії високих температур і агресивних
середовищ.
Сітки колон одноповерхових каркасних будівель масового застосування слід
призначати розміром 6X18, 6X24, 6X30, 6X36, 12X18, 12X24, 12X30 і 12X36
м. При цьому прольоти слід приймати кратними 6, а кроки між рамами
переважні 12 м.
При кроці колон 12 м по контуру будівлі і по торцях часто влаштовуються
додаткові фахверковиє колони з кроком 6 м для кріплення ригелів під
легкі стінні панелі або залізобетонні стінні панелі завдовжки 6 м.
Поперечні рами одноповерхових будівель можна класифікувати по ряду
ознак; по сполученню ригеля з колонами; по числу прольотів; по перетину
стійкий; по конструкції ригеля; по контуру ригеля. Найбільш поширеним
сполученням ригеля з колонами є шарнір, що забезпечує простоту збірки
каркаса, взаємозамінність елементів конструкцій ригеля.
Жорстке сполучення ригеля з колонами слід застосовувати переважно в
одноповерхових будівлях великої висоти або у разі перекриття великих
прольотів.
Сучасні тенденції блокування різних цехів під одним дахом,
визначають переважне застосування багатопролітних промислових будівель з
ригелями в одному рівні у всіх рамах з похилими ригелями або з
перепадами ригелів по висоті залежно від характеру технологічного
процесу.
Скорочення витрати матеріалу в каркасах одноповерхових будівель може
бути отримане при шарнірному сполученні стійкий з ригелями і
фундаментами. В цьому випадку стійкість каркаса в поперечному і
подовжньому напрямах забезпечується вертикальними зв’язками,
поставленими в одному з основних прольотів і кроків каркаса або в межах
якого-небудь отвору між елементами каркаса.
Конструкція ригеля суцільного або крізного перетину залежить головним
чином від прольоту. При прольотах більше 18 м ригелі проектуються
крізними у вигляді ферм з метою економії матеріалів.
Просторова жорсткість і стійкість каркасів одноповерхових будівлі в
період монтажу і в процесі експлуатації забезпечуються структурною
системою зв’язків, поставлених в межах блоку покриття і в межах висоти
колони каркаса.
Основними зв’язками, що забезпечують загальну стійкість просторового
каркаса в подовжньому напрямі, є зв’язки між колонами каркаса.
Вертикальні зв’язки між колонами спільно із затисненими у фундаменті
колонами забезпечують геометричну незмінність системи, сприймають
тиск вітру на торець будівлі і подовжні гальмівні зусилля від мостових
кранів.
Вертикальні зв’язки вигляду розкосу (мал. 2, а) працюють на розтягування
і стиснення і поступаються по витраті металу зв’язкам хрестового (мал.
2, би) вигляду. Проте з огляду на те, що вони простіше у виготовленні і
монтажі, останнім часом вони знаходять переважне застосування. Хрестові
зв’язки працюють тільки на розтягування, тому їх проектують з одиночних
профілів — куточків, швелерів і труб. При кроці колон 12 м і доцільніше
переходити на застосування зв’язків портального, вигляду, як жорсткіших
і економічніших по витраті матеріалу (рис. 2, в, г).
Мал. 2. Схеми систем зв’язків між колонами в одноповерхових промислових
будівлях: а, би —при кроці колон 6 м; у, г —при кроці 12 м
Для одноповерхових промислових будівель із сталевим каркасом найбільше
застосування отримали рами бесшарнірного типу (мал. 3, а). Для
одноповерхових промислових і цивільних будівель із залізобетонним і
змішаним каркасом використовуються рами з шарнірним з’єднанням ригеля з
колоною і з жорстким з’єднанням колон з фундаментами.
9.3 До розрахунку однопролетной рамы: а – конструктивна схема; б –
розрахункова схема
У сталевих каркасах співвідношення моментів інерції перетинів
ригеля і стійок рами задають з конструктивних, міркувань:
для однопролетных рам
I inf / Isup = 7…10; I p/ Isup=20…40;
для багатопролітних рам
I inf,i / Iinf,l =1…10;
де I inf, Isup — моменти інерції підкранової і надкранової частин
перетину колон в однопролетном будівлі; I inf,i, Isup.l — те ж, колон
зовнішнього і середнього ряду; I sup — момент інерції надкранової
частини перетину колон; I b — момент інерції поперечного перетину
ригеля.
Ригель каркаса з шарнірним сполученням ригеля із стійкими розраховують
як звичайну балку (ферму) або як нерозрізну систему, сперту на ряд
колон. Стійки рами розраховують як внецентренно стислі колони, затиснені
у фундаменті.
PAGE
PAGE 7
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter