.

Гігієні праці, виробнича санітарія, перша допомога при нещасних випадках при малярних і шпалерних роботах (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
3 5370
Скачать документ

Реферат

на тему:

Гігієні праці, виробнича санітарія, перша допомога при нещасних випадках
при малярних і шпалерних роботах

План

1. Загальні відомості про гігієну праці і виробничу санітарію

2. Особиста гігієна на виробництві

3. Перша допомога при нещасних випадках

1. Загальні відомості про гігієну праці і виробничу санітарію

Робітникові часто доводиться працювати в несприятливих умовах при
високій або надто низькій температурі повітря, підвищеній вологості, на
протягах, у приміщеннях з підвищеною кількістю пилу або отруйної пари
летких розчинників, що з’являєтеся при випаровуванні лаків, емалевих
фарб тощо. Усі ці фактори можуть призвести до професійних захворювань
дихальних органів, очей, шкіри та й усього організму. Постійні струси
(вібрація) і шуми, що виникають у приміщеннях, де працюють робітники,
також спричинюють деякі види захворювань. Щоб запобігти тимчасовим або
хронічним професійним захворюванням, слід додержуватись правил гігієни
праці на виробництві.

Підвищення і зниження температури в приміщенні, а також протяги
спричинюють захворювання верхніх дихальних шляхів і легенів, а тривала
робота при низькій температурі може призвести до обморожування. Тому для
нормальних умов праці в закритих приміщеннях коливання температури
повинно бути від 10 до 20 °С. При важкій фізичній праці допускається
температура до 10 °С. Відносна вологість повітря за цих самих умов має
бути не більш як 60 %, а швидкість руху повітря — не більш як 0,3 м/с.

Працюючи на відкритому повітрі при низьких температурах, робітник
повинен тепло вдягнутися у шерстяний, ватний або хутряний одяг, але так,
щоб він не стримував рухів. Аби не допустити переохолодження організму,
слід робити перерви для обігрівання. При температурі повітря нижче ніж
—20 °С роблять десятихвилинні перерви після кожної години роботи. Під
час перерви робітники повинні заходити у тепле приміщення з температурою
18…20 °С.

У споруджуваних будинках не завжди можна забезпечити достатню вентиляцію
для видалення пилу і пари отруйних речовин. Тому, крім влаштування
природної вентиляції (працювати слід при відкритих вікнах), під час
роботи треба користуватись різними захисними пристроями і спецодягом,
призначеним тільки для роботи.

Більшість опоряджувальних машин і механізмів під час роботи не створюють
таких шумів, які б негативно впливали на організм робітника. Значно
погіршують здоров’я робітника шум і безпосередня вібрація інструмента,
що перебуває в його руках. Частота коливань інструмента (більше ніж 1500
хв-1) негативно впливає на нервову систему робітника, а при великій
амплітуді коливання інструмента він може захворіти на вібраційну
хворобу. Тому працювати слід у рукавицях, оскільки вони частково
амортизують удари і лише справним інструментом з допустимою амплітудою
коливання.

Робочі місця на будівельному об’єкті повинні бути достатньо освітлені
природним або штучним світлом. Для забезпечення природного світла
необхідно слідкувати за тим, щоб приміщення, в якому виконують
опоряджувальні роботи, було очищене від зайвих матеріалів і пристроїв,
шибки вікон і зовнішніх дверей очищені від пилу і бруду. Якщо природного
світла недостатньо, то обладнують штучне освітлення. Електричні лампи
повинні освітлювати робоче місце рівномірно так, щоб не створювались
різкі тіні від предметів і пучки променів не потрапляли на очі
робітника, який працює.

Для захисту робітників від шкідливих виробничих факторів застосовують
спеціальні індивідуальні захисні пристрої. Для захисту тіла людини,
наприклад, використовують спеціальні одяг (комбінезон або штани і
куртку) і взуття, придбані за рахунок будівельної організації. Для
захисту органів зору застосовують спеціальні окуляри (ПО-1, № 5, ОЗ-Н
тощо) з гумовою або шкіряною оправою, яка щільно прилягає до обличчя.
Узимку внутрішню поверхню скла окулярів обробляють спеціальними
сумішами, щоб воно не запотівало.

Для захисту органів дихання застосовують респіратори і протигази. Широко
використовують респіратори ШБ-1, ПРБ-1, ПРБ-1К, РМП-62, Ф-46 тощо (рис.
1), які очищають повітря від пилу і бризок фарби. Респіратор РУ-60М
обладнаний патроном із активованим вугіллям, тому він здатен очищати
повітря від пилу і парів летких розчинників. Якщо в повітрі е високі
концентрації отруйних парів і пилу, то слід застосовувати фільтрувальні
протигази типу БКФ, ПШ-1 або ПШ-2.

Рис. 1. Респіратори: а —ПРБ-І, б — Ф-46

2. Особиста гігієна на виробництві

Для збереження здоров’я і працездатності кожен робітник повинен не
тільки виконувати правила гігієни праці, використовувати під час роботи
засоби захисту, створювати на робочому місці належний санітарний стан, а
й дотримуватись особистої гігієни в житті, побуті і особливо на
виробництві. З цією метою слід подбати про загартування свого організму:
виконувати ранкову виробничу гімнастику, дотримуватися виконання режиму
праці і відпочинку, своєчасно приймати їжу тощо.

На будівельних майданчиках обладнують тимчасові побутові приміщення, в
яких кожен робітник може відпочити під час обідньої перерви, прийняти
їжу, взимку — обігрітись. Кількість санітарно-побутових приміщень і їхні
розміри залежать від кількості робітників, що водночас працюють на
даному об’єкті.

Перед початком роботи робітник повинен одягти спецодяг, а свій одяг і
взуття акуратно розмістити в спеціальній шафі.

Після закінчення робочого дня спецодяг чистять від пилу, бруду, сушать
його в спеціальних приміщеннях і ховають в індивідуальний ящик або
вішають в спеціально відведеному для цього місці.

У район розміщення побутових приміщень подається вода. Найкраще для
пиття застосовувати переварену воду, яку зберігають у спеціальних бачках
з кранами. Бачок, заповнений водою, повинен бути закритий на замок. Сиру
водопровідну воду вживають за допомогою спеціально обладнаних
фонтанчиків. Відстань від місць, де є вода, до робочих місць працюючих
не повинна перевищувати 75 м. Усі ці заходи спрямовані на те, щоб кожен
робітник мав змогу дотримуватись особистої гігієни на виробництві.

Після закінчення роботи обличчя і руки треба добре вимити. Водні суміші
легко відмивають теплою водою з милом, а олійну фарбу з поверхні шкіри
видаляють розчинниками. Більшість розчинників висушує і подразнює шкіру,
тому руки краще мити гасом, після чого їх слід добре витерти сухою
ганчіркою або рушником і через 10—15 хв помити водою з милом. Якщо шкіра
на руках тріскається, то після миття їх треба змащувати гліцерином або
спеціальним кремом.

Щоб олійна фарба краще видалялася з поверхні шкіри, до початку роботи
обличчя і руки рекомендується змастити тонким шаром вазеліну. Для
захисту шкіри від емалей, фарб і органічних розчинників застосовують
спеціальні мазі і пасти. Пасту наносять на добре вимиту і суху шкіру рук
і обличчя перед початком роботи. Змиваються пасти теплою водою або
спеціальними розчинниками.

3. Перша допомога при нещасних випадках

Своєчасне надання допомоги людині, яка одержала травму, є обов’язком
кожного, хто в цей час знаходився біля потерпілого. Тому кожен робітник
повинен знати правила першої допомоги і вміти їх застосовувати. Для
надання першої допомоги на будівельному об’єкті мають бути обладнані
аптечки з перев’язувальним матеріалом, медикаментами, засобами для
зупинення кровотечі і фіксації переломів.

Поранення і кровотечі. Перш ніж надавати допомогу при пораненні, слід
добре вимити руки водою з милом або протерти їх йодним настоєм чи
спиртом. Після цього рану змочують йодним настоєм так, щоб пляма від
нього була більшою, ніж сама рана, і перев’язують її стерильним бинтом,
марлею або чистою хусткою. Забороняється промивати рану водою або
очищати її від бруду, землі тощо.

Якщо рана сильно кровоточить, слід терміново зупинити кров, притиснувши
пальцями кровоносну судину вище рани на 5—10 см і потримавши так деякий
час. Якщо це не допомагає, то накладають джгут, тобто міцно перев’язують
кінцівку вище рани і фіксують час накладання джгута. Як джгут можна
використовувати гумову трубку чи стрічку, бинт, шматок тканини тощо.
Місце під джгутом спочатку обгортають м’якою тканиною або накладають
джгут поверх одягу. Після накладання джгута травмованого робітника слід
негайно відвезти в лікарню із запискою, в якій вказати час накладання
джгута.

Переломи бувають закриті і відкриті. При закритому переломі
спостерігається зсув або потрощення кісток, які знаходяться всередині
тіла. При відкритому переломі кістки проривають шкіру і виходять зовні
її. При підозрінні на перелом хворого треба покласти так, щоб виключити
рухомість пошкодженої частини тіла і створити умови, за яких зменшиться
біль. Водночас викликають машину швидкої медичної допомоги. При
переломах кінцівок слід прибинтувати шини, які тимчасово зафіксують
пошкоджену частину тіла. Шини закріплюють бинтами. Якщо спеціальних шин
немає, то їх можна замінити кусками дошки або фанери.

Опіки. При опіках від вогню, гарячої води, пари, бітуму необхідно
обережно зняти одяг або взуття і пошкоджене місце перев’язати стерильним
бинтом, після чого направити хворого у медпункт. Опіки, спричинені дією
кислот, лугів або негашеного вапна, промивають струменем води протягом
10—15 хв. Після цього на пошкоджені місця накладають примочки із
содового розчину (при опіках кислотами) чи борної кислоти (при опіках
лугами).

Обмороження. Людину, що постраждала від морозу, треба негайно завести в
тепле приміщення, де можна починати відігрівати обморожені місця. З цією
метою обморожену кінцівку опускають у посудину з водою і поступово
доводять температуру води до 37 °С. Можна також розтирати обморожене
місце шматком сукна, шерсті або теплою рукавичкою. Коли шкіра
почервоніє, її змащують вазеліном або іншим жиром.

Ураження електричним струмом. Людину, уражену електричним струмом,
спочатку треба звільнити від дії струму, виключивши подачу струму до
місця, де трапилось нещастя. Якщо цього зробити не можна, то слід
перерубати струмовідні проводи сокирою з ручкою із сухої деревини,
стоячи на дерев’яній дошці. Можна відтягнути потерпілого від проводів
або відкинути їх сухою палицею або дошкою. Ні в якому разі не можна
торкатись потерпілого руками. Лише після звільнення потерпілого від дії
струму можна надавати йому необхідну допомогу: забезпечити надходження
свіжого повітря, розігріти тіло, а у разі потреби зробити штучне
дихання.

Список використаної літератури

Белогуров В. П., Чмырь В. Д. Справочник молодого маляра.— М.- Высш. шк.,
1984.— 176 с.

Белоусов Е. Д. Технология малярных робот.— М.: Высш. шк., 1980,— 240 с

Лебедев А. М. Справочник молодого штукатура.— М.: Высш. шк., 1984.— 155
с.

Правила пожежної безпеки в Україні / М-во внутрішніх справ України.— К.:
Укрархбудінферм, 1995.— 195 с.

Шепелев А М Штукатурные работы.—М.-. Высш. шк., 1983.— 143 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020