Технічні науки
Контрольна робота з метрології та стандартизації
1.Державні стандарти України. Розроблення та затвердження. Впровадження
ДСТУ. 2. Державна метрологічна служба
План
Вступ
1.Державні стандарти України. Розроблення та затвердження. Впровадження
ДСТУ.
2. Державна метрологічна служба
Вступ
Одне з основних завдань економічної політики будь-якої країни в сучасний
період – всебічне підвищення технічного рівня та якості продукції.
Якісна і конкурентоспроможна продукція, що реалізується на внутрішньому
та зовнішньому ринках, повинна відповідати останнім досягненням науки,
найвищим техніко-економічним, естетичним та іншим споживчим вимогам.
Одним із ефективних засобів підвищення якості продукції на всіх стадіях
її життєвого циклу є стандартизація. Суть її полягає в забезпеченні
планомірної діяльності на усіх рівнях виробництва з установлення та
використання у різних галузях народного господарства обов’язкових норм і
правил, спрямованих на прискорення технічного прогресу і досягнення
високої якості продукції] Об’єктивність і надійність оцінок якості
продукції залежить від застосування науково обгрунтованої єдності
вимірювань.
Стандартизація охоплює велике коло різноманітних питань з удосконалення
процесу управління економікою, підвищення ефективності суспільного
виробництва, розробки і використання таких правил і норм, які
відображають дію об’єктивних економічних законів. Стандартизація
відіграє велику роль у розвитку промисловості, зростанні суспільного
багатства, сукупного суспільного продукту, національного доходу, сприяє
поліпшенню використання основних фондів та природних багатств.
Курс “Основи стандартизації, метрології та управління якістю” є
загальноінженерною дисципліною і забезпечує базову підготовку студентів
усіх спеціальностей технічного й економічного напряму в галузі
стандартизації, метрології та управління якістю. Він включає три
самостійних розділи, що мають методологічну єдність. Стандартизація
розглядається як нормативно-правова основа усіх видів метрологічної
діяльності, а управління і контроль якістю – як важлива область
метрологічної практики.
В умовах активізації ринкової діяльності опанування знань і навичок в
галузі стандартизації, метрології та управління якістю продукції й
послуг під час професійної підготовки товарознавців, набуває
першорядного значення.
Основна мета курсу – формування у студентів цілісної системи знань з
стандартизації, метрології та управління якістю, що дає змогу
забезпечити високу кваліфікацію майбутніх спеціалістів у їх
багатогранній діяльності, використовувати досягнення сучасної
стандартизації в управлінні якістю продовольчих і непродовольчих
товарів, послуг, сприяти прийняттю самостійних правильних рішень при
розгляді наукових і виробничо-господарських завдань для одержання
високих кінцевих результатів.
Знання, набуті під час вивчення курсу “Основи стандартизації, метрології
та управління якістю”, стануть у нагоді робітникам промисловості,
сільського господарства, торгівлі, науки, метрологічних і контролюючих
служб. інформацією щодо змін у ній; контроль якості продукції;
забезпечення єдності та точності вимірювань тощо.
Державні стандарти України (ДСТУ) – це нормативні документи, які діють
на території України і застосовуються усіма підприємствами незалежно від
форми власності та підпорядкування, громадянами – суб’єктами
підприємницької діяльності, міністерствами (відомствами), органами
державної виконавчої влади, на діяльність яких поширюється дія
стандартів. ДСТУ для будь-якої держави світу є національним стандартом
України, який затверджується Держстандартом України, в галузі
будівництва – Мінбудархітектурою України. ДСТУ мають міжгалузеве
використання і запроваджуються переважно на продукцію масового чи
серійного виробництва, на норми, правила, вимоги, терміни та поняття,
позначення й інші об’єкти, регламентування яких необхідно для
забезпечення оптимальної якості продукції, а також для єдності т&
взаємозв’язку різних галузей науки, техніки, виробництва та культури.
До державних стандартів прирівнюються державні будівельні норми та
правила, а також державні класифікатори техніко-економічної та
соціальної інформації. Республіканські стандарти колишнього УРСР
застосовуються як державні стандарти України до часу їх заміни або
скасування.
Державні стандарти України містять обов’язкові та рекомендовані вимоги.
До обов’язкових належать:
• вимоги, що забезпечують безпечність продукції для життя, здоров’я,
майна громадян, її сумісність і взаємозамінність, охорону навколишнього
природного середовища та вимоги методів випробувань цих показників;
• вимоги техніки безпеки та гігієни праці з посиланням на відповідні
норми і правила;
• метрологічні норми, правила, вимоги та положення, що забезпечують
достовірність і єдність вимірювань;
• положення, що забезпечують технічну єдність під час розроблення,
виготовлення, експлуатації (застосування) продукції,
Обов’язкові вимоги ДСТУ підлягають безумовному виконанню органами
державної виконавчої влади, всіма підприємствами та громадянами –
суб’єктами підприємницької діяльності, на діяльність яких поширюється
дія стандартів.
Рекомендовані вимоги ДСТУ є обов’язковими для виконання, якщо:
• це передбачено чинними актами законодавства;
• ці вимоги включено до договорів на розроблення, виготовлення та
поставку продукції;
• виробником (постачальником) продукції документально заявлено про
відповідність продукції цим стандартам.
Плани стандартизації повинні бути науково обгрунтовані, погоджені з
реальними можливостями виробництва, націлені на його удосконалення,
розвиток і підвищення технічного рівня. При складанні планів враховують
досягнення науки і техніки, основні напрямки розвитку народного
господарства країни та конкретних галузей промисловості. До планів зі
стандартизації включають науково-дослідні, дослідно-конструкторські та
інши роботи, які необхідні для розроблення стандартів, перегляд усіх
категорій та видів стандартів, розробку проектів міжнародних нормативних
документів, орзанізаційно-методичні роботи зі стандартизації,
метрології, управління якістю і сертифікації.
Загальне методичне керування щодо розроблення планів виконує
Держстандарт України та Кабінет Міністрів України на основі ДСТУ 3250.
Роботи з державної стандартизації здійснюються відповідно до річного
плану, який формують на основі довгострокових програм і проектів планів
роботи зі стандартизації технічних комітетів та міністерств (відомств).
Координує роботи, веде облік і контроль виконання завдань плану
державної стандартизації Держстандарт України та Мінбудархітектури
України (у відповідній галузі). У роботі зі стандартизації бере участь
велика кількість спеціалістів та служб різних підприємств та
організацій, тому чітке планування і координація їх діяльності має
особливе значення для успіху усієї роботи.
Перспективні та поточні плани робіт з державної стандартизації і
метрологічному забезпеченню розробляються на наступних рівнях: у галузі
(відомстві), на підприємстві (об’єднанні), у науково-дослідних і окремих
організаціях. Усі плани зі стандартизації є складовою частиною
техпромфінплану галузі, підприємства (об’єднання) чи організації. У
техпромфінпланах передбачено окремий розділ, згідно з яким виділяються
кошти на розробку нових стандартів, перегляд чинних стандартів та іншої
нормативної документації, а також на інші види робіт в галузі
стандартизації. Планування робіт зі стандартизації дозволяє правильно
розподілити кошти для забезпечення комплексності та системності
стандартизації при створенні нормативних документів з визначеними
прогресивними вимогами до продукції, яка призначена для потреб народного
господарства, населення, оборони країни та експорту.
Плани державної стандартизації складаються з основних розділів: розробка
нових та перегляд чинних стандартів і технічних умов; державний нагляд і
відомчий контроль за впровадженням, додержанням стандартів та іншої НД,
за мірами і вимірювальними приладами, співробітництво з питань
стандартизації з міжнародними організаціями тощо. Поточні (річні) плани
державної стандартизації є складовою частиною перспективних планів і
включають заходи з розроблення стандартів та іншої НД на національному
та міжнародному рівнях, нагляд за їх впровадженням і дотримуванням,
підвищення якості продукції, забезпечення єдності та достовірності
вимірювань.
ТК, міністерства (відомства) або, за їхнім дорученням, головні (базові)
організації зі стандартизації розглядають обгрунтовані замовлення на
розроблення стандарту і подають пропозиції щодо плану державної
стандартизації до Держстандарту України (Мінбудархі-тектури України).
Розглядання пропозицій, формування та затвердження річного плану
державної стандартизації України, укладання договорів на розроблення
стандартів здійснюють у порядку, встановленому Держстандартом України.
На підприємствах (об’єднаннях) та окремих організаціях розробляють
перспективні, річні, квартальні й щомісячні плани робіт зі
стандартизації. Головним завданням планування робіт зі стандартизації є
створення умов для підвищення технічного рівня та якості продукції,
підвищення ефективності виробництва, раціональне використання
сировинних, паливно-енергетичних та інших матеріальних ресурсів.
Оскільки планування робіт зі стандартизації повинно сприяти підвищенню
якості продукції, важливим його завданням є забезпечення комплексної
стандартизації продукції. Для здійснення цих завдань у планах
передбачається не тільки розроблення стандартів на кінцеву (річну)
продукцію, але й стандартів на сировину, матеріали, комплектуючі вироби,
а за потребою і на обладнання, оснащення, технологічні процеси, правила
пакування, транспортування та зберігання.
Система планування робіт зі стандартизації включає розроблення планів на
основі науково-технічного прогнозування, що сприяє розширенню робіт з
комплексної і випереджуючої стандартизації.
Порядок розроблення, затвердження та впровадження стандартів
В умовах сучасної багатогалузевої промисловості розроблення стандартів є
складною науково-технічною роботою, що потребує.
значного часу та коштів.’ Тому під час розроблення стандартів слід
дотримуватися основних вимог:
1. Стандарти необхідно розробляти тільки за потребою. В першу чергу
повинні розроблятися стандарти, які забезпечують безпеку життя
населення, охорону навколишнього середовища, сумісність та
взаємозамінність продукції.
2. Потрібно взаємне прагнення всіх зацікавлених сторін, які розробляють,
виготовляють та споживають продукцію, до досягнення згоди щодо
управління якістю продукції, її сумісністю та взаємозамінністю.
3. Керуватися вимогами споживачів, для чого представники органів
торгівлі та спілка споживачів повинні брати участь у розробленні
проектів стандартів, готувати пропозиції щодо розробки, перегляду та
зміни стандартів.
4. Використовувати сучасні методи стандартизації.
5. Встановлювати такі вимоги до основних властивостей об’єкта
стандартизації, які можна об’єктивно перевірити.
6. Потрібно виключати одночасне розроблення стандартів на ідентичні
об’єкти стандартизації.
7. Стандарти повинні бути викладені чітко для забезпечення однозначності
розуміння їх вимог.
Стандарти розроблюють відповідно до плану державної стандартизації з
урахуванням норм чинного законодавства України, вимог ДСС України та
документів міжнародних і регіональних організацій зі стандартизації.
Розроблення державних стандартів України здійснюють технічні комітети зі
стандартизації (ТК), міністерства (відомства), головні (базові)
організації зі стандартизації або організації, що мають у відповідній
галузі необхідний науково-технічний потенціал.
Протягом року різні підприємства, організації та науково-дослідні
інститути розробляють велику кількість стандартів різноманітних
категорій та видів, що ускладнює організацію та контроль робіт в цій
області. Для досягнення організаційно-методичної єдності при розробленні
стандартів, забезпечення координації та контролю робіт за розробленням
стандартів, підготовки до їх впровадження ДСС передбачає визначені
правила та порядок. Правила ДСС не залежать від об’єкта стандартизації,
вони є загальними і наведені у ДСТУ 1.2. Запроваджені наступні стадії
виконання робіт:
1. Організація розроблення стандарту.
2. Розроблення в першій редакції проекту стандарту.
3. Розроблення в остаточній редакції проекту стандарту.
4. Затвердження та державна реєстрація стандарту.
5. Видання стандарту.
. Організація розроблення стандарту.
Згідно з затвердженим планом стандартизації керівник організації, яка
повинна розробляти проект стандарту, призначає відповідальних виконавців
та визначає термін виконання окремих етапів роботи. Розробляється
технічне завдання (ТЗ) на розробку стандарту. З цією метою здійснюється
збір, вивчення та аналіз матеріалів щодо об’єкта стандартизації з
урахуванням досягнень вітчизняного та закордонного досвіду, виконуються
патентні дослідження.
У ТЗ, що розробляється, зазначають мету та завдання стандарту; перелік
вимог, які будуть встановлені у стандарті; об’єм та етапи роботи і
строки їх виконання. ТЗ на розробку стандарту затверджує голова ТК або
керівник організації-розробника після погодження з Держстандартом
України (Мінбудархітектурою України) та зацікав-лененими міністерствами
(відомствами). Якщо стандарт розробляє ТК, то для виконання робіт ним
визначається відповідний підкомітет (ПК), формується робоча група (РГ)
або залучається найбільш компетентна в цій галузі стандартизації
організація (підприємство).
Розроблення в першій редакції проекту стандарту.
ТК (ПК, РГ) або організація-розробник готує проект стандарту згідно з
договором і ТЗ на розробку стандарту. Для підготовки проекту стандарту
здійснюють науково-дослідні, проектно-конструкторські роботи,
випробування тощо. На основі науково-дослідних робіт вибирають
оптимальні варіанти об’єкта (показники, норми, критерії, вимоги,
правила), які стандарт повинен встановлювати. На стадії розробки проект
стандарту перевіряють на патентну чистоту. Патентно-чистими називають
стандарти, що не підпадають під дію патентів, які існують у країнах
світу.
Одночасно з розробкою проекту стандарту складається пояснювальна
записка, проводяться техніко-економічні розрахунки та розробляється план
організаційно-технічних заходів щодо впровадження стандарту.
Підготовлений проект стандарту та пояснювальну записку розсилають на
відгук організаціям відповідно до переліку, з якими повинен бути
погоджений проект стандарту.
. Розроблення в остаточній редакції проекту стандарту. Організації, що
одержали проект стандарту, складають на нього
відгук і надсилають його на адресу ТК або організації-розробника не
пізніше, ніж через місяць від дня одержання проекту стандарту.
ТК або організація-розробник опрацьовує одержані відгуки і складає
зведення усіх відгуків. На підставі зауважень і пропозицій, які
містяться у зведених відгуках, здійснюється доопрацювання проекту
стандарту, робляться обгрунтовані висновки щодо кожного зауваження та
пропозиції. За наявністю суттєвих розбіжностей відносно проекту
стандарту ТК або організація-розробник організують їх всебічний розгляд
та усунення.
На основі проведеної роботи складається остаточна редакція стандарту. ТК
або науково-технічна рада (НТР) організації – розроб-ника розглядає
проект стандарту в остаточній редакції і приймає рішення про надання
його на затвердження. Прийняте рішення оформлюється протоколом, в якому
зазначено результати голосування кожного члена ТК або НТР
організації-розробника.
. Затвердження та державна реєстрація стандарту.
ТК, відповідне міністерство (відомство) або організація-розробник подає
на затвердження до Держстандарту України (Мінбудар-хітектури України)
остаточну редакцію проекту стандарту українською та російською мовами.
Держстандарт України (Мінбуд-архітектури України) здійснює державну
експертизу остаточної редакції стандарту. До експертизи проекту
стандарту залучаються науково-дослідні інститути Держстандарту України
(Мінбудархі-тектури України), ТК, відомі вчені та фахівці. Порядок
проведення експертизи здійснюється згідно з КНД 50-049-95.
Після проведення експертизи Держстандарт України розглядає стандарт і
приймає рішення про затвердження або повернення остаточної редакції
стандарту на доопрацювання. Під час затвердження стандарту визначають
дату надання стандарту чинності з урахуванням часу на виконання
підготовчих заходів щодо його впровадження.
Державна реєстрація стандарту, яку виконує Держстандарт України,
впроваджується з метою виключення дублювання стандартів і забезпечення
централізованої інформації стосовно них у країні. Порядок реєстрації
державних стандартів здійснюється за ДСТУ 1.2, галузевих стандартів – за
ДСТУ 1.6.
При реєстрації стандартам надається позначення, яке складається з
індексу (ДСТУ, ТУ, ГСТУ, СТП, СТТУ), реєстраційного номера та року
затвердження чи перегляду стандарту (дві останні цифри року, які
відокремлені тире). У позначенні державного стандарту України, що
входить до комплексу стандартів міжгалузевих систем, в його
реєстраційному номері перші цифри з крапкою визначають комплекс
стандартів. Позначення стандартів здійснюється згідно з ДСТУ 1.5. Усі
зареєстровані стандарти заносяться до класифікатора єдиного фонду
стандартів країни.
Видання стандартів.
Видання і розповсюдження державних стандартів здійснюється
Держстандартом України (Мінбудархітектурою України). Галузеві та інші
стандарти видають міністерства (відомства), підприємства та організації.
Розповсюджують стандарти через мережу спеціалізованих магазинів
стандартів.
Інформацію щодо затвердження стандартів надають у щомісячному
інформаційному покажчику “Стандарти”, а стосовно чинних стандартів в
Україні – у річному виданні “Каталог нормативних документів” та
покажчику міждержавних стандартів, v
Впровадження стандартів є важливим народногосподарським завданням, а
також завершальним етапом комплексу робіт зі стандартизації. Стандарти
впроваджуються у визначений термін на основі планів
організаційно-технічних заходів. Стандарт вважається впровадженим на
підприємстві, якщо встановлені у ньому показники, норми та вимоги
дотримуються у відповідній галузі застосування. Стандарт на продукцію
вважається впровадженим, якщо продукція відповідає усім вимогам цього
стандарту.
Стандарти, як і інші нормативні документи, не можуть залишатися
незмінними протягом тривалого часу/Під впливом темпів розвитку науки та
техніки, удосконалення технології виробництва, створення нових речовин,
матеріалів тощо в усіх галузях народного господарства відбувається
старіння продукції, яку замінюють новою, більш сучасною, модернізованою.
З цієї причини показники, норми, вимоги та правила, раніш встановлені у
стандартах, застарівають і втрачають свою актуальність. Для забезпечення
прогресивної ролі стандартизації, розвитку народного господарства та
підвищення якості продукції слід постійно вносити відповідні зміни у
показники, норми та вимоги стандартів, які можна забезпечити не тільки
шляхом розроблення нових стандартів, але й шляхом систематичної
перевірки чинних нормативних документів. Результатом перевірки
стандартів є удосконалення їх вимог з урахуванням соціально-економічних
пріоритетів, розвитку науки і техніки, впровадження прогресивних
екологічно чистих і безвідходних технологій, підвищення вимог до якості
продукції, а такояс встановлення ступеня їх відповідності чинному
• ПМГ 08-94 – Порядок взаємного визнання акредитації лабораторій, що
здійснюють випробування, повірку або калібрування засобів вимірювань;
• ПМГ 15-96 – Вимоги до лабораторій неруйнівного контролю та технічної
діагностики;
• ПМГ 16-97 – Положення про міждержавний стандартний зразок складу та
властивостей речовин і матеріалів.
Останнім часом активізується розвиток науково-технічного співробітництва
з регіональною Організацією державних метрологічних установ Центральної
та Східної Європи – КООМЕТ. Основною формою праці з організаціями
країн-членів КООМЕТ є спільне виконання проектів, що дало змогу
прискорити створення національної еталонної бази, звірення еталонів і
вихідних засобів вимірювань, взаємний обмін інформацією.
Нині в Україні здійснюються роботи щодо вступу до Організації
національних метрологічних установ країн Європи – EUROMET, підготовлені
пропозиції щодо звірень національних еталонів України з еталонами інших
країн Європи (Німеччини, Великобританії, Франції).
. Метрологічна служба України
Організаційною основою метрологічного забезпечення відповідно до ДСТУ
2682 є Державна метрологічна служба України – мережа державних і
відомчих метрологічних служб, що являє собою систему спеціальних
уповноважених органів, діяльність яких спрямована на забезпечення
єдності вимірювань. Діяльність метрологічних служб здійснюється на
основі Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” та
ДСТУ 2682.
Структура Державної метрологічної служби наведена на рис. 9.4 . Державну
метрологічну службу України очолює Держстандарт України, який організує
проведення комплексу робіт щодо єдиної технічної політики з
метрологічного забезпечення на всій території країни, у всіх галузях
народного господарства, діє в інтересах держави та її населення. Ця
служба має надвідомчий характер і виконує законодавчі та контрольні
функції.
Рис. 9.4. Структура метрологічної служби УкраїниДо основних функцій
Державної метрологічної служби належать:
• визначення основних напрямків розвитку метрологічного забезпечення,
які охоплюють розробку міжгалузевих програм метрологічного забезпечення,
науково-методичних, техніко-економічних, правових і організаційних основ
метрологічного забезпечення на усіх рівнях управління народним
господарством;
• удосконалення еталонів одиниць фізичних величин;
• проведення робіт, які направлені на встановлення єдиних вимог до
метрологічних характеристик засобів вимірювань, на випуск нових типів
засобів вимірювань, здійснення контролю за якістю засобів вимірювань, на
встановлення єдиного порядку передачі розмірів одиниць фізичних величин
від державних еталонів до робочих засобів вимірювань;
• забезпечення науково-методичного керівництва розробляємих комплексних
програм метрологічного забезпечення галузей народного господарства, а
також міжнародне співробітництво в галузі метрології.
До складу Державної метрологічної служби входять:
• підрозділи центрального апарату Держстандарту України;
• державні наукові метрологічні центри Держстандарту України;
• територіальні органи Держстандарту України;
• Державна служба єдиного часу та еталонних частот;
• Державна служба стандартних зразків складу та властивостей речовин і
матеріалів;
• Державна служба стандартних довідкових даних про фізичні константи та
властивості речовин матеріалів.
Підрозділи центрального апарату Держстандарту України встановлюють
пріоритетні напрями розвитку метрологічного забезпечення та Державної
метрологічної системи, координують роботи в галузі метрологічної
діяльності у межах України, представляють інтереси держави в міжнародних
організаціях.
До державних наукових метрологічних центрів належать -Державне
науково-виробниче об’єднання “Метрологія” (ДНВО “Метрологія”), Державний
науково-дослідний інститут “Система” (ДНДІ “Система”), Український,
Дніпропетровський, Івано-Франківський, Харківський та Білоцерківський
центри стандартизації та метрології.
Головним центром з забезпечення єдності вимірювань в Україні є ДНВО
“Метрологія” (м. Харків), яке здійснює роботи щодо розроблення:
концепції забезпечення єдності вимірювань в країні; наукових,
методичних, організаційних і законодавчих основ забезпечення єдності
вимірювань; координації та виконання фундаментальних досліджень з
теоретичних основ метрології; розробки еталонної бази і системи передачі
розмірів одиниць від еталонів іншим засобам вимірювання.
До головних організацій з видів вимірювань і напрямів діяльності
метрології належать ДНВО “Метрологія”, ДНДІ “Система”, Центри
стандартизації та метрології, які виконують фундаментальні дослідження
нових фізичних ефектів з метою створення та удосконалення методів і
засобів вимірювань; відтворення та збереження в закріплених видах
вимірювань одиниць фізичних величин та надання їх розмірів засобам
вимірювань, що знаходяться в державних та відомчих метрологічних
службах, розробляють нормативні документи на методи і засоби повірки
засобів вимірювань та здійснюють інші роботи, спрямовані на
вдосконалення метрологічного забезпечення в країні.
Головним центром метрологічної служби є Український центр стандартизації
та метрології (УкрЦСМ, м. Київ). Метрологічні центри Держстандарту
України здійснюють роботи, пов’язані зі створенням, вдосконаленням,
зберіганням і застосуванням державних еталонів, займаються
розповсюдженням нормативних документів з метрологи, а також здійснюють
державний метрологічний нагляд.
У зв’язку з тим, що територія України має значну площу, утворені
територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах
Києві, Севастополі та містах обласного підпорядкування. Вони являють
собою центри стандартизації, метрології та сертифікації (ЦСМ) і
лабораторії державного нагляду за стандартами та вимірювальною технікою.
Усі територіальні органи Держстандарту України є самостійними
організаціями господарського управління й організують свою діяльність за
наступними напрямками:
1 – нагляд за впровадженням і виконанням вимог стандартів;
2 – метрологічне забезпечення народного господарства;
3 – організаційно-методична робота з метрологічного забезпе-
чення.
Територіальні органи забезпечують передачу інформації щодо розмірів
одиниць фізичних величин та видів вимірювань, по областях, які
закріплені за ними, здійснюють державний нагляд за виробництвом і
ремонтом засобів вимірювань, метрологічним забезпеченням виробництва
продукції, виконанням метрологічних правил, вимог і норм в галузях
народного господарства країни та методичне керівництво діяльністю
метрологічних служб підприємств і організацій.
Державна служба єдиного часу та еталонних частот здійснює:
міжрегіональну і міжгалузеву координацію та виконання робіт, які
спрямовані на забезпечення єдності вимірювань часу і частоти та
визначення параметрів обертання Землі; метрологічний контроль за
відповідністю частотно-часової інформації. Державна служба стандартних
зразків речовин і матеріалів здійснює: координацію та виконання робіт в
галузі створення і застосування стандартних зразків речовин і
матеріалів; виконання науково-дослідних робот та розробку нормативних і
методичних документів з питань стандартних зразків. Державна служба
стандартних довідкових даних про фізичні константи та властивості
речовин і матеріалів здійснює прогнозування потреби економіки України в
довідковій інформації, готує інформацію про фізичні константи та
властивості речовин і матеріалів; виконує науково-технічну експертизу та
атестацію стандартних довідкових даних, розробляє методичну і нормативну
документацію щодо стандартних довідкових даних.
Відомчі метрологічні служби є складовою частиною єдиної метрологічної
служби України. Діяльність відомчих метрологічних служб спрямована на
виконання робіт по забезпеченню єдності та потрібної точності вимірювань
та використання єдиних засобів вимірювань в Україні.
Відомчі метрологічні служби включають:
• підрозділи міністерств (відомств), на які покладені функції
метрологічної служби;
• головні базові організації метрологічних служб по закріплених галузях
діяльності;
• метрологічні служби, інші підрозділи та посадові особи на
підприємствах, на які в установленому порядку покладено роботи з
метрологічного забезпечення.
Метрологічні служби міністерств, (відомств) повинні забезпечувати
єдність і точність вимірювань на підприємствах і в організаціях даного
міністерства (відомства). Метрологічну службу міністерства (відомства)
очолює головний метролог. Відділ головного метролога входить до складу
центрального апарату міністерства (відомства) і здійснює
організаційно-методичне керівництво усіма роботами з метрологічного
забезпечення в системі міністерства (відомства), їх координацію і
контроль за діяльністю всіх ланок метрологічної служби. Він також
підтримує взаємозв’язок з питань метрологічного забезпечення з
підприємствами та організаціями міністерства (відомства) і відповідними
управліннями Держстандарту України.
Для здійснення науково-методичного керівництва та координації робіт з
метрологічного забезпечення розробки, виробництва, випробувань і
експлуатації продукції, яка випускається підприємствами міністерств
(відомств), в його складі визначається (за узгодженням з Держстандартом
України) головна організація з числа провідних науково-дослідних,
проектно-конструкторських і проектно-технологічних організацій. Головна
організація метрологічної служби здійснює організаційно-методичне і
науково-технічне керівництво базовими організаціями відомчої
метрологічної служби та метрологічними службами підприємств.
Базові організації відомчої метрологічної служби утворюються для
науково-технічного та організаційно-методичного керівництва роботами з
метрологічного забезпечення випуску продукції на закріплених за ними
підприємствах. За базовими організаціями закріплюються підприємства за
територіальним чи виробничим принципом. Організаційною структурою
базової організації передбачено наявність відділу головного метролога,
що складається з декількох лабораторій. До функцій метрологічної служби
базової організації входить проведення аналізу стану вимірювань на
закріплених підприємствах, контроль за метрологічним забезпеченням
розробки, виробництва, випробувань і експлуатації закріплених за
підприємствами (організаціями) груп продукції, розробка заходів по
вдосконаленню вимірювань і метрологічного забезпечення виробництва
продукції, визначення її техніко-економічної ефективності.
Основними ланками відомчих метрологічних служб є метрологічні служби
підприємств, установ та організацій, які утворюються для
науково-технічного і організаційно-методичного керівництва роботами з
метрологічного забезпечення в відділах (цехах, лабораторіях)
підприємства (організації), а також для безпосереднього метрологічного
забезпечення розробки, виробництва, випробування та експлуатації
продукції, що випускається підприємством (організацією). Це самостійні
структурні підрозділи, які очолюються головним метрологом підприємства
(організації).
Відділ головного метролога підприємства має у своєму складі наступні
підрозділи:
• службу відомчої перевірки засобів вимірювань;
• центральну лабораторію вимірювальної техніки і контрольно-перевірочні
служби в підрозділах;
• цех, майстерню або дільницю по ремонту засобів вимірювань;
• групу розробки та впровадження нових методів і засобів вимірювань;
• бюро прокату вимірювальних приладів;
• сектор нагляду за дотриманням єдності та достовірності вимірювань.
Основними напрямами діяльності метрологічної служби підприємства є:
1. Забезпечення належного стану мір і вимірювальних приладів, які
застосовуються на підприємстві.
2. Систематичне вивчення експлуатаційних властивостей вимірювальної
апаратури, встановлення надійності її роботи та оптимальних строків
періодичної повірки.
3. Нагляд за станом і правильністю застосування вимірювальної та
випробувальної техніки, за додержанням встановлених методів вимірювань
та випробувань в усіх підрозділах підприємства.
4. Виготовлення високопродуктивних контрольно-вимірювальних установок,
автоматизація вимірювань і контролю.
5. Забезпечення на етапі розробки високих метрологічних характеристик
виробів, які проектуються, безпосередня участь у розробках.Методичне
керівництво діяльністю
метрологічної служби підприємства здійснює відомча метрологічна служба
базової організації, державний нагляд – територіальні органи
Держстандарту України.
Міністерство освіти і науки України
Інститут управління природними ресурсами
Модульний контроль
з метрології та стандартизації
Виконала: ст..гр. К-21
Лісова
Світлана
Коломия 2007
Міністерство освіти і науки України
Інститут управління природними ресурсами
Модульний контроль
з метрології та стандартизації
Виконала: ст..гр. К-21
Сенюк Уляна
Коломия 2007
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
