Реферат на тему:
Діоди
Випрямляючий діод призначений для перетворення напруги змінногоструму в
постійну. Ідеальний випрямляч повинен пропускати струм однієї
полярності, іншої – не пропускати. В якості прикладу на правому рисунку
показано вольтамперну характеристику кремнієвого діода середньої
потужності (лінія 1). Для прикладу на цьому ж графіку наведено
характеристику “ідеального” ключа, який пропускає струм при додатній
напрузі та не пропускає при від’ємній. Як видно з порівняння графіків,
властивості напівпровідникового диода близькі до властивостей ідеального
випряляча, оскільки для нього струм в прямому напрямку може в мільйони
раз перевищувати струм у зворотньому напрямку.
До основних недоліків напівпровідникового діода необхідно віднести: при
прямому зміщенні – наявність області малих струмів на початковій ділянці
(“пятка”) і кінцевого опору товщини rs; при зворотньому – наявність
пробою та невеликого зворотнього струму, який досить сильно зростає при
збільшенні температури.
Необхідно звернути увагу і на то, що пряма та зворотня гілкии
вольтамперної характеристики подані на рисунку в різному масштабі.
Розглянемо роботу діода на активне навантаження.
?????!? = I і для нього буде справедливим співвідношення Iнав = (U(t) –
Uд)/Rнав. На рисунку показано лінії, які описують ці функціональні
залежності: ВАХ діода та характеристику навантаження.
Як видно з рисунку, чим є крутішою характеристика діода і чим є меншою
зона малих струмів (“пятка”) діода, тим кращими є випрямляючі
властивості діода. Заходження робочої точки в передпробійну область
викликає не тільки виділення на діоді великої потужності та можливе його
руйнування, але і до втрати його випрямляючих властивостей.
При електротехнічному аналізі схем з діодами окремі гілки ВАХ подають у
виді прямих ліній, що дає можливість подати діод у виді різних
еквівалентних схем. Див. рисунок справа. Вибір тієї чи іншої схеми
заміщення діода визначається конкретними умовами аналізу та розрахунку
пристрою, що містить діоди.
Використана література:
Основы промышленной электроники/ Под ред. В.Г. Герасимова. -М.: Высшая
школа, 1978.
Изъюрова Г.И., Кауфман М.С. Приборы и устройства промышленной
электроники. -М.: Высшая школа, 1975.
Миклашевский С.П. Промышленная электроника. -М.: Высшая школа, 1973.
Горбачев Г.Н., Чаплыгин Е.Е. Промышленная электроника. – М.: Высшая
школа, 1988.
Основы промышленной электроники/Под ред. В.Г. Герасимова. – М.: высшая
школа, 1982.
Гершунский В.С. Основы электроники. – К.: Вища школа, головн. из-во,
1982.
Жеребцов И.П. Основы электроники. – Л.:Энергоатомиздат, 1985.
Нагорский В.Д. Электроника и электрооборудование. – М.: Высшая школа,
1986.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
